Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Бейдик О.О.
Вісник Луганського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. Частина І. - 2011. - №14 (225). - С.24-32.

Ідеї В.К. Тарасова та О.П. Ситникова при підготовці туристських кадрів вищої кваліфікації

В практичній площині розглянуто ідеї фахівців активних методів навчання В.К. Тарасова, О.П. Ситникова та ін., їх застосування при підготовці кадрів для національної туристсько-рекреаційної індустрії.

Ключові слова: активні методи навчання, тренінги, тести, підготовка кадрів.

У сучасних умовах реалізації принципів Болонського процесу активні методи навчання (АМН) виступають ключовою ланкою вищої освіти. Підвищення ролі та ефективності освіти є одним із основних пріоритетів соціальної політики держави.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Використання АМН і сучасних педагогічних технологій як складової вищої (в т.ч. туристської) освіти, їх застосування в навчальному процесі ВНЗ, організації семінарів і тренінгів персоналу провідних туроператорів розглядається у роботах як вітчизняних, так і закордонних авторів [1-12]. У той же час активні методи навчання ще недостатньо впроваджуються у формат навчального процесу – нерідко студент віддає перевагу нескінченому блуканню Інтернетом у пошуках часто-густо недоброякісної інформації або комп’ютерним іграм, які скоріше руйнують, ніж розвивають і особистість, і її творче начало. Більш широке застосування активних освітніх технологій (не зменшуючи при цьому значення і технологій комп’ютерних) має пожвавити та забезпечити креативним наповненням аудиторне і позааудиторне навчання.

Мета статті – аналіз основних складових активних методів навчання та узагальнення практики їх застосування на географічних та економічних факультетах вищих навчальних закладів, в інститутах та університетах туристської спеціалізації України, які забезпечують підготовку кадрів для національної туристської індустрії. У статті розглянуті наступні питання:

1) викласти принципи та положення діалогу викладача й аудиторії у форматі вищого навчального закладу туристської спеціалізації;
2) показати різноманіття, розкрити структуру і зміст ключових складових АМН – тестів і тренінгів;
3) розкрити переваги застосування АМН в освітньому процесі вищих навчальних закладів туристської спеціалізації;
4) дати порівняльну характеристику найбільш затребуваних у практиці вищої освіти АМН;
5) розкрити сутність найбільш актуальних тренінгів, які розвиваються науковою школою проф. О.П. Ситникова (Москва), адаптувавши їх до «волинської проблематики».

Виклад основного матеріалу. Дисципліни рекреаційно-туристського блоку на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка були введені в 1974 р. За останні 40 років туристські спеціалізації було впроваджено в ряд вищих навчальних закладів України (зараз у країни близько 126 навчальних закладів здійснюють підготовку кадрів для національної туріндустрії), попит на які залишається достатньо високим. Наше бачення акцентів, що посилюють викладання туристських дисциплін, і принципів спілкування з аудиторією, поряд із традиційними (досвід, висока професійна підготовка та виконання нормативних положень залишаються головними вимогами до викладача), полягає у наступному:

- реалізація вимог і завдань (основа рейтингу), запропонованих викладачем – ключовою фігурою навчального процесу, поточний контроль ходу виконання «складових багатоборства» (склад рейтингу);
- застосування методики англійського педагога Ланкастера – контроль і перевірка завдань студентами, делегування студентам функцій викладача;
- врахування досвіду видатних вітчизняних та зарубіжних вчених-педагогів і вихователів Я.А. Коменського («Спочатку – любити, а потім – вчити»), В.О. Сухомлинського («школи радості», навчання і водночас спілкування з природою), Л. Больцмана («Я хочу, щоб ви віддали мені свою увагу, свої очі, своє серце, тобто себе цілком», – говорив видатний фізик Людвіг Больцман, звертаючись до студентів Мюнхенського університету під час своїх блискучих лекцій), А. Авогадро (необхідність поєднання викладацької та наукової діяльності), І. Песталоцці, Ж.Ж. Руссо;
- використання у навчальній роботі тестів, структурно-логічних тестових моделей (схем і картосхем «на заповнення»), тренінгів (методики наукової школи проф. О.П. Ситникова, МДУ імені М.В. Ломоносова);
- використання законів сцени (елементи гротеску, міфологізації, ексцентрики) при спілкуванні з аудиторією;
- реалізація міжпредметних зв’язків – предметних паралелей, стиковок, перетинань;
- вплетіння у тканину та канву лекції прикладів із пережитого, особистого досвіду або досвіду запозиченого;
- зв’язок аудиторної роботи з останніми подіями суспільного та природного руху;
- реалізація та застосування короткотривалих навчальних акцій і технологій (для студентів-заочників), які передбачають високу масовість і результативність (рейтингові екскурсійні програми, тестування, тренаж);
- вільний вибір студентами тем і реалізація індивідуальних уподобань, які відрізняються від складу рейтингу (альтернатива та карт-бланш, але з умовою – «зроби краще, запропонуй цікавіше»);
- толерантне ставлення до недоліків індивіда, групи («недоліки – продовження достоїнств»).

В.К. Тарасов Невід’ємною складовою активізації навчального процесу є ділові ігри та тренінги. Останні призначені для формулювання і прийняття управлінських рішень, комплексної оцінки ситуації, розвитку аналітичних здібностей, формування навичок визначення альтернативних і творчих шляхів вирішення складних соціально-виробничих ситуацій. Під час проведення виїзних шкіл, семінарів, у навчальному процесі при вивченні дисциплін рекреаційно-географічного і екологічного спрямування ефективно застосування розробок відомого фахівця – керівника Талліннської школи менеджерів В.К. Тарасова [12].

Тренінг – форма організації навчального процесу, яка носить більш інтенсивний, в порівнянні з діловою грою, характер і передбачає більш значне, ніж гра або тест, психологічно-вольове, інтелектуальне і професійне навантаження на учасників тренінгу.

У ряді вищих навчальних закладів, які спеціалізуються на підготовці менеджерів туризму, у навчальному процесі («ресурси міжнародного туризму», «туристська політика», «рекреаційні комплекси світу», «основи екскурсознавства і музеєзнавства», «географія культури», «історія туризму», «географія туризму», «стратегія розвитку національного туризму» та ін.) широко застосовуються ділові ігри і тренінги: «Покер» (відстоювання власної точки зору на фоні урахування позиції колег-конкурентів), «Слалом» (формування гнучкого мислення, прийняття рішення в умовах браку часу і інформації), «Розвідка» (отримання конфіденційної інформації та даних про комерційну таємницю), «Червоне і чорне» та ін. «Червоне і чорне» – психологічна тренінг-гра, що розвиває пам’ять, спостережливість, логічне мислення, мнемотехнічні та творчі можливості людини, здатність розпізнавати (ідентифікувати, виявляти), аналізувати, використовувати та контролювати як індивідуальні, так і групові підсвідомі реакції (ірраціональні прояви).

О.П. Ситников Набула поширення при проведенні виїзних шкіл, семінарів (школи-семінари новосибірського (1990-ті роки) психолога О.П. Ситникова), впроваджується в навчальний процес (у т.ч. при викладанні рекреаційно-географічних дисциплін в університетах, ліцеях) як універсальний метод, що має комплексний розвиваючий характер. Основою для проведення може бути колода гральних карт. Універсальний характер тренінгу дозволяє застосовувати його при викладанні тих навчальних дисциплін, в яких можливий рольовий розподіл серед учасників (географія, біологія, історія, психологія, медицина, управління, економіка тощо). Поряд із розвиваючими й аналітичними функціями є фактором індивідуального (колективного) психологічного розвантаження та корекції. Характерна риса тренінгу – активна та творчо-імпровізаційна позиція його учасників протягом всієї гри. У тренінгу бере участь 11–13 осіб, решта – болільники, активні спостерігачі. Тривалість тренінгу – 45–50 хвилин. Реквізити: чорні (непрозорі) пов’язки на очі кожному з учасників, класичні гральні карти за кількістю учасників (8–10 – червоної масті (з чирвовим королем і тузом), 3 – чорної масті (з тузом, королем, «шісткою» треф)). Тренінг проходить за правилами відомої гри «Мафія», але у адаптованій до вимог дисципліни (група рекреаційно-туристських дисциплін) формі: види діяльності, прізвища, посади, життєві сценарії та професійні легенди учасники обирають максимально наближеними до предмет-об’єктної сутності дисципліни.

Тренінг «Слалом» розрахований на 10-20 учасників (1 ведучий). Тривалість тренінгу – 2 академічні години (1 «пара»). Реквізити: кількість карток або жетонів, яка дорівнює половині учасників в квадраті, тобто, якщо «грає» 10 осіб, то 10: 2 = 5; 52 = 25. Адаптація і вимоги: кожний, хто є «слаломістом» (перша половина групи) має пройти за мінімальний проміжок часу всі «перешкоди» (друга половина групи) і зібрати максимальну кількість карток або жетонів (максимальна кількість жетонів, яку може отримати «слаломіст» від «подолання» однієї перешкоди – 1, мінімальна – 0, отже, якщо є 5 «перешкод», то один «слаломіст» може зібрати максимум 5 жетонів) (табл. 1).

Таблиця 1

Індивідуальні показники учасників тренінгу «Слалом»
Прізвище Час входу Час виходу Загальний час, хв. Кількість жетонів
1 група
Мацюк 14.23 14.33 10 5
Черненко 14.26 14.34 8 4
Лазоренко 14.28 14.36 8 4
Мелихова 14.29 14.37 8 3
Чубарова 14.31 14.40 9 3
2 група
Дем’яненко 14.38 14.44 6 5
Назарова 14.39 14.45 6 4
Гончарук 14.40 14.47 7 4
Третьяков 14.42 14.49 7 4
Кравчук 14.43 14.51 8 5

Отже, з таблиці 1 видно, що найкращі показники має Дем’яненко (за 6 хвилин отримано 5 жетонів).

У тренінгу «Покер» бере участь необмежена кількість учасників (кратна 4), але не менше 16 та 1–2 ведучих. Тривалість тренінгу – 2–4 академічні години (1–2 «пари»). Реквізити: декілька десятків або кілька сот карток (10–20 карток «Проблем» та 40 (10 х 4) або 80 (20 х 4) карток «Варіантів вирішення проблем»). Усі учасники розміщуються за столами по 4 особи, на яких розкладається один із комплектів «Покеру». Кожний з учасників «тягне» один із варіантів рішення відповідної проблеми, протягом 1 хвилини розмірковує, концентрується і 2–3-х хвилин відстоює свою версію щодо вирішення проблеми, потім за системою 1–3 балів учасники оцінюють один одного (крім себе), оцінки з прізвищами кладуться в конверт. Потім іде ротація – перехід до іншого столу – «іншої проблеми», зміна складу групи, принаймні на 50%. Після того, як всі учасники зроблять спробу вирішити 5–6 проблем, ведучі підраховують бали та визначають переможців і аутсайдерів (якщо за принципом «3 – максимальна кількість балів», які фіксують найкращу імпровізацію, то переможець набирає максимальну кількість очок, якщо ж найкраща відповідь оцінюється 1 балом (І місце в групі), то переможець визначається по мінімальній сумі балів).

Проблема 1. На розвиток регіонального туризму в Україні на період 2010–2015 рр. бюджетом виділено 50 млн. грн. Обґрунтувати найбільш привабливі напрями освоєння цих коштів:

1.1. Доцільно виділені кошти спрямувати на потреби розвитку туризму у містах Севастополь (у т.ч. Херсонеса Таврійського міста руїни, V ст. до н. е. – середина ХV ст.), Євпаторія (у т.ч. Джума-Джамі мечеть, 1552–1564 рр.), Феодосія (у т.ч. Генуезький міст, ХІV ст.), Алупка (у т.ч. Воронцовський палац, 1830–1846 рр.).
1.2. Доцільно виділені кошти спрямувати на реконструкцію та розширення експозиції літературного музея В. Даля, ремонт пам’ятника Козаку Луганському (В. Далю) (1981, скульптори І. Овчаренко, В. Орлов, арх. Г. Головченко), розвиток українсько-данського співробітництва у галузі культури і туризму.
1.3. Доцільно виділені кошти спрямувати на реставрацію та охорону архітектурно-історичних комплексів м. Києва: Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, ХІ–ХХ ст.; «Софійський музей» – Державний архітектурно-історичний заповідник, ХІ–ХІХ ст.
1.4. Доцільно виділені кошти спрямувати на реставрацію та охорону архітектурно-історичного комплексу м. Бердичева (Кармелітський монастир, XVІ–XVІІІ ст. Монастир-фортеця «босих кармелітів» розташований на правому березі р. Гнилоп’яті на місці замка, який було побудовано в кінці XVІ ст. У замку в 1627 р. засновано монастир. Бароко. Граніт, мармур, цегла, чавунні брами. У будівництві підземного Маріїнського костелу (1634) брали участь архітектор-інженер Я. де Вітт, архіт. Г. Тарнавський, італійський художник В. Фредериче. У 1648 р. монастир-фортецю було взято військом Б.Хмельницького. У 1919 р. на башті-дзвінниці розміщався командний пункт М.О.Щорса. З 1928 р. – історико-архітектурний заповідник. У період німецької окупації – місце страти 960 радянських громадян).

Проблема 2. На розвиток туризму в Луганській області на період 2010–2015 рр. бюджетом виділено 10 млн. грн. Обґрунтувати найбільш привабливі напрями освоєння цих коштів:

2.1. Доцільно виділені кошти спрямувати на реставрацію та реконструкцію пам’ятника «Клятва» (1954, скульптори В. Агібалов, В. Мухін, В.Федченко, арх. О. Сидоренко) та музейний комплекс «Молода гвардія» (1970, арх. В. Смирнов, Г. Головченко).
2.2. Доцільно виділені кошти спрямувати на розвиток водного туризму (річки Деркул, Вільховатка, Велика Кам’янка, Сіверський Донець, Айдар, Кам’янка) та потреби Лимарівського (с. Новолимарівка) і Деркульського (с. Данилівка) кінних заводів.
2.3. Доцільно виділені кошти спрямувати на залучення до екскурсійної справи та розвиток екологічного туризму в межах Луганського природного заповідника (Стрільцівський Степ, Провальській Степ).
2.4. Доцільно виділені кошти спрямувати на реконструкцію та розширення експозиції літературного музею В.Даля, ремонт пам’ятника Козаку Луганському (В. Далю) (1981, скульптори І. Овчаренко, В. Орлов, арх. Г. Головченко), розвиток українсько-данського співробітництва у галузі культури і туризму.

Традиційним в форматі АМН залишається застосування тестів палітра яких є достатньо строкатою і широкою. Про це в певній мірі можуть свідчити наступні приклади:

Тест 1. Для розвитку кінного туризму на території Луганської і Донецької областей України та Ростовської, Білгородської, Курської областей Росії українськими та російськими туроператорами був запропонований комплексний проект «Програма «Сивка». Завдання: назвати три великі туристські центри – столиці європейських держав, які зашифровані в словах «Програма «Сивка». Дати стислу характеристику туристської індустрії цих держав. Відповідь: Рим (Італія), Москва (Россия), Прага (Чехия).

Тест 2. Сблокувати у логічний ряд наступні кількісно-якісні позиції: найсхідніший регіон, найзахідніший регіон, найпівнічніший регіон, найпівденніший регіон, с. Червона Зірка, АР Крим, с. Грем’яч, 1316 км, 893 км, Чернігівська обл., Закарпатська обл., Луганська обл., мис Сарич, м. Чоп.

Тест 3. В Лисичанську (Луганська обл.) в 1954 р. почала діяти визначна інженерно-транспортна пам’ятка – найдовша в: а) Луганській обл., б) Україні; в) Європі; г) світі повітряна канатна дорога (16563 м), що зв’язала Донецький содовий завод («Донсода») з Білогорівським крейдовим кар’єром (правильну відповідь підкреслити). Відповідь: в Європі (найбільша в світі повітряна канатна дорога знаходиться в Канаді).

Висновки та пропозиції:

- активні методи навчання (акцент на тренінги) – ключова ланка навчального процесу (враховуючи і тенденції збільшення частки самостійної роботи студентів) – передбачають значне охоплення студентського контингенту, високу результативність (коефіцієнт індивідуальної активності, самостійність і творчий підхід до досягнення мети) та мінімізацію вимог до організації середовища;
- разом із широким впровадженням у навчальний процес інформаційних технологій та інших інновацій, важливу роль у підготовці спеціалістів вищої туристської кваліфікації мають відігравати й активні методи навчання – ділові та імітаційні ігри, ситуаційні завдання, тренінги;
- застосування активних методів навчання у викладанні туристських, ресурсно-рекреаційних, управлінських, маркетингових та інших спецкурсів потребує ув’язки із сучасною рекреаційно-географічною та економіко-туристською проблематикою;
- стимулювання прямих і зворотних зв’язків між вищими навчальними закладами та виробництвом (аудиторія ↔ турфірма), носієм яких виступають старшокурсники, залучення випускників і спеціалістів турагентств (туроператорів) до вищої освіти повинно зайняти постійне місце в навчальному процесі.

Література

1. Бейдик О.О. Диверсифікація творчого підходу до конструювання навчального процесу. // Вісник Київського інституту «Слов’янський університит». Економіка. – К., 2000. – Вип. 6. – С.23-29.
2. Бейдик О.О. Навчально-методичний комплекс дисципліни «Географія туризму» для студентів спеціальності «Туризм» спеціалізації «Міжнародний туризм». 2-е вид., доп. і розш. – К.: ВГЛ «Обрії», 2008. – 153 с.
3. Бейдик О.О. Навчально-методичний комплекс дисципліни «Рекреаційна географія» для студентів спеціальності «Туризм» спеціалізації «Міжнародний туризм». 2-е вид., доп. і розш. – К.: ВГЛ «Обрії», 2008. – 159 с.
4. Бейдик О.О. Навчально-методичний комплекс дисципліни «Туристсько-рекреаційні ресурси» для студентів спеціальності «Туризм» спеціалізації «Міжнародний туризм». 2-е вид., доп. і розш. – К.: ВГЛ «Обрії», 2008. – 167 с.
5. Бейдик О.О. Навчально-методичний комплекс дисципліни «Туристсько-рекреаційні комплекси» для студентів спеціальності «Туризм» спеціалізації «Міжнародний туризм». – К.: ВГЛ «Обрії», 2008. – 171 с.
6. Бейдик О.О. Персонал-технології підготовки фахівців для туристсько-рекреаційної сфери // Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць. – Вип. 12. Частина 1 / Київський національний університет культури і мистецтв. Серія «Педагогіка». – К.: Видавничий центр КНУКіМ, 2005. – С.47–50.
7. Бейдик О.О. Україна: стратегія розвитку національного туризму: Навчальний посібник. – К.: ВГЛ «Обрії», 2009. – 232 с.
8. Бейдик О.О., Хадра Падр Д. Тренінги і ділові ігри при підготовці фахівців вищої туристської кваліфікації. // Історико-культурна спадщина Середнього Подніпров’я: виявлення і вивчення пам’яток засобами туризму: Тези доп. регіон. наук.-практ. конф. – К.–Черкаси, 1994. – С.150–152.
9. Берне Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание. – М., 1986.
10. Бурнард Ф. Тренинг межличностного взаимодействия. – СПб, 2001.
11. Игры – обучение, тренинг, досуг… / Под ред. В. В. Петрусинского. – М.: Новая школа, 1994.
12. Тарасов В.К. Персонал-технология: отбор и подготовка менеджеров. – Л.: Машиностроение, 1989. – С.175-185.

Бейдык А.А. Идеи В.К. Тарасова и А.П. Ситникова при подготовке туристских кадров высшей квалификации

В практической плоскости рассмотрены идеи специалистов активных методов обучения В.К. Тарасова, А.П. Ситникова и др., их применение при подготовке кадров для национальной туристско-рекреационной индустрии.

Ключевые слова: активные методы обучения, тренинги, тесты, подготовка кадров.

Beydik A.A. V.K. Tarasov and A.P. Sitnikova’s ideas about preparing tourist staff of higher qualification

In practical part shown professionals’ ideas concerning active learning methods, developed by V.K. Tarasova, A.P. Sitnikov and others, their application in training for the national tourism and recreation industry.

Key words: active learning methods, training, tests, personnel training.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat