Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Діалло М., Єлисєєв Д.В.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація та управління підприємствами
туристичної індустрії та туристичної галузі в цілому. - 2009. - №13. - С.339-341.

Теоретико-методичні засади дослідження розвитку рекреації спорту

рекреація спорту Рекреаційна складова спорту є складною галуззю, симбіозом економіки, політики та культури. Зростає роль спеціалізованих спортивних організацій у соціальному житті суспільства. Досить бурхливу зміну форм організації спорту останніх часів визначено трансформацією у суспільній свідомості концепції вільного часу, що розуміється як зміна у системі духовних цінностей публіки. На жаль, у нашій державі спортивна діяльність не завжди сприймається як повноправна галузь економіки, а частіше асоціюється з укріпленням здоров’я, ніж з галуззю, яка дає значний прибуток. З іншого боку, посилення уваги до проблем відпочинку населення викликано прагненням суспільства підвищити якість і кваліфікацію робочої сили до рівня відповідності вимогам виробництва [1, с.12].

Саме тому на сучасному етапі розвитку спортивної сфери, яка характеризується зростанням конкуренції та комерціалізації, необхідно запровадження у практику теоретико-методичних засад розвитку рекреації спорту, перш за все, для ефективного задоволення публічних та інвестиційних потреб. Висвітлення цієї проблеми є основною метою даної статті.

У новітній історії вилучають 3 фази розвитку концепції вільного часу: у 50-і роки минулого сторіччя домінувала орієнтація на вільний час як засіб відновлення фізичних та розумових сил людини; у 60-і роки вільний час використовувався на споживання і забезпечення зростаючого рівня матеріального добробуту (придбання нерухомості, товарів тривалого користування, предметів розкошу та ін.); у 80-90 роки тенденція до гедонізації вільного часу стала явною; наразі підвищення споживання матеріальних благ вже не є самоціллю, а засобом насолоди життям [2, с.6].

Така зміна психології використання вільного часу впливає на трансформацію місця та ролі спорту у структурі рекреаційних запитів суспільства. Сьогодні рекреація спорту є насущною та досяжною потребою людини. Змінюється її характер: від примітивного – до більш підвищеного; від засобу відновлення робочої сили – до засобу реалізації людиною своїх індивідуальних здібностей та задоволення інтелектуальних засобів.

Таким чином, з точки зору теоретико-методичних засад запропонованого дослідження рекреація спорту є особливим видом діяльності, який направлений не тільки на відновлення здоров’я, а й на організацію відпочинку, раціональне використання вільного часу [3, с.165].

Рекреація спорту, як й інших галузей господарства, базується, по суті, на наявності у людей вільного часу.

Теоретико-методичні напрями дослідження розвитку рекреації спорту та використання у спорті вільного часу залежить від нематеріальних чинників, які важко піддаються кількісному визначенню, але, безперечно, значно впливають на якість отриманого результату [4, с.130]. Межу між вільним та іншими видами позаробочого часу важко визначити через її умовність. У загальному вигляді вільний час розглядається як частка позаробочого часу, що залишається у людини після вилучення необхідних витрат часу у всьому їхньому різноманітті [5, с.29].

Суспільство вирішує проблему наповнення вільного часу із залученням значних коштів. Але сучасна концепція рекреації спорту не потребує для свого розвитку значного обсягу капіталовкладень. Це по-перше.

По-друге, теоретико-методичні аспекти категорії “управління” є надскладною динамічною системою з безліччю взаємозалежних підсистем, структур і складових, які об’єднані спільністю функцій і цілей, що охоплюють весь комплекс: пізнання, практичну діяльність та оцінку. Управління як об’єктивний процес впорядкування систем для забезпечення їхньої цілісності, підтримки заданого режиму діяльності та досягнення мети, у даний час не домінує у прийнятті рішень з розвитку рекреації спорту.

Споживання суспільних благ має дві складові: соціальне споживання, бо суспільство є замовником їхнього виробництва (тому і розподіляє їх між регіонами і соціальними групами), та платне споживання, щодо яких суспільство створює умови для їх виробництва й споживання. З погляду мотивації останнє характерно для сучасного етапу розвитку рекреації спорту в Україні.

Отже, розвиток рекреації спорту – це заснована на законодавстві одна з форм суспільної дії, що реалізується за допомогою встановлення і використання правил регулювання організаційної та економічної діяльності фізичних і юридичних осіб. Види регулювання розвитку рекреації спорту класифікуються залежно від того, на чию користь вони здійснюються. Так, є види регулювання, які націлено на захист груп підприємців, інші – на захист споживачів або суспільних інтересів у цілому.

Тобто, регулювання розвитку рекреації спорту є системою типових заходів: контролю перетину державного кордону, митних та податкових дій та ін., які здійснюються відповідними органами з метою стабілізації та пристосовування існуючої рекреаційної складової спорту до умов, що постійно змінюються.

Так, боксерська організація «Union Boxing Promotion» тільки для організації проведення однієї дводенної шоу-програми запросила та прийняла відвідувачів з 11 країн: Швейцарії, Азербайджану, Болгарії, Бразилії, Бельгії, Іспанії, Італії, Росії, США, Угорщини, Франції. Процес значно ускладнювався різною роллю та статтю запрошуваних: боксери, супервайзери, рефері, судді; чоловіки та жінки. Чітка організація такого рекреаційного заходу, що зібрав майже 5 тис. осіб, можлива тільки у постійній взаємодії з державними органами та в умовах досконального знання місця у механізмі регулювання усіх задіяних структур.

Крім того, розвиток рекреації спорту можна розглядати як сукупність конкретних дій, систему заходів управлінського впливу, спрямованих на структурні перетворення у спорті та визначення пріоритетних ланок перетворень. Так, створення самого бренду «Pro Boxing Show» стало можливим у результаті багаторічного процесу становлення у Донецькому регіоні боксу.

Великий вплив на розвиток рекреації спорту в Україні мають несприятливі чинники:

- публіка мало пристосована до сприйняття рекреації спорту;
- відсутні стабільні економічні механізми регулювання господарських відносин з розвитку рекреації спорту;
- економічні важелі та стимули розвитку рекреації спорту лише формуються;
- соціальну інфраструктуру загального призначення (шляхи, транспортне сполучення, зв’язок, громадське харчування) розвинуто недостатньо, рівень сервісу надзвичайно низький;
- не розвинуто сучасні системи інформаційного забезпечення рекреації спорту як бізнесу, відсутня всеохоплююча реклама;
- спостерігається дефіцит висококваліфікованих менеджерів у рекреації спорту;
- невисока загальна культура господарювання;
- деформовані традиції та звичаї народу;
- санітарно-екологічна ситуація в багатьох туристсько-рекреаційних центрах досить напружена.

Окремо автори відзначають політичний чинник, вплив якого на формування попиту і контингент споживачів останнім часом надзвичайно зріс. Рекреація спорту дуже чутлива до політичних катаклізмів. Цей чинник у поєднанні з падінням життєвого рівня населення, зростанням цін та вартості послуг в найближчі роки буде значним гальмом розвитку рекреації спорту.

Отже, розвиток рекреації спорту в умовах регульованої ринкової економіки має увійти до складу основних напрямів соціально-економічного розвитку регіону, який необхідно розглядати як процес поширеного відтворення спортивних ресурсів, чиї закономірності та чинники використовують усі пропорції і взаємозв’язки потенціалу регіону.

Список використаних джерел

1. Мамутов В.К. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты: монография / В.К. Мамутов, А.И. Амоша и др. – К.: Наукова думка, 1992. - 143 с.
2. Данильчук В.Ф. Модель свободного времени населения как основа менеджмента туристко-рекреационной отрасли / В.Ф. Данильчук, А.Я. Бовсуновская, Г.А. Крапивина // Туризм, курорты, наука: Междунар. науч.-практ. конф., Алушта, 23–26 мая 2003 г. – Алушта: Б.и., 2003. – С.6–13.
3. Крапівіна Г.О. Особливості механізмів прийняття державних рішень з розвитку рекреації спорту / Г.О. Крапівіна, Д.В. Єлісєєв // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць. – Сер. Державне управління. – Вип. №9(95). – Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2008. – С.165–168.
4. Danilczuk W.F. Wybor priorytetowych terytoriow dla rozwoju turystyki na wybrzezu Azowskim regionu Donieckiego / W.F. Danilczuk, A.J. Bowsunowskaja, G.A. Krapivina // Gospodarka Regionalna і Turystyka. Studia і materially.– № 1 – Zeszyt, Polska: Wyzsza Szkola Zarzadzania Gospodarka Regionalna і Turystyka w Kielcach, 2004. . – Р.129–135.
5. Данильчук В.Ф. Разработка модели свободного времени населения на примере туристско-рекреационной деятельности / В.Ф. Данильчук, А.Я. Бовсуновская, Г.А. Крапивина // Культура народов Причерноморья. – 2003. – № 45. – С.28–32.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.