Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Процишин О.Р.
Опубліковано: Звіт про результати дослідження кафедральної наукової теми
"Соціально-економічні умови функціонування
спеціальної економічної зони (СЕЗ) “Курортополіс Трускавець”". -
Дрогобич: Дрогобицький державний педагогічний університет, 2003.

Конкуренція на ринку товарів і послуг в умовах СЕЗ "Курортополіс Трускавець"

Перехід до соціально-орієнтованої ринкової економіки по-новому поставив питання визначення суті конкуренції у різних галузях народного господарства, в тому числі у сфері товарного обігу.

У перекладі на українську мову з латинської конкуренція означає "зіткнення". Вона є економічною боротьбою, суперництвом між відособленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов'язаних з продажем цієї продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим споживачам. Конкуренція є об'єктивною закономірністю становлення і розвитку виробництва.

Конкуренція - це спосіб ведення господарства, найбільш доцільна форма підприємницької діяльності в умовах економічної самостійності відокремлених підприємств. Економічні інтереси відокремлених власників полягають в одержанні якомога більшого прибутку в результаті суперництва. Тому спонукальним мотивом конкуренції є інтерес в одержанні доходу, збільшення обсягу виробленого продукту.

Основне завдання конкуренції виробників - завоювати ринок, у боротьбі за споживача перемогти своїх суперників, забезпечити одержання зростаючого прибутку, досягнути успіху в підприємницькій діяльності. Тому конкуренція - це основний фактор прогресу суспільства, котрий досягається у результаті підвищення продуктивності та передової організації праці на основі науково-технічних досягнень. Проте конкуренція сама по собі не дає нововведень. Творцями є конкретні підприємці, а конкуренція здійснює вибір нововведень і усуспільнення, тому вона є стимулом для розвитку науково-технічного прогресу.

Якщо ж конкурують покупці, то основна мета їх суперництва полягає в одержанні максимальної корисності від купівлі продукту при мінімальних затратах. Проте для умов класичного ринку характерна конкуренція продавців. Тому споживачі сприймають суперництво через конкуренцію товарів, яка ґрунтується на боротьбі виробників. Саме ця конкуренція, де функціонує величезна маса грошей, змагаються наукові та технічні спеціалісти, колективи, створюються рекламні стратегії, формується збут, саме вона і здійснює вирішальний вплив на вибір споживача.

Отже, конкуренція - це економічне явище, котре проявляється специфічною формою суперництва інтересів господарюючих суб'єктів на ринку, боротьбою за більш вигідні умови господарювання, частку ринку з метою одержання максимальної вигоди; є невід'ємним елементом механізму ринку та необхідною умовою його функціонування.

Функціонування ринкової економіки надає кожному суб'єкту свободу вибору діяльності. Свобода вибору ґрунтується на свободі пропозиції, свободі виробляти будь-який товар і продавати його будь-якому споживачеві. Свобода і конкуренція - це взаємодоповнюючі та взаємозумовлюючі частини одного цілого. Таким чином, наголошуючи на тісному взаємозв'язку цих категорій, можна говорити, що свобода вибору індивідуума у ринковій економіці є джерелом виникнення і основною умовою існування конкуренції як явища.

Значення конкуренції для економіки переоцінити важко. Існують різні точки зору щодо визначення функцій конкуренції та їх пріоритетності. Нами виділені чотири основні функції конкуренції: регулююча, стимулююча, забезпечуюча, захисна.

У результаті дії конкурентної боротьби основні функції конкуренції посилюються і реалізуються. Як наслідок, можна виділити похідні функції конкуренції. До них віднесемо: підвищення продуктивності праці, формування механізму відбору найефективніших рішень, розвиток виробничих сил і відносин, інтенсифікація товарообмінних процесів, регулювання співвідношення попиту і пропозиції, встановлення ринкової ціни, перелив капіталу між галузями, покращення якості товарів, сприяння впровадженню і вибору нововведень, а звідси і розвитку науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва та інші.

На наш погляд, на сучасному етапі розвитку конкуренції в перехідний період до похідних функцій слід віднести прискорення демонополізації економіки, зростання ділової активності суб'єктів ринку, досягнення високого рівня іміджу, створення умов для вільного вибору діяльності всіх учасників ринку, посилення інтеграції в малому та середньому бізнесі.

