Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Козюра І.В.
Матеріали методологічного міждисциплінарного
Інтернет-семінару "Людина, яка подорожує: постнекласична
парадигма наукових досліджень туризму" (м. Полтава,
17 квітня 2018 р.). - Полтава: ПУЕТ, 2018. - 156 с. - С.48-52.

Подорожі збагачують знання і громади

Спираючись на власний туристичний досвід, цілком поділяю думку Анатоля Франса про те, що «Інколи один день, проведений в інших місцях, дає більш ніж десять років життя вдома». Нещодавно підрахував: за останні два десятиліття відвідав близько 25 країн світу, побував у більш ніж 70 містах і містечках - відомих туристичних центрах. При цьому як фахівець у галузі публічного управління, український історик і краєзнавець-полтавець ніколи не обмежувався традиційними об'єктами огляду (типу «майдан-храм-ринок»), завжди намагався віднайти матеріали, пов'язані зі становленням і розвитком державного управління і місцевого самоврядування для науково-дослідної роботи і використання на практиці, відстежити «український слід» в історії близького і далекого зарубіжжя, місця, пов'язані з Полтавщиною, знаковими постатями Батьківщини і рідного краю.

Такий підхід дав добрі результати. Так, у галузі публічного управління:

- матеріали, нагромаджені під час перебування в Канаді, Польщі, Франції, Німеччині та інших країнах можуть допомогти в підготовці і проведенні адміністративно-територіальної реформи в Україні;
- ознайомлення з досвідом практичної роботи парламентів і парламентарів 14 країн (від Європарламенту до найменшого парламенту в Ліхтенштейні, котрий налічує всього 25 депутатів, що засідають за одним круглим столом у місті Вадуц) багато дало для розуміння суті парламентської демократії;
- вивчення досвіду організації державного управління і місцевого самоврядування в провінціях Канади стало добрим підґрунтям для написання докторської дисертації.

В історико-краєзнавчому аспекті подорожі допомогли пройти «не змитих вічності дощами» шляхами видатних наших краян - «першорозуму нашого» Григорія Сковороди, який під час своїх європейських студій першим відкрив «Європу для України і Україну для Європи» та «великого російського письменника, але українського генія» (Л. Костенко) Миколи Гоголя (від «вічного міста Рима» до Віфлеєма і Єрусалима).

Водночас, під час мандрівок світами ніколи не полишала думки мудра настанова Кобзаря: «І чужого научайтесь й свого не цурайтесь». Було прикро, що потужний туристичний потенціал нашої Вітчизни залишається маловідомим не лише в зарубіжжі, а й у самій Україні. Проілюструємо це кількома прикладами:

- пропливаючи у гондолі вулицями-каналами Венеції чи спостерігаючи за розбурханим виром її фестивалів, пригадуємо «українську Венецію» - місто Вилково в дельті Дунаю в Кілійському районі Одеської області - цікаву не лише своїми каналами, а й поєднаннням історії, культури й архітектури, тісно пов'язаних зі старообрядцями, засновниками поселення, а також про те, що українські карнавали «Маланка-фест» на Старий Новий рік на Буковині (містечка Вашківці та Красноїльськ Вижницького і Сторожинецького районів Чернівецької області та у самих Чернівцях) за своєю масштабністю і видовищністю мало чим поступаються італійським;

Вилково

- смакуючи кавою у Відні чи пивом у Баварії, відчуваєш як історичний факт те, що саме українець Юрій Кульчицький започаткував традицію славетної австрійської кави, за що в 1885 р. йому було встановлено пам'ятник у столиці, а одна з вулиць Відня названа його ім'ям, вже як реальність сьогодення те, що український винний фестиваль «Червоне вино» у Мукачеві щороку збирає близько 100 тис. туристів з усіх куточків країни і з зарубіжжя як свято спілкування, веселого відпочинку і знайомства з закарпатським колоритом;
- стоячи біля будинку Джульетта у Вероні, на балкон якого вона виходила, щоб побачити свого коханого, мимоволі думаєш про українських Ромео і Джульетту - головних героїв повісті Михайла Коцюбинського та геніального кінофільму Сергія Параджанова «Тіні забутніх предків» - Івана та Марічку, належним чином так і не вшанованих в Україні.

Дані різних бліц-опитувань та соціологічних досліджень свідчать, що якщо запитати у пересічного жителя України, в яких містах і регіонах варто побувати, у 8 випадках з 10 відповіді будуть схожими. Найбільш будуть згадуватися Одеса, Львів, Полтава і Карпати. Більш бувалі пригадають ще острів Хортицю, Холодний яр, Асканію Нову, пару пам'яток старовини рідного міста та здравниці. І це в той час, коли в Україні практично в будь-якому регіоні можна підібрати туристичний маршрут на будь-який смак. (Далеко не всі вони згадуються у путівниках, дорогу до багатьох з них важко назвати доброю, інфраструктура багатьох далеко не ідеальна. Та вони мають свої незаперечні переваги, не будучи об'єктами масового туризму часто малолюдні, але кожен з них по-своєму унікальний).

Дозволю собі лише один приклад: останнім часом великою популярністю у туристів-екстремалів користується Зона відчуження Чорнобильської АЕС та «мертве місто Прип'ять», але мало кому відомо, що неподалік недобудованої Чигиринської АЕС розташоване ще одне українське місто-привид, посестра Прип'яті - Орбіта.

Звичайно, приємно, що Полтава і Полтавщина входять до Топ-5 найвідоміших туристичних регіонів України. Та їх реальний потенціал використовується заледве на 5-10 %. Чому саме так - окрема тема для управлінців і фахівців туристичного бізнесу області. [Сподіваюся, що Інтернет-семінар стане одним з заходів, який сприятиме цьому]. Дозволю собі подати кілька конкретних пропозицій, які, на моє переконання, допоможуть керівникам районів і новостворених ОТГ, спільно з туристичними організаціями та агенціями місцевого розвитку, поповнити місцеві бюджети, приваблять вітчизняних і зарубіжних інвесторів, сприятимуть створенню позитивного іміджу області в Україні і світі.

Так, з метою сприяння туристичної привабливості Полтавщини варто:

- включити до туристичних маршрутів невеликі села Полтавщини, які є батьківщиною видатних краян (наприклад, Федорівку Карлівського району - місце народження Двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта Георгія Берегового, П'ятигірці Лубенського району - де народився Олексій Бутовський, друг П'єра де Кубертена, котрий повернув людству Олімпійські ігри», Зачепилівку Новосанжарського району, де народився поет-академік, Шевченківський лауреат Борис Олійник), а також місця захоронения славетних земляків (село Мелюшки Хорольського району - Левко Боровиковський, село Степове Полтавського району - Герой України Олександр Лелеченко, який врятував світ від Чорнобильського апокапіпсису та ін.);
- більш повно використовувати можливості «малих міст» Полтавщини (наприклад, уславленої в світах своїми чудо-вишиванками та рослинними килимами Решетилівки (адже саме решетилівські килими роботи майстрів народної творчості Надії Бабенко та Леоніда Товстухи стали окрасою і своєрідною «візитівкою» України в штаб-квартирах ООН у Нью-Йорку та Ради Європи в Страсбурзі, щодо останнього автор мав змогу переконатися на власні очі), до того ж Решетилівка - єдиний районний центр України, який зростив 5 лауреатів Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, а її щорічний мистецький фестиваль народної творчості «Решетилівська весна» давно переріс рамки регіонального і став навіть міжнародним);
- відродити маршрути туристичних подорожей Полтавщиною письменників - класиків української літератури, описані ними в їх творах (наприклад, «від Полтави до Гадяча» - Панас Мирний, «Як ми їздили до Криниці (на співочий ярмарок у Єнківцях)» - Михайло Коцюбинський тощо);
- запропонувати туристам знайомство з кращими народними краєзнавчими музеями (с. Вовчик Лубенського, Новоаврамівка Хорольського, Хомутець Миргородського районів та ін.) та унікальними краєзнавчими музеями навчальних закладів (музей Миргородського художньо-промислового коледжу імені М.В. Гоголя, музей вишивки Решетилівського художнього промислового ліцею музей В. Симоненка (з відвідуванням хатини, в якій народився «молодий витязь української поезії» в Тарандинцівській ЗОШ на Лубенщині);
- розробити нові маршрути, пов'язані з маловідомими фактами історії рідного краю (наприклад, «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» - від урочища Шумейково на Лохвиччині - через відвідування меморіального комплексу на місці концтабору «Хорольська яма» - до Долини Смерті - місця форсування Дніпра «чорносорочечниками» поблизу Кременчука).
- спільно з Полтавською єпархією розширити діапазон подорожей паломників України від знайомства зі святинями храмів Полтави до відвідання Мгарського, Великобудищанського і Хрестовоздвиженського монастирів Полтавщини;
- вважати за необхідне введення до навчальних програм гуманітарних дисциплін закладів вищої освіти Полтавщини спецкурсів з історичного краєзнавства, невід'ємною складовою яких має бути історична біографістика, а також проведення щорічних обласних конкурсів з розроблення нових туристичних маршрутів і на їх основі підготовку та видання нових путівників по рідному краю.

Вказане вище, зрозуміло, у поєднанні зі створення необхідної інфраструктури, ремонтом під'їздних шляхів і розвитком «зеленого туризму», сприятиме суттєвому притоку туристів з різних куточків України та зарубіжжя. Адже, як зазначала Агата Крісті, «життя під час подорожей - це мрія у чистому вигляді».

Список використаних інформаційних джерел

1. Полтавщина: енцикл. довідн.; за ред. А.В. Кудрицького. - К.: УЕ, 1999. - 1024 с.
2. Лыховий Д. Там, на неведомых дорожках / Д. Лыховий, Н. Шовкун // Фокус. - 2015. - №31-32(443). - С.57-65.
3. Козюра І. Історичні силуети: нариси / І. Козюра, В. Козюра. - Полтава: ТОВ «АСМІ», 2010. - 320 с.
4. Козюра І. Історія крізь долі (Абетка славетних краян): історичні нариси / І. Козюра, В. Козюра. - Полтава: ТОВ «АСМІ», 2016. - 271 с.








© 2002-2019 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.