Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ






Колотуха Олександр Васильович




УДК 796.5:У040

ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ ЯК ТЕРИТОРІАЛЬНА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія




Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук







Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті географії Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Балабанов Геннадій Васильович, завідувач кафедри країнознавства
Київського міжнародного університету

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, доцент Любіцева Ольга Олександрівна, професор кафедри країнознавства і туризму
Київського національного університету ім. Т. Шевченка

кандидат географічних наук, доцент Короткова Алла Яківна, професор кафедри міжнародного туризму Київського національного університету культури і мистецтв

Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, м. Чернівці

Захист дисертації відбудеться 11 березня 2005 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 при Інституті географії НАН України за адресою: 01034, м. Київ-34, вул. Володимирська, 44.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту географії НАН України (01034, м. Київ-34, вул. Володимирська, 44).

Автореферат розісланий "09" лютого 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої
ради, доктор географічних наук С.А.Лісовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значення рекреації взагалі й туризму зокрема для населення України постійно зростає. Дитячо-юнацький туризм (ДЮТ), орієнтований на соціально важливу катего-рію нашого суспільства - підростаюче покоління, посідає особливе місце в системі рекреаційно-туристської діяльності. У першу чергу він покликаний сприяти вихованню та освіті підрос-таючого покоління засобами туристсько-краєзнавчої діяльності, формуванню всебічно розвине-ної особистості. Дуже важливою є медико-біологічна функція ДЮТ, яка полягає в оздоровленні молоді. При розумній організації ДЮТ може дати відчутний економічний ефект. Різними фор-мами туристсько-краєзнавчої роботи в Україні охоплено більше 1 млн. 250 тисяч дітей, що ста-новить 19,1% від загальної кількості учнів. У позашкільних навчальних закладах туристського напряму щорічно займаються майже 536 тисяч учнів. З 1988 до 2003 року кількість закладів ДЮТ зросла в 3,5 рази, притому, що система дорослого туризму за цей період зазнала втрат. Сучасні економічні і соціальні передумови, що склалися в Україні, сформували суспільне замо-влення на розвиток системи ДЮТ.

У нашій державі приділяється значна увага проблемам ДЮТ. Про необхідність його роз-витку наголошується в Законі України "Про туризм", Указі Президента України "Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року", постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки". Затверджені державні національні програми "Діти України" та "Освіта. Україна ХХІ століття". Але реальний стан справ у ДЮТ далеко не відповідає потребам суспільства.

Аналіз наукової літератури, дисертаційних досліджень із цих питань свідчить про недо-статній рівень вивченості ДЮТ, зокрема із позицій соціально-економічної географії. У зв'язку з цим набули актуальності аналіз структури та територіальної організації ДЮТ в Україні, розро-бка суспільно-географічної моделі функціонування і розвитку цього сегмента туристської галу-зі. Незважаючи на те, що гіпотеза про територіальну рекреаційну систему існує вже давно, ли-шаються не дослідженими теоретичні та методичні основи формування, розвитку і функціону-вання такої її важливої складової як ДЮТ, який має свої специфічні особливості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з на-уковою темою "Концептуальні засади вдосконалення територіальної організації господарства України у контексті активізації соціально-економічного розвитку регіонів", що виконується в Інституті географії НАН України (на підставі розпорядження Бюро Відділення наук про Землю НАН України, прот. № 10 § 56 від 26.12.2002 р.). У межах даної теми автор досліджує суспіль-но-географічні проблеми рекреаційно-туристської діяльності учнівської молоді України, питан-ня територіальної організації відпочинку і оздоровлення дітей та юнацтва. Тема дисертації відповідає завданням Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки.

Мета і задачі дослідження. Мета - розробити суспільно-географічні основи функціону-вання системи ДЮТ в Україні, розкрити структуру та територіальну організацію цієї системи та обґрунтувати напрями її вдосконалення.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань:

- розкрити соціальну значущість ДЮТ, визначити суспільне замовлення на розвиток цього виду рекреаційної діяльності;
- узагальнити та оцінити результати досліджень ДЮТ, проведених раніше, виявити основні етапи розвитку і формування сучасної моделі ДЮТ в Україні;
- удосконалити понятійно-термінологічний апарат суспільно-географічного дослідження ДЮТ;
- оцінити ресурсний потенціал території України для цілей ДЮТ;
- виявити особливості структури і визначити проблеми розвитку системи ДЮТ в Україні;
- розробити схему рекреаційно-туристського зонування України та районування Кіровоградської області, регіональну програму розвитку ДЮТ, а також нові маршрути для дитячо-юнацьких туристських груп в Україні та регіоні;
- обґрунтувати пріоритетні напрями подальшого розвитку та удосконалення територіальної організації ДЮТ в Україні, запропонувати нові економічно та соціально обґрунтовані форми організації рекреаційно-туристської діяльності дітей та юнацтва.

Об'єктом дослідження виступає дитячо-юнацький туризм в Україні, а предметом - його структура і територіальна організація.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження стали теоретико-методологічні розробки В.С. Преображенського, І.Т. Твердохлєбова, М.П. Крачила, М.В. Баг-рова, Л.О. Багрової, О.О. Бейдика, Ю.О. Вєдєніна, І.В. Зоріна, О.О. Любіцевої, М.С. Миронен-ка, О.Г. Топчієва, І.М. Яковенко та інших.

У дисертаційному дослідженні були використані як загальнонаукові - системний підхід, структурний аналіз, методи соціологічного опитування, аналітико-статистичний, історичний та літературний, так і спеціальні методи - картографічний, соціально-економічного районування та зонування, порівняльно-географічний, соціально-географічного прогнозування, польових експедиційних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів:

- розроблено змістовну суспільно-географічну модель специфічної складової рекреаційно-туристської галузі нашої країни - ДЮТ, розвинуто понятійно-термінологічний апарат його суспільно-географічного дослідження;
- оцінено ресурсно-туристський потенціал території України для цілей ДЮТ, визначено ре-алізуючі природні, соціально-економічні, культурно-історичні чинники розвитку системи ДЮТ в нашій країні;
- виявлено особливості організаційно-управлінської, функціонально-компонентної та те-риторіальної структури системи ДЮТ в Україні, обґрунтовано перспективи її розвитку;
- розкрито особливості територіального розвитку ДЮТ на загальнодержавному та регіона-льному рівнях, обґрунтовано напрямки його вдосконалення за рахунок розроблення прин-ципової структури регіональних програм відпочинку й оздоровлення учнівської молоді за-собами туристсько-краєзнавчої діяльності (на прикладі Кіровоградської області), схем рекреаційно-туристського зонування території України та районування Кіровоградської області, нових маршрутів для дитячо-юнацьких туристських груп у країні та регіоні та ін.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використовують-ся у практичній діяльності Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (довідка №31 від 12.03.2003 р.) і Федерації спортив-ного туризму України (довідка №47 від 21.04. 2003 р.).

Результати та матеріали дослідження використані для розробки "Програми розвитку тури-зму в Кіровоградській області на 2002-2010 роки", яка затверджена рішенням Кіровоградської обласної ради від 06.09.2002 р. №65 (довідка №11-12/1 від 12.03.2003 р.). Розроблену автором "Перспективну Програму літнього оздоровлення дітей Кіровоградської області на 2002-2006 роки" надано управлінню освіти і науки Кіровоградській облдержадміністрації (довідка №8-515/15 від 09.07.2001 р.).

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес Кіровоградсь-кого державного педагогічного університету ім. В.Винниченка при вивченні курсів "Рекреацій-на географія" та "Географічне краєзнавство з основами туризму". З ініціативи автора з 2001/02 навчального року в університеті відкрито спеціалізацію "Туристсько-краєзнавча робота" (дові-дка №310 від 11.04.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Визначено соціально-економічні передумови становлення і розвитку системи ДЮТ в Україні. Розвинуто понятійно-термінологічний апарат суспільно-географічного дослідження ДЮТ. Оцінено ресурсний потенціал території України для цілей ДЮТ. Виявлено особливості структури та територіальної організації ДЮТ в Україні, обґрунто-вано напрями їх удосконалення. Розроблено рекреаційно-туристське зонування території Укра-їни та спеціалізоване районування Кіровоградської області. Розроблено перспективну програму літнього оздоровлення учнівської молоді Кіровоградської області засобами туристсько-краєзнавчої діяльності. Запропоновано нові маршрути туристсько-краєзнавчих подорожей по території України та Кіровоградської області.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження викладено у допові-дях і повідомленнях на V Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України" (Кіровоград, 1999), І та ІІ Міжнародних науково-практичних конференціях "Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і крає-знавства в закладах освіти" (Переяслав-Хмельницький, 2002, 2003), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Географічна освіта і наука в Україні" (Київ, 2003), науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні" (Київ, 2003), ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя" (Херсон, 2004), ІХ з'їзді Українського географічного товариства (Чер-нівці, 2004).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 18 наукових праць загальним об-сягом 12,2 д.а., в тому числі 3 статті у фахових виданнях.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку вико-ристаних джерел (199 найменувань) і додатків. Дисертація викладена на 257 сторінках, з яких 172 - основний текст, 29 займають додатки. Робота містить 32 рисунки, 12 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження дитячо-юнацького туризму в світлі системного підходу" аналізується стан вивченості про-блем ДЮТ, розроблена та проаналізована схема структури ДЮТ, розглянуто елементи, функці-ональні зв'язки та територіально-ієрархічну організацію системи ДЮТ, обґрунтовано понятій-но-термінологічний апарат та визначено методичні засади суспільно-географічного досліджен-ня системи ДЮТ.

Вихідним базисним поняттям у дисертації є дитячо-юнацький туризм - це вид рекреацій-ної діяльності, спрямований на задоволення оздоровчих, спортивних та пізнавальних потреб дітей та юнацтва поза місцем їх постійного проживання й навчання.

Аналіз туристсько-краєзнавчої діяльності як важливої та соціально значимої складової ре-креаційної діяльності дає право стверджувати, що ДЮТ є специфічною територіальною рекреа-ційною системою. Спираючись на розробки В.С. Преображенського і Ю.О. Вєдєніна, у дослі-дженні зроблено спробу розвинути власні ідеї щодо структури такої системи (рис. 1).

Територіальна система ДЮТ (ТС ДЮТ) є соціальною географічною системою, яка скла-дається із двох взаємопов'язаних підсистем: 1) суб'єкта туристсько-краєзнавчої діяльності - основної ланки системи - дітей та юнацтва, що обрали туристсько-краєзнавчу діяльність для задоволення своїх потреб у вихованні, оздоровленні, пізнанні навколишнього світу, фізичному розвитку; 2) об'єкта туристсько-краєзнавчої діяльності, що включає ресурсно-туристський потенціал території країни, кадровий потенціал системи ДЮТ, матеріально-технічну базу, органи управління системою ДЮТ.

Економічний ефект від функціонування системи ДЮТ визначається з врахуванням важли-вої профілактичної ролі туризму у попередженні або зниженні рівня захворюваності учнівської молоді. До інших складових такого ефекту слід віднести розширення сфери прикладання праці в цій галузі, розвиток інфраструктури рекреаційних територій, доходи від реалізації туристсько-екскурсійних послуг.

ТС ДЮТ характеризується функціональною та територіальною цілісністю. Вона є суб'єктно центрованою - підсистема "суб'єкт туристсько-краєзнавчої діяльності"стоїть у центрі системи і визначає вимоги до підсистеми "об'єкт туристсько-краєзнавчої діяльності". Ці вимоги обумовлені специфічними рекреаційними потребами дітей та юнацтва, які формуються під впливом таких факторів як вік дитини, стать, освітній рівень, соціальна належність, уподо-бання, фізичні можливості, стан здоров'я тощо.

ТС ДЮТ є відкритою системою, має вхід (суспільні потреби) і вихід (показники ефектив-ності виконання нею своїх функцій).

Організаційну основу ДЮТ складають первинні туристсько-краєзнавчі об'єднання учнівської молоді. Основні серед них - гурток, секція, товариство, клуб, туристська група, туристсько-спортивна команда. Із закладів відпочинку й оздоровлення виділено дитячо-юнацькі туристські бази, табори та профільні табори.

Організаційними осередками туристсько-краєзнавчої діяльності учнівської молоді є спеці-алізовані центри туризму і краєзнавства різного рівня (станції юних туристів). Центр дитячо-юнацького туризму і краєзнавства (станція юних туристів) - це позашкільний навчальний за-клад, який організовує туристсько-краєзнавчу діяльність учнівської молоді в своєму регіоні (об-ласті, місті, районі).

Основними формами туристсько-краєзнавчої діяльності є туристські подорожі, зльоти і змагання. Усі туристсько-краєзнавчі подорожі здійснюються за певними маршрутами, які ви-ступають своєрідними складовими ТС ДЮТ. За змістом та формою проведення туристські ма-ршрути можна поділити на туристсько-спортивні, туристсько-краєзнавчі та туристсько-екскурсійні.

Однією з властивостей ТС ДЮТ є ієрархічність (наявність ряду підпорядкованих таксонів різного територіального рангу). У сучасній науковій літературі запропоновано декілька таксо-номічних класифікацій територіальних рекреаційних утворень. Досить вдалим вбачається поєд-нання функціонально-галузевого і територіального підходу до ранжування рекреаційних утво-рень на рівні регіону. Вважаємо необхідним розрізняти два територіальні таксономічні ряди: 1) за інтенсивністю внутрішніх функціональних зв'язків; 2) за критерієм адміністративно-територіального поділу.

За інтенсивністю внутрішніх функціональних зв'язків пропонується така таксономія: рек-реаційно-туристський об'єкт, вузол, підрайон, район, зона.

Рекреаційно-туристський об'єкт - це одиничне рекреаційно-туристське утворення, яке займає чітко обмежену локальну територію і виконує одну або кілька споріднених рекреаційно-туристських функцій. Рекреаційно-туристським об'єктом можна вважати певні ресурсні об'єкти (музей, культурно-історичну пам'ятку, пам'ятку природи). Прикладом можуть бути Херсонесь-кий музей-заповідник в м. Севастополі, музей архітектури і побуту в с. Пирогів, дендропарк "Веселі Боковеньки" в Кіровоградській області тощо. Між рекреаційно-туристськими об'єктами формуються місцеві туристські маршрути.

Рекреаційно-туристський вузол - це поєднання кількох об'єктів (як однотипних, так і різ-нотипних - природних, соціально-економічних та культурно-історичних) в одному або кількох суміжних населених пунктах. Для вузла властиві компактність території, використання спільної інфраструктури, місцевих туристських маршрутів, однорідність туристських потоків. Органі-зуючим ядром вузла є центр туризму (станція юних туристів), а також близько розташовані де-які види ресурсів (музеї, культурно-історичні об'єкти, пам'ятки природи тощо). Прикладом мо-жуть бути Севастопольський, Ужгородський, Уманський вузли. Рекреаційно-туристські вузли з'єднуються між собою міжрайонними туристськими маршрутами.

На наступному етапі варто виділяти таксон, який би характеризував розвиток рекреацій-но-туристської діяльності учнівської молоді на значній за площею території. Цьому сприяє фу-нкціональне зонування. Тому сукупність рекреаційно-туристських об'єктів, вузлів, туристських маршрутів, що використовують на певній території спільну інфраструктуру, будуть складати рекреаційно-туристський район (рекреаційно-туристський підрайон). Прикладом рекреаційно-туристського району в нашій країні можуть бути Подільські Товтри, Запорізьке Приазов'я то-що.

Сукупність декількох суміжних рекреаційно-туристських районів, об'єднаних міжрайон-ними туристськими маршрутами із залученням спеціалізованої інфраструктури можуть утво-рювати рекреаційно-туристську зону. Прикладом такої зони в нашій країні можуть бути Крим-ська, Карпатська, Причорноморсько-Приазовська.

Класифікація рекреаційно-туристських утворень за критерієм адміністративно-територіального поділу особливо важлива для цілей управління, планування та організації рек-реаційно-туристської діяльності учнівської молоді (ТС ДЮТ на рівні держави, адміністратив-них областей (АР), районів).

Процес суспільно-географічного дослідження ДЮТ передбачає декілька послідовних ета-пів. Алгоритм цього процесу відображає певну послідовність дій, що об'єднуються у п'ять ета-пів (рис. 2).

У другому розділі "Ресурсно-туристський потенціал території України для цілей ди-тячо-юнацького туризму" оцінюються рекреаційно-туристські ресурси території України саме для цілей ДЮТ.

Ресурсно-туристський потенціал, основною складовою частиною якого є рекреаційно-туристські ресурси, виступає у якості субстрату розвитку системи ДЮТ. Для системи ДЮТ ре-сурсно-туристський потенціал - це сукупність природних, природно-антропогенних, куль-турно-історичних та соціально-економічних умов і властивостей території у певних гео-графічних межах, необхідних і придатних для організації рекреаційно-туристської діяльності дітей та юнацтва (з урахуванням вікових фізіологічних та соціальних обмежень у віці від 7 до 18 років). Увесь комплекс рекреаційно-туристських ресурсів можна поділити на три групи: природні ресурси, культурно-історичні ресурси, соціально-економічні умови та ресурси.

ДЮТ висуває своєрідні вимоги до рекреаційно-туристських ресурсів. Попри всю важли-вість об'єктів історії й культури в рекреаційно-туристському потенціалі певної території приро-дна його складова займає провідне місце. Природними передумовами рекреації виступають перш за все природно-територіальні та аквальні комплекси різних рангів, їх компоненти та окремі якості, в тому числі такі як атрактивність, можливість подолання природних перешкод, географічна специфіка, унікальність природних об'єктів та їх географічне положення.

Україна має цілком достатні для розвитку ДЮТ природні рекреаційно-туристські ресурси: кліматичні, які можна оцінити як надзвичайно сприятливі; орографічні, серед яких провідне мі-сце займають гірські ландшафти Українських Карпат та Гірського Криму; спелеологічні ресур-си Поділля та Криму, які можна вважати унікальними; водні, серед яких дуже важливими є ре-сурси морських узбереж Чорного та Азовського морів, річкові ресурси та інші.

Проте кліматичні ресурси України в контексті вимог ДЮТ мають і ряд обмежувальних факторів. Це пов'язано з канікулярними періодами відпочинку і оздоровлення учнівської моло-ді. І якщо літні канікули переважно мають сприятливі й комфортні умови, то інші канікулярні періоди (зимові, весняні та осінні) не завжди характеризуються сприятливою погодою для ор-ганізації відпочинку, туристсько-спортивних та краєзнавчих заходів. Орографічні і спелеологі-чні ресурси також мають ряд лімітуючих факторів при використанні їх для потреб ДЮТ - об-межений доступ на певні гірські масиви (печери), які мають значну технічну складність і є до-ступними лише для спеціально підготовлених туристських груп.

Важливе значення для функціонування системи ДЮТ в Україні мають соціально-економічні рекреаційно-туристські фактори, які умовно можна поділити на дві групи: ті, що по-роджують потребу в організації рекреаційної діяльності, та ті, що забезпечують можливість ор-ганізації відпочинку.

Матеріально-технічну базу системи ДЮТ в Україні становлять приміщення центрів (стан-цій) туризму і краєзнавства учнівської молоді, дитячі стаціонарні та орендовані туристські бази, туристські бази і табори різного профілю, дитячі туристсько-екскурсійні бюро, туристські та спортивні клуби, навчальні заклади підготовки спеціалістів системи ДЮТ, підприємства з ви-робництва, прокату і продажу товарів туристського попиту тощо.

Трудові ресурси належать до основних цілереалізуючих компонентів ТС. Основу кадрово-го потенціалу системи ДЮТ складають спеціально підготовлені кваліфіковані професійні кад-ри. Тому виникає необхідність підготовки кадрів, раціонального розподілу кадрового потенціа-лу та ефективного його використання.

Культурно-історичні рекреаційно-туристські ресурси відіграють надзвичайно важливу роль для задоволення пізнавальних потреб юних туристів. Ці пам'ятки територіально розосере-джені, але є й місця з високою концентрацією пам'яток історії та культури - міста Київ, Львів, Кам'янець-Подільський, Чернігів тощо.

Для розвитку ДЮТ у нашій країні велике значення мають спортивні рекреаційно-туристські ресурси. Умови України придатні для здійснення спортивних походів з таких видів туризму: пішохідного, гірського, лижного, водного, велосипедного та спелеологічного туризму. За нашими оцінками нині майже 85% туристсько-спортивних походів від загальної кількості вищеназваних видів туризму припадає саме на долю дитячо-юнацьких туристських груп.

Таким чином, можна стверджувати, що територія України має цілком достатній для роз-витку ДЮТ ресурсно-туристський потенціал, а деякі групи ресурсів взагалі є унікальними.

У третьому розділі "Структура і територіальна організація дитячо-юнацького тури-зму в незалежній Україні: проблеми і перспективи розвитку" досліджується ретроспектива та розкриваються сучасні соціально-економічні передумови розвитку системи ДЮТ в державі, розглядаються особливості її організаційно-управлінської, функціонально-компонентної і тери-торіальної структури, визначаються особливості та проблеми регіонального розвитку ДЮТ (на прикладі Кіровоградської області), обґрунтовуються пріоритетні напрями вдосконалення струк-тури і територіальної організації ДЮТ в Україні.

Система ДЮТ в Україні за останні роки стабілізувалася, а деякі показники її розвитку сві-дчать про покращення стану туристсько-краєзнавчої роботи. Зокрема, збільшилась кількість центрів (станцій) туризму і краєзнавства. Однак аналіз показників розвитку ДЮТ в Україні в цілому та окремо по регіонах свідчить про недостатнє використання потенціалу системи.

Організаційно-управлінську структуру системи ДЮТ в Україні можна вважати в основ-ному сформованою. Головними напрямами туристсько-краєзнавчої діяльності учнівської моло-ді в нашій країні є гурткова робота, відпочинок й оздоровлення дітей та юнацтва, туристсько-краєзнавчі подорожі, екскурсійна діяльність.

На особливу увагу заслуговує організація відпочинку й оздоровлення дітей та юнацтва. Охоплення учнівської молоді відпочинком і оздоровленням засобами туристсько-краєзнавчої діяльності становить лише 1,3 % від загальної кількості учнів, що є надзвичайно низьким пока-зником, який абсолютно не відповідає соціальній та рекреаційній значущості цього виду діяль-ності. Саме цей рекреаційно-оздоровчий напрямок повинен стати пріоритетним в діяльності по-зашкільних туристсько-краєзнавчих закладів у найближчі роки. І якщо відкриття нових турбаз в нинішній економічній ситуації є справою достатньо складною, то налагодження роботи турист-ських таборів (в першу чергу наметових) є прийнятним навіть для туристсько-краєзнавчих за-кладів міського і районного рівня.

Літні наметові табори є найдешевшим, а отже, доступним в сучасних економічних умовах відпочинком на березі моря або в інших екологічно чистих регіонах України, що, з одного боку, дає можливість зменшити собівартість оздоровлення окремої дитини і, з другого боку, дозволяє охопити оздоровленням більшу кількість дітей. Наметові табори можуть бути як базовими так і пересувними. У базових таборах можна приймати будь-яких практично здорових дітей. Пересу-вні табори розраховані в першу чергу на дітей, які вже мають певні туристські навички. Вели-кий досвід організації туристських пересувних та профільних таборів має Харківська обласна станція юних туристів. Цей досвід необхідно розповсюдити і в інших регіонах України.

Проте акцент на організацію лише літнього відпочинку й оздоровлення звужує можливос-ті та потенційний ефект системи ДЮТ. Відомо, що літній відпочинок складає лише 18% річного бюджету вільного часу підлітків. Тому забезпечення щотижневих рекреаційних потреб учнівсь-кої молоді також повинно стати вагомим аспектом діяльності позашкільних туристсько-краєзнавчих закладів.

Важливим напрямком у роботі туристсько-краєзнавчих закладів є екскурсійна діяльність учнівської молоді, якою охоплено лише 9 % від загальної кількості учнів нашої країни. Врахо-вуючи доступність цього виду діяльності та високу освітньо-пізнавальну значущість екскурсій взагалі, такий показник слід вважати явно недостатнім. Адже Україна має величезні культурно-історичні та природні рекреаційні ресурси, ознайомлення з якими підростаючого покоління є ефективним засобом патріотичного виховання.

Туристсько-краєзнавчі подорожі є найбільш доступною і організаційно простою формою туристсько-краєзнавчої діяльності. Тому охоплення ними лише 7 % від загальної кількості уч-нів нашої країни є невиправдано низьким. Підвищення рівня участі учнівської молоді в турист-сько-краєзнавчих подорожах повинно відбутися в першу чергу за рахунок проведення таких заходів по рідному краю. А для цього необхідно дослідити рекреаційно-туристські можливості кожного регіону, розробити низку цікавих маршрутів різного рівня складності.

Вдосконаленню підлягає і функціонально-компонентна структура системи ДЮТ - це су-купність і співвідношення його основних складових: туристських закладів, туристських марш-рутів, туристських об'єднань учнівської молоді тощо. В системі ДЮТ сформувалися 2 типи за-кладів: І тип - заклади, що виконують організаційно-методичні функції - це центри туризму і краєзнавства учнівської молоді (станції юних туристів); ІІ тип - заклади, які виконують рекреа-ційно-оздоровчі функції - дитячі туристські бази, туристські табори, які не є самостійними і підпорядковуються закладам І типу. Сучасна економічна ситуація обумовлює необхідність створення проміжного типу закладів - профільних екскурсійно-туристських бюро, які б безпо-середньо займалися екскурсійним обслуговуванням саме учнівської молоді. У деяких закладах ці функції виконують екскурсійні відділи або окремі методисти. Однак ефективність роботи цих підрозділів дуже низька. Зароблені від цієї діяльності кошти лише частково можуть бути використані на розвиток матеріально-технічної бази туристсько-краєзнавчих закладів. Тому до-цільно запроваджувати нові економічні механізми: створювати такі бюро на засадах малого біз-несу в рамках державної програми розвитку соціального туризму.

За останні роки відбулася стабілізація структури центрів туризму і краєзнавства учнівсь-кої молоді (станцій юних туристів). Основними структурними підрозділами цих закладів є від-діли спортивного туризму та краєзнавства. Спортивно-туристська діяльність на сучасному етапі розвивається в двох напрямках: маршрутний туризм та змагальний туризм. В роботі краєзнав-чих відділів центрів ДЮТ домінуючими є також два напрямки: географічне краєзнавство та іс-торичне краєзнавство. Відділи організовують і проводять масові туристські заходи: туристські подорожі, змагання, зльоти, екологічні акції, конкурси тощо.

Ефективність функціонування будь-якої ТС залежить від її територіальної організації, тобто ступеня раціональності територіального поєднання всіх елементів системи. Важливим результатом суспільно-географічного дослідження ДЮТ в Україні автор вважає проведення спеціального зонування території держави. Відповідно до запропонованих ознак територіаль-них рекреаційно-туристських таксонів найвищого рангу виділено 6 рекреаційно-туристських зон: Кримську, Причорноморсько-Азовську, Карпатську, Подільсько-Поліську, Північно-Придніпровську та Донецько-Дніпровську (рис. 3).

Удосконалення територіальної структури ДЮТ в Україні вбачається в створенні в кожно-му адміністративному районі (місті) осередків рекреаційно-туристської діяльності учнівської молоді - центрів туризму і краєзнавства (станцій юних туристів). Наступним етапом слід вва-жати створення на території адміністративних одиниць та прилеглих територіях (для міст) низки туристсько-краєзнавчих маршрутів, розширення мережі ДЮТ до рівня кожної загально-освітньої школи району (міста) - у вигляді роботи хоча б 1-2 туристсько-краєзнавчих гуртків.

Дитячо-юнацький туризм, орієнтований на задоволення інтересів учнівської молоді, носить соціальний характер. Створена в державі нормативно-правова база покращила умови для подальшого розвитку ДЮТ, але, як на нашу думку, недостатньо. Навіть прийняття нової редакції Закону України "Про туризм" не поліпшило, а навпаки - погіршило ситуацію для системи ДЮТ в Україні. Адже практично жоден центр туризму не в змозі виконати умови Закону щодо отримання ліцензії на здійснення туроператорської чи турагентської діяльнос-ті. Тому наступним кроком повинно стати прийняття Закону України "Про соціальний ту-ризм", в якому необхідно законодавчо передбачити для підприємств, закладів та громадян, які займаються розвитком соціального туризму (в т.ч. дитячо-юнацького), ряд переваг щодо їх економічної діяльності.

Джерелами фінансування та матеріальної підтримки ДЮТ, крім бюджетних коштів, мо-жуть бути кошти, отримані в результаті туристської та іншої діяльності закладів ДЮТ, платежі у вигляді соціальної туристської ренти, яка може утворюватися при наданні туристських послуг шляхом перетворення податку на додану вартість на туристський продукт у джерело самофіна-нсування соціального туризму, що не підлягає оподаткуванню. Рентні відрахування можуть пе-рерозподілятися між закладами ДЮТ, органами виконавчої влади місцевого та обласного рівня та загальнодержавним органом управління соціальним туризмом, який необхідно створити. То-му ще одним наступним кроком повинно стати прийняття Закону України "Про соціальну тури-стську ренту".

Для забезпечення змістовної організації відпочинку та оздоровлення учнівської молоді на місцевому рівні необхідна розробка регіональних туристських, рекреаційно-оздоровчих, екску-рсійних програм, що спираються на чинну законодавчу базу, місцеві рекреаційно-туристські ре-сурси, туристсько-краєзнавчий рух. Особливу увагу слід приділяти розробці шкільних навчаль-них екскурсій, екскурсій та туристських подорожей до визначних пам'яток природи, історії та культури нашої країни, організації літнього відпочинку й оздоровлення. Цей туристський про-дукт має високу соціальну ціну та може вироблятися на умовах вторинної зайнятості вчителів, студентів вищих навчальних закладів. Реалізація подібних програм не тільки створить додатко-во нові робочі місця, але й поставить вимогу підготовки фахівців та працівників належної ква-ліфікації.

Для виявлення загальних закономірностей та специфічних особливостей регіональної ор-ганізації ДЮТ в межах обласної ТС були розглянуті можливості організації відпочинку й оздо-ровлення учнівської молоді в Кіровоградській області.

Традиційно вважається, що Кіровоградська область, маючи високий рівень антропогенно-го освоєння території, володіє недостатнім рекреаційним ресурсним потенціалом. Тому можли-вості розвитку рекреації в межах області ніби-то обмежені. Насправді можливості для розвитку ДЮТ в Кіровоградській області цілком достатні. Розвитку рекреації і туризму сприяють жарке літо, наявність функціонально вільних територій, мінеральних вод та добре прогрітих пляжів, а також лісових масивів. Потенційними природними рекреаційними територіями можуть бути об'єкти природно-заповідного фонду області.

Автором розроблено схему рекреаційно-туристського районування території Кіро-воградської області. Виділено 5 рекреаційно-туристських районів: Придніпровський з двома підрайонами (Світловодським і Онуфріївським), Північно-Кіровоградський, Бузь-ко-Синюський, Центрально-Кіровоградський та Інгульсько-Інгулецький.

Здобувачем розроблені та особисто апробовані 12 маршрутів для дитячо-юнацьких тури-стських груп: пішохідних походів І категорії складності, водних походів по річках Південний Буг ІІ та ІІІ категорії складності, Синюха, Інгул та Інгулець І категорії складності, велосипедних походів ІІ категорії складності, лижного походу І категорії складності.

Для дослідження літнього відпочинку та оздоровлення дітей та юнацтва Кіровоградської області під керівництвом автора в 2000-2002 роках було організовано проведення вибіркового опитування учнів 6-10 класів шкіл м. Кіровограда та області. Основними питаннями, які з'ясовувалися під час опитування, були: вид і місце фактичного відпочинку влітку поточного року та вид і місце бажаного відпочинку влітку наступного року. Аналіз результатів опитування свідчить про те, що 42% опитаних у період літніх канікул не виїжджали за межі свого населено-го пункту. У Кіровоградській області в 2000-2002 роках були позбавлені можливості будь-якого відпочинку й оздоровлення в середньому близько 61 тис. школярів щорічно. Причини цього пе-редусім економічні та організаційні. Однією з них є відсутність регіональної державної програ-ми відпочинку й оздоровлення учнівської молоді.

Тому автор розробив Програму відпочинку й оздоровлення школярів Кіровоградщи-ни на 2002-2006 роки. Реалізація Програми має створити умови для повноцінного літнього відпочинку та оздоровлення учнівської молоді Кіровоградської області. Для цього необ-хідне залучення та централізація всіх коштів, що виділяються на дитяче оздоровлення; врахування, в першу чергу, інтересів і бажань дітей; зміна акцентів від елітного дорогого відпочинку до масового недорогого, але ефективного відпочинку переважної більшості ді-тей області. Мета програми - забезпечення потреб дітей та юнацтва в оздоровленні, зміс-товному відпочинку, туристсько-екскурсійному обслуговуванні, виховання засобами тури-зму і краєзнавства, координація зусиль всіх зацікавлених в цьому організацій, раціональне та змістовне використання учнівською молоддю вільного часу і проведення дозвілля, ознайомлення з національною історико-культурною спадщиною та природним середови-щем рідного краю та всієї країни.

Економічно та соціально обґрунтованими формами організації рекреаційно-туристської діяльності дітей та юнацтва в регіоні є використання мережі існуючих оздоровчих закладів під-приємств області (як в межах області, так і поза ними), організація наметових таборів (базових, профільних, пересувних), проведення туристсько-краєзнавчих походів та експедицій. Комплек-сне використання цих видів відпочинку та оздоровлення, широкий спектр запропонованих ви-дів відпочинку від найдешевших до дорогих дає можливість вибору засобів оздоровлення дітей для всіх верств населення, що особливо важливо в сучасних економічних умовах. Адже повно-цінний відпочинок та оздоровлення дітей не можна відкладати на завтра, цю важливу загально-державну проблему необхідно вирішувати сьогодні і постійно.

ВИСНОВКИ

1. Сучасні економічні і соціальні передумови, що склалися в Україні, сформували сус-пільне замовлення на розвиток системи ДЮТ. Однак рівень вивченості ДЮТ із позицій соціа-льно-економічної географії не відповідає потребам українського суспільства. У зв'язку з цим актуальною є розробка суспільно-географічної моделі функціонування й розвитку цієї складо-вої туристської галузі.

2. Дитячо-юнацький туризм є специфічною територіальною рекреаційною системою. Специфічність цієї системи полягає в тому, що вона зорієнтована на соціально важливу катего-рію суспільства - підростаюче покоління і функціонує з урахуванням певних обмежень. Основ-ним агентом системи є юні туристи-краєзнавці - частина учнівської молоді, яка обрала цей вид діяльності. Забезпечує реалізацію їх бажань існуюча система закладів ДЮТ, використовуючи наявну рекреаційно-туристську ресурсну базу.

3. Важливою властивістю системи ДЮТ є її ієрархічність (наявність ряду підпорядко-ваних таксонів різного територіального рангу). Необхідно розрізняти два територіальних таксо-номічних ряди: 1) за тіснотою внутрішніх функціональних зв'язків (рекреаційно-туристський об'єкт, вузол, район (підрайон), зона); 2) за критерієм адміністративно-територіального поділу (ТС ДЮТ країни, адміністративної області (АР), адміністративного району).

4. Україна має достатній ресурсно-туристський потенціал, а деякі групи ресурсів взага-лі є унікальними для розвитку ДЮТ: кліматичні, які можна оцінити як надзвичайно сприятливі; орографічні, серед яких провідне місце займають гірські ландшафти Українських Карпат та Гірського Криму; спелеологічні ресурси Поділля та Криму, які можна оцінити як унікальні; во-дні, серед яких дуже важливими є ресурси морських узбереж Чорного та Азовського морів, річ-кові ресурси; культурно-історичні ресурси, які відіграють надзвичайно важливу роль для задо-волення пізнавальних потреб юних туристів тощо.

5. У системі ДЮТ України сформувалися 2 типи закладів: І тип - заклади, що викону-ють організаційно-методичні функції - центри туризму і краєзнавства учнівської молоді (стан-ції юних туристів); ІІ тип - заклади, які виконують рекреаційно-оздоровчі функції - дитячі ту-ристські бази, табори, що не є самостійними і підпорядковуються закладам І типу. Пропонуємо створення проміжного типу закладів - профільних екскурсійно-туристських бюро, які б безпо-середньо займалися обслуговуванням саме учнівської молоді. Створюватися вони можуть на засадах малого бізнесу в рамках державної програми розвитку соціального туризму з метою ма-ксимального здешевлення послуг для особливої категорії споживачів.

6. Напрямами удосконалення територіальної структури ДЮТ в нашій країні є створен-ня в районах (містах) України нових центрів туризму і краєзнавства з подальшою розробкою місцевих та міжрайонних туристсько-краєзнавчих маршрутів і, насамкінець, - розширення ме-режі туристсько-краєзнавчих гуртків до рівня кожної школи. Це дасть змогу утворити ТС ДЮТ у кожному адміністративному районі (місті) нашої країни.

7. Відповідно до запропонованих у роботі ознак в Україні виділено й охарактеризовано 6 рекреаційно-туристських зон розвитку ДЮТ: Кримську, Причорноморсько-Азовську, Карпат-ську, Подільсько-Поліську, Північно-Придніпровську та Донецько-Дніпровську.

8. Внутрішня перебудова системи ДЮТ України не зможе суттєво поліпшити ситуацію з підвищенням її ролі в суспільному житті нашої країни. Тому питання розвитку цієї системи треба вирішувати на загальнодержавному рівні. Створена в державі нормативно-правова база ДЮТ покращила умови для його подальшого розвитку, але недостатньо. Необхідне прийняття Законів України "Про соціальний туризм" та "Про соціальну туристську ренту".

9. Для забезпечення змістовної організації відпочинку учнівської молоді на місцевому рівні необхідна розробка регіональних туристських, рекреаційно-оздоровчих, екскурсійних програм, що спираються на місцеві рекреаційно-туристські ресурси. Цей туристський продукт має високу соціальну ціну, про що свідчать розроблені автором схема рекреаційно-туристського районування Кіровоградської області, Програма відпочинку й оздоровлення шко-лярів Кіровоградщини на 2002-2006 роки, а також нові маршрути туристсько-краєзнавчих по-дорожей по території Кіровоградської області та України.

10. Економічно та соціально обґрунтованими формами організації рекреаційно-туристської діяльності дітей та юнацтва є використання мережі існуючих оздоровчих закладів підприємств свого регіону, організація наметових таборів (базових, профільних, пересувних), проведення туристсько-краєзнавчих походів та експедицій. Комплексне використання цих видів відпочинку та оздоровлення, широкий спектр запропонованих видів відпочинку від найдешев-ших до дорогих дає можливість вибору засобів оздоровлення дітей для всіх верств населення, що особливо важливо в сучасних економічних умовах.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Брошури

1. Колотуха О.В. Туристсько-краєзнавчі маршрути Кіровоградщини. - Кіровоград: Кі-ровоградський держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка, 1999. - 18 с.
2. Колотуха О.В. Дитячо-юнацький туризм в Україні. - Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. - 42 с.
3. Колотуха О.В. Ресурсно-туристський потенціал Кіровоградської області. - Кірово-град: РВЦ КДПУ, 2002. - 52 с.

Статті

4. Колотуха О.В. Природні рекреаційні ресурси та рекреаційне районування Кіровогра-дщини // Географія і сучасність. Зб. наук. праць Національного пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. - 2001. - Вип. 6. - С. 161-173.
5. Колотуха О.В. Понятійний апарат суспільно-географічного дослідження дитячо-юнацького туризму // Географія і сучасність. Зб. наук. праць Національного пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. - 2002. - Вип. 8. - С. 75-87.
6. Колотуха О.В. Дитячо-юнацький туризм в Україні як специфічна територіальна рек-реаційна система // Культура народов Причерноморья. Науч. журнал. - 2002. - Вып. 36. - С. 283-288.
7. Колотуха О.В. Розвиток туристсько-краєзнавчої роботи в позашкільних закладах // Туристично-краєзнавчі дослідження. - 2000. - Вип. 3. - С. 227-239.
8. Колотуха О.В. Позашкільна учнівська туристсько-краєзнавча діяльність як засіб фо-рмування особистості дитини // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту. - 2000. - Вип. 28. - С. 107-112.
9. Колотуха О.В. Сучасні соціально-економічні чинники та передумови розвитку сис-теми дитячо-юнацького туризму в Україні // Туристично-краєзнавчі дослідження. - 2002. - Вип. 4 - С. 148-156.
10. Колотуха О.В. Шляхи вдосконалення системи дитячо-юнацького туризму в Україні // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького держ. пед. ун-ту ім. Г.Сковороди. - 2003. - С. 79-81.

Тези доповідей

11. Колотуха О.В. Туристсько-краєзнавча робота як засіб оздоровлення та активного від-починку школярів // Матер. V Всеукраїнської наук.-практ. конф. "Актуальні проблеми валеоло-гічної освіти в навчальних закладах України". - Кіровоград, 1999. - С. 154-155.
12. Колотуха О.В. Рекреаційно-спортивні заняття, їх особливості та класифікація // Ма-тер. Міжн. наук.-практ. конф. "Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавс-тва в закладах освіти" (18-19. 04.2002 р., м. Переяслав-Хмельницький). - К.: Обрії, 2002. - С. 145-148.
13. Колотуха О.В. Регіональні рекреаційні дослідження проблем літнього відпочинку учнівської молоді // Географічна освіта і наука в Україні. Тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 26-27.03.2003 р.) - К.: Обрії, 2003. - С. 350-352.
14. Колотуха О.В. Дитячо-юнацький туризм як об'єкт суспільно-географічних дослі-джень // Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні: Зб. тезів доповідей. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. - С. 171-175.
15. Колотуха О.В. Пріоритетні напрямки удосконалення структури і територіальної ор-ганізації дитячо-юнацького туризму в Україні // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. Матер. ІV Міжн. наук.-практ. конф. (16-18.09.2004 р.). - Херсон: Штрих, 2004. - С. 101-106.
16. Колотуха О.В. Регіональна соціальна політика: рекреаційні аспекти // Україна: гео-графічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. - К.: ВГЛ Обрії, 2004. - Т. 2. - С. 332-334.

АНОТАЦІЯ

Колотуха О.В. Дитячо-юнацький туризм в Україні як територіальна соціально-економічна система: проблеми та перспективи розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна і соціальна географія. - Інститут географії НАН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці суспільно-географічних основ функціонування системи дитячо-юнацького туризму (ДЮТ) в Україні, аналізу структури та територіальної організації цієї системи та напрямів її вдосконалення. Визначено суспільне замовлення на розвиток цього виду рекреаційної діяльності. Удосконалено понятійно-термінологічний апарат суспільно-географічного дослідження ДЮТ. Досліджено та оцінено ресурсний потенціал території України, визначено реалізуючі природні, соціально-економічні, культурно-історичні фактори та ресурси системи ДЮТ в нашій країні.

На основі проведеного аналізу виявлено структурні особливості і визначено проблеми розвитку системи ДЮТ в Україні, обґрунтовано перспективи її розвитку. Проаналізовано особ-ливості територіального розвитку ДЮТ на державному та регіональному рівнях (на прикладі Кіровоградської області), запропоновано напрямки його вдосконалення. Розроблено схему рек-реаційно-туристського зонування території України та районування Кіровоградської області.

Ключові слова: територіальна система дитячо-юнацького туризму, ресурсно-туристський потенціал, функціонально-компонентна і територіальна структура, соціальна туристська рента, рекреаційно-туристське зонування і районування.

АННОТАЦИЯ

Колотуха А.В. Детско-юношеский туризм в Украине как территориальная социально-экономическая система: проблемы и перспективы развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специаль-ности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Институт географии НАН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена разработке общественно-географических основ функ-ционирования системы детско-юношеского туризма (ДЮТ) в Украине, анализу структуры и территориальной организации этой системы и поиску путей её совершенствования. Раскрыта социальная значимость ДЮТ, определен социальный заказ на развитие этого вида рекреацион-ной деятельности. Усовершенствован понятийно-терминологический аппарат общественно-географического исследования ДЮТ. Исследован и оценен ресурсный потенциал территории Украины для целей ДЮТ, определены реализующие природные, социально-экономические, культурно-исторические факторы и ресурсы системы ДЮТ в стране.

Обоснована иерархия территориальной структуры ДЮТ. Автор предлагает различать два территориальных таксономических ряда элементов территориальной структуры: 1) по интен-сивности внутренних функциональных связей - рекреационно-туристские объект, узел, район (подрайон), зона; 2) по критерию административно-территориального деления - ТС ДЮТ стра-ны, административной области (АР), административного района.

На основе проведенного анализа выявлены структурные особенности и определены про-блемы развития системы ДЮТ в Украине, обоснованы перспективы её развития. Выявлены особенности территориального развития ДЮТ на государственном и региональном уровне (на примере Кировоградской области), предложены направления его совершенствования. Разрабо-тана схема рекреационно-туристского зонирования территории Украины и районирования Ки-ровоградской области.

Для эффективной организации отдыха и оздоровления учащейся молодежи на местном уровне необходима разработка региональных туристских, рекреационно-оздоровительных, экс-курсионных программ, которые опираются на существующую законодательную базу, местные туристско-рекреационные ресурсы. Для исследования общественно-географических аспектов организации регионального отдыха и оздоровления учащейся молодежи под руководством ав-тора в 2000-2002 годах было организованно проведение выборочного опроса учащихся 6-10 классов школ города Кировограда и некоторых школ Кировоградской области. Основными во-просами, которые выяснялись во время опроса, были: вид и место фактического отдыха летом текущего года; вид и место желаемого отдыха летом следующего года. Полученные результаты послужили основанием для разработки автором специальной региональной программы отдыха и оздоровления школьников Кировоградщины на 2002-2006 годы.

Ключевые слова: территориальная система детско-юношеского туризма, ресурсно-туристский потенциал, функционально-компонентная и территориальная
структура, социальная туристская рента, рекреационно-туристское зонирование и районирование.

SUMMARY

Kolotucha A.V. Child-youth tourism in Ukraine as the territorial socio-economic system: prob-lems and prospects of development. - Manuscript.

The dissertation on the scientific degree of candidate of Geographical Sciences on speciality 11.00.02 - economic and social geography. - Institute of geography of NAS of Ukraine, Kiev, 2005.

The dissertation is devoted to the development of social-geographical bases of the functioning of the system of the child-youth tourism in Ukraine, to the study of the modern state, to the development of recommendations in relation to the prospects of development this publicly important segment of tourist industry. The social order on this type of recreation activity is defined. The results of the re-searches are generalized and the basic stages of the development and forming of the modern model of the child-youth tourism in Ukraine are exposed. The notion-terminology vehicle of public-geographical research of the child-youth tourism is improved. The resource potential of the territory of Ukraine is explored and appraised exactly for the purposes of the child-youth tourism.

On the basis of the conducted analysis the features of the functional and territorial structure are exposed and defined, the priority directions of subsequent development and improvement of territorial organization of the system of the child-youth tourism in Ukraine and Kirovogradskiy region are moti-vated.

Key words: territorial system of the child-youth tourism, resource-tourist potential, functional-component and territorial structure, and recreation-tourist division into zone and districts.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat