Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Домище-Медяник А.М.
Сталий розвиток економіки. - 2011. - №7(10). - С.112-116.

Сучасні тенденції розвитку дитячого оздоровлення в Закарпатській області

Анотація. У статті розкрито регіональні особливості розвитку дитячого оздоровлення, визначено його головні тенденції й окреслено низку проблемних питань, які потребують першочергового вирішення на державному й регіональному рівнях. Запропоновано розробку стратегії розвитку дитячого оздоровлення.

Ключові слова: дитяче оздоровлення, стратегія дитячого оздоровлення, санаторно-курортна сфера, регіональні домінанти.

Постановка проблеми. Питання покращення дитячого оздоровлення перебувають у фокусі уваги на національному та регіональних рівнях влади. Свідченням цього є проведені у лютому 2011 р. парламентські слухання з питань оздоровлення та відпочинку дітей і молоді. У рекомендаціях парламентських слухань декларується не лише стурбованість держави станом здоров’я, а визнання покращення розвитку дитячого оздоровлення шляхом організації якісного, повноцінного відпочинку дітей і учнівської молоді визнано одним із стратегічних завдань в Україні [9].

Стан здоров’я дітей, перелік основних захворювань та лікувально-рекреаційні можливості значно диференційовані в межах України. Тому головна увага при формуванні й реалізації перспективного розвитку дитячого оздоровлення повинна приділятися регіональним особливостям та виражатися у переліку пріоритетів для забезпечення існуючих потреб у оздоровленні й реабілітації дітей. Такому підходу сприятиме стратегічне планування оздоровчо-санаторної діяльності, яке визначатиме стратегічне бачення, цілі та пріоритети подальшого розвитку аналізованої сфери, окрім того визначатиме необхідні механізми реалізації та фінансове забезпечення виконання стратегії розвитку дитячого оздоровлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням організації дитячого й юнацького відпочинку з метою реабілітації, покращення стану здоров’я присвячені праці вітчизняних та зарубіжних вчених: Я.М. Кашуби, В.І. Куценко, М. Лендєла, В.І. Мацали, В.П. Мікловди, У.Я. Садової та інших. Доведено, що саме здоров’я підростаючого покоління забезпечує засади розвитку і безпеки держави, що обумовлює необхідність його зміцнення як складової соціальної політики. При цьому, державі, яка розглядає дитяче оздоровлення й відпочинок як одне з пріоритетних завдань збереження й примноження людського капіталу, не обійтися без стратегічного регулювання й формування дієвого механізму управління сферою дитячого відпочинку на різних ієрархічних рівнях її організації. Розгляд проблематики дитячого оздоровлення крізь призму функціонування педагогічного та медичного процесів до цього часу не був прямо пов'язаний із його економічними складовими. Як зазначає Ганієва А.К. [3], лише економічна концепція розвитку дитячого відпочинку може визначати його стратегію.

Отже, всі вище перелічені дослідження вітчизняних вчених розкривають організаційно-економічні особливості розвитку дитячого оздоровлення, натомість напрацювань, які б стосувалися стратегічного планування розвитку дитячого оздоровлення на рівні регіону як обласної територіально-адміністративної одиниці на даний час є недостатньо. Серед існуючих досліджень з регіональної проблематики розвитку дитячого оздоровлення й відпочинку заслуговують на увагу роботи А.К. Ганієвої [2] та «Стратегія розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 року», розроблена регіональною владою спільно з Асоціацією економічного розвитку Івано-Франківщини й Рада з туризму Карпатського регіону, у якій багато уваги приділено розвитку лікувально-оздоровчому й дитячого туризму, як одних із стратегічних пріоритетів розвитку туризму регіону [10].

Постановка завдання. Питання стратегічного розвитку дитячого оздоровлення й відпочинку на регіональному рівні потребує наукового обґрунтування його бачення й стратегічних цілей та механізму реалізації, а також узгодження із іншими стратегічними документами, передусім із державними регіональними та галузевими стратегіями соціально-економічного розвитку.

Окрім того, одним із завдань влади, як зазначено у Рекомендаціях парламентських слухань, є необхідність консолідації зусиль всіх уповноважених органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів, що забезпечують оздоровлення та відпочинок дітей і молоді, щодо поліпшення стану їх здоров'я, реалізації права кожної дитини на оздоровлення та відпочинок шляхом запровадження комплексу заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення стану здоров'я дітей і молоді й організацію змістовного відпочинку [8].

Тому, важливість й доцільність дослідження саме регіонального рівня організації дитячого оздоровлення з метою виділення головних тенденцій, окреслення проблем і формування стратегічних пріоритетів як шляхів їх вирішення зумовили тему й мету даної публікації.

Метою статті є розкриття сучасного стану розвитку дитячого оздоровлення в Закарпатській області, визначення головних регіональних тенденцій з метою виділення проблемних питань організації дитячого відпочинку для визначення пріоритетів регіональної стратегії дитячого оздоровлення й туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження. Закарпатська область відноситься до регіонів України з високим туристично-рекреаційним потенціалом. Саме у цьому регіоні зосереджені багаті природно-рекреаційний, санаторно-курортний, історико-культурні ресурси: ліси, ріки й озера, цілющі мінеральні та геотермальні джерела, гори Карпати й унікальний мікроклімат, що здавна використовувалися населенням для оздоровлення й відпочинку. Велика чисельність музеїв та архітектурних пам’яток різних часових епох та етносів, які мешкали на території області, підтримують організацію пізнавального й ностальгійного туризму, розвивають і виховують населення у патріотичному дусі та в повазі до інших народів. Сприятлива екологічна ситуація, безпечне середовище, гостинність місцевого населення й висока кваліфікація кадрів формує сприятливі передумови у Закарпатській області для організації туризму й рекреації, а також санаторно-курортного лікування як для дорослих, так і для дітей.

Зазначимо, що під «дитячим оздоровленням», згідно тлумачення Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (2009 р.), розглядається комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров'я дітей (самостійно перебувають на оздоровленні діти віком від 7 до 14 років, підлітки – 15-17 років), що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни [6].

Для порівняння, у Росії розроблено національний стандарт «Послуги дітям в закладах відпочинку й оздоровлення», де дефініції «відпочинок та оздоровлення» трактуються так: «сукупність заходів, які забезпечують розвиток творчого потенціалу дітей, охорону й зміцнення їх здоров’я, профілактику захворювань у дітей, заняття фізкультурою, спортом і туризмом, формування у дітей навичок здорового способу життя, дотримання ними режиму харчування і життєдіяльності в сприятливому навколишньому середовищі» [7, c.14].

Оцінюючи змістовність поданих визначень, зазначимо, що трактування російських авторів є більш широким і охоплює заходи з оздоровлення поза спеціальними закладами, на відміну від вітчизняного тлумачення змісту дитячого оздоровлення, що наведено у вищезгаданому законі. До того ж, оздоровлення й відпочинок дітей є складовою дитячого внутрішнього туризму в РФ.

Ми розглядаємо дитяче оздоровлення як сукупність заходів, скерованих на комплексне покращення стану здоров’я дитини у спеціальному закладі санаторно-курортного, реабілітаційного та відпочинкового типів.

Тісно пов’язані із наведеним терміном «дитяче оздоровлення й відпочинок» поняття «дитячий туризм», «лікувальний туризм», «соціальний туризм». Зазначимо, що соціальний туризм передбачає подорожі, що субсидуються із коштів, що виділяються на соціальні потреби для створення належних умов для подорожі всім громадянам, особливо дітям, дітям-сиротам, дітям з малозабезпечених сімей, інвалідам, яким держава гарантує надання соціальної підтримки шляхом фінансування через спеціальні державні й недержавні фонди, у тому числі й за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Потреба у реформуванні дитячого оздоровлення зумовлена також існуючою посткризовою соціально-економічною ситуацією, адже внаслідок фінансової кризи, яка негативно вплинула на моральний, але й на фізичний стан здоров’я населення, передусім, дітей, платоспроможність населення значно знизилась.

Погіршує ситуацію розвитку санаторно-курортних закладів, які визнаються потенційно привабливими об’єктами як для внутрішніх, так і для іноземних туристів, застаріла матеріальна база та недосконалі методи управління ними.

На заваді впровадженню сучасного менеджменту та реформації санаторно-курортної справи з метою надання послуг відповідно до європейських стандартів стоїть непевність щодо окупності затрат потенційних інвесторів та недостатня вивченість питань прогнозування попиту на рекреаційні ресурси в конкретній області рекреації [9].

У період пожвавлення економічної діяльності як державі, так і профільним міністерствам слід акумулювати кошти як державного бюджету, так і позабюджетні кошти у сфері охорони здоров’я населення, особливо з метою реалізації програм з дитячого оздоровлення на виконання положень Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей».

Органи регіональної влади повинні сприяти розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, не допускати скорочення їх кількості, перепрофілювання та використання не за призначенням – приватизації під інші цілі тощо.

До регіональних особливостей організації дитячого оздоровлення належать: сформована туристично-рекреаційна й санаторно-курортна бази, які спеціалізуються на наданні рекреаційних та лікувальних послуг дітям, профільність таких закладів, показники захворюваності дітей, рівень фінансування дитячого оздоровлення, наявність, чи відсутність спеціалізованих програм розвитку дитячого оздоровлення й відпочинку, підпорядкованість закладів оздоровлення певним відомствам, форми власності тощо.

Регіональними детермінантами розвитку дитячого оздоровлення є нерівномірність розташування закладів дитячого відпочинку й оздоровлення на території регіону всупереч існування на окремих ділянках природних та інших ресурсів функціонування рекреаційного господарства.

Оцінка розвитку сфери дитячого оздоровлення протягом періоду 1995-2010 рр. дала змогу визначити головні регіональні тенденції та окреслити проблемні моменти.

У Закарпатській області існує сформована ще за радянських часів санаторно-курортна й рекреаційна інфраструктура, яка станом на 1 жовтня 2010 року складалася із 19 санаторіїв, 7 санаторіїв-профілакторіїв, 29 баз відпочинку, по одному пансіонату з лікуванням та відпочинку, дві курортні поліклініка та три дитячі оздоровчо-санаторні позаміські заклади цілорічної дії. Шосту частину перерахованих суб'єктів зосереджено у Свалявському районі, 14,5% – у Мукачівському, 11,3% – Хустському районах та по 9,7% у Виноградівському й Тячівському районах [5].

Як засвідчують статистичні дані, мережа санаторно-курортних закладів області скорочується, ємність (кількість ліжок, місць) також зменшується. Найбільшого скорочення протягом аналізованого періоду зазнали санаторії-профілакторії – майже удвічі, а за кількістю місць – майже у три рази. Протягом 1995-2010 рр. збільшення кількості місць спостерігалося серед баз та інших закладів відпочинку – майже у півтора рази (рис. 1).

Динаміка чисельності санаторно-курортних та оздоровчих закладів Закарпатської області
Рис. 1. Динаміка чисельності санаторно-курортних та оздоровчих закладів Закарпатської області, од.

Джерело: [4]

Упродовж 2010 р. 62 діючими закладами оздоровлено 82,2 тис. осіб, що на 7,7% більше, ніж за попередній рік. За віковою структурою було оздоровлено 75,9 тис. дорослих осіб, 5,2 тис. дітей та 1,1 тис. підлітків [5]. Зазначимо, що частка дитячого оздоровлення має тенденцію до збільшення після скорочення у кризовий період 2008-2009 рр. (рис. 2).

Динаміка дитячого оздоровлення у Закарпатській області
Рис. 2. Динаміка дитячого оздоровлення у Закарпатській області, осіб

Джерело: [4]

За даними Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, влітку 2010 р. оздоровчими закладами Закарпатської обл. виконано вимоги Уряду щодо оздоровлення не менше 50% дітей шкільного віку. Так, в регіоні оздоровилося й відпочило 50,6% дітей, що перевищує показники Львівської (26,7%), однак поступається Івано-Франківській (54,9%) та Чернівецькій областям (54,7%) [1]. Згідно положенням Закону України «Про оздоровлення», 100% забезпечення оздоровленням та відпочинком гарантується державою дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування. За цим показником протягом аналізованого періоду Закарпатська область показала недостатній рівень охоплення: всього 79 %, що вимагає вжиття відповідних заходів на наступний період оздоровлення дітей. Інформація про оздоровлення вихованців інтернатних закладів взагалі відсутня й не обліковується, що є також проблемою дитячого оздоровлення. Разом з цим, у Закарпатській обл. дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей оздоровлено лише 46%, тобто нижче 50%.

Висновки з проведеного дослідження. Враховуючи ці показники та можливості для дитячого оздоровлення Закарпатської області, вважаємо за доцільне рекомендувати органам регіональної влади активізувати заходи з організації проведення літнього відпочинку й оздоровлення, на який припадає більша частина дітей, розвивати міжрегіональну, прикордонну та транскордонну співпрацю у сфері дитячого оздоровлення з метою підвищення рівня конкурентоспроможності й якості рекреаційних послуг. Перспективним напрямом подальших досліджень буде наукове обґрунтування розробки регіональної стратегії дитячого оздоровлення.

Бібліографічний список

1. Виступ Міністра Равіля Сафіулліна на Всеукраїнській нараді про підсумки оздоровлення та відпочинку дітей влітку 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/printable_article?art_id=124935.
2. Ганиева А.К. Экономические аспекты концепции развития детского отдыха и оздоровления в Крыму / А.К. Ганиева // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 68. – С. 93-95 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://tourlib.net/statti_tourism/ganieva.htm.
3. Ганієва А.К. Управління розвитком дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів АР Крим: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 / А.К. Ганієва ; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. – Сімф., 2006. – 20 с.
4. Головне управління статистики у Закарпатській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.stat.uz.ua.
5. Закарпаття – санаторії та туризм. Статистичний збірник / Головне управління статистики у Закарпатській області. – Ужгород, 2011. – 99 с.
6. Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/375-17.
7. Ильина Л.А. Социальные функции детско-юношеского туризма / Л.А. Ильина // Научный вестник МГИИТ. – 2010. – №3. – С.14 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.mgiit.ru/content/научный-вестник-мгиит-scientific-bulletin-msiit-выпуск-35-2010.
8. Постанова Верховної Ради України від 12.05.2011 №3351-VI «Про Рекомендації парламентських слухань з питань оздоровлення та відпочинку дітей і молоді» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3351-vi.
9. Стець О.В. Економіко-математичний аналіз розвитку туристично-рекреаційних ресурсів України / О.В. Стець, Н.І. Юхименко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/313/3/09-3815-part22.pdf.
10. Стратегія розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 року. – Івано-Франківськ, 2007. – 265 c. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://frtt.if.gov.ua/Ukr/turizm/strateg_do_2015.PDF.

Аннотация. В статье раскрыты региональные особенности развития детского оздоровления, определены его основные тенденции и очерчен ряд проблемных вопросов, требующих первоочередного решения на государственном и региональном уровнях. Предложена разработка стратегии развития детского оздоровления.

Ключевые слова: детское оздоровление, стратегия детского оздоровления, санаторно-курортная сфера, региональные доминанты.

Annotation. In article regional features of development of children's improvement are opened, its basic tendencies are defined and a number of the problem questions demanding the prime decision at the state and regional levels is outlined. Working out of strategy of development of children's improvement is offered.

Key words: children's improvement, strategy of children's improvement, sanatorium sphere, regional dominants.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.