Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ



Ганський Володимир Олександрович

УДК 338.48:379.85

МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ (НА ПРИКЛАДІ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ)

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук





Львів - 2015


Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії Цeнтральнoї спiлки спoживчих тoвариств України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Флейчук Марія Ігорівна, Львівська комерційна академія Цeнтральнoї спiлки спoживчих тoвариств України, професор кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Макара Оксана Василівна, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки та безпеки підприємства
- кандидат економічних наук, доцент Юринець Зорина Володимирівна, Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту

Захист дисертації відбудеться 16 вересня 2015 року об 11.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.840.01 у Львiвськiй кoмeрцiйнiй акадeмiї за адрeсoю: 79005, м. Львiв, вул. М. Туган-Баранoвськoгo, 10, ауд. 314.

З дисeртацiєю мoжна oзнайoмитись у бiблioтeцi Львiвськoї кoмeрцiйнoї акадeмiї за адрeсoю: 79005, м. Львiв, вул. М. Туган-Баранoвськoгo, 10, ауд. 109.

Автореферат розіслано 14 серпня 2015 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради   Барна М.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах глобалізації економічних процесів і входження України та Білорусі у світовий економічний простір актуальними є дослідження особливостей розвитку ринку туристичних послуг (РТП), який займає особливе місце в сфері послуг. РТП є одним з ринків, які найбільш динамічно розвиваються у сучасному світовому господарстві. За своєю суттю туристичні послуги багатокомпонентні, а сам туристичний продукт об’єднує результат діяльності підприємств у різних сферах, що дозволяє характеризувати РТП як міжгалузевий комплекс, що функціонує з метою обслуговування туристів для задоволення їх потреб. На міжнародний туризм (подорожі та пасажирський транспорт) припадає понад 30% світового експорту послуг і близько 7% загального експорту товарів і послуг. Окрім економічного впливу, неможливо переоцінити роль РТП в реалізації сучасної європейської парадигми соціально-економічного розвитку, кінцевою метою якої є покращення умов життя людини, задоволення її матеріальних і духовних потреб. Мультиплікативний вплив цього ринку на стан національної економіки визначає високу актуальність проведення досліджень, зорієнтованих на виявлення способів оптимізації механізму функціонування національного РТП.

Дослідження проблем функціонування національних ринків туристичних послуг здійснювали українські вчені, зокрема Алейнікова Г., Алєксєєва Ю., Антонюк Н., Борущак М., Бочан І., Ганич Н., Герасименко В., Гонтаржевська Л., Данильчук В., Дубенюк Я., Жарков Г., Костіна К., Крачило Н., Козик В., Лібанова Е., Любіцева О., Макара О., Малиновська О., Мальська М., Моран О., Новицький В., Савельєв Є., Смаль І., Флейчук М., Юринець З., білоруські – Дурович А., Гайдукевич Л., Кабушкін Н., Решетніков Д., Тарасьонок А., Горбилєва З., Карчевская Є., Кліцунова В. та зарубіжні дослідники Азар В., Александрова А., Ананьєв М., Балабанов І., Біржаков М., Браймер Р., Вавілова Е., Гаврильчак Н., Голубєва В., Долженко Г., Зорін І., Ільїна Е., Каверіна Т., Квартальнов В., Котлер Ф., Купер К., Кусков А., Папирян Г., Ушаков Д., Холловей Дж.К. Результати їх досліджень висвітлюють проблеми організації туристичного обслуговування та функціонування національної туристичної інфраструктури, галузевого менеджменту та державного управління в галузі туризму, проте прикладні задачі оптимізації механізму функціонування національного РТП ще не знайшли достатньо повного висвітлення. Потребують поглибленого дослідження та наукового обґрунтування пріоритетні напрями та засоби вдосконалення інституційного середовища, стратегічні рішення та прикладні рекомендації щодо оптимізації форм, принципів і методів формування, просування і реалізації національного туристичного продукту при безумовній необхідності модернізації національної туристичної інфраструктури пострадянських країн.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукових тем Полоцького державного університету Міністерства освіти Республіки Білорусь – «Світовий ринок туристичних послуг: інституційні основи та тенденції розвитку» (науковий керівник – В.О. Ганський; державний реєстраційний номер 20131479), де здобувачем були проаналізовані інституційні засади функціонування світового РТП та «Розвиток туризму в прикордонних районах Республіки Білорусь: теоретико-методологічні засади та напрями інтенсифікації» (науковий керівник – В.О. Ганський; державний реєстраційний номер 20153497), у межах якої Ганський В.О. сформував пріоритетні напрями та механізми інтенсифікації туристичних потоків у прикордонних районах Білорусі, а також є складовою наукового проекту Національного інституту стратегічних досліджень «Пріоритети регіональної політики» (державний реєстраційний номер 0109U000494), де здобувач здійснив компаративний аналіз регіональної політики розвитку туризму в Україні та Білорусі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методичних засад, розробка прикладних рекомендацій та засобів оптимізації механізму функціонування національного РТП.

Для досягнення означеної мети в роботі поставлені такі завдання:

- окреслити сутність, характерні риси та структуру національного РТП;
- дослідити соціально-економічний механізм функціонування РТП;
- виявити процес становлення та розвитку білоруського національного РТП;
- узагальнити модель функціонування національного РТП Республіки Білорусь та окреслити напрями її вдосконалення в умовах глобалізації;
- здійснити компаративний аналіз ключових факторів впливу розвитку галузі туризму на соціально-економічний розвиток Білорусі та України, а також чинників динаміки досліджуваної галузі у зазначених країнах;
- сформувати алгоритм відбору інвестиційних проектів для підвищення ефективності функціонування національного РТП;
- сконструювати механізм гармонізації регулювання національного РТП та інституційного забезпечення посилення його конкурентних переваг;
- розробити концептуальні засади оптимізаційної моделі регулювання національного РТП Білорусі;
- сформулювати рекомендації для України щодо оптимізації механізму функціонування РТП на основі адаптованої моделі, що пропонується для впровадження в Білорусі.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічний механізм функціонування національного ринку туристичних послуг.

Предметом дослідження є чинники, тенденції та закономірності, що визначають вибір напрямів, форм і методів оптимізації організаційно-економічного механізму функціонування національного ринку туристичних послуг (на прикладі Республіки Білорусь).

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань у дисертації використано такі загальні та спеціальні методи наукового пізнання: теоретичного порівняння і узагальнення; класичний, системний та інституційний підходи (для детального вивчення функціонування ринкових відносин у сфері туризму (п.1.1, 1.2), для визначення поняття РТП п.1.1, 1.3), соціологічного опитування (для виявлення мотиваційних аспектів ринкової активності суб’єктів РТП (п.3.1), методи економічного аналізу та статистичні методи (спостереження, кластерного аналізу, середніх величин, графічний метод, кореляційно-регресійний аналіз, метод огортаючих даних), структурно-функціональний (при розробці та вдосконаленні організаційно-економічного механізму функціонування РТП розділи 1, 2, 3); абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення і формулювання основних положень, висновків та пропозицій дисертації).

Для обґрунтування основних положень дисертації використано праці вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні та методичні матеріали державних органів статистики Республіки Білорусь та України, міжнародних організацій, а також результати соціологічних опитувань, власні аналітичні напрацювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретико-методичних положень, обґрунтуванні стратегічних пріоритетів та окресленні прикладних рекомендацій стосовно оптимізації механізму функціонування національного РТП:

удосконалено:

- концептуальні засади інтерпретації соціально-економічної ролі функціонування РТП в структурі механізму національної економіки, який є цілісною системою, що складається з окремих самостійних, проте взаємопов’язаних структурних елементів, за допомогою яких реалізуються економічні закони та здійснюється процес відтворення туристичних послуг; доведено, що бінарна економічна природа туристичних послуг, що є основним продуктом низки підприємств галузі туризму, обумовлена поєднанням характеристик приватного та суспільного блага, що, своєю чергою, робить їх соціально значущими та дає підстави для висновку про можливості і необхідність взаємодії ринкових і неринкових механізмів відтворення туристичних послуг;
- підходи до розробки стратегії інтеграції національного РТП в глобальний туристичний простір, формуванням оптимізаційної моделі, реалізація якої дозволяє гармонізувати напрями, інтенсивність та структуру туристичних потоків, ефективно використовувати наявні в країні людські та інші ресурси для підвищення конкурентоспроможності національного туристичного продукту та ефективного функціонування механізму національного РТП, що, на відміну від існуючих підходів, враховує специфіку туристичного ринку Республіки Білорусь;
- алгоритм відбору інвестиційних проектів у межах реалізації оптимізаційної моделі функціонування національного РТП з використанням цільового підбору допустимих комбінацій інвестиційних проектів, що дозволяє забезпечити суттєву економію факторів виробництва і часових параметрів, що включає такі етапи: формування комбінацій інвестиційних проектів підприємств туристичної галузі; перевірка допустимих комбінацій; перевірка можливості розширення допустимих комбінацій; формування списку допустимих максимальних комбінацій проектів; розрахунок коефіцієнтів системи обмежень; вирішення задачі лінійного (чи нелінійного) програмування; збереження найоптимальнішого варіанту рішення; оптимальне вирішення вихідної задачі у межах реалізації оптимізаційної моделі функціонування національного РТП;
- теоретичні основи моделювання розвитку національного РТП з врахуванням необхідності запровадження державно-приватного партнерства та доцільності формування портфеля інвестиційних проектів у досліджуваній галузі через підбір максимальних комбінацій, тобто таких, що не можуть бути розширені за рахунок включення нових проектів у зв’язку з обмеженістю загального обсягу ресурсів, призначених на реалізацію проектів, що дає можливість оптимізувати процес управління державними фінансами на усіх рівнях ієрархії управління та відрізняється від існуючих підходів можливістю оперативного корегування державної політики у сфері регулювання РТП;
- методичні засади вдосконалення механізму функціонування національного РТП, розроблені за допомогою систематизації концептуальних підходів уявлень про завдання, проблеми і можливості розвитку інфраструктури та інформаційно-правової підтримки прийняття управлінських рішень на національному РТП, на основі зниження трансакційних витрат та інформаційної асиметрії, що видається можливим досягти через заходи з поліпшення конкурентних позицій, формування привабливого іміджу вітчизняних туристичних послуг, створення дієвої та результативної системи туристичної інформації для покращення якості комунікації та обслуговування туристів і трансферу знань;
- мотиваційні механізми формування ефективного інституційного середовища функціонування національного РТП в умовах глобалізації для активізації попиту (як внутрішнього, так і зовнішнього) і пропозиції на національному РТП та створення і результативного просування на зовнішніх ринках інноваційних та конкурентоспроможних національних туристичних продуктів; доведено на основі сутнісного аналізу базової регулюючої ролі держави можливість, доцільність і правомірність формування і досягнення стратегічних соціальних макроекономічних цілей щодо туристичної галузі через створення адекватних економічних умов та нормативно-регулюючого впливу на полікомпонентну систему відносин між суб’єктами РТП; це, на відміну від існуючих досліджень, дозволило виявити інституційну незрілість білоруського РТП та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення його інституційного середовища в цілях успішного проектування інструментів активної соціально-орієнтованої ефективної політики держави у галузі туризму;

набули подальшого розвитку:

- дослідження факторів впливу галузі туризму на динаміку соціально-економічного розвитку (індекс якості життя та відсоткову зміну ВВП до попереднього року) в Білорусі та Україні із застосуванням інструментарію багатофакторного регресійного, соціологічного аналізу та методу огортаючих даних, на основі яких доведено, що соціально-економічний розвиток у Білорусі меншою мірою залежить від динаміки показників туристичної галузі, порівняно із ситуацією в Україні, при цьому вагомим обернено пропорційним впливом у Білорусі відзначається політичний тиск та імідж країни на міжнародній арені;
- теоретико-методологічні основи механізму функціонування національного ринку туристичних послуг за допомогою уточнення інтерпретації РТП як системи багатоаспектної, поліструктурної, поліформної та багаторівневої, що функціонує за законом врівноваження попиту і пропозиції, який відтворює об’єктивно обумовлену необхідність відповідності в часі і просторі вартісних та натурально-речових форм платоспроможного попиту і пропозиції, діє на основі коливань виробництва та споживання туристичного продукту, та характеристики соціально-економічного механізму РТП, який за масштабами і характером впливу на суспільні процеси не має аналогів серед інших галузей економіки, що дозволило створити науково-методологічний інструментарій дослідження інституціональних зрушень, що відбуваються на РТП;
- аналітичні дослідження стосовно особливостей становлення та розвитку РТП Білорусі, а саме визначено, що ця країна пройшла два основні етапи формування національного РТП: етап становлення, що охоплює період з набуття Білоруссю незалежності та початку побудови ринкової моделі господарювання (до кінця 1990-х років); етап еволюції РТП, який почався з 2000-х рр. і триває до сьогодні; доведено, що реалізована модель в Білорусі набула низки особливостей: збереження провідної ролі державного сектора у сфері виробництва базових компонентів туристичного продукту, а також запровадження соціально-регульованої моделі розвитку РТП при провідній ролі державного управління у цілях концентрації інвестиційних потоків і координації зусиль щодо освоєння ресурсів, формування та просування національного туристичного продукту.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень, аналітичних висновків та розробці прикладних рекомендацій з вдосконалення механізму функціонування національного РТП в умовах глобалізації та зростаючої мобільності населення. Зокрема, методичні підходи, пропозиції та рекомендації щодо напрямів підвищення ефективності функціонування національного РТП використовувалися при підготовці аналітичних матеріалів Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові (довідка № 1/25 від 24.12.2014 р.).

Наукові напрацювання автора використовувалися при моніторингу ситуації на національному РТП Білорусі та виявленні перспективних сегментів ринку для активізації маркетингових зусиль з просування окремих туристичних продуктів та послуг Приватним унітарним підприємством «Транс-Балтика». А саме, враховані висновки і пропозиції щодо актуального стану і можливих варіантів зміни основних тенденцій попиту на білоруські туристичні послуги. Використання розроблених теоретичних положень та практичних рекомендацій дозволило підприємству ефективніше організувати просування окремих туристичних продуктів і послуг на національний та міжнародний ринки (довідка № 14/2 від 09.10. 2014 р.).

Окремі положення дисертації використано у навчальному процесі при підготовці навчально-методичних матеріалів для студентів спеціальності «Економіка та управління на підприємстві» в межах дисциплін «Національна економіка Білорусі», «Міжнародна економіка», «Регіональна економіка» у Полоцькому державному університеті Міністерства освіти Республіки Білорусь (акт про впровадження результатів дисертаційної роботи від 11.02.2015 р.).

У 2013 р. В.О. Ганський став лауреатом премії Вітебського обласного виконавчого комітету талановитих молодих вчених і спеціалістів в номінації «Фундаментальні дослідження».

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені у дисертації та виносяться на захист, отримані в результаті авторської роботи. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистого наукового доробку здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на 21 міжнародній науковій та науково-практичній конференції: «Инновационное развитие Придвинского края» (м. Новополоцьк, Білорусь, 2007 р.), «Менталитет славян и интеграционные процессы: история, современность, перспективы» (м. Гомель, Білорусь, 2007 р.), «Кадровый потенциал современной экономики: проблемы и перспективы развития» (м. Могилів, Білорусь, 2007 р.), «Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития» (м. Мінськ, Білорусь, 2007 р.), «Стратегия и тактика развития производственно-хозяйственных систем» (м. Гомель, Білорусь, 2007 р.), «Техника и технологии: инновации и качество» (м. Барановичі, Білорусь, 2007 р.), «Efectivní nбstroje modernн chvěd – 2008» (м. Прага, Чеська Республіка, 2008 р.), «Динамика изследвания – 2008» (м. Софія, Болгарія, 2008 р.), «Veda: teorie a praxe – 2008» (м. Прага, Чеська Республіка, 2008 р.), «Nauka i innowacja – 2008» (м. Пшемишль, Польща, 2008 р.), «Предпринимательство в Беларуси: опыт становления и перспективы развития» (м. Мінськ, Білорусь, 2009 р.), «Dnivedy – 2011» (м. Прага, Чеська Республіка, 2011 р.), «Актуальные вопросы экономического развития: теория и практика в современных условиях» (м. Гомель, Білорусь, 2011 р.), «European and national dimension research» (м. Новополоцьк, Білорусь, 2012 р.), «XXV международные Плехановские чтения» (м. Москва, РФ, 2012 р.), «Устойчивое развитие экономики: международные и национальные аспекты» (м. Новополоцьк, Білорусь, 2012 р.), «Менеджмент, маркетинг и современные бизнес-коммуникации» (м. Гомель, Білорусь, 2013 р.), «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теорія та практика» (м. Київ, Україна, 2013 р.), «Cучасні аспекти розвитку фінансових та інноваційно-інвестиційних процесів» (м. Львів, Україна, 2013 р.), «Проблеми сучасноï економіки» (м. Донецьк, Україна, 2013 р.), «Экономическая теория в XXI веке: поиск эффективных механизмов хозяйствования» (м. Новополоцьк, Білорусь, 2014 р.).

