Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Вачевський М.В.
Опубліковано: Молодь і ринок. – 2003. - №.4 (6). – С.13-18.

Підготовка молоді до самостійної трудової діяльності в умовах ринкової економіки

Самостійна трудова діяльність особистості - це, перш за все, творча діяльність, яка базується на достатньо розвинутих загальнотрудових і спеціальних уміннях. У практиці загальноосвітньої школи така підготовка швидше виняток, ніж правило, адже орієнтація учнівської молоді на відтворення певної суми знань, засвоєння умінь і навичок, без осмислення їх доцільності і важливості призводить до формування безініціативного виконавця інструкцій, вимог. Практично, школа породжувала покоління таких працівників,, які виконували свою роботу лише за командами зверху [2].

Перехід нашого суспільства до ринкових відносин вимагає кардинальних змін у трудовому вихованні учнівської молоді. На перший план виступають такі якості особистості, як самостійність і підприємливість. Важливою умовою підготовки учнівської молоді до вибору професії і трудової підготовки, для сучасних умов, безперечно, є вивчення економіки, науки, яких поєднує в собі різні види наукових напрямків.

Питання підготовки молоді до трудової діяльності висвітлювалися в роботах [1, 2, 3, 4, 5] авторів: М.Горлача, В.Терес, Г.Левченко, МТименко, ОЛроцишин, О.Шпак. Цій проблемі присвячено також роботи педагогічних колективів вищих і загальноосвітніх закладів. Розвиваючи і збагачуючи проблему економічної освіти і виховання учнівської молоді та школярів в умовах розвитку ринкових економічних відносин, вчені С.Вовканич, А.Вихрущ, В.Мадзігон, ІДрокопенко, В.Сидоренко, Г.Левченко, М.Ярмаченко та інші розробили нові підходи до організації економічної освіти через систему трудової підготовки. Проте проблема вимагає подальшого дослідження, вивчення і вдосконалення.

Вироблення методичного підходу підготовки молоді до творчої діяльності в умовах ринку, приєднання трудового виховання і розвитку творчих здібностей молоді до реального життя, що в кінцевому результаті відіб'ється позитивно на економіці країни.

При вивчені економіки в загальноосвітній школі, учні отримують знання, які формують у них погляди на правильний вибір професії. В загальному виховання дітей і молоді - це засвоєння і дальший розвиток новими поколіннями суспільно-трудового досвіду, підготовка їх до участі в суспільному виробництві.

Можливості для розвитку якостей особистості у трудовій діяльності закладені у змісті і характері праці, як відмічає О. Процишин в роботі [4]. Порівнюючи компоненти процесу виробничої праці та навчально-трудової діяльності учнів, бачимо, що вони мають подібні структурні схеми. В обидвох процесах є предмети і засоби праці, технологія, організація і економіка, що через трудові функції' особистості забезпечує продукт праці.

Слід відзначити, що ринкова економіка вимагає економічних знань від кожної особистості, яка закінчує навчальний заклад, а економічна освіта молоді, а потім її економічне виховання шляхом створення умов для застосування економічних знань в процесі праці, і є головним спосібом морального, естетичного виховання школярів, і, перш за все, їх розумового та фізичного розвитку.

Основна ідея нової системи трудового виховання молоді - це поєднання навчання з педагогічно-дошкільною індивідуальною та колективною працею.

Найважливіша умова ефективного трудового виховання молоді полягає у тому, щоб трудова діяльність була соціальне, економічно та педагогічне доцільною.

Формування сучасного економічного мислення - складова частина складного процесу визначеної переорієнтації суспільної свідомості підростаючого покоління. Необхідність у переорієнтації суспільної свідомості викликана новими змінами, які проходять в житті людей, розвитком економіки, переходом до інтенсивного виробництва, широким розвитком різних форм власності та ринкової інфраструктури.

Підвищення ефективності суспільного виробництва деякою мірою залежить від зрілості економічної свідомості людей, які переважно виховувалися в дусі командно-адміністративної економіки з чітко визначеними планами виробництва, розподілу та забезпеченням доходів. від готовності брати активну участь в управлінні виробництвом, вдосконаленні управління економікою, а це можливо, якщо до цій діяльності буде підготовлена молодь, яка після закінчення навчання буде працювати в різних галузях народного господарства.

Формування економічної свідомості - розвиток економічного мислення, проявляється на двох взаємопов'язаних рівнях: теоретичному і емпіричному.

Теоретично-економічне мислення - це відображення в свідомості людей суспільних відносин у формі економічних теорій, розумінь, ідей, категорій.

Емпірично-економічне мислення - це обдумане і засвоєне людьми накопичення економічних знань, в тому числі економічної інформації і застосування її у вирішенні конкретних економічних завдань.

На основі наведених тез можемо ствердити, що новий тип економічного мислення передбачає ініціативу в праці, діловитість, відповідальність, творчий пошук Інноваційної діяльності, що веде до найкращого господарського результату при найменших витратах, але при умові, що діють різні форми власності, господарювання.

При формуванні економічного мислення та економічної культури школярів, особливо важливим є правильне засвоєння суті економічних відносин у суспільстві. Економічні відносини завжди історично конкретні. Вони складаються на основі певної форми власності на засоби виробництва і складають суть економіки країни. На цьому виростає конкретна економіка, конкретне господарство країни, формується мета розвитку виробництва, форми і методи господарювання, певні політичні, соціальні і духовні особливості країни. Економіка не тільки зв'язана з розвитком виробничих сил і зумовлена цим розвитком, але й виконує ідеологічну функцію: діє на свідомість, почуття, поведінку людини.

Економічне мислення - це відображення у свідомості людей різних явищ, процесів, закономірностей економічного життя. Оскільки економіка розвивається на певній, конкретній формі власності на засоби виробництва, то і відображення свідомості особистості завжди має конкретний зміст.

Система виховання особистості повинна мати різні форми об'єднання знань і діяльності, процесу навчання і підготовки до участі в творчій роботі. На нашу думку, сам процес виховання молоді пов'язаний з економічною культурою підростаючого покоління, яка формується в умовах розвитку ринкової економіки, при соціальних змінах в суспільстві як результатів діяльності людей у сферах економічного життя [3].

Економічне виховання молоді необхідно проводити в рамках програмного навчання суспільних і гуманітарних предметів.

Трудове виховання покликане виробити в учнівської молоді трудові навички та уміння сформувати професійну майстерність, виробничі навички, знаходити задоволення у праці.

Економічне виховання є складовою частиною виховання гармонійно розвинутої особистості, має специфічні завдання, принципи, проникає у всі сфери суспільного життя.

Процес засвоєння наукового світогляду у кожного нового покоління, соціальної групи людей, кожної особистості має свої особливості, визначені рівнем економічного і соціально-політичного розвитку суспільства, характером і формами боротьби суспільних систем на міжнародній арені, національними і сімейними традиціями, особистими якостями людей.

Розвиток науки і техніки, зростання свідомості молоді, зміни, в економічній, суспільній, духовній сферах вимагають постійного вдосконалення виховання.

Економічне виховання включає знання про економіку, суть економічних законів, систему виробничих відносин грошову систему, податкову політику держави, і інші економічні напрямки навчання - менеджмент і маркетинг.

Слід відзначити, що в науково-педагогічній літературі склалося дещо спрощене уявлення про економічне виховання.

По-перше, відсутній аналіз економічного виховання, економічної культури особистості.

По-друге, немає ясного уявлення про місце і роль економічного виховання в комплексі основних напрямків виховання особистості, економічної культури школярів.

По-третє, нерідко зміст економічного виховання зводиться лише до пропаганди і засвоєння елементів економічних знань.

У нинішніх умовах ми вважаємо, що економічне виховання передбачає ознайомлення учнів із економікою, і як з історично визначеною сукупністю виробничих відносин, що складають базис суспільства, так і конкретно з економікою як єдиним комплексом, що охоплює усі ланки виробництва.

Для успішного вирішення проблеми, підготовки молоді до нових форм господарювання, загальноосвітнім закладам необхідно формувати певну систему економічної освіти і виховання молодого покоління, яка включала б обов'язкові напрямки, а саме:

- економічне виховання в процесі загального навчання;
- економічне виховання під час трудового навчання;
- економічне виховання під час позакласної і позашкільної роботи з учнівською молоддю;
- економічне виховання у сім'ї.

Щоб успішно формувати у молоді основи економічного мислення, творчого пошуку і засвоєння знань з економіки, необхідних у сучасних умовах, необхідно постійно поліпшувати сам навчальний процес у загальноосвітніх школах. Без знань основ економіки, без уміння грамотно думати і діяти не може бути сучасного працівника.

Нове економічне мислення не може виникнути саме собою, воно зв'язане з рівнем економічної підготовки людей. Тому для формування у молоді основ нового економічного мислення необхідно не тільки озброювати їх економічними знаннями, але й включати в активну трудову діяльність. Прищепити молоді любов до праці - одне із важливих завдань навчання і виховання.

У ситуації, що склалася, об'єктивно необхідними є зміни в структурі і змісті економічного виховання молодого покоління. Значну роботу в тому напрямку повинна взяти на себе школа, а також сім'я.

Необхідно звернути увагу, що найперші пізнання з економіки діти одержують в сім'ї, бо вона,-первинна ланка суспільства, яка найчастіше пов'язана з економічним життям країни в цілому.

Корінні соціально-економічні перетворення в суспільстві, пов'язані з ринковою економікою, безпосередньо впливають і на сучасну сім'ю. Сім'я повсякденно здійснює розподіл прибутку, одержаного її членами, витрачаючи його на придбання різних матеріальних благ, задоволення духовних потреб і тощо.

Чітка організація обліку всіх видів доходів і витрат в сім'ї, правильне і раціональне використання грошових надходжень, бережливе ставлення до речей, предметів домашнього вжитку, продуктів харчування, електроенергії, води - все це дає великі можливості для економічного виховання дітей.

Важливо визначити суть і особливості спільної діяльності школи та сім'ї в сучасних умовах, їх місце в системі економічного виховання молоді, прослідкувати закономірність розвитку такої діяльності як педагогічного явища, знайти раціональні шляхи і засоби, що підвищать ефективність економічної підготовки підростаючого покоління до життя і праці-

Економічне виховання молоді необхідне в даний час, адже із розвитком ринкової економіки, повинні розвиватися економічні інтереси, діловитість, відповідальність, творчий пошук шляхів поліпшення господарської діяльності.

Сказане вище вимагає постійного удосконалення змісту навчальних програм з основ наук і особливо, трудового навчання у плані включення до них як компонентів розділів з економічного виховання і розвитку умінь підприємницької діяльності, що вимагають умови ринкової економіки.

Молодь налаштована на пошук сенсу життя та свого місця в ньому, на утвердження себе у суспільстві. Це дозволяє використати й у вирішенні відповідальних завдань соціально-економічного розвитку країни.

В умовах становлення ринкової економіки, коли розвитку набувають різні форми діяльності, дуже важливо сформувати в учнівської молоді готовність до нових способів господарювання.

Дотепер в теоретичних та практичних розробках, присвячених проблемі виховання взагалі та проблемі трудового виховання зокрема, недостатня увага приділялась соціально-економічним аспектам виховного впливу на молодь. При цьому ми маємо на увазі соціологізацію особистості з врахуванням, перш за все, діяльної теорії виховання.

Виховання є складним процесом становлення якісно нової особистості. Він включає інтегральну діяльність "сукупного вихователя" як суму впливу різних чинників на людину і власне діяльність вихованця, внаслідок чого особистість набуває нових якостей.

Необхідно розрізняти виховні впливи, які здійснюються навчальними закладами всіх типів, сім'єю, громадськими організаціями та державними установами, а також неорганізовані, але цілеспрямовані (з боку особистості) виховні впливи радіо, преси, телебачення, культурно-освітніх закладів, літератури і т.інше.

Таким чином, не можна вважати, що в нашому суспільстві навколишня дійсність впливає стихійно без відома офіційних джерел виховного впливу на особистість. По суті справи, соціальне оточення у всій його різноманітності формує свідомість людей у тому ж загальному напрямку, в яшму організована система виховання.

Основна ідея нової системи трудового виховання в умовах ринкової економіки - поєднаним навчання учнівської молоді з педагогічне доцільною індивідуальною та колективною суспільною і виробничою діяльністю. Тут ми наголошуємо, що одне з найголовніших завдань трудового виховання молоді - це формування усвідомленого ставлення до праці як основи життєдіяльності.

Ось чому економічна освіта молоді, а потім її економічне виховання шляхом створення умов для застосування економічних знань в процесі праці — головний спосіб активізації трудового виховання молодого покоління.

Перебудова мислення, переорієнтація ціннісних орієнтацій нашої молоді йдуть поки що повільно. Нові ідеї засвоюються часто лише формально, без переконаного втілення їх в трудову діяльність. При цьому по-новому повинна будуватися і система трудового виховання учнівської молоді, менше за все схильної до впливу старих негативних стереотипів щодо трудової участі у виробництві, негативними особливостями яких може бути прояв безвідповідальності, інертності і т.інше.

Вербальні методи виховання школярів без поєднання з продуктивною працею не забезпечують необхідних переконань і ціннісно-трудових орієнтацій особистості не завжди сприяють прояву трудової активності працівників.

Сьогодні перед суспільством стоїть дуже важливе завдання — подолати існуючу в трудовому вихованні молоді відірваність від реальних потреб життя. І педагогічним, виробничим колективам необхідно пам'ятати, що тільки при дієвій участі, корисній, продуктивній праці молоде покоління може стати активним громадянином суспільства. Тільки через практику можна визначити сутність особистості та її морально-трудові мотиви і можливості.

Слід зазначити, що відірваність трудового виховання молоді від реального життя негативно позначається потім і на моралі молодих робітників, і на економіці країни.

Ось чому необхідно подолати ряд негативних явищ, недоліків і упущень у своїй діяльності. Тому сутність трудового виховання учнівської молоді полягає у формуванні в неї готовності до самостійного життя та праці для забезпечення свого добробуту і високих темпів соціального та науково-технічного прогресу. Тільки завдяки взаємозумовленості змісту трудової підготовки та економічного виховання школярів кожний випускник навчального закладу зможе з'ясувати для себе, що для підвищення життєвого рівня треба краще працювати. Одержання економічних знань прискорює формування у молоді соціальної зрілості, становлення активної життєвої позиції, підприємливості.

Кожний навчальний заклад, починаючи зі школи, покликаний не тільки практично підготувати учнів до праці, але й сформувати у них готовність вирішувати виробничі завдання, брати участь як в освоєнні, так і вдосконалені нової техніки та нових технологів. У зв'язку з цим необхідно приділяти більшу увагу розвитку творчих здібностей учнів, залученню їх до раціоналізаторської, винахідницької та дослідницької діяльності.

Завдання, що постали на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України перед педагогічною наукою з питань трудового виховання учнівської молоді, передбачають суттєві зміни змісту трудового навчання, виховання і профорієнтації молоді.

Кожна школа, яка проводить загальноосвітню підготовку учнівської молоді, відповідно здійснює і трудову підготовку, що в загальному може відповідати певному рівню реалізації системи трудового виховання учнів у школі.

Низький рівень характеризується слабким проявом таких сфер особистості, як операційно-технічна, інтелектуальна, емоційна , вольова (відставання в розвитку працелюбності, загальнотрудових і спеціальних знань, умінь та інтересів до трудової діяльності).

Середній рівень забезпечується у ході реалізації відповідного розділу шкільного річного плану, але в запланованих заходах відсутня система і наступність змісту економічного і трудового виховання школярів. Працею може бути охоплено більшість школярів, проте зміст її не має достатньою мірою елементів творчості, а навчання не виходить за рамки програмного матеріалу.

Відмічені нами вище рівні підготовки молоді до трудової діяльності є тільки рекомендаційними, кожна школа має свій підхід до навчання і виховання, особливо нині, коли поряд із державними навчальними закладами створюються приватні ліцеї, гімназії, школи і вищі навчальні заклади. Звичайна масова школа перестає відповідати умовам ринку, виникає багато нових проблем. Все частіше, особливо після лібералізації цін, спостерігається соціальне розшарування дітей за рівнем матеріальної забезпеченості сімей, що відповідно відбивається і на самому процесі навчання та орієнтації учнів на вибір професії.

Варто відзначити, що приватні навчальні заклади освіти, з одного боку, є конкуренцією державним закладам освіти, але з іншого, вони позбавляюті можливості отримати освіту тим дітям, батьки яких не мають коштів для навчання. Вважаємо, що вся освіта повинна бути державною. Якби не твердили фахівці, що приватні навчальні заклади можуть дати добру освіту, думається, що це- лише один з шляхів отримання стабільної зарплати, отже державні заклади часто затримують виплату зарплати на декілька місяців.

Ринок ставить і школу, і науку про виховання перед жорсткою альтернативою - або їх протистояння збережеться, або виховання особистості дитини, на базі взаємного довір'я і поваги повернуться одне до одного. Саме ринок з його вимогами до продукту праці, увагою до співвідношення затрат і результатів змушує дуже серйозно придивитися до зв'язку теорії і практики, шукати нові шляхи навчання та трудової підготовки учнівської молоді.

Ринкова економіка різко змінила ставлення до свідомого вибору професії, самостійної трудової діяльності. Вже зараз спостерігається значне зменшення напрямків підготовки спеціалістів з інженерних професій, а більшість молодих людей свій напрям вибирають в науки економічні, аудиторські, та правові. Якщо не буде розвиватися сфера виробництва: машинобудування, верстатобудування, будівельна промисловість тощо. То відпадає як необхідність і в потребах економічних спеціальностях, тій кількості спеціалітів, яку готують сьогодні.

Визначальною вимогою нашого суспільства до педагогічної науки є поліпшення підготовки учнівської молоді до свідомого вибору професії, самостійної трудової діяльності. Але потрібно пам'ятати, що для виконання нових завдань необхідне створення нової системи трудового виховання особистості в нових умовах соціально-економічного розвитку незалежної України. Звідси випливають серйозні вимоги до змісту підготовки соціальне активного, здатного до високопродуктивної праці молодого покоління.

Таким чином, мова може йти не про підготовку молоді до праці взагалі, а про конкретну трудову діяльність. Людина може говорити про вибір своєї професії лише тоді, коли серед кількох видів трудової діяльності вибрала найбільш відповідний своїм можливостям і світосприйняттю.

Отже, можна стверджувати, що підготовка молоді до нових форм господарювання, на найвищих рівнях методико-педагогічного навчання і виховання в кінцевому результаті будуть без результативними, якщо держава не змінить напрям реформування виробничо-трудової політики в суспільстві, не створюватимуться робочі місця, не підвищуватиметься заробітна плата, особливо тих галузях, де створюють матеріальні блага.

При моделюванні структури професійного самовизначення особистості школяра ми виходимо із сутності понять "готовність до праці". Але при цьому розглядаємо термін "праця" не абстрактно, а як певну діяльність, що є основою тієї чи іншої професії.

Праця є джерелом людської гідності а разом з тим - моральність та щастя. Тільки особиста праця має животворний вплив на того, хто працює. Матеріальні результати праці можна успадкувати, купити, відібрати, але внутрішні, духовні, не можна ні успадкувати, ні купити, ні відібрати: вони залишаються у того, хто працює.

Внутрішні можливості людини, її талант і хист розкриваються в праці. Від того, якою буде молода людина, як буде працювати, залежить і її майбутнє, і майбутнє суспільства, в якому вона живе. У процесі трудового виховання учнів не повинно бути значного розподілу праці на розумову та фізичну. Необхідно, щоб кожен учень був зайнятий працею, в якій би поєднувались розумові та фізичні зусилля. І чим елементарніша й одноманітніша фізична праця, тим важливіше, щоб вона була засобом досягнення творчого задуму, ідеї.

При визначенні навчально-виробничих цілей трудової діяльності, шкільне виробництво повинно враховувати сучасні вимоги ринкової економіки, враховувати вікові особливості, а головне скеровувати молодь до тих напрямків діяльності де найбільше мають розвиток галузі у відповідних регіонах, в сучасному ринковому виробництві.

Необхідно відзначити, що вузловою проблемою сучасної школи, є її перебудова до нової сучасної трудової підготовкя учнівської молоді, пошук нових нестандартних підходів у навчальному процесі, новаторський рівень вирішення завдань, які б розкривали перспективні шляхи цієї важливої діяльності. Але бажані рекомендації поки що залишаються тільки добрими намірами. В школах для трудової підготовки немає необхідної економічної основи, а праця носить формальний характер, крім того, необхідно також провести широку підготовку вчителів із знаннями основ економіки, менеджменту і маркетингу, які б готували молодь до ринкової економіки. Ця проблема нині є актуальною і вимагає постійного вирішення та вдосконалення на всіх рівнях управління освітою і навчанням [2, 3].

Стрімкі зміни у суспільно-політичному житті держави, перехід до ринкової системи господарювання, актуалізують проблему економічної освіти молоді [5].

Економічну освіту і підготовку до трудової діяльності ми вбачаємо через економічну освіту, розвиток інтелектуальної власності, реформування освіти у напрямку всебічної економічної освіти учнівської молоді, створення належних умов, завдяки яким Ішаалярі набудуть уміння орієнтуватися в сучасній ринковій економіці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Горлача М.І. Економічна освіта і виховання учнів. - К.: Радянська школа, 1989.
2. Новак О.І., Вачевський М.В., Тименко М.П. Економічне виховання як основа форліування готовості учнівської молоді до самостійної трудової діяльності. - К.: Інститут педагогіки АПН України, 1997.
3. Тименко М.П., Вачевський М.В., Мадзігон В.М. Формування готовності учнівської молоді до самостійної трудової діяльності. - К.: НД1 педагогіки АПН, 1982.
4. Процишин О.Б. Підготовка молоді до ринкової економіки.
5. Шпак О. Т. Економічна підготовка педагогічних кадрів в системі безперервної освіти. К: Четверта хвиля, 2000. - 352 с.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat