Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Дітковська С.О.
Вісник Луганського Національного Університету ім. Т. Шевченка.
2009. - №10 (173). - С.22-27.

Туристське країнознавство як навчальна дисципліна (спеціальність «Туризм»)

туристична освіта У статті аналізується «Туристське країнознавство» як навчальної дисципліни професійного спрямування за спеціальністю «Туризм» 8.050.401. В її основній частині розглядається науковий апарат та структура курсу; висвітлюються активні форми організації занять з навчальної дисципліни, як засіб формування професійно спрямованої мотивації студентів до майбутньої діяльності.

Ключеві слова: туристське країнознавство, науковий апарат та структура курсу, форми організації занять, професійно спрямована мотивація.

Туризм - одна із галузей світової економіки, яка розвивається найбільш динамічно. В Україні туризм відіграє велику роль у валютних надходженнях, формуванні валового національного доходу та забезпеченості зайнятості населення. У свою чергу, розвиток туризму залежить від ряду умов: природно-географічних, соціально-демографічних, культурно-історичних, економічних, політико-правових та інших. У зв’язку з цим збільшується значення країнознавчих досліджень. Автором статті були проведені опитування керівників туристичних фірм міста Луганська, які показали, що багато хто з працівників туристської сфери має досить неглибокі знання про особливості природи, населення, культури та економіки тих країн, з якими вони працюють. Крім того, частина з них слабо орієнтується в системі країнознавчих понять і мають труднощі в їх застосуванні.

На сьогодні існує загальна та спеціальна література з туристського країнознавства. Виявленню географічних, природно-кліматичних, соціально-економічних та історико-культурних характеристик країн світу присвячені роботи Г. де Блія, П. Муллера, В. Вольського, В. Бутова [1, 2, 3]. Однак, матеріали, викладені у їх дослідженнях, мають географічне спрямування, і туризм у них представлений слабо, в основному одним - двома економічними показниками. Роботи А. Романова, Р. Саакянца, Ю. Кисельова, А. Яворської, Т. Христова, В. Воскресенського відносяться до спеціальної літератури з «Туристського країнознавства» [4, 5, 6]. Хоча, на думку автора, вони написані в легкому стилі, мають описовий характер і тому розраховані на широке коло читачів, служать довідниками для допитливих людей як джерело інформації про країни, які б вони хотіли відвідати чи вивчити. Отже, сьогодні не існує досліджень, які б розглядали характеристики тієї чи іншої країни з точки зору їх впливу на розвиток туризму. Виходячи з цього положення, наукова та методична розробка курсу «Туристське країнознавство» як навчальної дисципліни є досить актуальною.

Метою статті є аналіз «Туристського країнознавства» як навчальної дисципліни професійного спрямування за спеціальністю «Туризм» 8.050.401. Відповідно до мети були визначені завдання дослідження: розглянути науковий апарат та структуру курсу; визначити форми організації занять з навчальної дисципліни.

У ХХ столітті, особливо в його другій половині, було опубліковано чимало теоретичних робіт з країнознавства, а також характеристик та описів, присвячених різним країнам чи регіонам, але загальновизнаного визначення терміна «країнознавство» не існує. У більшості словників цей термін трактується як географічна дисципліна, яка займається комплексним вивченням країн, систематизує та узагальнює різнорідні дані про їх природу, населення, господарство, культуру та соціальну організацію, тобто країнознавство розглядається лише як частина географічної науки. Не висвітлено питання про значення країнознавства в історії, загальній культурі, туризмі та інших сферах людської діяльності. Країнознавство - важливий складник туризму як виду діяльності та системи навчальних дисциплін для підготовки професійних кадрів.

Суттєвим чинником розвитку будь-якої галузі знань є суспільна потреба в ній. На сьогодні потреба в туристському країнознавстві є досить суттєвою. Задовольняючи її, навчальна дисципліна виконує такі функції:

- просвітницьку - створення «образів» країн, які необхідні широким верствам населення та ряду підприємств;
- інформаційну - збір, збереження та надання можливостей використання широкого набору відомостей про природу, населення, народ, культуру, економіку країни, її особливості та типові риси;
- навчальну - використання країнознавчих матеріалів у системі навчальних закладів, які готують спеціалістів з туризму;
- розвивальну - створення та публікація путівників; оптимізація діяльності підприємств і організацій, які існують у сфері комерційного туризму.

Туристське країнознавство використовує матеріали, підходи та методичні прийоми різних видів країнознавства: політологічного, історичного, демографічного, рекреаційного, культурологічного та інших, пов’язаних із суміжними науковими напрямками. Туристське країнознавство має більш ґрунтовні та багатопланові зв’язки з географічним (комплексним та проблемним). Воно запозичило від комплексного дуже багато: план характеристики країни, який різниться лише в деяких аспектах, відношення до природної складової, і усе це розглядається у зв’язку з географічною своєрідністю території. Основою змісту в комплексному країнознавстві є розкриття просторової організації країни як результату взаємодії її територіальних елементів суспільного та природничого характеру, тобто вивчення взаємозв’язків, поєднання компонентів, комплексу всіх складників. Відповідно, головним завданням туристського країнознавства стало створення образу країни, що можливо тільки шляхом виявлення специфічних особливостей поєднання, мозаїки, композиції усіх її компонентів. Але країнознавство в туризмі, на відміну комплексного географічного, розглядає тільки ті об’єкти (компоненти, явища, процеси), які визначають можливості та умови розвитку туризму в країні.

Туризм є комплексним - багатоцільовим та багатогалузевим видом господарської діяльності. Він включає декілька напрямків, кожний з яких складається з низки спеціалізованих галузей. Так, наприклад, спортивний туризм включає горнолижний, мисливський, екстремальний та інші види туризму. Для кожного з них необхідний свій індивідуальний набір можливостей, тому необхідно розглянути та оцінити відповідні компоненти характеристики під належним кутом зору. Це зближує туристське країнознавство з проблемним географічним країнознавством. Сутність обох видів країнознавства полягає в тому, що країна розглядається з урахуванням відповідної господарської спеціалізації. У практиці туризму всі види діяльності мають однакове значення, тому студент повинен оволодіти навичками, уміннями визначати можливості організації та розвитку будь-якого виду туризму.

Сутність цієї галузі наукових знань впливає на вибір її об’єкта та предмета. У сучасній науці вживаються різні трактування об’єкта туристського країнознавства. Автор дотримується думки, що об’єктом вивчення є середовище суспільного розвитку на територіях, які окреслені державними чи історико-географічними кордонами. Іншими словами, об’єктом є країни як основні одиниці сучасної суспільно-політичної організації світу, а також їх великі частини, різні міждержавні регіональні та глобальні групування. Основна увага туристського країнознавства спрямована на всі компоненти країни, які складають умови та передумови для організації та розвитку туризму на її території. Таким чином, предметом є природно-географічні, культурно-історичні, соціально-демографічні, політико-правові та економічні характеристики країни, які мають відношення до туризму. Кінцевою метою вивчення держави є створення комплексної туристської характеристики як сукупності умов організації та розвитку туризму. Відповідно до цього метою «Туристського країнознавства» як навчальної дисципліни є формування вміння складати спеціальну характеристику кожного з компонентів навколишнього середовища на території країни чи її частині, та розкривати особливості її складу.

«Туристське країнознавство» використовує традиційні й нові методи, які необхідні для досягнення визначеної мети. Найбільш актуальними з них є спостереження та опис, картографічний, історичний, порівняльно-географічний, культурологічний, аналітичний, систематизації та узагальнення, термінологічного аналізу та операціоналізації понять, бальних оцінок і статистичний методи.

Структура навчального курсу визначена логікою самого предмету і становить систему понять, кожне з яких докладно розглядається в окремій темі, створюючи в сукупності цілісне уявлення про комплексну туристсько-країнознавчу характеристику. Відповідно до логіки дослідження курс поділений на два модулі: методологічні основи туристського країнознавства та характеристика туристських країн-лідерів.

Перший модуль дає уявлення про «Туристське країнознавство» як навчальну дисципліну; розкриває методичні та теоретичні основи вивчення географічного положення, природи, народонаселення, культури, історії, політики та економіки країни. У другому модулі вивчаються характеристики країн світу, які впливають на розвиток туристського бізнесу на їх території.

Основою професійної підготовки фахівців туристської сфери є формування спеціалістів з активною життєвою позицією, яка виявляється в мотивації досягнення. «Туристське країнознавство» як навчальна дисципліна не є виключенням і активно залучається до цього процесу. Досягти поставленої мети можливо лише в умовах особистісно орієнтованої педагогіки із залученням активних форм організації навчання.

На нашу думку, однією з основних умов формування професійно спрямованої мотивації до майбутньої діяльності може стати впровадження на практичних заняттях з курсу «Туристське країнознавство» групових творчих проектів-презентацій з використанням комп’ютерних технологій. При їх підготовці та виконання реалізується ідея моделювання виробничого процесу туристичної фірми - надання потенційним клієнтам докладної інформації відносно тієї чи іншої країни. Ця ідея реалізовується шляхом розбивки навчальної групи студентів на підгрупи (3 студенти) та підготовки ними творчих проектів-презентацій за темою «Туристична характеристика країни». Обов’язковим є використання комп’ютерних технологій - демонстрація проектів у програмі Microsoft PowerPoint. Практичний досвід використання творчих проектів-презентацій показав можливість досягнення таких ефектів, унаслідок чого:

- підвищується якість підготовки студентів до занять за рахунок покладеної на них відповідальності, якісного та доступного викладання навчального матеріалу;
- підвищується рівень засвоєння студентами нових знань завдяки активації мотиваційної діяльності;
- формуються навички та вміння роботи в малій групі;
- з’являється досвід прилюдного виступу - пропадає боязнь аудиторії, формується манера належним чином поводити себе під час виступу;
- виробляється уміння слухати;
- формується вміння ведення дискусії.

Можна стверджувати, що така форма організації занять, не знижуючи теоретичного рівня, створила для студентів умови, наближені до їхньої професійної діяльності. Студенти, які докладно підготували свої творчі проекти, пережили ситуацію успіху та задоволеності результатами діяльності. Це викликає потребу в пізнанні, яка виступає як внутрішня умова та джерело різних форм активності особистості. У студентів з’являється потреба знову пережити ситуацію успіху, що призводить до активної навчальної діяльності. Отже, виникає свідоме засвоєння знань, яке є однією з умов формування у студентів позитивного ставлення до майбутньої професії.

Таким чином, професійна підготовка спеціалістів набуває гуманістичної, особистісної орієнтації, яка передбачає приділення особливої уваги ціннісно-мотиваційному стрижневі особистості, який визначає її спрямованість, зокрема професійну. Сформоване ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності сприяє формуванню на належному рівні таких чинників, як професійні знання та уміння, необхідні професійні якості. Перспективи подальших розробок науковця полягають у розробці авторської методики викладання курсу «Туристське країнознавство».

Література

1. Блій Г. Географія: світи, регіони, концепти : підруч. для студ. геогр. і екон. спец. вищ. навч. закл. / Г. Блій, П. Муллер, О. Шаблій. - К.: Либідь, 2004. - 740 с.
2. Социально-экономическая география зарубежного мира / под ред. В.В. Вольского. - 2-е изд. - М.: Дрофа, 2003. - 560 с.
3. Бутов В.И. Экономическая и социальная география зарубежного мира и РФ: учебно-справочное пособие / В. И. Бутов. - М.: ИКЦ: МарТ, 2006. - 208 с.
4. Романов А.А. География туризма: учеб. пособие / А.А. Романов, Р.Г. Саакянц. - М.: Сов. спорт, 2002. - 464 с.
5. Кисилев Ю.Л. Страноведение – ОАЭ, Япония, Китай: учеб.пособие / Ю.Л. Кисилев, А.О. Яворская, Т. Т. Христов. - М.: ООО «Книгодел»: МАТГР, 2007. - 261 с.
6. Воскресенский В.Ю. Международный туризм: учеб.пособие / В.Ю. Воскресенский. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. - 463 с.

Дитковская С. А. Туристское страноведение как учебная дисциплина (специальность «Туризм»)

В статье анализируется «Туристское страноведение» как учебная дисциплина профессиональной направлености по специальности «Туризм» 8.050.401. В ее основной части рассматривается научный аппарат и структура курса; освещаются активные формы организации занятий по учебной дисциплине, как средство формирования профессионально направленной мотивации студентов к будущей деятельности.

Ключевые слова: туристское страноведение, научный аппарат и структура курса, формы организации занятий, профессионально направленная мотивация.

Ditkovskaya S. O. Tourist Country Studies how educational discipline is (the speciality «Tourism»)

Educational discipline of professional direction after speciality «Tourism» 8.050.401 «Tourist Country Studies» is analyzed in the article. In its basic part a scientific machine and structure of course are considered; the educational discipline active forms of class organization are cleared up, as the means of students’ professionally directed motivation forming to future activity.

Key words: tourist country studies, scientific vehicle and structure of course, form of organization of employments, professionally directed motivation.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.