Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Интернет-магазин Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Король О.Д. Організація екскурсійних послуг у туризмі

Розділ 2. Технологія підготовки екскурсії

2.3. Розробка змісту екскурсії

2.3.4. Індивідуальний текст і драматургія

2.3.1. Відбір екскурсійних об'єктів
2.3.2. Розробка маршруту екскурсії
2.3.3. Підготовка тексту екскурсії
2.3.4. Індивідуальний текст і драматургія

Застосування принципів драматургії при написанні індивідуального тексту зумовлене необхідністю зробити екскурсію цікавою. Насамперед розповідь екскурсовода повинна відповідати головному правилу драматургії - «єдність дії». Те, про що йдеться, має складатися з моментів, які не лише йдуть один за одним у часі (хронологічно), але й пов'язані між собою причинно-наслідковими зв'язками. Правилу єдності дії не суперечить наявність кількох сюжетних ліній або навіть паралельних дій. Однак повинен виділятися один головний сюжет (фабула), а окремі сюжетні лінії мають переплітатися та рухати вперед фабулу.

Такий підхід цілком вкладається в поняття оглядової екскурсії, в якій окремі сюжетні лінії можуть вибудовуватися навколо певної теми. Отже, при укладанні індивідуального тексту екскурсії пропонується виділяти окремі тематичні лінії, що, як правило, присвячуються одноплановим об'єктам і характеризуються послідовним логічним або хронологічним зв'язком ключових подій. Ці тематичні лінії повинні переплітатися, тобто якась подія в одній із них має спричинити зміни в іншій тематичній лінії.

Для дотримання єдності дії в оглядових екскурсіях запропонована авторська методика «Сувій екскурсії». У ньому в табличній формі по горизонталі розгортаються основні тематичні лінії, наприклад для Чернівців - це будуть: історична, архітектурна, етнорелігійна та мистецтвознавча (див. табл. 2.2). Кожна з них зліва направо повинна розвиватися, тобто мінятися на краще та/або на гірше. Зокрема, архітектурна тематична лінія розвивається від простого до складного - від дерев'яної церкви хатнього типу Св. Миколая, до архітектурного ансамблю Резиденції буковинських митрополитів. Етнорелігійна тематична лінія спочатку розвивається прогресивно: від двох автохтонів (русинів і молдован) до п'ятьох етнічних громад, кожна з яких на початку XX ст. мала свій Народний дім, а разом вони утворювали в Чернівцях унікальну полікультурну атмосферу, відому своєю толерантністю. З початком II світової війни ця етнорелігійна тематична лінія через репатріацію всього німецького населення позначається змінами на гірше.

Таблиця 2.2.

Сувій оглядової екскурсії по Чернівцях
Маршрут Турецька площа
Тематичні лінії Історична 1) 2-га пол. XII ст. Галицькі князі збудували на лівому березі ріки Прут фортецю Черн, біля якої виникло місто. Від назви цієї фортеці походить назва «Чернівці». 1259 р. Татарський воєвода Бурундай зажадав від князя Данила Романовича зруйнувати всі фортеці Галицької Русі. Фортеця Черн перестала існувати. Місто поступово спустіло 1) XIV ст. Місто оживає на правому березі річки Прут у складі Молдовської держави. Через місто проходив важливий торговельний шлях із Молдови до Польщі. У Чернівцям була митниця. 1408 р. у грамоті молдовського господаря О. Доброго уперше згадується назва міста 1) Після падіння Константинополя Туреччина поширила свій вплив на Молдавське князівство. Тож у 1526 р. Чернівці опинилися в Османській імперії. Турки загалом прихильно ставилися до євреїв 1) У зв'язку із загрозою російської експансії в 1713 р. на Буковину введено турецькі війська, зокрема до Хотина. 3 1714 року в Чернівцях розквартирований турецький гарнізон, який простояв тут п'ять років
Архітектурна     3) У XVIII ст. Чернівці були містом трьох площ, трьох церков і однієї синагоги. Усі три церкви були хатнього типу, який притаманний лише Буковині. Крім того, у місті Було близько 200 дворів 2) Турки приділяли велику увагу впорядкуванню джерел питної води, тож вони залишили по собі Турецьку криницю, яка є найдавнішою комунальною спорудою міста. Вони також збудували міст
Етнорелігійна     2) Чимало євреїв, ховаючись від переслідувань, знайшли на Буковині прихисток. На початку XVIII ст. у Чернівцях вони вже утворили кагал. На той час тут жили православні українці та румуни, які були аборигенами 3) Криниця довгий час була місцем, де православні християни святкували Водохрещення. Воду з джерела брали також для єврейської мікви - ритуального басейну іудеїв
Мистецтво-
знавча
       
