Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Дітковська С.О.
Вісник Луганського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. Частина І. - 2011. - №14 (225). - С.205-211.

Основні тенденції розвитку професійної туристської освіти в Україні

Основні тенденції розвитку професійної туристської освіти в Україні Розглянуто основні тенденції розвитку професійної туристської освіти в Україні: диверсифікація; інтернаціоналізація освіти відповідно до всесвітніх процесів глобалізації; індивідуалізація навчання; активізація процесу використання Інтернет-технологій та інших нових технологій у сучасній професійній освіті; розвиток дистанційного навчання; діалогічність.

Ключові слова: диверсифікація освіти, інтернаціоналізація освіти, індивідуалізація навчання, інформатизація навчання, дистанційне навчання, діалогічність.

Підтверджуючи ці тенденції, понад 300 експертів зі всього світу, які входять до складу Групи експертів ЮНВТО, оцінили загальні результати за 2010 р. як дуже позитивні й такі, що набагато перевершили очікування на початок року. Члени Групи прогнозують на 2011 рік теж позитивні результати – зростання міжнародних туристських прибуттів на 4%-5%, – дещо вищі темпи в порівнянні з середніми показниками, розрахованими на тривалий період. На думку експертів туризм має величезний потенціал зростання, значніший, ніж яка-небудь інша галузь економіки [1].

Позитивні тенденції розвитку туристського ринку спричиняють за собою зміну підходів до побудови професійної освіти та її науково-методичного забезпечення. Це повною мірою відноситься до системи підготовки кадрів у сфері туризму. Експерти ЮНЕСКО виділяють туризм у XXI столітті як провідну зону професійної освіти. У цих умовах професійна туристська освіта як ніяка інша галузь знань об'єктивно потребує теоретичного осмислення та виявлення основних тенденцій розвитку.

Професійна туристська освіта порівняно недавно увійшла до сфери дослідницьких інтересів педагогіки, але вже склалися певні проблемні області, в яких досягнуті очевидні результати. Провідні положення та висновки науковців стосовно вирішення проблем теорії фундаментальної туристичної науки та професійної підготовки в туристичній галузі в Україні досліджували М. Галицька, О. Дмитрук, І. Зязюн, Л. Кнодель, А. Конох, В. Лозовецька, Н. Ничкало, Я. Олійник, В. Пазенок, М. Скрипник, В. Федорченко, Н. Фоменко, Н. Хмілярчук, Г. Цехмістрова та інші. Проте зміни в соціокультурній сфері, у якій вирішуються філософські, культурологічні, соціально-психологічні, психолого-педагогічні, економічні та інші проблеми призводять до появи нових особливостей у розвитку професійної освіти взагалі та туристської зокрема. Виходячи з вищевказаного метою нашого дослідження є виявлення основних тенденцій розвитку професійної туристської освіти в Україні.

Розвиток професійної туристської освіти в Україні відбувається у рамках основних напрямів розвитку нової освітньої системи.

Принципова відмінність цієї нової системи від традиційної полягає в зміні парадигми "освіта = навчання" парадигмою "освіта = становлення", перетворення знань в основний громадський капітал, розвиток концепції безперервної освіти [2].

Аналізуючи тенденції сучасної туристської освіти, можна виділити два глобальні процеси, які, з одного боку, протистоять один одному, а з іншого – взаємозв'язані й доповнюють один одного. Це процеси диверсифікації та інтернаціоналізації освіти. Диверсифікація пов'язана з організацією нових освітніх установ туристського профілю, з введенням нових напрямів навчання та нових дисциплін, створенням міждисциплінарних програм, зміною процедури набору студентів на освітньо-кваліфікаційні рівні «спеціаліст» та «магістр», застосуванням нових методів та прийомів навчання, реорганізацією системи управління освітою, структури навчальних закладів та порядку їх фінансування.

Інтернаціоналізація професійної туристської освіти, навпаки, спрямована на зближення національних систем, знаходження та розвиток у них загальних універсальних концептів і компонентів, тих загальних підстав, які складають основу різноманітності національних культур, сприяючи їх взаємозбагаченню. Інструментами інтернаціоналізації виступають обмін студентами, викладачами та дослідниками, визнання дипломів і вчених ступенів, загальні стандарти освіти та ін.

Необхідно відмітити, що інтернаціоналізацію не слід розуміти як універсалізацію освіти, тобто як створення ідентичних національних освітніх систем. Швидше, процес інтернаціоналізації сприяє розвитку національних систем освіти, стимулюючи їх до досягнення однаково високих стандартів освіти. Що ж до шляхів і засобів досягнення цих стандартів, то кожна країна самостійно визначає й вибирає їх відповідно до своїх потреб, особливостей культури та освітніх традицій.

Приєднання України до Болонської декларації, прийнятої більшістю європейських країн, означає рух нашої країни у напрямі зближення освітніх систем. Основні положення Болонської декларації можна звести до таких важливих пунктів:

- впровадження дворівневої (трирівневої) системи підготовки фахівців (бакалавр-магістр);
- введення кредитної системи;
- забезпечення контролю якості освіти;
- розширення мобільності;
- забезпечення працевлаштування випускників.

У той же час, процес переходу до загальноєвропейських стандартів у системі української освіти не означає тотожності, простого копіювання досвіду західних моделей освіти. Ми повинні, зберігаючи усе краще, що було накопичено за багато десятиліть у вітчизняній системі освіти, модернізувати її на основі сучасного світового досвіду.

У сфері туристської професійної освіти ця тенденція проявилася в розробці в листопаді 2010 року нового освітнього стандарту з напряму підготовки "Туризм" та "Готельно-ресторанна справа" освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст та магістр. Відповідно до стандартів навчальний процес організується з урахуванням кредитно-модульної системи.

У основу стандартів була покладена ECTS, відповідно до якої об’єм 1 кредиту дорівнює 36 академічним годинам, а річне навчальне навантаження студента – 60 кредитам. Кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначається діленням загального об'єму годин, запланованого на вивчення дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту). Наприклад, якщо для вивчення дисципліни виділяється 108 годин, то це відповідає трьом кредитам. В цьому випадку дисципліна формується з трьох модулів.

Відповідно до нового освітнього стандарту зміст дисципліни розподіляється на змістовні модулі (по 2-4 модулі на семестр), тобто навчальна дисципліна формується як система змістовних модулів. Модуль – це задокументована закінчена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), яка реалізується відповідними формами навчального процесу. Таким чином, змістовний модуль включає час на проведення лекцій, семінарських, практичних та лабораторних занять, самостійної та індивідуальної роботи (наприклад, курсової роботи), консультацій, практик та контролю знань з модуля (поточного та підсумкового тестування).

Одиницею вимірювання навчального навантаження необхідного для засвоєння змістовних модулів чи блоку модулів є заліковий кредит.

Оцінювання знань студентів відбувається за модульно-рейтинговою системою відповідно до якої 100 балів – максимальна кількість балів, які студент може отримати за академічні успіхи в процесі вивчення змістовного модуля. Оцінка знань студента за змістовний модуль враховує оцінки, отримані за усі види проведених занять, за поточне та підсумкове тестування (наприклад, за виконання практичних, лабораторних занять, і так далі) [3].

Для адаптації системи організації навчального процесу до європейської системи кредитного взаємновизнання кафедра туризму ЛНУ ім. Тараса Шевченка провела масштабні заходи. Особлива увага приділялася забезпеченню прозорості навчальних планів. По-перше – були створені Інформаційних пакетів ECTS, що надають інформацію про структуру навчальних планів та окремих дисциплін напрямів підготовки «Туризм» та «Готельно-ресторанна справа» за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» і «магістр», та розміщення їх на сайті університету.

Зміст інформаційних пакетів став предметом обговорення під час проведення кураторських годин. Студенти отримати роз’яснення щодо своїх прав та обов’язків, а також особливостей організації навчального процесу, вимог до рівня засвоєння знань, формування вмінь, сутності бально-рейтингової системи оцінювання.

Другий засіб, який використовує кафедра для забезпечення прозорості – створення Навчально-методичних комплексів дисциплін. На сьогоднішній день викладачами кафедри з усіх навчальних дисциплін за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» і «магістр» денної та заочної форм навчання створені НМК, вони знаходяться на кафедрі та студенти можуть з ними ознайомлюватися як у електронному так і в роздрукованому варіанті. Цим досягається інформованість студентів про зміст дисциплін та їх структуру. НМК традиційно складається з робочої програми, текстів лекцій чи тез до них та методичних рекомендацій до практичних, самостійних та модульних робіт. Методичні рекомендації чітко до доступно до студентів прописують види робіт, які необхідно виконати та кількість балів, яку можна за їх виконання отримати. Особлива увага приділяється методичному забезпеченню організації самостійної роботи та виконанню індивідуальних завдань студента.

У ході навчального процесу прозорість також досягається шляхом постійного інформування студентів про поточні результати їх оцінювання, що дозволяє їм попередньо підраховувати кількість набраних балів та за можливості її корегувати. Наслідком цього є, з одного боку, посилення контролю за діяльністю студентів викладачем протягом семестру, з іншого, активізація роботи студента протягом усього періоду навчання.

Для студентів які навчаються за індивідуальним графіком та для тих хто має необхідність у відвідуванні факультативних занять розроблені комплекси завдань, які можна отримати на кафедрі в зручний для студента час.

Однією з особливостей системи ECTS є відведення 70% навчального часу на самостійну роботу студентів. Це спричинило появу наступної тенденції сучасної професійної туристської освіти – індивідуалізації – поступового зміщення пріоритетів від прямого навчання до індивідуального контакту зі студентами. Ключові лекції та семінарські заняття залишаються, звичайно, незамінними, проте істотна частина навчального процесу може проходити під час індивідуальних консультацій з викладачами по конкретних темах або проблемах.

Випускникові сучасного Вузу потрібні не сума знань та умінь, а здібності до їх отримання; не сумлінність, а ініціатива та самостійність. Саморозвитку навчити безпосередньо не можна – ця здатність не передається. Але педагог може створити умови для "вирощування" цієї здатності. Уміння створити такі умови стає професійною вимогою до педагога. Для реалізації нових цілей освіти потрібний новий педагог-професіонал. На відміну від фахівця в предметній області професіонал повинен уміти працювати з процесами освіти та розвитку. Педагог-професіонал – це вже не транслятор предметних знань, він стає організатором навчальної роботи за рішенням творчих завдань, багатопланової соціально значущій діяльності студентів. Педагог має справу з людиною, яка розвивається, його дії основуються на знанні психології особи, основних підходів до розуміння та пояснення характеру, розвитку особистості в певні періоди життя.

Говорячи про індивідуалізацію навчання та збільшення навчального навантаження на самостійну роботу студентів неможна не підкреслити, що ці процеси не завжди відбуваються продуктивно. Причиною є той факт, що контроль самостійної роботи студентів розраховується в об’ємі 2 годин на семестр у рамках однієї дисципліни. Викладачі вимушені проводити індивідуальну роботу зі студентами безкоштовно, за рахунок вільного часу, що не може не впливати на якість їх діяльності.

До того ж не вирішеними залишаються питання методики діагностичних вимірювань рівня засвоєння знань студентами в процесі навчання та обґрунтування діагностичних методів та критеріїв оцінювання якості викладання.

Прагнення адаптуватися до світових стандартів освіти викликає необхідність впровадження новітніх технологій в освітній процес і викликає таким чином наступну тенденцію професійної туристської освіти – інформатизацію. Нова освітня туристська система орієнтована на реалізацію високого потенціалу комп'ютерних та телекомунікаційних технологій. Саме технологічний базис нових інформаційних технологій дозволяє реалізувати одну з головних переваг нової освітньої системи – навчання на відстані або, як його називають інакше, дистанційне навчання.

Кафедра туризму та готельного господарства ЛНУ ім. Тараса Шевченка приділяє значну увагу інформатизації процесу навчання. По-перше, розробляються дистанційні курси з навчальних дисциплін. Планується переведення 50% навчальних дисциплін на освітньо-кваліфікаційному рівні «спеціаліст» та «магістр» на дистанційну форму навчання, з тієї причини, що 30% магістрантів працюють під час навчання. По-друге, розробляються мультимедійні презентації в програмі Microsoft Office PowerPoint з провідних фахових дисциплін.

Основною рисою сучасної туристської освіти можна назвати її діалогічність, яка проявляється в співіснуванні як різних підходів до викладання, так і самих методів викладання. При підготовці студентів туристських спеціальностей потрібно формувати їх ментальну сумісність, уміння та любов вести полеміку. Для забезпечення ментальної сумісності викладачі самі повинні уміти:

- вести безоцінний діалог з колегами;
- визначати міру взаємодоповнення та взаємозбагачення різних методичних концепцій за умови збереження їх самобутності та самостійності;
- формулювати проблеми в категоріях цілей та рішень (без "переходу на особистості".

Завершуючи аналіз розвитку професійного туристської освіти в Україні, можна виділити її основні тенденції:

- диверсифікація;
- інтернаціоналізація освіти відповідно до всесвітніх процесів глобалізації;
- зміщення пріоритетів від прямого навчання до індивідуального контакту із студентами – індивідуалізація навчання;
- активізація процесу використання Інтернет-технологій та інших нових технологій у сучасній професійній освіті;
- розвиток дистанційного навчання;
- діалогічність, яка проявляється в співіснуванні як різних підходів до викладання, так і самих методів викладання.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямку будуть пов’язані з виявленням тенденцій розвитку професійної туристської освіти в Європейських країнах.

Література

1. Международный туризм 2010: Быстрые темпы восстановления. – Режим доступу до вид.: http://unwto.org/.
2. Извеков А.И. Педагогические задачи высшей школы эпохи постмодерна – Режим доступу до вид.: http://anthropology.ru/ru/texts/gathered/educinnov/index.html.
3. Болонський процес в Україні – Режим доступу до вид.: http://www.osvita.org.ua/bologna/.

Дитковская С.О. Основные тенденции развития профессионального туристского образования в Украине

Рассмотрены основные тенденции развития профессионального туристского образования в Украине: диверсификация; интернационализация образования в соответствии со всемирными процессами глобализации; индивидуализация обучения; активизация процесса использования Интернет-технологий и других новых технологий в современном профессиональном образовании; развитие дистанционного обучения; диалогичность.

Ключевые слова: диверсификация образования, интернационализация образования, индивидуализация обучения, информатизация обучения, дистанционное обучение, диалогичность.

Ditkovska S. The basic tendencies of development of tourist education in Ukraine

Some basic tendencies of development of tourist education in Ukraine are considered: diversification; internationalization of education according to the world processes of globalization; individualization of studies; activation of process of using different Internet-technologies and other new technologies in modern tourist education; development of the distance studies; interaction.

Key words: diversification of education; internationalization of education, individualization of studies, informatization of studies, distance studies, interaction.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.