Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Анатолій Дейнека, Микола Копач
Регіональна економіка. - 2001. - №2. - С.171-175.

Проблеми і перспективи рекреаційного використання лісів Львівської області

Розглядаються проблеми рекреаційного використання лісів Львівської області. Визначено перспективи рекреаційного лісокористування, проведений аналіз лісового господарства регіону, вказані напрямки ефективного використання лісових ресурсів Львівщини.

Ключові слова: лісові ресурси, рекреаційне лісокористування, рекреаційна функція, приміські рекреаційні зони, природно-заповідний фонд.

Лісові ресурси, поряд із економічними функціями, відіграють важливу рекреаційну роль. До лісових рекреаційних ресурсів, крім самого лісу, відносяться також грибні, ягідні, мисливські та інші. Окрему категорію лісових ресурсів становлять також деякі об'єкти природно-заповідного фонду, на території яких дозволена рекреаційна діяльність. Основну роль в рекреаційному плані відіграють власне ліси, які окрім безпосереднього впливу на здоров'я людини, мають також інші рекреаційні властивості. Внаслідок розвитку рекреації ліси, зберігаючи властивості продуцентів деревної сировини і побічних продуктів, набувають нових властивостей продуцента рекреаційних послуг, тобто перетворюються в соціально-економічну категорію, пов'язану із створенням рекреаційних благ.

Рекреаційна цінність лісів визначається соціально-культурною, економічною і медико-біологічною функціями [1, 1]. Особливо значна медико-біологічна функція, яка сприяє зниженню захворюваності, збільшенню тривалості життя людей. Ліси в цьому відношенні є одним з найцінніших природних ресурсів. Медико-біологічна функція лісів полягає у виділенні кисню, поглинанні вуглекислоти, пилу і шуму, іонізації повітря фітонцидами. Соснові ліси найбільше вбирають вуглекислого газу з розрахунку на 1 га площі і найбільше виділяють кисню. Дещо менші ці показники у м'яколистих порід, найнижчі - в дубових лісів. При цьому найактивнішими є середньовікові деревостани. Молодняки і спілі та перестійні насадження значно менше вбирають вуглекислого газу і виділяють кисню.

Другою важливою рекреаційною функцією лісів є їх естетичні властивості. Тому при проектуванні, плануванні та організації доходів, пов'язаних з рекреаційним лісокористуванням, виникає потреба враховувати естетичні властивості лісів. Вирішального значення естетичні властивості лісів набувають у тих лісонасадженнях, куди приїжджають рекреанти заради прогулянок, відпочинку біля лісових водойм, занять фізичною культурою тощо. При цьому рекреанти уникають лісів як надмірно сухих, так і занадто зволожених. Вони зосереджуються в лісонасадженнях, що зростають у свіжих та частково вологих типах лісорослинних умов. У таких лісонасадженнях, як правило, розміщують також оздоровчі та лікувально-оздоровчі заклади. Естетична цінність лісонасадження визначається поєднанням усієї сукупності його лісівничо-таксаційних параметрів [2, 124].

Ліси Львівської області за своїм породним та віковим складом належать до найбільш цінних в рекреаційному відношенні. Особливу рекреаційну цінність мають угрупування, в яких поєднуються широколистяні та хвойні ліси середнього вікового складу: буково-соснові на Розточчі, буково-смереково-ялицеві в Карпатах, дубово-грабові на Подільській височині, соснові з різними широколистяними угрупуваннями на Малому Поліссі.

Загальна площа лісів області станом на 1.01.1999 р. складала 680 тис. га, які розподілені між 17 постійними користувачами. Державному лісовому фонду належить, 471 тис. га (69% від загальної кількості) [3, 61].

Львівська область розташована в межах Центральноєвропейської широко-листянолісової та Східноєвропейської широколистянолісової геоботанічних провінцій. Основні масиви лісів зосереджені в гірській частині та на півночі області. На Малому Поліссі переважають соснові і сосново-дубові ліси; на Розточчі - буково-соснові і грабово-букові; на Подільській височині - буково-дубові та грабово-дубові; на Передкарпатті - дубово-буково-ялицеві; в Карпатах - букові і смерекові ліси. Основними лісоутворюючими породами області є сосна (23% площі лісів), смерека (20%), бук (17%), дуб (16%), тобто видовий склад лісів має високу рекреаційну цінність і може широко використовуватися в оздоровчих цілях. Загалом для лісів Львівщини характерна різноманітність деревних і кущових порід, що дає змогу формувати найбільш стійкі і продуктивні змішані насадження, задовольняти найрізноманітніші рекреаційні потреби населення.

З рекреаційною метою можна використовувати фактично всі ліси області, проте особливу рекреаційну цінність мають третина лісів які розташовані в Карпатах, на Розточчі та Подільській височині, а також зелені зони населених пунктів. Станом на 1.01.2000 р. "108,9 тис. га лісів Держлісфонду віднесено до зелених зон міст і населених пунктів інших категорій, в тому числі 80,3 тис.га — до лісопаркової частини цих зон. Державним лісогосподарським об'єднанням "Львівліс" впродовж 1995-2000 рр. створено 1,5 тис. га насаджень рекреаційного призначення [4, 217].

Основне рекреаційне навантаження припадає на зелені зони населених пунктів, які використовуються в основному для короткотривалого відпочинку. Зелені зони, крім того, виконують санаторно-гігієнічну функцію. Найбільші за площею зелені зони розташовані в околицях Львова, Дрогобича, а також курортів Трускавець, Немирів, Великий Любінь, Моршин. Так, приміські ліси Львова займають більше 76 тис. га і розташовані крупними масивами на горбистих грядах Розточчя, Львівського плато та Опілля. Ліси в радіусі ЗО км від Львова віднесені до зеленої зони. До цієї ж зони належать також і більш віддалені від міста цінні насадження, які підлягають особливій охороні.

Природні умови приміської території Львова сприятливі для заміського відпочинку. Лісові масиви і водоймища, різноманітний рельєф місцевості, помірний клімат, значна кількість сонячних днів, а також добре транспортне сполучення сприяють виїзду на природу великої кількості населення.

З інших приміських зелених зон слід назвати зони Дрогобича, Трускавця, Бродів, Сколе та деяких інших. Кращими рекреаційними ділянками тут є "Джерело" і "Радичів ліс" Дрогобицького лісгоспу; "Сосновий бір" і "Калинка" Радехівського; "Колиба" Сколівського; "Пролісок" Старосамбірського лісгоспів.

Окрему категорію складають ліси природно-заповідного фонду Львівської області. Проте тут слід зазначити, що окремі категорії природно-заповідного фонду повністю виключені з господарського, в тому числі рекреаційного, обороту. До них належать заповідники, окремі зони національних природних та регіональних ландшафтних парків, заказників.

Станом на 1 січня 2000 р. мережа природно-заповідного фонду Львівщини включала 342 об'єкти загальною площею 113, 167 га, що становить 5,2% її території*. За останні роки було створено Надсянський регіональний ландшафтний парк площею 19428 га, який у 1999 р. був включений до Міжнародного Польсько-Словацько-Українського біосферного резервата "Східні Бескиди" та національні природні парки "Яворівський" і "Сколівські Бескиди". Крім цього, в області існують три регіональні ландшафтні парки загальною площею 28276 га. На жаль, дирекція є лише у парку "Знесіння", створеного в 1993 р. в межах Львова. Відсутність дирекції у регіональних природних парках "Верхньодністровські Бескиди" (8536 га) та "Надсянському" (19478 га) не дозволяє розгорнути на їх території рекреаційно-туристичну та природоохоронну діяльність.

Особливе значення в рекреаційному відношенні відіграють національні природні парки. Національний природний парк (НПП) "Яворівський" був створений в 1998 р. Його загальна площа складає 2886 га, в тому числі лісові площі займають 2667 га, луки - 21 га, водойми - 2 га. На території НПП знаходиться 700 видів рослин, в тому числі 35 рідкісних; 173 представники фауни, серед яких 17 видів звірів, 140 - птахів, 16 - риб. Загальні витрати на утримання парку в 1999 р. склали 97 тис. грн. [З, 60]60). НПП "Яворівський" володіє значними рекреаційними ресурсами, в першу чергу лісовими. Основними лісоутворюючими породами є бук, граб, дуб, сосна. Найпоширенішими є мішані буково-соснові, буково-ялицево-соснові та широколистяні букові ліси, розташовані в основному на вершинах та верхніх частинах схилів. В долинах знаходяться вільхові ліси, пов'язані із заплавами річок та заболоченими ділянками. Лісоутворюючі породи НПП "Яворівський" за інтенсивністю біологічного кругообігу елементів, шкідливих для здоров'я людини, можуть бути розміщені в порядку послаблення цієї здатності в ряд: дуб, береза, сосна, клен, бук, липа, осика [5, 205].

Національний природний парк "Сколівські Бескиди" організований в 1999 р. і займає площу 24697 га, з якої площа, вкрита лісом, становить 21871 га, луки -515 га, водойми - 130 га. Створення НПП сприятливо впливатиме на збереження унікальних гірських ландшафтів та генофонду рослин і тварин. Тут збереглися повноводні ріки, різноманітна природна рослинність, багаті рекреаційні та бальнеологічні ресурси, значна кількість історико-культурних пам'яток, розвинена соціально-економічна інфраструктура. Через територію парку проходить автомобільна та залізнична транспортні артерії міжнародного значення, що робить його економічно перспективним для іноземних рекреантів і туристів.

В структурі лісових рекреаційних ресурсів помітне місце займають мисливські ресурси. Традиційно полювання було одним із важливих джерел забезпечення життя населення. Проте останнім часом полювання стало одним із видів рекреаційної діяльності для відносно невеликої кількості багатих людей.

Площа мисливських угідь області становить 1776,6 тис. га, які закріплені за декількома організаціями. Основна частка припадає на ДЛГО "Львівліс" (554,8 тис. га) та УТМР (477,1 тис. га). Із закріплених мисливських угідь, лише 40% охоплено мисливським впорядкуванням [3, 51-53]. В межах Львівщини зоологи нараховують 147 видів риб, 15 - земноводних, 8 - плазунів, 199 - птахів, 71 - ссавців. Проте мисливське значення мають лише олень, кабан, козуля - з копитних ссавців; білка, заєць-русак, куниця, лисиця, ондатра - з хутрових; сіра куріпка, качки, лиски, кулики - з нернатої дичини.

За 1999 р. було відстріляно 51 голів копитних загальною вагою 1,6 тонн, добуто 5261 штук хутрових звірів, відстріляно 28193 штуки пернатої дичини [З, 59]. Надходження від ведення мисливського господарства склали 188,8 тис. грн., в тому числі по ДЛГО "Львівліс" 127, 3 тис. грн., окупність склала 23% [3, 56]. Таким чином, мисливське господарство Львівської області є збитковим. Збитковість ведення мисливського господарства в основному пояснюється тим, що через брак коштів в області проводиться недостатня охорона мисливської фауни від браконьєрів та хижих тварин, а мисливські підприємства ставлять своєю метою не відновлення поголів'я тваринного світу, а лише підтримку існуючої кількості тварин для збереження фауни. Велику шкоду мисливській фауні приносить браконьєрство: лише в 1999 р. за порушення правил полювання притягнуто до відповідальності 218 осіб і стягнуто штрафів на суму 7,2 тис. грн. [З, 52].

Таким чином, розвиток мисливства як окремого виду використання рекреаційних ресурсів на найближчі роки є проблематичним. Лише із збільшенням кількості мисливських тварин, доведенням їх поголів'я до середньоєвропейських показників можна говорити про мисливство як прибуткову і рентабельну рекреаційну галузь господарства.

Рекреаційно-мисливську діяльність необхідно розвивати в двох напрямках: через мисливське товариство як сферу послуг для масового споживача та через представницькі мисливські господарства із сферою послуг елітарного рівня із відповідною різницею у вартості послуг.

Треба сказати, що рекреаційне використання лісових ресурсів в області є недостатнім, що негативно відбивається на загальному рівні розвитку рекреаційно-туристичного господарства Львівщини.

Для більш ефективного використання рекреаційних лісових ресурсів, необхідна комплексна розробка окремих заходів, які б сприяли рекреаційному розвиткові лісових територій. До них слід віднести:

- реалізація лісогосподарськими об'єктами власних можливостей для розвитку рекреаційно-туристичного господарства;
- розробка і реалізація конкретних локальних проектів з метою створення необхідної інфраструктури на найцінніших в рекреаційному відношенні лісових територіях (наприклад, в національних природних парках "Яворівський", "Сколівські Бескиди", окремих зелених зонах великих міст і т. д.);
- створення локальних екопоселень;
- модернізація наявних відомчих баз відпочинку;
- активізація зусиль у справі міждержавної співпраці в рекреаційному та природоохоронному напрямку.

Література

1. Мироненко Н.С., Твердохлебов. И.Т. Рекреационная география. - М.: Изд-во МГУ, 1981. - 207 с.
2. Генсирук А.С, Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. - К.: Урожай, 1987 - 248 с.
3. Охорона навколишнього природного середовища Львівської області. Статистичний збірник. - Львів, 2000. - 112 с
4. Фурдичко О.І., Бондаренко В.Д. Лісорекреаційні ресурси Львівщини та напрямки їх ефективного використання // Проблеми і перспективи розвитку природоохоронних об'єктів на Розточчі. - Львів: Логос, 2000 - 248 с.
5. Климович П.М. Рекреаційне середовище лісових ландшафтів національного парку "Яворівський" і питання їх ефективного використання // Проблеми і перспективи розвитку природоохоронних об'єктів на Розточчі. - Львів: Логос, 2000 - 248 с


* Дані Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.