Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Н.А.Гук.
Викладач кафедри економіки.
Дрогобицький державний педагогічний університет
імені Івана Франка

Характерні риси функціонування вільних економічних зон (ВЕЗ) в трансформаційній економіці

Успіх ринкових перетворень, що проходять у країнах Центральної та Східної Європи залежить, в певній мірі, від функціонування вільних економічних зон (ВЕЗ).

Основне завдання вільних економічних зон - цілеспрямований господарський розвиток території шляхом залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів та активізації зовнішньоекономічних зв’язків. Території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності організовуються для створення економічному пожвавленню в депресивних районах за допомогою використання внутрішніх ресурсів [1].

Через ВЕЗ проходить біля 10% світового товарообігу, причому темпи росту в них обсягів експорту та імпорту дуже високі. За оцінками спеціалістів Центру ООН по транснаціональних корпораціях, до кінця дев’яностих років чисельність зайнятих в ВЕЗ перевищила 3 млн. осіб.

Найважливіші риси вільних економічних зон:

- ВЕЗ є складовою частиною господарського комплексу країни, спеціально виділеною на даному етапі з загального економічного контексту в якості пріоритетної, яка забезпечить виробництво та розподіл суспільного продукту, включаючи іноземний, для досягнення конкретної мети в соціально економічному розвитку країни;
- розглядаючи ВЕЗ з точки зору розміщення продуктивних сил, необхідно мати на увазі, що, визначаючи ту чи іншу частину території країни в якості вільної економічної зони для вирішення конкретного завдання, держава може досягти цього, розвиваючи там конкретні галузі виробництва. При цьому вона повинна використовувати наявні там фактори виробництва, залучаючи дефіцитні ресурси як зі своєї території, так і з інших країн;
- для ВЕЗ характерні особливі, в порівнянні зі всією країною, економічні відносини виробництва і розподілу необхідного і доданого продукту, виробленого на її території;
- характерною будь-яких ВЕЗ рисою є їх здатність до швидкого розширення та розповсюдження своїх кордонів на інші, пов’язані з нею безпосередньо чи опосередковано, господарські сфери, галузі, території; 
- практично у всіх існуючих ВЕЗ існують просторові межі. Тому, як би не організовувалась ВЕЗ, вона завжди відділена від іншої території країни митними кордонами.

В умовах функціонування ВЕЗ важливе місце повинно займати залучення іноземних інвестицій шляхом створення спільних підприємств і спільного використання туристичних об’єктів, будівництво нових. Така практика показує, що наявна інфраструктура туризму використовується з більшою ефективністю, підвищеним рівнем обслуговування, залученням іноземних туристів, що в результаті може принести високі прибутки.

У створенні і діяльності спільних підприємств у ВЕЗ є багато позитивних моментів, можливість реалізації загальних економічних інтересів партнерів; активізація двостороннього обміну методами роботи; адаптація до нових економічних умов господарювання. Багато спеціалістів вважають, що у ВЕЗ умови господарювання повинні бути рівними для всіх суб’єктів.

Відзначаючи велике значення і високу економічну ефективність іноземних інвестицій у ВЕЗ, необхідно застерегти від проблем, які можуть мати місце в розвитку і функціонуванні зон.

По-перше, як показує практика, переважна більшість інвесторів належить до середніх та малих підприємств, які вносять свої вклади в основному в короткотермінові проекти, де не вимагається створення виробництва чи будівництва матеріально-технічної бази.

По-друге, створення ВЕЗ пов’язано з великими витратами, які не завжди дають економічний ефект. При цьому, основні витрати на підготовку робочої сили, базове створення інфраструктури перекладаються на приймаючу сторону. Отже, виникають великі витрати на підготовку території, персоналу, будівництво виробничих споруд, рекламу. Оскільки, такі кошти можна отримати в формі кредитів, за якими необхідно виплачувати відсотки, реальні витрати на створення інфраструктури щорічно збільшуються.

Важливим фактором, який стимулює іноземні підприємства розпочинати діяльність за кордоном, є наявність відносно дешевої і висококваліфікованої робочої сили. Але при залученні місцевої робочої сили виникає і ряд проблем: знання мови міжнародного спілкування; специфіка умов найму, яка полягає у конкурсному відборі претендентів; врегулювання суперечок між роботодавцями та робітниками. Тому важливо, щоб було створено законодавче поле, яке б захищало соціальні права громадян України та створювало сприятливі умови для успішного функціонування ВЕЗ.

Організація вільних економічних зон повинна здійснюватись під контролем держави. Необхідність державного контролю викликана тим, що створення і ефективне функціонування ВЕЗ вимагає дотримання наступних умов:

- політична та економічна стабільність в країні, яка забезпечує успішне здійснення загальної економічної реформи;
- наявність спеціального законодавства щодо створення та функціонування ВЕЗ та її взаємовідносин з прилеглими до неї регіонами;
- створення спеціального банку ВЕЗ, або відкриття рахунку, який забезпечував би формування другого бюджету;
- вироблення перспективної програми розвитку ВЕЗ [2].

Світовий досвід свідчить про те, що успіх діяльності ВЕЗ визначається, поряд з іншими факторами, і тим, наскільки узгоджено діють місцеві органи державної влади і адміністрація зони [3].

Таким чином, держава повинна бути головним організатором і учасником створення вільних економічних зон.

Література

1. Чмир О.С. Спеціальні (вільні) економічні зони і території пріоритетного розвитку (науково-методичні аспекти). К.: “Східний видавничий дім”, 2001. - 276 с.
2. Кифяк В.Ф. Вільна економічна зона на Буковині: реалії і перспективи // Регіональна економіка. - 2000. - №1. - С.200-203.
3. Сіваченко І.Ю.та ін. Вільні економічні зони. К.: “Алерта”, 2002. - 476 с.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat