Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Скибінський С.В., Іванова Л.О., Моргун О.Ф.
Маркетинг готельних послуг

2. СУЧАСНИЙ СТАН ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ БІЗНЕСУ У ЦІЙ СФЕРІ

2.1. Можливості статистичної звітності у створенні банку маркетингової інформації

Однією з найважливіших складових успішної маркетингової діяльності в готельній сфері є наявність своєчасної, точної і деталізованої інформації про витрати, доходи, попит, ціни та інші показники діяльності. Р. Уотермен особливо наголошує на необхідності відлагодженої системи і отримання такої інформації для маркетингової діяльності у сфері послуг [116, с. 138-141]. Розвиток готельної справи в Україні вимагає проведення ґрунтовних маркетингових досліджень, основою яких може бути аналіз фактичних показників діяльності готельного господарства.

Важливими джерелами маркетингової інформації щодо підприємств готельного господарства є їх статистична і бухгалтерська звітність, дані оперативного обліку і вибіркових досліджень. Аналізу основних тенденцій і маркетингових засад діяльності готельного господарства можливий завдяки широкому використанні матеріалів статистичної звітності. Остання грунтується на звітності кожного готелю перед обласним статистичним управлінням. Подані готелями звітності зводяться, групуються і передаються Державному комітету статистики України для подальшої обробки на рівні країни. Враховуючи, що у первинних формах статистичної звітності зазначається форма власності, відомча приналежність, місце розташування готелю, на рівні областей і країни виникає можливість зведення даних не тільки всіх готелів загалом, а й у розрізі окремих міністерств і відомств, а також виділення груп готелів комунальної і приватної власності, розташованих у сільській місцевості і в містах тощо.

Для аналізу показників державної статистичної звітності нами введено умовне кодування її показників. При кожному показнику наведено його значення за даними звітності, обробленої і проаналізованої 1997 року, стосовно готельного господарства України в загалом.

