Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Безрученков Ю.В.
Вісник Луганського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. Частина І. - 2011. - №14 (225). - С.17-24.

Проблема наступності у професійній підготовці фахівців напрямку «Готельно-ресторанна справа»

Проблема наступності у професійній підготовці фахівців напрямку «Готельно-ресторанна справа» В статті розглянуто потребу створення відповідних умов для здійснення наступності професійної освіти, фахівців з напрямку підготовки «Готельно-ресторанна справа», які забезпечуватимуть поєднання фахової підготовки особистості з ґрунтовною основою загальноосвітніх знань та сприятимуть здійсненню безперервності навчання протягом життя людини. Виявлено потребу, розгляду тенденції розвитку системи навчання, об’єктивно вимагаючи подолання розбіжностей між існуючими змістом і якістю професійного навчання на різних рівнях підготовки фахівців готельно-ресторанної справи, що також обумовлено стрімким зростанням обсягу наукового матеріалу світової практики, що ускладнює систематизацію знань і неможливість ефективного засвоєння в межах чинної системи професійної наскрізної підготовки.

Ключові слова: наскрізна підготовка, наступність професійної освіти, готельно-ресторанна справа, педагогічні умови, наступність підготовки.

Сучасною потребою та невід’ємною складовою державної політики у галузі освіти є створення відповідних умов для здійснення наскрізної професійної освіти, яка забезпечуватиме поєднання фахової підготовки особистості з ґрунтовною основою загальноосвітніх знань та сприятиме забезпеченню безперервності навчання протягом усього життя людини.

Наша держава відноситься до країн з достатньо високим науковим рівнем, вона має важливі практичні та теоретичні здобутки у різноманітних галузях життя, країна стрімко збільшує свій науковий потенціал у цьому напрямку, саме тому актуально забезпечити такі умови, які б сприяли не тільки зростанню цього потенціалу, але й сприяли привабливості української освіти для абітурієнтів різних навчальних закладів. Насамперед проблему наскрізної підготовки можна розглянути з точки зору отриманого результату, отже отриманим результатом умовно можна вважати високо кваліфікованого спеціаліста готельно-ресторанної справи.

На державному рівні можливо виділити наступні ланки професійної підготовки за фахом готельно-ресторанна справа такі як: професійно технічні училища, спеціалізовані ліцеї; технікуми; коледжі; інститути; університети.

Слід зазначити, що є два основних шляхи отримання професійної освіти. Перший – підвищення своєї кваліфікації поступово, тобто обираючи шлях через кожен освітньо-кваліфікаційний рівень, та за скороченою формою, яка дає можливість на базі повної середньої освіти здобути вищу професійну освіту.

Якщо розглянути питання з точки зору держаного регулювання, то можна зрозуміти, що держана політика підтримує саме перший шлях отримання професійної освіти.

Спираючись на стратегією, яка була визначена Державною національною програмою “Освіта”, законами України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу професійну освіту)”, “Положення про ступеневу професійно-технічну освіту ”, проектом Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, можна зробити висновок, що наступність професійної освіти можлива лише за умови подолання суперечності між сучасними вимогами науково-технічного розвитку та потребами традиційної підготовки кадрів в навчальних закладах з різним рівнем акредитації, що зумовлює потребу доопрацювання існуючих програм на основі системного підходу навчально-виховного процесу.

Насамперед впровадження наскрізної освіти вимагає від педагогічних колективів узгодженості, структурованості в опрацьовуванні та викладанні навчального матеріалу, послідовності та систематичності у сутності, формах та методах навчання, що має бути невід’ємною складовою педагогічних умов забезпечення нерозривності процесу та результатів навчання.

Тенденції розвитку системи навчання об’єктивно вимагають подолання розбіжностей між існуючими змістом і якістю професійного навчання на різних рівнях підготовки фахівців готельно-ресторанної справи. Це також обумовлено стрімким зростанням обсягу наукового матеріалу міжнародної практики, що ускладнює систематизацію знань і неможливість ефективного засвоєння в межах чинної системи професійної підготовки [1, с. 79].

Особливої уваги вимагає вивчення достатньо нових спеціальних дисциплін, які на сьогодні вважаються перспективними, тому підготовка фахівців з готельно-ресторанної справи є одним з головних завдань країни.

Також можна виділити проблему орієнтації в стрімко зростаючому обсязі інформації за напрямком готельно-ресторанна справа. Вважаючи на те, що галузь достатньо нова, постає проблема узгодження існуючого матеріалу з інноваційними технологіями та тенденціями напрямку. Тому якісна професійна освіта вимагає постійного оновлення знань та налагодження чіткого зв’язку на кожному етапі впровадження з існуючими матеріалами, саме тому виникає потреба у постійному підвищенні кваліфікації.

Для вирішення цього питання необхідним є забезпечення наступності в реалізації професійної підготовки, що враховує перехід з першого освітньо-кваліфікаційного рівня до другого і надалі. Подібна система зможе забезпечити постійне зростання та підвищення кваліфікації.

Аналіз останніх досліджень. На сьогодні є значні досягнення співпраці освітніх та наукових закладів, запропонована низка програм підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

У ході роботи можна звернутися до праць багатьох вчених з різних галузей знань, а саме: загальної педагогіки А. М. Алексюк, С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, В. А. Козаков, В. О. Онищук, В. А. Семиченко, педагогіці професійної освіти С. Я. Батишев, В. С. Безрукова, А. П. Беляєва, М. М. Берулава, Р. С. Гуревич, Г. С. Гуторов, М. І. Махмутов, Н. Г. Ничкало, теорії змісту освіти В. І. Гінецинський, Л. Я. Зоріна, І. П. Підласий, теорії та практиці навчання загальнотехнічних і спеціальних дисциплін П. Р. Атутов, Д. О. Тхоржевський, інформатизації змісту освіти В. Ю. Биков, неперервної професійної освіти О. П. Владиславлєв, Г. Є. Гребенюк, Ю. А. Кустов, В. Г. Онушкін, С. О. Сисоєва та інші.

Проте напрямок “Готельно-ресторанна справа” відносно новий в системі професійної освіти, тому до цього часу відбувається його становлення, тому ґрунтовних досліджень за цим напрямком не проводилось.

Мета дослідження. В зв’язку з актуальністю теми та відсутністю відомих нам наукових досліджень, мета дослідження полягає в систематичному аналізі існуючих освітньо-професійних програм ступеневої підготовки фахівців.

Виклад основного матеріалу. Ідея безперервної професійної підготовки передбачає запровадження сучасних технологій, пошук системотворчого фактору, який забезпечив нерозривність всіх рівнів фахової підготовки і трудової практики [2, с. 67].

Слід зауважити, що під професійною підготовкою розуміється здобуття кваліфікації за відповідним напрямком підготовки або спеціальністю (Закон України “Про вищу освіту” розділ 1, ст.1), а під кваліфікацією робітника розуміється сукупність його загальної і спеціальної професійної освіти, необхідних знань, умінь, професійних навичок та виробничого досвіду для виконання в даних організаційно-технічних умовах певних видів робіт певної складності.

Саме тому в країні існує ціла низка освітніх закладів, умовно поділених на три освітньо-кваліфікаційні рівні, які здійснюють підготовку фахівців готельно-ресторанної справи на різних рівнях:

- ліцеї та технічні училища надають початкове професійне виховання на базі середньої освіти та готують кваліфікованих робітників з фундаментальними професійними або виконавчими навичками;
- технікуми та коледжі як на базі середньої освіти, так і на базі технічного училища, здійснюють підготовку фахівців на рівні молодший спеціаліст з формуванням технічно організаційних або управлінсько-виконавчих навичок;
- інститути та університети здійснюють підготовку фахівців на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавр, спеціаліст, магістр, як на базі повної середньої освіти, так і на базі ліцеїв або технікумів з формуванням управлінських, науково-дослідницьких навичок.

Треба зазначити, що на певному етапі постає проблема, яка ускладнює процедуру зарахування та перехід одного освітньо-кваліфікаційного рівня до іншого. Це насамперед пов’язано з суперечністю програм навчання, різним змістом дисциплін, різною кількістю годин, складністю перезарахування дисциплін [3, с. 183].

Як, наслідком відбувається зарахування студента на перший курс.

Для ефективного впровадження ступеневої освіти необхідне вирішення цілого комплексу завдань. Перш за все, слід розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України перелік кваліфікацій фахівців з вищою освітою та перелік спеціальностей, які дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України.

Складною проблемою на цьому рівні може стати прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня, саме тих, які встановлюють вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства і конкретного навчального закладу.

З іншого боку, на наступність професійної освіти впливає стрімке зростання інформації та впровадження в навчальний процес таких компонентів, як:

- освітньо-кваліфікаційні характеристики за всіма спеціальностями;
- освітньо-професійні програми, навчальні плани;
- структурно-логічні схеми підготовки фахівців;
- навчальні робочі програм;
- навчально-методичні комплекси;
- програмно-методичне забезпечення навчальної та виробничої практики; комплексних кваліфікаційних завдань і комплексних контрольних робіт, тестів для контролю знань студентів, які навчаються за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Ефективність нових складових змісту наскрізної освіти безпосередньо пов'язана з впровадженням нових педагогічних технологій, спрямованих на принципову зміну навчально-виховних пріоритетів у напрямку становлення особистості студента як суб'єкта власного вчення і розвитку, суб'єкта соціального самовизначення.

Основні структури педагогічної стратегії відповідають загальноосвітнім потребам гуманізації освіти, що передбачає перехід від екстенсивно-інформативного типу навчання до відкритого, незалежного, консенсусного навчання та навчання протягом всього життя.

Такий підхід спрямовує навчання на більш широке впровадження та ефективне використання самостійних форм навчання, розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців. Для розвитку системи ступеневої освіти в Україні доцільно звернути свій погляд на ті зміни та кроки, які роблять розвинені країни Європи в межах співпраці з метою вдосконалення всієї системи професійної освіти у своїх країнах.

Так, за кордоном існує модель професійної освіти, яка враховує підвищення кваліфікації саме своїх працівників. В основі концепції виховання лежить ідеалі керівника підприємства, який для досягнення поставленої мети повинен пройти всі стадії освітньої програми, а саме: виконавчий, управлінсько-виконавчий, управлінський, управлінсько-дослідницький [4, с. 385].

Саме тому для досягнення систематичного аналізу існуючих освітньо-професійних програм ступеневої підготовки фахівців готельно-ресторанної справи необхідно:

- конкретизувати зміст понять “наступність”, “наскрізна підготовка”, “професійна компетентність”, “безперервність навчання”, що становлять теоретико-методологічне підґрунтя концептуальної моделі професійної компетентності фахівців готельно-ресторанної справи;
- проаналізувати стан та відмінності у нормативно-правовій, матеріально-технічній та науково-інформаційній базах ліцею, коледжу, університету за напрямком підготовки фахівців з готельно-ресторанної справи на сучасному етапі;
- розглянути тенденції і умови підготовки фахівців з готельно-ресторанної справи у закладах недержавної форми власності;
- дослідити принцип наступності і відзначити позитивні заходи, розробити практичні рекомендації щодо реалізації наскрізної підготовки фахівців до ступеню бакалавра в обраній системі навчальних закладів України;
- провести оптимізацію навчальних планів, навчальних програм, освітньо-професійних програм з професійно-практичних дисциплін у системі “ліцей-коледж-університет”;
- розробити нову модель структури та змісту професійної підготовки фахівців готельно-ресторанної справи з урахуванням принципів наступності, безперервності навчання, внутрішньо-міждисциплінарної інтеграції;
- експериментально перевірити модель структури та змісту професійної підготовки фахівців готельно-ресторанної справи на основах наступності в системі навчальних закладів.

Вирішення низки питань, пов’язаних з наскрізною підготовкою фахівців готельно-ресторанної справи, надасть змогу покращити сутність навчального процесу відповідної галузі в національному масштабі та удосконалити умови здійснення наскрізної професійної освіти, що забезпечуватиме поєднання фахової підготовки особистості з ґрунтовною основою загальноосвітніх знань та сприятимуть безперервності навчання протягом усього життя людини [5, с. 38].

На сьогодні бракує єдиного цілісного, системного, всебічного підходу до здійснення наскрізної підготовки, який би задовольнив потреби системи “ліцей-коледж-університет”.

Висновки. Сьогочасна соціально-економічна ситуація, що формується зростанням вимог науково-технічного прогресу, зумовлює потребу підвищення рівня професійної компетентності фахівців з різних спеціальностей. Саме тому для успішного виконання поставленого завдання необхідним є подолання невідповідності програм навчання та розриву, що існує між навчальними закладами різних рівнів акредитації в організації підготовки фахівців з готельно-ресторанної справи.

Вивчення проблеми наступності у професійній підготовці фахівців напрямку готельно-ресторанна справа зумовлена вимогами сучасної ринкової економіки, які виражаються у зміщенні акцентів з формування в процесі навчання професійних умінь та навичок направлених на розвиток особистих творчих здібностей студентів, професійного самовизначення, професійної компетентності, появою нових навчально-науково-виробничих комплексів у системі наскрізної підготовки фахівців.

Вирішення розглянутих проблем вимагає створення учбових закладів сучасного інтегрованого типу з подальшим обґрунтуванням діяльності, цільовими функціями якого можна вважати орієнтованість виконання освітніх послуг, вимагає розробки та впровадження нових підходів, відповідного змісту, організаційних форм і методів розвитку професіоналізму фахівців готельно-ресторанної справи.

Зважаючи на це, особливої уваги набуває важливість структурної перебудови суті освіти на кожному етапі освітньо-кваліфікаційного рівня, цей принцип також передбачає добудову освітніх програм, розрахованих на всі періоди життя. Таким чином, необхідним є створення освітнього середовища безперервної освіти, в якому людина перебуває впродовж всіх основних стадій життєвого циклу.

Література

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: підручник. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
2. Алексюк Л.Н. Организация самостоятельной работы студентов в условиях интенсификации обучения: учебное пособие для слушателей ФПК. – Киев, 1993. – 336 с.
3. Андрущенко В.П. Освіта в пошуках нових стратегій мислення // Вища освіта України. – 2003. – №2. – С.5-6.
4. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: [моногр.] / В.Ю. Биков. – К.: Атіка, 2008. – 684.
5. Гуревич Р.С., Атаманюк В.В. Про підвищення ефективності організації самостійної навчальної діяльності студентів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2002. – №7. – С.37-41.
6. Зязюн І.А., Крамущенко Л.В., Педагогічна майстерність: Підр. для вузів. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.
7. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2004. – 616 с.
8. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологічна струкура педагогічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Вид-во “Київський ун-т”, 2000. – Ч.1. – 217 с.; Ч.2. – К., 2001. – 231 с.
9. Талызина Н.Ф. Условия обучения, обеспечивающие эффект развития // Психология в вузе. – 2004. – №1. – С.30-40.

Безрученков Ю.В. Проблема непрерывности профессиональной подготовки специалистов направления «Гостинично-ресторанное дело»

В статье рассмотрены необходимость создания соответствующих условий для осуществления непрерывного профессионального образования, специалистов по направлению подготовки «Гостинично-ресторанное дело», обеспечивающих сочетание профессиональной подготовки личности с весомой основой общеобразовательных знаний и способствовать осуществления непрерывности обучения в течение жизни человека. В статье выявлена потребность, рассмотрения тенденции развития системы обучения, объективно требующая преодоления разногласий между существующим содержанием и качеством профессионального образования на разных уровнях подготовки специалистов «Гостинично-ресторанного» дела, что также обусловлено стремительным ростом объема научного материала мировой практики, затрудняющие систематизацию знаний и невозможность эффективного усвоения в рамках действующей системы профессиональной сквозной подготовки.

Ключевые слова: непрерывная подготовка, гостинично-ресторанное дело, педагогические условия, преемственность подготовки.

Bezruchenkov Y. The problem of continuity of professional training areas «Hotel andRestaurant Business»

The article deals with the need to create appropriate conditions for the implementation of continuing professional education, professionals in direction «hotel-restaurant business», providing a combination of personal training with a heavy base of general knowledge and facilitate the implementation of continuity of learning for life. The paper identified the need, review trends in learning systems, an objective requires the overcoming of differences between the existing content and quality of vocational education at various levels of training, «hotel-restaurant business», which also caused a rapid increase in the volume of scientific material world practices that impede the systematization of knowledge and inability to effective learning within the existing system through professional training.

Key words: continuous training, hotel and restaurant management.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat