Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Ксенія Гевель
Матеріали 11 регіональної науково-практичної конференції
"Актуальні проблеми європейської інтеграції та
євроатлантичного співробітництва України".
м. Дніпропетровськ, 15 травня 2014 р. - C.191-194.

Особливості державного управління туристичною галуззю Польщі: досвід для України

Особливості державного управління туристичною галуззю Польщі: досвід для України Туризм як складна, багатогранна економічна система з розгалуженою мережею зв'язків, є специфічним і досить складним об'єктом управління регіонального розвитку, який має опиратися на певну державну політику в сфері туризму й такі основи функціонування як туристичне законодавство, державне регулювання. Зростання рівня конкуренції на світовому ринку туристичних послуг та незадовільні показники розвитку туризму потребують від нашої країни - як відносно нового учасника світового туристичного ринку - посилення своєї ролі у забезпеченні розвитку туристичної сфери.

Система органів державного регулювання туристичної сфери має суттєві відмінності залежно від країни та ролі туризму в її економіці. Різноманітні підходи до державного регулювання розвитку туристичної діяльності обумовлюються багатьма факторами: політичною та економічною стабільністю країн, роллю туризму у формуванні державного бюджету країни, потенціалу національного туристичного ринку, доступності туристичних ресурсів для власних та іноземних туристів, ролі країни на міжнародному туристичному ринку, масштабів інвестицій в туристичну сферу, рівня туристичної привабливості для туристів (наявність та стан історико-культурних пам'яток, унікальних природних ресурсів та ін.).

Трансформація політичної карти світу в останньому десятилітті XX в. стала новим стимулом у розвитку міжнародного туризму. Вступ багатьох країн регіону до ЄС дозволив залучити іноземні інвестиції в сектор гостинності. Були вдосконалені інформаційні технології, розширилася можливість користування міжнародною системою резервації готельних номерів, що дозволило країнам Центральної та Східної Європи швидше інтегруватися в європейський ринок тур послуг.

Цікавим та актуальним об'єктом досліджень є державна політика Польщі у сфері туризму. Прогнози експертів щодо розвитку туристичної галузі Польщі є багатообіцяючими з огляду на її зручне географічне розташування, наявність широкого спектру природних та історико-культурних ресурсів, позитивну динаміку зростання життєвого рівня населення, низький, у порівнянні з розвиненими країнами, рівень цін, а також приналежність до європейської спільноти. Як результат, за допомогою відповідного інституційного та законодавчого забезпечення Польща здійснює активну, а головне, ефективну політику у сфері туризму. Вивчення саме державного управління Польщі у сфері туризму дозволить запозичити цінний досвід сусідів та змоделювати певні процеси, що відбуватимуться в Україні.

У 1989 р. розпочався сучасний етап розвитку туристичної індустрії в Польщі. Після руйнування старої системи пришвидшились темпи її розвитку. У 1990 р. було засновано Польську туристичну палату, що представляє інтереси своїх членів, які працюють у галузі туризму. Великий вплив на процес розвитку туріндустрії в Польщі мало скасування віз до багатьох європейських держав для громадян Польщі. У 1997 р. за допомогою експертів ЄС розпочато перший етап реалізації Програми розвитку національного турпродукту в 5 напрямах: бізнес-туризм, міський культурний туризм, сільський туризм, спеціалізований туризм, прикордонно-транзитний туризм. У цей самий період розпочато реформу системи управління туріндустрією. У вересні 1997 р. сейм ухвалив закон «Про туристичні послуги», що повністю відповідає нормам європейського права. У 1999 р. було створено Польську туристичну організацію, основними завданнями якої є створення позитивного іміджу польського туристичного продукту в державі і за її межами, розвиток інформаційної мережі та участь у розробці програм розвитку туріндустрії та модернізації її інфраструктури.

Визначальною подією для подальшого розвитку Польщі та її туристичної галузі став її вступ до ЄС [2]. Він зробив Польщу доступнішою для іноземних туристів, усунувши митні та прикордонні бар'єри. Окрім того, це пожвавило співпрацю між відповідними структурами ЄС та Республіки Польща. Так, згідно з інформацією Польської агенції розвитку туризму у період з 2006 р. по 2013 р. ЄС було виділено 30 млн. євро на розвиток туризму в Польщі, а також 165 млн. євро інвестицій, які, основним чином, були спрямовані на реалізацію екологічних програм, розбудову курортних закладів, готельних ланцюгів, модернізацію туристичних шляхів, гірськолижних витягів тощо. Польські туристичні організації та компанії користуються підтримкою ЄС в рамках програми «Інноваційна економіка», серед частин якої є «Інвестиції у туристичні продукти регіонального значення» та «Просування польських туристичних цінностей» [1].

У Польщі з метою гармонійного розвитку туристичної індустрії співпрацює велика кількість інституцій та організацій:

- уряд, зокрема відповідне міністерство, основними завданнями якого є розвиток туристичної інфраструктури держави та створення і забезпечення ефективності механізмів регулювання туристичного ринку [2];
- Польська туристична організація з регіональними та локальними туристичними організаціями;
- Польська агенція розвитку туризму, що розробляє стратегії розвитку для різних міст і регіонів, залучає інвестиції;
- органи місцевого самоврядування різних рівнів;
- суб'єкти туристичної діяльності та їх об'єднання (Польська туристична палата, Польське об'єднання готелів і туризму, Польська асоціація готелів, Консультаційна рада туристичних установ, Об'єднання «Конференції і конгреси в Польщі», Об'єднання курортних гмін Республіки Польща);
- навчальні заклади та установи, що займаються освітньою діяльністю у сфері туризму, вчені, професіонали галузі;
- неурядові організації, в тому числі Польське туристично-краєзнавче товариство, Польська федерація кемпінгу і караванінгу, Польська федерація сільського туризму «Гостинні господарства»; локальні туристичні об'єднання, інформаційні центри «IT» (інформації туристичної) та інші інформаційні пункти, робота яких є сезонною [4].

Варто відзначити, що багато завдань, вирішення яких має безпосередній вплив на стан туріндустрії, належить до компетенції органів місцевого самоврядування різних рівнів: воєводств, повітів та гмін. Основними завданнями у сфері туризму, вирішення яких покладається на виконавчі органи воєводств, є:

- реєстрація туристичних підприємств і контроль за їх діяльністю;
- видача дозвільної документації на надання послуг гідів та екскурсоводів;
- сертифікація та категоризація закладів розміщення і контроль за їх діяльністю;
- створення планів розбудови туристичної інфраструктури на місцевому рівні тощо [2].

До компетенції повітів відносяться: створення на своїй території і забезпечення функціонування інституцій у сфері фізичної культури, туризму та відпочинку; облік, нагляд за діяльністю і часткове фінансування спортивних і туристичних об'єднань на території повіту; сприяння розвитку окремих видів туризму на території повітів тощо [4]. До компетенції гмін у сфері індустрії туризму належить:

- збереження, модернізація і розбудова туристичних і спортивних об'єктів на території гміни;
- реалізація спеціальних програм з туризму в рамках шкільного навчання;
- охорона навколишнього середовища, а також пам'яток культури та архітектури [4].

Важливу роль у розвитку тур індустрії Польщі відіграє Польська туристична організація. Вона бере активну участь у національних та міжнародних туристичних виставках, часто виділяє кошти на дофінансування таких виставок, тому участь у них зазвичай є пільговою для польських працівників. Причому підготовка до цих виставок та організація стендів проходить на дуже високому рівні, і, як наслідок, Польща представлена дуже якісно, професійно і всебічно. Іншим напрямом діяльності Польської туристичної організації є організація пізнавальних подорожей для польських та іноземних журналістів та інфотурів для туроператорів. Метою таких подорожей є презентація об'єктів, що мають туристичний потенціал. У результаті польський туристичний продукт популяризується в пресі, а також збільшується спектр пропозицій щодо відпочинку в Польщі [2]. Вважаємо, що такий напрям діяльності на сучасному етапі може стати дуже корисним для реклами та презентації українських туристичних можливостей.

Також організація займається підготовкою та друком рекламно-інформаційних матеріалів про Польщу. Такі матеріали видаються 12 мовами і забезпечують потенційних туристів необхідною інформацією. Завдяки характерному дизайну і змістовному наповненню такі друковані матеріали є легко в пізнаваними і визнані одними з найкращих у світі. Нерідко Польська туристична організація бере участь у фінансуванні видань регіональних туристичних організацій. Ця організація успішно реалізує власні цілі за кордоном через функціонування 14 іноземних представництв (у тому числі в Києві), які називаються Польськими осередками інформації туристичної. Вони залучені до організації різних заходів у сфері туризму, здійснюють моніторинг ринків певних країн відповідно до власного розташування, проведення рекламних кампаній та заохочення потенційних партнерів до співпраці. Польська туристична організація підтримує тісні контакти з 20 іншими національними туристичними організаціями; активно співпрацює з органами самоврядування, науковими та навчальними закладами, представниками туристичної індустрії, а також регіональними та локальними туристичними організаціями [2].

Багаторічна присутність на ринку, знання реалій, культури і традицій конкретної країни дає можливість працівникам закордонних представництв Польської туристичної організації точно прогнозувати, вчасно виявляти тенденції та потреби відповідного ринку і адекватно реагувати на них. Це сприяє підвищенню ефективності просування польського туристичного продукту в Європі та світі. Регіональні туристичні організації і локальні туристичні організації становлять форум співпраці місцевого самоврядування, галузевих організацій та підприємств. їх завдання полягає в координації промоційної діяльності у воєводствах, гмінах та повітах, створенні привабливого туристичного іміджу регіону, а також стимулюванні створення і розвитку туристичних продуктів. Усі воєводства мають свою регіональну організацію і від кількох до кільканадцяти локальних організацій. Співпраця на різних рівнях дозволяє гармонізувати і узгоджувати інвестиції та зусилля на місцевому рівні з планами розвитку і фондами Польської організації. На додачу вона займається інтернет-системою туристичної інформації. У майбутньому ця система має стати базою даних всіх підприємств польської туріндустрії: закладів розміщення, харчування, розважальних закладів, туристичних фірм, екскурсійних бюро, конференц-холів тощо [2]. Для України цей досвід корисний в контексті того, що іноземні туристи не знайомі з нашими туристичними можливостями. Як Польща так і Україна для Європи є відносно новими просторами для туристичних подорожей громадян Європи та світу.

Підсумовуючи вищесказане, хотілося б відзначити, що Польща проводить ефективну політику у сфері туризму, має дієві механізми її реалізації, в основі яких лежить належне нормативно-правове та інституційне забезпечення. Така активна політика Польщі є цілком виправданою і згідно з даними Всесвітньої туристичної організації сприяє позитивній динаміці туристичних прибуттів і надходжень. Таким чином, можна говорити про те, що основним напрямом державної політики в сфері туризму в Україні має стати забезпечення сталого розвитку регіонів без шкоди соціальної, економічної та екологічної сфер. З цією метою доцільно врахувати досвід Польщі, де для гармонійного розвитку туристичної індустрії співпрацює велика кількість інституцій та організацій, багато уваги приділяється діяльності організацій з розвитку та просування туристичних продуктів країни на внутрішньому та зовнішньому ринках та створенню системи розподілу обов'язків та функцій між туристичними організаціями.

Список використаної літератури

1. Гутник О.В. Особливості реалізації державної політики Польщі у сфері туризму / О.В. Гутник // Публічне адміністрування: теорія та практика. - 2010. - Випуск 1(3). - Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/gutnyk.htm.
2. Dzialalnosc POT. - Режим доступу: www.pot.gov.pl.
3. Historia turystyki w Polsce. - Режим доступу: pl.wikibooks.org/wiki/Podstawy_turystyki/Historia_turystyki_w_Polsce.
4. Strategia rozwoju turystyki. - Режим доступу: msport.gov.pl/strategie-turystyka.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat