Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Микола Одрехівський
Молодь і ринок. - 2003. - №3 (5)

Проблеми та перспективи розвитку регіональної агломерації "Дрогобиччина"

В роботі наведено аналіз проблем та перспектив розвитку Регіональної агломерації “Дрогобиччина”, виходячи із інноваційної моделі розвитку.

Актуальність проблеми. Україна впродовж століть володіла і володіє достатньо високим інтелектуальним потенціалом. Однак цей потенціал ніколи не мав змоги ефективно працювати на розбудову Української держави. І дуже прикро, що з 1991 року почався інтенсивний процес відтоку цього потенціалу за кордон, де він знаходить своє застосування. В той же час спад виробництва з 1990р. до 2000р. в Україні становив біля 70%, а за час 2-ї Світової війни - лише 40%. З 2001р. почався ріст економіки, темп якого в Україні становить біля 1.5%. Якщо розвиток економіки України продовжуватиметься таким чином, то рівня 1990 року ми зможемо досягнути лише через 40 років, така ситуація, на наш погляд, нікого не влаштовує. Наступив час інтенсифікації розвитку економіки суспільства і саме на основі інноваційної моделі.

З метою побудови інноваційної моделі розвитку економіки України, побудови держави як впорядкованої, високоорганізованої та саморозвиваючої системи, формування динамічного й ефективного інтелектуального капіталу нації, на наш погляд, слід здійснювати на макро-, мезо- та мікрорівнях, шляхом створення різного роду інноваційних структур та їх мереж. Тут актуальною стає проблема.розробки та реалізації інноваційних моделей розвитку регіонів, і, в першу чергу, культурно та економічно привабливих, ресурсно багатих. Інвестування інноваційної діяльності яких може принести швидку віддачу. До таких регіонів слід віднести Дрогобиччину, на території якої розташовані такі міста як Дрогобич, Борислав, Стебник, Трускавець та Східницю.

Виклад основного матеріалу. Міста Дрогобич, Борислав, Стебник, Трускавець та Східниця, утворюють групу близько розташованих міст, які мають інтенсивні економічні та культурно-побутові зв'язки за рахунок спільного ринку праці, однакової системи цінностей місцевого населення та національно-ментальних чинників. Ці міста утворюють агломерацію (конурбацію) міст. Незбаласований економічний ровиток даної агломерації привів до того, що розвиток одного міста суперечить розвитку іншого та регіону загалом. Збалансування розвитку агломерації вимагає проведення відповідних наукових досліджень, розроблення та реалізації нових організаційно-управлінських та правових механізмів регуляції розвитком, відкриття нових інвестиційних потоків.

Для відпрацювання стратегії збалансованого інноваційного розвитку агломерації необхідне [1-7, 9]:

- розроблення інноваційної моделі збалансованого розвитку агломерації та регіону загалом;
- розроблення фундаментальних і прикладних проблем побудови регіональних інноваційних структур, формування інноваційного середовища, організації інноваційних процесів у всіх сферах діяльності регіону;
- впровадження в економіку регіону сучасних, науковообгрунтованих підходів до технологічних змін та інноваційних процесів, удосконалення системи підготовки та перепідготовки інноваційних кадрів;
- створення організаційно-економічного забезпечення ресурсних, технологічних, продуктових, ринкових, управлінських та організаційних інновацій в умовах агломерації, для забезпечення регіону енерго- та ресурсозберігаючими, наукомісткими технологіями;
- розроблення і впровадження нових інформаційних технологій та інтелектуальних систем в інфраструктуру агломерації, забезпечення її інтелектуальними та інформаційними ресурсами;
- розроблення методологічних підходів щодо включення всіх сфер діяльності агломерації в горизонтальні та вертикальні інноваційні цикли.

Відпрацювання стратегії інноваційного розвитку агломерації неможливе без врахування проблем розвитку Дрогобиччини загалом, у територію якої "вкраплена" агломерація міст. Територія Дрогобиччини становить 121 тис.га, 23% якої займає гірська частина - зона районів Карпат з значними рекреаційними ресурсами, лісовим фондом в 39% території, унікальними зразками флори і фауни, сприятливими природно-кліматичними умовами. Все це сприяє забезпеченню комплексного вирішення пріоритетних проблем розвитку курортних зон регіону, розвитку туристичної інфраструктури, підвищенню ефективності використання наявних рекреаційних ресурсів, шляхом створення валеологічних інноваційних структур на зразок рекропарків, рекрополісів та курортополісів, малих і середніх валеологічних інноваційних центрів.

Однак розвиток рекреаційної сфери вимагає ефективного розвитку аграрного та екологічно-чистого переробного комплексу регіону. Це зумовлює створення в регіоні агротехнопарку, який вирішував би проблеми інноваційного розвитку аграрного сектору регіону. Інноваційну політику розвитку всіх сфер діяльності якого могли б відпрацьовувати науковці наявних в області науково-дослідних інститутів Національної академії аграрних наук України, Національної академії наук України, Львівського аграрного університету, Львівської академії ветеринарної медицини, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного технічного університету "Львівська політехніка", Львівського лісотехнічного університету, Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка та інших наукових установ України. Зазначені інституції могли б стати співзасновниками агротехнопарку, доцільнісь створення та розвитку якого не підлягає сумніву.

Розроблення та реалізація стратегії інноваційного розвитку підприємств машинобудівного комплексу агломерації та регіону, пропонується розпочати із створення відповідного технопарку, який інтегрував би технологічні та інноваційні процеси машинобудівних інституцій агломерації, з подальшим випуском регіональної конкурентноспроможної та наукомісткої продукції, ефективним використанням наявних в регіоні та за його межами інтелектуальних ресурсів в галузі машинобудування. Інноваційну політику в даному напрямі могли б виробляти такі інноваційні структури як Фізико-механічний інститут ім. А.В. Карпенка НАН України, Інститут інженерної механіки та транспорту Національного університету "Львівська політехніка", Інженерно-педагогічний факультет Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та інші.

На сьогоднішній день нафта як фактор впливу на довкілля регіону під час нафтовидобутку забруднює грунтовий покрив, водойми, інгібує діяльність біологічних систем. Забруднення нафтою відбувається під час спонтанних її виходів на поверхню землі, аварійних виливів, при транспортуванні, тощо. Найбільш небезпечними є аварійні виливи нафти, які відбуваються унаслідок порушення герметичності свердловин, нафтопроводів, технологічного обладнання. Таких виливів протягом одного року на території Бориславського нафтового родовища може бути не менше двохсот, які забруднюють земельні ділянки площею від одного до п'ятидесяти і більше метрів квадратних і так впродовж століть. Особливо великі території забруднювались біля фонтанних свердловин, з яких нафта після пробурення під високим тиском викидалась на поверхню, знищуючи живі організми на своєму шляху. В регіоні мали місце також аварійні виливи нафти з магістральних нафтопроводів. Все це зумовлює належну організацію інноваційної діяльності в нафтовій сфері регіону. Забезпечення інноваційного розвитку нафтовидобувного, нафтотранспортного та нафтопереробного комплексів регіону можна було б здійснювати шляхом створення технопарку "Галичина" який інтегрував би відповідні наукові та проектні структури Прикарпаття, нафтопереробний комплекс "Галичина", нафтовидобувні установи Бориславського нафтового родовища та інші структури нафтової галузі України та зарубіжжя.

Надзвичайно актуальною проблемою в регіоні є забезпечення інноваційного розвитку архітектурно-будівельного та автодорожного комплексів, комплексу ландшафтної архітектури та озеленення агломерації, паркового мистецтва. Це зумовлює створення відповідної інноваційної структури, наприклад, архітектурно-будівельного технопарку, де інноваційну політику виробляли б: Інститут архітектури Національного університету "Львівська політехніка", Львівський лісотехнічний університет, Державний інститут "Містопроект", Львівська академія мистецтв тощо.

В агломерації зосереджено багато підприємств хімічної промисловості, зокрема заводи "Галол" (м. Дрогобич), "Галлак" (м. Борислав), "Граніт" (м. Дрогобич), "Полімінерал" (м. Стебник) та інші, немало побутових підприємств та погано обладнаних з санітано-епідеміологічної та екологічної точок зору установ торгівлі, які негативно впливають на стан екосистеми агломерації. Все це вимагає належної організації санітарно-епідеміологічного та екологічного моніторингу в агломерації, високих наукомістких та безвідходних технологій, технологій з утилізації заводських та побутових відходів чи взагалі перегляду стратегії розвитку установ хімічної промисловості регіону. Актуальним, на наш погляд, тут може бути закриття підприємств хімічної промисловості у м. Бориславі, відпрацювання технологій щодо дезактивації та дегазації його території, з метою більш ефективного використання наявних рекреаційних ресурсів.

В противному випадку, забезпечення інноваційного розвитку зазначеним вище підприємствам, можна було б розпочати з їх трансформації у відповідні технопарки та інноваційні центри, технологічні процеси яких доцільно було б інтегрувати як по горизонталі - на мезорівні, так і по вертикалі - з галузевими науковими, проектними та виробничими структурами, із спорідненими підприємствами України та зарубіжжя. Інноваційна діяльність зазначених технопарків та інноваційних центрів могла б замикатись на НВО "Синтез" (м. Борислав), хімічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Інститут хімії та хімічних технологій Національного університету "Львівська політехніка", на проектні та інші установи регіону, України та зарубіжних країн.

Інтенсифікацію розвитку малого та середнього бізнесу в агломерації та регіоні пропонується здійснювати із створення на базі готелю "Тустань" - Дрогобицького інноваційного бізнес-інкубатора "Тустань" з філіями у Бориславі та Стебнику, аналогічного бізнес-інкубатора при курортополісі Трускавець з філіалом на курорті Східниця.

Ефективний інноваційний розвиток рекреаційної сфери регіону бачимо в інтенсифікації інноваційної діяльності на організаційному і технологічному рівнях курортополісу Трускавець через більш ефективне залучення інтелектуального потенціалу України та зарубіжжя, у створенні рекреаційного технополісу (рекрополісу) Східниця, в інтеграції інноваційних та технологічних процесів курортополісу Трускавець і рекрополісу Східниця, у відпрацюванні організаційно-правових та науково-технологічних передумов формування Карпатської мережі валеологічних інноваційних структур на зразок рекропарків, рекрополісів та курортополісів, малих і середніх валеологічних інноваційних центрів. Для відпрацювання та реалізації інноваційної політики щодо розвитку медичної сфери агломерації доцільно було б при медичних об'єднаннях міст агломерації організувати інноваційні підрозділи. Інноваційна діяльність зазначених структур могла б інтегруватись з діяльністю лікувальних підрозділів курортополісу Трускавець та рекрополісу Східниця, медичних вузів України, інститутів Національної академії медичних наук України та медичних структур зарубіжних країн.

Активізацію інноваційної діяльності у сфері освіти вбачаємо у трансформації методичних кабінетів міських відділів освіти у методичні інноваційні центри. Відпрацювання стратегії інноваційного розвитку системи освіти агломерації, проведення спільних фундаментальних та прикладних досліджень, розроблення нових методик та технологій навчання могли б здійснювати Львівський національний університет імені Івана Франка та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка в сукупності з інститутами АПН України та НАН України.

На наш погляд, агломерація, особливо курорти Трускавець та Східниця, повинні стати мистецькими салонами європейського рівня. Інноваційний, високопрофесійний розвиток цієї сфери агломерації можуть забезпечувати відповідні інноваційні структури сумісно з провідними митцями регіону та України, фахівцями музично-педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Львівської академії мистецтв та Львівської музичної академії ім. М.В. Лисенка.

Метою діяльності всіх інноваційних структур агломерації повинні стати:

- використання та розвиток наявного мистецького та науково-технологічного потенціалу регіону, України та зарубіжжя;
- підтримка малого підприємництва;
- залучення іноземних інвестицій для стабілізації і подальшого розвитку виробництва наукомісткої продукції;
- розроблення та введення нових ресурсозберігаючих та екологічно чистих - безвідходних технологій, технічне переоснащення і модернізація підприємств;
- інтенсифікація виробництва та реалізації конкурентноспроможної на внутрішньому і світовому ринках продукції;
- насичення ринку регіону та України товарами і послугами високої якості, підвищення добробуту населення агломерації.

Таким чином, доцільною тут стає регіональна агломерація як різновидність технополісу [8], що вирізняється комплексністю, великою територією (в радіусі до 30 км.), некерованістю процесів, активацією венчурного капіталу (наприклад, Силіконова долина в Каліфорнії, куди входять Стенфордський науковий парк, 12 дослідницьких центрів). Регіональна агломерація "Дрогобиччина" могла б організовувати та здійснювати створення інноваційних структур, об'єднаних в мережу, відпрацьовувати стратегію їх розвитку, здійснювати збалансований розподіл продуктивних сил, встановлювати пріоритетність у їх розвитку, організовувати взаємодію із зовнішнім середовищем, інформаційні та технологічні взаємини між суб'єктами підприємницької діяльності. Всі сфери діяльності агломерації повинні розвиватись саме на інноваційній основі. Всі установи агломерації повинні бути інноваційними, якщо не за структурою, то хоча б за діяльністю. Тільки таким чином вони зможуть забезпечувати собі постійний розвиток, бути конкурентноспроможними як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Всі сфери діяльності агломерації повинні знаходитись в горизонтальних і вертикальних інноваційних циклах.

Висновки. На основі вище сказаного, можна зробити висновок про те, що збалансування розвитку регіональної агломерації вимагає:

1. Проведення фундаментальних та прикладних досліджень щодо відпрацювання методології інноваційного розвитку усіх сфер діяльності агломерації.
2. Розроблення та реалізації нових організаційно-управлінських та правових механізмів регуляції розвитком агломерації.
3. Створення Ради голів міст та територіальних громад агломерації, виконавчої дирекції агломерації як координуючих та управлінських органів з інноваційного розвитку агломерації, не порушуючи при цьому принципи місцевого самоврядування.
4. Розроблення концепції та програми інноваційного розвитку економіки агломерації.
5. Розроблення пріоритетних напрямків інноваційної діяльності в агломерації.
6. Створення мережі інноваційних структур.
7. Дослідження інноваційно-інвестиційної привабливості агломерації.
8. Розроблення та реалізація інноваційно-інвестиційних проектів.

Література

1. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. За ред. В.О. Василенко. - Київ: ЦУЛ, Фенікс, 2003. - 440 с.
2. Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент: Учеб. Пособие. - 2-е изд., стереотип. - К. : МАУП, 2001. - 152 с.
3. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д.Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др. Под ред. С.Д. Ильенковой. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 327 с.
4. Інноваційне законодавство України: Повне зібрання нормативно-правових актів. У 3-х томах. Укладачі: авт. Кол. За заг. Ред. Костецького В.В. - Т. 1. - К., 2003. - 284 с. - Т. 2. - К., 2003. - 192 с. - Т. 3. - К., 2003. - 152 с.
5. Коренной А.А., Карпов В.И. Курс инновационного менеджмента. - Киев, 1997. - 336 с.
6. Морозов Ю.П. Инновационній менеджмент: Учеб. Пособие для вузов. - М. : ЮНИТА-ДАНА, 2001. - 446 с.
7. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку: Навч. Посіб - К. : Вища шк., 2002. - 254 с.
8. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. - СПб. : Питер, 2002. - 400 с.
9. Фесянов В. Інноваційний менеджмент як конструктивна сила сучасного управління // Персонал, 2003. - № 1. - С. 70-75.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat