Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Ореста Бордун
Історія української географії. - 2012. - Випуск 26. - С.78-84.

Теоретичні та прикладні засади дослідження міжобласних туристичних потоків України (на прикладі Тернопільської та Львівської областей)

У статті аналізуються поняттєво-термінологічні та методичні засади внутрішнього туризму. Автором розглядаються внутрішні потоки України в міжобласному вимірі, що мають найбільш інтенсивні туристичні обміни між собою. Опрацьовано статистичні дані про стан внутрішнього туризму в країні, особливо двох західних областей: Львівської та Тернопільської, які мають взаємодоповнюючі туристичні ресурси. Визначено основні причини переважання окремих видів туризму над іншими.

Ключові слова: внутрішній туризм, туристичні потоки, туристичні ресурси, туристична сфера.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями. Туристичний бізнес є найбільш прибутковим сектором економіки багатьох країн. Україна також почала спрямовувати свої зусилля на розвиток туризму: як внутрішнього, так і зовнішнього. Внесені певні зміни до діючого законодавства, передбачено подальший розвиток інфраструктури, що обслуговує туризм. Визначено ряд референцій для розвитку внутрішнього туризму, а саме:

- залучення європейської допомоги для розвитку туризму в Україні;
- розвиток дорожньої та готельної інфраструктури України та збільшення попиту на послуги розміщення після проведення чемпіонату Європи 2012 року з футболу;
- створення системних умов для формування і просування національного туристичного продукту на внутрішньому і міжнародних ринках.

Для підсилення макроекономічного ефекту на розвиток господарства України загалом, і туризму особливо, після завершення Євро-2012, уряд ініціював проведення туристичного форуму в Києві в жовтні 2012 року.

Національний туристичний форум, організований Асоціацією лідерів туристичного бізнесу України (АЛТУ), підтримали керівники кількох посольств в Україні: Тимчасовий Повірений у справах Посольства Грузії в Україні, Соня Крайчова, Перший секретар Посольства Словацької Республіки в Україні, Ян Ербен, Перший секретар Посольства Словацької Республіки в Україні, Берат Йилдиз, аташе з питань культури та інформації Посольства Республіки Туреччина в Україні, Матіас Брандт. Загалом, в рамках НТФ 2012 зареєстровано 120 учасників, зокрема Національні туристичні офіси, Посольства, готельєри, туроператори, авіакомпанії [7]. Масштаб туристичного форуму та й зростання кількості в’їзних туристів у 2012 році свідчать про збільшення уваги до розвитку українського туристичного ринку, особливо з боку перерахованих вище країн.

Основною метою Національного туристиного форуму визнано втілення нової філософії туризму, за якою першочергове значення надається саме всебічному розвитку в’їзного і внутрішнього туризму на території України.

Проблема розвитку внутрішнього туризму вирішуватиметься за допомогою обміну соціальною рекламою між містами України. Державне агентство України з туризму та курортів знаходить можливість сприяти обміну соціальною рекламою між містами і областями, що стимулює українців дізнатися про інші регіони країни і відвідати їх.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження проблем розвитку внутрішнього туризму проводиться відомими туризмознавцями А.Ю. Александровою, М.П. Мальською, оскільки на внутрішній туризм припадає левова частка всіх туристичних витрат населення України; а економ-географом С.П. Кузиком досліджувались геопросторові особливості туристичної інфраструктури на регіональному та всеукраїнському рівнях.

Метою даної роботи є поглиблення системи понять, термінів та методів дослідження внутрішніх потоків України у міжобласному вимірі, що поки що обмежується наявністю статистичних даних. Важливо також визначення чинників, які мають істотний вплив на розвиток внутрішнього туризму в міжобласному вимірі, зокрема транспортної доступності, що є фактором формування найбільших туристичних потоків України.

Завдання. Дослідження проблем та перспектив формування і розвитку внутрішнього туризму України потребує вирішення таких завдань:

1) аналізу теоретичних основ вивчення внутрішнього туризму;
2) дослідження основних тенденцій формування внутрішніх туристичних потоків України;
3) визначення основних чинників, що істотно впливають на розвиток міжобласних туристичних зв’язків;
4) характеристика туристичного потоку за допомогою математичних показників та структурного аналізу.

Виклад основного матеріалу. Під поняттям “внутрішній туризм” розуміють міграційні потоки людей у межах країни постійного проживання з туристичною метою. Внутрішній туризм – подорожі осіб, які мандрують і перебувають у місцях, що знаходяться за межами їхнього звичного середовища, але в країні місця проживання. Не можна ототожнювати внутрішніх туристів з екскурсантами, які можуть бути іноземними громадянами. Екскурсантами вважаються особи, яким надаються послуги з організації подорожей на території України, що не перевищують 24 годин, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам’ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

Засобом платежу внутрішнього туриста залишається національна грошова одиниця, яка використовується повсякденно, а рідна мова – засобом спілкування. Такі подорожі порівняно легко організувати. За деякими оцінками, на частку внутрішнього туризму припадає 80-90 % усіх туристичних поїздок, а загальний обсяг витрат на внутрішній туризм у 5-10 разів перевищує витрати туристів на міжнародні поїздки [4]. Незважаючи на суттєві відмінності між внутрішнім і міжнародним туризмом, ці форми туризму, на думку А. Александрової, тісно пов’язані. Внутрішній туризм є немовби каталізатором міжнародного туризму, сприяючи освоєнню нових туристичних ресурсів, створенню базової туристичної інфраструктури та формуванню нових туристичних територій, які успішно можуть використовувати й міжнародні туристи [1].

Внутрішні туристичні потоки є проблематичними для дослідження. Особлива проблема полягає у дослідженні їхньої структури та мети відвідування туристів. Оскільки Міністерство інфраструктури України не має ресурсів для опитування і обліку всіх приїжджих в міста України, то обмежуються реєстрацією пасажирів різних транспортних відомств. Такі дані є дещо узагальненими і не відображають справжньої мети перебування осіб, що приїжджають. Якщо користуватись даними з готельних закладів розміщення, то відпадає досить великий сегмент туристів, що мандрують між областями без ночівлі, або ночують у приватному секторі. Значним науковим інструментом дослідження є опрацювання даних незалежних Центрів туристичної інформації, прикладом якого є Львівський туристичний центр, веб-сайт якого подає в он-лайні постійно оновлену інформацію про кількість звернень громадян з інших міст до офісів Центру туристичної інформації міста Львова, що розташовуються на перетині найбільших туристичних потоків.

Динаміка внутрішніх потоків України мала позитивні тенденції зростання до початку соціально-економічної кризи, що охопила економіку багатьох країн в кінці 2008 року. У перші роки незалежності України популярність туристично-відпочинкових об’єктів країни стрімко зменшувалась. Це пов’язане з тим, що турбази, санаторії, пансіонати не були готові до ринкових умов господарювання та надання високоякісних послуг. Лише наприкінці 90-х років простежується перелом у сфері обслуговування внутрішніх туристів [3]. Так, темпи зростання внутрішніх туристів і кількість екскурсантів на початку XXI ст. поступово збільшувалися (рис. 1). Винятком були 2004 і 2005 рр., коли внутрішні політичні події в Україні (Помаранчева революція) суттєво вплинули на зменшення туристичних потоків. Починаючи з останнього кварталу 2008 р., коли проявила себе в Україні фінансово-економічна криза, потоки внутрішніх туристів постійно зменшувались. Незважаючи на розбіжності у показниках Міністерства інфраструктури та Державної служби статистики України, зберігаються загальні тенденції до зменшення внутрішніх туристичних потоків.

Туристичні потоки екскурсантів та внутрішніх туристів в Україні
Рис. 1. Туристичні потоки екскурсантів та внутрішніх туристів в Україні у 2000-2010 рр. [8]

Інформація про туристів наводиться за даними Державної служби туризму і курортів України (стосовно осіб, що обслуговуються суб’єктами туристичної діяльності України), а також за даними Міністерства інфраструктури України, а дані про іноземців та осіб без громадянства, які в’їхали в Україну – за інформацією Адміністрації Держприкордонслужби України.

Застаріла туристична інфраструктура України формує негативне ставлення не тільки іноземних туристів, але й відлякує вітчизняних туристів, які готові заплатити можливо й дорожче, але відпочити в кращих умовах. Однак в основних туристичних районах країни реконструювали старі об’єкти, збудували нові туристичні заклади, які стали функціонувати на бізнесових засадах, пропонуючи платні послуги. Активний відпочинок у таких закладах став дорожчим, зате туристи отримали комфортні умови для проживання та рекреаційно-оздоровчих занять. Загалом це задовольнило і виробників таких послуг, і їх споживачів.

Представники туристичного бізнесу відзначають зростання внутрішнього туризму на 7-10 % станом на 1 травня цього 2012 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року [7]. Збільшення кількості туристів пов’язано із запровадженням завчасного бронювання місць на об’єктах відпочинку, що допомагає клієнтам зекономити, та проведенням фіналу Євро-2012. Щодо цінової політики, влітку цього року доба відпочинку на базах відпочинку в Карпатах коштувала від 100 грн. на одну особу лише зі сніданком; у Криму, починаючи від Великої Алушти, – від 240 грн. з дворазовим харчуванням, на південному узбережжі Криму – від 270 грн. з дворазовим харчуванням. Лікувальні тури, що включають триразове харчування та оздоровлення, коштують: у санаторіях Трускавця – від 260 грн., Моршина – від 230 грн., Закарпаття – від 215 грн. на добу. Ціни на відпочинок у Карпатах залишилися на рівні минулого року, у Криму підвищились на 3-5 % [7].

Водночас у цьому році українські туристи почали більше цікавитись подієвим туризмом. Популярністю користувались цього року семінари, фестивалі – у Львові, у Кам’янець-Подільському. Також зростає зацікавленість у винному туризму, особливо в Одесі, Криму та Закарпатті. Також все більше українців надають перевагу активним формам туризму, серед яких – велотури, пішохідні тури в гори та екологічний туризм [7].

Найпопулярнішим туристичним регіоном для громадян Україні в 2011 році був Крим, куди спрямовувалося 20% всіх внутрішніх туристів, за ним йшов Київ, хоча навряд чи можна всю кількість обслужених у ньому вважати саме туристами, так як значним у місті є сегмент заробітчан, так звана “трудова міграція” на робочі дні до Києва, а у вихідні громадяни повертаються до своїх домівок. Третім популярним регіоном є місто загальнодержавного підпорядкування Севастополь, куди спрямовуються основні потоки військових для відпочинку. Четверте місце в Україні беззаперечно відводиться найбільш гористій Івано-Франківській області, де бурхливими темпами продовжує розвиватись гірськолижний та інші види активного туризму. Львівська область із центром – “західною столицею” України, по-праву посіла п’яте місце за кількістю внутрішніх відвідувачів у 2011 році (див. рис. 2).

Кількість внутрішніх туристів у областях та містах обласного значення
Рис. 2. Кількість внутрішніх туристів у областях та містах обласного значення у 2011 році [5]

Всі області України можна об’єднати у певні групи за кількістю обслужених вітчизняних туристів:

1) найбільш розвинені (АР Крим, м. Київ);
2) розвинені (м. Севастополь, Одеська, Івано-Франківська, Львівська області);
3) середньо-розвинені (Херсонська, Запорізька, Чернівецька, Донецька, Миколаївська, Дніпропетровська області);
4) слаборозвинені (Полтавська, Кіровоградська, Київська, Вінницька, Хмельницька, Рівненська, області);
5) нерозвинені (Тернопільська, Черкаська, Луганська області);
6) відсталі регіони (Сумська, Чернігівська, Житомирська області).

За кількістю обслужених екскурсантів слід виокремити такі групи:

1) найбільш розвинені (АР Крим);
2) розвинені (м. Київ, м. Севастополь);
3) середньо-розвинені (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Херсонська, Запорізька, також Одеська, Харківська, Полтавська, Волинська області);
4) слаборозвинені (Вінницька, Дніпропетровська, Луганська області);
5) нерозвинені (Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Житомирська, Чернігівська, Кіровоградська, Миколаївська, Черкаська, Донецька);
6) відсталі регіони (Сумська, Рівненська області).

Аналіз ситуації на ринку внутрішнього туризму показав, що до слаборозвинених та відсталих областей України не прямують значні туристичні потоки, хоча вони мають великий історико-культурний та природний потенціали для розвитку туризму. Особливо це стосується Західного регіону України, де слабими темпами оптимізується туристична інфраструктура. Серед них є й Тернопільська область, що володіє туристичними ресурами світового значення, зокрема спелеоресурсами та водними (див. табл. 1).

Таблиця 1

Кількість обслужених внутрішніх туристів в областях Західного регіону в 2011 р. [5]
Області осіб %
Тернопільська 8301 1,5
Волинська 4329 0,75
Закарпатська 9444 1,75
Івано-Франківська 43861 7,6
Львівська 31331 5,4
Рівненська 3035 0,5
Хмельницька 7325 1,3
Чернівецька 20587 3,6
Всього в Україні 569982 100

Окрім державних джерел статистичної інформації стосовно внутрішніх туристичних потоків, надає найновіші дані Центр туристичної інформації у Львові. З 2009 року почав діяти незалежний центр туристичної інформації Львова, веб-сайт якого розроблено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проекту “Створення інформаційно-туристичної інфраструктури у м. Львові” програми Добросусідства INTERREG IIIA/TACIS CBC Польща – Україна – Білорусь

Офіси цього центру розміщені у трьох найгарячіших точках перетину туристичних потоків Львова:

1) Центр туристичної інформації в центрі міста (у приміщенні Ратуші – вхід від фонтану Нептун, зліва від центрального входу в Ратушу);
2) Центр туристичної інформації на вокзалі (у приміщенні головного залізничного вокзалу; касовий зал, біля каси №1);
3) Центр туристичної інформації в аеропорту (у приміщенні терміналу “А” Міжнародного аеропорту “Львів” імені Данила Галицького – новий термінал).

Послуги, які надає Центр туристичної інформації міста Львова:

- багатомовні консультанти Центру безкоштовно надають усю необхідну інформацію про місто;
- безкоштовні карти міста;
- безкоштовні буклети з самостійними екскурсіями містом та інші буклети;
- інформація про усі події, що відбуваються у місті, календар подій От-От;
- інформація про сполучення в місті та Україні;
- будь-які інші поради щодо харчування та проживання у Львові.

Окрім цього, інформаційні центри постійно оновлюють інформацію, що служить якісним способом контролю за виконанням стратегії розвитку туризму. Кожна подія, проведена у Львові не залишається безслідною на сайті Центру туристичної інформації.

Тільки завдяки даному джерелу інформації ми можемо дізнатись про міжобласні туристичні потоки, а точніше про потоки між містами України, оскільки жодний туристичний бюлетень Укрдержкомстату не публікує таких даних. (див. табл. 2).

Таблиця 2

Географія звернень до Львівських туристичних інформаційних центрів у 2011 році
Міста Кількість осіб, всього ЦТІ центр ЦТІ вокзал ЦТІ аеропорт
Київ 2939 434 140 52
Львів 2148 202 81 326
Харків 302 61 80 0
Дніпропетровськ 199 53 92 1
Одеса 184 75 34 1
Тернопіль 154 32 45 16
Донецьк 149 38 55 2
Івано-Франківськ 106 19 20 24
Загалом

7572

     

Після проведення чемпіонату з футболу Євро-2012 у Львові спостерігається бурхливий розвиток туристичної сфери загалом і збільшення туристичних потоків зі всіх куточків країни, з Тернополя зокрема. Кожного місяця зростало кількість звернень громадян міста Тернополя до Центру туристичної інформації міста Львова (див. рис. 3).

Динаміка звернень мешканців Тернополя до Львівських туристичних інформаційних центрів за місяцями 2012 року
Рис. 3. Динаміка звернень мешканців Тернополя до Львівських туристичних інформаційних центрів за місяцями 2012 року [6]

Натомість, зворотної інформації з тернопільського інформаційного туристичного центру не вдалося отримати, оскільки такої документації ще не ведеться в Тернополі. Проте, проведення багаторічних екскурсійних турів до Тернопільської області свідчать про особливе зацікавлення жителів Львівської області подільськими спелеоресурсами та водними об’єктами, на яких можна організовувати сплави та й просто відпочивати на берегах водойм.

Досвід багатьох країн світу свідчить, що спелеооб’єкти можуть бути визначальними у формуванні попиту на туристичні ресурси і впливати на отримання значних доходів. За даними офіційної статистики, такі доходи найбільші у США, Франції, Іспанії, Угорщині, Італії. Природні порожнини у вище згаданих країнах взяті під охорону і добре впорядковані, що уможливлює вміле використання їх на ринку туристичних послуг. Так, Мамонтову печеру в США (довжина 300-500 км), що вважається найбільш відвідуваним спелеологічним природним об’єктом у світі, щороку відвідує до двох мільйонів туристів.

На сьогодні на території Тернопільської області відомо (занесено до кадастру) понад 100 печер. Поширення карстових явищ по території області неоднорідне. Головним чином, воно залежить від фізико-географічних умов. Як наслідок, карстові прояви диференціювались у декількох карстових районах: Кременецький, Товтровий, Центральноподільський, Західноопільський, Придністерський.

Найбільш цікавим і перспективним у географічному, краєзнавчому і туристському аспектах є Придністерський карстовий район, де знаходиться 11 великих (довжина більш як 1000 м) розвіданих гіпсових (сульфатних) печер. З них 8 розташовані у вузькій ділянці, паралельній до долини Дністра. Дві печери (“Млинки” та “Уринь”) “випадають” з цієї смуги й розташовані далі на північ, на широті м. Чортків; та печера “Джуринська” на широті селища Микулинці. Та найбільш цікавими з туристичного погляду є гіпсові печери: “Оптимістична” (214 км, посідає за довжиною 2-ге місце у світі), “Озерна” (121 км, 10-те місце в світі), “Млинки” (28 км), “Кришталева” (23 км), “Славка” (9,1 км), “Вертеба” (7,8 км), “Уринь” (2,1 км), “Ювілейна” (1,5 км), “Олексинська” (1,2 км), “Тимкова Скеля” (1,18 км), “Джуринська” (1,3 км). У тому ж таки Придністер’ї знаходяться й інші, не менш атрактивні туристичні природні об’єкти, як-от водоспад на річці Джурин біля с. Нирків (найвищий рівнинний водоспад України), Возилівські, Русилівські водоспади, водоспад Дівочі сльози, цінні своїми геологічними породами – травертинами.

Туристичне використання природних об’єктів Тернопільщини утруднене через віддаленість від під’їзних доріг та закладів розміщення на зразок хостелу, де туристи можуть помитися, перекусити і переночувати у різних умовах. З проведеного попереднього аналізу туристичної інфраструктури існує невідповідність між наявними туристичними благами та туристичною інфраструктурою, що їх забезпечує. Унікальні природні явища Тернопільщини, як-от: Подільські печери, водоспади, Дністерський каньйон залишаються недоступним для огляду, оскільки немає відповідної інфраструктури на даній території. Про це свідчать статистичні дані Управління з питань туризму Тернопільської облдержадміністрації, згідно з якими потік туристів з кожним роком зменшується (див. табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл туристів Тернопільської області за категоріями та метою відвідування [2]
Внутрішні туристи 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Всього 32375 30209 26228 25028 16838 13411
службова, ділова, бізнес, навчання 5296 4250 2 96 90 10
дозвілля, відпочинок 21856 21390 21087 21959 16397 10557
лікування 26 22 13 45 11 14
спортивно-оздоровчий туризм 4047 3814 5101 2875 315 2561
інші 1150 733 25 53 25 269
Кількість екскурсантів 21367 21820 19922 24724 16037 13719

Основними перепонами на шляху до налагодження інтенсивних туристичних потоків з Львівської області до Тернопільської є відсутність: швидкісної автомагістралі Львів-Тернопіль, а також належної нічліжної бази біля найбільш відвідуваних об’єктів. Автомагістраль Н-02, обласного значення, що з’єднує два обласних центри: Львів та Тернопіль, знаходиться на сьогодні в критичному стані і проведений ямковий ремонт не стимулює туристичних потоків. Наявність залізничного сполучення деякою мірою покращує ситуацію, проте воно має два найбільші недоліки: по-перше, це мала швидкість перевезень, по-друге – не транспортує до місця туристичної дестинації. В Україні за останні роки дещо поліпшилися реконструкції існуючих магістралей, але назвати їх високошвидкісними не можна. Укрзалізниця, наприклад, презентувала проект пасажирських перевезень до 200 км/год між містами – господарями Євро-2012. Однак проект згорнули через відсутність коштів у держбюджеті 2009-2010 рр.

Отже, опрацьовані матеріали з різних джерел туристичної інформації, дозволили сформулювати найбільш перспективні види внутрішнього та в’їзного туризму України:

- пляжний відпочинок в Криму та Приазов’ї;
- лікувальний відпочинок (рекреаційні ресурси Криму й Карпат, Причорномор’я);
- унікальна історична спадщина (Київ, Львів, Тернопільщина, Закарпаття, Хмельниччина, Запоріжжя, Крим);
- релігійний туризм (Києво-Печерська Лавра й Софійський собор, Почаїв, Умань);
- “зелений” туризм (Карпати, Волинь, Поділля, Київщина);
- екстремальний туризм (Чорнобиль, сольові шахти Артемівська, екстремальні сплави північно-західних і карпатських рік, унікальні підводні печери східного Криму, печери Тернопільщини й ін.).

Для розвитку визначених перспективних напрямів внутрішнього та в’їзного туризму необхідно:

- підтримувати діяльність Інформаційних туристичних центрів перелічених вище областей та регіонів, передусім Криму, Києва, Львова, Запоріжжя, Хмельницького, Тернополя, Ужгорода та інших міст України на майбутнє.
- розширювати мережу швидкісних доріг (залізничних та автомобільних), особливо нагальними є будівництво автомагістралей, що поєднують Львів з центрами Західних областей України;
- розбудовувати готельну інфраструктуру біля найбільш перспективних для огляду природних та історико-культурних об’єктів.

Література і джерела

1. Александрова А.Ю. Международний туризм. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 470 с.
2. Діяльність готелів та надання інших місць для тимчасового проживання Тернопільської області за 2010 рік: [стат. збірник] – Тернопіль: Головне управління статистики у Тернопільській області, 2011. – 36 с.
3. Кузик С.П. Географія туризму: [навч.посіб]. – К.: Знання, 2011. – 271 с.
4. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг. – К.: Знання, 2008. – 661 с.
5. Туристична діяльність в Україні у 2011 році. [Статистичний бюлетень] – Київ: Головне управління статистики у Києві, 2012. [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
6. Центр туристичної інформації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.touristinfo.lviv.ua/uk/about/.
7. Внутрішній туризм виріс на 7-10 % [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.net/ukr/detail/127228.
8. Туристичні потоки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.km.ukrstat.gov.ua/ukr/statinf/tur/tp_r.htm.

Oresta Bordun. Theoretical and practical principles of research into inter-regional tourist flows of Ukraine (the example of Ternopil’ and L’viv regions)

In this articlethe conceptual-terminological and methodical principles of domestic tourism are analyzed. Tourist flows in Ukraine with the most intensive inter-regional exchanges are examined. Statistical data on the state of domestic tourism information is worked out, particularly for two western regions, L’viv and Ternopil’, that have complimentary tourist resources. Main reasons for the dominance of some types of tourism over others are identified.

Key words: domestic tourism, tourist flows, tourist resources, tourist sector.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat