Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Філософія туризму

Програма спецкурсу "Філософія туризму"

№ п/п Назва розділів і тем лекцій Годин лекцій Годин
семінарських занять
Самостійна робота
Розділ 1. Філософія туризму: теоретико-методологічні основи
1. Предмет філософії туризму, його структура. 2 2 2
2. Проблематика туризму в історико-філософській літературі. 2 2 2
3. Гуманістична функція туризму. 2 2 2
Розділ 2. Людинотворча функція туризму
4. Антропологія туризму. 2 2 2
5. Етика туризму. 2 2 2
6. Аксіологія туризму. 2 2 2
Розділ 3. Соціально-комунікативні функції туризму
7. Туризм в контексті міжетнічних та кроскультурних стосунків. 2 2 2
8. Туристська діяльність як чинник синергії культур. 2 2 2
9. Міжнародний туризм як чинник взаємодії і взаємозбагачення культур. 2 2 2
10. Діяльнісна природа туризму. 2 2 2
Розділ 4. Праксеологія туризму
11. Соціологія туризму. 2 2 2
12. Філософський аспект паломницького туризму в Україні 2 2 2
13. Туризм і політологія. 2 2 2
14. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. 2 2 2
  Загалом: 30 30 30

Розділ І. Філософія туризму, її структура

Тема 1. Предмет філософії туризму, його структура (2 год.)

План лекції

1. Місце філософії туризму в структурі соціогуманітарних туристсько спрямованих наук.
2. Світоглядний аспект туризмології.
3. Специфіка туристського прояву філософських концептів.

Філософія туризму як специфічний різновид соціальної філософії, який за допомогою філософських категорій і понять рефлек-сує туризм як соціоекономічний та соціокультурний феномен. Філософія туризму як загальнометодологічне підґрунтя теорії туризму (туризмологія). Інтегративна взаємодія філософії туризму з іншими соціогуманітарними профільними дисциплінами - економіка туризму, соціологія туризму, психологія та педагогіка туризму та туристська праксеологія (теорія практичної діяльності в туристській сфері).

Місце філософії туризму в процесі формування світоглядної свідомості "людини, що подорожує" (homo viator). Трансформація та збагачення світоглядних уявлень особистості, її ціннісних орієнтацій під впливом "зустрічі" з іншими соціокультурними світами. Світосприйняття та світоставлення суб'єктів туристської діяльності, їх функціональний прояв.

Історико-філософська традиція філософії туризму як певної дисциплінарної автономії в межах світової філософської культури. Філософія туризму як своєрідна соціально-філософська феноменологія. Суспільство і природа як життєвий світ людини. Збагачення культурного досвіду туриста при контакті та взаємодії з іншим соціокультурним середовищем, розширення горизонту його свідомості внаслідок міжкультурної комунікації і можливості оцінити культурний контекст власної свідомості "зі сторони", з позиції інших культурних координат та іншої конфігурації інтенціональностей "життєвого світу". Герменевтичний потенціал туристичної діяльності. Сприйняття, осягнення, витлумачення та реінтерпретація цінностей іншої матеріальної та духовної культури, іншого соціокультурного середовища. Розшифрування смислів та розкодування символів інших культур, прилучення до інваріантних загальнолюдських смислів та зальноцивілізаційних цінностей. Осягнення багатоваріантності культурного середовища та неосяжності туристичного простору. Антропологічне значення філософського підходу до туризму. Аксеологічні виміри туристських подій. Екзистенціальна сутність туристських подорожей. Туризм як "друге життя" людини, як дійовий засіб позбавитися тягаря повсякденності. Діалогіка туристських контактів, формування засобами мандрівок, подорожей, відвідувань вселюдської мережі міжіндивідуальних комунікацій, комунікативної, солідаристської культури спілкування. Місце туризму серед чинників інтеграційних процесів сучасності. Глобалізація економічних, політичних, етнічних, культурних взаємозв'язків на планеті, суперечливість цих процесів. Туризм як чинник пом'якшення суперечностей у сучасному світі і встановлення відносин взаєморозуміння та довіри між етносами, народами, країнами. Виховна, смислоутворююча, гуманістична та етична функції туризму.

Тема 2. Проблематика туризму в історико-філософські й літературі (2 год.)

План лекції

1. Феномен подорожей в стародавню епоху та їх філософське осмислення античними мислителями.
2. Подорожі як форма здобуття освіти та подолання замкненості життя спільнот в епоху Середньовіччя та Нового Часу.
3. Полікультурний характер туризму в добу буржуазних перетворень. Есе Ф. Бекона "Про подорожі".

Подорожування, мандри як невіддільна складова культурного життя античного світу. Перші спроби осмислення подорожей у давньогрецькій міфології. Подорожі та ідеї, навіяні ними, у представників різних філософських шкіл античності - Фалеса і Солона, Піфагора і Платона, Анахарсиса і Прокла. Подорожі античних мудреців і мислителів як один із способів навчання через діалоги та суперечки, обмін думками. Особливості подорожей античного світу: духовно-культурний, безкорисливий, поліфункціональний характер. Відображення динаміки та енергії внутрішнього світу мандруючих мислителів античності у подорожах.

Епоха Середньовіччя-епоха роздробленості та замкненості зовнішнього та внутрішнього світів. Зміна фізичних і духовних планів, сутності і змісту туристичних подорожей у порівнянні з добою античності. Зародження паломницького туризму, поява нових суб'єктів подорожей та їх інтерпретація у теологічних вченнях Св. Августина і Фоми Аквінського.

Туристичні подорожі як організована форма здобуття і розширення кордонів освіти в Новому Часі. Есе Ф. Бекона "Про подорожі" щодо розширення горизонтів туризму. Напрямки інтересів туристів в есе "Про подорожі".

Буржуазні перетворення в суспільстві та викликані ними зміни у розвитку туризму. Мотиви туристичних подорожей в нову епоху та нові способи їх осмислення через прагматизм, реалізм, культурологію.

Туризм - об'єкт дослідження соціальних наук на межі XIX-XX століть. Екзистенціалізм і звернення до феномена туризму. Мотиви туристичних подорожей в екзистенціалізмі Ж.-П. Сартра. Виникнення туризмології у другій половині XX століття. Філософський поворот до синтетичного осмислення туризму у вчених "київської школи" в кінці XX - на початку XXI століття. Історико-філософські розвідки як теоретичне підґрунтя подальшого розвитку туризмології.

Тема 3. Гуманістична функція туризму (2 год.)

План лекції

1. Туризм у контексті сучасного "гуманітарного повороту".
2. Зміцнення потенціалу людського спілкування - основна гуманістична функція туризму.

Проблема "людського виміру" туризму - гуманістична складова туризму в контексті "гуманітарного" повороту суспільства XX-XXI століття. Формування гуманістичного світогляду у професіоналів туристської справи. Туризм як ефективний засіб реалізації людських цінностей (свобода, вибір, дружелюбство, солідарність, злагода тощо).

Туризм як засіб моральної меліорації сучасного суспільства, подолання соціального імунодефіціту (браку приросту людських взаємин). Можливості туризму як найдемократичнішої форми людсь- ' ких стосунків. Туризм і утвердження "діалогічної" культури спілкування (інтерсуб'єктивне узгодження життєвої істини).

Проблема гуманізму як центральна проблема соціогуманітарних наук. Пріоритетна роль туризму у формуванні сучасної комунікативної культури. Людинотворча значимість туристських подорожей. Розвиток самосвідомості індивіда в процесі "туристського життя". Туризм як соціальний канал входження в інші "ціннісні міри". Гуманістична місія туризму - сприяння розв'язанню соціальних проблем (зайнятість, подолання бідності тощо). Гуманістична складова в системі підготовки фахівців для сфери туризму.

Розділ II. Людинотворча функція туризму

Тема 4. Антропологія туризму (2 год.)

План лекції

1. Антропологія туризму як розділ філософії туризму.
2. Потреби, інтереси, цінності та ідеали в структурі мотивації людини, що подорожує.

Туризм - прояв способу життя людини. Людина, що подорожує - "Homo viator", - особистість, яка по-своєму розкривається в світі "іншої культури". Всебічний, розвиваючий вплив туризму на особистість. Прагнення до туристичних подорожей як потреба в структурі суто людських інтересів. Причетність до світу людського єднання засобами туризму. Туристська діяльність у контексті сфер та реалій суспільного життя.

Багатоаспектність вимірів людського буття. Співвідношення потреб, інтересів, мотивацій, цінностей, ідеалів та прагнень людини в контексті феномена туризму. Ієрархія потреб людини: вітальні (матеріальні), соціальні та духовні. Можливість та специфіка їхнього задоволення у сфері туризму. Туризм як сфера комплексного задоволення потреб людини та її різнобічного розвитку.

Тема 5. Етика туризму (2 год.)

План лекції

1. Проблеми прикладної етики в історії етичної думки.
2. Соціальне і природне середовище у туризмі як моральна проблема.
3. Екологізація моральної свідомості і туризм.

Етика туризму як різновид прикладної етики, що регулює відносини між людьми у сфері туристської діяльності. Причини виникнення прикладної етики як артефакту кінця XX століття: бурхливий розвиток суспільства, науки, політики, економіки другої половини XX століття. Звернення етики до розв'язання нових для неї практичних проблем. Умови виникнення туризму як соціального явища. Проблема моральної регуляції відносин між людьми, які включені в систему туризму як основи становлення такого напряму прикладної етики, як етика туризму.

Специфіка соціального середовища в туризмі. Людина і довкілля (природне і урбанізоване) в туризмі. Роль рівня організації туризму. Світоглядні орієнтації людини, що включилися в систему туризму. Засаднича ознака людської свідомості-кореляція відносин із іншими людьмизадопомогоюморалі. Моральні вимоги, обмеження, "приборкання" людини в туристичній діяльності. Тимчасовість людських зв'язків у туризмі і проблема набуття відповідальності за встановлені контакти і підвищення толерантності до членів туристської групи, до представників туристської індустрії, до місцевого населення.

Екологія як наука. Проблема екологічної кризи у взаємовідносинах людини із середовищем проживання в XX столітті. Екологія і туризм. "Екологічність" і "неекологічність" туризму. Характер впливу індустріїтуризму на природне середовище перебування людини. Екологізація моральної свідомості як проблема. Туризм і процес наповнення моральним змістом зв'язку людини з соціальним і природним середовищем. Туризм і екологія у сфері протистояння добра і зла.

Тема 6. Аксіологія туризму (2 год.)

План лекції

1. Трансформація системи цінностей особистості внаслідок туристських подорожей.
2. Екзистенціальні виміри туристських пригод.

Туризм у структурі пізнання та освоєння загальнолюдських цінностей: вибір, свобода, спілкування, самореалізація, товаришування, толерантність, справедливість, розуміння. Розвиток та збагачення системи ціннісних орієнтацій індивідів як результат туристичної діяльності.

Екзистенційний аспект "класичного" і екстремального туризму. Туризм як ситуація розриву з "нудотою повсякденності". Можливість створити "пограничну ситуацію" чи долучитися до неї та пережити її у соціальному середовищі чи небезпечних природних умовах. Неповторність переживань людини в інноваційних та альтернативних видах туризму: військово-спортивному, високогірному, підводному, спелеологічному, водному, космічному тощо. Цінність цих переживань та досвіду для особистісного розвитку, набуття життєвої мудрості.

Розділ III. Соціально-комунікативні функції туризму

Тема 7. Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних стосунків (2 год.)

План лекції

1. Туризм у контексті глобальних процесів.
2. Кроскультурні комунікації та форми взаємодії етнокультурних спільнот.
3. Вплив міжцивілізаційнихта етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації.

Туризм у контексті глобальних трансформацій світового порядку кінця XX - початку XXI століття. Неоднозначність процесів, що відбуваються в цей період. Проблема технологічних і культурних запозичень, форм взаємодії та несумісності культур. Дві тенденції кроскультурних комунікацій: усвідомлення самобутності й цінності різних культур та нівелювання культурних розбіжностей.

Вплив міжцивілізаційних та етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації. Три аспекти міжетнічних конфліктів: екологічний, економічний і соціально-психологічний та їх відбиття в практиці туристської діяльності. Поділ конфліктів на конфлікти стереотипів (коли етнічні групи, виходячи із своєї власної ідентичності і деяких упереджень, створюють негативний образ "недружнього сусіда", "небажаної групи"), конфлікти ідей (іхпя ознака - висування певнихдомагань, формулювання основних ідеологем, політична мобілізація навколо них) і конфлікти дій (активні дії, аж до безпосередніх зіткнень). З'ясування послідовного усунення всіх можливих перешкод для взаємопорозуміння шляхом вивчення та пізнання особливостей даного народу чи етносу, контактів на рівні політичних інститутів, міждержавних стосунків та шляхом комерційної діяльності, економічної інтеграції тощо.

Значення неформальних контактів, які дозволяють зламати кордони на психологічному рівні ("свій" - "чужий") та на рівні взаємодії культурних традицій. Важлива роль туризму, в процесі якого маємо найбільше можливостей для здійснення відразу декількох функцій: пізнавальної, інформативної, комунікативної, психологічної взаємодії тощо

Тема 8. Туристська діяльність як чинник синергії культур (2 год.)

План лекції

1. Соціальна синергетика як метод аналізу суспільних явищ.
2. Місце туристичної діяльності у гл обалізаційних процесах сучасності.
3. Туристична діяльність як каталізатор соціально-синергетичних процесів.

Соціальна синергетика як метод аналізу суспільних явищ. Туризм як вид рекреаційної, відновлюючої працездатність та природну гармонію людського організму діяльності, який розширює канали комунікації між різними соціумами в умовах сучасних глоба-лізаційних процесів, є водночас і засобом розширення обсягу узгодженої взаємодії соціальних суб'єктів, в тому числі і цілих соціумів у існуючому глобальному просторі, з метою розв'язання нагальних глобальних проблем. Мета і спосіб взаємодії соціальних суб'єктів - запобігання низці соціальних, соціально-екологічних та глобально-екологічних криз та катастроф та необхідність гармонізації з практично-мотиваційними взаєминами між індивідами, індивідом та суспільством, а також між різними соціумами та групами соціумів у глобальному масштабі.

Місце туристичної діяльності у глобалізаційних процесах сучасності. Перенесення міжкультурного, міжцивілізаційного комунікативного процесу туристичної діяльності у власний соціокультур-ний простір, реінтерпретація сприйнятих під час подорожі запозичених, а також експлікованих завдяки міжкультурному діалогу власних колективно-позасвідомих соціокультурних моделей сприяє глобалізації планетарного соціуму. Вироблення універсальної мови глобальної комунікації, котра охоплює не тільки економічну, політичну, наукову, торговельну, правову, але і чуттєво-емоційну та світоглядно-смислову сфери.

Туристична діяльність як каталізатор соціально-синергетичних процесів. Соціально-синергетичний підхід у глобальному масштабі як можливість вироблення каналів політичної, економіко-організаційної та іншої взаємодії різних соціальних організмів у сучасному світі з метою упереджувального кооперативного реагування глобального співтовариства на різноманітні глобальні загрози, котрі можуть негативно позначитися на шансах виживання людства на планеті. Необхідність для цього узгодженості дій різних соціальних суб'єктів на основі взаємного врахування інтересів цих суб'єктів.

Тема 9. Міжнародний туризм як чинник взаємодії і взаємозбагачення культур (2 год.)

План лекції

1. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів у XX-XXI століттях і розвиток масового міжнародного туризму.
2. Зростання ролі міжнародного туризму у зближенні народів, запобіганні конфліктів на культурно-релігійній основі; в утвердженні стабільності і миру на міжнародній арені.
3. Комунікація засобами туризму (міжнародного і внутрішнього) як чинник культурного зростання, духовного збагачення і формування моральних цінностей особистості.

Поняття: "культура", "світова культура", "цивілізація". Міжцивілізаційне культурне спілкування, взаємопроникнення культур - закономірність розвитку світової культури. Міжнародний туризм як чинник взаємодії і взаємозбагачення культур цивілізацій і народів. Багатомірністьта багаторівневість культурно-комунікативного процесу в туризмі. Поняття культури. Світова культура. Міжцивілізаційне культурне спілкування, взаєпроникнення культур як закономірність розвитку світової культури. Неспроможність теорії роз'єднаності культур, їх непроникненна одна в одну. Концепція "діалогу" культур Бахтіна. Культурологічна концепція Біблера.

Міжнародні туристичні організації (Міжнародна академія туризму, Міжнародна організація наукових експертів у галузі туризму, Міжнародна федерація журналістів і письменників з туризму) в системі культурно-комунікативних зв'язків. Посилення взаємодії і взаємопроникнення культур різних народів у сучасному світі. Міжнародний туризм як чинник взаємодії і взаємозбагачення культур різних цивілізацій. Форми культурних туристичних комунікацій. Міжнародні туристичні організації в системі культурно-комунікативних зв'язків. Туризм і розвиток особистості.

Міжкультурна комунікація засобами туризму як чинник культурного зростання і духовного збагачення особистості. Збагачення культурного світу особистості в іншому соціокультурному середовищі . Перенесення міжкультурної комунікації у власне соціокультурне середовище й трансформація особистісних аспектів власної культурної комунікації.

Тема 10. Діяльнісна природа туризму (2 год.)

План лекції

1. Туризм як чинник реалізації творчих потенцій людини.
2. Самовдосконалення та самореалізація людини в процесі й результаті туристичної діяльності.

Формування, розвиток, трансформація практично-мотиваційних інтенціональностей індивідів у процесі та результаті туристичної діяльності. Значення туризму для формування у направляючому та приймаючому суспільствах позитивних культуротворчих, соціально значущих мотивацій та практичних інтенціональностей у індивідів та їхніх груп, спрямованих на співробітництво між народами, країнами, регіонами планети. Створення у сфері туризму умов для реалізації творчих потенцій людини, її самовдосконалення та самореалізації.

Значення історичних та культурних пам'яток, а також реально функціонуючих закладів культури для самоосвіти та самовиховання індивідів (туристів), а також для комунікації всередині туристичного співтовариства, що стає складовою самоосвіти та самовиховання.

Значення туристичної активності, сукупності туристичних дій для розвитку світоглядних та ціннісних орієнтацій, спрямування практичних намірів індивідів на обмін діяльністю, комунікація та співробітництво як всередині туристичної групи, так і туристів з індивідуальними, груповими та інституціоналізованими представниками місцевого соціуму: пересічними громадянами, обслуговуючим персоналом, політичною та культурною елітою. Самоосвіта та самовиховання індивідів в процесі туристичної діяльності. Обмін діяльністю, комунікація та співробітництво в процесі туристичної діяльності. Туризм як різновид цивілізованої екологічної діяльності, чинник піднесення матеріального добробуту, механізм розв'язання соціальних проблем, гуманізації суспільних відносин. Туризм як сфера діяльності, що сприяє збереженню природи, формуванню екологічної культури у локальному та глобальному вимірах, реалізації економічного співробітництва, розв'язанню соціальних та політичних проблем, зниженню напруження між соціумами, гуманізації відносин між індивідами, соціальними групами, етносами, країнами. Туризм як фактор подолання ксенофобії, непорозуміння, недовіри, ворожнечі і встановлення толерантності, взаєморозуміння, довіри, дружніх стосунків, створення передумов для вироблення стратегії розвитку людства і узгодженої реалізації її.

Розділ IV. Праксеологія туризму

Тема 11. Соціологія туризму (2 год.)

План лекції

1. Категоріальний апарат соціології туризму.
2. Туризм у процесі задоволення потреб.
3. Класифікація видів туризму на основі домінуючих потреб.

Соціологія туризму - окрема, нова галузь соціології, яка вивчає структуру, функціонування та розвиток туризму як суспільного явища в його зв'язку з соціальними, політичними, економічними та культурними сферами суспільства.

Туризм як специфічний тип діяльності спрямований на задоволення комплексу потреб - переміщення, пізнання і самопізнання, що служить становленню людини як у біологічному, так і соціальному й духовному сенсі. Цей вид діяльності дуже часто ототожнюють з мандрами. Мандри пов'язані переважно з релігійною метою або з торговельною, військовою чи іншою службовою діяльностями. Умовою існування туризму як сучасного суспільного явища є наявність у населення вільного часу, вільних коштів, а також наявність у представників різних соціальних груп сформованих установок на мандри і пізнання світу, а також на інші форми поведінки, що реалізуються під час туристичної діяльності.

Особливість туризму полягає також у тому, що в процесі реалізації поставленої мети найчастіше також досягаються й зовсім інші цілі. Це обумовлено існуванням опосередкованих цілей, які здебільшого є продуктом механізму стереотипної поведінки. Більшетого, досягнення основної мети в процесі діяльності фактично може бути відсторонене на периферію заради досягнення опосередкованих цілей.

Туристична діяльність завжди має початок, пов'язаний з виходом за певні просторові межі, і кінець - повернення. Вона передбачає реалізацію комплексу цілей, що служать задоволенню потреб у переміщені, пізнанні, самопізнанні та інших супутніх потреб. Але в основі будь-якої туристичної діяльності лежить домінуюча бінарна потреба - руху і самоствердження, або руху і пізнання.

Залежно від того, яка з цих двох бінарних потреб лежить в основі діяльності людини, можна здійснити класифікацію видів туризму, що відрізняються переважною спрямованістю на задоволення тієї чи іншої потреби. Ними є:

а) Спортивний туризм, де переважатиме задоволення потреби в русі і самоствердження в своєму соціальному середовищі, яке розглядатиме такий туризм як певну цінність.
б) Подорож, спрямована перш за все на задоволення потреби в русі і пізнанні навколишнього середовища;

Разом з тим кожний із зазначених видів туризму не обмежується задоволенням тільки цих двох потреб, а й стимулює специфічну реалізацію великого комплексу інших потреб.

Тема 12. Філософський аспект паломницького туризму в Україні (2 год.)

План лекції

1. Перспектива розвитку паломницького туризму в Україні на фоні етноконфесійних конфліктів у світі.
2. Релігієзнавчі засади і правові гарантії розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.
3. Організаційні передумови розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.

Інтегративні, комунікативні, інформативні й соціальні функції паломництва в Україні, засвідчені давніми літописами й хроніками. Інформація про паломників з Київської Русі до святих місць у зарубіжних джерелах. Наявність історично-культурних пам'яток дохристиянських античних вірувань, християнства, зокрема православ'я і католицизму, ісламу, іудаїзму, вірменської церкви, караїзму та інших релігій як базова (основна) умова для перспективного розвитку міжнародного паломницького (релігійного) туризму. Особливості й перспективна привабливість Криму, Київсько-Чернігівського регіону, Поділля, Галичини, Волині, Закарпаття для розвитку міжнародного паломницького (релігійного) туризму на базі діючих і потенційних туристських маршрутів.

Конституційні гарантії свободи совісті, традиційна українська толерантність до конфесійних відмінностей, повага до національних культур, світоглядний і релігійний плюралізм, відсутність релігійного екстремізму, етнорелігійної ворожнечі створюють правові, світоглядні, демократичні передумови розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.

Моніторинг історико-культурних, сакрально-духовних пам'яток, сучасна цивілізаційна інфраструктура туризму, підготовка кваліфікованих кадрів, використання міжнародного досвіду паломницького (релігійного) туризму як організаційна передумова його розгортання в Україні.

Тема 13. Туризм і політологія (2 год.)

План лекції

1. Взаємозв'язок туризму і політичної культури людей.
2. Специфіка "політичного туризму".

Взаємозв'язоктуризмуіполітичноїкультурилюдей. Демократичні політичні інститути як фактор створення "відкритого суспільства" розвинутого громадянського соціуму. Політична соціалізація і формування культури. Значення державної політики у справі розвитку туризму. Політична еліта та її участь у політиці в галузі туризму.

Специфіка "політичного туризму". Зростання ролі політичного лідера з його особистими якостями та потребами у справі вдосконалення інфраструктури туристської діяльності.

Тема 14. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі (2 год.)

План лекції

1. Поняття безпеки, її сутність, зміст та місце у сукупності фундаментальних потреб людини.
2. Фактор безпеки у контексті чинників розвитку міжнародного обміну.
3. Класифікація рівнів безпеки туризму та її практичне значення.

Походження терміна "безпека", його буденний та науковий зміст. Тлумачення безпеки у контексті соціальної філософії. Безпека у сукупності фундаментальних життєвих потреб людини (матеріальних і духовних потреб). Об'єктивна і суб'єктивна сторона безпеки туриста. Потреба у безпеці - закономірність суспільного розпитку. Основний зміст поняття безпеки людини у соціальному середовищі.

