Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Кочанжі І.Е.
Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції
«World economy, finances and investments: modern view on the actual problems»
Донецьк, 20-21 листопада 2012 р. - С.28-31.

Альтернатині напрямки міжнародного туризму в Україні: регіональний аспект

Альтернатині напрямки міжнародного туризму в Україні У цій статті розглядаються регіональні особливості зосередження об'єктів альтернативних видів міжнародного туризму в Україні. Автор розглядає області, найбільш перспективні для розвитку сільського зеленого, ностальгічного, екстремального, а також індустріального туризму і їх привабливість для іноземних відвідувачів держави.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Останнім часом в усьому світі стали активно розвиватися нові напрямки туризму, що привертають увагу мільйонів відвідувачів та приносять значні прибутки країні базування об’єктів альтернативного туризму. Зважаючи на привабливість України для туристів, а також на її культурне та природне розмаїття, стає зрозумілим, що і Україна може унаслідувати традиції надання іноземцям незвичних туристичних послуг та можливостей. При цьому треба враховувати, що в різних регіонах є можливість розвитку альтернативних напрямків туризму, нехарактерних для решти регіонів. Незважаючи на чималий потенціал засвоєння новітніх тенденцій в туристичній сфері, в Україні існує проблема неповної реалізації цього потенціалу через відставання в економічному розвитку та недоліки супутніх галузей, що повинні підтримувати та сприяти розвиткові туризму як за класичними напрямками, так і за альтернативними.

Аналіз досліджень і публікацій останніх років. Не можна сказати, що альтернативні види туризму вже стали повноцінним об’єктом дослідження науковців. Але все ж серед вітчизняних дослідників тією чи іншою мірою питання нових тенденцій в розвитку сучасних видів туризму висвітлюється в роботах у Ліманського А., Александрової А., Осипова Д., Вавілової О. Мальської М., Кияка В. Крім того, у 2006 році вийшов навчальний посібник «Сільський туризм», авторами якого є Рутинський М.Й. та Зінько Ю.В.

Постановка завдання. Розглянути наявність в регіонах України бази для розвитку нових напрямків туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження. За Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм»» до видів туризму відносять загальновідомі культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, релігійний туризм та інші [1]. Але серед альтернативних видів є лише згадка про екологічний та зелений туризм (які вважаються підвидами сільського туризму наряду із агротуризмом [2]). Тим не менш, сьогодні в регіонах України спостерігається розвиток й інших видів туризму, що отримали поштовх до розвитку лише недавно: агротуризм, екстремальний, етнічний (ностальгічний), промисловий та інші види [3]. Розглянемо деякі з них.

В основі сільського зеленого, туризму лежить концепція трьох „L” („Landscape-Lore-Leisure”) – пейзаж, традиція, дозвілля. Його головним завданням є надання послуг відпочинку для жителів міста та ознайомлення іноземних туристів з традиціями та побутом місцевих жителів [4, с.56]; міські жителі, в свою чергу, мають можливість відпочити від неспокійного урбанізованого оточення. Сільський зелений туризм (поряд з аграрним), зважаючи на особливі природні умови України, є чи не найпріоритетнішим з альтернативних видів туризму, а тому є надія на його становлення як законодавчо врегульованого виду діяльності: існує Проект Закону України «Про сільський зелений туризм». Закон передбачає основні засади надання послуг у сфері зеленого туризму, особливості державного регулювання, безпеки, організацію діяльності та контроль за нею у цій сфері [5].

Серед регіонів України найбільш придатними для здійснення діяльності зеленого туризму є Закарпаття та південний регіон. Найбільш відомі центри Зеленого туризму в західному регіоні знаходяться в таких областях, як Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Львівська - це Яремче, Татарів, Ворохта, Верховина, Косів, Путила, Ясиня, Рахів, Сколе, Славське. У південному регіоні з точки зору привабливості для іноземних туристів є Крим. Особливо популярним він є через свою багатоетнічність. Також популярними пунктами призначення для іноземних туристів влітку є Миколаївська область, де значним попитом користується ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» та Кінбурнська коса, та Одеська, що надає туристам можливості відвідування біосферного заповідника, системи озер, знайомства з неповторними звичаями і традиціями багатьох націй, які тут мешкають [6].

Однак, для обох зон розвитку сільського зеленого туризму характерними є проблеми неякісного надання супутніх послуг та наявності конкурентів, що пропонують більш якісне обслуговування туристів [7, с.473].

Екстремальний туризм – туризм, який пов’язаний з великими фізичними навантаженнями і, як правило, з ризиком для власного життя. Рафтінг, як вид екстремального туризму, на території України рафтінг практикується на швидкоплинних гірських річках Карпат а також на порогах Південного Бугу під час повені та паводків. Дайвінг – вид туризму, який передбачає ознайомлення туриста з підводним світом та який в останні 5-7 років знайшов своє поширення і на території України. В Криму біля селища Чорноморське знаходиться головний район зосередження таких туристів. Ще одним видом екстремального туризму є сноубординг – спуск по снігу з гірських схилів на спеціально обладнаній дошці, для якого зараз в Україні підготовлено декілька трас у Карпатах. Для людей, які хочуть відчути себе лижниками-першопрохідцями, існує такий вид туризму, як фрірайд - спуск по схилах гір, де не прокладено спеціальних трас. Розвивається в нашій державі і такий вид туризму, як польоти на повітряних кулях та дельтапланах підчас фестивалів, найбільш популярний із яких проводиться щорічно у м. Кам’янець-Подільський. Центром українського дельтапланеризму є село Планерське поблизу Коктебеля [8, с.193].

Швидкими темпами розвивається в Україні і ностальгічний туризм [4]. Прикладом може бути щорічне масове паломництво брацлавських хасидів до Умані, Брацлава, Меджибожа, Полонного та інших міст на могили Беш Тови та його проповідників (цадиків). В карпатському регіоні спостерігається значне пожвавлення відвідувань захоронень австро-угорських вояків часів першої світової війни. Одним із підвидів ностальгічного туризму є етнічний туризм. Основні райони його масового розвитку це Закарпаття, Львівщина, Волинь. Це як правило відвідування родичів, які опинились по різні сторони кордону.

Особливої популярності у світі зараз набув промисловий туризм, але в Україні він значно поступається, наприклад, зеленому туризму. Тим не менш, прикладом реальної реалізації подорожей на промислові об’єкти може слугувати Донецький край [9]. На сьогодні відомий спеціальний тур до соляної шахти м. Соледару (Донецька обл.). Це місце привертає увагу відвідувачів як об’єкт, що занесений до Книги рекордів Гіннесса. Особливого значення для розвитку саме міжнародного індустріального туризму в нашій країні є Чорнобильська АЕС. Візити до цієї території організовували ще з 90-х років минулого сторіччя, але у 2011 році на півроку вони були заборонені через нецільове використання вилучених коштів [10]. Зараз як українці, так і іноземні туристи можуть замовити ознайомчий тур до місця трагедії. Позитивним моментом слід назвати інфраструктурне забезпечення: по-перше, важливим є факт розповсюдження інформації про історичне місто (так, у м. Стокгольм (Швеція) на одній зі станцій метро висіли об’яви про документальний фільм «Чорнобиль» у липні 2012 року); по-друге, застосування новітніх комунікаційних можливостей дозволяє іноземцям замовляти тури до Чорнобилю шляхом використання спеціалізованих сайтів мережі Інтернет (крім того, подібні тури пропонуються і відвідувачам Києва); по-третє, є спеціальні транспортні засоби, що забезпечують подорожі до Чорнобиля; по-четверте, у пункті призначення також розвинена інфраструктура з точки зору приймання туристів. Відвідування Чорнобильської АЕС можна віднести і до такого нового напрямку туризму, як туризм катастроф, що означає відвідування місць стихійних лих або техногенних катастроф через особисту зацікавленість [11].

Висновки і перспективи подальших розробок. В цілому, як видно, з числа альтернативних напрямків туризму в Україні свій розвиток знайшов сільський туризм – зелений та аграрний, що спричинено сприятливими природними та історико-культурними умовами. Серед регіонів найбільший потенціал представляють Карпатський та Південний регіони. Треба відзначити, що з огляду на зростаючу популярність сільського туризму тут відбувається помітне поліпшення умов для його розвитку. Крім того, в цих самих регіонах є прояви розвитку й інших нетрадиційних видів туризму. На жаль, це ж саме не можна казати про інші регіони, де нові види туризму досі залишаються поодиноким та не досить забезпеченим економічно та інфраструктурно явищем. Для їх розвитку можна пропонувати дослідження потенціалу впровадження нових туристичних послуг за умов врахування особливостей окремих регіонів України.

Література

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм»».
2. Особливості розвитку зеленого туризму в Україні (оглядова довідка за матеріалами преси). Міністерство культури і туризму України, Національна парламентська бібліотека Укараїни, Інформаційний центр з питань культури та мистецтва. ДЗК Випуск 6/6 2009 р.
3. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг. – К.: Знання, 2005. – 280 с.
4. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм. - К.: Знання, 2006. - 271 с.
5. Проект Закону України «Про сільський зелений туризм».
6. Зелений туризм. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua-traveling.com/ua/article/greentourism-western-region
7. Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матеріали міжнародної науково‒практичної конференції (10‒11 жовтня 2001 р.). – К.: Знання України, 2002.
9. Кирилюк Л.М. Нові види туризму України // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського.Серія: географія. – Вінниця, 2008 – Випуск 17 – с.191-195.
10. Пацюк В.С. Індустріальний туризм і перспективи його розвитку в Україні/В.С.Пацюк. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/pacjuk2.htm.
11. Туризм в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Туризм_в_зоне_отчуждения_Чернобыльской_АЭС
12. Disaster Tourism. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://disastertourism.co.uk/index2.html

Аннотация. В данной статье рассматриваются региональные особенности сосредоточения объектов альтернативных видов международного туризма в Украине. Автор рассматривает области, наиболее перспективные для развития сельского зеленого, ностальгического, экстремального, а также индустриального туризма и их привлекательность для иностранных посетителей государства.








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.