Публікації. За результатами дослідження опублікована 41 наукова праця, у тому числi 2 монографiï, 11 статей у наукових фахових виданнях України, виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз та періодичних виданнях інших держав, 22 публікацiï за матеріалами конференцій та 6 публікацiй в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 41,44 друк. арк., з яких автору належить 24,3 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Основний текст роботи розміщено на 194 сторінках. Дисертація містить 47 рисунків та 38 таблиць. Список використаних джерел складається з 264 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, наведено наукову новизну, описане практичне застосування отриманих результатів, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано мету та основні завдання дисертації, окреслено зв’язок роботи з науковими програмами, темами і планами.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи функціонування ринку туристичних послуг» виявлено сутність РТП як соціально-економічної системи, визначені його характерні риси та структура; розглянуто чинники формування попиту, пропозиції та ціни на туристичні послуги; охарактеризований соціально-економічний механізм РТП; проаналізовано інституціональне середовище функціонування РТП.

Економічний механізм функціонування РТП в дослідженні пропонується трактувати як механізм формування ринкових цін на туристичні послуги та розподілу туристичних і фінансових ресурсів, взаємодії суб’єктів ринку щодо встановлення і застосування цін, обсягу виробництва туристичного продукту та надання туристичних послуг. Його основними компонентами визначено попит на туристичні послуги, пропозиція туристичних послуг, ринкова ціна туристичної послуги, рівень монополізації і конкуренції. Бінарна економічна природа туристичних послуг, що є основним продуктом низки підприємств туристичної галузі, обумовлена поєднанням характеристик приватного та суспільного блага, що, своєю чергою, робить їх соціально значущими, дозволяючи вести мову про можливості й необхідність взаємодії ринкових і неринкових механізмів відтворення туристичних послуг. При цьому важливим аспектом є їх оптимізація, у тому числі з боку держави, оскільки доведено, що національний РТП не може існувати і розвиватися винятково за рахунок ринкових механізмів і форм. Таким чином, в усіх економічно розвинених країнах державне фінансування, а також державно-приватне партнерство виступає важливим чинником гармонійного розвитку національного РТП.

Очевидно, що саме ефективні державні та приватні інститути не лише забезпечують механізм функціонування РТП, але й роблять поведінку його суб’єктів більш зрозумілою і прогнозованою. Інституціалізація РТП означає структурування його економічної системи шляхом упорядкування поведінки суб’єктів на основі формування об’єктивно обумовлених способів координації та узгодження їх діяльності. Аналіз правил, процедур, санкцій та організаційних форм, що характеризують суть економічного інституту дозволив виокремити чотири групи інститутів, що забезпечують функціонування РТП, а саме інститути: туристичної діяльності та туристичної інфраструктури; об’єктів туристичного показу; розвитку РТП та регулювання цього ринку. Сукупність наведених інститутів (не завжди недосконалих за рівнем свого розвитку) утворює інституційне середовище РТП. Сучасний динамічний розвиток РТП передбачає формування нового інституціонального середовища, у межах якого поведінка економічних суб’єктів стане більш передбачуваною й скоординованою. В сучасних умовах крім інституційних перетворень, необхідною умовою динамічного розвитку будь-якої галузі, особливо туристичної, є інвестиційні ресурси.

Як правило, лише потужні (за обсягами діяльності) туристичні підприємства мають можливість масштабного інвестування у розвиток туристичної інфраструктури, проте у розвинених країнах значна частка РТП належить середнім та малим підприємствам. Саме тому після розробки загальної національної стратегії розвитку РТП доцільно застосовувати принципи державно-приватного партнерства. Останнє повинно передбачати забезпечення інвестиційними ресурсами з боку державних підприємств, що покликані підвищувати туристичну привабливість регіону або держави загалом. При цьому, процес відбору підприємств повинен носити прозорий (публічний) характер із застосуванням оптимізаційної моделі відбору портфеля інвестиційних проектів, поданої нижче. Зауважимо, що на державному рівні оптимізаційні моделі застосовуються вкрай рідко, особливо у сфері туризму, проте їх використання дає можливість стратегічно планувати комплексний розвиток туристичної галузі, що істотно позитивно відображається на державному бюджеті та, опосередковано – на міжнародному іміджі держави.

Не вдаючись у деталізацію особливостей оптимізаційної моделі, наведемо її кінцевий варіант та обмеження щодо її функціонування. У якості критерію відбору інвестиційних проектів з портфеля пропозицій підприємств туристичної галузі регіону чи національного ринку загалом (Δ) доцільно використовувати суму квадратів різниць відхилень частотних рядів суміжних сегментів, що характеризують структуру їх споживання за групами підприємств та рівнями обслуговування (рівняння 1).

критерій відбору інвестиційних проектів з портфеля пропозицій підприємств туристичної галузі регіону чи національного ринку загалом   (1)
Модифіковано автором

де q = 1, 2…, k - номер сегмента споживачів;
r = 1, 2…, s - номер групи підприємств;
θqr - вагові коефіцієнти;
hr = 1, 2…, lr - розряди послуг;
lr - кількість рівнів якості обслуговування.

У цій формулі елементи частотних рядів, що формуються після введення нових об’єктів позначені штрихом (δ'qrhr). Вагові коефіцієнти θqr необхідні для того, щоб відобразити надання переваги товарам та послугам, що надаються кожним підприємством для окремо взятого сегмента споживачів. Такий критерій має соціальну спрямованість. Оптимізуючи структуру туристичної галузі, він сприяє не лише розвитку одного окремого чи групи підприємств, а створенню фундаменту економічного розвитку усього регіону чи країни.

До обмежень моделі відносимо наступні: до моменту реалізації проектів передбачаються зміни (позитивні) в рівнях доходів представників сегментів; зберігається тенденція зміни структури споживання у певний період часу; з введенням нових об’єктів споживачі можуть перерозподілятися за рівнями послуг в групі підприємств, проте лише в межах свого сегменту; усі нові підприємства повинні мати такий же коефіцієнт завантаження, як й інші підприємства тієї ж групи та рівня обслуговування; передбачається зростання реальних доходів споживачів із різних сегментів, а сегмент найбільш забезпечених споживачів не змінює структуру своїх витрат. Крім зазначених, передбачаються обмеження за обсягом інвестиційних фондів, коефіцієнтом завантаженості підприємства після введення нових об’єктів. Висловлені обмеження необхідні для розрахунку проміжних параметрів моделі і дотримання балансових співвідношень.

До ключових елементів алгоритму розв’язку оптимізаційної задачі можна віднести такі етапи (рис.1).

Алгоритм відбору інвестиційних проектів у межах реалізації оптимізаційної моделі функціонування національного ринку туристичних послуг
Рис. 1. Алгоритм відбору інвестиційних проектів у межах реалізації оптимізаційної моделі функціонування національного ринку туристичних послуг
Модифіковано автором

Зазначимо, що з моделі виключаються бінарні змінні, які задають вибір проектів, що досягається цільовим підбором допустимих максимальних комбінацій проектів. Максимальними називаються комбінації, що не можуть бути розширені за рахунок включення нових проектів через обмеженість загального обсягу ресурсів, виділених на реалізацію проектів.

У другому розділі «Особливості та сучасні тенденції розвитку національного ринку туристичних послуг Білорусі» проаналізовано процес становлення та розвиток білоруського національного РТП, визначені конкурентні позиції Білорусі на світовому РТП та проведені аналіз і моделювання попиту на білоруський національний туристичний продукт.

Внаслідок аналізу генезису національного РТП Білорусі видається доцільним виділити два основні етапи, що відрізняються як за інституційними формами, так і за характером й інтенсивністю ринкових відносин. Перший етап (етап становлення РТП) охоплює період з набуття Білоруссю незалежності та початку побудови ринкової моделі господарювання до кінця 1990-х рр. Другий етап (етап еволюції РТП в Білорусі), почався з 2000-х рр. і триває до сьогодні. До початку етапу в країні сформувалася національна модель РТП на основі «європейської» системи управління туристичним комплексом (рис. 2).

Модель функціонування національного ринку туристичних послуг Республіки Білорусь
Рис. 2. Модель функціонування національного ринку туристичних послуг Республіки Білорусь

Разом з процесом формування РТП в Білорусі відбулася переорієнтація вектора туристичних потоків. На відміну від доринкового етапу, коли в країні домінував внутрішній туризм при вкрай незначній частці міжнародного виїзного (в обмежений перелік країн), з розвитком ринкових відносин і ліквідацією адміністративних бар’єрів для виїзду за кордон на тлі кризи внутрішнього туризму великий розмах отримав міжнародний виїзний туризм, в той час, як внутрішній туризм практично припинився, а міжнародний в’їзний демонстрував незначний приріст. У результаті, в Білорусі співвідношення між обсягами виїзних і в’їзних міжнародних туристичних потоків змінилося з 8:1 у 1992 р. до 25:1 у 2014 р.

Розроблено автором В цільовій та регіональній структурі в’їзного туристичного потоку спостерігається низка особливостей. Основним мотивом відвідування Білорусі залишаються приватні поїздки, на які припадає близько 60% прибуттів громадян країн близького зарубіжжя і близько 70% прибуттів громадян країн далекого зарубіжжя. На національному РТП Білорусі виявлена значна диспропорція географічної структури туристичних прибуттів. Основні потоки туристів в Білорусь формують сусідні країни, що забезпечується, насамперед, збільшенням кількості прибуттів туристів з РФ, які формують попит на лікувально-оздоровчі, рекреаційні та екскурсійні послуги. Туристичні потоки з іншими стратегічно важливими партнерами, у тому числі Україною та країнами ЄС, не мають позитивної динаміки. Прибуття громадян України в Білорусь мотивовано, в абсолютній більшості, проявами економічного або особистісного характеру.

Загалом, Білорусь характеризується низькими показниками в рейтингах за рівнем розвитку міжнародного туризму як на світовому ринку, так і серед країн-сусідів щодо абсолютного і відносного значень показників, а також низьким рівнем ефективності використання туристичного потенціалу за коефіцієнтом відповідно до методу огортаючих даних (табл. 1).

Таблиця 1

Рейтинг країн за показниками розвитку та ефективності використання галузі туризму для національної економіки, 2014 р. (фрагмент, всього – 181 країна)
Рейтинг країн за абсолютними показниками розвитку туризму (млрд. дол. США) Рейтинг країн за часткою міжнародного туризму в національній економіці (%)
Позиція Країна Коефіцієнт ефективності використання показників розвитку туристичної галузі загалом (DEA)* Позиція Країна Коефіцієнт ефективності використання показників розвитку міжнародного туризму (DEA)
14 РФ 24,6 40 Естонія 1,0
52 Україна 12,3 71 Вірменія 7,2
58 Казахстан 9,14 102 Казахстан 10,3
89 Естонія 1,0 111 Україна 8,7
91 Азербайджан 18,9 133 Азербайджан 11,3
92 Білорусь 6,7 137 Молдова 5,7
99 Литва 4,2 139 РФ 15,2
108 Латвія 3,1 141 Латвія 2,4
130 Вірменія 7,0 156 Литва 1,1
158 Молдова 6,3 162 Білорусь 14,3

Розраховано автором за даними Всесвітньої туристичної організації, МВФ, СБ
* Примітка: 1 – максимально ефективно, все що більше одиниці – не ефективно.

Частка міжнародного туризму в обсязі ВВП Білорусі у 2014 р. склала лише 0,7%, що значно нижче загальносвітового рівня (3,2%). У загальній структурі експорту Білорусі, міжнародний туризм також не характеризується істотним показником – всього 1,4% й 9,2% в експорті послуг. Більше того, Білорусь не належить до країн, що спеціалізуються на реалізації туристичних послуг на світовому ринку (рис. 3).

Коефіцієнт міжнародної спеціалізації туристичної галузі
Рис. 3. Коефіцієнт міжнародної спеціалізації туристичної галузі, 2014 р.*
Розраховано автором за даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО), МВФ, СБ

* Якщо коефіцієнт > 1, то галузь вважається спеціалізованою на рівні світового господарства.

Як бачимо з рис. 4, ключові показники розвитку туристичної галузі впродовж 2001-2014 рр. не впливали на показник відсоткової зміни ВВП в Білорусі, яка має істотний туристичний потенціал, що також свідчить про недостатньо ефективну політику управління цією галуззю. Варто також наголосити на тому, що у Білорусі за показником реалізації туристичних послуг іноземним громадянам сьогодні досягнутий певний максимум, можливий при наявному рівні візових формальностей, стані туристичної інфраструктури, іміджу країни та ін.

Моделі взаємозалежності економічного зростання ВВП від показників розвитку туристичного ринку в Білорусі
Рис. 4. Моделі взаємозалежності економічного зростання ВВП від показників розвитку туристичного ринку в Білорусі, 2001-2014 рр. (інструментарій нелінійного програмування)
Розраховано автором за даними ВТО, МВФ, СБ

Незважаючи на вжиті заходи щодо стимулювання реалізації туристичних послуг в межах програм розвитку туризму, величина організованого в’їзного потоку іноземних туристів, прийнятих туроператорами-резидентами протягом 20 останніх років, як правило, становить до 100 тис. осіб щорічно. Вирішення проблеми слід пов’язувати зі спрощенням візового режиму стосовно розвинених країн, а також формуванням привабливого ринкового середовища для приватних внутрішніх та іноземних інвестицій, коригуванням міжнародного іміджу країни. Все це дозволяє зробити висновок, що за часи незалежності Білорусь не змогла створити конкурентоспроможний національний туристичний продукт і представлена на світовому РТП, насамперед, як незначний за масштабом імпортер, який не зумів завоювати власну ринкову нішу. Зазначені в дисертаційній роботі проблеми вимагають якнайшвидшого вирішення, оскільки ситуація з часом погіршується в результаті динамічного розвитку в сусідніх країнах напрямків в’їзного туризму, аналогічних експортним туристичним пріоритетам Білорусі. Таким чином, надходження від туризму мають слабкий вплив на національну економіку, насамперед через те, що міжнародний туризм не набув широкого розвитку, незважаючи на істотний наявний потенціал. З метою підтвердження висловленої тези та визначення ключових факторів впливу на соціально-економічний розвиток Білорусі та України (інтегральний індекс якості життя), що передбачено завданнями дослідження використаємо дані Всесвітньої туристичної організації протягом 2001-2014 рр. (без врахування даних після анексії Криму та впливу військового конфлікту на Сході України, що вимагає додаткових досліджень) нами використано інструментарій багатофакторного регресійного аналізу (табл. 2).

Таблиця 2

Результати багатофакторного моделювання впливу показників макроекономічного середовища та функціонування туристичної галузі на соціально-економічний розвиток (індекс якості життя) Білорусі та України, 2001-2014 рр.
Країна/ незалежні змінні InvP InvST InvE WinT SumT Inf Image Effectiv Ecol Social Political R, R2, F-критерій, коефіцієнт Дарбіна-Уотсона (DW)
Білорусь 0,21**
(2,44)
0,37***
(3,14)
0,42*
(4,30)
0,16*
(0,27)
0,44***
(1,5)
0,12*
(0,47)
0,37*
(1,13)
-0,56***
(1,58)
0,85; 0,79; (3,12) = 27,2; 2,1
Україна 0,46***
(2,3)
-0,02
(0,8)
0,62***
(1,89)
0,19
(0,65)
-0,8***
(3,47)
0,47**
(1,45)
0,15*
(0,17)
-0,31
(2,6)
-0,34**
(1,96)
0,93; 0,87;

де InvP – приватні інвестиції у туристичну галузь (ТГ);
InvST – державні інвестиції в ТГ;
InvE – державні інвестиції в охорону навколишнього середовища;
WinT – рівень розвитку зимового туризму;
SumT – рівень розвитку літнього туризму;
Inf – рівень розвитку інфраструктури;
Image – туристичний імідж країни;
Effectiv – рентабельність ТГ;
Ecol – рівень захисту навколишнього середовища;
Social – рівень соціального комфорту;
Political – рівень політичного впливу на процеси в країні.

Примітка: у таблиці подано коефіцієнти регресії, у дужках (Т-критерій); * – гіпотезу можна відкинути на рівні статистичної значущості 10 %, ** – 5 %, *** – 1 %.
Розраховано автором за даними ВТО, МВФ, СБ

Як бачимо з таблиці 2 ситуація щодо чинників впливу показників макроекономічного середовища та функціонування туристичної галузі на соціально-економічний розвиток в Білорусі та Україні певною мірою подібна, проте існують й відмінності.

У Білорусі: неістотний прямо пропорційний вплив здійснюють InvP (коефіцієнт регресії 0,21**), InvST (0,37***), InvE (0,42*), WinT (0,16*), Ecol (0,37*); обернено пропорційним впливом характеризується Political (-0,56***); відсутність впливу притаманна таким показникам, як SumT, Image, Effectiv, Social. В Україні спостерігаються такі залежності: прямо пропорційний істотний вплив здійснюють показники InvP (0,46***) та WinT (0,62***); обернено пропорційний вплив спостерігається стосовно Inf (-0,8***), Political (-0,34**), Social (-0,31). Відсутність впливу притаманна InvST, InvE, Inf, Ecol. Підсумовуючи, зазначимо, що в Білорусі, як і в Україні, туристична галузь не істотно впливає на соціально-економічний розвиток, проте в останній країні більшою мірою.

Досліджуючи чинники динаміки розвитку туристичної галузі (залежна змінна обсяг наданих туристичних послуг, млн дол. США) з використанням регресійної моделі з фіксованими ефектами, хочемо зазначити, що в умовах Білорусі впродовж 2001-2014 рр. факторами-стимуляторами були приватні інвестиції (0,82**), державні інвестиції (0,53*), рівень розвитку інфраструктури (0,64**). Дестимуляторами, відповідно до результатів нашого дослідження, вважаємо туристичний імідж країни (0,68***) та рівень політичного впливу на процеси в країні.

У третьому розділі «Формування механізму функціонування національного ринку туристичних послуг» розроблені інструменти розвитку попиту та оптимізації пропозиції національного туристичного продукту в межах комплексної стратегії інтеграції у глобальний туристичний простір, запропоновано способи гармонізації та оптимізації механізму регулювання РТП Білорусі, а також сформульовано рекомендації для України щодо оптимізації механізму функціонування РТП на основі адаптації моделі, пропонованої для Білорусі.

Комплексна стратегія інтеграції національного РТП у глобальний туристичний простір в якості стратегічної мети визначає підвищення результативності просування національного туристичного продукту на світовий РТП, що передбачається здійснити за рахунок стимулювання попиту і оптимізації пропозиції туристичних послуг Білорусі. Місією стратегії позначено формування і зміцнення іміджу Білорусі як простору високої туристичної привабливості, що володіє конкурентоспроможними туристичними продуктами високої якості, виконання якої передбачається здійснювати за допомогою досягнення чотирьох оперативних цілей: поліпшення конкурентних позицій на національному та світовому ринках туристичних послуг; формування привабливого іміджу білоруських туристичних послуг; створення дієвої і результативної системи туристичної інформації для поліпшення якості комунікації і обслуговування туристів; трансфер знань. У межах покращення конкурентних позицій на національному та світовому ринках білоруських туристичних послуг передбачено проведення широкомасштабних інформаційних та іміджевих кампаній, покликаних стимулювати попит на білоруські туристичні послуги як всередині країни, так і за її межами. Основними цільовими орієнтирами впливу на основні укрупнені групи споживачів на національному та світовому ринках туристичних послуг визначено відновлення туристичних потоків у країну і формування нового попиту як усередині країни, так і за її межами, корекція туристичного іміджу Білорусі та поширення інформації про білоруські туристичні послуги в глобальному інформаційному просторі.

Серед інструментів формування привабливого іміджу білоруських туристичних послуг вагоме місце відводиться безпосередньому, електронному маркетингу. Для створення дієвої та результативної системи туристичної інформації з метою покращення якості комунікації та обслуговування туристів видається необхідним внести зміни у функціонування закордонних туристичних представництв національної туристичної організації, модернізувати систему туристичної інформації, забезпечити належний рівень рекламного забезпечення просування національних туристичних послуг на світовий ринок та трансфер знань. Результатом зазначених заходів стане входження Білорусі в глобальний туристичний простір.

З метою чіткішого розуміння процесів, що визначають успішність функціонування РТП в Білорусі та перспективних напрямів його розвитку у червні 2013 р. нами було проведено Всебілоруське соціологічне експрес-дослідження за репрезентативною вибіркою туристів серед 1330 осіб у віці 18 років і старші у 38 туристичних дестинаціях 6 регіонів країни методом опитування у формі вибіркового стандартизованого масового інтерв’ю. Статистична похибка зазначеного дослідження не перевищує 3,3%. Дослідження виявило критичну недиверсифікованість в’їзних туристичних потоків в Білорусь і нерівномірність їх розподілу за територією країни (46% туристів припадає на громадян РФ, 40% – на громадян Білорусі); переважання туристів у віці 21-40 років (52%) з низьким рівнем доходу (52%), орієнтованих на загальне оздоровлення (76,2%) і контакт з природним середовищем (39,8%); при прийнятті рішень про туристичну поїздку респонденти керуються особистими враженнями (28,4%) або інформацією, отриманою від найближчого оточення (35,6%). При загальному сприятливому враження від відвідування країни (69%) більшість туристів вказують на невідповідність рівня сервісу існуючим цінам (41%) і відсутність сучасної інфраструктури (35%). Зазначені результати вказують на необхідність гармонізації механізму функціонування національного РТП, який пропонуємо реалізувати шляхом застосовування проблемно-цільового методу державного регулювання РТП (рис. 5), що дозволить: мінімізувати державне втручання, обмеживши його випадками виникнення суттєвих проблем на РТП і наявністю соціальних цілей; своєчасно визначати необхідність державного втручання в регулювання взаємовідносин на РТП за рахунок застосування в режимі моніторингу системи економічної діагностики РТП; підвищити загальну ефективність управління РТП за рахунок оперативності реагування на виникаючі проблеми ринку, що базується на використанні типових процедур прийняття управлінських рішень у разі виявлення істотних проблем ринку, а також використання процедури вибору найбільш ефективних регуляцій ринку з урахуванням інтересів суб’єктів господарювання.

Механізм регулювання ринку туристичних послуг на основі проблемно-цільового підходу
Рис. 5. Механізм регулювання ринку туристичних послуг на основі проблемно-цільового підходу
Розроблено автором

Оскільки відбір інвестиційних проектів, про який йшлося у першому розділі, є лише важливою частиною реалізації ефективної державної політики розвитку туристичної галузі, тому доцільно говорити про необхідність реалізації динамічної моделі оптимізації розвитку туризму на національному рівні (рівняння 2), з використанням інструментів механізму, поданого на рисунку 5.

динамічна модель оптимізації розвитку туризму на національному рівні   (2)

де T - кількість періодів, на який розподілено термін реалізації державної стратегії розвитку туристичної галузі;
τ - період;
ατ - кількість років, що пройшли з моменту релазіації стратегії до кінця періоду;
sτ - кількість років у періоді τ;
r - річна банківська відсоткова ставка на капітал;
dτk - чистий прибуток від одного туру k-го виду туризму в період τ;
Uτk - кількість турів k-го виду туризму в період τ;
β = 1/tср, де tср - середній по галузі термін простої (не дисконтованої) окупності інвестицій;
Qτi - інвестиції у новострювані та ті, що підлягають реконструкції об’єкти і-го сектора в період τ;
і(і=1,…,N) - сектор туристичної галузі;
L - множина джерел інвестицій;
lс - номер джерела інвестицій із власного капіталу;
Qτl - сумарні інвестиції з l-го джерела в період τ;
рl - ціна інвестиційних засобів 1-го джерела в період τ.

З метою оптимізації інституційного середовища РТП в Білорусі та її трансформації в простір високої туристичної привабливості доцільним є проведення таких заходів: повернення до практики обов’язкового ліцензування туристичної діяльності та застосування кваліфікаційних вимог до керівників підприємств при здобутті ними ліцензії; скасування вимоги щодо обов’язкової наявності санаторно-курортної карти; скасування вимоги про наявність в іноземного туриста саме білоруського поліса медичного страхування; зазначення вартості товарів (робіт/послуг) як в білоруських рублях, так і в іноземній валюті; розробка та затвердження округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів; оптимізація процедур оренди та приватизації об’єктів історико-культурної спадщини; створення туристсько-рекреаційних особливих економічних зон, з встановленням пільгового режиму здійснення підприємницької діяльності; проведення реорганізації системи центральних органів державного управління туризмом шляхом злиття Міністерства спорту і туризму та Міністерства культури в один багатофункціональний орган - Міністерство культури і туризму; нормативне закріплення порядку видачі іноземним громадянам білоруських одноразових в’їзних туристичних віз на термін не більше 30 днів у пунктах пропуску за наявності документального підтвердження мети поїздки; перехід до практики визначення структури та обсягів в’їзних туристичних потоків на основі комплексу даних: білоруських консульських установ, Державного прикордонного комітету та форм державної статистичної звітності суб’єктів господарювання, що надають послуги з тимчасового розміщення туристів, а також суб’єктів агро- та екотуризму. На основі аналізу досвіду інтеграції національного РТП Білорусі в глобальний туристичний простір та на певну подібність у вихідних параметрах формування РТП в Україні та Білорусі, доцільно запропонувати використання розробленого механізму на основі проблемно-цільового методу в Україні з певною його адаптацією.

При цьому необхідно враховувати певну відмінність у державній політиці щодо регулювання досліджуваного ринку, насамперед вищий рівень лібералізації у всіх сферах національної економіки в Україні та нижчий рівень політичного впливу на формування РТП. Сформульовані для України візія, місії і стратегічна мета дозволяють чітко визначити очікуваний результат реалізації попередньо сформованої стратегії.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічні основи механізму функціонування національного РТП на прикладі Республіки Білорусь, і на основі цього розроблені прикладні рекомендації та способи оптимізації цього механізму для Білорусі та України в формі концептуальної моделі стратегії інтеграції національного РТП у глобальний туристичний простір. В результаті отримані такі висновки:

1. На основі застосування різноаспектних методів дослідження доведено, що механізму функціонування РТП належить провідна роль у формуванні й поширенні поточної інформації про туристичну індустрію, що відбувається через систему цін, зміну співвідношення попиту і пропозиції, рекламу тощо, систематично інформуючи про те, які послуги, де і як виготовляти, купувати та продавати, і тим самим забезпечувати координацію дій суб’єктів РТП. Трактуючи РТП як частину загального ринку, можна окреслити його основні риси: сукупність покупців (туристів) і продавців (турагентів) туристичних послуг; інструмент доведення туристичної послуги до її безпосереднього споживача – туриста; спосіб перетворення вартості туристичної послуги в грошове вираження, яке стимулює туроператорів і турагентів до активної діяльності.

2. Базовим елементом механізму функціонування РТП виступає попит на туристичні послуги, який визначається загальноекономічними, соціально-демографічними, суспільно-психологічними та індивідуально-поведінковими факторами. Пропозиція туристичних послуг у загальному вигляді є об’єктом туризму, тобто до пропозиції туристичних послуг належить все, що може бути використано для задоволення туристичного попиту. Туристична пропозиція – це окремі послуги та їх комплекси (туристичні продукти), які надаються на розгляд споживача, що бажає одержати туристичні послуги. Тому базовим чинником пропозиції туристичних послуг є попит, який доповнюється природно-ресурсними, культурно-ресурсними, інфраструктурними, технологічними і соціально-адміністративними чинниками. Основою для ціноутворення на ринку туристичних послуг, насамперед, є рівень попиту, коригований класом обслуговування, типом транспортних послуг, формою обслуговування, сезонністю та ін. Зміст господарського механізму РТП визначається цільовим призначенням сфери туризму, розташуванням її складових елементів, цільовими функціями кожного з них, характером їх впливу і взаємодії в процесі функціонування системи. В ньому відображаються всі істотні риси відносин у процесі виробництва туристичних послуг, специфічні риси туристичної послуги як об’єкта управління, способи і форми організації туристичного обслуговування, характер економічних зв’язків в процесі надання туристичних послуг, і, нарешті, специфіка РТП, його місце, роль і становище в економічній системі суспільства.

3. Дослідження РТП в сучасних умовах не може бути обмежене класичною або неокласичною методологією, а має опиратися на все різноманіття категоріального апарату, в тому числі й на інституціональну теорію. Аналіз правил, процедур, організаційних форм, як суті економічних інститутів, що становлять інституційні типи дозволив виділити групи інститутів, що забезпечують функціонування РТП, а саме інститути: туристичної діяльності та туристичної інфраструктури; об’єктів туристичного показу; розвитку РТП та його регулювання. Сукупність наведених інститутів утворює інституційне середовище РТП.

4. Становлення національного РТП Білорусі розпочалося майже чверть століття тому з набуттям Білоруссю незалежності та початком ринкових перетворень. За цей час у країні була створена характерна система управління туристичним комплексом, сформована нормативно-правова і кадрова база, розпочато планування розвитку галузі. Однак, до сьогодні залишаються невирішеними питання домінування державного сектора і надмірного державного втручання в ринкові механізми, оновлення та будівництва туристичної інфраструктури, іміджу країни, диверсифікації туристичних потоків і ефективного використання туристичних ресурсів. За часів не залежності Білорусь так і не змогла створити унікальний і конкурентоспроможний національний туристичний продукт і представлена на світовому РТП як незначний за масштабом імпортер, який не зумів завоювати власну ринкову нішу. Питома вага туризму у ВВП Білорусі незначна (0,7%, що становить найгірший показник в регіоні; для порівняння в Україні – близько 3%, в Євросоюзі – близько 10%) і не дозволяє повною мірою реалізовувати наявний туристичний потенціал. На сьогодні в Білорусі досягнутий певний максимум у виробництві і реалізації туристичних послуг, що зумовлює необхідність вжиття невідкладних заходів щодо налагодження ефективного механізму функціонування національного РТП із застосуванням оптимізаційної моделі.

5. Аналіз факторів впливу розвитку туристичної галузі на соціально- економічний розвиток Білорусі та України впродовж 2001-2014 рр. дозволяє стверджувати, що туристична галузь у Білорусі (яка має істотний туристичний потенціал) меншою мірою впливає на динаміку показників соціально-економічного розвитку, порівняно із ситуацією в Україні. При цьому, при дослідженні чинників динаміки розвитку РТП вагомим обернено пропорційним впливом відзначається політичний тиск та імідж досліджуваних країн на міжнародній арені – у Білорусі такий взаємозв’язок значно істотніший.

6. Недостатньо ефективна політика регулювання РТП в Білорусі є передумовою пошуку нових підходів до управління досліджуваним ринком. У роботі пропонуються концептуальні основи побудови оптимізаційної моделі РТП Республіки Білорусь. У якості критерію відбору інвестиційних проектів з портфеля пропозицій підприємств туристичної галузі регіону чи національного ринку загалом доцільно використовувати суму квадратів різниць відхилень частотних рядів суміжних сегментів, що характеризують структуру їх споживання за групами підприємств та рівнями обслуговування. До обмежень моделі відносимо такі: до моменту реалізації проектів передбачаються зміни (позитивні) в рівнях доходів представників сегментів; зберігається тенденція зміни структури споживання у певний період часу; з введенням нових об’єктів споживачі можуть перерозподілятися за рівнями послуг в групі підприємств, проте лише в межах свого сегменту; усі нові підприємства повинні мати такий же коефіцієнт завантаження, як й інші підприємства тієї ж групи та рівня обслуговування; передбачається зростання реальних доходів споживачів із різних сегментів, а сегмент найбільш забезпечених споживачів не змінює структуру своїх витрат. Крім висловлених, передбачаються обмеження за обсягом інвестиційних фондів, коефіцієнтом завантаженості підприємства після введення нових об’єктів. Зазначені обмеження необхідні для розрахунку проміжних параметрів моделі і дотримання балансових співвідношень.

7. До ключових елементів алгоритму відбору інвестиційних проектів у межах реалізації пропонованої в роботі оптимізаційної моделі функціонування національного РТП віднесемо такі етапи: формування комбінацій інвестиційних проектів підприємств туристичної галузі; перевірка допустимих комбінацій; перевірка можливості розширення допустимих комбінацій; формування списку допустимих максимальних комбінацій проектів; розрахунок коефіцієнтів системи обмежень; вирішення задачі лінійного (чи нелінійного) програмування; збереження найоптимальнішого варіанту рішення; оптимальне вирішення вихідної задачі у межах реалізації опти-мізаційної моделі функціонування національного РТП. Зазначимо, що з моделі виключаються бінарні змінні, які задають вибір проектів, що досягається цільовим підбором допустимих максимальних комбінацій проектів. Максимальними називаються комбінації, що не можуть бути розширені за рахунок включення нових проектів через обмеженість загального обсягу ресурсів, виділених на реалізацію проектів.

8. Застосування інструментарію економетричного та соціологічного дослідження дає підстави для висновку, що вирішення проблеми недостатньо ефективного функціонування туристичної галузі в Білорусі слід пов’язувати зі спрощенням візового режиму стосовно розвинених країн, а також формуванням привабливого ринкового середовища для приватних внутрішніх та іноземних інвестицій, коригуванням міжнародного іміджу країни. Як показали результати досліджень, надходження від туризму у Білорусі мають слабкий вплив на національну економіку, оскільки міжнародний туризм не набув широкого розвитку, незважаючи на істотний потенціал. З використанням інструментарію багатофакторного регресійного аналізу у процесі визначення ключових чинників впливу туристичної галузі на соціально-економічний розвиток Білорусі та України (інтегральний індекс якості життя) можемо стверджувати, що ситуація у досліджуваних країнах, певною мірою, подібна, проте існують й відмінності. У Білорусі: неістотний прямо пропорційний вплив здійснюють приватні та державні інвестиції у туристичну галузь, державні інвестиції в охорону навколишнього середовища, рівень розвитку зимового туризму, рівень захисту навколишнього середовища; обернено пропорційним впливом характеризується рівень політичного впливу на процеси в країні; відсутність впливу притаманна таким показникам, як рівень розвитку літнього туризму, туристичний імідж країни, рентабельність туристичної галузі, рівень соціального комфорту. В Україні спостерігаються такі залежності: прямо пропорційний істотний вплив здійснюють такі показники, як приватні інвестиції у туристичну галузь; рівень розвитку зимового туризму; обернено пропорційний вплив спостерігається стосовно рівня розвитку інфраструктури, рівня політичного впливу на процеси в країні, рівня соціального комфорту. Відсутність впливу притаманна таким показникам, як державні інвестиції в туристичну галузь, державні інвестиції в охорону навколишнього середовища, рівень розвитку інфраструктури, рівень захисту навколишнього середовища. Досліджуючи чинники динаміки розвитку туристичної галузі (залежна змінна – обсяг наданих туристичних послуг) з використанням регресійної моделі з фіксованими ефектами, хочемо зазначити, що в умовах Білорусі впродовж 2001-2014 рр. факторами-стимуляторами були приватні та державні інвестиції в галузь та рівень розвитку інфраструктури. Дестимуляторами, відповідно до результатів нашого дослідження, вважаємо туристичний імідж країни та рівень політичного впливу на процеси в країні. 9. Концептуальна модель стратегії інтеграції національного РТП у глобальний туристичний простір, може застосовуватися в рівній мірі як в Білорусі, так і в адаптованій формі в Україні, включає розроблені в ході дослідження візію, місію, стратегічну та оперативні цілі (поліпшення конкурентних позицій на національному та світовому РТП, формування привабливого туристичного іміджу, створення дієвої і результативної системи туристичної інформації для поліпшення якості комунікації і обслуговування туристів, трансфер знань); завдання і відповідні дії в межах оперативних цілей стратегії; кампанії, пропоновані до проведення для покращення конкурентних позицій на національному та світовому РТП; цілі та пріоритетні інструменти впливу на основні укрупнені цільові групи). Для ефективного інституційного забезпечення входження Білорусі в світовий РТП запропоновано заходи за основними групами інститутів (внесення змін і доповнень в окремі нормативно-правові акти, які прямо або опосередковано впливають на функціонування РТП, проведення реорганізації системи центральних органів державного управління туризмом, зміна методики обліку міжнародних туристичних потоків).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Ганский В.А. Мировой рынок туристических услуг: интеграция Беларуси в глобальное туристическое пространство / В.А. Ганский. – Новополоцк: Полоцкий государственный университет, 2014. – 188 с. (10,93 друк. арк.).
2. Ганский В.А. Глобализация туристического бизнеса и формирование мирового рынка туристических услуг / В.А. Ганский // Современная экономика: анализ состояния и перспективы развития [монография в 2 т.] / Центр научного знания «Логос»; науч. ред. Т.Н. Внуковская.– Т. 2. – Ставрополь, 2012. – 289 с. – С.121-134 (16,8 / 0,81 друк. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях України, виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз та періодичних виданнях інших держав

3. Ганский В.А. Государственная региональная политика в сфере туризма в Республике Беларусь / В.А. Ганский, И.Н. Шульженко-Суханова // Вестнік Полацкага дзяржаўнага ўніверсітэта. Серыя D. – 2008. – №10. – С.52-55 (0,35 / 0,18 друк. арк.)*.
4. Ганскі У.А. Месца аграрна-экалагічнага турызма ў канцэптуальнай мадэлі эколага-сацыяльна-эканамічнага развіцця перыферыйнай тэрыторыі (на прыкладзе Полацкага рэгіёна) / Ганскі У.А., А.В. Захараў, У.А. Ганскі // Вестнік Полацкага дзяржаўнага ўніверсітэта. Серыя Е. – 2010. – №5. – С.132-135 (0,47 / 0,23 друк. арк.)*.
5. Ганский В.А. Современные тенденции развития мирового рынка туристических услуг / В.А. Ганский // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». – 2012. – №10/1. – Т. 20. – С.267-273 (0,61 друк. арк.).
6. Ганскі У.А. Міжнародны турызм у Беларусі як форма развіцця інтэграцыйных каму-нікацый і фактар паспяховага міжнароднага эканамічнага супрацоўніцтва / У.А. Ганскі // Вест-нік Полацкага дзяржаўнага ўніверсітэта. Серыя Е. – 2010. – №10. – С.164-169. (0,7 друк. арк.)*.
7. Ганский В.А. Общая система детерминант спроса и предложения на мировом рынке туристических услуг / В.А. Ганский // Экономика. Управление. Право. – 2012. – Т. 1, №7(31).– С.35-38 (0,5 друк. арк.) *.
8. Ганский В.А. Теоретико-методологические аспекты оценки туристско-экскурси-онного потенциала региона / В.А. Ганский // Веснік Беларускага дзяржаўнага універсітэта. Серыя 3. Гісторыя. Эканоміка. Права. – 2013. – №1. – С.63-66 (0,47 друк. арк.)*.
9. Ганский В.А. Трансформация структурных сегментов рынка туристических услуг в современной мировой экономике / В.А. Ганский // Вісник Одеського національного університету. Серія «Економіка». – 2014. – Т.19. – Вип. 2/1. – С.78-82 (0,66 друк. арк.).
10. Ганський В.О. Особливості регіонального регулювання ринку туристичних послуг в умовах формування глобального туристичного простору / В.О. Ганський // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». – 2014. – Вип. 5/1. – С.44-48 (0,66 друк. арк.).
11. Ганский В.А. Институциональное обеспечение мирового туристического рынка / В.А. Ганский // Новая экономика. – 2012. – №1(59). – С.201-205 (0,58 друк. арк.)**.
12. Ганский В.А. Направления и составляющие стратегии развития туристической деятельности в Республике Беларусь / В.А. Ганский // Новая экономика. – 2012. – №2(60). – С.171-176 (0,7 друк. арк.).
13. Ганский В.А. Институциональная среда рынка туристических услуг в белорусско-балтийском трансграничном регионе / В.А. Ганский // Новая экономика. – 2013. – №1(61). – С.262-266 (0,58 друк. арк.).

Тези доповідей за матеріалами конференцій та публікації в інших виданнях

14. Ганский В.А. Обоснование преимуществ развития аграрно-экологического туризма как перспективного вида туристического бизнеса и эффективного способа повышения конкурентоспособности региона (на примере Полоцкого региона Республики Беларусь) / В.А. Ганский // Efectivní nástroje moderní chvěd – 2008: máterialy IV mezinárodní vědecko-praktická conference, Praha, 3-15 května 2008 r. / Publishing House «EducationandScience» s.r.o.: šéfredactor Z. Černák. – Praha, 2008. – dil 6. Еkonomickývědy. – S.84-86 (0,17 друк. арк.).
15. Ганский В.А. Менеджмент качества туристических услуг в условиях конкурентной среды г. Минска / В.А. Ганский // Nauka i innowacja – 2008: mаterialy IV Międzynarodowej naukowо-praktycznej konferencji, Przemyśl, 7-15 październikа 2008 r. / «Nauka i studia» Sp. Z.o.o.: redaktor J. Ciborowski. – Przemyśl, 2008. – Tom 2. Ekonomiczne nauki. – S.39-41 (0,17 друк. арк.).
16. Ганский В.А. Институциональные основы мирового рынка туристических услуг / В.А. Ганский // XXV междунар. Плехановские чтения: тез. докл. междунар. науч.-практ. конф. – Москва: Росс. эконом. ун-т им. Г.В. Плеханова, 2012. – Кн. 1. – С.161-163 (0,17 друк. арк.).
17. Ганский В.А. Трансформация институтов, обеспечивающих функционирование рынка туристических услуг / В.А. Ганский // Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теорія та практика: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Киïв, 30-31 травня 2013 р. / Київський економічний науковий центр; ред. А.В. Білий. – Киïв, 2013. – С.97-99 (0,17 друк. арк.).
18-41 (всього 41 публікація протягом 2007-2014 рр. у Білорусі, Україні, Чехії, Польщі, РФ).
* Публікація у виданні, включеному до міжнародних наукометричних баз
** Публікація у періодичних виданнях інших держав

АНОТАЦІЯ

Ганський В.О. Механізм функціонування національного ринку туристичних послуг (на прикладі Республіки Білорусь). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Львівська комерційна академія Укоопспілки. – Львів, 2015.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню теоретико-методичних засад, обґрунтуванню прикладних рекомендацій та засобів оптимізації механізму функціонування національного ринку туристичних послуг. У роботі досліджено теоретико-методологічні основи функціонування ринку туристичних послуг (сутність, характерні риси та структура ринку туристичних послуг; чинники формування попиту, пропозиції та ціни на ринку туристичних послуг; соціально-економічний механізм функціонування ринку туристичних послуг; інституціональне середовище функціонування ринку туристичних послуг); особливості та сучасні тенденції розвитку національного ринку туристичних послуг Білорусі (процес становлення та розвитку білоруського національного ринку туристичних послуг; конкурентні позиції Білорусі на світовому ринку туристичних послуг; аналіз та моделювання попиту на білоруський національний туристичний продукт); інтеграція національного ринку туристичних послуг у глобальний туристичний простір (розвиток попиту та оптимізація пропозиції національного туристичного продукту; механізм гармонізації регулювання ринку туристичних послуг та інституційного забезпечення трансформації країни в простір високої туристичної привабливості; рекомендації Україні з оптимізації механізму функціонування ринку туристичних послуг на основі пропонованої для Білорусі моделі).

Ключові слова: туризм, ринок туристичних послуг, міжнародний туризм, туристичні послуги, державне регулювання, туристичний продукт, туристичні ресурси, туристична інфраструктура.

АННОТАЦИЯ

Ганский В.А. Механизм функционирования национального рынка туристических услуг (на примере Республики Беларусь). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. – Львовская коммерческая академия Укоопсоюза. – Львов, 2015.

Диссертационное исследование посвящено развитию теоретико-методических положений, обоснованию стратегических приоритетов и разработке прикладных рекомендаций по оптимизации механизма функционирования национального рынка туристических услуг (РТУ) и повышению конкурентоспособности национальных туристических продуктов на внешних рынках. В работе исследованы теоретико-методологические основы функционирования РТУ (сущность, характерные черты и структура; факторы формирования спроса, предложения и цены на РТУ; социально-экономический механизм РТУ; институциональная среда функционирования); особенности и современные тенденции развития национального РТУ Беларуси (процесс становления и развития белорусского национального РТУ; конкурентные позиции Беларуси на мировом РТУ; анализируется и моделируется спрос на белорусский национальный туристический продукт); интеграция национального рынка туристических услуг в глобальное туристическое пространство (развитие спроса и оптимизация предложения национального туристического продукта; механизм гармонизации регулирования рынка туристических услуг и институционального обеспечения трансформации страны в пространство высокой туристической привлекательности; рекомендации Украине по оптимизации механизма функционирования рынка туристических услуг на основе предлагаемой для Беларуси модели).

Это сделало возможным сформировать концептуальную модель стратегии интеграции национального рынка туристических услуг в глобальное туристическое пространство, усовершенствовать методические основы дальнейшего совершенствования механизма функционирования национального РТУ и мотивационный базис необходимости формирования в условиях глобализации эффективной институциональной среды функционирования национального рынка туристических услуг, а также развить теоретико-методологические основы механизма функционирования национального РТУ и концептуальные интерпретации социально-экономического аспекта функционирования рынка туристических услуг в структуре национального хозяйственного механизма.

Ключевые слова: туризм, рынок туристических услуг, международный туризм, туристические услуги, государственное регулирование, туристический продукт, туристические ресурсы, туристическая инфраструктура.

SUMMARY

Ganskiy V. O. The mechanism of functioning of the national market of tourist services (on an example of Republic of Belarus). – Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of economic sciences in specialty 08.00.03 – Economics and Management of the National Economy. – Lviv Academy of Commerce of Ukoopspilka. – Lviv, 2015.

Dissertation research is dedicated to improving theoretical and methodological foundations, justification of application recommendations and means of optimization of mechanism of functioning of national market of tourist services. The thesis deals with theoretical and methodological foundations of functioning of the market of tourist services (the nature, characteristic features and structure of the market of tourist services; factors affecting demand, supply and prices in the market of tourist services; socio-economic mechanism of the market of tourist services; the institutional environment of functioning of the market of tourist services); features and modern trends in the development of the national tourist market of Belarus (the process of formation and development of the Belarusian national tourism market; the competitive position of Belarus in the world tourist market; analysis and modelling of demand for Belarusian national tourist product); integration of the national market of tourist services in global tourism space (development of demand and optimization proposals of the national tourism product; the mechanism of harmonization of regulation of the market of tourist services and institutional support for the transformation of country in the space of high tourist attractiveness; recommendations Ukraine optimization of the mechanism of functioning of the market of tourist services on the basis of the proposed model for Belorussia).

Keywords: tourism, market of tourist services, international tourism, tourist services, government regulation, tourism product, tourism resources, tourism infrastructure.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat