Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Косій Тетяна Михайлівна
Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції
"Індустрія гостинності в країнах Європи". - 4-6 грудня 2009 р.
Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. - 176 с. - С.152-154.

Сучасний стан розвитку готельного господарства України

готель «Прем'єр Палас» у Києві У статті висвітлено та досліджено сучасний стан готельного господарства та туризму України, розглянуто проблеми та перспективи розвитку готельної індустрії.

Готель – це візитна картка міста або країни, він може бути як центром активних ділових контактів, так і Меккою для прихильників відпочинку і подорожей.

По даній тематиці висвітлено немало матеріалу, проте здебільшого він стосується туризму взагалі, а не готельного господарства окремо, хочеться відзначити праці з історії туризму в Україні В.Д. Смолій, Є.В. Самарцев. Готелі України. Яким буде завтрашній день? Матеріали міжнародної інвестиційно - готельної конференції «Девелопмент готельної нерухомості» та Міжнародного ярмарку інвестиційних проектів «Україна відкрита для Інвестицій».

Метою статті є аналіз сучасного стану та перспектив розвитку готельного господарства України.

Зважаючи на прадавню історію готельної справи у світі, на території сучасної України вона бере свій початок у IX-XI ст. Формуються такі готелі: «Європейський», «Мало-россия». «Дрезден», «Россия», «Петербургская», «Аиглий-ская». «Лувр», «Лондон», «Рим», «Неаполь». Згодом розквітають нові готелі «Інтуристу»: у Києві - «Либідь» і «Братислава», у Харкові - «Інтурист» і «Мир», у Львові - «Дністер», в Ужгороді - «Закарпаття», в Одесі - «Чорне море», у Запоріжжі - «Запоріжжя», у Полтаві - мотель «Інтурист», у Чернівцях - «Черемош», у Херсоні - «Фрегат».

Саме готельні підприємсива виконують одну з важливих функцій в обслуговуванні: забезпечують туристів житлом та побутовими послугами. Витрати туристів на готельні послуги становлять від 30 до 70% всіх витрат туристів. Окрім того, комфорт - головний предмет вимог, який пред'являють туристи до готельного сервісу.

Аналіз стану готельного господарства України свідчить про серйозну проблему невідповідності більшості українських готелів сучасному світовому рівню комфорту і сервісу. Застаріла матеріально-технічна база готельного господарства, побудована переважно у 1970-1980-х, фактично стримує розвиток в'їзного туризму. Ефективність готельного господарства характеризується коефіціентом його завантаження. Чим він вище, тим вище прибутковість готелю. Вважається, що готелі рентабельні та приносять прибуток при середньорічному коефіцієнті завантаження 63-68%.

Нестабільність політичної ситуації в Україні, недоліки законодавства у сфері інвестування та підприємництва, невідповідність податкової та бухгалтерської систем міжнародним стандартам породжує велику кількість непорозумінь іноземних інвесторів з українськими партнерами у процесі їх спільної діяльності. Високий рівень і велика кількість податків позбавляє державу конкурентних переваг при залученні іноземних інвесторів. На данний момент високими є ставки мита на ввезення при надходженнях іноземних інвестицій в Україну, непорозуміння з митними органами при визначенні митної вартості товарів, в способі нарахування мита та акцизних зборів. Спостерігається відсутність потужної страхової компанії, яка б покривала комерційні ризики під час реалізації особливо масштабних інвестиційних проектів; обмеженість довгострокових і недорогих банківських ресурсів; відсутність швидкісного транспортного сполучення з промисловими та сировинними центрами.

Держава повинна усвідомити необхідність створення сприятливого клімату для розвитку індустрії гостинності, перед якою тепер має стояти завдання не тільки вижити, а й відповідати рівню вимог XXI сторіччя. Одним із основних економічних та адміністративних мехзнізмів підтримки розвитку туризму В ряді закордонних держав є забезпечення пільгового податкового режиму для туристичних підприємств.

Іншою вагомою проблемою є те, що щонайменше 90% існуючих засобів розміщення потребують сьогодні відновлення номерного фонду, часто вимагають уже не поточного ремонту, а повної реконструкції. Старіють меблі, робляться непридатним комунікації і проводка, сантехніка тридцятирічного віку підсилює гнітюче враження. У той же час середнє завантаження готелів по країні становить близько 32% - ця середня величина складається з цілком пристойних показників кращих готелів, а отже в готелях, що перебувають у стані занепаду, ця цифра ще нижча. Окрім проблеми невідповідності матеріально-технічної бази виникає інша проблема, що стосується попиту на готельні послуги. Стійкий ринок попиту на готельну послугу в країні ще не сформувався, оскільки готельні послуги в нашій країні відносно дорогі і не якісні. Туристи здебільшого користуються тіньовим сектором розміщення. Хоча в останні роки можна з обережністю говорити про позитивні тенденції. Тільки за 2007 - 2008 роки кількість клієнтів вітчизняних готелів збільшилася на 18%, причому зростання попиту відзначалося практично у всіх цінових сегментах.

Готелі в різних містах України стикаються з однаковими проблемами: жалюгідний стан матеріально-технічної бази, падіння рентабельності, коефіцієнт завантаження на рівні близько 25%, вимушено високі ціни, щоб покрити експлуатаційні витрати, та багато інших. Усе це викликає необхідність розробки на регіональному та державному рівні правових заходів щодо підтримки готельної індустрії країни. Україна серйозно відстає в якісних показниках у порівнянні з найближчими сусідами - вони ж і конкуренти на світовому туристичному ринку, і при простому еволюційному розвитку інфраструктури засобів розміщення наша держава буде просто неконкурентоспроможною.

Імовірно, прийнятним рішенням могло б стати встановлення спеціального режиму інвестиційної діяльності для суб'єктів підприємництва, що реалізують проекти в сфері будівництва і реконструкції туристичної інфраструктури - готелів, санаторіїв баз відпочинку, парків атракціонів, гопьф - клубів тощо, але насамперед засобів розміщення.

З огляду на специфіку вітчизняного туристичного ринку пріоритетний розвиток малих приватних готелів у ряді регіонів буде найбільш адекватною формою нарощування інфраструктурного потенціалу індустрії гостинності

Формування єдиних підходів в оцінці категорій готельних закладів і стандартів якості визначених типів готельних послуг в ідеальному варіанті могли б привести до створення національних готельних ланцюгів. Формально один із таких ланцюгів начебто б і існує - мова йде про готелі із загальною назвою «Туристи ЗАТ «Укрпрофтур». Але оскільки в профспілкових готелях відсутні єдині стандарти, стиль, не сформована загальна маркетингова політика - мова йде лише про однакові назви на фасадах готелів у різних містах.

За даними представництва Міжнародного трейд-клубу, в Україні та інвестиційної комісії Київської міської державної адміністрації станом на 1 січня 2009 року лише в Києві існувало більше 90 проектів розбудови готельної бази міста, при чому більшість із них так і залишилися на папері.

Розвитку готельної інфраструктури сприяє вихід на український ринок міжнародних готельних ланцюгів: «Редісон», «Хаят», «Інтерконтиненталь», створення українського готельного оператора «Прем'єр Хотелс» - київський «Прем'єр Палас», ялтинська «Ореанда», львівський «Дністер», одеський «Лондонський», мукачівська «Зірка».

Створення національних мереж у сфері швидкого харчування може бути найбільш показовим прикладом розкручування типової послуги з розміщення. Реалізація такого підходу до створення готельної послуги може стати одним із найважливіших факторів формування конкурентоспроможного національного туристичного продукту, визначити ряд найважливіших елементів нової маркетингової політики українського туризму.

Більшість найбільш дорогих проектів великих чотирьох - п’ятизіркових готелів сьогодні реально здійснювати лише з іноземними інвестиціями. Існують причини, що зумовлюють цей стан справ: відсутність готелів найвищого класу; в Україні поки мало прикладів вдалих альянсів міжнародних готельних операторів і великого місцевого бізнесу; несприятливий для інвестора клімат - неформальні узгодження на місцевому рівні і недостатньо приваблива система оподатковування при інвестуванні і дискримінація по відношенню саме до готельного бізнесу.

Останнім часом інтерес до інвестицій у готельну інфраструктуру України з боку як Заходу, так і Сходу значно підсилилася, особливо після отримання права проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році - у Кабінеті Міністрів.

Отже, завдяки вигідному розташуванню та клімату, Україна має чудові можливості стати одним із найбільших туристичних центрів Європи. Сучасний стан готельного господарства знаходиться у перехрдній стадії розвитку. Зроблені значні кроки щодо розвитку туризму та готельного господарства в Україні, зокрема: створена Державна туристична адміністрація, створена Асоціація готельних об'єднань України для захисту та підтримки готелів та готельної справи в Україні, Асоціація малих готелів Україні. Прийняті Державна програма та низка законодавчих актів щодо розвитку туризму в Україні, проведено ряд міжнародних туристичним та готельних виставок.

Якщо порівняти наявну кількість місць, яку Україна може запропонувати у високий сезон, то ця цифра може сягати 620000 місць, що більше ніж у Болгарії, Туреччині та Кіпрі разом узятих. Різниця у тому, що наприклад, Туреччина більш активно проводить рекламу кампанії своїх курортів включаючи 60$ млн. щороку, а отримує 8$ млрд.








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.