Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Booking.com

<<< назад | зміст | вперед >>>

Король О.Д. Організація екскурсійних послуг у туризмі

Розділ 2. Технологія підготовки екскурсії

2.4. Методична розробка екскурсії

2.4.2. Техніка проведення екскурсії

2.4.1. Методика проведення екскурсії
2.4.2. Техніка проведення екскурсії
2.4.3. Укладання методичної розробки екскурсії

На ефективність проведення екскурсії впливають не тільки методи показу та розповіді, але й технічні прийоми, що застосовуються екскурсоводом на маршруті. Вони охоплюють такі складові його діяльності: знайомство з групою, робота в автобусі, пересування пішохідними ділянками маршруту, розміщення групи біля об'єкта, дотримання часу проведення екскурсії, відповіді на запитання, використання експонатів з «портфеля екскурсовода».

Знайомство екскурсовода з групою. Екскурсовод, зустрівшись із групою, розпочинає з того, що знайомиться з нею: вітає присутніх і відрекомендовується, називає туристичну фірму, яка організовує екскурсію, знайомить групу з водієм автобуса. Він не одразу починає говорити: 10-20-секундна пауза потрібна для того, щоб відбулося перше знайомство. В цей час екскурсанти поступово замовкають, зручніше вмощуються на своїх місцях і, зрештою, переключають увагу на екскурсовода.

Після знайомства виголошується вступне слово, тобто надаються інформаційні вказівки: називається тема екскурсії, перераховуються найцікавіші об'єкти на маршруті, зазначається його тривалість і протяжність. Завершується вступ тим, що група ознайомлюється з правилами поведінки на екскурсії.

Вихід з автобуса та повернення в салон. На зупинках, де передбачений вихід із автобуса для огляду об'єктів, екскурсовод першим залишає салон і очікує трохи осторонь на групу. До виходу з автобуса потрібно готуватися заздалегідь. Якщо цього не робити, то чимало людей залишаться сидіти на своїх місцях і екскурсоводові знадобиться певний час, щоби вивести їх на вулицю.

При поверненні групи в автобус екскурсовод наполегливо просить займати лише свої місця. Він заходить у салон останнім, а перед тим стає на вулиці біля дверей і запрошує екскурсантів зайти всередину, при цьому непомітно для інших стежить, щоби ніхто не залишився. Дізнатися, чи всі зібралися, можна також у салоні, коли всі зайняли свої місця. Для цього варто попросити екскурсантів озирнутися, чи нікого із сусідів не забули. Лише переконавшись у тому, що група в повному складі знаходиться в автобусі, екскурсовод дає знак водієві про початок руху.

Робота екскурсовода в автобусі. Головною особою в салоні автобуса є екскурсовод. Проте всі свої дії, пов'язані з режимом руху на маршруті, він заздалегідь узгоджує з водієм. При зустрічі з групою в автобусі, екскурсовод ще до початку руху виголошує вступ, стоячи в передній частині салону обличчям до людей. Потім він займає своє робоче місце спереду праворуч за напрямком руху. Звідси екскурсовод надає шляхову інформацію про об'єкти, що спостерігаються з вікон автобуса. Існуючими правилами не передбачено, щоби він у цей час знаходився обличчям до групи.

Розповідь екскурсовода в салоні автобуса передбачає використання мікрофона. Невміння з ним працювати може звести все нанівець. Мікрофони бувають різні й кожен треба випробувати в роботі, налаштувати під себе. Тому тестувати їх потрібно заздалегідь, а не в присутності екскурсантів. Треба пам'ятати, що звук, переданий підсилювачем, менш розбірливий, а тембр голосу часто спотворюється. Часом виникають додаткові шуми, що заважають сприймати слова екскурсовода. Усі недоліки, що виникають при використанні мікрофона, частково можна компенсувати за допомогою:

а) особливо чіткої артикуляції;
б) уповільнення темпу мовлення;
в) збереження рівномірного тиску голосового повітряного потоку на мікрофон;
г) досягнення виразності за рахунок зміни забарвлення звуку, а не збільшення сили голосу.

Пересування екскурсантів на маршруті. Пересування пішохідними ділянками маршруту відбувається компактно на чолі з екскурсоводом. Він уважно стежить за тим, щоби група не надто розтягувалася - відстань між тими, хто йде попереду, і тими, хто відстає, не повинна перевищувати десяти метрів. Для цього обирається такий темп руху, який не квапить екскурсантів і не порушує цілісності групи. Екскурсовод не повинен губитися серед людей, він має виділятися з натовпу, щоб його можна було легко побачити, навіть на відстані. Для цього, особливо у велелюдних місцях, він може закріпити прапорець, наприклад на свій рюкзак, одягнути яскраве кепі чи тримати піднятою вгору парасольку.

Пересуваючись маршрутом, потрібно уникати небезпечних місць. Наприклад, пішки в місті треба рухатися лише тротуарами, а дороги бажано переходити на регульованих пішохідних переходах. На виробництві не можна знаходитися біля працюючих верстатів або перетинати шляхи руху заводського транспорту, а на природі треба оминати яри, прірви та інші небезпечні місця.

Переходячи від об'єкта до об'єкта, екскурсоводові не варто продовжувати свою розповідь, адже її почують лише ті, хто знаходиться поруч із ним. У цей час доцільно відповідати на запитання чи вести з групою невимушену бесіду. Добре, якщо її тема збігатиметься зі змістом екскурсії. Підійшовши до пам'ятки, перш ніж розпочати розповідь, екскурсовод повинен переконатися, що всі зібралися й готові слухати. Але перед тим групу потрібно правильно розташувати біля об'єкта.

Розташування групи біля об'єкта. Перша вимога щодо розташування групи біля об'єкта - це безпека екскурсантів. Особливо це стосується тих місць, де поруч ведуться будівельні роботи чи відбувається інтенсивний рух транспорту. Чимало небезпек можливі на маршрутах виробничих і природознавчих екскурсій.

Для огляду одного об'єкта може бути визначено кілька місць розташування групи. Усе залежить від того, як екскурсовод показує пам'ятку: якщо необхідно показати загальний вигляд об'єкта разом з оточенням, обирається більш-менш віддалене місце; у випадку, коли відбувається аналіз окремих елементів, група розташовується в безпосередній близькості до об'єкта. З усіх цих місць пам'ятка має добре проглядатися - ніщо не повинно її затуляти, навіть автобус, що зупинився на світлофорі.

Групу треба розташовувати так, щоб екскурсовода було добре чути. Головною завадою тут є шум вулиці, особливо руху автотранспорту. Тому бажано триматися подалі від дороги. Якщо біля одного об'єкта одночасно збирається кілька груп, то між ними варто зберігати певну відстань, щоб вони не заважали одна одній. При виборі місця розташування екскурсантів необхідно також враховувати час доби та пору року. Так, у спекотну літню погоду людей краще тримати в тіні, сонце не має світити їм в очі. На випадок дощу, доцільно передбачити варіант розміщення групи під навісом або під кронами дерев.

Оскільки в екскурсії можуть брати участь до тридцяти осіб, вони, стоячи на тротуарі, часто створюють перешкоду для руху пішоходів. Перехожі наштовхуються на групу, заважають слухати екскурсовода. Тому бажано обирати «затишні» місця, де добре видно й чути, та нікому не заважаєш.

Найзручніше розташування групи біля об'єкта - півмісяцем. Щоб екскурсанти так розмістилися, їм делікатно показують жестами і говорять, де саме і як стати. Екскурсовод займає позицію біля одного із двох кінців такого півмісяця напівобертом до групи, можливий також варіант розміщення в центрі. У цьому випадку розповідь буде добре чути всім і не потрібно сильно напружувати голос. Але при розташуванні екскурсовода в центрі півмісяця, він деякою мірою затулятиме собою об'єкт, знаходитиметься до нього спиною, що ускладнює показ - вказівні жести, що спрямовуватимуться назад, будуть неточними або доведеться час від часу повертатися до групи спиною.

Дотримання часу проведення екскурсії є однією з головних умов, що має виконуватися екскурсоводом. Ознайомлення з об'єктами чи пересування між ними повинно тривати рівно стільки, скільки зазначено в методичній розробці екскурсії. Для цього на маршруті треба час від часу дивитися на годинник, аби пересвідчитися, що все відбувається «за планом». Кожен екскурсовод повинен знати хронометраж свого маршруту, тобто пам'ятати, у який час, де він має знаходитися, що показувати та говорити.

Але нерідко з різних причин цей хронометраж може порушуватися: запізнився автобус, із затримкою зібралася група та ін. Тоді варто з'ясувати, чи можна на відповідний час продовжити екскурсію, чи завершити треба вчасно. В останньому випадку доведеться скорочувати загальну тривалість екскурсії. Робити це треба з великою обережністю й умінням, щоби не викинути з маршруту жодного основного об'єкта та зберегти в розповіді все головне. До такої ситуації доцільно готуватися завчасно, щоби в діях екскурсовода не було нервозності та сумбуру.

Паузи в екскурсіях. Екскурсовод не повинен говорити безупинно. Між окремими підтемами та основними питаннями, при пересуванні ділянками маршруту, де відсутні об'єкти показу, та за інших обставин можливі невеликі перерви.

Бувають паузи, пов'язані зі змістом екскурсії, тобто коли дається кілька хвилин на самостійний огляд об'єкта для розмірковування над тим, що почули та побачили екскурсанти. Тоді в них з'являється нагода зробити кілька фотографій, обговорити у групі питання, які викликали інтерес та ін. Такі паузи лише сприяють закріпленню матеріалу екскурсії. Ці перерви не повинні бути спонтанними, екскурсовод їх продумує наперед, окрім того, повідомляє про них у своєму вступному слові.

Інші перерви мають технологічний характер і надаються для задоволення особистих потреб екскурсантів, зокрема для перепочинку. Це особливо важливо на тривалих заміських маршрутах для тих, хто ще не звик до такої активної форми культурно-просвітницької роботи, як екскурсія. Наприклад, тут можна дотримуватися структури академічної години - на кожні 45 хв. роботи припадає 15 хв. відпочинку. Більш-менш тривалі перерви робляться для санітарних пауз, придбання сувенірів і місцевих товарів та з іншою метою. Такі паузи навіть передбачають, що група може розійтися, наприклад, по торговельному центру. У цих випадках обов'язково призначається час і місце зустрічі та робиться попередження про те, щоб ніхто не запізнювався. На транспортних маршрутах усі збираються, як правило, біля автобуса.

Відповіді на запитання екскурсантів і зворотний зв'язок. При проведенні екскурсії в її учасників можуть виникати запитання. Якщо на них відповідати одразу, то це відволікатиме групу від сприйняття основного матеріалу, порушуватиме цілісність розповіді екскурсовода. Для цього найкраще використовувати паузи, що надаються екскурсантам для самостійного ознайомлення з об'єктом. Відповіді на запитання носять індивідуальний характер, тобто їх необов'язково має чути вся група. Тому цілком нормальна ситуація, коли хтось пішов фотографуватися біля пам'ятки, а хтось залишився біля екскурсовода зі своїми запитаннями. Про такі правила екскурсоводові доцільно повідомити групу ще у вступному слові.

Екскурсовод теж може звертатися до групи зі своїми запитаннями, що необхідно для налагодження зворотного зв'язку. Це можна робити в різний спосіб. Наприклад, для оцінки своєї роботи наприкінці екскурсії можна запропонувати групі заповнити анкети, що дозволить виявити недоліки системного характеру. Така інформація дуже цінна та вкрай необхідна для вдосконалення екскурсії.

Реакція на непередбачені події. Непередбачені події під час проведення екскурсії бувають різними. Це й гучний весільний кортеж, що обов'язково на деякий час відволіче увагу екскурсантів, і пожежна машина із сиреною, яка проїжджає повз і заглушає все навколо. Як поводитися в цьому випадку? По-перше, до таких речей треба ставитися без роздратування, аби не передавати свою нервозність групі. По-друге, не можна робити вигляд, що нічого не відбувається. Краще перервати розповідь і трохи почекати, поки сторонній подразник не зникне або не відволікатиме екскурсантів. Доцільно коротко прокоментувати непередбачені події, наприклад розповісти про місцеві весільні традиції.

Показ «портфеля екскурсовода». Ілюстрації з «портфеля екскурсовода» використовуються під час огляду об'єкта як додатковий матеріал (портрет автора пам'ятки, фотографія первісного вигляду будинку тощо). Вони можуть слугувати основним наочним матеріалом на ділянках маршруту, позбавлених об'єктів показу по темі екскурсії.

Ілюстрації демонструються на рівні голови, так щоб їх добре бачили всі учасники групи. Фотографії, малюнки та іншу наочність не варто передавати в руки екскурсантів для детальнішого ознайомлення, тому що це відволікатиме їх від сприйняття основного матеріалу. Лише під час пауз можна надати можливість ближче ознайомитися з уже продемонстрованими ілюстраціями. Однак не треба цим захоплюватися, перетворюючи «портфель екскурсовода» в роздатковий матеріал.

<<< назад | зміст | вперед >>>







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.