Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Бабов К.Д.
Матеріали Міжнародного конгресу “Проблеми інформатизації
рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного
та економічного розвитку”. – Трускавець. – 2000. – 275 с. - С.17-18.

Особливості застосування природних курортних ресурсів як лікарських засобів у медичній практиці

природні лікувальні ресурси Згідно з Законом України “Про лікарські засоби” природні лікувальні ресурси - мінеральні води, лікувальні грязі, воски та препарати на їх основі відносяться до лікарських засобів природного та преформованого походження.

Вимоги до природних мінеральних вод представлені в ДСТУ 878-93 “Води мінеральні питні. Технічні умови” та ГСТУ 42-10-02-96 “Води мінеральні лікувальні. Технічні умови”. Бутильовані лікувально-столові води виробляються та реалізуються населенню згідно з Законом України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”.

Причина постійно зростаючих вимог до забезпечення якості при дослідженнях, виробництві, практичному використанні лікарських засобів обумовлена тим, що якість нерозривно пов’язана з безпекою та ефективністю препаратів і, безумовно, із здоров’ям та безпекою кожної людини і суспільства в цілому.

Якість лікарських засобів досягається шляхом суворого дотримання принципів забезпечення якості від розробки, виробництва до споживача. Вона не може бути оцінена тільки випробуванням готової продукції в лабораторіях по контролю якості. Забезпечення якості продукції представляє собою концепцію, яка охоплює дослідження і розробку, належне виробництво, контроль якості, зберігання, а також забезпечення інформацією споживачів з відповідним оборотним зв’язком.

Механізми і правила, які забезпечують ефективність роботи, вироблені і відображені як в документах ВООЗ, так і в нормативно-правових актах і стандартах ЄС.

Наприклад, на етапі розробки лікарських засобів, які проходять доклінічні дослідження, необхідно слідувати посібнику за належною лабораторною практикою (GLP), а на етапі їх клінічних випробувань - посібнику за належною клінічною практикою (GCP). У ЄС вимоги до доклінічних і клінічних випробувань уніфіковані і установлені кількома Директивами Ради ЄС і Комісії ЄС, основоположними з яких є Директиви 65/65/ЄЄС та 75/318/ЄЄС.

Наступним фундаментальним елементом забезпечення якості є належна виробнича практика (GMP) лікарських засобів. У визначенні, яке було дано GMP ВООЗ, особливе значення надається тому принципу, що якість повинна творитись під час виробництва.

У зв’язку з цим для практичного використання всі природні та преформовані лікувальні ресурси повинні пройти комплекс доклінічних та клінічних досліджень.

У відповідності з вимогами GCP МОЗ України затверджений “Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, у яких можуть проводитись клінічні випробування лікарських засобів з метою встановлення або підтвердження їх ефективності та нешкідливості” (Наказ МОЗ України від 16 серпня 1996 р. № 259).

Численними експериментальними і клінічними роботами показано, що питним мінеральним водам притаманна багатогранна дія на організм. Показано здатність мінеральних вод справляти вплив на механізми регуляції трофічних процесів, активність окислювально-відновлювальних ферментів, вміст РНК у слизовій оболонці шлунка, впливати на центральні структури головного мозку, тканинне дихання, склад біологічно активних речовин та мікроелементів. Дослідженнями останніх десятиліть доведено здатність мінеральних вод стимулювати діяльність ентероінсулярної вісі, справляти нормалізуючий вплив на нейроендокринну регуляцію шлунково-кишкового тракту та виділення інтестинальних гормонів, посилювати функцію шлункових залоз, процеси репарації слизової шлунка та його моторну функцію, метаболізм і функціональну активність печінкових клітин, справляти стимулюючу дію на процеси жовчоутворювання та жовчовиведення, виділення панкреатичного соку, володіють імунокорегуючою дією. Ці загальні механізми є основою терапевтичної дії мінеральних вод, водночас особливості їхнього впливу визначаються типом застосовуваної води , її складом та методиками вживання.

Дослідженнями вітчизняних клініцистів, роботами, проведеними в Українському НДІ медичної реабілітації та курортології, виявлено високу ефективність лікувального застосування мінеральних вод різних типів при ряді захворювань внутрішніх органів. Особливо ефективне застосування лікувальних вод

при захворюваннях органів травлення, зокрема патології і захворюваннях стравоходу, печінки, підшлункової залози, шлунка і кишечника, захворюваннях обміну речовин, ендокринологічній патології, хронічних інтоксикаціях, у тому числі солями тяжких металів і радіонуклідами.

Водночас отримані нові дані про механізм їхньої дії на функціональний стан травних залоз, процеси адаптації та імунну систему, активність відновлювальних і репаративних процесів вимагають уточнення, а у ряді випадків зміни традиційних схем використання мінеральних вод. Особливо, якщо врахувати, що в Україні наявні величезні запаси мінеральних вод, досліджено понад 400 родовищ природних лікувальних вод, широко застосовуваних без достатніх підстав у лікувальній практиці медиками і вживаних як столові напої населенням країни. Втім, мінеральні лікувально-столові води і особливо лікувальні води справляють виражену дію на організм людини. Вони не можуть і не повинні вживатись без відповідних інструкцій щодо їхнього застосування. Адже без лікарського контролю як звичайні питні можуть використовуватись лише столові води - води з мінералізацією, не вищою за 1, без специфічних компонентів. Води більш високої мінералізації або з наявністю біологічно активних речовин ( органічні сполуки, кремній, бор, залізо тощо) мають застосовуватись під суворим контролем відповідно до опрацьованих інструкцій, зважаючи на їхні фізико-хімічні властивості, особливості їхнього складу і механізму лікувальної дії на різні органи і системи, метаболічні процеси і організм людини взагалі.

Терапевтична ефективність застосування вод визначається правильністю відбору їхнього типу для кожного патологічного стану з урахуванням стадії захворювання і особливостей його перебігу. Надзвичайно важливим є точне дотримування методик та схем приймання вод з урахуванням їхнього механізму лікувальної дії, часу приймання, температурного режиму, кількості, тривалості застосування і ряду інших досить істотних чинників. При недотримуванні зазначених рекомендацій вплив на організм може бути діаметрально протилежним. Ці питання мають враховуватись при проведенні клінічної апробації і вивченні ефективності мінеральних вод, вони відображені в опрацьовуваних та затверджуваних Вченою радою УкрНДІ медреабілітації та курортології інструкціях щодо їхнього застосування.

Отже, природні лікувальні ресурси та препарати на їхній основі можуть бути рекомендовані для широкого використання не лише за курортних умов, але й за позакурортних обставин - на стаціонарному, поліклінічному етапах лікування, для лікування і профілактики широкого кола захворювань. Правильне їхнє застосування дозволяє активізувати захисно-пристосувальні реакції організму людини, нормалізувати адаптаційні механізми, діяльність нервової, ендокринної та імунної систем. Висока ефективність, доступність, економічність, відсутність сторонніх ефектів, властивих медикаментозній терапії, також роблять їхнє використання необхідним у лікуванні та профілактиці широкого кола захворювань, вимагають вироблення чітких підходів до їхнього застосування з урахуванням вивчених основних патогенетичних механізмів впливу.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat