Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Довбенко О.М.
Опубліковано: Материалы ІІІ международной научно-практической конференции
"Эффективные инструменты современных наук – 2007".
Том 1. Экономические науки.
Днепропетровск: Наука и образовании, 2007. – 80 с. – С.61-63

СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ТИПУ: СВІТОВИЙ ДОСВІД

Розвиток туристичної галузі є важливою складовою піднесення економіки більшості країн світу. Туристичний комплекс (такі його складові, як засоби розміщення, транспорт, об’єкти харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного та іншого призначення) здатний зробити значний внесок у збільшення виробництва валового внутрішнього продукту (ВВП) при відносно малих капітальних затратах та нетривалих термінах окупності. Крім того, прискорений розвій туристичної сфери може сприяти динамічному розширенню внутрішнього ринку як основи стабільного економічного розвитку у регіоні [1]. За останні 5 років туризм перетворився на потужну галузь світової економіки. За даними Всесвітньої Туристичної Організації (ЮНВТО) туристична індустрія виробляє 10,9% світового валового продукту та значну частину ВВП багатьох держав світу.

За останні 10 років спостерігається значне економічне зростання в таких країнах як: Єгипет, Туніс, Туреччина, Іспанія, Бразилія, Куба, Філіппіни, Йорданія і багато інших. Згідно проведених аналізів, економічний розвиток цих держав відбувався, в першу чергу, завдяки розвитку туристичної сфери. Так, за даними ВТО загальна сума туристичного експорту в 2005 р. перевищила $800 млрд., а це 6% загальносвітового експорту товарів та послуг, що зіставно з експортом автомобілів та хімічної промисловості. За темпами зростання туристичних витрат перше місце у світі посідають країни Африки (+7,8%), далі Близького Сходу (+5,8%), Азії та Тихого океану (+4,5%), Америки (+4,3%), потім Європи (+2,3%). Окрім того, африканські держави очолюють і рейтинг показника обсягів міжнародних туристичних потоків. Загальний показник зростання в’їзного туризму по регіону склав 10%. Протягом останніх 5 років доходи від туризму в Африці збільшились у 2 рази: з $10,5 млрд. до $21,3 млрд.

Прикладом успішного фінансового інструменту впливу на розвиток туристичного комплексу є спеціальні економічні зони туристсько-рекреаційного типу (СЕЗ ТР). СЕЗ ТР вважається частина території країни, на якій встановлений спеціальний режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства. Необхідно зазначити, що в Африці, наприклад, існує 66 економічних зон, завдяки чому і відбулось активне економічне зростання у багатьох країнах цього континенту.

Значного розповсюдження СЕЗ ТР набули в другій половині ХХ ст. Нині функціонують такі відомі туристичні курорти як: Хургада (Єгипет), Сусс та Зарзіс (Туніс), Кіш (Кенія), Анталія (Туреччина), Барселона (Іспанія), Амазонія  (Бразилія),  Дубаї (ОАЄ), о-ви Батаан (Філіппіни), Акаба, Тала Бей (Йорданія) і багато інших, які продемонстрували найбільший розвиток завдяки пільговій політиці влади країн щодо туристичної галузі. Саме пільговий режим, який формують зовнішньоторговельні, фіскальні, фінансові та адміністративні пільги, був спрямований на те, щоб забезпечити не лише вільний рух туристських потоків, але й капіталів, робочої сили, грошових ресурсів. Зокрема, завдяки:

1) наданню відстрочки зі сплати ПДВ на імпортоване обладнання було створено в ОАЄ мережу з 200 готелів з першокласним обслуговуванням. А уряд Тунісу дозволив здійснювати іноземні інвестиції в туризм без усіляких обмежень, в результаті чого в 1996 р. повністю або частково іноземці почали фінансувати будівництво 156 готелів. Це складає майже 26% всіх готельних можливостей країни;

2) запровадженню адміністративних пільг в ОАЄ (мінімізація  бюрократичних процедур; можливість іноземним громадянам мати 100% власність на існую-чу в СЕЗ компанію; спрощений порядок отримання віз для власників та пра-цівників компанії) були сформовані сприятливі умови для розвитку інозем-них компаній на території даної країни. Так, свої представництва в Дубаї відкрили близько 1700 компаній різних галузей економіки з 80 країн [2];

3) організації урядом Тунісу туристичних шкіл в кожному з курортних регіонів було запроваджено підготовку кадрів для галузі. Крім того, держава оплачує навчання, а також проживання в гуртожитках усіх бажаючих навчатись. Дана державна субсидія сприяла зниженню рівня безробіття в країні, що в свою чергу призвело до підвищення життєвого рівня населення не тільки регіону, але й країни в цілому. В сфері обслуговування Тунісу зайнято майже 36% економічно активного населення [3];

4) виділенню урядом Туреччини пільгових позик – 50% загальної суми капіталовкладень фірм у маркетинг, дослідження і розвиток туризму, охорону навколишнього середовища - на даний час курорти Туреччини є одними з найбільш відвідуваних іноземними подорожуючими громадянами. Піднесення туризму в Туреччині дозволяє країні збільшувати свій бюджет за рахунок іноземної валюти, розвивати інфраструктуру ринку, підтримувати зв’язки з іншими країнами і тим самим поліпшувати економіку країни [4];

5) створенню Dubai Health Care City (містечко з охорони здоров’я Дубаї), де функціонують виключно компанії з надання рекреаційних та медичних послуг, відбувся значний науково-технічний розвиток даної країни в напрямку туризму та медицини. Адже це дало можливість компаніям практично всіх країн світу бути представленим у даній СЕЗ.  

Організація СЕЗ ТР дає змогу збільшити залучення іноземних інвестицій в реальний сектор економіки регіонів, а, отже, сприяє зростанню економічної активності, збільшенню інвестицій, зайнятості, міжнародної торгівлі, тощо. В довгостроковому аспекті СЕЗ ТР є центрами запровадження передових технологій, регіонального розвитку та формування ефективних господарських зв’язків. Близько 20 років функціонують філіппінські зони і впродовж усього періоду залишаються стратегічним інструментом економічного розвитку країни. Завдяки ефективному функціонуванню СЕЗ, обсяг інвестицій щорічно збільшується майже на 160%. Крім того, статистика свідчить, що поява 5-ти робочих місць в СЕЗ опосередковано призводить до створення ще 8-ми місць поза межами СЕЗ. Середньорічний темп зростання зайнятості на Філіппінах складає 35%.

Поява перших СЕЗ в ОАЄ у 1995 р.  дало наступний результат: значно зросла співпраця з іноземними корпораціями, збільшився обсяг прямих інвестицій, відбулося піднесення рівня інфраструктури. В результаті масштабних капіталовкладень в останні роки в структурі ВВП зростає частка торгівлі та туризму – 12%.  Туризм став однієї з головних статей виробництва валового продукту ОАЄ після нафтодобувної галузі. Необхідно зазначити, що темпи туристичних потоків щорічно стабільно зростають. Так, середня завантаженість курортів у 2003 р. складала 70%, через рік була доведена до 82%, а в 2005 р. всі місця в готелях були зайняті. Уряд ОАЄ має перспективні плани щодо СЕЗ "Дубаї" і, зокрема, до 2010 р. планується залучити 10 млн. туристів та більше 40 млн. - в 2015 р.

Отже, запорукою ефективного функціонування СЕЗ повинно стати раціональне визначення розміру СЕЗ, що зменшить початкові капіталовкладення на створення інфраструктури та полегшить організацію управління економічною зоною; з метою уникнення необґрунтованого поширення пільг на всі види діяльності чіткі вимоги, щодо спеціалізації СЕЗ; мінімізація бюрократичних чинників; стабільне та прозоре законодавче регулювання, що дасть змогу значно усунути корупцію та зловживання пільгами, а в майбутньому і зберегти авторитет держави серед іноземних інвесторів.

Список літератури

1. Свиридова Н.Д. Объекты инвестирования в сфере туризма региона. – Бердянск, 2005. – Интернет-ресурс: http://ariu.berdyansk.net/
2. ОАЭ: характеристика свободных экономических зон и коммерческих групп, действующих на территории ОАЭ // http://catalog.fmb.ru/oae7
3. Свободные экономические зоны Туниса: новые инвестиционные возможности // http://www.nalogi.net
4. Инвестиционная политика Турции // www.zarubejye.com

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.