Похідні функції конкуренції, що виявляються в ході конкурентної боротьби численні. Для кожної галузі економіки їх можна конкретизувати відповідно до специфіки її діяльності. Так, для галузі торгівлі, на нашу думку, до похідних функцій конкуренції віднесемо інтенсифікацію діяльності торговельних підприємств, оновлення асортименту товарів, підвищення рівня обслуговування покупців та інші.

В органічній єдності з функціями постає необхідність сформулювати основні завдання розвитку конкуренції на ринку товарів і послуг. На наш погляд, першочерговими завданнями є:

- створення необхідних передумов і рівних умов для розвитку конкуренції в різних сегментах ринку товарів і послуг;
- стимулювання диверсифікації торговельної діяльності, спеціалізації та типізації торговельних підприємств;
- створення дієвого ринкового механізму функціонування торгівлі, посилення державного регулювання;
- легалізація "тіньового" сектору торгівлі;
- посилення контролю та санкцій за недобросовісну конкуренцію.

Конкурентне середовище - це комплекс факторів, що створюють умови для успішного розвитку конкуренції, яка є основним елементом ринкової економіки. Оптимальне функціонування ринку безпосередньо пов'язане з наявністю конкуренції, а тому функціонування ринку тим ефективніше, чим активніша конкуренція і кращі умови для неї.

Одним із сприятливих факторів формування конкурентного середовища є запровадження Державної Програми демонополізації економіки і розвитку конкуренції. У ній поряд із структурними засобами монополізації, тобто тими, які передбачали зміну структури учасників ринку, а саме: децентралізацію управління, поділ державних монопольних утворень, ліквідацію державних організаційних структур монопольного типу, - передбачено і більш складні, неструктурні дії, спрямовані на зміну структури відповідних ринків, не зачіпаючи структури суб'єктів господарювання, які на них вже працюють. До них належать зниження або зняття бар'єрів, що обмежують вступ суб'єктів господарювання на існуючі ринки, та стимулювання вступу на монополізовані товарні ринки нових суб'єктів господарювання. Програма спрямована на формування і розвиток конкурентного середовища, яке б забезпечувало ефективне використання суспільних ресурсів, вільний вхід на ринок для підприємців, свободу для споживачів у виборі товарів широкого асортименту кращої якості за більш низькими цінами.

Формування конкурентного середовища є достатньо складним процесом. Для цього потрібно, щоб були створені умови і правові основи для розвитку конкуренції: у сфері товарного обігу - за приріст капіталу виробничого походження; між банками - за виробничий об'єкт вкладення капіталу; між промисловими підприємствами - за більшу частку ринку, одержання більшого прибутку від реалізації виробленого товару; між торговельними організаціями - за покупця.

У результаті економічних реформ (роздержавлення, приватизація, демонополізація та інші), що проводились у країні, відбулись зміни, які створюють умови для розвитку ринкових відносин і формування конкурентного середовища на ринку товарів і послуг:

- узаконення приватної власності на засоби виробництва, що є необхідною умовою існування конкуренції;
- утворилась велика кількість дрібних підприємств, які відрізняються правовою формою власності та організаційною структурою;
- змінились методи господарювання. Основним став метод госпрозрахунку, який ставить підприємства в рівні умови на шляху досягнення мети - одержання максимального прибутку при мінімальних витратах. Тому результати діяльності підприємств на ринку товарів і послуг найбільше будуть залежати від вміння вірно побудувати та реалізувати свою стратегію;
- змінилась структура мережі торговельної галузі, як основної на ринку товарів і послуг:

а) ліквідовані відомчі структури, такі як військторги, орси, змішторги тощо;
б) утворились нові структури: дрібнооптові підприємства, оптово-роздрібні, збільшилась кількість дрібнороздрібних підприємств тощо;
в) легалізувались і збільшились у масштабах речові та оптово-роздрібні ринки, які складають конкуренцію організованій торгівлі;

- змінилась поведінка відносин між торговельними підприємствами, основна діяльність яких спрямована на задоволення потреб покупця;
- відбувається експансія комерційних структур у сільську місцевість, які стають альтернативою історично монопольній споживчій кооперації.

Проте для розвитку здорової конкуренції між суб'єктами господарської діяльності наявність названих змін недостатня. Необхідні сприятливі макро- та мікроекономічні фактори, які б спонукали ділову активність торговельних підприємств у галузі. Ділова активність визначає привабливість підприємства для контрагентів, а звідси і привабливість ринкових партнерів щодо застосування методів конкурентної боротьби, тобто до посилення конкуренції. Згідно результатів обстежень підприємств роздрібної торгівлі НДІ статистики разом з Держкомстатом України за методикою Комісії ЄС, ділову активність у галузі стримує ряд факторів: 87% - низький платоспроможний попит; 1% - недостатня кількість кваліфікованих кадрів; 43% - нестача оборотних коштів; 2% - нестача торгових площ; 14% - орендна плата; 11% - транспортні витрати; 3% - складності з пошуком постачальників; 69% - податки; 38% - конкуренція у власному секторі; 1% - нестача складських приміщень; 10% - недоступність банківських кредитів.

Вищеперераховані фактори не сприяють формуванню ділової активності, яка, певною мірою, впливає на конкурентну активність, тобто на інтенсивність дії конкуренції. Тому, на нашу думку, необхідні суттєві зміни в законодавстві, які б сприяли зменшенню тягаря податків, проведенню реструктуризації боргів підприємств, стимулювали б інвестиції та інновації.

Ефективною формою залучення інвестицій в економіку України є створення спеціальних (вільних) економічних зон. Тому метою створення СЕЗ "Курортополіс "Трускавець" згідно Закону України "Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс "Трускавець" є стимулювання інвестиційної діяльності спрямованої на збереження і ефективне використання природних лікувальних ресурсів у лікувально-оздоровчі галузі та розвиток туризму.

Пріоритетними видами економічної діяльності є ті, що визначаються "Положенням про критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності і порядком їх застосування". Серед критеріїв, зокрема, виділено "надання переваги тим видам економічної діяльності, які розвиваються переважно за рахунок малого та середнього бізнесу", до якого і відноситься більшою мірою сфера торгівлі та послуг для обслуговування туристів та рекреантів.

На суб'єктів СЕЗ "Курортополіс "Трускавець" поширюється спеціальний правовий режим виключно під час здійснення ними підприємницької діяльності на території СЕЗ. Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності сплачують збір Державного інноваційного фонду в розмірі 1 відсотка від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), зменшеного на суму податку на додану вартість та акцизного збору до Державного бюджету України. У торговельній, посередницькій діяльності збір сплачується від сум торговельної або збутової націнки (надбавки) на реалізовані товари.

Отже, особливих пільг підприємства торговельної сфери не мають, тому знаходяться в майже рівних стартових умовах з позиції конкуренції між ними. Інша справа, що здобуті конкурентні переваги різні, які і визначають конкурентний статус підприємств на ринку товарів і послуг і формують їх конкурентоспроможність.

Слід зауважити, що пільговий податковий режим розповсюджується на послуги санаторно-лікувальних закладів, які надають послуги з охорони здоров'я та соціальної допомоги, та здійснюють інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною на менше 500 тис. доларів США.

Оскільки суб'єкти підприємницької діяльності діють на території СЕЗ "Куротополіс Трускавець", тобто в одній стратегічній зоні, то вони і формують конкурентне середовище, зокрема на ринку товарів і послуг.

Нами, з метою вивчення конкурентного середовища в торгівлі та методів конкурентної боротьби, що застосовуються торговельними підприємствами на території СЕЗ "Курортопліс Трускавець" проводились власні дослідження.

Обстеження проводилось у формі поштового опитування. Відповіді респондентів на анкети дають можливість зробити висновок, що підприємства незалежно від форми власності відчувають конкуренцію різної сили з боку суб'єктів ринку (аналогічних підприємств, фізичних осіб, ринку, тіньових структур).

Для формування конкурентного середовища необхідна перш за все наявність такої кількості господарюючих суб'єктів, щоб була можливою між ними конкуренція. На сьогодні при тенденції скорочення магазинів роздрібної торговельної мережі, не має їх достатньої кількості для існування між ними здорової та сильної конкуренції. За нашими підрахунками в роздрібній торговельній мережі України необхідним є створення ще близько 29,3 тис. магазинів, виходячи з критерію нормативу торговельної площі на 1000 жителів (250 кв.м).

Створення достатньої кількості підприємницьких структур здійснюється у двох формах:

1) реформування вже існуючих організаційних структур (об'єднань);
2) шляхом створення нових підприємств.

Для визначення ступеня розвитку конкуренції серед роздрібних торговельних підприємств продовольчої групи м.Трускавця ми розрахували показники концентрації. Згідно двопорогової шкали оцінки ступеня розвитку конкуренції в обстежуваному ринковому сегменті виявлена концентрація слабка на межі з помірною, оскільки індекс Герфіндаля-Гіршмана (ННІ) менше 1000, а коефіцієнт ринкової концентрації (чотирьохдольний) виявився лише на 1,5% вище за 45%, що характерно для слабкої концентрації господарюючих суб'єктів, тому інтенсивність конкуренції за даним показником є помірною.

На нашу думку, на інтенсивність конкуренції вказує співвідношення кількості утворених підприємств до збанкрутованих. Оскільки офіційна статистика на даний час не оперує даними про банкрутство підприємств, то про інтенсивність конкуренції можна судити, деякою мірою, за співвідношенням кількості прибуткових підприємств до збиткових. Станом на 1.01.2003 року співвідношення прибуткових підприємств до збиткових дорівнює 1: 0,75 (57% : 43%), тобто кількість прибуткових і збиткових підприємств близька, що доводить про деякий вплив конкуренції у їх діяльності, враховуючи, що економічні умови для всіх рівні. Проте в цілому за даним показником визначаємо інтенсивність конкуренції теж помірною.

Аналіз відповідей респондентів щодо вибору постачальників свідчить, що виробники та оптові бази займають приблизно однакову частку щодо постачання товарів серед всіх постачальників. Дана ситуація, певною мірою, спричинена особливостями торгівлі товарами продовольчої групи. Конкуренцію виробникам і оптовим базам складають незалежні торговельні посередники, частка яких у постачанні товарів у торговельну роздрібну мережу згідно наших обстежень складає 14%.

Таким чином, достатня кількість видів постачальників, між якими існує конкуренція, а також надання ними, певною мірою, однотипних послуг та низько диференційованих товарів не сприяє інтенсивності конкуренції між роздрібними торговельними підприємствами.

Згідно результатів проведених нами обстежень, які доводять, що збільшується частка підприємств змішаного, здебільшого однотипного асортименту, а кількість додаткових послуг, що надаються на даний момент опитаними респондентами, є незначною, можна відзначати низьку ступінь диференціації товарів і послуг, яка, фактично, є сприятливим моментом для інтенсифікації конкуренції у галузі торгівлі.

По суті, глибока диференціація створює вхідний бар'єр, змушуючи підприємства, що вступають у галузь (новостворені), витрачати кошти (початкові збитки, втрата часу) на завоювання авторитету в покупців. До бар'єрів входу в галузь і виходу з неї, крім товарної диференціації, віднесемо ще такі, як початкові інвестиції, перехідні витрати, що пов'язані з перепідготовкою персоналу, реорганізацією, приватизацією, часом на пошуки надійних постачальників, створення нового дизайну тощо, а також урядова політика.

Дієвим інструментом поширення інформації про особливості диференційованих товарів і послуг є реклама, котра є інструментом конкурентної боротьби. Активне застосування реклами підприємствами на ринку товарів і послуг свідчить про посилення конкуренції між ними з метою привабити покупця.

Проведені нами обстеження дають змогу виявити види реклами, які найчастіше застосовують магазини продовольчого напрямку (таблиця 1).

З даних таблиці 1 видно, що серед всіх видів реклами, що застосовуються обстеженими підприємствами торгівлі, найбільш розповсюдженою є вітринна (84,9%), світлова (59,3), радіореклама (59,9%) та внутрішньо-магазинна інформація (50,2 %). У незначній кількості застосовуються реклама в пресі (25,9%), на телебаченні (25,9%), на вуличних щитах (12,7%), демонстраційна (3,5%), друкована (15,4%) та інші види реклами (25,6%). Зовсім не застосовується сувенірна реклама (рекламна упаковка, пакети тощо) як метод активізації продажу серед опитаних торговельних підприємств.

Таблиця 1

Види реклами, які застосовують обстежені магазини На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" (в%)
Магазини за формою власності Внутрішньо магазинна інформація Внутрішня реклама Зовнішня реклама Питома вага мага-
зинів, які засто-
совують рекламу
Питома вага мага-
зинів, які не засто-
совують жодної реклами
світ-
лова
віт-
ринна
демон-
стра-
ційна
дру-
кована
суве-
ніри
радіо теле-
бачення
преса вуличні щити Інші
Державна 75,0 71,4 85,7 - 2,0 - 28,0 14,3 29,5 - - 86,8 13,2
Колек-
тивна
47,4 36,8 94,7 10,5 21,0 - 5,2 - 21,1 13,7 15,8 95,7 4,3
Приватна 28,1 69,8 74,3 - 23,2 - 26,7 19,8 27,0 24,5 61,0 100,0 -
Всього 50,2 59,3 84,9 3,5 15,4 - 19,9 11,4 25,9 12,7 25,6 94,2 5,8

У цілому серед обстежених підприємств 94,2% застосовують у своїй діяльності хоча б один з інструментів реклами чи внутрішньомагазинної інформації (вказівники, інформаційні схеми тощо).

Дієвим інструментом активізації продажу є додаткові послуги. Надання додаткових послуг значною мірою визначає якість торговельного обслуговування. Диверсифікація в області послуг сприяла виникненню принципово нової індустрії послуг.

Проведені нами обстеження дають змогу виявити, які додаткові послуги застосовувались магазинами продовольчого напрямку в минулому, які застосовуються в даний час і які плануються впровадитись у найближчій перспективі (табл. 2). Результати аналізу доводять, що в діяльності торговельних підприємств колективної форми власності на відміну від торговельних підприємств іншої форми власності застосовувалась у минулому найбільша кількість видів додаткових послуг із дев'ятнадцяти запропонованих в анкеті. Найбільше застосовувались такі види додаткових послуг, як торгівля з продовженим режимом роботи (20,7%), прийом попередніх замовлень на товари, що відсутні в продажу (14,7%), виїзна торгівля (9,6%).

У даний час кількість видів додаткових послуг, що надаються торговельними підприємствами колективної форми власності, збільшилась до чотирнадцяти. З'явились у діяльності магазинів такі види послуг, як дрібнооптовий продаж (6,1%), доставка товарів до автомашини покупця та їх завантаження (20,8%), організація в магазині кафетеріїв та барів (36,8%), організація автостоянки біля магазину (15,8%), організація кіосків періодичних видань та аптечних (8,4%). Збільшився продаж окремих товарів у кредит.

У даний час найбільшу питому вагу у діяльності магазинів колективної форми власності становлять такі види послуг: торгівля з продовженим режимом роботи (63,2%), частка якої збільшилась в даний час порівняно з минулим на 42,5%; торгівля без вихідних (31,5%), частка якої збільшилась в даний час порівняно з минулим на 28,7%; прийом попередніх замовлень на товари, що є у продажу (26,3%), частка якого збільшилась на 22,2%; прийом попередніх замовлень на товари, що відсутні у продажу (26,3%), частка якого збільшилась на 17,1%; консультації спеціалістів у магазині (10,5%), частка яких збільшилась на 6,6%.

У даний час у діяльності обстежуваних магазинів не виявлено таких видів додаткових послуг, як доставка куплених товарів на дім покупця, розрахунок за товари із застосуванням кредитних карток, організація прокату відеокасет, які в найближчій перспективі плануються впровадити як способи підвищення конкурентоздатності підприємства.

Згідно одержаних даних таблиці 2 спостерігаємо тенденцію зростання використання в діяльності торговельних підприємств колективної форми власності різних видів додаткових послуг. У найближчій перспективі цими підприємствами планується застосувати 18 видів послуг із перерахованих, серед яких знову з'являється бажання продавати окремі товари в кредит (11,2%). Проте слід зауважити, що окремі види додаткових послуг магазини вважають недоцільним застосовувати, тобто змінюють свою конкурентну тактику. Можна спостерігати зниження питомої ваги таких послуг: торгівля з продовженим режимом роботи на 26,4%, торгівля без вихідних на 16,3%, виїзна торгівля на 6,5%.

Таблиця 2

Питома вага обстежуваних магазинів, що надають додаткові послуги покупцям в часовому періоді
Додаткові послуги Питома вага магазинів, які застосовують додаткові послуги,%
в минулому в даний час в найближчій перспективі
державна колек-
тивна
приватна державна колек-
тивна
приватна державна колек-
тивна
приватна
1. Прийом попер.замовлень на товари, що є у продажу 19,4 4,1 - 12,5 26,3 40,7 21,3 42,1 40,7
2. Прийом попередніх замовлень на товари, що відсутні у продажу 19,4 14,7 - 41,2 26,3 6,7 41,2 31,5 6,7
3. Продаж окремих товарів у кредит - 3,7 - - - - - 11,2 -
4. Розрах-к за товари із застосув.кредитних карток - - - - - - 5,7 4,9 -
5. Організація дегустації окремих товарів - 4,2 - - 4,2 - - 15,7 5,2
6. Консультації спеціалістів у магазині. -17,1 3,9 - 39,6 10,5 72,5 45,4 32,4 98,5
7. Торгівля з продовженим режимом роботи 9,8 20,7 - 9,8 63,2 83,2 - 368 98,5
8. Торгівля без вихідних 14,7 2,8 - 71,4 31,5 - 71,4 15,2 6,7
9. Виїзна торгівля 7,4 9,6 - 7,4 26,7 - 16,8 20,1 6,7
10. Дрібнооптовий продаж - - - - 6,1 - - 6,1 -
11. Доставка товарів до автомашини покупця - - - - 20,8 - 18,4 26,3 -
12. Доставка куплених товарів на дім - - - - - - - 27,0 6,7
13. Організація автостоянки біля магазину - - - - 15,8 - - 15,8 -
14. Організація обмінних пунктів валюти - 5,2 - - 5,2 - 18,4 19,6 -
15. Організація ксерокопіювання - 4,7 - - 4,7 - 18,4 17,5 -
16. Організація в магазині кафетеріїв і барів 17,4 - 18,5 28,5 36,8 18,5 28,5 36,8 34,9
17. Організація кіосків періодичних видань, аптечних кіосків тощо - - - - 8,4 - - 8,4 -
18. Організація прокату відеокасет - - - - - - - 7,6 -
19. Інші види послуг - - - - - - - - -

Серед додаткових послуг, які надають магазини державної форми власності, переважають: торгівля без вихідних (71,4%), прийом попередніх замовлень на товари, що відсутні у продажу (41,2%), консультації спеціалістів (39,6%), організація в магазині кафетеріїв і барів (28,5%). Набір додаткових послуг, які пропонуються магазинами державної форми власності, досить обмежений порівняно з набором додаткових послуг, який застосовують магазини колективної форми власності. Комплект додаткових послуг даних магазинів включає сім видів із перерахованих в анкеті, хоча в найближчій перспективі планується збільшити їх застосування до одинадцяти.

В одноосібних підприємствах приватної форми власності виявлено теж обмежений набір додаткових послуг - п'ять видів, серед яких переважають наступні: торгівля з продовженим режимом роботи (83,2%), консультації спеціалістів (72,5%), прийом попередніх замовлень на товари, що є у продажу (40,7%), організація в магазині кафетеріїв і барів (18,5%). Проте в найближчій перспективі одноосібні торговельні підприємства планують впровадити більшу кількість додаткових послуг - до дев'яти видів.

Таким чином, виявивши тенденцію до зростання застосування різних видів додаткових послуг у діяльності магазинів, можна зробити висновок, що диверсифікація додаткових послуг зумовлює і свідчить про посилення конкурентної боротьби між підприємствами в галузі торгівлі.

Отже, фактори, що впливають на інтенсивність конкуренції на ринку товарів і послуг на території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" можна систематизувати як посилюючі та послаблюючі. До посилюючих факторів віднесемо: проведення демонополізації, роздержавлення та приватизації, утворення нових організаційно-правових форм, відношення частки збиткових підприємств до частки прибуткових майже однакові, тенденція до деспеціалізації, низька диференціація товарів і послуг, застосування диверсифікації та інших інструментів та методів конкурентної боротьби, низькі бар'єри вступу в галузь і виходу з неї, заходи уряду щодо захисту конкуренції та формування конкурентного середовища. До послаблюючих факторів віднесемо: низька забезпеченість населення торговою площею у магазинах роздрібної торгівлі, достатня кількість однопрофільних постачальників, податкова політика уряду.

Зважаючи на переважаючу кількість посилюючих факторів, певною мірою можна узагальнити, що конкуренція в торговельній галузі розвивається досить інтенсивно, залишаючись при цьому помірною.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat