Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Бойчук А.А.
Науковий вісник Національного університету біоресурсів
і природокористування України. - 2011. - Вип. 163, частина 1.

Розвиток туристичної діяльності в аграрній сфері України

Розглянуто стан сільського зеленого туризму в Україні. Визначено фактори впливу на перспективу його розвитку та запропоновано першочергові заходи щодо забезпечення пріоритетності розвитку цього сегменту сфери туризму.

Ключові слова: сільський туризм, сільське господарство, транспорт, сільська місцевість, агрооселя.

Важливим завданням сучасної регіональної політики є обґрунтування пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку кожного регіону України. Для аграрних провінційних регіонів такими галузями насамперед є сільське господарство, транспорт і туризм. Серед європейських держав Україна вирізняється найбільшим розмаїттям ландшафтних комплексів, багатим історико-культурним, етнічним і генетичним надбанням, і саме тому раціональне використання туристично-рекреаційного потенціалу України слід розглядати як один із дієвих шляхів розв'язання проблем її економічного розвитку, стабілізації екологічної ситуації та забезпечення належного рівня і якості життя сільського населення.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Теоретико-методологічні і прикладні основи проблематики сталого розвитку сільського зеленого туризму розглядаються у працях таких вчених, як В. Васильєв, Г.А. Горішевський, Т. Лужанська, М. Рутинський, Я. Маєвський та інші.

Мета дослідження. З'ясувати суть і стан розвитку сільського зеленого туризму в Україні як напряму підвищення рівня життя та доходів сільського населення.

Виклад основного матеріалу. Для впровадження державної політики розвитку сільського зеленого туризму необхідні певні механізми, що потребують теоретичних засад їх побудови, а також кількості цих механізмів, оскільки вони охоплюють різноманітні напрями впливу держави на діяльність суб'єктів сільського туризму. Державна політика відіграє надзвичайно важливу роль у кожній господарській діяльності, зокрема у туристичній діяльності, оскільки основною метою державної політики є поліпшення життя і відпочинку як сільського, так і міського населення. Формування туристичної політики здійснюється не тільки державними органами центральних і регіональних рівнів, а й органами місцевого самоврядування, громадськими і професійними організаціями та підприємницькими структурами.

В усіх регіонах України є умови для розвитку сільського зеленого, пізнавального, спортивного та інших видів туризму. Своєрідна мода на відпочинок у сільській місцевості, що набуває сили в Європі останніми роками, дійшла й до України.

Зелений туризм як відпочинок у селі для України не є новим видом діяльності, адже ще на початку XX ст. до карпатських сіл приїздили на відпочинок відомі українські письменники, художники, артисти, політики.

Сільський зелений туризм - це специфічна форма відпочинку в селі з використанням природного, матеріального та культурного потенціалу певної місцевості. При цьому проживання, харчування та обслуговування туристів забезпечує сільська родина.

Сучасна економіка України характеризується диспропорційним розвитком і загостреною проблематикою в окремих регіонах. У регіонах країни, що мають значну кількість сільських поселень, низькі показники економічного розвитку.

Сільське населення в Україні перебуває у важкому економічному і демографічному стані. Спостерігаються такі негативні тенденції, як нерентабельне тваринництво, брак необхідної техніки та заготівельних систем, нераціональне використання посівних площ, відстутність належного державного контролю за ціноутворенням на сільськогосподарську продукцію,високий рівень безробіття.

Наведені фактори істотно знижують рівень життя в сільській місцевості та значно погіршують економічний стан у цілому.

З огляду на викладене слід відмітити актуальність впровадження сільського зеленого туризму як дієвого фактора, за допомогою якого будуть розв'язані нагальні проблеми сільських територій.

Відпочинок на селі є одним з найперспективніших напрямів відродження та розвитку українського села, а також підвищення економічного рівня регіону. Зелений туризм не лише не виснажує наявні ресурси, а й підвищує рівень життя місцевих жителів, економічно зацікавлених у їх збереженні та примноженні.

Визначення сільського туризму залишається дискусійним, єдиного поняття, яке використовувалось уніфіковано, не існує. Спрощене розуміння сільського зеленого туризму має загальні характеристики, а саме: це відпочинок, який реалізується в сільській місцевості в обладнаній садибі.

Сільський зелений туризм сприяє розвитку малого і середнього бізнесу у сільській місцевості, а також дає змогу міським жителям не лише відпочити у природних умовах, а й поглибити знання української культури і спадщини шляхом безпосередньої участі.

Цільова аудиторія сільського зеленого туризму вирізняється широким діапазоном, завдяки помірній ціновій політики на туристичний продукт.

Крім того, необхідно зазначити, що для розвитку інфраструктури сільського зеленого туризму не потрібні великі капіталовкладення, оскільки наявна матеріальна база сільських населених пунктів є необхідною основою.

Підвищуючи економіку регіону, сільський зелений туризм не чинить негативного впливу на довколишнє середовище порівняно з традиційними видами туризму. Цей вид туризму є важливою складовою переходу туристичної сфери регіону до динамічного розвитку та переосмислення концепцій існуючих економічних систем. Завдяки цьому сільський туризм за наявних ресурсів значно збільшить економічну віддачу.

Сільський зелений туризм визначається своєю багатогранністю. Він передбачає:

- екскурсійні маршрути, які дають можливість долучитися до джерел української духовності через засоби культури, літератури, мистецтва;
- ознайомлення з художніми ремеслами (плетіння з лози, різьблення по дереву, вишивка, малярство, гончарство тощо);
- відвідування місць, які є історичними пам'ятниками (місць життя і творчості відомих людей тощо).

Регіони України мають різні етнографічні особливості й унікальні природні умови, вигідне географічне розташування, що сприяє розвитку сільського зеленого туризму. Високий рівень безробіття, брак робочих місць стимулює сільське населення самостійно розв'язувати проблеми із зайнятістю шляхом розвитку нового виду туризму. Перебування туристів у сім'ї сільських жителів дає можливість долучитися до простого, не урбанізованого способу життя.

Розвиток сільських територій є актуальним питанням у контексті підвищення тенденцій економічного розвитку на регіональному рівні.

Розвиток сільського зеленого туризму дасть змогу істотно поліпшити наявну соціально-економічну ситуацію певного регіону шляхом створення нових робочих місць, а також збільшити обсяги внутрішнього туризму, популяризувати знання української культури та ментальності.

Необхідно зазначити, що істотні результати від поширення сільського зеленого туризму будуть лише у разі узгоджених дій міністерств, які розробляють правові, організаційні, економічні та інформаційні заходи розвитку регіонів країни.

Сільський зелений туризм є специфічною формою відпочинку в селі з використанням природного, матеріального та культурного потенціалу певної місцевості. При цьому проживання, харчування та обслуговування туристів забезпечує сільська родина. У пропонованій таблиці наведено дані про забезпеченість агрооселями та обсяги обслуговування туристів в агротуристичних районах Карпатського регіону.

Українське село має багаті рекреаційні ресурси, що належним чином досі ще не використовувалися. Зелений туризм у різних регіонах України дає змогу використовувати різні фактори лікувального впливу природи: ландшафтотерапевтичний, кліматотерапевтичний, бальнеологічний тощо.

Крім цього українське село має багатий пізнавальний потенціал, пов'язаний з історико-етнографічною спадщиною, сільською культурою та побутом, маловідомими для міського жителя видами професійно-трудової діяльності та народними промислами. Мешканець великого українського міста сприймає сільський побут, культуру села як захоплюючу екзотику, особливо якщо це села гуцульські, молдовські, болгарські, грецькі тощо. Ще більшою екзотикою це видається іноземному туристові.

Забезпеченість агрооселями та обсяги обслуговування туристів в агротуристичних районах Карпатського регіону*
Агротуристичний район Кількість агроосель У тому числі зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності Розрахункова кількість обслужених туристів за день, осіб/день Розрахунковий прибуток на одну оселю за рік, обл.
зимовий період літній період
Сколівський район Львівської області 108 11 500-700 50-150 300-2500
Яремчанська міськрада Івано-Франківської області 214 25 200-300 150-250 500-3500
Рахівський район Закарпатської області 85 6 150-200 50-100 200-2500

* Складено за даними регіональних осередків.

Природні ресурси України дають можливість розвивати цей вид відпочинку практично в усіх регіонах.

Найбільше цікавлять туристів села, розташовані на морському узбережжі, біля річок та озер, у горах, а також поблизу джерел мінеральних вод, покладів лікувальних грязей і в місцевостях, що мають видатне значення в українській історії та культурі. Поширення набуває також сільський туризм, пов'язаний з релігійним паломництвом до найвідоміших святинь.

Відпочинок на селі приваблює насамперед мешканців великих міст України, які мріють пожити хоча б короткий час в екологічно чистій сільській місцевості, поласувати натуральними продуктами традиційної української кухні, хоч трохи відпочити від шаленого міського життя у камерних умовах мальовничої сільської садиби. Дехто вивозить дітей на село заради оздоровлення.

Туристів у село приваблює також сільська воля, відчуття якої позбавлені масові курорти. З господарем можна домовитися про терміни та умови проживання, про склад харчування, про екскурсії тощо. «Офіційний» турист такої свободи вибору, як правило, позбавлений.

Деяких туристів відпочинок у селі приваблює певною екзотикою сільської праці.

Сільські господарі пропонують туристам також різні розваги: катання на бричках чи санях, участь у традиційних народних святах, сільських весіллях тощо.

Останнім часом сільський зелений туризм став улюбленим видом відпочинку для іноземців, які живуть і працюють в Україні: співробітників посольств, працівників іноземних представництв, банків, компаній, фондів тощо. Вони приїжджають до українського села як на уїк-енд, так і на довший термін.

Поширення зеленого туризму у Європі викликано переповненням західноєвропейського ринку сільгосппродуктами

Натомість наші селяни взялися за цю незнайому справу через втрату звичних джерел існування і масове вивільнення селян із сільськогосподарського виробництва, що призвело до безробіття.

Зелений туризм дає додатковий заробіток сільській родині та стимулює розвиток її господарства для забезпечення потреб туристів у продуктах харчування. Заради прибутку від гостювання туристів господар тримає свиню, козу, відгодовує коня, відновлює занедбаний сад, заводить пасіку чи рибний ставок. Коли для гостей стає затісною стара хата, тоді закладають нову -спеціально для туристів, з туалетом всередині, будують лазню, проводять телефон, влаштовують водяне опалення будинку.

Саме село також отримує поштовх до розвитку в результаті появи в ньому туристів. Крім того, перетворення того чи іншого села на центр зеленого туризму примушує місцеву владу розвивати в ньому заклади культури, транспортну інфраструктуру, приділяти увагу благоустрою населеного пункту.

Першими у селі на нелегкий шлях туристичної справи стають селянські родини, які мають хоч якісь "стартові" кошти. За оцінками Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму витрати на облаштування простої сільської хати до прийняття туристів становлять щонайменше 600-700 доларів. Звичайно, перетворення сільського будинку на повноцінний міні-готель для іноземних туристів з усіма атрибутами цивілізації потребує значно більших коштів.

Проте розпочати "з нуля" цю справу власник селянської оселі не подужає. Йому потрібні кредити на облаштування садиби для прийняття туристів, найкраще – безпроцентні. При цьому важливо, щоб ці кредити були прямими, не обтяженими банківськими процентами.

Які ж проблеми у становленні та розвитку сільського зеленого туризму в Україні? Словосполучення "сільський, зелений, аграрний туризм" вже є відомим поняттям, суттю якого є надання послуг туристам і відпочивальником у сільській місцевості з використанням власної садиби, продуктів свого підсобного господарства та трудових ресурсів членів родини.

Саме розуміння суті та визнання суспільної користі сільського туризму в нашій державі Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні вважає найголовнішим здобутком своєї майже п'ятирічної діяльності.

Сьогодні нам відомо не лише із зарубіжних джерел, й з власного досвіду про позитивний вплив, який справляє сільський туризм на благоустрій сільських садиб, загалом сіл, на зайнятість сільського населення, особливо жінок, на вирішення соціально-економічних проблем села.

Отже, необхідно здійснити районування сільської місцевості України з виділенням ареалів можливого формування територій для організації відпочинку та туризму на селі.

Система організації сільського туризму в Україні схематично наведена на рисунку 1.

Система організації сільського туризму в Україні
Рис 1. Система організації сільського туризму в Україні

Розглянемо складові системи організації сільського туризму в Україні.

Нормативно-правова база. Для розвитку сфери відпочинку в сільській місцевості необхідно внести відповідні зміни у діюче законодавство та створити всеохоплюючу нормативну базу з цього питання.

Визначальним є зарахування діяльності з організації відпочинку на селі до ведення особистого підсобного господарства або підприємницької діяльності, що має базуватися на правових засадах залежно від наявної кількості ліжко-місць (до 8 ліжок - ведення особистого підсобного господарства, прибутки від якого не повинні оподатковуватися, більше 8 ліжок - підприємницька діяльність та оподаткування згідно із чинним законодавством) та достатніх умов для обслуговування відпочивальників.

Юридичним механізмом організації відпочинку на селі можуть бути законопроекти «Про сільський туризм», «Про особисте підсобне господарство», відповідні норми Податкового кодексу України.

Система управління та регулювання. Розвиток та підвищення ефективності діяльності місцевих осередків сільських господарів має на меті формування у сільських господарів свідомої потреби у структурній інтеграції, створення ефективних механізмів взаємодії органів державної влади з господарями.

Державне регулювання має бути максимально прозорим та передбачуваним.

Матеріально-технічна база. Організація відпочинку на селі в наступному десятилітті передбачає модернізацію та реконструкцію садиб сільських господарів згідно із санітарними вимогами та міжнародними стандартами, а також розвиток інфраструктури для потреб туристів.

Фінансова підтримка сільського господаря має здійснюватися шляхом створення інфраструктури фінансово-кредитної підтримки, елементами якої мають бути як спеціалізовані банківські установи та інвестиційні компанії, так і небанківські фінансові установи, фонди підтримки малого підприємництва різних рівнів, фонди мікрокредитування, лізингові компанії. Особливо сприятливими для сільської сім'ї будуть довгострокові кредити та організація відповідних конкурсів.

Кадрове та наукове забезпечення. Підготовка кадрів для сфери відпочинку на селі здійснюється шляхом запровадження різних форм піс-лядипломної освіти, обміну досвідом роботи, у тому числі перепідготовка кадрів з числа незайнятого сільського населення, а також створення в системі навчальних закладів різного рівня курсів і відділень для підготовки і перепідготовки кадрів для сфери відпочинку на селі.

Рекламно-інформаційне забезпечення. Особливо важливим є створення єдиної інформаційної системи «Український телекотедж» про наявність, якість і терміни надання послуг з відпочинку на селі з подальшим входженням такої системи до спеціалізованої європейської мережі.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, для ши-рокого розвитку зеленого туризму в Україні є зростаючий попит на відпочинок у сільській місцевості як мешканців українських міст, так і іноземців, а також є багата пропозиція на названий попит: унікальні природно-історичні ресурси українського села, відносно вільний сільський житловий фонд для прийняття туристів, вільні трудові ресурси для їх обслуговування, традиційна гостинність господарів.

Чого ж не вистачає для того, щоб сільський зелений туризм в Україні став ефективним фактором розвитку села та зміг реалізувати свій рекреаційний потенціал?

По-перше, в Україні відсутня сприятлива законодавча база для розвитку зеленого туризму. На рівні законів не визначено статус господарів, які приймають на відпочинок туристів.

По-друге, село потребує створення інфраструктури зеленого туризму: фінансових установ для кредитування господарів, системи підготовки кадрів для зеленого туризму, культурно-побутової бази села, транспортної мережі.

Зеленому туризму України також необхідне рекламно-інформаційне забезпечення, у тому числі із залученням Інтернету.

Як бачимо, сільський зелений є вдалим поєднанням користі для відпочивальників і сільських господарів, але потребує зусиль і уваги законодавців, керівників органів влади та громадськості.

Список літератури

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки" від 3 липня 2006 р. № 373-р // www.rada.gov.ua.
2. Всесвітня туристична організація. - http://www.unwto.org.
3. Лужанська Т.Ю. Сільський туризм: Історія, сьогодення та перспективи: Навч. посіб. / Т.Ю. Лужанська; За ред. д.т.н., проф. I.М. Волошина. - К.: Кондор, 2008. - 385 с.
4. Рутинський М.Й. Зелений туризм / М.Й. Рутинський. - К: Знання, - 2008. -264 с.
5. Фонд Сталого Розвитку «Стара Волинь» - http://staravolyn.org.ua

Рассматривается состояние сельского зеленого туризма в Украине. Определены факторы влияния на перспективу его развития и предложены первоочередные меры по обеспечению приоритетности развития этого сегмента сферы туризма.

Ключевые слова: сельский туризм, сельское хозяйство, транспорт, сельская местность, агроусадьба.

The article examines the state of rural tourism in Ukraine, factors that influence on its future development and proposed urgent measures to ensure priority development of this segment of tourism.

Key words: rural tourism, agriculture, transport, countryside, house in the village.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat