Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Савранчук Л.А., Явкін В.Г. Рекреаційна географія

1. Теоретичні засади рекреаційної географії

1.1. Рекреаційна географія як наука

Рекреаційна географіягалузь географічної науки, що вивчає закономірності формування, функціонування, динаміки та розміщення територіальних рекреаційних систем усіх типів і рангів [Бейдик О.О., 1997].

Рекреаційна географія є новітньою галуззю знання, яка сформувалася після введення в 1974 році в навчальні плани Таврійського (м. Сімферополь) і Московського університетів курсу «Рекреаційна географія». Однак до середини 80-х років можна говорити лише про допредметний етап розвитку рекреаційної географії, що була, за висловом Б. Родомана, «наукою навколо ... та біля відпочинку» [Родоман Б.А., 1985].

Об’єктом рекреаційної географії виступає рекреаційна система (М. Мироненко ототожнює поняття «рекреаційна система» та «рекреаційний район») як об’єктивне і соціальне утворення, яка охоплює рекреантів, природні комплекси, технічну інфраструктуру, сферу обслуговування, виробничу сферу, трудові ресурси, систему розселення. Отже, рекреаційна система – це комплексна геосистема, що поєднує в собі соціальні, техногенні та природні комплекси і має на меті відтворення психофізіологічних сил людини. Рекреаційна система одночасно може розглядатись як складова суспільної системи, суспільного життя, суспільного виробництва, певної сфери людської діяльності. Інтеграція різних напрямів рекреаційної діяльності в єдину систему відновлення здоров’я зумовлена рівнем суспільних відносин [10].

Предметом рекреалогії є різноманітні аспекти й об’єктивні закономірності становлення, функціонування та перспективного розвитку рекреаційних систем загалом та їх підсистем, зокрема, включаючи основні поняття рекреаційної географії. Предмет рекреалогії змінюється залежно від зміни об’єкта в різних соціокультурних системах. З кінця 90-х років предметом дослідження рекреаційної географії стало вивчення просторових закономірностей розміщення рекреаційних об’єктів і особливостей поведінки людей у процесі рекреаційної діяльності.

Рекреаційний – призначений для відпочинку та лікування.

Рекреаційні умови являють собою сукупність компонентів і властивостей природного середовища, які сприяють рекреаційній діяльності (характер ландшафту і кліматичні особливості, наявність мінеральних джерел, біорізноманіття, можливості для занять тими чи іншими видами спорту і т. ін.), але при цьому не є її матеріальною базою.

Рекреаційною територією називається територія, що використовується для оздоровлення людей. При цьому розрізняють рекреаційні території для короткочасної (лісопарки, зелені зони міст, водні об’єкти тощо) і тривалої (приморські райони, лікувально-санаторні комплекси і т. ін.) рекреаційної діяльності.

Рекреаційний об’єкт – місце з обмеженою площею, що використовується для відпочинку (лісова галявина, пам'ятка природи, пляж, тощо).

Вивчення рекреаційних систем і первинне накопичення фактичного матеріалу започатковане саме географією. При цьому становлення рекреаційної географії як самостійної наукової дисципліни відбувалося на базі фізичної, економічної та медичної географії населення.

Рекреаційний вузол – група рекреаційних центрів, розміщених на локальній території та пов’язаних певним чином між собою. Рекреаційний підрайон – один або декілька курортів одного профілю з відповідними рекреаційно-туристичними зонами. Рекреаційний пункт – окремий санаторій, будинок відпочинку, готель, кемпінг тощо. Рекреаційний район – цілісна у транспортному плані територія з однаковим профілем курортів, центрів туризму і зон відпочинку, які базуються на певному типі природно-географічних умов. Рекреаційний регіон – територіальний елемент ТРС найвищого рангу, що має наднаціональний статус. Рекреаційний центр – населений пункт, основною сферою господарської діяльності якого є рекреація і туризм. Рекреаційні заняття – виокремлена в просторі і часі рекреаційна діяльність людини у межах однієї доби (купання, сонячні ванни, катання на яхті, катері, віндсерфінг, польоти на паропланах, відвідання музею, екскурсія по місту, ін. Рекреаційні потреби – необхідність людей у відновленні, зміцненні та розширенні власних фізичних і духовних сил. Інші рекреаційні терміни і поняття висвітлені у посібниках «Рекреаційно-територіальні комплекси» [с.11-16], «Рекреалогія» [с.7-15].

Основні завдання рекреаційних досліджень в Україні такі:

- оцінка рекреаційних ресурсів та ефективності їх використання;
- визначення рекреаційної ємності території та максимально допустимих рекреаційних навантажень;
- рекреаційне районування території країни;
- прогнозування розвитку й оптимізації функціонування туристично-рекреаційного господарства України;
- розробка та впровадження комплексу заходів, спрямованих на збільшення територіального рекреаційного потенціалу;
- вивчення внутрішнього та зовнішнього попиту на рекреаційні послуги [22].

Тобто рекреаційна географія – це комплексна географічна наука і навчальна дисципліна, яка вивчає територіальну організацію рекреаційного господарства.

Предметом рекреаційної географії є територіальна організація рекреаційного господарства, розгляд будь-якої рекреаційної території як єдиної системи, що складається з ріднорядних, але просторово взаємопов’язаних елементів, які діють, як єдине ціле.

Завдання рекреаційної географії – дослідження територіальної організації рекреаційного господарства з метою її удосконалення, розробки моделей «ідеальних» територіальних рекреаційних систем.

Рекреаційна географія є географічною наукою, яка тісно пов’язана з економікою, соціологією й екологією [1].

<<< назад | зміст | вперед >>>







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.