Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Грицюк М.Ю., магістр, Максимів Л.І., к.е.н.
Науковий вiсник НЛТУ України: збірник науково-технічних праць.
– Львiв: РВВ НЛТУ України. – 2009. – Вип. 20.9. – С.88-99.

Задачі стратегічного управління портфелями проектів у туристичній галузі Карпатського регіону

Розглянуто загальні поняття стратегічного управління туристичною галуззю в регіоні Українських Карпат, на конкретних прикладах наведено особливості формування портфелю проектів за залежністю "витрати - ефект", а також залучення додаткових фінансових ресурсів - узяття кредиту. Встановлено, що стратегічна мета перспективного розвитку Карпатського регіону базується на оптимальному використанні природних, матеріально-технічних, трудових і інтелектуальних ресурсів.

Ключові слова: туристична галузь, регіон Українських Карпат, економічний розвиток Карпатського регіону, формування портфелю проектів, понесені витрати, очікуваний ефект, прийняття управлінських рішень, залежність "витрати - ефект".


Актуальність проблеми. Туристичний бізнес є прибутковою галуззю для багатьох країн світу. Наприклад [6], в Іспанії він кожного року приносить 17 млрд. дол., що становить 30 % доходів від щорічного її експорту, в Італії - 11 %, в Данії і в Авст-рії - по 8 %. Економічні показники українського туризму набагато менші від зарубіжних, проте в Карпатах є окремі території, в господарській структурі яких домінує туристична галузь. На сьогодні Карпатський регіон займає друге місце в Україні за обсягом доходів від туристичного бізнесу (22 % від су-марного показника по Україні) і поступається тільки Криму (відповідно 42 %), випереджаючи Причорномор'я (17 %) і Приазов'я (13 %) [10].

Поточний стан та перспективи розвитку туризму в Карпатському регіоні достатньо ґрунтовно проаналізовано у наукових працях Л.І. Гонтаржевської, Н.А. Гук [5], Ю.П. Гуменюк, О.В. Колотуха, А.Г. Охріменко, Л.М. Томаневич, І.В. Черніна, В.В. Шмагіна, В.С. Кравціва [10], П.В. Жука, Ф.Ф. Мазура [11], Медяник А.М. [12] та ін. Згідно з їхніми дослідженнями, функціонування туристичного бізнесу є надзвичайно складною проблемою, яка вимагає постійного аналізу та всебічного вивчення. Насамперед ця проблема полягає у формулюванні задач та розробленні стратегій розвитку туристичної галузі в регіоні Українських Карпат.

Стратегічна мета перспективного розвитку Карпатського регіону базується на оптимальному використанні природних, матеріально-технічних, трудових і інтелектуальних ресурсів, а також на його історичних і географічних особливостях створення ефективної туристичної галузі, яка забезпечить матеріальний добробут населення і екологічну безпеку території [12]. Осво-єння природного, економічного, наукового і технічного потенціалу є най-більш пріоритетними напрямками для розвитку Карпатського регіону [8, 9]. Підґрунтям для цього є такі основні аргументи:

- наявна природно-ресурсна база, яка налічує понад 800 джерел і свердловин з лікувальними мінеральними водами, багато з них - унікальні [4];
- існують перспективи розвитку різних видів туризму, вишукані потреби яких задовольнять мальовничі ландшафти, гірські вершини, пам'ятки старовини;
- вигідне географічне положення регіону сприяє залученню туристів не тільки з колишніх країн СНД, але й з Центральної Європи;
- територіальний поділ праці, який забезпечує суспільні потреби в рекреаційних послугах, не перешкоджає розвитку Причорномор'я та Приазов'я;
- відносно висока екологічна безпека регіону, природа якого в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, сприяє розвитку інфраструктури туристичного бізнесу, залучаючи до відпочинку і місцеве міське населення;
- соціально-економічна специфіка гірських районів, де проживає близько 1,3 млн. населення, створює важкі умови для землеробства [8], проте сприяє розвитку туристичної галузі;
- економічна конкурентоздатність рекреаційної сфери, яка з часом приноситиме значні прибутки від її розвитку.

Позаяк розвиток туризму в регіоні Українських Карпат не викликає сумніву, але досягти відразу необхідних результатів неможливо, стимулюючи тільки економічні процеси в цьому напрямі [6]. Для цього потрібно прийняти важливі стратегічні рішення та розробити продумані тактичні дії на довготривалий період. Тому розвиток туризму в Карпатському регіоні доцільно розглядати як одну із складових перебудови його господарського комплексу, в стратегічній моделі якого ця галузь повинна домінувати. Саме туристичний бізнес має значно поповнити місцевий бюджет.

1. Загальні положення стратегічного управління туристичною галуззю

Для прийняття стратегічних рішень щодо розвитку в Карпатському регіоні туристичної галузі потрібно [3]: сформувати портфелі проектів різної вартості з альтернативними варіантами їх реалізації; проаналізувати масштаби змін при переході від однієї альтернативи до іншої; співставити і комплексно оцінити різні чинники та критерії, обмеження та умови; зробити власний принциповий вибір і обґрунтувати його. Якщо стратегічний вибір зроблено, то далі залишається конкретизувати програму дій і контролювати їх реалізацію так, щоб досягти очікуваного результату. Ці, так звані, тактичні завдання за характером реалізації не надто масштабні, не вимагають принципових рішень, здебільшого вони легко вирішуються в повсякденній роботі [2].

Функціонування туристичної галузі як окремої ланки економіки - цілісний процес господарської діяльності, направлений на задоволення певних потреб суспільства в наданні відповідних послуг [11]. Ця діяльність має такі основні області застосування:

- зв'язки із зовнішнім середовищем: ринок надання послуг - конкуренти; ринок споживання послуг - туристи та відпочиваючі; ринок постачальників туристичного спорядження - виробники; ринок праці - місцеве населення; ринок фінансів - внутрішні та зовнішні інвестиції; ринок взаємодії - стосунки з місцевими і регіональними властями і ін.;
- управління власною діяльністю: забезпечення туристичних об'єктів послуга-ми в потрібних обсягах і належної якості; управління фінансами; координація роботи між туристичними об'єктами і ін.

Важливими елементами стратегічного управління туристичною галуззю (наприклад, протягом року чи декількох років) є встановлення категорій цілей та визначення критеріїв їх реалізації [12]. Чітке формулювання цілей і критеріїв дає змогу управляти туристичним бізнесом залежно від досягнутих результатів, створювати систему мотивації персоналу, співставляти та оцінювати варіанти вироблених рішень і зосереджувати сили на пріоритетних напрямах діяльності, які забезпечують успіх туристичної галузі загалом. В табл. 1 наведено найважливіші категорії цілей та критерії їх реалізації, які найкраще вписуються в господарську діяльність Карпатського регіону [5].

Таблиця 1.

Елементи стратегічного управління туристичною галуззю
№ п/п Категорії цілей Критерії реалізації Типові цільові установки
1. Ринкові цілі - рівень ризику;
- види та обсяг надання послуг;
- зміна програми дій;
- пріоритети у туристичній політиці
- збільшити обсяг надання послуг у 1,5 рази за рахунок залучення нових працівників;
- облаштування відпочинкових зон замість будівництва туристичних притулків;
- сприяння екологічному туризму, пасивне відношення до сільського зеленого туризму тощо.
2. Виробничі цілі - обсяг незавершеного та капітального будівництва;
- техніко-економічні показники;
- поточні та капітальні ремонти;
- показники якості
- забезпечити своєчасне введення в експлуатацію об'єктів туристичного бізнесу до такого-то терміну;
- збільшити будівництво туристичних комплексів загалом у 1.2 рази;
- покращити якість надання послуг згідно з рекомендаціями маркетингових досліджень тощо.
3. Фінансово-еко­но­мічні цілі - обсяг обігових коштів;
- собівартість надання послуг;
- прибуток;
- рентабельність;
- фінансова стійкість;
- приріст власності;
- ліквідність основних фондів і ін.
- стабільне забезпечення фінансовими ресурсами пріоритетних напрямів розвитку туристичного бізнесу;
- збільшення прибутку на 10 %, зростання рентабельності на 20 %;
- збільшення основних фондів за рахунок будівництва нових туристичних баз і реконструкції наявних у 1.2 рази;
- збільшення обігових коштів на 30 % за рахунок іноземних інвестицій тощо.
4. Соціальні цілі - зарплата працівників;
- рівень життя працівників;
- соціальна захищеність і ін.
- підвищення середньої зарплати на 25 % за рахунок виконання додаткових робіт чи надання послуг;
- покращення рівня життя на 15 % за рахунок газифікації та водопостачання;
- надання оплачуваних відпусток, оплата лікарняних тощо.
5. Інші цілі, пов'язані з вирішенням першочергових проблем і розвитком пріоритетних напрямів туристичного бізнесу, що приводять до стратегічно важливих змін, які повинні контролюватися керівництвом туристичної галузі

Для досягнення поставлених цілей формуються портфелі проектів (комплекс проектів, пакет проектів, програма дій - назви бувають різні), оці-нюються наявні та необхідні ресурси, а також терміни їх реалізації. Окрім цього, кожен проект оцінюється за ефектом, який планується отримати при досягненні поставлених цілей.

2. Формування портфелів проектів за залежністю "витрати - ефект"

Для оцінки потенціалу туристичної галузі і, тим самим, потенційної можливості досягнення поставлених цілей формуються портфелі проектів, на підставі яких будується залежність "витрати - ефект", після чого проводиться детальний аналіз проектів за відповідними критеріями їх реалізації. Розглянемо спочатку на конкретному прикладі особливості формування одного портфелю проектів, а потім - їхньої множини різної вартості [2, 3].

Нехай визначена множина потенційно можливих проектів, дані про які наведено в табл. 2. Критеріями їх реалізації нехай будуть такі показники: понесені витрати та очікуваний ефект, очікувана ефективність.

Таблиця 2.

Набір проектів, реалізація яких сприятиме розвитку туристичної галузі, ум. од.
Проекти Понесені витрати, S Очікуваний ефект, Q Ефективність, E = Q/S
П1 390 710 1,82
П2 1280 2910 2,27
П3 550 640 1,16
П4 460 1260 2,74
П5 610 1020 1,67

Для наповнення портфелю проектами необхідно змінити їх номери так, щоб, наприклад, найефективніший з них отримав номер 1, наступний за ним - номер 2 і т.д. При новій нумерації проектів будуємо табл. 3, в якій до-повнюємо стовпці з витратами і ефектом у наростаючому підсумку.

Таблия 3.

Набори проектів зі зміненою їх нумерацією та наростаючим підсумком витрат і ефектів залежно від критеріїв впорядкування, ум. од.
Номери проектів Понесені витрати, S Очікуваний ефект, Q Ефективність,
E = Q/S
одиничні наростаючий підсумок одиничні наростаючий підсумок
Впорядкування за критерієм зменшення ефективності, S1(Q)
П1(4) 460 460 1260 1260 2,74
П2(2) 1280 1740 2910 4170 2,27
П3(1) 390 2130 710 4880 1,82
П4(5) 610 2740 1020 5900 1,67
П5(3) 550 3290 640 6540 1,16
Впорядкування за критерієм зменшення витрат, S2(Q)
П1(2) 1280 1280 2910 2910 2,27
П2(5) 610 1890 1020 3930 1,67
П3(3) 550 2440 640 4570 1,16
П4(4) 460 2900 1260 5830 2,74
П5(1) 390 3290 710 6540 1,82
Впорядкування за критерієм збільшення ефекту, S3(Q)
П1(3) 550 550 640 640 1,16
П2(1) 390 940 710 1350 1,82
П3(5) 610 1550 1020 2370 1,67
П4(4) 460 2010 1260 3630 2,74
П5(2) 1280 3290 2910 6540 2,27

Таблиця можливих витрат і очікуваного ефекту, у якій проекти про-нумеровані в порядку зменшення їх ефективності, і є залежністю "витрати - ефект" за відповідним критерієм, а її геометрична інтерпретація показана на рис. 1. Зокрема, крива S1(Q) вказує на очікуваний ефект, який можна отримати від реалізації портфелю проектів залежно від понесених витрат. Фактичний ефект є дещо меншим за рахунок умови дискретності реалізації проектів. Дійсно, якщо маємо 1700 ум. од. фінансового ресурсу, то не можемо реалізувати перші два проекти, які вимагають 1740 ум. од. Реальний варіант - реалізувати другий і третій проекти (1280 + 390 = 1670 ум. од.), які дають сумарний ефект 2910 + 710 = 3620 ум. од., що загалом вистачає з надлишком для реалізації усіх решти проектів: 460 + 610 + 550 = 1620 ум. од. Звичайно, якби кожен проект можна було реалізувати частково, тобто з пропорційним зменшенням поточних витрат і очікуваним ефектом, то залежність S1(Q) відповідала б реальному ефекту при будь-якому обсягу витрат. На рис. 1 наведено й інші криві - S2(Q) і S3(Q), які вказують на очікуваний ефект за іншими критеріями їх впорядкування.

Графіки залежностей витрати-ефект за різними критеріями впорядкування
Рис. 1. Графіки залежностей "витрати - ефект" за різними критеріями впорядкування: S1(Q) - за зменшенням ефективності; S2(Q) - за зменшенням витрат; S3(Q) - за збільшенням ефекту

Для формування портфелів проектів різної вартості, зберігаючи при цьому залежність "витрати - ефект", необхідно розв'язати так звану задачу про ранець [1], задаючи різні обсяги фінансування, на які можна надіятися в процесі їх реалізації. Наведемо математичне формулювання цієї задачі.

Позначимо через xi = 1, якщо i-ий проект реалізується, і через xi = 0 - його реалізація є недоцільною. Нехай обсяг фінансування становить G ум. од. Необхідно вибрати такі номери проектів, реалізація яких забезпечить отри-мання максимального ефекту:

Q = 1260x1 + 2910х2 + 710х3 + 1020х4 + 640х5 → max

при обмеженні на наявні обсяги фінансування:

460x1 + 1280х2 + 390х3 + 610х4 + 550х5 ≤ G.

Для розв'язання цієї задачі при різних значеннях G використаємо ме-тод динамічного програмування [7]. Його реалізація передбачає побудову си-стеми координат (рис. 2), вісь абсцис якої відповідає набору проектів, а вісь ординат - наявному обсягу фінансування. З початку системи координат (точ-ки t0) проводимо дві дуги - одну горизонтальну до точки з координатами (1; 0), а іншу похилу - до точки t1 з координатами (1; 460), де 1 - номер проекту, а 460 - обсяг його фінансування. Перша дуга відповідає випадку, коли проект не фінансується, а друга - коли на його реалізацію виділено кошти. З кожної отриманої точки ((1; 0) і (1; 460)) проводимо також по дві дуги для другого проекту. Отримуємо вже чотири точки - (2; 0) і t2 - (2; 1280), (2; 460) і t3 - (2; 1740), які відповідають чотирьом можливим варіантам реалізації для двох перших проектів (якби обидва проекти вимагали однакового фінансування, то отримали б три точки). Продовжуючи далі аналогічні дії, отримуємо ме-режу розв'язків задачі про ранець, результати розрахунку значень показників якої наведено в табл. 4, а графічна інтерпретація - на рис. 2.

Таблиця 4.

Результати розрахунку задачі про ранець методом динамічного програмування
Позначення Набори проектів, Пi Сума витрат, Ssi Сума ефекту,
Sqi
1 2 3 4 5
Витрати, si 460 1280 390 610 550 3290  
Ефект, qi 1260 2910 710 1020 640   6540
Точки, ti Матриця відповідності Значення показників
0 0 0 0 0 0 0 0
1 1 0 0 0 0 460 1260
2 0 1 0 0 0 1280 2910
3 1 1 0 0 0 1740 4170
4 0 0 1 0 0 390 710
5 1 0 1 0 0 850 1970
6 0 1 1 0 0 1670 3620
7 1 1 1 0 0 2130 4880
8 0 0 0 1 0 610 1020
9 1 0 0 1 0 1070 2280
10 0 1 0 1 0 1890 3930
11 0 0 1 1 0 1000 1730
12 1 1 0 1 0 2350 5190
13 1 0 1 1 0 1460 2990
14 0 1 1 1 0 2280 4640
15 1 1 1 1 0 2740 5900
16 0 0 0 0 1 550 640
17 1 0 0 0 1 1010 1900
18 0 1 0 0 1 1830 3550
19 0 0 1 0 1 940 1350
20 0 0 0 1 1 1160 1660
21 1 1 0 0 1 2290 4810
22 1 0 1 0 1 1400 2610
23 1 0 0 1 1 1620 2920
24 0 1 1 0 1 2220 4260
25 0 1 0 1 1 2440 4570
26 0 0 1 1 1 1550 2370
27 1 1 1 0 1 2680 5520
28 1 1 0 1 1 2900 5830
29 1 0 1 1 1 2010 3630
30 0 1 1 1 1 2830 5280
31 1 1 1 1 1 3290 6540

Мережа розв'язків задачі про ранець методом динамічного програмування
Рис. 2. Мережа розв'язків задачі про ранець методом динамічного програмування

Очевидно, що будь-який шлях, позначений у мережі розв'язків дуга-ми, наприклад, з початкової вершини (0; 0) в кінцеву (5; 3630), відповідає де-якому портфелю проектів. І навпаки, будь-якому портфелю проектів відпові-дає цілком певний шлях у мережі розв'язків, що з'єднує початкову вершину з кінцевою. Значення координат відповідають потрібному обсягу фінансування відповідного портфелю проектів.

Вважатимемо, що довжини горизонтальних дуг дорівнюють 0, а довжини похилих дуг - очікуваному ефекту від реалізації відповідного проекту (числа у квадратних дужках). У цьому випадку довжина шляху, що з'єднує початкову вершину з однією з кінцевих, буде дорівнювати сумарному очікуваному ефекту від реалізації портфелю проектів, які відповідають цьому шляху. Отже, шлях максимальної довжини, що з'єднує початок координат і точку (5; G), відповідатиме портфелю проектів, який дає максимальний ефект за умови реалізації відповідного набору проектів при наявному обсягу фінан-сування у сумі G ум. од. Таким чином, внаслідок виконання зазначених дій отримуємо допустимі портфелі проектів при будь-яких обсягах фінансування (у нашому випадку їх отримано 32 варіанти, включаючи і нульовий варіант, тобто не реалізацію жодного проекту).

Аналізуючи наведену мережу розв'язків задачі про ранець (рис. 2), можна побачити деякі цікаві моменти. При наявності фінансування, напри-клад, в обсязі 1280 ум. од., отримуємо ефект у розмірі 2910 ум. од., а при збі-льшенні обсягу фінансування на 120 ум. од. ефект становить всього 2610 ум. од., тобто на 300 ум. од. менше. Аналогічна ситуація спостерігається внаслі-док порівняння ефектів при обсягах фінансування 1000 і 1010 ум. од., 1740 і 1830, 2130 і 2220, 2680 і 2830 і т.д. Здебільшого на просте запитання, в якому випадку буде більший ефект - при фінансуванні в 1280 чи 1400 ум. од., толковий економіст відповість: за більшого обсягу фінансування можна очікувати дещо більший економічний ефект при визначенні оптимального набору проектів. У нашому випадку такі моменти виникають через умову дискретності реалізації проектів. Тому варіанти, які порушують монотонність (на рис. 2 вони нумеруються звичайним шрифтом), в мережі розв'язків задачі про ранець не беруться до уваги.

Отримані оптимальні варіанти портфелів проектів (на рис. 2 вони пронумеровані жирним шрифтом) з максимальними значеннями очікуваного ефекту при різних обсягах фінансування записано в табл. 5.

Таблия 6.

Оптимальні варіанти очікуваного ефекту від реалізації портфелів проектів при різних обсягах фінансування, ум. од.
Портфелі проектів 4 1 5 9 2 13 6 3 7 12 27 15 31
Обсяг фінансування, S 390 460 850 1070 1280 1460 1570 1740 2130 2350 2680 2740 3290
Очікуваний ефект, Q 710 1260 1970 2280 2910 2990 3620 4170 4880 5190 5520 5900 6540

Графік цієї залежності наведено на рис. 3, на якому тонкою лінією S1(Q) показано попередній графік "витрати - ефект" (див. рис. 1). Очевидно впорядкування набору проектів за критерієм зменшення ефективності є виправданим, позаяк ближче до завершення планового періоду бажано реалізовувати малоефективні проекти. З рис. 3 видно, що у випадку наявності фінансування від 850 до 1280 ум. од. при реалізації портфелю проектів № 2 отримаємо значення максимального ефекту в сумі 1970 ум. од. Аналогічна ситуація спостерігається і для інших обсягів фінансування.

Очікувані максимальні значення ефекту при різних обсягах фінансування
Рис. 3. Очікувані максимальні значення ефекту при різних обсягах фінансування

3. Залучення додаткових фінансових ресурсів - узяття кредиту

Часто у реальному бізнесі, в тому числі і туристичному, виникає по-треба залучення додаткових фінансових ресурсів, зокрема, узяття кредиту. Маючи залежність "витрати - ефект", цю задачу легко розв'язати. Розглянемо механізм її реалізації на конкретному прикладі [6].

Нехай, наприклад, виділено S0 = 1000 ум. од. фінансового ресурсу, а кредит можна узяти під 50 % на рік. Необхідно взнати, які будуть фінансові втрати при реалізації кожного набору проектів?

З графіка на рис. 3 видно, що портфелі проектів під номерами 4, 1 і 5 можна реалізувати і при наявному обсягу фінансування. Реалізація ж усіх решти портфелів проектів вимагає кредитування. У нашому випадку потріб-но розглянути 10 варіантів узяття кредиту: 1070 - 1000 = 70, 1280 - 1000 = 280, 1460 - 1000 = 460 ум. од. і т.д. Наприклад, при узятті кредиту в сумі 280 ум. од. з часом необхідно повернути 250·(1+0.5) = 420 ум. од., тобто отрима-ний ефект становитиме 2910 - 420 = 2490 ум. од. Якщо узяти кредит у розмі-рі 1130 ум. од., то сума повернення кредиту становить 4880 - 1695 = 3185 ум. од. і т.д. У табл. 6 показано розрахунок фінансових втрат при реалізації 10-ти портфелів проектів, а також очікувані і отримані при цьому ефективності.

Таблиця 6.

Розрахунок фінансових втрат при реалізації 9-ти портфелів проектів
Портфель проектів Обсяг фінансування Очікуваний ефект Сума взятого кредиту Сума повернутого кредиту Отриманий ефект Ефективність
очікувана отримана
9 1070 2280 70 105 2175 2,13 2,03
2 1280 2910 280 420 2490 2,27 1,95
13 1460 2990 460 690 2300 2,05 1,58
6 1670 3620 670 1005 2490 2,17 1,49
13 1740 4170 740 1110 3060 2,40 1,76
7 2130 4880 1130 1695 3185 2,29 1,50
12 2350 5190 1350 2025 3165 2,21 1,35
27 2680 5520 1680 2520 3000 2,06 1,12
15 2740 5900 1740 2610 3290 2,15 1,20
31 3290 6540 2290 3435 3105 1,99 0,94

Залежність "витрати - ефект" (рис. 3) характеризує потенціал туристичної галузі за відповідним критерієм. Знаючи цю залежність, можна визначити мінімальний обсяг фінансування, достатній для досягнення поставлених цілей. І навпаки, при обмежених фінансах визначається максимальний ефект, який можна досягти за даним критерієм. Так, наприклад, якщо поставлено мету забезпечити за даним критерієм ефект у розмірі 5000 ум. од., то при портфелі проектів № 12 для цього потрібно не менше 2350 ум. од. фінансових ресурсів. З графіка видно, що очікуваний ефект становитиме 5190 ум. од., але при зменшенні обсягу фінансування він відразу спадає до 4880 ум. од., тобто поставлена мета не досягається. Якщо ж є всього 2000 ум. од. фі-нансового ресурсу, то максимальний ефект, який можна досягти, становити-ме 4170 ум. од. при реалізації портфелю проектів № 7. У цьому випадку до-статньо для досягнення поставленої мети всього 1740 ум. од. ресурсу. З таких міркувань якраз і потрібно виходити при взятті кредиту, розраховуючи на той чи інший очікуваний ефект.

Висновки

1. Встановлено, що стратегічна мета перспективного розвитку Карпатського регіону базується на оптимальному використанні природних, матеріально-технічних, трудових і інтелектуальних ресурсів. Освоєння природного, економічного, наукового і технічного потенціалу є найбільш пріоритетними напрямками для розвитку Карпатського регіону.
2. Для прийняття стратегічних рішень щодо розвитку в Карпатському регіоні туристичної галузі потрібно: сформувати портфелі проектів різної вартості з альтернативними варіантами їх реалізації; проаналізувати масштаби змін при переході від однієї альтернативи до іншої; співставити і комплексно оцінити різні чинники та критерії, обмеження та умови; зробити власний принциповий вибір і обґрунтувати його.
3. Розглянуто загальні поняття стратегічного управління туристичною галуззю в регіоні Українських Карпат, на конкретних прикладах наведено особливості формування портфелю проектів за залежністю "витрати - ефект", а також залучення додаткових фінансових ресурсів - узяття кредиту.

Література

1. Беллман Р. Прикладные задачи динамического программирования : пер. с англ. / под ред. А. А. Первозванского / Р. Беллман, C. Дрейфус. - М. : Наука, 1965. - 457 с.
2. Бурков В.Н. Модели и методы управления организационными системами / В.Н. Бурков, В.А. Ириков. - М. : Изд-во "Наука", 1994. - 270 с.
3. Бурков В.Н. Экономико-математические модели управления развитием отраслевого производства / В.Н. Бурков, Г.С. Джавахадзе. - М. : ИПУ РАН, 1997. - 64 с.
4. Вачевський М.В. Розвиток рекреаційної сфери в Карпатському регіоні / М.В. Вачевський, О.М. Свінцов, В.Ф. Кузнєцов // Український бальнеологічний журнал. - 2001. - № 1. - С. 99-104.
5. Гук Н.А. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tourlib.net/statti_ukr/guk4.htm
6. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. - К. : Центр навч. літ-ри, 2007. - 224 с.
7. Калихман И.Л. Динамическое программирования в примерах и задачах / И. Л. Калихман, М. А. Войтенко. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 268 с.
8. Коробов В.Б. Бальные классификации в геоэкологии: преимущества и недостатки / В.Б. Коробов, Б.И. Кочуров // Проблемы региональной экологии. - 2007. - № 1. - С. 66-70.
9. Коробов В.Б. Экологический туризм. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ecogender.narod.ru/.
10. Кравців В.С. Рекреаційна політика Карпатського регіону / В.С. Кравців, В.К. Євдокименко, М.М. Габрель. - Чернівці : Вид-во "Прут", 1995. - 68 с.
11. Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону) : навч. посібник / Ф.Ф. Мазур. - К. : Центр навч. літ-ри, 2005. - 96 с.
12. Медяник А.М. Фактори стійкого розвитку підприємств У сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/NVUU/Ekon/2009_28_3/statti/1_8.htm.

Грыцюк М.Ю., Максымив Л.И. Задачи стратегического управления портфелями проектов в туристической отрасли Карпатского региона

Рассмотрены общие понятия стратегического управления туристической отраслью в регионе Украинских Карпат, на конкретных примерах приведены особенности формирования портфеля проектов по зависимости "затраты - эффект", а также привлечение дополнительных финансовых ресурсов - взятие кредита. Установлено, что стратегическая цель перспективного развития Карпатского региона базируется на оптимальном использовании природных, материально-технических, трудовых и интеллектуальных ресурсов.

Ключевые слова: туристическая отрасль, регион Украинских Карпат, экономическое развитие Карпатского региона, формирования портфеля проектов, поне-сенные расходы, ожидаемый эффект, принятие управленческих решений, зависи-мость "затраты - эффект".

Grytsyuk M.Yu., Maksymiv L.I. Strategic management tasks of projects brief-cases are in tourist industry of Carpathians region

The general concepts of strategic management tourist industry are considered in the region of Ukrainian Carpathians, on concrete examples the features of forming the briefcase of projects are resulted after dependence of "expense is an effect", and also bringing in of additional financial resources is taking of credit. Described that the strategic purpose of perspective development of region of Carpathians is based on the optimum use of natural, material and technical, labour and intellectual resources.

Keywords: tourist industry, region of Ukrainian Carpathians, economic development of region of Carpathians, forming the brief-case of projects, incurred charges, expected effect, acceptance of administrative decisions, dependence of "expense, is an effect".







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.