Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Миронов Ю.Б.
Звіт про виконання другого етапу науково-дослідної роботи на тему:
"Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територій". ­
Дрогобич: ДДПУ, 2006. - С.43-48.

Спеціальні економічні зони і економічна безпека територій їх функціонування (на прикладі СЕЗ „Курортополіс Трускавець”)

Формування в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки відкритого типу, підвищення рівня конкурентоспроможності українських товарів і послуг з метою поступового перетворення економіки країни в складову частину світової економіки передбачає широке використання нових форм діяльності: розвитку спільного підприємництва, створення спеціальих економічних зон (СЕЗ), залучення внутрішніх та іноземних інвестицій. Серед них особливе значення має створення на території України спеціальних економічних зон, які проектуються для реалізації певних завдань. Основними з них можна назвати такі: розвиток інноваційних процесів і формування сприятливого інвестиційного клімату в країні; виробництво і пропозиція конкурентоспроможних товарів та послуг; підготовка висококваліфікованих кадрів у всіх галузях господарювання; розвиток туризму, готельного і санаторно-курортного бізнесу.

Разом з тим, проектування, створення та функціонування таких економічних зон, формування на їх територіях умов спеціального інвестиційного клімату вимагає вивчення їх впливу на стан ЕКБ в регіоні та факторів забезпечення такої безпеки.

Проблемам ЕКБ присвячені праці таких учених, як: Н. Капустін [1], В. Мунтіян [1], Г. Пастернак-Таранущенко [4], Ю. Лисенко [2] та інших, однак в їх роботах детально вивчалися тільки глобальний, міжнародний, національний рівень економічної безпеки. Разом з тим, димамічний розвиток туристичного бізнесу у Карпатському регіоні, і особливо в умовах СЕЗ "Курортополіс Трускавець" визначає необхідність дослідження проблеми ЕКБ даного регіону в нових умовах та вивчення впливу інвестиційного клімату на стан економічної безпеки. Проблеми формування сприятливого інвестиційного клімату у спеціальних економічних зонах рекреаційно-туристичного типу досліджуються такими науковцями як О. Чмир [6], Б. Петровський [7] та іншими, проте їх праці не торкаються проблем ЕКБ спеціальних економічних зонах.

Планово-адміністративна економіка ніколи не визначала політику регіонального розвитку. Із зміною державного ладу і формування національної політики України, виникла гостра необхідність в розробці концепції державної регіональної політики. Така концепція була прийнята 25 травня 2001 р. [2].

Саме у ній були визначені складові ЕКБ регіону:

- економічна самостійність, що означає можливість контролю регіональної влади за регіональними ресурсами (в рамках наданих центром повноважень);
- досягнення такого рівня виробництва, ефективності і якості продукції, який забезпечує її конкурентоспроможність і дозволяє на рівних брати участь в міжрегіональній і міжнародній торгівлі, коопераційних зв'язках та обміні науково-технічними досягненнями.
- стабільність регіональної економіки, що припускає захист власності у всіх її формах;
- створення надійних умов і гарантій для підприємницької активності;
- заборона чинників, здатних дестабілізувати соціально-економічну ситуацію в країні (боротьба з кримінальними структурами в економіці, недопущення серйозних розривів в розподілі доходів, що загрожують викликати соціальні потрясіння).
- здатність до розвитку і прогресу - створення сприятливого клімату для інвестицій і інновацій, постійна модернізація виробництва, підвищення професійного, освітнього і культурного рівня працівників.

Саме забезпечення сприятливого інноваційного, а також інвестиційного клімату, було визначене одним із пріоритетних завдань створеної у 2000 році СЕЗ рекреаційно-туристського типу "Курортополіс Трускавець".

Станом на 1 січня 2006 року (за даними Міністерства економіки України) в Україні зареєстровано 11 спеціальних економічних зон та 9 територій пріоритетного розвитку (ТПР), де запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності. Загальна територія, на яку поширюється режим СЕЗ та території пріоритетного рохвитку (ТПР) становить 6360 тис. га, або 10,5% території України, в тому числі на СЕЗ припадає 0,2% території України [8].

Не всі суб’єкти підприємницької діяльності можуть бути суб’єктами СЕЗ чи ТПР і отримувати відповідні пільги. Існує низка умов, виконання яких дозволяє підприємству (підприємцю) зареєструватися в якості об’єкта СЕЗ (ТПР) та отримувати пільги. Основними такими умовами є наступні:

- реалізація інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності;
- реалізація інвестиційних проектів кошторисною вартістю не меншою встановленої мінімальної межі (від 200 тис. дол. США до 3 млн. дол. США, для СЕЗ "Курортополіс Трускавець" – не менше 500 тис. дол. США [9]);
- затвердження проектів відповідним органом управління (у випадку СЕЗ "Курортополіс Трускавець" – це ЗАТ "Трускавецький валеологічний інноваційний центр");
- укладення договору на реалізацію цього інвестиційного проекту з відповідним органом управління;
- розташування та державна реєстрація суб’єкта на території СЕЗ (ТПР).

Практика функціонування СЕЗ та ТПР в Україні доводить доцільність їх створення, ефективність функціонування та позитивний вплив на стан економічної безпеки у відповідних регіонах. Так, за даними Міністерства економіки України на 1 червня 2006 року спеціальними економічними зонами та територіями пріоритетного розвитку затверджено 487 інвестиційних проектів (на СЕЗ припадає 174), загальна кошторисна вартість яких становить 6,5 млрд. дол. США (1,8 млрд. дол. США у СЕЗ).

Отже, сприятливий інвестиційний клімат заохочує зростання кількості та загальної вартості інвестиційний проектів, що здійснює позитивний вплив на стан економічної безпеки регіону. Разом з тим, загрозою економічній безпеці можуть виступати можливі зловживання в економічній сфері, тінізація доходів, проте таку практику ми не вважаємо специфічною саме для СЕЗ, а для економіки України в цілому.

За підсумками роботи СЕЗ "Курортополіс Трускавець" у 2005 році забезпечено виконання програмних завдань з основних показників соціально-економічного розвитку, що справило позитивний вплив на економічну безпеку регіону та держави. А саме, зросли поступлення до бюджетів усіх рівнів, нарощено обсяги виробництва промислової продукції, забезпечено реалізацію заходів, спрямованих на соціальний захист населення та зменшення кількості безробітних по місту, продовжується реалізація інвестиційних проектів суб’єктами СЕЗ. Разом з тим, спостерігається зменшення кількості відпочиваючих у санаторно-курортних закладах міста, не забезпечено погашення заборгованості з виплати зарплати та зменшення недоїмки з платежів до бюджету.

Наведені вище дані свідчать формування на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" сприятливого клімату для інвестиційної діяльності, збільшення кількості суб’єктів зони, обсягів залучених у господарський процес інвестицій.

Поряд із позитивними тенденціями, які спостерігаються від запровадження СЕЗ та ТПР, виявляється і багато проблем, пов’язаних із дією спеціального режиму оподаткування та інвестування, які негативно впливають на стан економічної безпеки регіону в умовах СЕЗ.

Щодо інвестицій, то зростання частки іноземної власності на території СЕЗ спричиняє відтікання прибутків від господарської діяльності суб’єктів СЕЗ за кордон. Це стосується і досліджуваної нами спеціальної економічної зони "Куроттополіс Трускавець".

Другою важливою проблемою є зростання обсягу пільг, які надаються субєктам спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, що відповідно зменшує надходження до бюджетів, що також негативно позначається на економічній безпеці як регіону, так і держави в цілому.

Аналіз надходжень та видатків до бюджетів усіх рівнів по місту Трускавець вивявив, що на 1 червня 2005 року надходження склали 25867,3 тис.грн., що на 1028,3 тис.грн. більше аналогічного періоду минулого року (24839,0 тис.грн.). В тому числі до Державного бюджету поступило 12503,4 тис.грн., що на 391,7 тис.грн. більше аналогічного періоду минулого року (12111,7 тис.грн.).

Разом з тим, наявна і недоїмка платежів до бюджету по організаціях міста, яка станом на 01.07.2005 року становила 2293,2 тис.грн. по 36 підприємствах. У порівнянні до початку року (на 01.01.2005 року – 700,4 тис.грн. по 16 підприємствах.) сума недоїмки збільшилась на 1592,8 тис.грн., кількість підприємств-недоїмників збільшилась на 20 одиниць.

У загальній сумі податкового боргу, недоїмка до державного бюджету склала 2032,7 тис.грн., до місцевого бюджету – 260,5 тис.грн.

Недоїмка в розрізі видів податків наступна:

- податок на додану вартість – 2019,8 тис.грн. по 7 підприємствах;
- податок на прибуток – 136,8 тис.грн. по 6 підприємствах;
- плата за землю – 126,5 тис.грн. по 18 підприємствах;
- інші платежі – 10,1 тис.грн. по 10 підприємствах.

У порівнянні із узагальненими даними по країні, ситуація у Курортополісі "Трускавець" виглядає дещо кращою. Так, загалом в Україні обсяг пільг перевищує обсяг податкових надходжень до бюджетів у 2,65 разів, а по СЕЗ "Курортополіс Трускавець" – у 2,2 рази. Проте це аж ніяк не доводить те, що СЕЗ "Курортополіс Трускавець" приносить державі саме користь. Разом з тим, мета створення СЕЗ "Курортополіс Трускавець" поступово досягається. А оскільки зона створена на довгостроковий період (20 років), то основних вигод можна чекати приблизно під кінець десятого року функціонування зони, коли більшість її суб’єктів почнуть сплачувати податки у повному обсязі (до трьох років діяльності суб’єкта ставка податку з прибутку ставить 0%, з четвертого по шостий – 50% від чинної згідно із Законом [9]).

Важливий вплив на стан ЕКБ у регіоні справляє також зайнятість населення. Станом на 01.07.2005 року в міському Центрі зайнятості м. Трускавця на обліку перебувало 428 осіб незайнятих громадян, в тому числі 422 осіб зі статусом безробітного (на 01.01.2005 року – 442 особи).

Отримують допомогу з безробіття 242 особи або 57,35%; матеріальну допомогу з безробіття 11 осіб або 2,61%; Потреба підприємств у працівниках (на вільні робочі місця та вакантні посади) – 13 осіб.
На одне вільне робоче місце (вакантну посаду) претендувало 33 чол. Навчалися та перенавчалися у звітному періоді – 48 чол. Брали участь у громадських роботах – 57 чол., або 6,54%. Сума виплаченої допомоги з безробіття 288,6 тис.грн. Середньомісячний розмір виплаченої допомоги з безробіття 204 грн.

Надійшли списки на вивільнення 211 осіб із 24 підприємств.
Абсолютний показник працевлаштованих службою зайнятості незайнятих громадян за звітний період становить 243 особи. Рівень працевлаштування незайнятих громадян – 27,87%.

Наявність в регіоні безробітних та низький рівень працевлаштування незайнятих загрожує економічній безпеці регіону. Наявний трудовий потенціал використовується не повністю, при тому, що бізнес на території СЕЗ стрімко розвивається.

Отже, сприятливий вплив на стан економічної безпеки СЕЗ "Курортополіс Трускавець" справляють такі чинники, як формування на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" умов сприятливого інвестиційного клімату та інші.

Загрожують ЕКБ регіону зростання обсягів податкових пільг, наявність безробіття, недостатня розвиненість туристичної інфраструктури та інші (рис. 1):

Чинники, які впливають на стан економічної безпеки СЕЗ Курортополіс Трускавець
Рис. 1. Чинники, які впливають на стан економічної безпеки СЕЗ "Курортополіс Трускавець"

Таким чином, з метою забезпечення ЕКБ спеціальної економічної зони рекреаційно-туристичного типу "Курортополіс Трускавець" необхідно не лише розвивати матеріально-технічну базу відпочинкових та оздоровчих закладів, але й координувати податкову та інвестиційну політику. Загалом спостерігається позитивний вплив соціально-економічного розвитку СЕЗ “Курортополіс Трускавець” на ЕКБ даного регіону, але потенціал для отримання оптимальних результатів не задіяний повністю. Незважаючи на деякі несприятливі обставини, сфера санаторно-курортних послуг залишається надзвичайно перспективною сферою економіки спеціальної економічної зони "Курортополіс Трускавець".

Список використаних джерел

1. Капустин Н. Экономическая безопасность отрасли и фирмы // Бизнес Информ. – 1999. – № 11-12.
2. Концепция государственной региональной политики. – К., 2001.
3. Мунтiян В.I. Економiчна безпека Украiни. – К., 1999. – 462 с.
4. Пастернак-Таранущенко Г. Результаты исследования путей обеспечения экономической безопасности Украины // Экономика Украины. – 1999. – №2. – С. 21–28.
5. Мілашовська О.І. Організаційно-методичні засади формування спеціальних туристично-рекреаційних зон: Дис...к.е.н. – К., 1997. – 159 с.
6. Чмир О.С. Методологічні основи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку: Дис...д.е.н. – К., 2001. – 481 с.
7. Петровський Б.Д., Петровський О.Б. Особливості інноваційної діяльності в умовах функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець” / Міжнародний конгрес. Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку. – Трускавець, 2000. – 275 с. – С.12-14.
8. www.me.gov.ua – офіційна сторінка Міністерства економіки України.
9. Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець”: від 18 березня 1999 року № 514 – ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999 . – № 18. – С.139







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.