П1. Під першим показником будемо мати на увазі реквізити, які стосуються назви готелю, його підпорядкованості, форми власності і місця розташування. Ці реквізити дають можливість групувати готелі на рівні областей і країни.
П1а. Кількість готелів. Оскільки реквізити, позначені кодом ПІ, безпосередньо не підлягають сумуванню, у зведених, наприклад, обласних формах №1 - готель під кодом П1, а будемо мати на увазі кількість готелів, показники яких зведені. У 1997 році в Україні налічувалося 1368 готелів (у середньому 55 готелів в одній області).
П2. Кількість готельних корпусів. Окремі готелі розташовуються у кількох готельних корпусах, інші ж, навпаки, займають лише частину корпусу. Внаслідок цього кількість готелів і готельних корпусів не збігається. В середньому в Україні на один готель припадає 1,01 корпусів. У м. Києві, Харківській і Рівненській областях кількість готельних корпусів менша від кількості готелів.
П3. Загальна площа. Цей показник характеризує площу всіх номерів і підсобних приміщень (ванних, душових, туалетів, кухонь, буфетів, побутових кімнат, коридорів, вестибюлів, холів, службових і технічних приміщень тощо). Не включається у загальну площу площа сходових клітин, балконів, лоджій, а також літніх приміщень, що не опалюються. Загальна площа усіх готелів України становила майже 2,5 млн м2.
П4. Площа готелю, що здана в оренду. Стороннім організаціям, фірмам здається в оренду не тільки житлова площа, окремі номери, а й частина коридорів, вестибюлів, холів (наприклад, для роздрібної торгівлі, продажу квитків, обміну грошей тощо). Всього в Україні в оренду здано більше 0,3 млн м2 готельної площі.
П5. Кількість місць у готелі (одноразова місткість) визначається кількістю розміщених ліжок у всіх номерах. Сюди не включаються тимчач сові (додаткові) місця, місця в номерах, які постійно зайняті не за прямим, призначенням (наприклад, під установи), постійні місця в номерах, довгий, час зайняті жителями, які оплачують займану площу за чинними тарифами для житлових будинків. Кількість місць у готелях України перевищує; 125 тис.
П6. З загальної кількості місць - кількість місць, на яких можуть, розміщуватися іноземні громадяни. Наявність цього показника є наслідком колишніх підходів до обслуговування іноземців: в їх номерах, щонайменше, повинні бути ванна, туалет, умивальник, передпокій, телефон і телевізор. Зараз для таких місць у готелях України встановлені диференційовані тарифи оплати залежно від того, хто проживає на цьому місці -громадянин України чи іноземної держави. Показник кількості місць, призначених для іноземців, у цьому дослідженні розглядається не в політико-ідеологічному плані, а лише як індикатор певного рівня якості готельних номерів. Зрозуміло, що найкращі місця не є раз і назавжди заброньованими для іноземців, залежно від конкретної ситуації вони пропонуються як і гостям з-за кордону, так і жителям України. Кількість таких місць у готелях України становила майже 21 тис.
П7. Кількість номерів. Загалом у готелях України налічується 60,6 тис. готельних номерів.
П8. Житлова площа номерів. У цьому показнику відображається лише площа номерів, причому без санвузлів і передпокоїв, а також без урахування житлової площі номерів, що використовуються не за прямим при-I значенням, або на якій постійно проживають жителі, що сплачують за проживання у цих номерах за чинними тарифами для житлових будинків. Житлова площа всіх готелів України становила І млн м2.
П9. Загальна кількість наданих клієнтам ліжко-діб. Саме цей показник можна розглядати як такий, що відображає загальні обсяги надання готельних послуг у натуральному вираженні. Готелями України за рік надається клієнтам більше 10,9 млн. ліжко-діб готельних послуг.
П10. Кількість ліжко-діб, наданих іноземним громадянам, є частиною показника П9. Обсяг наданих готельних послуг іноземним громадянам становила майже 2,1 млн ліжко-діб на рік.
П11. Кількість ліжко-діб, наданих іноземним громадянам з країн СНД, утворюється шляхом подальшої деталізації показника П10. Поки що більшість іноземців, які проживають у готелях України, - це громадяни країн СНД, протягом року їм було надано 1,4 млн ліжко-діб готельних послуг.
П12. Доходи від експлуатації готелів є вартісним показником обсягів Наданих готельних послуг, він утворюється як сума виручки за надання Місць для проживання. Внаслідок інфляції цей показник, як і інші вартісні показники, важко аналізувати у динаміці, більш очевидні результати дає порівняння різних вартісних показників за один і той самий проміжок часу. Під доходами від експлуатації мають на увазі доходи, отримані лише безпосередньо за проживання у номерах, тобто без будь-яких платних послуг. Річні доходи від експлуатації готелів України становили 166 млн грн.
П13. Доходи від експлуатації, отримані як різниця в тарифах для іноземних громадян, є частиною показника П12. За один і той самий номер громадянин іноземної держави оплачує за тарифами у 1,5-3 рази вищими порівняно з оплатою за проживання громадян України. Ціни за проживання громадян СНД є нижчими від цін, передбачених для громадян інших іноземних держав. За рахунок цієї різниці утворюється додатковий дохід, пов'язаний з розміщенням у готелях іноземних громадян. Ці доходи становили 49 млн. грн на рік.
П14. Доходи від додаткових платних послуг. Тут враховується оплата за доставку та зберігання багажу, виконання замовлень жителів (придбання та доставка білетів на всі види транспорту, на видовищні заходи, виклик таксі, замовлення телефонних розмов, організація екскурсій), користування предметами культурно-побутового та господарського призначення (телевізорами, холодильниками, посудом, електрочайниками, вентиляторами, прасками, будильниками), інші послуги (доставка чаю, сигарет, води, печива, користування спільними холодильниками, газовою чи електричною плитою, ванною або душем поза номером тощо). Річні доходи готелів України від надання додаткових послуг становили 10,9 млн грн.
П15. Інші доходи - це доходи, не пов'язані з готельним обслуговувавням, наприклад, оплата за оренду приміщень готелів сторонніми організаціями, доходи від підсобних підприємств, які перебувають на балансі готелів, від участі готелів в інших сферах діяльності, від реалізації майна що вибуло з використання, тощо. Такі доходи перевищили протягом рок) 1,6 млн грн.
П16. Витрати. У цьому показнику враховуються тільки ті видатки готелів, що відносяться згідно з чинним законодавством на собівартість Сума річних витрат готелів України становила 158 млн грн.

У статистичній звітності всі витрати розподілені на сім наступних груп (показники ПІ7 -П 23):

П17. Матеріальні витрати.
П18. Оплата нематеріальних послуг.
П19. Оплата праці.
П20. Відрахування на соціальні заходи.
П21. Амортизаційні відрахування.
П22. Витрати на капітальний ремонт.
П23. Інші витрати.
П24. Чисельність працівників. В цей показник включають усіх працівників готелів (без сумісників), враховуючи адміністративно-управлінський персонал, працівників підсобних (допоміжних) підприємств, ремонтних майстерень тощо, які перебувають на балансі готелів. У 1997 році чисельність працівників у готельному господарстві України перевищувала 27 тис. осіб.
П25. Балансова вартість основних фондів. Відзначимо, що реальна вартість основних фондів у процесі інфляції змінюється постійно приблизно пропорційно до темпів інфляції. Формально зміна вартості основних фондів відбувається при їх індексації. За період з 1992 року індексація відбувалася тричі, тобто згідно з документами вартість основних фондів зростала стрибкоподібно. Ця обставина ускладнює аналіз динаміки вартості основних фондів, але зіставлення цих показників на конкретну дату в розрізі областей чи окремих груп готелів лишаються правомірними. У 1997 році балансова вартість основних фондів готельного господарства України становила 1248 млн грн.
П26. Чисельність населення. Цього показника немає у статистичній формі № 1-готель, але його доцільно використовувати для оцінки рівня забезпеченості окремих міст, областей, груп областей і України готельни-¦ ми послугами.

Розглянуті показники є тією інформаційною базою, на основі якої І можна розраховувати похідні показники для подальшого аналізу готельної діяльності в Україні. Ці похідні або аналітичні показники нами згруповано в шість груп залежно від специфіки їх розрахунку і змістового навантаження (рис. 2.1).

Групування показників, отриманих на основі статзвітності для аналізу стану і маркетингових можливостей готельних підприємств
Рис. 2.1. Групування показників, отриманих на основі статзвітності для аналізу стану і маркетингових можливостей готельних підприємств

До першої групи аналітичних показників (група А) нами віднесено середні показники, які отримують діленням описаних вище показників (крім П1а і П26) на кількість готелів. Для полегшення посилання на окремі показники, ми запровадили їх кодування буквою, що визначає групу показників, і цифрою, яка відповідає порядковому номеру показника у групі. В дужках після назви кожного показника наводиться алгоритм для його розрахунку на основі первинних або попередньо розрахованих аналітичних показників.

Середні у розрахунку на один готель фактичні значення показників групи А наведені нижче.

А1. Середня загальна площа готелю (П3:П1а) - 1826 м2.
А2. З показника А1 - в тому числі середня здана в оренду площа готелю (П4:П1а) - 223 м2.
АЗ. Середня кількість місць у готелі (П5:П1а) - 92 місця.
А4. З показника АЗ - в тому числі середня кількість місць у готелі, на яких можна розміщувати іноземних громадян (П6:П1а) - 15 місць.
А5. Середня кількість номерів у готелі (П7:П1а) - 44.
А6. Середня житлова площа номерів готелю (П8:П1а) - 73 їм2.
А7. Середня кількість наданих готелем ліжко-діб (П9:П1а) - 7988.
А8. З показника А7 - середня кількість наданих ліжко-діб іноземним громадянам (П10:П1а) - 1516.
А9. З показника А8 - в тому числі середня кількість наданих ліжко-діб іноземним громадянам з країн СНД (П11 :П 1 а) - 995.
А10. Середні доходи готелю від експлуатації номерів (П12:П1а) - 121 тис. грн.
А11. З показника А10 - середні доходи, пов'язані з різницею в тарифах для іноземних громадян (П13:П1а) - 36 тис. грн.
А12. Середні доходи готелю від додаткових платних послуг (П14:П1а)-8тис. грн.
А13. Середні доходи готелю від іншої діяльності (П15:ГІ1а) - 1,2 тис. грн.
А14. Середні витрати готелю (П16:П1а) - 116 тис. грн.
А15. З показника А14 - середні матеріальні витрати готелю (П17:П1а)-27тис. грн.
А16. З показника А14 - середні витрати готелю на оплату нематеріальних послуг (П18 :П 1 а) - 14 тис. грн.
А17. З показника А14 - середні витрати готелю на оплату праці (І119:П1а)-28тис. грн.
А18. З показника А14 - середні витрати готелю, пов'язані з відраху-шннями на соціальні заходи (П20:П 1 а) - 12 тис. грн.
А19. З показника А14 - середні витрати готелю на амортизаційні відрахування (П21 :П1а) - 6 тис. грн.
А20. З показника А14 - середні витрати готелю на капітальний ремонт (П22:П1а) - 12 тис. грн.
А21. Середня чисельність працівників у готелях (П24:П1а) - 20 чоловік.
А22. Середня балансова вартість основних фондів (П25:П1а) - 912 тис. грн.

У групу Б об'єднані показники, пов'язані з фінансовими результатами роботи готелів.

Б1. Усі доходи готелів (П12+П14+П15). Усі річні доходи готельного господарства України становили 178 млн грн.
Б2. Частка доходів від додаткових послуг у доходах від експлуатації номерів (П14:П12хЮ0%). У готельному господарстві України ця частка становила 7%.
БЗ. Різниця в тарифах за проживання іноземних громадян у відсотках до всіх доходів від експлуатації (П13:П12х100%). Ця частка є досить значною, за даними звітності вона становила майже 30%.
Б4. Різниця в тарифах за проживання іноземних громадян у розрахунку на одну ліжко-добу наданих іноземним громадянам готельних послуг (ПІ З:П 10). В середньому ця різниця становила 23,7 грн.
Б5. Доходи від додаткових послуг у розрахунку на одне готельне місце (Ш4:П5). Ці доходи становили лише 87 грн. за рік.
Б6. Доходи від додаткових послуг у розрахунку на одну ліжко-добу (П14:П9). Цей показник становив за рік лише 1 грн, що свідчить про низький рівень цих послуг і можливості нарощування їх обсягів та асортименту.
Б7. Доходи від експлуатації номерів у розрахунку на одне готельне місце (П12:П5). Протягом року ці доходи становили 1,3 тис. грн.
Б8. Доходи від експлуатації номерів у розрахунку на одну ліжко-добу наданих послуг (П12:П9). Цей показник засвідчує середню вартість проживання в готелі протягом однієї доби і дорівнює 15,2 грн за рік.
Б9. Середня вартість проживання у готелі громадянина України ((Ш2-П13):П9) в середньому становила 10,7 грн.
Б10. Середня вартість проживання у готелі іноземного громадянина протягом однієї доби може бути розрахована як сума звичайної вартості проживання для громадянина України і додаткової вартості, що стягується з іноземного громадянина (Б9 + Б4). Цей показник становив 10,7+23,7=34,4 грн, тобто проживання у готелі обходилося для іноземного громадянина в середньому у 3,2 рази дорожче, ніж для громадянина України.
Б11. Частка інших доходів у всіх доходах (П15:Б1)хЮ0% у середньому дорівнює 1%.

Б12 - Б18. Ці показники характеризують структуру витрат і розраховуються діленням окремих груп витрат на загальну їх суму.

Б12. Частка матеріальних витрат у всіх витратах (П17:П16хЮ0%).
Б13. Частка оплати нематеріальних послуг у всіх витратах (П18:П16хЮ0%).
Б14. Частка витрат на оплату праці у всіх витратах (П19:П16хЮ0%).
Б15. Частка витрат, пов'язаних з відрахуваннями на соціальні заходи у всіх витратах (П20: П16х 100%).
Б16. Частка амортизаційних відрахувань у всіх витратах (П21:П16хЮ0%).
Б17. Частка витрат на капітальний ремонт у всіх витратах (П22:П16хЮ0%).
Б18. Частка інших витрат у всіх витратах (П23 :П 16х 100%).

Структура витрат за показниками Б12-Б18 становила відповідно 24, 12,24, 11,5, 11 і 13%.

Б19 - Б21. Показники співвідношення між окремими видами витрат. Враховуючи, що у статистичній звітності виділено сім груп витрат, теоретично можна утворити 21 показник співвідношення між окремими з цих І груп. Ми обмежилися трьома співвідношеннями найбільш логічно взаємопов'язаних груп витрат.
Б19. Співвідношення матеріальних і нематеріальних витрат (ІІІ7:П18). В середньому в готельному господарстві України ця частка становила 1,99, але в окремих областях її значення коливається від 0,57 (Вінницька) до 177,0 (Тернопільська). В окремих містах у звітності готелів нематеріальні витрати взагалі показані нульовими. На наш погляд, така різниця виникає не внаслідок реальної різниці структури витрат у різних областях, а через відсутність в інструкції чітких вказівок щодо заповнення статистичної форми №1-готель, зокрема, стосовно того, які витрати вважати матеріальними, а які відносити до оплати нематеріальних послуг. У нормативному документі, що регламентує склад витрат, - у Правилах застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Верховною Радою України 27.06.1995 року, оплата нематеріальних послуг як окрема група не виділялася взагалі, що спричиняло їх довільне тлумачення і плутанину. У такій ситуації обґрунтований аналіз стає практично неможливим.
Б20. Співвідношення відрахувань на соціальні заходи і оплати праці (П20:П19). Аналіз цього показника полегшується у зв'язку з тим, що Правилами застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачені чіткі відсотки таких відрахувань. Відрахування на соціальне страхування повинні становити 37% і до фонду зайнятості -2% фонду оплати праці. Разом названі відрахування становили 39% фонду оплати праці. Враховуючи можливість окремих видів виплат, від яких згадані відрахування здійснюються не у повному обсязі, загалом вони можуть становити менше 39% витрат на оплату праці, згідно зі звітністю ж у готельному господарстві України цей відсоток дорівнює 44. Значна кількість готелів у звітності показують відрахування на соціальні заходи в розмірі 51% фонду оплати праці, а це означає, що до цих відрахувань крім згаданих 39%, додавалися ще 12% відрахувань до фонду Чорнобиля Сумніви стосовно достовірності цього показника виникають також у зв'язку з тим, що в окремих областях його значення становили від 28 до 53%, а в окремих містах - від 0 до 120%. Це свідчить про різне розуміння працівниками різних готелів суті відрахувань на соціальні заходи і необхідність розробки чітких інструкцій стосовно складання звітності в частині окремих груп витрат.
Б21. Співвідношення витрат на капітальний ремонт і амортизаційних відрахувань (П22:П21). В середньому цей показник становив 2,17, але слід враховувати, що на нього може помітно впливати проведення (або не проведення) індексації основних фондів, оскільки амортизаційні відрахування визначаються у відсотках до їх вартості.
Б22. Прибуток (Б1-П16). Розрахований за зазначеним у дужках алгоритмом річний прибуток готельного господарства України становив 20,1 млн грн. Ця величина обчислена, виходячи з наявних у статистичній звітності даних і має орієнтовний характер. Відсутність у формі №1-готель окремо виділеного показника балансового прибутку погіршує якість аналізу фінансових результатів готельного господарства. Цей недолік статистичної звітності потребує негайного усунення.

Б23-Б27. Відносні показники прибутковості необхідні для порівняння між собою економічної ефективності діяльності готелів різних розмірів, готельного господарства окремих міст, областей тощо.

