Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Габчак Н.Ф.
Збірник наукових праць Військового інституту Київського
національного університету ім. Т. Шевченка. - 2014. - Вип. 45. - C.279-284.

Основні тенденції в’їзного туристичного потоку до Закарпаття

У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення туристичних потоків як важливого індикатора планування та розвитку туризму Закарпаття. Проаналізовано основні складові Державної цільової програми розвитку туризму та курортів до 2015 року, в якій пріоритетом вважається в’їзний туризм як важливий чинник підвищення якості життя, створення додаткових робочих місць, поповнення валютних запасів та підвищення міжнародного авторитету. Висвітлено суть очікуваних результатів реалізації даної програми. Визначено, що важливою умовою інтеграції України в ЄС є виважена регіональна туристична політика кожного регіону, зокрема, Закарпаття з урахуванням фізико-географічних, соціально-економічних, геополітичних особливостей території. Проведено дослідження в’їзного туристичного потоку до Закарпаття та обґрунтовано виявлені тенденції. Накопичення та аналіз показників, що характеризують даний вид туризму є необхідною умовою подальшого прогнозування, планування та функціонування туристичного потоку на досліджуваній території. Запропоновано деякі шляхи покращення управління туристичними потоками і стимулювання їх розширення.

Ключові слова: туристичний потік, в’їзний туристичний потік, регіональна політика.

Актуальність. Туризм як галузь економіки має важливе значення щодо питань активізації туристичних потоків як в Україні так і в Карпатському регіоні, зокрема, Закарпатті. Саме підвищення конкурентоспроможності рекреаційно-туристичної сфери є одним із способів отримання конкурентних переваг на ринку шляхом покращення привабливості території для потенційних клієнтів. Для України, Закарпаття, які прагнуть до європейської інтеграції та підписали політичну частину угоди ЄС проблема конкурентоспроможності туризму одна із ключових питань економічного зростання в майбутньому.

У прес-центрі Кабміну голова Державного агентства туризму та курортів України Олена Шаповалова озвучила наступні дані: в 2013 році Україну відвідало понад 26 мільйонів туристів - на півтора мільйона більше, ніж у 2012 році. Вітчизняні й закордонні авіакомпанії збільшили кількість рейсів та розширили географію польотів на Україну. Завдяки цьому пасажиропотік через наші аеропорти зріс у грудні 2013 року на 15%, а за весь рік - до 15,1 мільйона людей (на 7%). Щодо Закарпаття, то аналіз статистичних даних показав, що у 2013 році на досліджуваній території туристичні послуги отримало понад 355 тис. осіб, що в порівнянні з 2012 роком складало 342 тис. осіб. Збільшився і загальний обсяг наданих туристичних послуг і у гривневому еквіваленті, він сягнув відмітки 334 мільйони. Однак поглиблення економічної кризи на всій території України за рахунок глибоких політичних змін та воєнної агресії з сторони Російської Федерації, втрата АР Крим призведе до зменшення туристичних потоків.

Отже, вивчення як позитивних так і негативних тенденцій формування туристичних потоків залишається актуальним і вимагає більш детальних локальних досліджень на регіональному рівні.

Аналіз досліджень. Питанням вивчення руху туристичних потоків займаються вчені багатьох наук, зокрема, економічних, географічних, політичних. їх вивченню присвячені роботи О. Бейдика [2], І. Карташевської [1], М. Мальської [3], Д. Стеченка [5] та інших науковців.

Враховуючи динамічні зміни в туристичній індустрії вивчення туристичних потоків потребує постійної уваги щодо регулювання та прийняття управлінських рішень як державного так і регіонального рівнів. Слід зауважити, що світові дослідники туризму М.Хол та М. Вільямс переконливо доводять, що «розгляд туристичних потоків є предметом порівняно малої кількості академічних досліджень» [7]. Вони зазначають, що «туристичний рух має глибокі наслідки для розвитку інфраструктури, транспорту, розробки нових туристичних продуктів, комерційної життєздатності сфери туризму, а також управління соціальними, економічними та культурними результатами туризму» [7]. Таким чином, постійні і системні дослідження туристичних потоків сформують реальну картину сучасних тенденцій і закономірностей, джерел формування та їхнього розподілу на досліджуваній території.

Метою статті є виявлення основних тенденцій в’їзного туристичного потоку до Закарпаття.

Виклад основного матеріалу. Державне агентство з туризму та курортів України розробило державну цільову програму розвитку туризму та курортів до 2022 року. Головний показник ефективності програми - збільшення вдвічі в’їзного туристичного потоку. Передбачається, що кількість іноземних туристів, які відвідають Україну, до 2022 року сягне 50 млн. осіб на рік, а кількість робочих місць зросте в 2,5 рази. В основу даної програми закладено такі статистичні дані: збільшення надходжень до бюджету до 2023 року на 230% -до 5 млрд. гривень; до 2022 року очікується зростання кількості туристів, які подорожують усередині країни, на 10% щорічно; зростання кількості іноземних туристів, які в’їхали в Україну - на 5% щорічно.

На досліджуваній території діє «Програма розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на 2011-2015 рр.» в якій пріоритетом вважається в’їзний туризм як важливий чинник підвищення якості життя, створення додаткових робочих місць, поповнення валютних запасів та підвищення міжнародного авторитету. Щодо очікуваних результатів та ефективності програми, то вона повинна до 2015 року забезпечити:

1) зростання потоку іноземних туристів на 50-60 тис. осіб в рік;
2) збільшення обсягів, наданих туристичних послуг до 500 млн. грн в рік;
3) збільшення частки сфери туризму і діяльності курортів у ВВП краю до 5% загального обсягу;
4) збільшення терміну перебування туристів на території області у вітчизняних готелях та інших закладах тимчасового розміщення тощо.

Очікувані результати реалізації даної програми подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Очікувані результати Програми розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на 2011-2015 рр. [4]
Найменування завдання Найменування показників Одиниця виміру Значення показників за роками
2011 2012 2013 2014 2015
Економічні Кількість обслуговуваних туристів тис. осіб 390,0 450,0 420,0 450,0 470,0
Обсяг наданих послуг млн. грн. 310,0 370,0 340,0 370,0 390,0
Надходження до бюджетів усіх рівнів млн. грн. 35,0 38,0 37,0 38,0 40,0
Соціальні Кількість зайнятих у сфері туризму та діяльності курортів осіб 5000 6500 6000 7000 8000

Функціонування туризму як сфери економіки характеризується показниками, що відображають кількісні та якісні тенденції її розвитку. Одним із найважливіших показників є кількість прибуттів (приїздів). Під кількістю прибуттів потрібно розуміти кількість зареєстрованих туристів, що прибули в ту чи іншу країну (вибули з неї) за певний проміжок часу, як правило календарний рік. Беззаперечно, що статистика прибуттів (вибуттів) є базовою для відображення туристичних потоків між країнами, регіонами.

Закарпаття в структурі рекреаційно-туристичних комплексів регіонів України має ряд переваг, оскільки єдина з областей країни, яка межує з чотирма державами Карпатського Єврорегіону: Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Саме вигідне геоекономічне та геополітичне розташування, багатий природно-ресурсний потенціал, самобутня культура багатонаціональних народів краю сприяє збільшенню туристичних потоків із ближнього зарубіжжя.

У 2012 р. в області діяли 130 суб’єктів туристичної діяльності, з них 59 - юридичні особи та 71 - фізичні особи-підприємці. За видами туристичної діяльності, вони розподілялися наступним чином: 21 суб’єкт - туроператори (організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних і супутніх послуг), 94 суб’ єкти - турагенти (посередницька діяльність із реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницька діяльність щодо реалізації характерних і супутніх послуг) та 15 суб’єктів - здійснювали тільки екскурсійну діяльність [6].

Проведений аналіз статистичних даних впродовж 2000 - 2012 pp. туристичних потоків у Закарпатській області дає змогу зробити наступний висновок (таблиця 2, рис. 1, 2):

1) переважають внутрішні туристичні потоки, наростаюча тенденція яких характерна з 2008 року;
2) іноземні туристичні потоки навпаки мають звужену тенденцію.

Таблиця 2

Туристичні потоки (за даними [6])
Рік Кількість туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності України - всього Із загальної кількості туристів (осіб) Кількість екскурссантів
іноземні туристи туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон внутрішні туристи
2000 144775 6411 97181 41183 58916
2001 71104 6542 20518 44044 53912
2002 77225 6708 16675 53842 62164
2003 91054 11339 13881 65834 67566
2004 52569 10112 5320 37137 52144
2005 63796 14728 7377 41691 45669
2006 69942 11726 10011 48205 50226
2007 72970 8985 11456 52529 44098
2008 76965 10735 12710 53520 54640
2009 56320 7761 9305 39254 28394
2010 52080 8425 11423 32232 22053
2011 57029 9096 10931 37002 16618
2012 20180 733 11792 7655 4890

1 2000-2011 за даними Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму ОДА, починаючи з 2012 року за даними Головного управління статистики.

Обслуговування туристів за категоріями
Рис. 1. Обслуговування туристів за категоріями (відсотків)

Розподіл туристів за метою відвідування у 2012 році
Рис. 2. Розподіл туристів за метою відвідування у 2012 році (відсотків)

Упродовж минулого року 20,2 тис. осіб офіційно скористалися туристичними послугами, з них 0,7 тис. осіб - іноземні туристи, 11,8 тис. осіб - громадяни України, які виїжджали за кордон, 7,7 тис. осіб - внутрішні туристи. У порівнянні з 2011р. кількість громадян України, які виїжджали за кордон, збільшилася на 7,9%, а кількість іноземних туристів та внутрішніх туристів зменшилася у 12,4 та 4,8 рази. Наполовину зменшилася і кількість туристів, яким було надано екскурсійні послуги.

Із загальної кількості туристів у 2012 р. проводили дозвілля та відпочинок 94,6%, займалися іншими видами туризму 1,6%, перебували на лікуванні 1,4%, перебували у службових, ділових поїздках, на навчанні та займалися спортивним туризмом - по 1,2% відповідно.

Порівняльний аналіз обслужених іноземних туристів та їх питома вага по регіонах України свідчить, що за даним показником Закарпатська область входить в першу 10-ку, посівши 8-е місце в 2012 році (7761 особа, що становить - 1,5%). Щодо диференціації за країнами формування туристичних потоків, то картина виглядає таким чином: найбільша кількість осіб прибуває в Закарпаття з Білорусії (20%), Угорщини (17%), Словаччини (8%), Польщі (6,6%), Румунії (0,1%). Причому на п’ять країн - Білорусь, Угорщину, Росію, Словаччину та Польщу - у середньому припадає 73,6% потоку іноземних громадян до Закарпаття. До позитивних тенденцій можна віднести те, що до другої десятки країн, громадяни яких відвідали Закарпаття, протягом досліджуваного періоду входять такі країни - Словенія, Чехія, Німеччина.

Щодо цілей в’їзду в Закарпаття, то щорічно протягом п’яти років їх структура практично не змінювалась: найбільша частка осіб - 78,2% приїздить до краю заради дозвілля та відпочинку, 21,7% - з метою бізнесу та навчання та 0,15% з метою лікування. Слід прокоментувати той факт, що ті іноземні особи, які прибувають в Закарпаття, офіційно декларують іншу мету, теж частково є туристами. Особливо це стосується прибуттів із діловою чи службовою метою, метою культурних і спортивних обмінв та релігійними цілями, а також із приватною метою.

На основі вищенаведеного можна визначити, що в’їзний туристичний потік до Закарпаття має два основні вектори спрямування:

1) західний (Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія), де переважають тури вихідного дня чи гостьовий туризм з переважанням власного автомобільного транспорту;
2) північно-східний (Росія та Білорусь). Це як правило сімейний відпочинок, налагодження та підтримка ділових контактів, тобто бізнесу в Українських Карпатах з переважанням залізничного та повітряного транспорту.

Для подальшого розвитку основних векторів туристичного потоку на досліджуваній території необхідно:

1) в першу чергу модернізувати і побудувати нові автомобільні магістралі європейського зразка, а також безпосередньо в Карпатському регіоні;
2) активно залучати в мережу туристичної інфраструктури 13 нових туристичних об’єктів, що побудовані і здані в експлуатацію в 2013 році, зокрема, у Міжгірському, Тячівському, Рахівському, Великоберезнянському та чотири об’єкти у Воловецькому районах;
3) збільшити туристичний збір, який вперше в Закарпатті був введений у 2012 році і дав у бюджет області 808 тис. грн.;
4) довести до логічного завершення Проект щодо створення міжнародного туристичного маршруту по дерев’яних церквах, який проходитиме через територію Румунії, Угорщини та Закарпаття (Україна);
5) спільно з угорськими партнерами в 2014 року реалізувати проект зі створення мережі велодоріжок та розробки велотурів;
6) покращити просування адресної реклами та пропагування туристичних можливостей Закарпаття в інших країнах із врахуванням можливих специфічних інтересів громадян цих країн до нашого туристичного потенціалу;
7) системна участь у великих міжнародних туристичних виставках та фестивалях;
8) розширення регіонального ринку для іноземного туризму та створення пропозиції нових туристичних продуктів, які відповідають сучасним умовам та проблемам.

Висновок. Туристичний потік є важливим індикатором розвитку сфери туризму досліджуваної території, оскільки ґрунтовний аналіз їх тенденцій повинен бути поставлений в основу стратегії розвитку регіону. У Стратегії соціально-економічного розвитку Закарпатської області задекларовано, що стратегічна мета розвитку туризму в Закарпатті полягає у створенні конкурентоспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення України та туристів із зарубіжних країн, розширенні внутрішнього туризму та постійному зростанні обсягів в’їзного туризму, забезпеченні на цій основі комплексного розвитку курортних територій та туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів населення, збереженні та відновленні природного середовища та історико-культурної спадщини, вирішенні завдань щодо наповнення державного і місцевого бюджетів.

Відповідально до проведеного аналізу характеру, структури та спрямованості в’їзного туристичного потоку до Закарпаття у 2000-2012 pp. слід відмітити, що туристичний потік має досить стабільну структуру в першій десятці країн; спостерігається високий рівень залежності потоку від соціально-економічного та політичного стану даної території і відносин цих країн із Україною та Закарпаттям; відбулось значне скорочення кількості іноземних туристів, які відвідали Закарпаття з 2008 року, що пояснюється загостренням економічної кризи тощо.

Узгодження стратегічних цілей на рівні регіону, підприємств туристичної діяльності, а також на загальнодержавному рівні стратегічного розвитку туризму дозволить зайняти Закарпаттю власну нішу в туристичній сфері України та сформувати унікальний регіональний туристичний продукт в рамках кластера, який у перспективі може стати і міжрегіональним на рівні Карпатського економічного району.

Література

1. Карташевская И.Ф. Туристские потоки как управляемая категория базисной модели рекреационной системы / И.Ф. Карташевская // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 63. -С.53-57.
2. Бейдик О.О. Фактори формування туристичних регіонів і центрів в’їзного туризму України : зб. наук, статей / О.О. Бейдик, Н.О. Новосад // Проблеми міжнародного туризму. - К. : ППНВ, 2010. - С 285-299.
3. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг / М.П. Мальська, Н.В. Антонюк, Н.М. Ганич. - К. : Знання, 2008. - С.335-359.
4. Програма розвитку туризму і курортів у закарпатській області на 2011-2015 рр. від 16.12.2010р. №72. - Ужгород, 2013. - 18с.
5. Стеченко Д.М. Економічна діагностика регіонального ринку туристичних послуг / Д.М. Стеченко, Ю.Б. Забалдіна // Університетські наукові записки. - 2006. - №1(17). - С. 350-355.
6. Статистичний збірник. Закарпаття - санаторії та туризм. - Ужгород, 2013. -103 с.
7. A companion to tourism / Alan A., Lew C., Michael Hall, Allan M. Williams. - (Blackwell companions to geography) Includes bibliographical references. - Blackwell Publishing, 2004. - 606 p.

Габчак Н.Ф. Основные тенденции въездного туристического потока в Закарпатье

В статье рассмотрено актуальность и необходимость изучения туристических потоков как важного индикатора планирования и развития туризма Закарпатья. Проанализировано основне составляющие Государственной целевой программы развития туризма и курортов до 2015 года, где пріоритетом является въездной туризм как важный показатель улучшения качества жизни, создания дополнительных робочих мест, увеличение валютних запасов и повышение международного авторитета. Освещена сущность ожидаемых результатов реализации данной программы. Обозначено, что важным условием интеграции Украины в ЕС является стабильная региональная туристическая политика каждого региона, в частности Закарпатья с учетом физико-географических, соціально-экономических, геополитических особенностей территории. Проведено изучение въездного туристического потока в Закарпатье и обосновано выявленные тенденции. Накопление и анализ показателей, характеризирующий данный вид туризма является необходимым условием дальнейшего прогнозирования, планирования туристического потока на исследуемой территории. Предложено некоторые пути улучшения управления туристическими потоками и стимулирование их размещения.

Ключевые слова: туристический поток, въездной туристический поток, региональная политика.

N. Gabchak. Basic Tendenses of the Inbound Tourist Flows to Transcarpathia

The necessity of the studying of the tourist flows as an important indicator of the planning and development of tourism in Transcarpathia is under consideration in this article. The main components of the State Target Program for the development of tourism and resorts by 2012, in which the inbound tourism is considered to be the important factor of improving the quality of life and creation of additional jobs, increasing the foreign currency reserves and the international prestige, are analyzed. The essence of the expected program results implementation is revealed. It was determined that the important condition for Ukraine’s integration into the EU is a balanced regional tourism policy of each region, in particular Transcarpathia, based on geographical, social and economic and geopolitical characteristics of the area. The research of the inbound tourist flow to Transcarpathia has been carried out The revealed tendencies are reasonably identified. The accumulation and analysis of the parameters indicators characterizing the given type of tourism is a necessary condition for the further forecasting, planning and functioning of the tourist flow in the investigated area. The effective ways of the tourist flows improvement and encouraging of their expansion are offered.

Keywords: tourists flow, tourist arrivals, inbound tourist flow, regional policy.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.