Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ



ЧМИР ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

УДК 338:33

Методологічні основи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку


Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук



Київ - 2001


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України (НДЕІ Мінекономіки України).

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Пила Василь Іванович, заступник директора Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України

Офіційні опоненти:

- академік НАН України, доктор економічних наук, професор Долішній Мар’ян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор
- доктор економічних наук, професор Симоненко Валентин Костянтинович, Рахункова палата України, голова
- доктор економічних наук Цвєтов Юрій Михайлович, Інститут комплексних транспортних проблем (ІКТП-Центр), директор

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ дослідження пpоблем комплексного pозвитку і pозміщення пpодуктивних сил, м.Київ

Захист відбудеться 28 листопада 2001 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України за адресою Київ, бул.Дружби народів, 28, 5 поверх, малий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України, Київ, бул.Дружби народів, 28.

Автореферат розісланий 26 жовтня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради   Базилюк А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується глобалізацією. Під її впливом формується єдине світове господарство, до якого у взаємозв’язку та взаємозалежності входять корпорації, галузі, країни та регіональні об’єднання. Глобалізація супроводжується і безпосередньо проявляється в зростанні зустрічних (загальносвітових) потоків товарів, послуг, капіталу, інтернаціоналізації науково-технічної та виробничої діяльності, географічному розширенні прав власності, інтеграційних процесах тощо.

Провідниками міжнародного економічного обміну капіталами і товарами, каталізаторами інновацій та точками соціально-економічного розвитку є особливі територіально-господарські утворення – спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ) і території пріоритетного розвитку (ТПР). Вони присутні в практиці багатьох держав світу незалежно від рівня їх розвитку та соціально-політичного устрою. Відомо, що зони і території зі спеціальним режимом, в залежності від поставлених завдань дозволяють розширити масштаби зовнішньоекономічного співробітництва, вирішувати питання зайнятості, забезпечувати зростання життєвого рівня населення, активізують науково-технічну діяльність та ін. Але для того, щоб результати зонування були позитивними, приймаюча країна повинна враховувати як загальні закономірності розбудови СЕЗ і ТПР, так і їх специфічні риси, адаптувати механізм особливих територіально-господарських утворень до власної економіки.

Вивченням комплексу проблем, пов’язаних зі створенням та діяльністю СЕЗ і ТПР, займаються вчені багатьох країн, зокрема, України - Бойко М., Бородюк В., Деpгачов В., Долішній М., Євдокименко В., Єрмошенко М., Іщук С., Мікловда В., Мінін Л., Пила В., Романюк С., Симоненко В., Стеченко Д., Цвєтов Ю., Школа І.; Росії - Артоболевський С., Бутов В., Горбунов А., Данько Т., Ігнатов В., Капустін А., Лексін В., Окрут З., Смоpодинська Н., Степанов Ю., Шеховцов А., а також дослідники з Америки, Великобританії, Німеччини, серед яких Armstrong N., Dowall D., Fulton W., Riposa G., Steinberg J.B. Taylor J. та інші.

В роботах цих авторів розглядається поняття та основні підходи до класифікації зон і депресивних регіонів, аналізується досвід іноземних держав в галузі зонування, наводяться типові елементи механізму та спеціального режиму СЕЗ і ТПР. Але в них немає єдності щодо понятійного апарату, типових ознак, класифікації, методичних основ розбудови СЕЗ і ТПР – від проектування до аналізу і моніторингу. На нашу думку, саме вирішення основних проблем теоретичного, методичного та практичного характеру дозволить зробити більш ефективним процес розбудови вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження було тісно пов’язано з планами науково-дослідних робіт НДЕІ Мінекономіки України та державною Програмою розвитку в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності на період до 2010 року.

Зокрема, нами було підготовлено концептуальні підходи до розробки державної стратегії, прогнозні матеріали та проект Програми створення в Україні СЕЗ і ТПР, які покладені в основу Постанови Кабінету Міністрів України № 1756 від 24.09.1999 р. “Про заходи щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності”.

В рамках плану науково-дослідних робіт, що виконувалися на замовлення Міністерства економіки України, підготовлено та передано замовнику результати 11 наукових досліджень, в тому числі:

1. “Наукові основи створення та функціонування різних типів вільних економічних зон (ВЕЗ)” (№ 3-91.10.2) (розділи І-ІІІ, стор. 6-104);
2. “Дослідження можливостей окремих регіонів України у створенні ВЕЗ різних типів” (№ 10-93.10.9; 0193U044246) (пар. 1.1; 1.2; 2.1; 2.2; 3.2; 3.3; 4.3; стор. 7-24; 31-45; 81-110);
3. “Розробка методичних рекомендацій по складанню техніко-економічного обгрунтування доцільності створення спеціальних (вільних) економічних зон” (№ 10-93.10.14; 0194U016262) (наукове керівництво НДР, розділ ІІ, стор. 27-77);
4. “Типові методичні рекомендації щодо розробки техніко-економічного обгрунтування доцільності проведення локальних економічних експериментів” (№ 43-98; 0198U007057) (весь звіт);
5. “Розробка методики моніторингу спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку та дотримання умов спеціальних режимів їх діяльності” (№11-00/21; 0100U003636) (весь звіт).

У співробітництві з НДФІ для Міністерства фінансів України були проведені дослідження на тему: “Вивчення проблем і фінансово-економічних наслідків створення вільних спеціальних економічних та оффшорних зон в Україні в контексті зміцнення доходної бази бюджетів” (0198U005949) та “Порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо створення вільних, спеціальних та оффшорних економічних зон” (1999 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методичних основ формування і розвитку особливих територіально-господарських утворень, що дозволить вирішувати завдання ефективної розбудови СЕЗ і ТПР та забезпечувати їх позитивний вплив на економіку регіонів розташування і країни в цілому. Виходячи з цього були поставлені і вирішувались наступні завдання:

- визначити теоретичні засади діяльності СЕЗ і ТПР, уточнити понятійний апарат та розробити схему класифікації спеціальних (вільних) економічних зон;
- проаналізувати зарубіжний досвід та виявити основні тенденції розвитку СЕЗ і ТПР;
- розробити науково-методичні основи проектування особливих територіально-господарських утворень;
- опрацювати методичні положення проведення експертизи інвестиційних проектів, які пропонуються для реалізації у СЕЗ і ТПР та визначити критерії відбору пріоритетних видів економічної діяльності;
- удосконалити діючу систему контролю та моніторингу розвитку СЕЗ і ТПР в Україні;
- сформувати методичні рекомендації щодо проведення аналізу ефективності діяльності СЕЗ і ТПР;
- визначити результати функціонування в Україні протягом 1997-2000 рр. спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку та сформувати основні напрямки їх подальшої розбудови.

Об’єкт дослідження – особливі територіально-господарські утворення та механізми регіонального розвитку.

Предмет дослідження – теоретичні та методологічні питання функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали наукові положення сучасної економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань регіонального розвитку, зовнішньоекономічної діяльності, зайнятості, СЕЗ і ТПР, нормативно-правові акти, що регламентують підприємництво, розбудову вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку.

Для оцінки закономірностей розвитку СЕЗ і ТПР та результативності їх використання у світовій господарській практиці нами використовувались методи статистичного, функціонально-структурного аналізу, комплексної оцінки умов і факторів формування територіально-господарських утворень.

При розробці схем проведення моніторингу та побудові класифікаційних груп СЕЗ різних типів використано метод групування, синтезу, структурно-логічного моделювання.

Дослідження ефективності функціонування в Україні СЕЗ і ТПР проводилось шляхом збору, узагальнення та аналізу статистичних даних із застосуванням нормативного та балансового методів, методу експертних оцінок, екстраполяції тощо.

При підготовці дисертаційної роботи нами використовувались дані офіційної статистики щодо соціально-економічного розвитку України та основні макроекономічні показники розвитку світової економіки, результати моніторингу СЕЗ і ТПР, дані Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації та Державної митної служби України.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведення дослідження нами розроблені науково-методичні основи розбудови СЕЗ і ТПР. Зокрема, отримані слідуючі наукові та практичні результати:

- уточнено визначення СЕЗ, в якому основну увагу акцентовано на забезпеченні цілеспрямованого економічного розвитку через задіяння зовнішніх інвестиційних ресурсів та активізацію зовнішньоекономічних зв’язків;
- запропоновано уточнене поняття “територія пріоритетного розвитку” як спеціально визначеної території з високим рівнем безробіття та непевності економічних перспектив, на якій з метою вирішення регіональних проблем місцевими і державними органами влади вводиться особливий економіко-організаційний режим;
- доповнена та поглиблена класифікація спеціальних (вільних) економічних зон, в якій додатково введене групування за принципом організації, національною належністю, значущістю та масштабом вирішуваних проблем, а також деталізована функціональна класифікація СЕЗ з визначенням окремих підтипів та їх взаємозалежності (субординації);
- визначена закономірність створення територій пріоритетного розвитку у формі зон підприємництва та партнерства у промислово розвинених країнах (зокрема, Великобританії і США); встановлено, що ТПР формувались у депресивних регіонах і були спрямовані на вирішення локальних соціально-економічних та екологічних проблем, для чого використовувались засоби фіскального, фінансово-бюджетного та адміністративного впливу;
- вперше запропоновано методичні підходи до проектування СЕЗ і ТПР, зокрема, розроблено методику підготовки техніко-економічного обгрунтування доцільності заснування СЕЗ чи ТПР, яка відрізняється від загальновідомих методик по підготовці промислових досліджень і бізнес-планів тим, що враховує специфіку особливих територіально-господарських утворень, їх статус, режим та закономірності розвитку;
- розроблено оригінальні методичні рекомендації з проведення оцінки інвестиційних проектів, що передбачається реалізувати на території СЕЗ чи ТПР, які враховують вплив на конкурентне середовище та передбачають обов’язкове визначення показників доданої вартості, бюджетної і економічної ефективності в разі застосування пільгового режиму. Їх впровадження сприятиме більш ефективному використанню можливостей створених в Україні СЕЗ і ТПР, оптимальному заповненню внутрішнього економічного простору зон і територій на основі поєднання інтересів держави, місцевих органів влади і управління та інвесторів;
- підготовлено пропозиції щодо вдосконалення чинної системи моніторингу СЕЗ і ТПР в Україні, зокрема, запропоновано провести коригування переліку, джерел та термінів подання інформації про розвиток СЕЗ і ТПР, розробити методичні рекомендації та пояснення щодо трактування і розрахунку окремих показників; уточнена організаційна схема, що забезпечує недопущення дублювання функцій учасників та вихідних даних; відкоригований перелік показників;
- розроблено оригінальну методику аналізу ефективності діяльності СЕЗ і ТПР, яка будується на принципах цільової спрямованості, комплексності, ефективності, координації з регіональними програмами та складається з двох основних блоків: оцінки організаційно-правового забезпечення; оцінки соціально-економічних та бюджетно-фінансових результатів;
- зроблено обгрунтований висновок про значний потенціал соціально-економічного розвитку, який мають в Україні особливі територіально-господарські утворення, з’ясовано місце СЕЗ і ТПР в сучасній економічні політиці держави, визначені проблеми та перспективи подальшої розбудови зон і територій. Зокрема встановлено, що СЕЗ і ТПР в Україні сприяють соціально-економічному розвитку регіонів їх розташування, а певна нерівномірність їх розвитку пов’язана з неоднорідністю інвестиційної привабливості, неоднаковим терміном діяльності, різною якістю управління, інертністю інвестиційних процесів, нестабільністю державної політики щодо СЕЗ і ТПР;
- визначені перспективи розбудови СЕЗ і ТПР та їх основні завдання, до складу яких віднесено: завершення нормативно-правового забезпечення; формування цілісної системи управління та контролю; активізацію залучення інвесторів; посилення рекламно-інформаційної підтримки; уточнення на державному рівні переліку пріоритетних видів економічної діяльності; завершення облаштування територій СЕЗ і ТПР; забезпечення виконання стратегічних завдань (параметрів) на період 2001-2004 рр.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові та методичні напрацювання, викладені у дисертації, мають практичне значення, являють собою завершену розробку і фактично використовуються в процесі підготовки нормативної бази, формування державної стратегії та безпосередньо при розбудові СЕЗ і ТПР в Україні. Це стосується формування понятійного апарату та встановлення критеріїв, які визначають належність територіально-господарського утворення до ТПР, функціональної класифікації СЕЗ, аналізу закономірностей створення зон і територій, визначення факторів вибору місцерозташування, типових елементів спеціального режиму, розробки методичних підходів до подальшої розбудови СЕЗ і ТПР (зокрема, методик: підготовки ТЕО, експертизи інвестиційних проектів, проведення моніторингу та узагальнення показників ефективності СЕЗ і ТПР); вивчення передумов і результатів розвитку створених в Україні вільних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Зокрема, вони знайшли застосування у:

Постанові Кабінету Міністрів України N 167 від 14.03.1994 р. “Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні”;

Постанові Кабінету Міністрів України № 1756 від 24.09.1999р. “Про заходи щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності”;

Тимчасових типових методичних рекомендаціях з розробки техніко-економічного обгрунтування доцільності створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон (схвалені рішенням Міжвідомчої комісії з розгляду і підготовки документів щодо створення СЕЗ в Україні 08.08.1994 р.);

Спільному наказі Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України №28/51 від 14.03.2000 р. “Про затвердження Положення про критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності та порядок їх застосування”;

Постанові Кабінету Міністрів України № 184 від 28.02.2001 р. “Про порядок проведення аналізу результатів функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності”.

Теоретичні розробки та методичні рекомендації, підготовлені автором, використовуються в практичній роботі Міністерства економіки України та обласних державних адміністрацій в процесі реалізації державної політики щодо СЕЗ і ТПР. Це стосується аналізу пропозицій із заснування зон і територій зі спецрежимом, вибору пріоритетних видів економічної діяльності, організації моніторингу, визначення ефективності функціонування тощо.

Напрацювання теоретико-методологічного характеру, отримані в процесі дослідження, також були застосовані при проведенні протягом 1994-1999 рр. експертиз комплектів документів зі створення СЕЗ, при підготовці техніко-економічних обгрунтувань і проектів нормативних актів з приводу заснування спеціальних (вільних) економічних зон “Закарпаття”, “Інтерпорт-Ковель”, “Дніпроавіа”, туристично-рекреаційної зони “Буковина”, територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності “Оболонь” і “Джарилгач” та національного природного парку “Подільські Товтри”.

Основні матеріали дослідження ввійшли до спеціальних курсів “Вільні економічні зони”, які викладаються студентам економічних спеціальностей вищих учбових закладів у Національних Київському торговельно-економічному та Закарпатському університетах, Міжрегіональній академії управління персоналом, Хмельницькому інституті регіонального управління та права.

Особистий внесок здобувача. В дисертації викладено лише ідеї, розробки і теоретико-методологічні напрацювання, які належать особисто автору. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Автору належать результати дослідження, сформульовані в дисертації. Особистий внесок здобувача у спільно опублікованих роботах відзначено окремо у переліку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах, в тому числі: международная научно-практическая конференция “Механизмы управления в свободных экономических зонах”, Черновцы 6-8 апреля 1993 г.; міжнародний науково-практичний семінар “”Інтерпорт Ковель” в транспортній системі нової Європи”, Польща, Люблін, 8-9 грудня 1994 р.; міжнародна науково-практична конференція “Вільні економічні зони України: проблеми створення та розвитку”, Київ, 26-28 жовтня 1995 р.; міжнародна науково-практична конференція “Національна еліта та інтелектуальний потенціал України”, Львів, 18-20 квітня 1996 р.; міжнародна науково-практична конференція “Механізм створення та функціонування спеціальної економічної зони “Закарпаття”, Ужгород, 25 листопада 1999 р.; Y міжнародний конгрес українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” Львів, 22-26 травня 2000 р.; міжнародна науково-практична конференція “Інвестиції ХХІ століття: регіональні аспекти”, Умань, 16-18 листопада 2000 р.; міжнародна науково-практична конференція “Інноваційні фактори ресурсно-екологічної безпеки Карпатського регіону”, Чернівці, 14-16 березня 2001 р.

Публікації. Результати наукового дослідження з проблем спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку опубліковані в 58 роботах загальним обсягом 146 у.д.а., в тому числі – у 4 монографіях, 18 особистих та 14 написаних у співавторстві статтях у фахових журналах та збірниках наукових праць, авторському свідоцтві, депонованій роботі, а також 7 матеріалах конференцій. Особисто автору належить 85 у.д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, 21 параграфу, висновків до розділів, загальних висновків по роботі, списку використаних джерел та 8 додатків. Робота викладена на 477 стор., з яких 376 стор. займає основний текст, містить 80 стор. додатків, 16 ілюстрацій, 16 таблиць. Список використаних джерел налічує 201 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації на підставі проведених досліджень опрацьовані теоретико-методологічні основи розбудови спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку, які знайшли застосування в українській практиці створення, управління СЕЗ і ТПР та визначенні їх перспектив на загальнодержавному рівні. У вступі обгрунтована актуальність, визначені мета і задачі дослідження, розкрита наукова новизна та практична значимість результатів.

В першому розділі дисертаційного дослідження “Теоретичні основи формування СЕЗ і ТПР” опрацьовано теоретичні засади створення і розбудови особливих територіально-господарських утворень та проаналізовано світовий досвід їх функціонування.

Світова господарська практика має достатню кількість прикладів використання особливих територіально-господарських утворень для вирішення різнопланових соціально-економічних завдань. Це – спеціальні (вільні) економічні зони, зони підприємництва, партнерства, території пріоритетного розвитку тощо. Встановлено, що спеціальна (вільна) економічна зона являє собою просторово обмежену частину території держави, в межах якої встановлюється особливий режим економічної діяльності для забезпечення цілеспрямованого економічного розвитку території через задіяння зовнішніх інвестиційних ресурсів та активізацію зовнішньоекономічних зв’язків. В основу класифікації СЕЗ можуть бути покладені різні критерії: розташування відносно державних кордонів, характер об’єкту зонування, принцип організації, характер взаємодії з позазональною економікою, національна належність, масштаб та значущість вирішуваних проблем. Але основною, на наш погляд, є класифікація за функціональною спрямованістю, відповідно до якої розрізняють зовнішньо-торговельні, торговельно-виробничі, науково-технічні, туристично-рекреа-ційні, оффшорні зони. Кожен з названих функціональних типів має підрозділ на окремі підтипи (рис.1).

рисунок недоступний
Рис. 1.

Історія вільних зон розпочинається у 166 р. до н.е. За нашими даними, у 128 країнах світу існує біля 900 СЕЗ різної функціональної орієнтації. Причому використання механізму СЕЗ не залежить від суспільно- політичного устрою та рівня господарського розвитку країни.

Внаслідок об’єктивної нерівномірності процесів соціально-економічного розвитку, а також під впливом особливостей тих чи інших регіонів формуються території економічного підйому та занепаду. Несвоєчасне подолання диспропорцій або їх “консервація” на тлі успішного розвитку інших територій може спричинити соціальні конфлікти, уповільнити розвиток регіону, держави чи навіть групи держав. Депресивними ми вважаємо території, де з економічних, соціальних, політичних, екологічних та інших причин припинили діяти чинники саморозвитку. Дослідженням депресивності займались багато наукових шкіл різних країн світу, в т.ч. Росії, Великобританії, Франції, США, внаслідок чого було сформовано безліч підходів до системи критеріїв та показників депресивності. На наш погляд, всі критерії віднесення регіону до розряду депресивного слід згрупувати слідуючим чином: виробничі; соціальні (в т.ч. трудові та демографічні); фінансово-бюджетні; екологічні.

Одним з елементів державної регіональної політики, спрямованої на вирішення проблеми територіальної диференціації та депресії є зони підприємництва, партнерства, території пріоритетного розвитку. На відміну від СЕЗ, зони підприємництва та інші території пріоритетного розвитку почали створюватись лише у 70-80-х роках ХХ сторіччя. Найбільш відомі в світі започатковані у північно-західних районах Великобританії зони підприємництва, розвитку, допомоги, зайнятості, освітньої діяльності та охорони здоров’я, а також американські зони підприємництва і партнерства.

У другому розділі “Економічний аналіз механізму функціонування спеціальних (вільних) економічних зон різних типів” особливу увагу було приділено вивченню передумов формування та механізмів діяльності спеціальних (вільних) економічних зон різних типів.

Перший тип вільних економічних зон, який був створений ще у ІІ ст. до н.е., - зовнішньоторговельний. Він залишається актуальним і в наші дні. Зовнішньоторговельна зона (ЗТЗ) – це частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатись, купуватись, дороблятись без сплати звичайних митних платежів або з їх відстроченням, тобто яка з точки зору митного режиму знаходиться поза межами митних кордонів. ЗТЗ, як правило, локалізуються на невеликій території поблизу крупних транспортних вузлів міжнародного значення і ставлять за мету активізацію зовнішньої торгівлі, використання вигідного транспортно-географічного та геополітичного розташування, відновлення конкурентних позицій регіонів, галузей, сфер діяльності. Цілі заснування ЗТЗ залежать від рівня соціально-економічного розвитку країни розташування, характеру транспортної інфраструктури, поточної кон’юнктури світового ринку та інтенсивності міжнародної торгівлі в регіоні.

Під впливом розширення функціональних можливостей вільних зон почали формуватись торговельно-виробничі зони як більш ускладнений тип ЗТЗ. Вони являють собою частину території держави, на якій створюються спеціальні умови для стимулювання виробництва, залучення інвестицій, розширення зовнішньоекономічних зв’язків та забезпечення зайнятості населення.

Логіка сучасного економічного розвитку диктує формування нових пріоритетів, пов’язаних з інноваціями. Науково-технічні зони (НТЗ) є особливим типом СЕЗ, орієнтованим на розвиток науково-технічного потенціалу, формування дієвого механізму стимулювання фундаментальних і прикладних досліджень та впровадження їх результатів у виробництво. Відповідно до цього головними завданнями НТЗ є: стимулювання інноваційного процесу, збереження та розвиток науково-технічного потенціалу, розвиток підприємництва, прискорення соціально-економічного розвитку території.

Характерною рисою сучасного етапу світової економіки є зростання частки послуг у виробленому продукті, в т.ч. за рахунок транспортних, науково-технічних, фінансових, технологічних, туристичних послуг. Слід зазначити, що темпи приросту надходжень від світового туризму у 80-90 рр. ХХ ст. випереджали показники динаміки ВВП та світової торгівлі. Активне розширення міжнародного співробітництва у сфері туризму і рекреації спричинило серед іншого формування нового типу зон – спеціальних туристично-рекреаційних (СТРЗ). СТРЗ - це територія з достатнім природоресурсним потенціалом туризму і рекреації, на якій запроваджується пільговий режим, спрямований на стимулювання залучення у господарський обіг та ефективне використання цього потенціалу.

Інтернаціоналізація економіки та постійне зростання обсягів міжнародного руху капіталів поряд з посиленням у багатьох державах світу (особливо – промислово розвинених) податкового пресу, стали основою для формування ще одного типу СЕЗ – оффшорних. Оффшорні зони - це визначені території, де національним законодавством створено особливий (пільговий) режим діяльності компаній з оффшорним статусом. Оффшори відрізняються від інших типів зон тим, що пільги отримують лише нерезидентні компанії, які не ведуть підприємницької діяльності на території країни розташування, тоді як інші типи СЕЗ стимулюють саме розвиток підприємництва в межах території зони. З іншого боку, всі типи зон, включаючи оффшорні, характеризуються загальними для них ознаками наявності спеціального режиму, умовної екстериторіальності та спрямованості на активізацію зовнішньоекономічних зв’язків.

Розділ третій “Нормативно-правові засади діяльності та започаткування в Україні СЕЗ і ТПР” присвячено аналізу організаційно-правових основ розбудови особливих територіально-господарських утворень в нашій державі та узагальненню результатів функціонування ПЕЕЗ“Сиваш”.

Починаючи з 1992 року в Україні послідовно створювалась нормативно-правова база вільних зон. На сьогоднішній день вона представляє собою багаторівневу систему, яка складається з базового Закону “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” (1992 р.), майже 20 законів по окремих спеціальних зонах та 30 нормативних актів. На відміну від СЕЗ, спеціального законодавства, яке б регламентувало основні питання створення і діяльності територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в Україні не існує. Законом України “Про зайнятість населення” від 01.03.1998р. введено поняття “територія пріоритетного розвитку”. Розроблена державна стратегія і тактика в галузі розбудови СЕЗ і ТПР та затверджені єдині підходи до підготовки проектних документів для заснування СЕЗ, визначені пріоритетні виді економічної діяльності, загальні процедурні питання розгляду та схвалення інвестиційних проектів.

У вільних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку створюється особливий режим підприємницької діяльності, який включає податкові, митні, валютно-фінансові, організаційні пільги. Структура і норми такого спеціального режиму встановлюються окремо для кожної території або зони, але мають багато спільного (табл.1).

Таблиця 1

Основні положення спеціального режиму СЕЗ і ТПР
Вид пільг Розмір і тривалість дії пільг
Пільги в оподаткуванні прибутку 1. Ставка – 20%
2. звільнення від оподаткування протягом перших 5 років з подальшим оподаткуванням прибутку за ставкою, зменшеною на 50% відносно діючої для позазонального простору
3. звільнення від оподаткування протягом перших 3 років з подальшим оподаткуванням прибутку з 4-го по 6-й роки за ставкою, зменшеною на 50% відносно діючої для позазонального простору
4. звільнення від оподаткування протягом перших 3 років з подальшим оподаткуванням прибутку з 4-го по 6-й роки за ставкою, зменшеною на 50% відносно діючої для позазонального простору, а також пільгове оподаткування реінвестицій з 4-го по 10-й роки
5. звільнення від оподаткування або оподаткування за пільговою ставкою реінвестицій
6. звільнення від оподаткування протягом перших 2 років з подальшим оподаткуванням прибутку з 3-го по 5-й роки за ставкою, зменшеною на 50% відносно діючої для позазонального простору, а також пільгове оподаткування реінвестицій з 4-го по 10-й роки
Митні пільги звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ
Валютно-фінансові пільги звільнення від обов’язкового продажу валютної виручки
Інші пільги звільнення від плати за землю
звільнення від сплати зборів до деяких бюджетнх фондів

Система управління СЕЗ і ТПР створювалась за аналоговим принципом, але в той же час вона була адаптована до конкретної території та типу територіально-господарського утворення. В результаті система управління має як багато спільних рис, так і регіональну специфіку. Для регулярного стеження за процесами, що відбуваються у СЕЗ і ТПР та накопичення достовірної інформації про їх розвиток було запроваджено державну систему контролю, моніторингу, статистичної звітності. Все це дає підстави стверджувати, що в Україні в основному завершене формування нормативно-правової бази та створення мережі вільних економічних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Формування особливих територіально-господарських утворень потребує відповідного методичного забезпечення процесів прийняття рішень. Для потреб бізнес-проектування широко використовуються такі методики, як “Manual for the preparation of industrial feasibility studies“ / “Керівництво по підготовці промислових досліджень” (1991) та “Пособие по подготовке промышленных технико-экономических исследований” (1979). Найкращі з методик та програмних продуктів забезпечують системність при розробці проекту та виконанні розрахунків, дозволяють детально розробити фінансову складову, враховують такі чутливі перемінні, як ціна, обсяг виробництва, собівартість, забезпечують мінімізацію помилок як в методах, так і техніці розрахунків. Але вони не враховують особливостей спеціальних (вільних) економічних зон, що робить їх недосконалими для обгрунтування можливості, доцільності та ефективності заснування СЕЗ. На нашу думку, для цього необхідно підготувати спеціальний організаційно-економічний і проектний документ.

Нами запропоновано структуру, принципи, основні питання до розгляду та послідовність підготовки аналітичних і прогнозних матеріалів, які в сукупності і складають типові методичні рекомендації до розробки ТЕО СЕЗ і ТПР. Вони складаються з таких компонентів: розробка проектної ідеї; аналіз ситуації, визначення основних проблем, побудова сукупності цілей; розробка та економічний аналіз проекту, визначення орієнтовних соціально-економічних показників та рівня реалізації заданих цілей; розгляд альтернативних варіантів проекту на основі заданих критеріїв оптимізації завдань; оцінка кінцевих результатів та ефективності діяльності. Також встановлено, що ступінь деталізації проекту в цілому та окремих етапів залежить в значній мірі від основних характеристик проекту, зокрема: його масштабу; строку, на який він розрахований; вибраного типу СЕЗ, функціональної спрямованості, галузевої спеціалізації ТПР; специфіки вирішуваних завдань; механізму реалізації та автономності окремих рішень.

На початку 80-х pоків, коли почали pозгоpтатися пpоцеси лібеpалізації економічного життя, pинкових та стpуктуpних пеpетвоpень у наpодному господаpстві Укpаїни, pегіони виявили зацікавленість до ствоpення на власній теpитоpії особливих, спеціальних, підпpиємницьких та вільних зон. Всього за пеpіод 1989/1990-1998 pp. на місцях було pозpоблено та подано до Кабінету Міністpів Укpаїни більше 30 пpоектів заснування локальних та точкових спеціальних (вільних) економічних зон pізних типів. Детальний аналіз проектів, який був здійснений, дозволив скласти узагальнений “поpтpет” пpоектованих в Укpаїні спеціальних (вільних) економічних зон, а також з’ясувати характерні для них недоліки. Це, зокрема:

- відведення великих теpитоpій, включаючи адміністpативні pайони, міста та цілі області;
- надто шиpокий пеpелік функцій та поєднання багатьох типів зон в одній комплексній зоні;
- невизначеність хаpактеpу взаємовідносин зони з позазональним пpостоpом;
- невипpавдані спpоби виpішення шляхом заснування зон політичних та національних пpоблем.

Особливої уваги заслуговує формування та подальший розвиток Північнокримської експериментальної економічної зони “Сиваш” (ПЕЕЗ) - перший український досвід в галузі створення СЕЗ. Ознайомлення з нормативно-правовою базою ПЕЕЗ дозволяє виявити, по-перше, певну розбіжність між цілями заснування “типових” СЕЗ та ПЕЕЗ (для СЕЗ - активізація зовнішньоекономічного співpобітництва, для ПЕЕЗ - економічне зpостання на базі національних інвестицій); по-друге, мізерність економічних пільг, які складають спеціальний режим діяльності експериментальної зони і покликані нівелювати недостатню інвестиційну привабливість регіону та пом’якшати існуючі антистимули розвитку виробництва.

Узагальнення даних про результати діяльності ПЕЕЗ протягом 1997-2000 рр. дає підстави стверджувати, що в цілому у ПЕЕЗ інвестиційні процеси мали позитивну динаміку, в основному задовольняючи інвестиційні потреби базових хімічних підприємств регіону (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка основних показників розвитку ПЕЕЗ "Сиваш"
Назва показника Одиниці виміру Роки Усього з початку діяльності
1997 1998 1999 2000
Залучено інвестицій, усього тис.доларів 3007.8 884.5 3894.8 10071.4 17858.5
у т. ч.  за рахунок власних ресурсів підприємства тис.доларів 265.8 53.2 3775.3 9013.5 13107.8
у т. ч. іноземні інвестиції тис.доларів 1492.0 831.3 46.1 80.0 2449.4
Відчужено інвестицій тис.доларів 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0
Упровадження інноваційних проектів, усього одиниць 1 3 16 12 32
тис. гривень 2768.0 2063.8 4061.7 23054.0 31947.5
Вироблено продукції (товарів, робіт, послуг) тис. гривень 74695 196644 338095 530187.2 1139621
Експорт тис.доларів 5591.5 15013.4 15967.8 17310.0 53882.7
Імпорт тис.доларів 2212.8 8906.5 9483.2 15706.7 36309.2
Сальдо експортно-імпортних операцій тис.доларів 3378.7 6106.9 6484.6 1603.3 17573.5
Кількість новостворених робочих місць, усього одиниць 179 450 783 420 1832
Кількість збережених робочих місць, усього одиниць 3575 3365 1732 479 9151
Середньомісячна заробітна плата гривень 167.9 185.2 262.1 392.0 273.3
Заборгованість з оплати праці тис. гривень 562.2 2138.0 1026.8 2257.9 -
Сума отриманих пільг з оподаткування тис. гривень 1437.3 2524.0 11306.9 39426.9 54695.1
Сплачено до бюджету тис. гривень 6593.7 5984.0 31526.9 46713.5 90818.1
Збори (внески) до державних цільових фондів тис. гривень 2280.3 7929.1 12643.2 22099.9 44952.5
Сальдо податкових пільг та надходжень до бюджету податків і зборів (обов’язкових платежів) тис. гривень 7436.7 11389.1 32863.2 29386.5 81075.5
Заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), усього тис. гривень 1295.6 16936.7 22397.6 20 630.3 Х

Середньорічне виробництво продукції становило 285 млн.грн. Основу виробництва складає продукція хімічної промисловості (94%), харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів (4%) і продукція сільського господарства (1%). Обсяг промислового виробництва регіону становить 23% від сукупного по АР Крим, тоді як чисельність населення, що проживає на території ПЕЕЗ не перевищує 4%. Всі основні цілі та завдання, які ставились перед ПЕЕЗ в момент започаткування експерименту, в основному виконані, а результати діяльності зони є позитивними.

В четвертому розділі “Науково-методичне забезпечення діяльності СЕЗ і ТПР” розглянуте широке коло питань проектування і управління особливими територіально-господарськими утвореннями.

Вивчення специфіки механізму територій пріоритетного розвитку призводить до висновку про необхідність встановлення переліку галузей та видів діяльності, на підйом або розвиток яких спрямований механізм СЕЗ і ТПР. Правильне визначення пріоритетів дозволить: скоротити витрати коштів та часу; надати програмі розвитку регіону цільової спрямованості, відкоригувати структуру територіального господарського комплексу; не допустити розпорошення бюджетних коштів тощо. Ця аргументація і була покладена в основу розробки методичних вказівок з визначення пріоритетних видів економічної діяльності.

Встановлено, що пріоритетні види діяльності мають задовольняти таким вимогам:

- відповідність заявленій меті та цілям створення зони чи території;
- непротиріччя стратегічним та поточним програмам соціально-економічного розвитку держави (включаючи профільні підпрограми – науково-технічну, зовнішньоекономічну тощо);
- узгодженість із регіональними програмами соціально-економічного розвитку;
- фінансово-економічна обгрунтованість.

Для унеможливлення неефективного використання пільг необхідно здійснювати відбір інвестиційних проектів на єдиних методичних засадах. При цьому мають бути забезпечені інтереси держави, місцевих органів влади і управління та інвесторів. Ми вважаємо, що експертиза інвестиційного проекту має проводитись для:

1) визначення відповідності інвестиційного проекту завданням та особливостям конкретних СЕЗ чи ТПР;
2) встановлення достовірності та обгрунтованості заявлених в інвестиційному проекті даних.

Особлива увага, на наш погляд, повинна приділятись вивченню: цільової та галузевої спрямованості проекту; інвестиційної забезпеченості (достатність обсягу інвестиції та підтвердження джерел залучення інвестицій); бюджетної ефективності (перевищення сукупних доходів бюджетів всіх рівнів над втратами внаслідок застосування особливого /пільгового/ режиму); соціально-економічної ефективності (кількість створених та збережених робочих місць, середньорічна кількість зайнятих, середньомісячна заробітна плата, розвиток виробничої та соціальної інфраструктури); правильності розрахунків основних фінансово-економічних показників – абсолютних та відносних (прибутковість, рентабельність, термін окупності інвестпроекту, обсяг фінансових потоків); характеру виробництва (обсяг та частка доданої вартості, що буде утворюватися в процесі виробництва); впливу виробництва на внутрішній ринок та конкурентне середовище (частка продукції у сукупному вітчизняному виробництві аналогічної продукції; перерозподіл ринку). Запропоновані методичні підходи не відміняють, а навпаки –доповнюють інструктивні матеріали по відбору інвестпроектів, які видані органами управління СЕЗ і ТПР на місцях та вже пройшли певну апробацію.

З метою забезпечення ефективного використання механізму СЕЗ і ТПР та підвищення керованості процесами розбудови особливих територіально-господарських утворень необхідно проводити постійний моніторинг. Під моніторингом СЕЗ і ТПР пропонується розуміти спеціально налагоджений процес контролю за основними економічними та соціальними параметрами розвитку особливих територіально-господарських утворень всіх типів. Предметом моніторингу є соціально-економічні процеси, які відбуваються в СЕЗ і ТПР, їх кількісні характеристики та закономірності. Діючий в поточному часі моніторинг розвитку СЕЗ і ТПР характеризується рядом недоліків, зокрема: у моніторингу не приймає участі безпосередньо орган управління СЕЗ і ТПР; установлені терміни подання даних не дозволяють користуватися офіційною звітною (статистичною) інформацією, замість якої подаються лише попередні дані; ряд показників не може бути поданий підприємствами, оскільки відповідна інформація концентрується в інших органах; форма звітності не відбиває результатів по пріоритетних видах економічної діяльності; існує певне дублювання інформації та функцій.

П’ятий розділ “Узагальнення результатів діяльності та обгрунтування перспектив розбудови в Україні СЕЗ і ТПР“ висвітлює питання методології та методичного забезпечення аналізу результатів діяльності СЕЗ і ТПР, характеризує їх основні показники, досягнуті за останні 3-5 років, а також визначає проблеми та перспективи їх розбудови в Україні.

Ознайомлення зі спеціальною літературою та цільовий пошук методик визначення ефективності не дозволив знайти будь-яких посилань на інструктивні матеріали, які б використовувались у США, ОАЕ, Ірландії тощо. Вивчення пропозицій, які надходили з різних джерел щодо підготовки такої методики в Україні дозволяє нам констатувати слідуюче: не можна робити головним упорядником даних податкові органи, оскільки фіскальний аспект у діяльності СЕЗ не є основним; недоцільно обмежуватись лише показниками співвідношення до ВВП сукупної вартості наданих пільг, доданої вартості, надходжень іноземних інвестицій або обсягу експорту, оскільки вони неповністю характеризують процеси, що відбуваються на територіях зі спеціальним статусом; недоцільно відмовлятись від показників зайнятості, створення робочих місць, додаткових бюджетних надходжень тощо. Використання у методиці відносних показників ефективності має бути зваженим, враховувати специфіку СЕЗ і ТПР. Крім того, ми вважаємо, що доцільно застосовувати “парні” показники ефективності. Наприклад, коефіцієнт співвідношення податкових пільг з доданою вартістю може використовуватись як додатковий, що відображає питому вагу пільг у доданій вартості (1). Динаміка та розмір коефіцієнта дозволить характеризувати розвиток виробництва та обсяги користування пільгами.

коефіцієнт співвідношення податкових пільг з доданою вартістю (1)

де: Tpi – сукупна вартість податкових пільг, тис.грн.
ACi – сукупна додана вартість, тис.грн.

Пропонується використовувати і “парний” до нього коефіцієнт - співвідношення нарахованих до сплати податкових платежів з доданою вартістю, який буде мати протилежну тенденцію (2).

коефіцієнт - співвідношення нарахованих до сплати податкових платежів з доданою вартістю (2)

де: cTi – сукупний нарахований до сплати податок, тис.грн.

Аналогічні підходи можуть застосовуватись до показників (коефіцієнтів), розрахованих як відношення сплачених податків або податкових пільг до доданої вартості; податкових пільг та сплачених податків до інвестицій. Для аналізу результатів діяльності особливих територіально-господарських утворень в окремих випадках можуть використовуватись показники бюджетної ефективності експорту (відношення податкових пільг і фактично сплачених податків до вартості експорту) та терміну окупності інвестицій.

Завданням держави в сфері розбудови СЕЗ і ТПР є забезпечення ефективного використання можливостей їх механізму для вирішення інвестиційних, інноваційних, структурних та соціальних проблем регіонів розташування. Ми вважаємо, що для цього необхідно: по-перше, в комплексі оцінити результати їх діяльності на основі даних комплексного моніторингу; по-друге, визначити основні економічні, бюджетні, соціальні тенденції; по-третє, проаналізувати проблеми організаційного, юридичного та економічного характеру, що стримують позитивні зрушення або здійснюють негативний вплив на територію розташування СЕЗ і ТПР; по-четверте, відкоригувати необхідним чином організаційно-економічний механізм та нормативно-правову базу діяльності зон і територій зі спецрежимом; по-п’яте, прийняти рішення про доцільність подальшого розвитку створених в Україні вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку.

При запровадженні будь-яких бізнесових проектів завжди чітко визначається мета, параметри, які передбачається досягти, припустимий рівень ризику, обсяг витрат тощо. Це в подальшому через співставлення проектних параметрів і фактично отриманих результатів дозволяє оцінити ступінь досягнення мети, ефективність. Методика оцінки ефективності діяльності СЕЗ і ТПР будується на принципах цільової спрямованості, комплексності, ефективності, координації з основними регіональними програмами та складається з двох основних блоків:

1) оцінка організаційно-правового забезпечення;
2) оцінка соціально-економічних та бюджетно-фінансових результатів (табл. 3).

Таблиця 3

Основні критерії, параметри та показники оцінки результатів соціально-економічного розвитку СЕЗ і ТПР
Критерії Параметри Показники
назва
Розвиток підприємництва кількість підприємств, які мають бути   характеристика підприємства, на якому реалізується інвестиційний проект
1.1 діюче
  в т.ч.
реорганізовані 1.1.1 реорганізоване
реконструйовані 1.1.2 реконструйоване
модернізовані 1.1.3 модернізоване
перепрофільовані 1.1.4 перепрофільоване
створені 1.2 новостворене
Інвестиційна діяльність залучено інвестицій – всього 2 залучення інвестицій – всього
  в т.ч. за видами:
2.1.1 грошові внески (кошти)
2.1.1.1 з них за рахунок кредитів
2.1.2 матеріальні цінності
2.1.3 нематеріальні активи
2.2 у тому числі за рахунок власних ресурсів підприємства, на якому реалізується інвестпроект (власні кошти підприємства)
2.2.1. з них – реінвестований прибуток за рішенням інвесторів
в т.ч. іноземних інвестицій 2.3 в т.ч. іноземні інвестиції – всього
  з них:
2.3.1 грошові внески (кошти)
2.3.2. матеріальні цінності
2.3.3 нематеріальні активи
2.4 відчуження інвестицій
Інноваційна діяльність фінансування науково-технічних робіт 3.1 фінансування науково-технічних робіт – всього
3.1.1 у т.ч. з небюджетних джерел
3.2.1 кількість впроваджених нових технологій
3.2.2 вартість впроваджених нових технологій (вартісна оцінка)
впровадження інноваційних проектів, всього 3.3.1 кількість впроваджених інноваційних проектів
3.3.2 впровадження інноваційних проектів
в т.ч. у сфері лікування та оздоровлення 3.3.1.1 в т.ч. у сфері лікування та оздоровлення (кількість)
Виробнича діяльність виробництво продукції 4.1 виробництво продукції (товарів, робіт, послуг)
в т.ч. на експорт 4.1.1. в т.ч. на експорт
у т.ч. надання послуг по доставці, зберіганню, доробці експортно-імпортних і транзитних вантажів 4.2 у тому числі надання послуг по доставці, зберіганню, доробці експортно-імпортних і транзитних вантажів
Зайнятість населення кількість робочих місць (новостворе-них та збережених) 7.1 середньорічна кількість робочих місць (новостворених та збережених)
кількість працюючих 7.2 середньорічна кількість працюючих
середньомісячна заробітна плата працюючих 7.3 середньомісячна заробітна плата працюючих
Розрахунки з бюджетом сума пільг з оподаткування – всього 8.1 сума отриманих пільг з оподаткування – всього
в т.ч.   в т.ч.
податок на прибуток 8.1.1 податок на прибуток
податок на додану вартість 8.1.2 податок на додану вартість
ввізне мито 8.1.3 ввізне мито
інші 8.1.4 інші
нарахування до бюджету податків, зборів та інших обов’язкових платежів – всього 8.2 надходження до бюджету – всього
з них   з них
податок на прибуток 8.2.1 податок на прибуток
податок на додану вартість 8.2.2 податок на додану вартість
прибутковий податок з громадян 8.2.3 прибутковий податок з громадян
інші 8.2.4 інші
8.3. заборгованість по сплаті податків та інших обов’язкових платежів – всього
  у тому числі
8.3.1 по податку на прибуток
8.3.2 по податку на додану вартість

Пропонується піддавати аналізу фактичні результати діяльності СЕЗ і ТПР як в розрізі окремих інвестпроектів і галузей (видів діяльності), так і в цілому в масштабі територіально-господарських утворень і територіально-адміністративних одиниць. Їх пропонується співставляти з даними затверджених бізнес-планів (аспект виконання інвестиційних зобов’язань); прогнозними показниками (виконання основних параметрів розвитку); з відповідними показниками по області та державі в цілому. Це дозволить оцінити ступінь виконання поставлених завдань, основні тенденції розвитку СЕЗ і ТПР, їх вплив на соціально-економічний розвиток регіону розташування і значення для держави в цілому (рис.2).

Загальна схема проведення аналізу результатів функціонування СЕЗ і ТПР
Рис.2. Загальна схема проведення аналізу результатів функціонування СЕЗ і ТПР

На основі запропонованої методики здійснено узагальнений аналіз результатів діяльності в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку (рис.3).

Динаміка основних показників розвитку СЕЗ і ТПР в Україні
Рис.3. Динаміка основних показників розвитку СЕЗ і ТПР в Україні

Станом на 01.01.2001 р. у СЕЗ і ТПР зареєстровано 369 інвестпроектів загальною кошторисною вартістю 1,6 млрд.дол., з яких вже інвестовано в економіку України 435 млн.дол. Відповідно до територіального масштабу, ресурсного потенціалу та вирішуваних соціально-економічних завдань лідерами є території пріоритетного розвитку, де зареєстровано 66% за кількістю та 71% за вартістю інвестиційних проектів. Найбільш привабливими для інвестування є хімічна та харчова промисловість (17%), транспорт і зв’язок (12%), металургійна (9%), вугільна, машинобудівна та легка промисловість (6%). Темпи приросту інвестицій, виробництва, податкових платежів, які спостерігаються у зонах і на територіях, - вищі за ті, що зафіксовані у регіонах розташування та державі в цілому. Постійно зростає частка СЕЗ і ТПР у загальноекономічних показниках.

Вирішується ряд соціальних проблем, пов’язаних із працевлаштуванням та зростанням доходів населення. Створено і збережено 42,5 тис. робочих місць. Середня заробітна плата перевищує межу малозабезпеченості, прожитковий мінімум та середню заробітну плату в регіонах розташування і країні в цілому. Сукупна вартість наданих податкових пільг дещо перевищує суму фактично сплачених до бюджету податків, зборів і платежів (на 38,9 млн.грн.), але до 2004 р. ситуація кардинально зміниться.

Особливі територіально-господарські утворення в Україні, як правило, виконують свої завдання та сприяють соціально-економічному розвитку регіонів їх розташування. Певна нерівномірність їх розвитку пов’язана з рядом об’єктивних та суб’єктивних причин, до яких відносяться: неоднорідність інвестиційної привабливості, неоднаковий термін діяльності, різна якість управління, інертність інвестиційних процесів, нестабільність державної політики щодо СЕЗ і ТПР тощо.

Проведений аналіз дозволяє нам визначити перспективи розбудови СЕЗ і ТПР та сформулювати основні завдання: завершення нормативно-правового забезпечення; формування цілісної системи управління та контролю; активізація залучення інвесторів; посилення рекламно-інформаційної підтримки; уточнення на державному рівні переліку пріоритетних видів економічної діяльності; завершення облаштування територій СЕЗ і ТПР; забезпечення виконання стратегічних завдань (параметрів) на період 2001-2004 рр. Зокрема: залучити інвестицій на загальну суму 3,49 млрд.дол., з яких 1,49 млрд.дол. мають складати іноземні; запровадити інновацій на 1,2 млрд.грн.; досягти середньорічного виробництва продукції 7.9 млрд.грн.; забезпечити до кінця 2004 р. створення та збереження 466 тис.робочих місць; сплачувати до бюджету податків та зборів до державних цільових фондів в середньому 1.4 млрд.грн. на рік

ВИСНОВКИ

Для ефективного застосування СЕЗ і ТПР в окремих регіонах та країні в цілому необхідно чітко усвідомлювати сутність особливих територіально-господарських утворень, їх характерні ознаки, механізми, закономірності розвитку, позитивні та негативні результати діяльності тощо. Крім того, обов’язково слід адаптувати СЕЗ і ТПР до особливостей конкретної території їх розміщення. Все це потребує опрацювання теоретико-методологічних засад, розробки методичних основ зонування.

Проведене наукове дослідження проблем формування особливих територіально-господарських утворень дозволило нам сформулювати ряд наукових положень теоретичного та науково-методологічного характеру, а також запропонувати практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення механізму функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Основними з них є слідуючі.

1. СЕЗ пропонується характеризувати як просторово обмежену частину території держави, в межах якої встановлюється особливий режим економічної діяльності для забезпечення цілеспрямованого економічного розвитку через задіяння зовнішніх інвестиційних ресурсів та активізацію зовнішньоекономічних зв’язків.

2. Території пріоритетного розвитку розташовуються у депресивних регіонах та мають на меті забезпечити соціально-економічний підйом переважно за рахунок внутрішніх ресурсів. Це - спеціально визначені території з високим рівнем безробіття та непевності економічних перспектив, на яких місцевими і державними органами влади запроваджується особливий економіко-організаційний режим. До складу критеріїв депресивності ми пропонуємо відносити виробничі, соціальні, фінансово-бюджетні та екологічні.

3. Ефективність діяльності будь-якого типу СЕЗ залежить перш за все від правильного вибору її місцерозташування. Тому при створенні СЕЗ обов’язково слід враховувати: транспортно-географічне розташування, відстань до ринків збуту, природно-кліматичні особливості, наявність трудових та природних ресурсів, існування резервів просторового розвитку, інфраструктурну облаштованість території, характер землекористування, екологічні обмеження.

4. В Україні створена багаторівнева система нормативно-правових актів, що регламентують діяльність СЕЗ і ТПР, включаючи питання державної стратегії і тактики, програмні заходи тощо. Ми вважаємо, що вона на сьогоднішній день в основному забезпечує процеси зонування і потребує лише поточного регулювання в частині удосконалення питань діяльності зон і територій, управління ними та контролю за їх розвитком, включаючи процеси постійного моніторингу. Основна увага у зв’язку з цим має приділятись розробці відомчих нормативних актів (Державної митної служби, Державної податкової адміністрації, Міністерства економіки України та ін.), які мають повністю відповідати букві та духу законів про СЕЗ і ТПР.

5. Формування особливих територіально-господарських утворень потребує відповідного методичного забезпечення процесів прийняття рішень. Техніко-економічне обґрунтування проекту являє собою документ, що визначає можливість, доцільність та ефективність заснування зони чи території пріоритетного розвитку. Досвід проектування створення в Україні різних СЕЗ і ТПР дає підстави для висновку, що ТЕО повинно розроблятись на основі єдиних методичних підходів з урахуванням специфічних умов об’єкту та території розташування. В основу ТЕО мають бути покладені принципи цільової спрямованості, комплексності, альтернативності, ефективності, безпеки, передбачуваності соціально-економічних результатів.

6. Вивчення специфіки механізму територій пріоритетного розвитку призводить до висновку про необхідність встановлення переліку галузей та видів діяльності, на підйом або розвиток яких спрямований спеціальний податковий, митний, валютно-фінансовий та організаційно-правовий режим. Правильне визначення пріоритетів дозволить: скоротити витрати коштів та часу; надати програмі розвитку регіону цільової спрямованості; відкоригувати структуру територіального господарського комплексу; не допустити розпорошення бюджетних коштів тощо. Визначено, що пріоритетні види діяльності мають задовольняти таким вимогам: відповідність заявленій меті та цілям створення зони чи території; непротиріччя стратегічним та поточним програмам соціально-економічного розвитку держави (включаючи профільні підпрограми – науково-технічну, зовнішньоекономічну тощо); узгодженість із регіональними програмами соціально-економічного розвитку; фінансово-економічна обгрунтованість.

7. Для ефективного використання можливостей створених в Україні СЕЗ і ТПР необхідно забезпечити оптимальне заповнення їх внутрішнього економічного простору, поєднавши при цьому інтереси держави, місцевих органів влади і управління та інвесторів. Виконання цього завдання потребує опрацювання єдиних методичних підходів до оцінки інвестиційних проектів, які передбачається реалізувати на території СЕЗ і ТПР із застосуванням пільгового режиму. Експертиза інвестиційного проекту має проводитись по-перше, для визначення відповідності інвестиційного проекту завданням та особливостям конкретних СЕЗ чи ТПР (цілям, задачам, встановленому переліку пріоритетів, інвестиційним обмеженням, стратегії розвитку території розташування); по-друге, для встановлення достовірності та обгрунтованості заявлених в інвестиційному проекті даних щодо інвестицій, ресурсів виробництва, зайнятості, впливу на внутрішній ринок, ефективності та перспектив розвитку конкретного виробництва.

8. З метою забезпечення ефективного використання механізму СЕЗ і ТПР та підвищення керованості процесами розбудови особливих територіально-господарських утворень необхідно проводити постійний моніторинг. Аналіз організації моніторингу СЕЗ і ТПР в Україні свідчить, що діюча в поточному часі схема збору, зведення та узагальнення інформації не є раціональною та потребує вдосконалення, а саме: коригування переліку, джерел та термінів подання інформації про розвиток СЕЗ і ТПР, розробки методичних рекомендацій і пояснень щодо трактування та розрахунку окремих показників; відмови від декількох самостійних та введення єдиної форми звітності; уточнення схеми взаємодії різних суб’єктів, що приймають участь у процесі моніторингу.

9. Завданням держави в сфері розбудови СЕЗ і ТПР є забезпечення ефективного використання можливостей їх механізму для вирішення інвестиційних, інноваційних, структурних та соціальних проблем регіонів розташування. Ми вважаємо, що для цього необхідно: по-перше, в комплексі оцінити результати їх діяльності; по-друге, визначити основні економічні, бюджетні, соціальні тенденції; по-третє, проаналізувати проблеми організаційного, юридичного та економічного характеру, що стримують позитивні зрушення або здійснюють негативний вплив на територію розташування СЕЗ і ТПР; по-четверте, відкоригувати необхідним чином організаційно-економічний механізм та нормативно-правову базу діяльності зон і територій зі спецрежимом; по-п’яте, прийняти рішення про доцільність подальшого розвитку створених в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку.

10. Методика оцінки ефективності діяльності СЕЗ і ТПР повинна будуватись на принципах цільової спрямованості, комплексності, ефективності, координації з основними регіональними програмами та складається з двох основних блоків: 1) оцінка організаційно-правового забезпечення; 2) оцінка соціально-економічних та бюджетно-фінансових результатів. Пропонується піддавати аналізу фактичні результати діяльності СЕЗ і ТПР як в розрізі окремих інвестпроектів і галузей (видів діяльності), так і в цілому в масштабі територіально-господарських утворень та територіально-адміністративних одиниць. Їх слід співставляти з даними затверджених бізнес-планів (аспект виконання інвестиційних зобов’язань); з прогнозними показниками розвитку СЕЗ чи ТПР (виконання основних параметрів розвитку); з відповідними показниками по області та державі в цілому. Такий підхід, на нашу думку, дозволить оцінити ступінь виконання поставлених завдань, характер та основні тенденції розвитку СЕЗ і ТПР, їх вплив на соціально-економічний розвиток регіону розташування і значення для держави.

11. З використанням макроекономічних показників та зведених даних про результати діяльності в Україні особливих територіально-господарських утворень встановлено місце СЕЗ і ТПР в сучасній економічній політиці держави, визначені проблеми та перспективи подальшої розбудови зон і територій. Відповідно до територіального масштабу, ресурсного потенціалу та вирішуваних соціально-економічних задач лідерами є території пріоритетного розвитку. Встановлено, що СЕЗ і ТПР в Україні, як правило, виконують свої завдання та сприяють соціально-економічному розвитку регіонів їх розташування. Певна нерівномірність їх розвитку пов’язана з рядом об’єктивних та суб’єктивних причин, до яких відносяться: неоднорідність інвестиційної привабливості, неоднаковий термін діяльності, різна якість управління, інертність інвестиційних процесів, нестабільність державної політики щодо СЕЗ і ТПР тощо.

12. Наявний досвід розбудови в Україні СЕЗ і ТПР, недоліки, які проявились в діяльності закордонних особливих територіально-господарських утворень, а також вже виявлені тенденції і порушення, вимагають систематизувати проблеми, які супроводжують функціонування СЕЗ і ТПР. Це: зменшення доходів консолідованого бюджету, перерозподіл імпортних та експортних товарних потоків, скорочення вітчизняного позазонального виробництва певних видів товарів і послуг, посилення нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів, неефективне використання спецрежимів тощо. Їх знання та об’єктивна оцінка впливу, який вони можуть здійснювати на соціально-економічний розвиток регіону розташування і держави в цілому, допоможе уникнути ряду проблем або зменшити їх негативні наслідки.

Отримані в ході проведення дисертаційного дослідження результати можуть бути використані і вже практично застосовуються в процесі розбудови СЕЗ і ТПР – Кабінетом Міністрів, Міністерством економіки, місцевими державними адміністраціями, органами господарського розвитку та управління СЕЗ і ТПР. Це стосується підготовлених методичних рекомендацій по розробці ТЕО, експертизи інвестпроектів, вдосконалення щоквартального моніторингу, порядку аналізу результатів діяльності зон і територій зі спецрежимом, а також пропозицій щодо формування державної політики (загальної стратегії і середньорічних програм) в галузі розвитку особливих територіально-господарських утворень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Чмир О. Спеціальні (вільні) економічні зони і території пріоритетного розвитку (науково-методичні аспекти). – К.: НДЕІ Мінекономіки України, Східний видавничий дім. 2001. – 276 с.
2. Чмир О., Пила В. Особливі територіально-господарські утворення: СЕЗ і ТПР /Навчальний посібник/.-Київ.держ.торг.-екон.ун-т, Хмельницький: ХІУП, 2000.-312 с. (Особисто автору належить 10.0 у.д.а.: поняття і класифікація СЕЗ, теоретичні та практичні питання формування зовнішньоторговельних, науково-технічних, оффшорних зон, зон підприємництва)
3. Чмир О., Пила В. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика /Навчальний посібник/. - Київ: Київ.держ.торг.-екон.ун-т, 1998.-328 с. (Особисто автору належить 5.3 у.д.а.: теоретичні засади діяльності СЕЗ – понятійний апарат, класифікація, зарубіжний досвід, нормативно-правова база України, перші результати розбудови СЕЗ в Україні)
4. Чмир О. Вільні економічні зони та пеpспективи їх становлення в Укpаїні //Економіка Укpаїни: потенціал, pефоpми, пеpспективи. –Том 4.- К.: НДЕІ Мінекономіки Укpаїни, 1996. - С. 334-425.

Самостійні статті у наукових фахових виданнях

5. Чмырь Е. Исследование стpуктуpы механизма функциониpования СЭЗ //Оpганизация и pегулиpование экономики.-К.: Лыбидь, 1993.- №111.- С. 35-41.
6. Чмырь Е. Методические подходы к осуществлению пpединвестиционных исследований свободных экономических зон//Оpганизация и pегулиpование экономики.-К.: Лыбидь, 1993.- №112.-С.89-95
7. Чмырь Е. Свободные экономические зоны: подходы к классификации //Оpганизация и pегулиpование экономики”. -К.: Лыбидь, 1993.- №113.-С.130-144.
8. Чмырь Е. Механизм упpавления в СЭЗ. // Экономика Укpаины.- 1993.- № 7.- С.93-94.
9. Чмырь Е. Пеpспективы создания специальной экономической зоны в г.Севастополе // Экономика Укpаины.- 1994.- № 6.- С. 94-95.
10. Чмир О. Проблеми і перспективи вільних економічних зон в Україні //Економіка України. – 1994. - №7. – С.51-57
11. Чмир О. Ідея ВЕЗ не нова, але їй потpібна система //Голос Укpаїни.- 1994.- №114.- С. 10.
12. Чмир О. ВЕЗ як стимулятоp економічних пеpетвоpень //Уpяду Укpаїни, пpезиденту, виконавчій владі (пpогнози, пpопозиції наукових та пpактичних пpацівників) - К.: Сінто, 1994. – С. 57-65
13. Чмир О. Поняття й типологія вільних економічних зон // Діловий огляд (Деловое обозpение).-1997.-№4. - С. 38-42.
14. Чмир О. Розвиток спеціальних (вільних) економічних зон в Укpаїні //Регіональні пеpспективи.-1997.-№1.- С.12-17
15. Чмир О. Розвиток спеціальних (вільних) економічних зон // Методичні pекомендації по pозpобці основних показників пpогpами соціально-економічного pозвитку pегіону . - К.:НДЕІ, 1997.- С. 105-107
16. Чмир О. Дослідження генезису, понятійного pяду та типології спеціальних (вільних) економічних зон //Регіональні пеpспективи. – 1998. - № 2(3).-С.11-15
17. Чмир О. Перспективи Українських СЕЗ та регіональних економічних експериментів //Економіка України.-1999.-№7.-С.94-95
18. Чмир О. Зовнішньоекономічна діяльність //Методичні рекомендації з розробки програм соціально-економічного і культурного розвитку міста та адміністративного району. -К.:НДЕІ, 1999.- С.64-65
19. Чмир О. Науковці і практики визначають перспективи Українських СЕЗ, а також регіональних економічних експериментів //Регіональні перспективи.-1999.-№4(7).- С.27-29
20. Чмир О. Регіональна політика // Прогнозування і розробка програм: Метод. посіб. /Під ред. В.Ф.Бесєдіна./-К.: Наук.світ, 2000.-С.100-101
21. Чмир О. Щодо доцільності використання спеціальних режимів підприємництва для забезпечення регіонального розвитку //Регіональні перспективи.-2000.-№2-3 (9-10). -С.273-274
22. Чмир О. Підвищення інвестиційної привабливості регіонів через запровадження спеціальних режимів // Формування ринкових відносин України. Випуск 11. -К.:НДЕІ, 2000.-С.102-108.

Авторські свідоцтва

23. Наукове дослідження з проблем економічного проектування території пріоритетного розвитку м.Скадовськ та вільної зовнішньоторговельної зони “Джарилгач” /Чмир О., Пила В., Вєтюков О. – Авторське свідоцтво про державну реєстрацію прав автора на твір ПА № 2504. –Дата реєстр.03.12.99. – 181 с. (Особисто автору належить 3.0 у.д.а.: питання визначення поточного стану і перспектив розвитку морського торгового порту, міста Скадовськ, визначення меж території СЕЗ, обгрунтування норм спеціального режиму зони і території пріоритетного розвитку, визначення ефективності СЕЗ і ТПР) наукові роботи, депоновані й анотовані у наукових журналах
24. Чмир О. Науково-методичні основи фоpмування вільних економічних зон. Київ. н.-д. екон. ін-т -К., 1993.- 278 с. - Укp.- Деп. в ДНТБ Укpаїни 20.12.1993, №2497-Ук93//Анот. в ж. ВИНИТИ “Депонированные научные работы”, 1996.
25. Чмырь Е., Пила В., Лиховид О. Технико-экономическое исследование целесообpазности создания и функциониpования свободной экономической зоны “Днепpоавиа”. - Киев. н.-и. экон. ин-т. - Киев, 1996.- 155с. - Укp.- Деп. в ДНТБ Укpаїни 26.01.1996, №1842-Ук96//Анот. в ж. ИНИОН РАН “Депонированные научные работы”, №231-р, 1997. (Особисто автору належить 2.5 у.д.а.: питання формування проекту ЗТЗ, обгрунтування економічного режиму та системи управління, прогноз результативності та соціально-економічної ефективності ВЕЗ “Дніпроавіа”)
26. Чмир О., Пила В., Ратушна Т., Якуша В. Науково-методичні та оpганізаційні питання ствоpення і функціонування тоpговельно-виpобничих зон (ТВЗ). -Київ.н.-д. екон. ін-т: Київ, 1997.-109 с.-Укp. - Деп. в ДНТБ Укpаїни 06.02.1997, №1-Ук99//Анот. в ж. ВИНИТИ РАН “Депонированные научные работы”, №3(326), 1999. (Особисто автору належить 1.5 у.д.а.: питання поняття, класифікація та теоретичні засади формування торговельно-виробничих зон, світовий досвід їх діяльності, ефективність, закономірності розвитку в різних країнах)

Статті у наукових фахових виданнях, опубліковані у співавторстві

27. Чмир О., Пила В. Тимчасові типові методичні pекомендації по pозpобці техніко-економічного обгpунтування доцільності ствоpення і функціонування спеціальної (вільної) економічної зони (ТЕО ВЕЗ). – К.: Міністеpство економіки Укpаїни, 1994. - 41с. (Особисто автору належить 1.2 у.д.а.: розробка принципів та організаційно-методичних підходів, методика оцінки вихідного рівня розвитку об’єкту зонування, аналіз проблем, визначення ресурсних потреб та обрахунок соціально-економічних показників ефективності вільних (економічних зон різних типів)
28. Чмир О., Пила В. До питання фоpмування ВЕЗ в Укpаїні // Економіка Укpаїни.- 1996.- № 5.- с. 18-24. (Особисто автору належить 0.3 у.д.а.: загальні засади державної політики щодо СЕЗ на сучасному етапі економічного розвитку)
29. Чмир О., Пила В. Підсумки та перспективи створення СЕЗ в Україні //Економіка України. – 1999. - №8. - С.26-34 (Особисто автору належить 0.4 у.д.а.: узагальнення результатів та проблем розбудови СЕЗ в Україні)
30. Чмир О., Пила В. Правові основи формування в Україні територій пріоритетного розвитку та світовий досвід подолання регіональної депресії //Наукові праці НДФІ. К.-2000.- Випуск 10/11.-С.188-196 (Особисто автору належить 0.3 у.д.а.: нормативно-правове забезпечення особливих територіально-господарських утворень в світі та Україні)
31. Чмир О., Пила В. Фінансово-економічні аспекти функціонування спеціальних (вільних) економічних зон //Наукові праці НДФІ. К.-1999.- Випуск 7.-С.82-90 (Особисто автору належить 0.3 у.д.а.: сучасні процеси, що супроводжують розвиток СЕЗ і ТПР та їх очікувана фінансово-бюджетна ефективність)
32. Чмир О., Пила В. Розвиток спеціальних (вільних) економічних зон в Укpаїні //Регіональні пеpспективи. - 1998.-№ 1(2). - С.7-10. (Особисто автору належить 0.5 у.д.а.: поточні проблеми та формулювання завдань розбудови в Україні СЕЗ різних типів)
33. Чмир О., Пила В. Огляд світового досвіду створення та функціонування СЕЗ //Деловое обозрение. - 1999.-№8-9.-С.102-108 (Особисто автору належить 0.4 у.д.а.: узагальнення досвіду ряду країн світу щодо створення на своїй території вільних економічних зон)

Тези доповідей на науково-практичних конференціях

34. Чмырь Е., Пила В. Экономические аспекты фоpмиpования СЭЗ // Доклады междунар. наук.-пpакт. семинаpа ““Интерпорт Ковель” в транспортной системе новой Европы”.- Люблин.- 1994.- С. 22-27
35. Чмир О. Ствоpення НТЗ як засіб збеpеження і спpияння pозвитку національної наукової та технічної еліти //Тези доповідей міжнаp. наук. конф. “Національна еліта та інтелектуальний потенціал Укpаїни”. Львів,1996.- С.139
36. Чмир О. Щодо доцільності використання спеціальних режимів підприємництва для забезпечення регіонального розвитку // Доповіді Y Міжнародного конгресу українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. - Львів, 2000.- Частина 2. - С.516-519
37. Чмир О., Пила В. Основні підсумки та пеpспективи зонування в Укpаїні //Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Механізм створення та функціонування спеціальної економічної зони “Закарпаття”. – Ужгород, 2000.-С.22-27
38. Чмир О. Пеpспективи стимулювання інвестиційної активності в Укpаїні шляхом ствоpення спеціальних (вільних) економічних зон //Доповіді на Всеукpаїнській конф. “Науково-пpактичні пpоблеми інвестиційної та інноваційної політики деpжави”.-К.:КДУ, 1997. – С.78-83.

АНОТАЦІЯ

Чмир О.С. Методологічні основи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України (НДЕІ Мінекономіки України), Київ, 2001.

Дисертацію присвячено розробці науково-методичних основ формування і розвитку особливих територіально-господарських утворень. В роботі визначені теоретичні основи їх діяльності, уточнено понятійний апарат, розроблена схема класифікації. Проаналізовано зарубіжний досвід СЕЗ і ТПР та виявлені основні тенденції їх розвитку. Розроблені науково-методичні основи проектування особливих територіально-господарських утворень, проведення експертизи інвестиційних проектів та критерії відбору пріоритетних видів економічної діяльності. Розкриті особливості нормативно-правового забезпечення СЕЗ і ТПР в Україні, визначені передумови та проаналізовані практичні результати діяльності зони “Сиваш”. Розроблені пропозиції щодо удосконалення діючої системи контролю та моніторингу, а також сформовані методичні рекомендації щодо визначення їх ефективності. Узагальнені 4-річні результати функціонування в Україні зон і територій пріоритетного розвитку, визначені основні напрямки їх подальшої розбудови.

Ключові слова: спеціальні (вільні) економічні зони, території пріоритетного розвитку, спеціальний режим інвестиційної діяльності.

АННОТАЦИЯ

Чмырь Е.С. Методологические основы создания и функционирования специальных (свободных) экономических зон и территорий приоритетного развития. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.10.01 – размещение производительных сил и региональная экономика. - Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики Украины (НИЭИ Минэкономики Украины), Киев, 2001.

Диссертация посвящена разработке научно-методических основ формирования и развития особых территориально-хозяйственных образований – специальных (свободных) экономических зон (СЭЗ) и территорий приоритетного развития со специальным режимом инвестиционной деятельности (ТПР). Объектом исследования являются особые территориально-хозяйственные образования и механизмы регионального развития, а в качестве предмета выступают теоретические и методологические вопросы функционирования СЭЗ и ТПР.

В работе определены теоретические основы деятельности СЭЗ и ТПР, уточнен понятийный аппарат и разработана их типология. Предлагается использовать многокритериальную классификацию СЭЗ, которая позволяет наиболее полно охарактеризовать любую СЭЗ. Ее основу составляет детальная классификация по функциональному признаку, объединяющая типы и подтипы свободных зон. Исследованы широко используемые в мире подходы к определению депрессивности, предложен уточненный перечень критериев, которые сгруппированы в производственные, социальные, финансово-бюджетные и экологические. В обобщенном плане проанализирован зарубежный опыт СЭЗ и ТПР, выявлены основные тенденции их развития, закономерности создания зон предпринимательства и партнерства в промышленно развитых странах (в частности, Великобритании и США). Установлено, что ТПР создавались прежде всего в депрессивных регионах и были ориентированы на решение локальных социально-экономических и экологических проблем, для чего использовались средства фискального, финансово-бюджетного и административного влияния.

Разработаны научно-методические основы проектирования особых территориально-хозяйственных образований, проведения экспертизы инвестиционных проектов, которые предлагаются для реализации в СЭЗ и ТПР, а также критерии отбора приоритетных видов экономической деятельности. Раскрыты особенности нормативно-правового обеспечения СЭЗ и ТПР в Украине, определены предпосылки и проанализированы практические результаты деятельности СЭЭЗ “Сиваш”. На основе анализа приобретенного в период 1997-2000 гг. опыта зон и территорий разработаны предложения относительно усовершенствования действующей системы контроля и мониторинга СЭЗ и ТПР, а также сформированы методические рекомендации относительно проведения анализа эффективности особых территориально-хозяйственных образований. Обобщены четырехлетние результаты функционирования в Украине зон и территорий приоритетного развития, что дало основания установить основные направления их дальнейшего развития, место СЭЗ и ТПР в современной экономической политике государства, а также определить проблемы и перспективы дальнейшего развития зон и территорий.

Ключевые слова: специальные (свободные) экономические зоны, территории приоритетного развития, зоны предпринимательства и партнерства, внешнеторговые зоны, торгово-производственные зоны, научно-технические зоны, туристско-рекреационные зоны, оффшоры.

ANNOTATION

Chmyr H. Methodological fundamentals of creation and operation of the special (free) economic zones and territories of priority development. – Manuscript.

Thesis on obtaining of a scientific degree of the doctor of economical sciences on a speciality 08.10.01 - accommodation of productive forces and regional economy. - Research economical institute of the Ministry of economics of Ukraine, Kiev, 2001.

The dissertation is devoted to development of scientific - methodical bases of formation and development of the special territorial - economic formations. In work the theoretical basis of their activity is determined, the conceptual device is specified, the circuit of classification is developed. The foreign experience FEZ and ТРD is analysed and the basic tendencies of their development are revealed. The scientific - methodical basis of designing of the special territorial - economic formations, realisation of examination of the investment projects and criterion of selection of priority kinds of economic activity is developed. The features of legal maintenance FEZ and ТРD in Ukraine are opened, the preconditions are determined and the practical results of activity of a zone "Sivash" are analysed. The offers concerning perfection of the working monitoring system and monitoring are developed, and also the methodical recommendations concerning definition of their efficiency are generated. The four-years results of functioning in Ukraine of zones and territories of priority development are generalised, the basic directions of their further development are determined.

Keywords: the special (free) economic zones, territories of priority development, special mode of investment activity.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.