Б23. Прибуток у розрахунку на одне місце (Б22:П5) становив 161 грн.
Б24. Прибуток у розрахунку на одного працівника (Б22:П24) дорівнював 739 грн.
Б25. Прибуток у розрахунку на одиницю витрат (Б22:Ш6х100%) становив 12,7%.
Б26. Рентабельність (Б22:Б1х100%). Цей показник щільно пов'язаний з попереднім, для здійснення аналізу достатньо розрахувати лише один з них (або Б25, або Б26). Взаємозв'язок між рівнем рентабельності і прибутком у розрахунку на одиницю витрат зрозумілий з наступних формул:

Пв = (П:В)х100%   (2.1)

Р = (П:Д)х100%   (2.2)

де П - прибуток;
В - витрати;
Д - дохід;
Пв - прибуток у розрахунку на одиницю витрат, %
Р - рентабельність, %.

З формули (2.1) можна розрахувати П:

П = ПвхВ: 100%   (2.3)

Змінимо у формулі (2.2) Д на суму В+П, а П своєю чергою на ПвхВ:100% (з формули 2.3) і зробимо низку перетворень:

Р - Пх100%:(В + П) = (ПвхВ:100%)х100%:(В+ПвхВ:100%)   (2.4)

Діленням чисельника і знаменника з формули (2.4) на В і множенням на 100% отримуємо остаточну формулу взаємозв'язку показників Пв і Р:

Р = Пвх100%:(100% + Пв)   (2.5)

Розрахуємо рентабельність за формулою (2.2):

20,1:178x100=11,3%.

Тепер здійснимо цей же розрахунок за формулою (2.5)

12,7х100:(100+12,7)= 11,3%.

Результат однаковий, тобто формула взаємозв'язку показників (2.5) тотожна формулі розрахунку рентабельності (2.2), користуватися можна будь-якою з них.

Б27. Прибуток у розрахунку на одиницю вартості основних фондів (Б22:П25х100%). Цей показник у готельному господарстві України дорівнював 2%.

У наступну групу В об'єднані показники, які характеризують якість готельних послуг. Зрозуміло, що якість послуг - це комплексна характеристика, про яку дуже важко судити зі статистичної звітності. Окремими ознаками цієї якості можуть бути показники, які характеризують готельні номери і рівень оснащення готелів основними фондами.

В1. Середня кількість місць у номері (П5:П7). Можна стверджувати, що зі зменшенням цієї кількості якість готельних послуг буде вищою. В середньому на один номер у готелях України припадає 2,07 готельних місця.
В2. Середня житлова площа номера (П8:П7). Цей показник у готелях України 1997 році становив 16,5 м2.
В3. Середня житлова площа в розрахунку на одне місце (П8:П5). На одне місце в готелях України 1997 році припадало 8,0 м2 житлової площі.
В4. Частка місць, призначених для розміщення іноземних громадян (П6:П5х100%). Ця частка в середньому становила у готельному господарстві України 17%.
В5. Вартість основних фондів готелів у розрахунку на одне місце (П25:П5). Цей показник у готелях України у середньому дорівнював 9,96 тис.грн.
В6. Вартість задіяних у готельному обслуговуванні основних фондів готелів у розрахунку на одне місце (П25х(ПЗ-П4):ПЗ:П5). Необхідність використання цього показника пов'язана з тим, що не всі основні фонди готелів використовуються у готельному обслуговуванні і впливають на його якість. Зокрема, якщо частина площ здана в оренду стороннім організаціям, то основні фонди, що припадають на ці площі, як правило, не беруть участі у поліпшенні рівня обслуговування осіб, які проживають у готелі. Різниця між показниками В5 і В6 полягає в тому, що при розрахунку останнього показник В5 коригується на частку площі, яка використовується для готельної діяльності. Якщо зданих в оренду площ немає, то В5=В6, якщо ж, наприклад, в оренду стороннім організаціям здається половина всіх площ, то В6 буде вдвічі меншим від В5, причому саме показник В6 точніше відображатиме забезпеченість готельної діяльності основними фондами. У готельному господарстві України показник В6 у середньому становив 8,74 тис. грн, тобто дорівнює 88% показника В5 у зв'язку і тим, що саме 88% готельних площ використовується для готельної діяльності, а решта здається в оренду. Окрема група показників виділена для характеристики забезпеченості готелів персоналом і рівня оплати його праці персоналу. Певною мірою ці показники також можуть свідчити про якість обслуговування.

Г1. Кількість працівників готелів у розрахунку на одне місце (П24:П5). В середньому на одне місце у готелях України припадало 0,22 працівника, тобто один працівник готельного господарства обслуговував приблизно п'ять готельних місць.
Г2. Кількість працівників готелів у розрахунку на тисячу наданих лі-жко-діб (П24:П9х1000). Співвідношення показників Г1 і Г2 в різні роки чи в різних групах готелів залежить не лише від наявності працівників і готельних місць, але і від інтенсивності використання останніх, тобто від фактичної завантаженості готелів. У середньому в Україні на тисячу фактично наданих ліжко-діб припадає 2,49 працівника готелів.
Г3. Середня зарплата працівника готелю (П19:П24:12 місяців). У готельному господарстві України цей показник становив у середньому 118 грн на місяць.

Ще одна група розрахункових показників, які можна отримати на основі обробки матеріалів статистичної звітності, характеризує рівень використання готельних ресурсів для фактичного надання готельних послуг.

Д1. Завантаженість готелів (П9 : 365 днів : П5 х 100%). Ділення загальної кількості наданих за рік ліжко-діб на кількість днів у році дає середню кількість зайнятих місць, подальше ділення останньої на загальну кількість місць дозволяє отримати частку зайнятих місць, тобто рівень їх корисного використання. У готельному господарстві України завантаженість готельних місць дуже низька - 24%, що, зокрема, свідчить про низь-; кий рівень маркетингової роботи.
Д2. Частка загальної площі готелів, що здана в оренду (П6:П5х100%). Збільшення цієї частки свідчить про зменшення можливостей готелів використовувати площі за основним призначенням для надання готельних послуг. Частка орендованої готельної площі становила в Україні 12%.

Остання група показників, які доцільно розраховувати на основі статистичних даних, пов'язана з маркетинговою оцінкою забезпеченості міст, областей або інших регіонів готельними послугами. Утворення ціє' групи пов'язане з діленням показників потенційної потужності готелів (П1а, П3, П5, П7, П8) на чисельність населення міста або певного регіону.

Е1. Середня кількість готелів у розрахунку на 1 млн. жителів (П1а:П26х1000000). В середньому в Україні у розрахунку на 1 млн. жителів припадає 26 готелів.
Е2. Загальна площа готелів у розрахунку на 1000 жителн (ПЗ:П26х1000). Цей показник у середньому дорівнює 48 м2.
Е3. Житлова площа готелів у розрахунку на 1000 жителів (П8:П26хЮ00). У середньому в Україні цей показник становив 19 м2.
Е4. Кількість готельних місць у розрахунку на 1000 жителів (П5:П26хЮ00). Цей показник відображає забезпеченість міст готельними місцями і дорівнює 2,4.
Е5. Кількість готельних номерів у розрахунку на 1000 жителів (П7:П26хЮ00). В середньому в Україні у розрахунку на 1000 жителів припадає 1,2 готельного номера.

Загальна кількість запропонованих розрахункових аналітичних показників у групах А, Б, В, Г, Д і Е становила 65. У звітах, що публікуються Міністерством статистики України, розрахункових показників стосовно готельного господарства немає взагалі (в цих звітах наводяться лише показники, отримані прямим сумуванням і групуванням первинних статистичних форм). Отже, використання запропонованої сукупності показників дозволяє створити банк маркетингової інформації як базу для аналізу стану готельного господарства, прийняття рішень щодо перспектив розвитку готельного бізнесу та, головне, застосування інструментів маркетингу в підвищенні його ефективності. Зауважимо, що за умови розрахунку зазначених показників стосовно 24 областей України і Республіки Крим, 9 економічних районів, 60-70 найбільших міст України і 10-15 груп залежно від відомчої підпорядкованості і форми власності готелів утворений масив похідної від первинних даних інформації налічуватиме понад 7 тисяч показників. Перелічені показники розвитку готельного господарства розглядаються в розрізі економічних районів і найбільших міст України.

<<< назад | зміст | вперед >>>








© 2002-2019 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.