Міфи та легенди       4) 3 Турецькою криницею пов'язана легенда про кохання турецького паші до простої української дівчини
Об'єкти Фортеця «Черн» (портфель екскурсовода) Грамота О. Доброго (портфель екскурсовода) Миколаївська церква (портфель екскурсовода) Турецька криниця, Турецький міст
Маршрут Колишня площа Святого Хреста
Тематичні лінії Історична 1) В ході чергової російсько-турецької війни 1763-1774 р. Чернівці та Буковина були зайняті російськими військами. Користуючись історичною ситуацією, австрійці за хабар «відкупили» цю територію в російського генерала Румянцева 1) 1786 року Чернівці відвідав австрійський цісар Йосиф II, який розпорядився спорудити мурований храм. Він прогулявся на південну околицю міста, де запропонував створити майдан  
Архітектурна 2) У1780 р. новоспечена австрійська влада зводить перший кам'яний будинок «Генеральський дім», в якому спочатку розмістилася військова адміністрація, а згодом - окружний староста з канцелярією 2) 1787 року на виділенні цісарем гроші розпочалося будівництво костелу Воздвиження Святого Хреста, яке тривало аж 27 років. Костел збудовано у стилі класицизм 1) Наприкінці XIX ст. на розі теперішніх вулиць Головної та Шолом-Алейхема був збудований у стилі необароко «дім-корабель»
Етнорелігійна 3) Слідом за військовими Буковину заселяють австрійці, які були католиками. 3 Галичини приїздять поляки. Тож у Чернівцях з'являється велика католицька громада 3) Поруч із римо-католиками в костелі Воздвиження Святого Хреста попервах молилися греко-католики та вірмено-католики, які облаштували тут свої вівтарі  
Мистецтво-
знавча
     
Міфи та легенди     2) За переказами «дім-корабель» збудували два брати, що тужили за морем
Об'єкти Генеральський дім костел Воздвиження Святого Хреста Дім-корабель

Тематичні лінії в сувої екскурсії мають не лише розвиватися, але переплітатися, що проявляється у вертикальних причинно-наслідкових зв'язках. Саме тому окремі ключові події в комірках таблиці пронумеровані відповідно до послідовності їх висвітлення. Наприклад, розповідь на колишній площі Св. Хреста розпочинається з такої історичної події, як чергова російсько-турецька війна 1768-1774 pp., унаслідок якої Чернівці та Буковина увійшли до Австрійської імперії. Для першої адміністрації, яка була військовою, будується Генеральський дім, тобто змінюється архітектура міста. Ця історична подія також вплинула на етнорелігійну тематичну лінію, адже Буковину заселяють австрійці, які були католиками, а з Галичини приїздять поляки. Подальший ланцюжок подій зумовлений тим, що новоспечена католицька громада міста не мала свого храму, та спровокований приїздом у 1786 р. до Чернівців австрійського цісаря Йосифа II, що, до речі, теж сталося не випадково, адже він приїхав на оглядини своїх нових земель. Цісар розпорядився спорудити в Чернівцях мурований Костел і виділив на це кошти. Це вплинуло на розвиток архітектурної тематичної лінії. Не слід упускати й того, що в цей момент не має значення, але може знадобитися згодом. Так, розповідь на колишній площі Св. Хреста про те, як цісар Йосиф II прогулявся на південну околицю міста, де запропонував створити головний майдан, ніби і не потрібна в цей момент, але вона буде згадана через деякий час на Центральній площі Чернівців.

Розгортання певної тематичної лінії на оглядовій екскурсії не відбувається безперервно. На деякий час вона ніби ставиться на паузу, а увага приділяється розкриттю іншої теми. На певній зупинці маршруту можуть розкриватися не всі, а лише кілька тем. Тобто на якійсь вулиці чи площі розповідь може бути присвячена лише тематичним лініям, які пов'язані з розташованими тут екскурсійними об'єктами. Це означає, що на кожній зупинці (локації) маршруту екскурсовод повинен чітко знати, які саме тематичні лінії він тут розгортатиме. Наприклад, на перших двох площах (Турецькій та колишній Св. Хреста) йтиметься, насамперед, про історію, етнічні та релігійні громади Чернівців і меншою мірою - про архітектуру. На наступній площі - Філармонії - започатковується мистецтвознавча тематична ліня, яка, до речі, завершується «Алеєю зірок» на Театральній площі. На площі Філармонії ще розгортатиметься архітектурна тематика, зокрема розкриватиметься стиль «Віденська сецесія».

Екскурсія не лише повинна бути цікавою, вона також має викликати в людей емоції та співпереживання. Прийоми драматургії не одну сотню років успішно справляються із цим. Тому варто їх залучати до розробки екскурсії, зокрема до написання індивідуального тексту. Насамперед слід хоча б приблизно визначити жанр розповіді екскурсовода, адже саме він визначатиме, які головні емоції мають з'являтися під час та залишатися по завершенні екскурсії.

Жанр - це спосіб художнього загострення, набір умов, що визначають, які емоції домінуватимуть. Визначення жанру прийшло із практики театру, де давно існують трагедія, комедія, драма, мелодрама, водевіль, фарс та ін. Часто можна зустріти подвійне визначення жанру: історична драма. Саме останній може бути взятий за основу для оглядової екскурсії по Чернівцях.

Драма займає проміжне місце між трагедією і комедією, які показують життя дещо однобічно. Драма змальовує дійсність ширше, бо включає як трагічне, так і комічне. Трагічне на оглядовій екскурсії Чернівцями буде пов'язане із двома світовими війнами: перша призвела до розпаду Австро-угорської імперії та румунізації Буковини, а друга позначилася комуністичною катастрофою, після якої унікальна багатонаціональна атмосфера Чернівців була назавжди втрачена. Комічне в розповіді екскурсовода вибудовуватиметься навколо відомого гасла чернівчан «живи сам і дай жити іншим», яке деякою мірою мало єврейський «присмак», адже іудейська громада в місті була найбільшою. При цьому згідно із жанром драми, усе нице подається без комедійного загострення.

Наступний крок у розробці індивідуального тексту, що можна запозичити із драматургії, - це формулювання фабули екскурсії. Фабула є квінтесенцією головного сюжету, що у причинно-хронологічній послідовності кількома реченнями описує ключові події та обставини, в яких вони відбуваються. Фабулу оглядової екскурсії по Чернівцях можна сформулювати так: невеличке містечко, що спочатку було давньоруської фортецею, а потім перетворилося на митний пункт на північній околиці Молдавського князівства, жило нічим не примітним життям. Аж допоки з примхи долі та за «хабар» Чернівці не опинилися під Австрійською короною. Відтоді місто швидко розвивається та перетворюється на «корабель задоволень з українською командою, німецькими офіцерами і єврейськими пасажирами на борту», на якому вміли жити самі та давали жити іншим. Але під час першої світової війни цей «корабель» отримав пробоїну, хоча й залишився на плаву під румунським прапором. Однак ніщо вже не врятує багатонаціональні Чернівці від комуністичної катастрофи, яка наближалася із другою світовою війною.

Викликати та утримати інтерес на екскурсії, породити емоційний відгук (співпереживання) допоможе побудова розповіді екскурсовода згідно із композицією драматургічного твору, яка складається з експозиції, зав'язки, після якої розвиваються основні дії аж до кульмінації та розв'язки.

Експозиція - це уведення в обставини та ситуацію, знайомство з головними героями твору, позначення існуючих між ними зв'язків і протиріч. Експозиція на оглядовій екскурсії Чернівцями матиме місце на початку маршруту - на Турецькій площі. її можна побудувати на основі опису Чернівців тих часів, який у липні 1762 р. залишив у своєму щоденнику чернець-єзуїт Й. Боскович: «населення міста складалося з православних та євреїв, які мешкали у 200 хатинах. У Чернівцях було три дерев'яні православні церкви, а також діяла дерев'яна синагога, а самі євреї жили кагалом». При цьому показ портфелю екскурсовода з дерев'яною церквою Св. Миколая має створити враження відсталості Чернівців тих часів. Адже храми в тодішніх поселеннях, як правило, були найбільшими спорудами. Тож хатній тип дерев'яної церкви промовисто засвідчить те, як жили городяни. В історичній ситуації в експозиції варто робити акцент на Російсько-Турецьких війнах XVIII ст., адже через них у Чернівцях був розквартирований турецький гарнізон і, власне, з'явилися об'єкти Турецької площі. Крім того, в ході чергової війни 1768-74 pp. Буковина відійшла до Австрійської імперії, саме із цією подією буде пов'язана зав'язка в розповіді екскурсовода.

Після експозиції йде зав'язка - ключова подія, яка змінює подальше життя героїв драматургічного твору, власне з неї розпочинається розвиток головного сюжету. Маршрут оглядової екскурсії по Чернівцях пролягає старим містом, яке в основному забудовувалося за часів Австро-угорської імперії. Саме за цих часів і розквітли Чернівці та сформувалася багатонаціональна толерантна атмосфера. Тож на початок австрійської доби в історії Чернівців припадатиме зав'язка, а робитиметься вона на колишній площі Св. Хреста. Як вже зазначалося, зав'язка відбуватиметься в контексті Російсько-Турецької війни 1768-74 pp., а ключовою подією може бути змова між Австрією та Росією за спиною Туреччини про передачу Буковини, яка не відбулася би без хабара - золотої табакерки з діамантами, яку отримав від австрійців генерал Фельдмаршал Румянцев.

Після зав'язки починають розвиватися основні дії. Відповідно до жанру історичної драми та фабули екскурсії, основна розповідь про Чернівці присвячуватиметься таким подіям:

- трагічним - пов'язаним, насамперед, із двома світовими війнами;
- комічним подіям, які відбувалися на чернівецькому «кораблі задоволень під австрійським прапором».

Міжвоєнний період XX ст. позначається наростанням трагічної ситуації (згущаються фарби), аж до катастрофи другої світової війни, яка, до речі, може бути кульмінацією.

Для утримання інтересу в цій частині композиції екскурсії можна використовувати такі прийоми розвитку сюжету, як колізії та перипетії. Під колізією (лат. collision - зіткнення) розуміють один із чергових поворотів сюжету, викликаних конфліктом інтересів діючих осіб, зокрема героя та антигероя. Перипетії ж змінюють життя героя через обставини та перешкоди, що несподівано виникають. Отже, екскурсоводові при написанні індивідуального тексту, за можливості, варто вибудовувати окремі питання, як-от колізії чи перипетії.

Наприклад, така трагічна подія, як перша світова війна, завершилася розвалом Австро-угорської імперії, через що Буковина відійшла до Румунії. Внаслідок насильницької румунізації, виникає конфлікт між румунською владою та іншими національними громадами. За цієї історичної ситуації виникає чимало колізій. Зокрема, неабиякий інтерес викликає розповідь екскурсовода на Центральній площі про те, як студенти-українці купили в якогось чоловіка фіру сіна та й попросили його: «Вуйку, це сіно треба скидати на площі перед биком, бо худоба хоче їсти...». А бик той був частиною румунського пам'ятника «Возз'єднання», який з тильного боку біля підніжжя монумента топтав двоголового австрійського орла. Вуйкові все одно, де скидати, добре, що файно заплатили. Як добрий господар він ще й відро з водою залишив. Як поїсть худібка, щоб мала чим запити. Як згадують старожили і пише німецький історик Вагнер, сміху було не тільки на всі Чернівці - на всю Буковину. Жандарми з ніг збилися, шукаючи, хто ж це насмілився так осмішити гоноровий символ королівської влади.

Кульмінація драматургічного твору відбувається наприкінці розвитку сюжету, коли напруга стає найбільшою, а головна перешкода переборюється або герой зазнає поразки. З цього моменту настає розв'язка - кінець конфлікту, інтриги тощо. Хоча легкі побічні колізії ще можуть виникати, в цілому після розв'язки сюжет вичерпаний, а всі основні події добігли кінця.

Кульмінацією на оглядовій екскурсії по Чернівцях може бути початок другої світової війни, коли, згідно з нацистсько-радянським пактом Молотова-Ріббентропа, Північна Буковина з Чернівцями відійшла від Румунії до Радянської України. Відповідно до цього пакту, з Чернівців було репатрійоване майже все етнічне німецьке населення, що завдало місцевому поліетнічному колориту непоправної шкоди, а соціально-економічні перетворення радянської влади «пустили на дно чернівецький корабель задоволень».

Розпочати цю трагічну розв'язку можна біля німецького Народного дому на вулиці О. Кобилянської з історії про репатріацію німців до «історичної батьківщини». Нагнітання трагічної ситуації продовжиться біля Кафедрального собору Св. Духа розповіддю про войовничий атеїзм, зокрема про знищення поховання митрополита Є. Гакмана та зникнення його тіла. А завершити цю трагічну сторінку в історії Чернівців можна на Соборній площі під час огляду монумента воїнам Червоної армії або біля решток пам'ятника «Чорний Орел».

Але не варто завершувати екскурсію «мінорною нотою». Для цього на оглядовому маршруті по Чернівцях залишається Театральна площа, де можна зробити епілог.

Епілог у драматургічному творі - це заключна частина композиції, яка завершує його в цілому (а не лише сюжетну лінію). Це така собі післямова, в якій підводяться підсумки. Зокрема, в загальних рисах говориться про те, що було далі, адже життя головних героїв після розв'язки могло мати продовження.

Епілог на оглядовій екскурсії Чернівцями може бути присвячений тому, як городяни, всупереч ідеологічному тиску та радянській пропаганді, спромоглися зберегти та передати наступним поколінням ту провінційну шляхетність, любов до мистецтв і підприємницький хист, які були тут колись. Тож не даремно Буковинський край такий багатий на таланти, імена яких можна побачити на алеї зірок на Театральній площі. А з незалежністю України в Чернівцях прокинувся дух підприємництва, який колись наповнював стіни Торгово-промислової палати.

<<< назад | зміст | вперед >>>

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat