Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Ахекян Ксенія

Легенди Невицького замку у сучасному побутуванні сіл Невицьке і Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської обл.

Запропонована доповідь ґрунтується на польових матеріалах, зібраних у с. Невицьке і Кам’яниця Ужгородського р-ну Закарпатської обл. під час фольклорно-етнографічної експедиції «Замками Закарпаття», яка відбулася у серпні 1999р. Її учасниками стали члени Студентського товариства Львівського національного університету ім.І.Франка.

Невицький замок Історія замків досить добре збереглася в усно-народній традиції Закарпаття. Зокрема відомі легенди та перекази про Мукачівський, Ужгородський, Чинадіївський та Хустський замки. У них розповідається про будівництво цих замків їх призначення та життя власників. Особливо багатим на народні легенди та оповідання є Невицький замок, який знаходиться у с.Невицьке Ужгородського р-ну Закарпатської обл.

Історія будівництва Невицького замку пов’язана з історичною постаттю, яка в народній пам’яті фігурує як Погань-Дівка, Погань-Дівче або Джинджер-Дівка.

Перший запис про неї здійснив В.Гнатюк у 1896р. у с.Ворочеві Перечинського р-ну. Пізніше фольклористи, зокрема В.Мельник, П.Яцко, К.Заклинський, записали ще декілька варіантів цієї легенди, але, на жаль, цей твір досі не знайшов належної оцінки. У ньому добре збереглися живі народні спогади про часи, коли феодали чинили брутальні насильства над людьми. Водночас унаслідок довгого побутування переказ зазнав значних змін і нашарувань.

Вперше Невицький замок у документах згадується як королівський у 1274р., але логіка подій, деякі археологічні дані, датування аналогічних пам’яток на території Словаччини і легенди наштовхують на думку, що замок було збудовано дещо раніше [1,с.36].

Згідно зі загально відомою легендою, замок був побудований як схованка для жінок і дітей під час ворожих нападів. Звідси начебто і походить назва - Невицький (схованка «невіст», «невістський замок»). Ця легенда дозволяє припустити, що ще до початку будівництва замку у власному значенні цього слова, а саме як центру феодального маєтку, тут було городище, яке виконувало функції сховища. Такі городища характерні для слов’янського населення 9-11ст.

Побутує й інший поширений варіант, який описує лють та злість проклятої батьком доньки - Погань-Дівки, яка знущається зі селян, нещадно експлуатує їх при будівництві свого замку. Від феодального гніту людей врятовує угорський король Матвій, який відрубує їй голову.

Ця легенда була зафіксована членами експедиції у багатьох варіантах.

Цікаво, що більшість інформаторів вважають Погань-Дівку туркенею. Можна припустити, що вони ототожнюють її жорстокість з агресією турків. Але Закарпаття ніколи не було ними окуповане. Також за матеріалом, записаним від Карбованця Івана (1928р.н.), їй приписують ім’я Марії-Терези. Згідно відомих нам джерел можемо припустити, що «погана» - люта і жорстока поміщиця - була сестрою одного з Другетів, вихідців з Італії, які мали величезні землеволодіння в Ужанському комітаті [2, с.42]. За ними замок був закріплений у 1602р. А вже у 1644р., після тривалої боротьби, князь Ракоці зруйнував замок, після чого він уже не відбудовувався [1, с.38].

Отже досі залишається багато таємниць, пов’язаних зі замком. Ніхто не може сказати з певненістю, чи існував підземний прохід між Закарпатськими замками. Не можуть знайти і золотої колиски, яку Погань-Дівка, за оповіданням Кужалової Галини (1983р.н.), нібито кинула в глибоку криницю коли тікала від короля. Залишаються припущення стосовно часу будування замку та його володаря.

Цікаво зауважити, що сучасний фольклор не обділив замок привидом, що є характерним для європейської традиції взагалі. Ця легенда є сучасним нашаруванням, але можна зауважити, що сюжет про привида побутує і серед людей похилого віку.

Отже, у записах членів експедиції в легендах Невицького замку можна виділити наступні риси:

- історичні елементи (король Матвій, експлуатація людей під час будівництва замка) ;
- фантастичні (золота колиска);
- топонімічні (Загонський ліс під Чопом, хлопець з Горіхівці, коронація у Будапешті).

Спостерігаються риси, характерні для європейських легенд про замки загалом (підземні ходи, привиди).

Як бачимо, зібрані під час експедиції матеріали, є продовженням традиції минулих поколінь. Так само, як і у записах к.19 ст., здійснених В.Гнатюком, у них простежуються подібні описи історичних подій і постатей. Водночас сучасні оповідачі вносять у них нові доповнення і пояснення, без чого неможливе існування фольклору як такого.

У результаті проведенного дослідження, можно стверджувати, що історія Невицького замку не лише добре зберігається у пам’яті старшого покоління, а й передається молодшому, а це є свідченням розвитку усно-народної традиції у наш час.

Література

1. Невицький замок - орлине гніздо Закарпатського середньовіччя // Наш рідний край.- Ужгород, 1998.- №4.- 48 с.
2. Мельник В. Історія Закарпаття в усних народних переказах та історичних піснях.- Львів, 1970.- 226 с.








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.