Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Богославець О.Г., Бойко Н.О.
Тези Міжнародної науково-практичної конференції.
"Туристичний, готельний і ресторанний бізнес: інновації та тренди".
(м. Київ, 7 квітня 2016 р.) - К.: КНТЕУ, 2016. - 362 с. - С.20-22.

Креативність як визначальний фактор трансформаційних процесів у розвитку рекреації

креативність у розвитку рекреації В умовах постіндустріальної економіки, в якій найбільш цінним є ефективне використання інтелектуальних ресурсів, підвищення їх якості та потенціалу, складним завданням є визначення ефективності вкладень у розвиток рекреаційного комплексу. Вони повертаються за рахунок підвищення продуктивності праці, тому актуальним є питання розробки стратегічних напрямів розвитку рекреаційного комплексу країни, з огляду на тенденції обумовлені зміною характеру праці в постіндустріальному суспільстві. В ньому домінують інформаційні технології і сучасна економіка приводиться в дію людською креативністю.

Економічна потреба в креативності відображається у формуванні нового класу, який визначають як «креативний клас». Ядро креативного класу становлять люди, зайняті в науковій і технічній сфері, архітектурі, дизайні, освіті, мистецтві, музиці й індустрії розваг, чия економічна функція полягає в створенні нових ідей, технологій, нового креативного змісту. Крім ядра, креативний клас включає також велику групу креативних фахівців, що працюють у бізнесі, фінансах, праві, охороні здоров'я й суміжних галузях діяльності. Ці люди займаються вирішенням складних завдань, які потребують незалежності мислення й високого рівня освіти та творчості. Для представників креативного класу усі аспекти й прояви креативності - технологічні, культурні й економічні - взаємозалежні й нероздільні. Зазначені особливості вимагають більшого інтелектуального та емоційного навантаження, тому формують потреби частіше відпочивати та відновлювати життєві сили людини [1]. Сучасний зарубіжний досвід розвитку рекреації засвідчує, що в економічно розвинутих країнах відбувається поступове зміщення акцентів на щоденну та щотижневу рекреацію та на креативність її форм.

З метою реалізації нових вимог до процесу розширеного відновлення життєвих сил людини, фахівці сфери обслуговування залучають види рекреаційної діяльності, що формують враження. Вони стають новим джерелом цінності в постіндустріальній економіці і до недавнього часу їм приділялося недостатньо уваги. Зростання значення цього фактору відбувається завдяки появі нових технологій, які роблять можливим одержання людиною великої кількості нових вражень. Зокрема, представників креативного класу приваблює більше органічна й «аборигенна» вулична культура. «Вуличною» цю культуру можна назвати тому, що вона, зазвичай, зосереджена на певних вулицях з безліччю дрібних закладів, серед яких можуть бути:

- кав'ярні, ресторани й бари, що пропонують не тільки їжу й напої, але й експозиції;
- художні галереї;
- книжкові й інші магазини;
- невеликі й середні кіно- та невеличкі звичайні театри;
- гібридні місця - наприклад, книгарня/кав'ярня/театр або галерея/студія/центр живої музики. В них перетинаються відразу кілька сфер: музична сцена, образотворче мистецтво, кіно, відпочинок, нічне життя, що значно підсилює взаємний ефект. Такого роду еклектична сцена забезпечує учасникам візуальні й музичні стимули, які важливі при виборі місця життя й роботи.

Слід зазначати, що креативні люди також «споживають» продукцію масової культури - популярні фільми, поп- і рок-концерти, оперу, проте, для креативної людини вулична культура - обов'язкова частина їх відпочинку. Зазначені потреби у відновленні людських сил має можливість забезпечити, переважно, щоденна та щотижнева рекреація [2].

Ще однією особливістю творчої праці, на відміну від фізичної, є переважання розумової діяльності і сидячої роботи, що обумовлює потребу у фізичних навантаженнях. Людину, що проводить робочий час за комп'ютером або мольбертом, не може влаштовувати перспектива дозвілля перед екраном телевізора. Скоріше за все, вона буде намагатися провести вільний час більш активно. Крім того, увага що приділяється креативним класом стану фізичної форми пояснюється не тільки турботою про здоров'я, вона є свідченням сприйняття тіла як засобу творчого самовираження. Потреба в активних формах відновлення фізичної форми та покращення самопочуття, вимагає більш широкого залучення створених спортивно-оздоровчих об'єктів, природних умов та ресурсів регіону, до формування ресурсної бази рекреаційного комплексу територій.

Систематичне вивчення реальних процесів, та зазначених вище тенденцій, а також обсягу і структури рекреаційних потреб засвідчує, що поряд з існуючими курортно-рекреаційним та туристично-рекреаційним комплексами, нині формується і поступово стає провідним креативно-рекреаційний комплекс. Саме він відіграє вирішальне значення в процесах рекреації постіндустріального суспільства.

Креативно-рекреаційний комплекс - це частина рекреаційного комплексу, що, як правило, функціонує безпосередньо у місцях проживання рекреанта та задовольняє його потреби у щоденній та щотижневій рекреації. Він складається з об'єктів рекреаційної інфраструктури та рекреаційних ресурсів, що сприяють збільшенню креативності людини через отримання вражень, які використовуються нею в подальшій інноваційній діяльності.

Список джерел

1. Стюарт Томас А. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций / Томас А. Стюарт [пер. с англ. В. Ноздриной]. - М.: Поколение, 2007. - 368 с.
2. Флорида Р. Креативный класс: люди, которые меняют будущее : монография / Р. Флорида [пер. с англ.] - М.: «Классика-ХХ1», 2007.-421 с.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat