Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Беценко Т.П.
Матеріали методологічного міждисциплінарного
Інтернет-семінару "Людина, яка подорожує: постнекласична
парадигма наукових досліджень туризму" (м. Полтава,
17 квітня 2018 р.). - Полтава: ПУЕТ, 2018. - 156 с. - С.44-47.

Краєзнавство в сучасній парадигмі науково-освітніх знань: базові поняття

Краєзнавство є сферою наукової, культурно-просвітницької, пам'ятко-охоронної діяльності, що пов'язана не тільки з минулим, а і з сьогоденням краю, а також із громадською, ідеологічною, національно-виховною діяльністю. Актуалізоване у другій половині XX ст. поняття «ментальність», тобто світосприйняття особистості як представника певної соціальної групи, має безпосереднє відношення до краєзнавчого напряму діяльності. Краєзнавство безпосередньо співвіднесене з поняттям «малої батьківщини». У зв'язку з означеним краєзнавчі студії повинні обов'язково бути враховані й актуалізовані у науково-освітній, навчально-виховній, культурно-просвітницькій діяльності вищих, середніх та загальноосвітніх закладах нашої держави. Пропагування краєзнавчих відомостей мусить бути доконче неухильним у нашому суспільстві.

Актуальність дослідження вбачаємо у потребі сформулювати основний поняттєвий апарат краєзнавчої науки в аспекті гуманітарних освітніх знань.

Микола Костомаров Історія краєзнавчої науки в Україні пов'язана з іменами таких учених і їх працями, як Михайло Максимович, Микола Костомаров, Павло Чубинський, Дмитро Багалій, Микола Біляшівський, Михайло Грушевський, Степан Рудницький, Павло Тутковський, Олександр Яната, Дмитро Багалій, Микола Макаренко, Микола Біляшівський, Олександр Федоровський, Матвій Яворський, Михайло Криворотченко та багато інших. Краєзнавчі ідеї в педагогіці реалізували Софія Русова, Степан Рудницький, Костянтин Ушинський та ін. Серйозну увагу краєзнавству приділяв учений-географ Олександр Барков, який одним з перших науково опрацював зміст, методи та організацію краєзнавчої роботи (статті «Про наукове краєзнавство», 1946 p., «Ще про наукове краєзнавство», 1949 p.). З ім'ям ученого М. Баранського пов'язане окреслення вагомості краєзнавчого підходу та заходи щодо посилення його у викладанні географії. Географ-методист О. Половинкін високо поціновував значення краєзнавчого напряму в навчальній роботі з предмета. Величезний внесок у розвиток краєзнавства здійснив видатний економіст-географ, члена-кореспондент АН СРСР М. Баранський, У фундаментальній праці «Методика преподавания экономической географии» (1960 p.) є розділ, в якому висвітлено зміст географічного краєзнавства, значення краєзнавчого підходу та заходи щодо посилення його у викладанні географії.

Краєзнавчу проблематику в Україні серйозно і глибоко розробляв Петро Тронько.

Сьогодні постає потреба означити основоположні складники краєзнавчого блоку, що формують інтелектуально-духовну базу особистості.

Мета розвідки - з'ясувати поняття краєзнавства та схарактеризувати складники краєзнавчого блоку в парадигмі наукового пізнання.

Краєзнавство - інтегративне науково-дослідне і популяризаторське вивчення природи, географії, історії, економіки, етнографії та ін. певної місцевості. Це галузь науки і навчальна дисципліна

Об'єктом науки про рідний край є природа, населення та господарство, мистецтво, культура та історичне минуле окремого регіону. Тривалий час у педагогіці використовували терміни «батьківщинознавство», «вітчизнознавство».

За нашими переконаннями, у процесі власне дослідницької чи навчальної краєзнавчої діяльності здійснюється формування важливих складників духовно-інтелектуального світу особистості, а саме - краєзнавчого світогляду, краєзнавчої свідомості, краєзнавчого знання, краєзнавчого чуття, краєзнавчого смаку. Спробуємо окреслити зміст запропонованих понять.

Краєзнавчий світогляд - система поглядів на життя, природу, суспільство, сформована на основі спостережень та життєвого досвіду, отриманого в рідномовному середовищі.

Життєдіяльність індивіда, оточення, досвід, спілкування у мікросоціумі з самого народження впливають на формування уявлень, поглядів, переконань про довколишній світ.

Краєзнавча свідомість - сприйняття, розуміння та оцінка довколишнього світу, що здійснюється на основі пізнання різногалузевого досвіду поколінь, осмислення фактів і подій, пов'язаних з минулим рідного краю, з життям та діяльністю персоналій.

Спостереження за континуумом, в якому перебуває, зростає, мужніє особистість, мимовільно спричинює вивчення досвіду старшого покоління. На основі аналізу життєвих ситуацій, подій, вчинків інших відбувається становлення особистості індивіда, формуються його громадянська позиція, суспільна активність, почуття патріотизму, національної гідності, національно-мовної свідомості.

Краєзнавчі знання - обізнаність у різноаспектних питаннях минулого і сучасного рідного краю, наявність відомостей про історико-культурні факти, про життєдіяльність окремих осіб, про події, заходи; сукупність відомостей з галузей економіки, географії, історії, мови, культури, здобутих у процесі навчання, дослідження і т. ін. окремого регіону.

Краєзнавчі знання потрібні особистості для того, щоб усвідомлено ідентифікувати себе з мікропростором - «малою батьківщиною» як первинним середовищем етнобуття та макропростором - загальнонаціональним континуумом. Отримані знання про мікросвіт згодом, у процесі набуття особистістю теоретико-практичного досвіду, органічно поєднаються із знаннями про макросвіт, стануть їх суттєвим складником і слугуватимуть міцним підґрунтям для подальшого інтелектуального зростання.

Краєзнавче чуття - здатність відчувати, розуміти значущість різногалузевих історико-культурних надбань певного регіону та переживати, палко відгукуватися на життєві події, захоплюватися минулим та сучасним рідного краю; глибоке відчуття необхідності дослідження історико-культурної спадщини «малої батьківщини».

Краєзнавче чуття мислиться як підсвідомий потяг до джерел ріднокультурної скарбниці, як духовна потреба у їх пізнанні, пропагуванні.

Краєзнавчий смак - розвинене почуття потягу до вивчення минулого та сучасного рідного краю, здатність до оцінки пам'яток духовної і матеріальної культури, що співвіднесені з певним регіоном.

Мати краєзнавчий смак - означає добре розбиратися в питаннях історії, культури, мови та ін., пов'язаних з рідним краєм; розумітися на історико-культурних пам'ятках «малої батьківщини»; належно пошановувати матеріальні та духовні надбання краєзнавчої сфери. Формування краєзнавчого смаку можливе за умови особистого зацікавлення різногалузевою краєзнавчою проблематикою. Краєзнавчі знання слугують виробленню краєзнавчого смаку.

Саме краєзнавчі студії формують у свідомості індивіда картину світу.

Краєзнавство треба розуміти як форму ідеологічної і політичної свідомості. Тому краєзнавчі знання започатковують фундамент освітньо-виховної, життєводіяльнісної програми-бази особистості.

Отже, краєзнавство - комплексна галузь наукових знань, що інтегрує лінгвістичне, літературне, географічне, музикознавче, історичне тощо краєзнавство. Формування цілісної, інтелектуально розвиненої, духовно багатої, національно свідомої особистості громадянина Української держави з багатовіковою історією, самобутньою культурою, своєрідним розвитком немислиме без вивчення історико-культурного спадку поколінь. Тому краєзнавчі студії повинні стати невід'ємним і обов'язковим складником науково-пошукового, навчально-виховного процесу в освітніх закладах усіх рівнів в Україні.

Список використаних інформаційних джерел

1. Беценко Т. Лінгвістичне краєзнавство в системі філологічної освіти / Тетяна Беценко // Матеріали Другої Міжнародної наукової конференції «Актуальні проблеми філології і професійної підготовки фахівців у полікультурному просторі». - Одеса, 2016. - С.44-48.
2. Беценко Т.П. Лінгвістичне краєзнавство. Походження географічних назв Сумщини / Т.П. Беценко. - Суми, 2015. - 180 с.
3. Єрмоленко С. Мова і українознавчий світогляд: монографія / Світлана Єрмоленко. - К.: НДІУ. - 444 с.








© 2002-2019 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.