Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Олена Довбенко

Спеціальні економічні зони туристсько-рекреаційного типу: порівняльна характеристика

У статті проведений порівняльний аналіз функціонування деяких спеціальних економічних зон туристсько-рекреаційного типу (СЕЗ ТР) у світі. Запропоновані рекомендації щодо шляхів підвищення результативності СЕЗ ТР в Україні.

В сучасних умовах розвитку світової економіки туристичний бізнес, що є третім за дохідністю сектором економіки, впевнено прагне до першості в порівнянні з іншими галузями. Сфера послуг і, зокрема, такі її складові, як наука та наукове обслуговування, готельний комплекс, туризм, рекреаційний бізнес здатні зробити значний внесок у збільшення валового внутрішнього продукту (ВВП) при відносно малих капітальних затратах та коротких термінах окупності. Крім того, прискорений розвиток цієї сфери міг би сприяти динамічному розширенню внутрішнього ринку як основи стабільного економічного зростання в регіоні. В Україні реалії туристичної сфери та її можливості знаходяться у значному відриві один від одного. За доходами від в’їзного туризму Україна, за даними СОТ, посідає останнє місце серед 30 європейських країн. Ринкова частка України в цих доходах складає лише 0,3%, що є рівнем статистичної похибки [1].

За оцінками Всесвітньої Туристичної Організації (ЮНВТО) потенційні можливості нашої країни дозволяють при дотриманні європейських стандартів розвитку туристичної інфраструктури значно збільшити прийом іноземних туристів. Водночас на долю України припадає лише 1 % світового туристичного потоку. Серед причин цього – значне моральне та фізичне зношення матеріальної бази; мала кількість готельних комплексів туристичного класу (за міжнародними нормами на одну тисячу населення країни необхідно не менше 10 готельних місць, а в Україні вся кількість експлуатованих готельних місць становить 100 тисяч, тобто обсяг пропозиції є нижчим від норми майже вп’ятеро); дефіцит п’ятизіркових готелів  (їх є лише 9); невідповідність вартості та якості послуг, що надаються персоналом готелів.

Україна має сприятливе географічне і геополітичне розміщення, унікальні природні та кліматичні ресурси, історико-культурну спадщину. Цілющі кліматичні умови узбережжя Чорного та Азовського морів, Криму, Карпат широко використовуються як основний лікувальний та оздоровчий чинник практично на всіх курортах. За наявності такого значного різноманітного природного потенціалу можна було б створити унікальну багатофункціональну систему оздоровчих закладів. Крім того Україна має значний інвестиційний потенціал. Його формують курортно-рекреаційні ресурси, ринковий характер економіки, спрямованість країни до євроінтеграції, наявність значних земельних ресурсів, які можуть використовуватись інвесторами для розбудови туристичної інфраструктури.

Першим кроком на шляху створення сприятливого інвестиційного клімату і залучення іноземного капіталу стали спеціальні економічні зони (СЕЗ). Перша СЕЗ створена в 1995 р. на території АР Криму. Протягом 1998-1999 рр. було створено ще 11. Проте, показники ефективності їх функціонування залишають бажати кращого. Вже в липні 1999 р. постановою Верховної Ради вперше запроваджено мораторій на створення нових СЕЗ, а у вересні того ж року - мораторій на подання до Кабміну пропозицій про створення СЕЗ. В 2002 р. втретє запроваджено мораторій на створення нових СЕЗ. Окрім традиційного щорічного встановлення такого мораторію в 2003 р. був запроваджений мораторій до 2010 р. на розгляд нових інвестиційних проектів у рамках вже існуючих СЕЗ. В лютому 2005 р. Уряд оголосив про наміри ліквідувати усі без винятку СЕЗ в зв’язку з неефективністю їхнього функціонування.  В тому ж році скасований пільговий режим для СЕЗ та гарантії інвесторам щодо незмінності правового режиму діяльності. Навіть після кардинальних кроків Уряду щодо ліквідації СЕЗ, у центральній владі немає узгодженості про доцільність функціонування СЕЗ, а також про розміри та порядок надання пільг [2].

Ідея запровадження СЕЗ в Україні отримала широкий розголос не тільки в наукових колах, але і в усьому суспільстві, проте питання практичної реалізації виявилось значно складнішим, ніж схвалення ідеї в цілому. Критики СЕЗ наголошують на деструктивному впливі СЕЗ на конкретне середовище, вагомі бюджетні втрати та можливості для зловживання. Водночас, прихильники ідеї СЕЗ наводять приклади успішної реалізації інвестиційних проектів за участю іноземних інвесторів, подолання кризи на місцевих підприємствах, розвиток яких, сприяв усуненню місцевих проблем (безробіття, наповнюваність місцевих бюджетів тощо). Щоб детальніше усвідомити сутність СЕЗ та механізми їх функціонування варто звернутися до міжнародного досвіду.

Метою статті є узагальнення світового досвіду з формування спеціального інвестиційного режиму туристського-рекреаційного комплексу (ТР) та розробка рекомендацій щодо шляхів підвищення результативності СЕЗ ТР в Україні.

Для підвищення рівня відкритості економіки, залучення іноземних інвестицій і прискорення соціально-економічного розвитку багатьма країнами  використовується практика створення спеціальних (вільних) економічних зон (С(В)ЕЗ) на основі селективного підходу до економіки окремих територій. Всього в світовому економічному просторі існує майже 25 різновидів і функціонує близько 2000 вільних економічних зон, в тому числі 400 зон вільної торгівлі, стільки ж - науково-промислових парків, більше 300 - експортно-виробничих зон, 100 зон спеціального призначення (еколого-економічних, офшорних, туристичних тощо) [3]. Одні зони орієнтовані на зовнішній, інші – на внутрішній ринок. Для вирішення відповідних завдань діють різноманітні пільги з митного, орендного, валютного, візового, трудового та інших режимів.

Майже 5% усіх економічних зон займають зони туристичного типу. Переважна частина С(В)ЕЗ туристичного типу розташована в країнах Сходу та Африки. Активного розповсюдження ці СЕЗ набули в ХХ ст. Нині функціонують такі відомі туристичні курорти як: Хургада (Єгипет), Анталія (Туреччина), Барселона (Іспанія), Амазонія  (Бразилія),  Сусс та Зарзіс (Туніс), Гавана, Маріель (Куба), о-ви Батаан (Філіппіни), Акаба, Тала Бей (Йорданія) і багато інших, які набули найбільшого розвитку завдяки пільговій політиці країн саме щодо туристичної галузі.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика пільг, наданих державою в окремих світових туристичних центрах
№ п/п

КРАЇНА  (спеціальна економічна зона) Види пільг

ЄГИПЕТ (Хургада)

ТУРЕЧЧИНА (Анталія)

БРАЗИЛІЯ (Манаус)

ТУНІС (Зарзіс)

ОАЕ (Дубаї)

1 Зовнішньо-торгівельні пільговий митний режим + + + + +
2 вільний ввіз та вивіз товарів       +  
3 звільнення від імпортних мит + +   + +
4 можливість вільного переміщення валюти за кордон   +   + +
5 Фіскальні надаються скидки на виплату податку на ввіз сировини   30-100% в залежності від місця розташування об'єкту та розміру капіталу, що інвестується      
6 звільнення від корпоративного оподаткування 5 років 30-100%   + +
7 звільняються від сплати податку на прибуток   30-100% 10 років 10 років, з 11 р. - 50% +
8   не оподатковується нерухомість, що належить іноземцю         +
9 звільнення від сплати податку на імпорт товарів     +    
10 відстрочка сплати ПДВ на імпортоване обладнання   +      
11 відшкодування ПДВ +10% на обладнання придбане на місці   +      
12 звільнення від податку на оборот товарів та послуг     +    
13 звільнення від сплати коштів в фонд соціального забезпечення   50%      
14 звільнення від сплати коштів у пенсійний фонд   100%      
15 звільнення об'єктів туристичної інф-ри від сплати всіх податків 10 років       15 років
16 Фінансові надаються пільгові довгострокові кредити 17-20 років - відстрочка
10 років - пільгові
2,5 - 4% річні
безпроцентні на будівництво готелів на         46 років або 4% річних на інші види діяльності   +  
17 звільнення від сплати орендної плати за землю       надаються скидки  
18 державні субсидії на освіту та проживання навчаючих       +  
19 скидки на сплату електроенергії   25%      
20   субсидії  для реалізації особливо важливих проектів.     +    
21   урядові субсидії на маркетинг туристичних фірм   50% від загальної суми капітало-вкладень      
22 Адміністративні мінімізація бюрократичних процедур   +     +
23 100% володіння компанією іноземним громадянином       + +
24 спрощений порядок отримання віз         +
25 20% компенсація за найм квартири       +  
26 відстрочка виплат зборів та податків на імпортований легковий автомобіль       +  
27 дозволено купляти землю іноземними громадянами   +      
28 звільнення від ведення звітності перед урядом 10 років        

Результатом надання пільгових режимів об’єктам туристично-рекреаційного комплексу є успішні показники розвитку туристичної галузі, значні суми залучених іноземних інвестицій, а також інтеграція в світове співтовариство та зарахування їх до числа провідних туристичних країн. Так, СЕЗ «Манаус» є основною вільною економічною зоною в Бразилії. Завдяки виваженій інвестиційній політиці та застосуванню сучасних фінансових інструментів бюджет країни у 2005 р. отримав 3 млрд. дол. США від міжнародного туризму. Цей показник є найвищим за всю історію держави та на 19,83% перевищує дані 2004 р.

У 1976 р. СЕЗ виникли і в Єгипті. Основні інвестиції в розвиток єгипетської економіки направляються в сільське господарство, енергетику та індустрію туризму. Однією з найуспішніших СЕЗ туристичного типу є всесвітньо відоме туристичне місто Хургада. Завдяки розвитку туристичної індустрії Єгипет входить в число двадцяти найбільших отримувачів іноземних інвестицій. 

Відомо, що основою процвітання Об’єднаних Арабських Еміратів є їхні нафтові запаси. Проте нафта вичерпується. Протягом останніх років влада Еміратів активізувала діяльність в напрямку розвитку туризму. Все більш важливе місце в диверсифікації економіки та заохоченні іноземних інвестицій займає створення вільних торгових зон. В Дубаї їх чотири: Джебель-Алі, порт Рашид, район аеропорту Дубая та «Dubai Healthcare City», що створена в 2005 р. Інвестиції в дану СЕЗ склали більш ніж 1,5 млрд. доларів США, переважна частина яких направлена в туристичну сферу. В Дубаї нараховується 120 різноманітних компаній, що пропонують рекреаційні послуги. До 2015 р. очікується, що ОАЄ в туристичній сфері будуть входити в десятку найбільших країн світу. Така перспектива вже зараз підтверджується мережею у 200 готелів з першокласним обслуговуванням.

Всесвітньовідоме туристичне місто Зарзіс належить до однойменного Парку Економічного Розвитку (ПЕР) Тунісу. Згідно з Законом Тунісу про ПЕР найважливішою галуззю прямих інвестицій є туризм. В 1996 р. повністю або частково іноземці фінансували будівництво 156 готелів. Це складає майже 26% всіх готельних можливостей країни. Згідно статистичних даних ЮНВТО, Африка в 2006 р. вийшла в лідери, адже показники її росту (8,9%) перевищили середньосвітові практично вдвічі. Туніс став провідним туристичним центром Африки, досягнувши більшого розвитку ніж Марокко, Кенія чи Сенегал. У сфері обслуговування Тунісу зайнято майже 36% економічно активного населення. Доходи від туризму покривають 60% торговельного дефіциту країни. Щорічно країну відвідує 5 млн. туристів, половину з яких становлять європейці [4].

В рейтингу країн, що найбільше відвідуються туристами Туреччина впевнено посідає 3 місце. Кожний рік на територію країни з’їжджаються 47% всієї кількості туристів світу [5]. Влада вважає залучення інвестиційного капіталу в туристичну галузь одним з найважливіших напрямів свої політики. Пріоритетним сектором економіки в плані пільг для інвестованого капіталу є крупні капіталовкладення в будівництво та інфраструктуру районів активного розвитку туристичного бізнесу. Важливу роль в залученні інвестицій відіграли спеціальні економічні зони. Великою популярністю користується СЕЗ Анталія, яка була створена в 1987 р. та відноситься до розвинутих регіонів Туреччини. Розвиток туризму дозволяє країні збільшувати свій бюджет за рахунок надходжень іноземної валюти, розвивати інфраструктуру ринку, підтримувати зв’язки з іншими країнами і тим самим зміцнювати економіку країни. Політика лібералізації та економічної стабілізації, що проводиться турецьким урядом дозволила залучити 32 млрд. доларів іноземних інвестицій. Структура інвестицій по економічних секторах відповідає сучасним світовим стандартам: промисловість – 54,4%, сфера послуг – 42,8%, агрокомплекс – 1,8%.

Перша та єдина на території України СЕЗ туристсько-рекреаційного спрямування "Курортополіс Трускавець" була створена в 2000 р. Згідно Закону України для суб’єктів СЕЗ «Курортополіс Трускавець» надаються наступні пільги:

Зовнішньоторговельні:
- звільнення від сплати мита при ввезенні на територію СЕЗ лікарських засобів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них, програмного забезпечення об'єктів інтелектуальної власності (крім підакцизних товарів) для потреб, пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів;
- звільнення від експортних мит, акцизу на експортовані товари.

Фіскальні:
- звільнення від плати за землю на період освоєння земельної ділянки, а саме: планування території, будівництва об'єктів, а на наступні 10 років – 50%;
- звільнення від сплати податку на додану вартість на ввезення (пересилання) лікарських засобів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них, програмного забезпечення об'єктів інтелектуальної власності (крім підакцизних товарів) для потреб пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів;
- звільнення на три роки від оподаткування прибутку, отриманого на території СЕЗ від реалізації інвестиційних проектів, а протягом 4-6 років – 50%.   
- звільнення від податку на додану вартість експортованих товарів;
- звільнення від оподаткування інвестицій.

Фінансові:
- звільнення від обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті.

Адміністративні:
- не здійснюється ліцензування, квотування імпорту і експорту.

Висновки

Автор вважає, що існуючі пільги для СЕЗ не забезпечують належного розвитку туристичної сфери України. Існує ряд проблем, які потребують, якнайшвидшого вирішення. Ось чому необхідно звернутися до світового досвіду. Виходячи з цього до недоліків функціонування ТР СЕЗ в Україні відносяться:

1. Неврегульованість податкової системи та системи пільги, а також неоднозначне тлумачення податкового законодавства. Інвестиційні проекти, що діють на території українських СЕЗ потребують ведення окремого податкового та бухгалтерського обліку. Крім того, згідно рекомендацій Всесвітньої організації зон (ВОЗ), закон про СЕЗ повинен містити детально розроблений розділ про пільги. Необхідно зазначити, що в Законі України «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець» відсутні будь-які вказівки щодо наданих пільг (окрім статті 6 «Платежі за спеціальне використання природних ресурсів та наданих дозволів на спеціальне використання мінеральних вод», де зазначено, що: «…протягом визначеного в інвестиційному проекті періоду освоєння земельної ділянки, а саме планування території, будова об’єктів інфраструктури для потреб СЕЗ «Курортополіс Трускавець», звільняються від сплати земельного податку»). Друга рекомендація ВОЗ полягає в тому, що підприємства зони звільняються від експортних податків, мит, виплат, квот, податку на додану вартість, спеціальних податків та інших експортних обмежень, за виключенням затверджених міжнародними угодами. Підприємства СЕЗ необхідно звільнити від податку на прибуток та подоходний податок на п’ять років з моменту отримання першого прибутку. В Україні ж підприємства, що діють в СЕЗ «Курортополіс Трускавець» звільняються від оподаткування прибутку на 3 роки, а з 4 по 6 рік – сплачують 50%. Дані пільги застосовуються на світовому ринку інвестицій у випадку використання цих інвестицій в СЕЗ. Вони забезпечують окупність інвестицій в період, коли ризик капіталовкладень найбільш високий. Ці пільги не можна розглядати як економічний збиток для країни, оскільки крупні іноземні інвестиції не будуть надходити до країни, а знайдуть більш сприятливу нішу в інших країнах. [6].

2. Нестабільність політичної та економічної ситуації. Нестійкість статусу СЕЗ відштовхує інвесторів. У світі СЕЗ – це територія, на якій всі суб’єкти мають абсолютно рівні права, рівні конкурентні можливості і де адміністративний вплив зведений до нуля. А в Україні існує гіпертрофований адміністративний вплив, який заздалегідь забезпечує нерівні права [7].

3. Доходи, які отримує міський бюджет від туризму віддаються в державний бюджет, а значить - коштів на покращення та розвиток інфраструктури курортного міста не вистачає. Варто було б запозичити російський досвід: спеціальним законом місту Сочі надано особливий статус, згідно якого протягом п’яти років усі кошти, які місто отримує від туризму, спрямовуються на розвиток інфраструктури.

4. Скорочення реєстраційних процедур. Необхідно мінімізувати бюрократичні формальності як на стадії інвестування капіталу, так і на стадії виробництва та реалізації продукції. З січня 2006 р. Кабінет Міністрів ускладнив порядок розгляду інвестиційних проектів. До цього інвестиційній проекти розглядались виключно Міністерством економіки, а згідно розпорядження Кабміну з 2006 р. необхідно звертатися в Міністерство фінансів, Мінпромполітики та інші відомства. Крім того необхідно отримати згоду в обласних податкових органах. В зв’язку з цим на певному етапі розгляду та затвердження інвестиційних проектів, бізнес-план втрачає свою комерційну таємницю. Жоден інвестор в світі не узгоджує проект (оскільки це є ноу-хау), а погоджує лише оргпитання. Також збільшився термін розгляду інвестиційних проектів, зросла плата за отримання дозволу на діяльність в СЕЗ.

5. Необхідно встановити спрощений порядок отримання віз на в’їзд а також дозволів на проживання для іноземних власників та працівників компанії.

6. Держава не виділяє необхідні кошти на облаштування території, інвесторам приходиться освоювати територію за власні кошти. В даному випадку можна скористатися рекомендаціями ВОЗ. Вони полягають в наступному: інфраструктурні проекти, що необхідні для функціонування СЕЗ можуть фінансуватися за рахунок іноземних джерел та державного бюджету. Витрати, які понесе державний бюджет, як правило, повертаються протягом перших п’яти років [8]. Або скористатися досвідом турецького уряду: створення інфраструктури СЕЗ відбувається завдяки Фонду організації та розвитку СЕЗ, а формується він за рахунок оплати ліцензій та інших виплат передбачених контрактом [9]. В Єгипті ця проблема вирішується так: іноземні інвестори за рахунок власних коштів створюють необхідну інфраструктуру, а уряд в свою чергу звільняє їх від сплати податків на 10 років.

7. Необхідно затвердити чіткий перелік пільг, який залежатиме від обсягів вкладених інвестицій, кількості робочих місць, рівня соціально-економічного розвитку регіону, в якому реалізується інвестиційний проект, а також визначити перелік видів діяльності, які дають право на пільги. Досвід районування територій в залежності від рівня економічного розвитку можна запозичити в Туреччині. Там існують: «район першого рівня пріоритетності», куди відносяться найменш розвинуті регіони, далі «район другого рівня пріоритетності», «нормальний район» та «розвинутий район». Цей розподіл залежить від різного ступеня заохочення іноземних інвестицій. Так умови пільгового кредитування полягають в тому, що сума наданого кредиту визначається як відсоток від загальної суми інвестованого капіталу: «район першого рівня пріоритетності» - 60%; «район другого рівня пріоритетності» - 50%; «нормальний район» - 40%; «розвинутий район» - 30%. [10]

Отже, сфера туризму, що представляє багатогалузевий комплекс розглядається як сфера вигідного вкладення капіталу. Але для цього необхідні зусилля з формування сприятливого інвестиційного клімату. Використання позитивних досягнень, осмислення прорахунків та помилок у створенні та функціонуванні СЕЗ, як ефективного інструменту інвестиційної політики, допоможуть досягти збалансованості інтересів усіх учасників інвестиційного процесу шляхом встановлення загальнодержавних пріоритетів галузевої та функціональної орієнтації економічних зон, а також адаптації вітчизняних економічних та правових умов до загальноприйнятих принципів побудови СЕЗ.

Література

1. «Туризм по-українськи. Повз чиї двері проходять доходи від туристичної діяльності?» // Газета «Правовий тиждень», 13 лютого 2007 року №7, ст. 14
2. Інвестуйте в Україну – Нормативно-правова база та хроніка подій // http://ipa.net.ua
3. Копылов Ю.М. Свободные экономические зоны: мировой опыт и перспективы развития в России. – Владивосток, 2003. – Інтернет-ресурс: www.vlc.ru/mayor/articles/2003
4. Свободные экономические зоны Туниса: новые инвестиционные возможности // www.nalogi.net
5. Поддубный Д. Свободы не видать // Бізнес. – 10.06.2002. - № 23 (490).
6. Савин В. Рекомендации Всемирной ассоциации зон экспортного производства по созданию СЭЗ в России // www.investments.com.ua/media/sez/savin
7. Инвестиционная политика Турции // www.zarubejye.com
8. Трубникова С.А. Иностранные инвестиции в Турции // Востоковедный сборник (выпуск второй). – М., 2001. - С. 313-318.
9. Закон України «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець» 18.03.1999 р. № 514-14
10. Постанова Кабінету Міністрів «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець» №1441 від 09.08.1999 р.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.