Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Ільчишин С.М.
Вісник Львівської комерційної академії. - 2011.
Серія Економічна. Випуск 38. - С.249-253.

Місце і роль торгівлі у формуванні туристичного кластеру

Анотація. Визначено суть та структуру кластеру туризму. Проаналізовано підходи і погляди вітчизняних та зарубіжних учених до визначення сутності торгівлі в сучасних умовах. Визначено місце і роль торгівлі товарами та послугами у формуванні туристичного кластеру.

Ключові слова: роздрібна торгівля, сутність торгівлі, туризм, туристичний продукт, кластер туризму.

1. Вступ

Туристично-рекреаційна сфера як вагома складова національної економіки набуває дедалі більшого значення та стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію, її розвиток впливає на такі сектори економіки, як транспорт, сільське господарство, торгівля, зв'язок, будівництво, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної переорієнтації економіки України.

Останніми роками в організації туризму все більше поширюється кластерний підхід. У формуванні кластерів туризму важлива роль відводиться торгівлі, проте до сьогодні відсутні дослідження ролі та завдань торгівлі в туристичних кластерах в Україні, що до певної міри знижує ефективність їх функціонування. Тому основною метою дослідження є:

- визначення суті та структури туристичного кластеру;
- з'ясування дефініції поняття "торгівля", її особливостей та характерних ознак;
- визначення місця і ролі торгівлі товарами і послугами у формуванні туристичного кластеру.

2. Огляд літературних джерел

Питання підвищення конкурентоспроможності на основі застосування кластепних моделей 3vmob-лює великий інтерес серед практиків та науковців. Запропоновану М. Портером [11; 12] теорію національної та регіональної конкурентоспроможності, в основу якої покладено кластерний підхід організації бізнесу, одразу схвалили економісти різних країн -К. Стейн [18], М. Фуджіт, П. Кругман [19], А. Маршалл [8] та ін.

Дослідженню проблем, які виникають при формуванні та функціонуванні туристичних кластерів присвячено численні праці українських науковців. Особливої уваги заслуговують роботи С. Соколенка [14], в яких узагальнено досвід використання клас-терних моделей у розвинених ринкових економіках, запропоновано шляхи кластеризації вітчизняної економіки. Високу наукову цінність становлять праці М. Войнаренка [1]. У своїх роботах учений аналізує умови інвестування на засадах кластер них технологій, обґрунтовує шляхи підвищення ефективності кластер них утворень. Актуальними є дослідження Н. Мікули [9], в яких обгрунтовано роль кластерів у підвищенні конкурентоспроможності регіонів, окреслено теоретико-методичні засади розвитку транскордонних кластерів.

Особливої уваги заслуговують праці П. В. Чорненької [17], М. П. Мальської [7], В. М. Черторижського [16] та ін., в яких автори обґрунтовують доцільність створення туристичних кластерів, шукають нові підходи до їх організації та функціонування. Однак, віддаючи належне надбанням учених зазначимо, що до сьогодні не отримали належного висвітлення ряд принципово важливих питань, пов'язаних з комплексним, усестороннім дослідженням структури та завдань розвитку туристичних кластерів, ролі окремих галузей у забезпеченні їх функціонування. Тому метою статті є вивчення еволюції уявлень щодо сутності та природи торгівлі та виявлення її ролі у розвитку туристичних кластерів з метою підвищення ефективності їх функціонування.

3. Суть та структура туристичного кластеру

Для сучасного розвитку економіки характерний не стільки розвиток відособлених галузей, скільки функціонування різних міжгалузевих комплексів. До туризму слід підходити як до крупного самостійного міжгалузевого господарського комплексу національної економіки, оскільки сфера туризму, об'єднуючи різні галузі, лежить не в звичній вертикальній площині, а охоплює певний горизонтальний простір, включаючи підприємства й організації різної галузевої приналежності.

Світова практика показала, що однією з найкращих моделей розвитку галузевих комплексів у регіонах є створення кластерів. Авторство в розробці та впровадженні кластерного підходу розвитку регіонів належить консалтинговій компанії Monitor Group, засновниками якої є професори гарвардської

Школи Бізнесу М. Портер і М. Фуллер [11]. Суть кластерного підходу полягає в злагодженому розвитку групи юридично незалежних компаній з одного регіону, які працюють у суміжних галузях. Простіше кажучи, такі компанії діють в єдиному бізнес-напрямі. Під економічним кластером надалі розумітимемо структуру підприємств, об'єднаних єдиними матеріальними, фінансовими і інформаційними потоками.

В кластері взаємозалежність членів кластера полягає в тому, що ефективна робота кожного з них створює передумови успіху решти учасників цього роду колективного ринку. Підприємства економічного кластеру обслуговують певний сектор ринку, тобто націлені на покупців певної продукції конкретної території.

Цілями взаємодії галузей усередині кластера є:

- подолання замкнутості на внутрішніх проблемах, інертності, негнучкості, які зменшують або повністю блокують благотворний вплив конкуренції, поява нових підприємств, видів продукції і послуг;
- сприяння капіталовкладенням і спеціалізації;
- обмін інформацією про потреби ринку, техніку і технології, про зв'язки між галузями;
- взаємна підтримка між галузями, отримання і раціональний розподіл вигод, що забезпечує прискорений розвиток, стимулює різні підходи забезпечує необхідні засоби для упровадження нових корпоративних і галузевих стратегій.

Туристичний кластер - це об'єднання туристичних ресурсів, в якому всі його учасники одержують вигоду від сумісних зусиль у вигляді більш широкого кола можливостей і кінцевих загальних доходів. Слід зазначити, що ознаками кластера туризму є наявність стійких економічних зв'язків між галузями, орієнтованими на задоволення суспільних потреб в рекреації. В туристичному кластері його учасники можуть більш злагоджено взаємодіяти між собою і владними структурами, а також з партнерами в Україні і за кордоном, створюються більш вигідні умови для виробництва нових туристичних продуктів і послуг, завдяки чому створюється інноваційне і ділове конкурентне середовище.

Кластер туризму утворюється навколо так званого "стрижневого" бізнесу, яким займаються туристичні фірми, що створюють туристичний продукт. Але при цьому вони перекуповують послуги інших видів бізнесу: готельного і ресторанного, перевезень, торгівлі, розважального та інших. Підприємства всіх цих видів бізнесу утворюють кластер туризму. На нашу думку, галузевий кластер туризму повинен включати низку господарюючих суб'єктів галузей промисловості, сільського господарства, торгівлі, сфери послуг, діяльність яких окрім цілей виробництва товарів і послуг для населення, направлена ще на виробництво товарів та послуг для цілей туризму.

Структурна схема туристичного кластеру наведена на рис. 1. Звичайно, таке угрупування підприємств і організацій ще не означає, що між ними існують прямі зв'язки (хоч і не виключає можливості їх встановлення). Підприємства можуть знаходитися і на:різних стадіях одного технологічного циклу, і навіть бути конкурентами. Але всі воші потребують використання знань, технологій, працівників з певними навиками і кваліфікацією одного і того ж напряму, що є однією з умов формування кластерних систем [17, с. 24].

Структурно-функціональна модель туристичного кластеру
Рис. 1. Структурно-функціональна модель туристичного кластеру

Джерело: [17, с. 24]

На території регіонального утворення кластері можуть утворюватися як на основі крупного підприємства як стрижня, так і шляхом самостійне" інтеграції малих фірм. Більший інтерес представляє другий випадок, оскільки для багатьох регіональних утворень цей варіант найбільш реальний Основний принцип, що створює перевагу кластера співробітничати на місцевому рівні, щоб конкурувати на глобальному.

Туризм, як вже зазначалося раніше, має свою специфіку. Турист, який може бути як місцевим жителем, так і приїжджим, має нагоду вибору будь-якої країни і будь-якого регіону. Він хоче знати пре регіон і про умови відпочинку якомога більше де того, як він сюди приїхав. У поїздці він оцінює щ тільки роботу приймаючої його фірми, а й регіон йому потрібно швидко і без проблем придбати будь-яку послугу, вибір цих послуг повинен бути широким, ціни відповідні, а система обслуговування працювати бездоганно. Йому потрібні безпека комфорт; пошана та увага, і головне - отримати ті самі "незабутні" враження, заради яких він і приїхав. А це без підвищення загального рівня якості послуг і створення ринкового механізму, орієнтованого на споживача, неможливо. При цьому рішенню багатьох питань залежить не від туристичних фірм, а від розвитку інфраструктури туризму. Відповідно. у формуванні регіональних кластерів туризму все більшу роль буде відігравати торгівля товарами та послугами.

4. Торгівля: дефініція поняття та характерні особливості

Не дивлячись на багатовікову історію, нині серед науковців не склалося єдиної думки щодо визначення терміну "торгівля". Так, у фундаментальних підручниках з організації торгівлі для студентів вищих навчальних закладів [3; 10] взагалі відсутня дефініція терміну "торгівля".

У навчальному посібнику "Теорія та практика торговельного обслуговування" дається наступне визначення торгівлі - "це та галузь бізнесової діяльності, у котрій дохід і прибуток створюються не в результаті виробничої, а посередницької діяльності, тобто в результаті різниці в цінах: між ціною, яку отримує виробник, та ціною, яку платить споживач" [15, с. 23].

В Економічній енциклопедії під торгівлею розуміється форма обміну товарів, за якої рух їх із сфери виробництва до сфери споживання або зміна одного власника товару іншим відбувається на основі купівлі-продажу. Це одна з найважливіших галузей економіки, що забезпечує економічний зв'язок між виробництвом і споживанням, окремими галузями і підприємствами, окремими районами країни та між країнами [4]. На нашу думку, таке трактування торгівлі хоч в цілому і правильне, однак не достатньо повне, оскільки торгівля - а насамперед, вид суспільно корисної діяльності.

Вимагає, на нашу думку, уточнення і дефініція торгівлі як "форми обміну продуктами праці й послугами, історично зумовлена виникненням і розвитком товарного виробництва" [5, с. 659]. Справа в тому, що обмін продуктами може носити натуральний характер, а торгівля передбачає здійснення обміну за допомогою грошей.

Наявність різних підходів до визначення поняття "торгівлі", на нашу думку, пояснюється тим, що як один із видів економічної діяльності за своєю сутністю та формою торгівля належить до складних економічних систем, а різні автори розглядають її як:

- процес;
- сферу відносин;
- галузь економіки.

Торгівля як процес означає рух товару від його власника до покупця з дотриманням певних умов передачі споживної вартості з одних рук в інші в обмін на гроші. Головною характеристикою торгівлі в цьому розумінні є обмін з метою задоволення наявних у суб'єктів торговельних відносин потреб. По-друге, торгівля - це сукупність відносин і сфера відносин, неминуче виникаючих у процесі взаємодії продавців і покупців та обслуговуючих їх структур. Виступаючи найважливішою підсистемою в системі споживчого ринку, торгівля об'єднує безліч учасників, організовується за своїми принципами, має свої цілі, функції і завдання. По-третє, торгівля - це галузь народного господарства, що побудована на принципах економічної доцільності і виконує специфічні функції в механізмі суспільного розподілу праці.

Враховуючи викладене, при визначенні торгівлі, на нашу думку, слід враховувати також наступне:

- торгівля, насамперед, є видом діяльності, пов'язаним з отриманням прибутку, де об'єктом дій є товарообмін, купівля-продаж товарів, а також обслуговування покупців у процесі продажу товарів, їх доставки, зберігання і підготовки до продажу;
- предметом обміну можуть бути не тільки товари в натурально-речовинній формі, а також і послуги, ринок яких останніми роками стрімко розвивається. Однак у жодному визначенні цей факт не знаходить свого висвітлення.

Виходячи з викладених передумов, на нашу думку, можна дати наступне визначення: торгівля -це вид суспільно-корисної діяльності з обміну товарів та послуг шляхом купівлі-продажу з метою отримання прибутку.

Специфічною особливістю процесів, що відбуваються у сфері обігу, є той факт, що результатом її функціонування є не створення продуктів, а задоволення купівельного попиту, надання послуг виробникам і споживачам, а також те, що ефект проявляється не тільки в самій цій сфері, але і за її межами, в зв'язаних галузях і сферах діяльності. Від насичення ринку товарами та послугами, своєчасності їх реалізації залежать можливості розвитку виробництва, ступінь і якість задоволення потреб.

Основним завданням торгівлі є організація розподілу і рух товарів з сфери виробництва в сферу споживання. При цьому повинна бути забезпечена своєчасна пропозиція товарів у потрібному місці, в достатній кількості, необхідного асортименту та належної якості.

Для реалізації цього завдання торгівля виконує низку функцій, основними з яких є: розподіл і просування предметів споживання в просторі; збереження товарів в часі (синхронізація ритму виробництва і споживання); встановлення рівноваги обсягів виробництва і споживання; орієнтація на вимоги споживачів щодо якості продукції; формування товарного асортименту; освоєння нових ринків і стимулювання збуту; надання інформації про ринок; надання різного роду сервісних послуг.

В умовах ринкової економіки торгівля відіграє активну роль в економіці будь-якої держави. З її допомогою виробники одержують достовірну інформацію щодо обсягу і структури попиту споживачів на товари народного споживання, внаслідок чого стимулюється виробництво відповідних товарів. І, навпаки, торгівля спонукає новий попит, здійснюючи рекламу нових виробів і їх просування на ринку. Таким чином, торгівля виступає як організатор ринку споживчих товарів і торгових послуг.

Специфіка торгової галузі і її соціально-економічна роль на споживчому ринку зумовила необхідність розгляду послуг торгівлі в широкому і вузькому значенні слова, а залежно від характеру їх диференціації - на загальні і конкретні. В загальному значенні поняття "послуги торгівлі" передбачає організацію і здійснення обслуговування покупців у процесі купівлі-продажу споживчих товарів, орієнтованих на масові, усереднені запити населення. Конкретний характер торгової послуги обумовлений взаємодією торгівлі з конкретним покупцем, можливості, запити, досвід, соціальний статус і споживчі очікування якого індивідуалізовані. Таким чином, у межах надання загальної послуги, торгівлі необхідно врахувати і конкретний характер торгових послуг, що передбачає різний варіант пропозиції "товар-послуга" і різний рівень їх виконання. Сучасні покупці орієнтовані на максимізацію цінності і звертаються в умовах конкуренції до того продавця, який може надати йому послугу, яка становить найбільшу цінність для покупця.

5. Місце і роль торгівлі у формуванні туристичних кластерів

Послуги роздрібної торгівлі відіграють важливу роль у функціонуванні туристичних кластерів. Це пояснюється тим, що роздрібна торгівля:

- забезпечує значну частину попиту на окремі складові туристичного продукту. Так, шляхом придбання в роздрібній торгівлі продовольчих товарів частково вирішується проблема організації харчування індивідуальних та неорганізованих груп туристів. Через канали роздрібної торгівлі здійснюється реалізація товарів туристично-сувенірного призначення. Окрім цього, здійснюється реалізація туристичної символіки України, карт, схем туристичних об'єктів і схем розміщення пунктів сервісу в туристично-рекреаційних зонах за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів. Загалом, витрати туристів на придбання товарів туристично-сувенірного призначення займають п'яту частину у загальних витратах туристів;
- шляхом придбання товарів у роздрібній торгівлі задовольняється попит місцевого населення у регіонах туризму, що забезпечує відтворення робочої сили працівників різних галузей туристичного кластеру;
- останніми роками розвиток торгівлі як інфраструктури туризму все більше перетворюється на чинник розвитку самого туризму. Шоп-тури - один з найпопулярніших видів туризму - є унікальною можливістю поєднати відпочинок з покупками. Туристичні підприємства спеціально розробляють шоп-тури, наприклад, в Італію на будь-який смак: від відвідин міланських стоків і фабрик до поїздок по ексклюзивних бутіках. Такий досвід стає характерним і для України. Так, зокрема, можна виділити шоп-тури у Львів "Різдвяні казки древнього Львова", у Хмельницький - "За покупками для себе і своєї сім'ї!".

6. Висновки

Оскільки туризм є крупним самостійним міжгалузевим господарським комплексом національної економіки, однією з найкращих моделей його розвитку в регіонах є створення кластерів. Кластер туризму утворюється навколо так званого "стрижневого" бізнесу, яким займаються туристичні фірми,М;і повинен включати низку господарюючих суб'єктів галузей промисловості, сільського господарства, торгівлі, сфери послуг, діяльність яких, окрім цілей виробництва товарів та послуг для населення, направлена і на виробництво товарів і послуг для цілей туризму. В формуванні регіональних кластерів туризму все більшу роль буде відігравати торгівля товарами та послугами. В організації туристичного кластеру торгівля забезпечує значну частину попиту на окремі складові туристичного продукту; задовольняє попит місцевого населення на товари у регіонах туризму, що забезпечує відтворення робочої сили працівників різних галузей туристичного кластеру; виступає чинником розвитку самого туризму, оскільки дозволяє поєднати відпочинок з покупками. Здійснюючи торговельне обслуговування як туристів, так і місцеве населення, вона сприяє туристичному освоєнню території та покращенню умов життя населення регіону.

Список використаних джерел

1. Войнаренко М. Кластери як полюси зростання конкурентоспроможності регіонів / М. Войнаренко // Економіст. - 2008. - № 10. - С 27-30.
2. Гоблик В.В. Формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі (на прикладі Закарпатської області) : автореф. дис... канд. екон. наук / В.В. Гоблик; Ужгород, нац. ун-т. - Ужгород, 2009. - 24 с. - укр.
3. Голошубова Н.О. Організація торгівлі: підручник / Н.О. Голошубова. - К.: Книга, 2004. -560 с
4. Економічна енциклопедія. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://enbv.narod.ru/text/Eco-nom/encyclo/index.html.
5. Економічна енциклопедія: у 3-х томах. - Т.3. / за ред. С.В. Мочерного. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002. - 952 с
6. Кропинова Е.Г. Регионально-географический подход к понятию "туристско-рекреационный кластер" / Е.Г. Кропинова, А.В. Митрофанова // Вестник Российского государственного университета им. И. Канта. - 2009. - Вып. 1. - С.70-75.
7. Мальська М.П. Туристичний бізнес: теорія та практика: навчальний посібник / М.П. Мальська, В.В. Худо. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 424 с.
8. Маршалл А. Принципы економической науки / А. Маршалл. - К.: Изд-во "Прогресс", 1993. -234 с.
9. Мікула М. Перспективи розвитку транскордонного співробітництва України та ЄС / М. Мікула. - Панель 2. Транскордонне співробітництво в рамках Карпатського єврорегіону. [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.niss.gov.ua/book/Mitryaeva2009/19.pdf.
10. Організація торгівлі: підруч. / В.В. Апопій, І.П. Міщук, В.М. Ребіцький та ін. ; 2-ге вид., перероб. та доп.; за редакцією В.В. Апопія. - К.: Центр учбової літератури, 2005. - 616 с.
11. Портер М. Международная конкуренция: Конкурентные преимущества стран / М. Портер; пер. с англ. - М.: Междунар. отношения, 1993. -896 с.
12. Портер М. Конкуренция. - Испр. изд. / М. Портер. - М. : Изд-во "Вильямс", 2005. - 602 с.
13. Свірідова Н.Д. Організаційно-економічне забезпечення регіональної політики залучення іноземних інвестицій: автореф. дис... д-ра екон. наук / Н.Д. Свірідова. - Донецьк: Ін-т екон.-прав. дос-лідж. НАН України, 2006. - 34 с.
14. Соколенко С. Проблеми і перспективи посилення конкурентоспроможності економіки України на основі кластерів / С. Соколенко // Економіст. -2008. - №10.-С 31-35.
15. Теорія і практика торговельного обслуговування: навч. посіб. / за ред. В.В. Апопія. - К.: 2005.-496 с
16. Черторижський В. М. Кластерна модель організації туристичної діяльності - чинник виходу та закріплення туристичних фірм на зовнішніх ринках / В. М. Черторижський, А. В. Колодійчук // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2009. - № 19. - С. 76-81.
17. Чорненька П.В. Організація туристичної індустрії: навчальний посібник / П.В. Чорненька. - К.: Атіка, 2009. - 392 с
18. Ciaus Steinle, Holder Schiele. When do industries cluster? A proposal on how to assess an industry's propensity to concentrate at a single region or nation // Research Poiicy. - 2002. - Vol 31. - Issne 6. -P. 849-858.
19. M. Fujita M., Krugman P., Venables A.J. The spatial economics: cities, regions, and international trade. - Cambridge, MA: The MIT Press, 1999.

Il'chyshyn S. Place and Trade Role in Forming a Tourist Cluster

Summary. The main features and structure of the tourism cluster are defined. Approaches and theoretical standpoints of domestic and foreign researchers on retail trade are analyzed. Position and role of trade ing in commodities and services informing tourist a cluster.

Keywords: retail business, trade essence, tourism, tourist product, cluster of tourism.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.