Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Booking.com

<<< назад | зміст | вперед >>>

Король О.Д. Організація екскурсійних послуг у туризмі

Розділ 2. Технологія підготовки екскурсії

2.3. Розробка змісту екскурсії

2.3.3. Підготовка тексту екскурсії

2.3.1. Відбір екскурсійних об'єктів
2.3.2. Розробка маршруту екскурсії
2.3.3. Підготовка тексту екскурсії
2.3.4. Індивідуальний текст і драматургія

Текст екскурсії включає вербальний матеріал розповіді екскурсовода, необхідний для повного розкриття теми. Він розробляється лише після затвердження маршруту. До тексту ставляться такі вимоги: стислість, чіткість формулювань, достатня кількість фактичного матеріалу, системна подача інформації та її тематична спрямованість, літературна мова та ін.

Текст екскурсії поділяється на контрольний та індивідуальний.

Контрольний текст екскурсії складається творчою групою при розробці нової теми й виконує функції еталону, його ще називають текстом бюро. Це означає, що кожен екскурсовод повинен вибудувати свою розповідь на його основі.

Контрольний текст включає найголовніший матеріал, необхідний для розкриття теми екскурсії. У ньому накреслюється логічний хід подачі інформації, робляться узагальнення, формулюються висновки. Усі відомості в контрольному тексті ретельно добираються та вивіряються з літературними, архівними та іншими джерелами, на які обов'язково робляться посилання.

Матеріал у контрольному тексті здебільшого подається за темами у хронологічній послідовності. Іноді він вибудовується відповідно до розташування екскурсійних об'єктів на маршруті, хоча це притаманне, насамперед, індивідуальному текстові. Тут може міститися інформація для вступного слова й висновку на екскурсії, а також для логічних переходів.

Контрольний текст є основою для розробки різних варіантів екскурсії на одну й ту саму тему, у т.ч. для дітей і дорослих, для туристів із різних країн. З метою полегшення роботи зі створення таких варіантів у контрольний текст може долучатися матеріал, пов'язаний з об'єктами, що не входять до базового варіанта екскурсії.

Як показує практика, обсяг контрольного тексту для 3-годинної автобусної екскурсії складає 40-50 сторінок машинопису (шрифт 14 через 1,5 інтервалу), а для пішохідної - 25-30. Серед формальних, обов'язкових вимог варто вказати на необхідність титульного аркуша з назвою теми та екскурсійної установи, а також бібліографічного списку і посилань на літературні джерела.

Екскурсійна практика виходить із того, що основою розповіді екскурсовода є індивідуальний текст, який вибудовується в маршрутній послідовності з розподілом матеріалу відповідно до зупинок і об'єктів показу. Індивідуальний текст - це те, що говорить екскурсовод, занотоване на папері. Оскільки розповідь, у свою чергу, підпорядковується показу, то текст має охоплювати питання, в яких висвітлюються об'єкти та пов'язані з ними події.

Індивідуальний текст складається кожним екскурсоводом самостійно на основі контрольного. Тому не потрібно його ховати від тих, хто береться за розробку нової для себе теми, оскільки над контрольним текстом працювала творча група найпідготовленіших фахівців. Будь-який екскурсовод не зможе самотужки домогтися того, що до нього було зроблено колективними зусиллями. Однак перш ніж звернутися до контрольного тексту, екскурсоводом має бути завершена попередня робота - проведений збір, вивчення й первинна обробка матеріалу.

Розробка індивідуального тексту екскурсії розпочинається з визначення її назви. Вона має сформувати уявлення про зміст та місце проведення екскурсії. Для кращого запам'ятовування кількість слів у назві не повинна перевищувати п'яти. Назви бувають простими і складними. Остання складається з двох частин, як правило розділених тире: друга немовби доповнює та пояснює першу, наприклад «Хотин - твердиня на Дністрі». Крім того, назва має бути благозвучною, деякою мірою «поетичною». Тому досить широко для цього використовуються рядки з популярних пісень і віршів, як-от «Буковина - чарівний край Черемошу й Прута».

Сам текст екскурсії складається зі вступу, основної частини та висновків.

Вступ триває близько 5 хвилин і робиться на місці зустрічі з групою. Він включає організаційні та інформаційні вказівки. Організаційні вказівки передбачають знайомство групи з екскурсоводом та водієм (для автобусних екскурсій), також обговорюються організаційні моменти, пов'язані з пересуванням по маршруту, самостійним оглядом і фотографуванням пам'яток, та інші правила поведінки на екскурсії. В інформаційних вказівках повідомляється тема, тривалість і протяжність екскурсії. Вказуються також місця, якими проходитиме маршрут, і називаються основні об'єкти, що відвідуватимуться. При цьому наголошується на унікальності тієї чи іншої пам'ятки. Все це робиться для того, щоб зацікавити аудиторію, підготувати її до сприйняття матеріалу екскурсії.

Зміст основної частини спрямований на розкриття теми. Вона складається з підтем, які є сукупністю кількох (близько п'яти) основних питань. Кожна підтема охоплює кілька екскурсійних об'єктів, тематично пов'язаних і зазвичай розташованих поруч, наприклад на одній площі. Основні питання найчастіше присвячуються окремим об'єктам чи подіям (див. табл. 2.1).

Кожна підтема має бути логічно завершеною та розглядатись у тій частині теми, яка їй «доручена». Бажано, щоби вона сприймалась екскурсантами не сама собою, а в сукупності з іншими підтемами. При цьому їх порядок в індивідуальному тексті, а також послідовність основних питань повинні узгоджуватися з маршрутом екскурсії.

Перехід від однієї підтеми до іншої здійснюється за допомогою логічних переходів, які розглядаються як важлива, хоча й не самостійна, складова індивідуального тексту. Вдало зроблені логічні переходи надають екскурсії єдності, забезпечують послідовність у викладенні матеріалу, є гарантією того, що наступна підтема буде сприйматися з інтересом. Вони робляться, як правило, перед пересуванням групи до першого об'єкта наступної підтеми та не повинні тривати довше за це пересування.

Таблиця 2.1

Екскурсійні об'єкти та основні питання індивідуального тексту
Об'єкти показу Основні питання
Підтема «Зародження австрійських Чернівців»
Колишній «Генеральський дім» «Генеральський дім» - «колиска» австрійської адміністрації
Римо-католицький костьол Перший мурований храм Чернівецького середмістя
Будинок «Корабель» «Корабель задоволень» на вулицях Чернівців
Підтема «Центральна площа Чернівців - серце міста»
Центральна площа в цілому «Площа ринок» - усі дороги ведуть сюди
Колишні готелі площі: «Париж», «Бель-В'ю», «Чорний орел», «Золотий лев» Готелі «Площі ринок» - тут відбувалися різні історії
Міська ратуша Ратуша - незмінний центр міського самоврядування
Центральна клумба площі Пам'ятники, яким не щастило, (питання розкривається на матеріалах портфеля екскурсовода)
Художній музей Щадниця - на кращих архітекторів не шкодувати грошей
Колишня кав'ярня «Габсбург» «Клюб шанувальників кави», де велися світські бесіди

Часто при переході від однієї підтеми до іншої послуговуються формальними (конструктивними) переходами, не пов'язаними зі змістом екскурсії. Наприклад: «а тепер пройдемо до такої то площі», «зараз ми з вами підемо до наступного об'єкта», «давайте оглянемо ще одне цікаве місце». Однак не варто заперечувати правомірність використання таких переходів і вважати їх помилками в екскурсійній роботі. У тих випадках, коли пересування між об'єктами займає лічені секунди, такі переходи неминучі. Наприклад, при огляді експозицій у музеях і на виставках, де зали присвячені різним підтемам і розташовані неподалік один від одного. Конструктивний перехід, не будучи «перехідним містком» між підтемами, спрямовує екскурсантів на ознайомлення з наступним об'єктом.

Повноцінний логічний перехід, як правило, складається з кількох речень, що змістовно пов'язують між собою окремі підтеми. Наприклад, переходячи з Центральної площі Чернівців на вулицю О.Кобилянської, можна сказати: «Від Центральної площі Чернівців промінцями розходяться сім основних вулиць міста. На одній із них полюбляло селитися шановне панство, тож колись її так і називали -«панською». Тепер ця вулиця носить ім'я видатної буковинки, відомої української письменниці - Ольги Кобилянської».

Висновки тривають близько 5 хвилин. Робляться після розкриття останньої підтеми, як правило, в автобусі (для автобусних екскурсій). У них підсумовується все, що побачили та почули екскурсанти, та узагальнюються враження. Надається й інформація про інші екскурсії, які пропонуються бюро, особливо про ті, що логічно продовжують дану тематику (це стосується, завперш, екскурсійних циклів). Так, після оглядової екскурсії пропонується низка тематичних маршрутів для поглибленого ознайомлення з окремими аспектами даного міста чи краю.

Складений відповідно до цих вимог індивідуальний текст - це готова для використання розповідь екскурсовода, в якій знаходять своє відображення персональні особливості гіда, насамперед мовні. Тому текст варто писати від першої особи та виражати в ньому свою індивідуальність.

За своїм змістом обидва тексти (контрольний та індивідуальний) збігаються. Але це не означає, що в усіх екскурсоводів, які розробили теми на основі одного контрольного тексту, розповіді будуть однакові. Вони схожі за змістом, збігаються в оцінках історичних подій і фактів, у висновках. Стоячи біля одного й того ж об'єкта, екскурсоводи показують і розповідають те саме, але різними словами. Вони можуть використовувати різні звороти мови, викладати матеріал про об'єкт в іншій послідовності, одне і те саме положення розкривати на різних прикладах.

Розповідь та індивідуальний текст. Успіх розповіді екскурсовода залежить від того, наскільки індивідуальний текст наближений до загальновживаної мови, як у ньому враховані особливості конкретної аудиторії. Однак не меншу роль відіграють мовленнєві здібності екскурсовода. Щоби розповідь гарно сприймалась, текст має бути науково-популярним за своєю стилістикою, адже екскурсовод - це не лектор, він поєднує процес пізнання з відпочинком. При цьому не можна зводити все до одних розваг. При вирішенні питання про поєднання на екскурсії елементів пізнавальних і розважальних використовують принцип: розважального рівно стільки, скільки необхідно для перепочинку задля кращого подальшого сприйняття пізнавального.

На маршруті екскурсовода «кваплять» об'єкти. Дві-три години, які йому відведені для їх показу, разом із тим, що екскурсанти весь час «на ногах», змушують говорити коротко, чітко характеризувати пам'ятки, стисло та вичерпно викладати основний матеріал. При цьому тривалість розповіді не повинна перевищувати часу, на який об'єкт здатний прикувати до себе увагу - найчастіше це п'ять-десять хвилин. Якщо ознайомлення з пам'яткою затягується, то ніяка жвавість розповіді, жодні методичні прийоми не здатні відновити інтерес екскурсантів.

Техніка використання індивідуального тексту. Наявність індивідуального тексту не означає, що він весь повинен заучуватися напам'ять і доноситися до аудиторії слово в слово. Екскурсовод, як і лектор, може під час екскурсії користуватися індивідуальним текстом. Для зручності рекомендується перенести його основний зміст (короткі дані про об'єкт, основні положення розповіді, окремі цитати, історичні дати) на спеціальні картки. По кожній підтемі заповнюється кілька карток, кожна з яких, зазвичай, присвячується окремому питанню.

Використання карток на маршруті - право кожного екскурсовода, але з набуттям досвіду потреба в цьому зникає. Те, що вони знаходяться під рукою, тільки надає екскурсоводові впевненості. Він не зачитує картки повністю, а лише інколи заглянувши в них, пригадує окремі моменти. Найчастіше вони використовуються як конспект перед екскурсією, щоб освіжити в пам'яті матеріал розповіді, це можна також робити під час тривалих перерв між об'єктами. Ті картки, які містять факти, дати і цитати, а також уривки з художніх творів, що застосовуються у прийомі літературного монтажу, на екскурсії можуть зачитуватися частково або повністю.

Картка повинна бути зручною та розрахованою на тривале використання. Рекомендований розмір - кишеньковий, приблизно половинка аркуша цупкого паперу формату А5. Картки повинні мати порядкові номери й складаються перед екскурсією відповідно до послідовності підтем, що розкриваються на маршруті.

<<< назад | зміст | вперед >>>







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.