Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Оксана Кондур, Юрій Копчак, Лілія Копчак
Гірська школа Українських Карпат. - 2014. - №11. - C.59-61.

Роль туристичної галузі в сталому розвитку Карпатського регіону: соціальний, освітній та економічний аспекти

Досліджуються соціально-економічні фактори сучасного розвитку туристичної галузі в Карпатському регіоні з урахуванням територіальних особливостей.

Ключові слова: Карпатський регіон, туристична галузь, рекреація, соціально-економічний розвиток.

Постановка проблеми. Природні багатства Карпатського регіону, сприятливі природно-географічні умови надають перевагу розвитку рекреаційної індустрії над іншими видами промислової діяльності, що забезпечує: зайнятість населення в рекреації, становлення України та визнання її економіки на міжнародному рівні, позитивний вплив на формування особистості. Це зумовлює необхідність системного вивчення широкого кола проблем організації, планування рекреації, створення нових моделей управління туристичною діяльністю.

Сучасний розвиток туристичної галузі пов’язаний із такими соціально-економічними факторами:

- ріст суспільного добробуту та платоспроможного попиту на туристичні послуги;
- зростаюча потреба у відпочинку та оздоровленні;
- урбанізація і глобалізація;
- комунікаційно-гуманітарні фактори;
- трансформація традицій, культур і суспільної свідомості;
- зміни в структурі духовних цінностей;
- збільшення вільного часу та ін.

Мета статті - розкрити роль туристичної галузі в сталому розвитку Карпатського регіону, описати соціальний, освітній та економічний аспекти.

Виклад основного матеріалу. Рушієм суспільної свідомості країн із високим рівнем добробуту та соціального розвитку є існування тріади - гедонізм, культурні та духовні цінності, екологія, тобто задоволення життям через мандрівки і соціальні комунікації у чистому та безпечному середовищі. Національні традиції, суспільна свідомість, структура духовних цінностей відіграють важливу роль у розвитку туристичної галузі, а також істотно впливають на формування особистісних цінностей школярів у гірській місцевості. Відбувається перехід масового туристичного інтересу від звичайних відпочинкових поїздок до змістовних, пізнавальних поїздок: на зміну концепції трьох «S» - «Sun-Sea-Sand» (сонце, море, пісок) - прийшла концепція трьох «L» - «Landcape-Lore-Leisure» (пейзажі, традиції, дозвілля).

Вигідне географічне розташування, сприятливий клімат, багата історія, мальовничі краєвиди, чисте гірське повітря та інші рекреаційні показники Карпатського краю стали передумовами створення на його теренах своєрідних комплексів, придатних для задоволення та оздоровлення школярів. Це актуалізувало пріорітетність розвитку екотуризму, етнотуризму при активній співпраці з рекреаційними природно-заповідними установами реґіону, а саме: з біосферними заповідниками - Карпатський і «Східні Карпати», з національними природними парками - Карпатський, «Гуцульщина», Вижницький, Яворівський. Наприклад, було організовано рекреаційний відділ у Карпатському національному природньому парку, який є одним з основних об’єктів для багатьох видів туризму.

На території Карпатського національного природнього парку є близько 500 садиб зеленого туризму, 6 дитячих оздоровчих таборів, лікувально-оздоровчі комплекси, будинки і бази відпочинку, санаторії, навчально-спортивні та туристичні бази, туристичні відпочинкові комплекси, приватні пансіонати, готелі, гостинні двори. З метою ознайомлення та вивчення природи Карпатського національного природньому парку прокладено 300 кілометрів еколого-пізнавальних і науково-пізнавальних стежок, еколого-туристичних маршрутів, впорядковано зони та місця відпочинку. Для популяризації екологічної освіти та сприяння розвитку еколого-туристичного іміджу парку відкрито екотуристичний візит-центр. Всі ці заходи проводяться з метою приваблення туристів до неповторних карпатських краєвидів.

За останні роки, у зв’язку з інтенсивним розвитком Карпатського регіону, спостерігається збільшення туристів, які відвідують мальовничі природні об’єкти. Це впливає на формування бюджетів різних рівнів і сприяє економічному зростанню регіону.

Наприклад, у спеціальний фонд Карпатського національного природнього парку за період 2007-2012 роки від реалізації рекреаційних послуг поступило 1666 тис.грн. (рис.1).

Динаміка надходжень коштів від надання рекреаційних послуг за період 2007-2012 рр.
Рис. 1. Динаміка надходжень коштів від надання рекреаційних послуг за період 2007-2012 рр.

Проте Карпатський національний природній парк є неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, і входить до складу природно-заповідного фонду України. Тому кошти, які поступають від реалізації наданих платних послуг, використовуються на виконання природоохоронних заходів, збереження природно-заповідного фонду, що є однією з необхідних умов сталого соціально-економічного розвитку регіону.

На території парку розвинений сільський зелений туризм, який є важливим джерелом підвищення добробуту держави. Цей вид туризму є різновидом малого бізнесу, який дозволяє отримувати певний заробіток для населення і в такий спосіб допомагає школярам самореалізуватися в майбутньому, отримавши основи знань з ведення бізнесу.

Поряд з економічною ефективністю туризм приносить соціальну вигоду. За даними Всесвітньої організації туризму в цій сфері щорічно зайнято майже 100 млн. чол., або 6,3% загальної чисельності зайнятих. У туристські сезони цей показник підвищується до 10-15%.

Одним із завдань розвитку екотуризму на рекреаційних природно-заповідних територіях Карпатського реґіону є формування в туристів, насамперед у школярів, інтелектуально-гуманістичного світобачення та патріотичного ставлення до природної і культурної спадщини своєї країни. Поширеною є пізнавальна рекреація, мета якої - духовний розвиток дітей шкільного віку. Найкраща форма її реалізації - розширення мережі пізнавальних стежок.

Вагоме значення гуманітарного фактору туристичної галузі відзначено в Глобальному етичному кодексі туризму, Хартії туризму, у міжнародних конвенціях з туризму, резолюціях наукових форумів різних рівнів.

Комунікаційно-гуманітарні фактори впливають на розвиток туризму. Це зумовлене тим, що туризм - це не тільки спілкування, взаєморозуміння між людьми, інтелектуальний розвиток, але і відкритий доступ до людських цінностей, культурно-історичної спадщини, духовного оздоровлення молоді. Окрім економічної рентабельності туристична індустрія, особливо у Карпатському реґіоні, має культурний, виховний, пізнавальний та духовний аспекти, які необхідно підтримувати і захищати від негативних впливів, які можуть спричиняти економічні фактори.

Комунікаційно-гуманітарна складова туризму є основою його соціального змісту, а тому потребує врахування при розробці стратегії розвитку галузі як на регіональному, так і на державному рівні. Згідно із Законом України «Про туризм» основними напрямами державної політики в цій сфері є, зокрема, залучення громадян до раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем, організація оздоровлення населення; запровадження пільгових умов для організації туристичної та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків, молоді, інвалідів та малозабезпечених верств населення.

При цьому актуально проводити дослідження у напрямку моделювання туристичних потоків для Карпатського реґіону із пошуком шляхів їх оптимізації. Значна кількість праць вітчизняних та закордоних науковців присвячена питанням використання математичних моделей та методів для аналізу динаміки зміни туристичного потоку на територіях окремих областей рекреації, отримання прогнозних оцінок попиту на туристичні ресурси, оптимізації розподілу ресурсів між секторами туристичного бізнесу та в’їздних туристичних потоків 1-4.

Для реалізації цієї мети пропонується використовувати методи сітьового планування, теорії систем масового обслуговування та прогнозні економетричні моделі. Зокрема нами проведено статистичний аналіз даних за останніх 5 років відвідування юними туристами об’єктів Карпатського національного природнього парку. Встановлено, що він має сезонний характер (рис. 2).

Динаміка відвідування туристами території Карпатського національного природнього парку
Рис. 2. Динаміка відвідування туристами території Карпатського національного природнього парку

Протягом кожного року найбільша кількість відвідувачів припадає на травень-жовтень, що пов’язано зі сприятливими кліматичними умовами та періодом масових відпусток. Причому значно зростає кількість відвідувачів у літній період серед дітей шкільного віку та студентів.

Здійснено кореляційно-регресійний аналіз динаміки туристичних відвідувань території Карпатського національного природнього парку: побудовано нелінійну модель у вигляді двох гармонік ряду Фур’є

y = 3475,72 - 8,02509 cost - 704,535 sint - 90,2478 cos2t + 117,9494 sin2t

Встановлена її адекватність (кореляційне відношення η = 0,899137575 ) та за нею зроблено короткострокове прогнозування на найближчі два роки.

Висновки. Враховуючи проблеми розвитку туризму в інших країнах, особливо те, які від того можна мати вигоди, а також негативні наслідки, потрібно вибрати правильну стратегію розвитку рекреації і туризму. Очевидно, що вигоди для держави від цієї індустрії є значно більшими, ніж передбачувані негативні наслідки.

Література

1. Стець О.В. Економіко-математичний аналіз розвитку туристично-рекреаційних ресурсів України / О.В. Стець, Н.І. Юхименко // Стратегія економічного розвитку України. - 2009. - Вип.24-25. - С.135-140.
2. Бачурін А.В. Економетричні методи в системі управління / А.В. Бачурін. - К.: Наук. думка, 1993. - 179 с.
3. Лемешев М.Я. Оптимізація рекреаційної діяльності / М.Я. Лемешев, О.А. Щербина. - К.: Наук. думка, 1996. - 78 с.
4. Антюфеев Г.В. Модели распределения ресурсов мегаполиса между секторами туристического бизнеса / Г.В. Антюфеев, Н.Н. Жигирев, Ш.У. Низаметдинов // Экономика и математические методы. - 2002. - Т.38. - №4. - С.39-48.

Role of the Tourism Sector in Sustainable Development Carpathian Region: Social, Educational and Economic Aspects

We study the socio-economic factors of modern tourism development in the Carpathian region based on local features.

Keywords: Carpathian region, the tourism industry, recreation, social and economic development.

Роль туристической отрасли в устойчивом развитии Карпатского региона: социальный, образовательный и экономический аспекты

Исследуются социально-экономические факторы современного развития туристической отрасли в Карпатском регионе с учетом территориальных особенностей.

Ключевые слова: Карпатский регион, туристическая отрасль, рекреация, социально-экономическое развитие.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.