Гуманістичний характер внутрішнього і міжнародного туризму та система загроз туризму. Гарантування безпеки туристичного обміну як фактор гуманізації міжнародних відносин. 1 аазька декларація (1989 р.) з туризму про діяльність країн і урядів щодо гарантування безпеки туристичних подорожей. Міжнародний туризм і міжнародний тероризм-соціальні явища протилежно спрямованого гуманітарного характеру. Генеральна Асамблея ВТО 2001 року про необхідність створення мережі щодо гарантування безпеки міжнародного і внутрішнього туризму. Культурно-філософські, міжнародно-політичні, правові і гуманітарні аспекти безпеки туризму.

Основні види небезпек, що загрожують нормальному туристичному обміну: політична небезпека нестабільності владних структур країн перебування, економічна небезпека дисфункціональності товарно-грошової інфраструктури, екологічна і техногенна небезпека у промислово розвинених країнах, небезпека нападів терористів та внутрішніх збройних конфліктів, силовий характер міжнародного правопорядку як чинник військової небезпеки. Нові різновиди тероризму як загроза загальній соціальній стабільності.

Класифікація рівнів безпеки туриста. Поняття "достатньої" та "недостатньої" безпеки як ключові для побудови системи захисту туристських обмінів. Рекомендації ВТО щодо побудови мережі безпеки туристів та основні підходи до їх реалізації на рівні туристичної фірми. Переваги України у галузі безпеки туризму на міжнародному рівні. "Право прав людини", міжнародне гуманітарне право, їх гарантії у царині прав і свобод людини.

Розділ V. Тематика та основні питання семінарських занять

Заняття 1. Філософія туризму в структурі туризмології (2 год.)

1. Філософія туризму - світоглядна, теоретико-методологічна, інтегративна основа туризмології.
2. Філософське дослідження туристських подорожей як явища тимчасового перебування людей в іншому соціокультурному середовищі.

Контрольні запитання:

1. Які основні соціальні та гуманітарні науки вивчають сферу туризму?
2. Що таке туризмологія, яке місце посідає в ній філософська наука?
3. Які складові філософії туризму?

Література:

1. Биржаков М. Б. Введение в туризм. - СПб., 1999.
2. Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи. - К., 2001.
3. Квартальнов В. А. Теория и практика туризма. - М., 2003.
4. Пазенок В. С Філософія туризму // Туризм у XXI столітті. Матеріали міжнародної конференції. - К, 2002.
5. Пазенок В. С "Туризмологія": методологія формування теоретичних засад // Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. -К.,КІТЕП, 1999.-е. 9-11.
6. Зорин И. В. Феноменология путешествий (философия путешествий). - М., 2004.
7. Особистість у вимірах філософського аналізу // Філософія: навчальний посібник. Під ред. І. Ф. Надольного. С. 433-456.

Заняття 2. Система потреб людини і туризм. (2 год.)

1. Туризм - прояв способу життя людини.
2. Потреби, інтереси та цінності як виміри людського буття.3. Задоволення матеріальних, соціальних, культурно-комунікативних та духовних потреб туриста.

Контрольні запитання:

1. Які потреби є базовими і які є потребами розвитку?
2. Які матеріальні та соціальні потреби людини ви можете перерахувати?
3. Чи є потреба в освоєнні нового соціокультурного туристичного простору вітальною, чи не є вона потребою розвитку?

Література:

1. Биржаков М. Б. Введение в туризм. - СПб., 1999.
2. Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи, - К., 2001.
3. Філософський енциклопедичний словник. - К., 2002.
4. Філософія і культурологія туризму. - К., 2001.
5. Цінності в житті людини і суспільства // Філософія: навчальний посібник. Під ред. І. Ф. Надольного. С. 521-538.
6. Філософія її людські виміри і смисл. //Філософія: навчальний посібник. Під ред. І. Ф. Надольного. С. 5-30.
7. Світогляд як духовно-практичний феномен // Філософія: навчальний посібник. Під ред. І. Ф. Надольного. С. 6-Ю.
8. Лукашевич Н. П., Туленков Н. Б., Социология. - К., 1998 с. 172-193.
9. Пазенок В. С. Філософія туризму // Туризм у XXI столітті. Матеріали міжнародної конференції. - К., 2002.
10. Манильская декларация по социальному воздействию туризма. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні.-К., 2002.-с 84-86.

Заняття 3. Світоглядно-ціннісний аспект туризму. (4 год.)

1. Вплив сфери туризму на формування світогляду сучасної людини.
2. Туристична діяльність як чинник трансформації свідомості туристів.
3. Саморозкриття екзистенції особистості в процесі туристичної подорожі.
4. Розкодування нових культурно-соціальних смислів у процесі туристичної діяльності.

Контрольні запитання:

1. Яке місце займають переконання людини в структурі її свідомості? Чи може впливати на їх зміст та форми вираження туристична діяльність?
2. Що таке загальноцивілізаційні цінності? Що таке ціннісні орієнтації?
3. Як змінюється співвідношення свідомості та позасвідомих елементів при зміщеннях культурних горизонтів свідомості?
4. Чи завжди людина має доступ до власної екзистенції? Які мають бути передумови для екзистенційного саморозкриття особистості?
5. Чим відрізняють системи інтерпретації, витлумачення, розуміння світу в різних етнокультурах?
6. Чи може сфера туризму справляти вплив на зміст та систему цінностей суспільної свідомості?

Література:

1. Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи. - К., 2001.
2. Гаагская декларация по туризму. Гаага, 14 апреля 1989 г. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. - К., 2002. - с 63-68.
3. Суспільство на порозі XXI століття. Філософське осмислення плинного світу. - К., 1999.
4. Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К., 1999.
5. Філософський енциклопедичний словник. - К., 2002.
6. Філософія і культурологія туризму. - К., 2001.
7. Філософія, її предмет і функції // Філософія: навчальний посібник. Під ред. І. Ф. Надольного. С 10-27.
8. Філософія її людські виміри і смисл. // Філософія: навчальний посібник. Під ред. І. Ф. Надольного. С 5-30.
9. Лукашевич Н. П., Туленков Н. Б. Социология. - К., 1998, с. 172-193.

Заняття 4. Культурно-комунікативний аспект туризму (2 год.)

1. Спілкування, комунікація, соціокультурна взаємодія в туризмі. Стадії комунікативного процесу в туризмі.
2. Індивідуальна та колективна (групова) комунікація в туризмі.
3. Комунікація і взаємодія соціумів, культур у процесі та результаті туристичної діяльності.

Контрольні запитання:

1. Чим відрізняється комунікація від інформування?
2. Що таке внутрішня комунікація особистості?
3. Що таке внутрішньогрупова комунікація в туристичній групі?

Література:

1. Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К., 1999.
2. Філософія і культурологія туризму. - К., 2001.
3. Філософський енциклопедичний словник. - К., 2002.
4. Хартия туризма (1985 г.). // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. - К., 2002. - с 87-89.
5. Глобальный этический кодекс туриста. (1.10.1999). // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. - К., 2002.С 89-98.

Заняття 5. Діяльнісна природа людини і туризм (2 год.)

1. Діяльнісна сутність людини, ціннісно-мотиваційна структура її свідомості.
2. Самовдосконалення, самореалізація, самоосвіта і самовиховання особистості в процесі туристської діяльності.

Контрольні запитання:

1. Як мотивації людини до туристської діяльності пов'язані з її потребами?
2. Чому туризм розкриває широкі можливості для самовдосконалення, самовиховання та самореалізації?
3. У який спосіб туризм здатний поліпшити локальну екологічну ситуацію в місцевостях, де є туристичні об'єкти?

Література:

1. Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К., 1999.
2. Філософія і культурологія туризму. - К., 2001.
3. Гаагская декларация по туризму. Гаага, 14 апреля 1989 г. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. - К., 2002. - С 63-68.
4. Хартия туризма (1985 г.).// Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. - К., 2002. С 87-89.
5. Документ Акапулько. Акапулько (Мексика), 21-27 августа 1982 г. // Правове регулювання туристичноїдіяльності в Україні. -К., 2002. С 57-63.

Заняття 6. Етика туризму

1. Основні ідеї та принципи етики туризму.
2. Спрямування діяльності туристичних організацій на забезпечення етичних принципів туристичноїдіяльності. Професійна етика організаторів та працівників туристичної галузі.
3. Загальноцивілізаційне значення дотримання етичних принципів, норм у сфері туризму.

Контрольні запитання:

1. Яке значення має дотримання етичних принципів та норм у туризмі?
2. Які особливості професійної етики в індустрії туризму?
3. Як можуть вплинути етичні засади туристичноїдіяльності на взаємовідносини різних народів та країн?

Література:

1. Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи. - К., 2001.
2. Наукові записки КІТЕП: Щорічник. Випуск 1. - К., 2001.
3. Наукові записки КІТЕП: Щорічник. - К., 2002.
4. Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К, 1999.
5. Філософський енциклопедичний словник. - К, 2002.
6. Філософія і культурологія туризму. - К., 2001.
7. Глобальный этический кодекс туриста. (1.10.1999).//Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. - К, 2002. С. 89-98.
8. Гаагская декларация по туризму (10-14.04.1989).//Правове регулювання туристичноїдіяльності в Україні. - К, 2002. С 63-68.
9. Хартия туризма (1985 г.). // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. - К., 2002. С. 87-89.
10. Документ Акапулько (21-27.08.1982). // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. - К., 2002. С. 57-63.
11. Пазенок В. С. Філософія туризму // Туризм у XXI столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції.
12. Пазенок В. С. Філософія і освіта // Наукові записки К.ІТЕП, випуск 1.-К., 2001. С 24-35.

Розділ VI. Питання для закріплення матеріалу і до заліку

1. Філософія туризму в структурі туризмознавства.
2. Туризмологія - синтетична галузь соціогуманітарного знання, загальна теорія туризму.
3. Структура туризмології, понятійний апарат, методи дослідження.
4. Філософія туризму-специфічна галузь соціальної філософії та філософської культури.
5. Методологічна роль системи загальнофілософських категорій в теорії туризму.
6. Взаємозв'язки формування філософії туризму із соціальними та гуманітарними науками.
7. Соціальна сутність туризму.
8. Туристська діяльність як чинник глобалізаційних процесів сучасності.
9. Гуманістична характеристика туризму.
10. "Людський вимір" туризму.
11. Туризм - прояв способу життя людини.
12. Система потреблюдини та їх задоволення у туристській діяльності.
13. Потреби, інтереси, цінності та ідеали людини, що подорожує.
14. Матеріальні, соціальні, політичні, духовні потреби людини і туризм.
15. Онтологія туризму. Туристична діяльність у контексті форм "життєвого світу" людини.
16. Туризм - фактор розвитку духовності особистості.
17. Потреба у туристичній подорожі в структурі суто людських потреб.
18. Освоєння нового туристичного простору якжиттєва потреба людини.
19. Туризм якзасіб причетності до світу людського єднання.
20. Світоглядне, культуро-філософське, екзистенційно-особистісне осмислення феномена туризму.
21. Трансформація світогляду людини через усвідомлення свого місця в навколишньому світі внаслідок туристичної діяльності.
22. Контакт з іншими культурами і світоглядний самовимір людини в процесі й результаті туристичної активності.
23. Аксіологія туризму. Система ціннісних орієнтирів людини в туризмі.
24. Вплив туризму на актуалізацію людських цінностей: вибір, свобода, спілкування, самореалізація, дружба, толерантність, справедливість, розуміння.
25. Розвиток та збагачення системи ціннісних орієнтацій людини засобами подорожей.
26. Суспільство і природаякжиттєвий світ людини-мандрівника.
27. Розширення життєвого світу людини в процесі й результаті туристичної активності.
28. Збагачення особистісного досвіду індивіда при взаємодії з іншим соціокультурним середовищем.
29. Розширення культурного горизонту туриста при контакті з іншими народами, культурами.
30. Туристична діяльність і можливість побачити власну культуру "зі сторони".
31. Екзистенціальний аспект класичного і екстремального туризму.
32. Туризм як ситуація розриву з "нудотою повсякденності".
33. Неповторність переживань людини в інноваційних та альтернативних видах туризму: військово-спортивному, високогірному, підводному тощо.
34. Туризм і набуття індивідом життєвої мудрості.
35. Герменевтичний потенціал туристичної діяльності: розкодування культурних символів як один з варіантів осмислення со-ціокультурного середовища.
36. Проблема взаєморозуміння представників різних соціумів у кроскультурній комунікації.
37. Осмислення багатоваріантності культурного середовища і неосяжності туристичного простору (філософія геопростору).
38. Формування універсальних засад світобачення та становлення взаєморозуміння і довіри між суб'єктами туристичної комунікації.
39. Багатомірністьта багаторівневість комунікативного процесу в туризмі.
40. Спілкування, комунікація, взаємодія в туристичній подорожі.
41. Стадії комунікативного процесу в туризмі.
42. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів - результат масового туризму у ХХ-ХХІ століттях.
43. Роль туризму у пом'якшенні напруженості між регіонами планети, подоланні жорстокості, тероризму, ксенофобії.
44. Туризм - найкращий спосіб пізнання культури інших народів "ізсередини".
45. Туристична діяльність - прискорювач глобальної міжциві-лізаційної взаємодії.
46. Туристична комунікація як засіб взаємного пізнання культур і народів.
47. Туризм і вироблення спільної стратегії діяльності глобального співтовариства.
48. Пізнання своєрідності, неповторності іншої культури туристом у країні перебування.
49. Роль засобів масової інформації в туризмі.
50. Роль туризму у становленні глобальної інформаційної мережі.
51. Туризм як фактор реалізації творчих потенцій людини.
52. Туристична діяльність і самовдосконалення та самореалізація людини.
53. Праксеологія туризму як розділ філософії туризму.
54. Діяльнісна природа людини і туризм.
55. Самоосвіта та самовиховання людини в сфері туризму.
56. Туризм як різновид цивілізованої екологічної діяльності.
57. Туризм як чинник піднесення матеріального добробуту.
58. Туризм як механізм розв'язання соціальних проблем.
59. Туризм як чинник гуманізації суспільних відносин.
60. Туризм як впливовий канал народної дипломатії.
61. Значення туризму для формування у народів позитивних мотивацій до співробітництва.
62. Створення у сфері туризму умов для реалізації творчого потенціалу людини.
63. Туризм і вироблення глобальної стратегії розвитку людства.
64. Туризм як фактор подолання ксенофобії, непорозуміння, недовіри, ворожнечі.
65. Етика туризму як практична філософія поведінки.
66. Значення міжнародних туристичних організацій для ствердження етичних принципів та норм у сфері туризму.
67. Професійна етика організаторів та працівників туристичної сфери.
68. Філософське обґрунтування "кодексівтуриста" та професіонального діяча туристської сфери.
69. Гуманістичний характер місії туризму.
70. Значення діяльності ВТО для піднесення рівня моральної культури у сучасному світі. (Глобальний моральний кодекс туриста).
71. Значення туризму для становлення глобальної універсальної етики міжлюдських відносин.

<<< назад | зміст | вперед >>>

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat