Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О.
Матеріали Міжнародного конгресу “Проблеми інформатизації
рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного
та економічного розвитку”. – Трускавець. – 2000. – 275 с. - С.206-209.

Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття

З метою покращання використання бальнеоресурсів, як основних рекреаційних ресурсів Закарпаття, розташованому в Карпатському регіоні, проведено курортно-рекреаційне зонування території Закарпатської області. Виділено 10 курортно-рекреаційних зон за адміністративним поділом на райони. Запропоновані нові підходи до рекреаційної політики, нова модель інфраструктури курортно-рекреаційної зони з урахуванням ліжкового фонду всіх існуючих санаторно-курортних, туристично-оздоровчих та лікувальних закладів у єдиному медичному просторі. На основі комплексного вивчення наявної рекреаційної інфраструктури , особливостей природних та економічних можливостей , стану освоєння бальнеоресурсів в кожній курортно-рекреаційній зоні визначені основні медичні аспекти та перспективи іх використання на чолі з радою керівників усіх закладів та відповідних районних адміністрацій, обласної держадміністрації.

Одним із основних природних багатств 6 країн Карпатського регіону (Полыца, Словаччина, Чеська республіка, Угорщина, Румунія, Україна) є різноманітні гідромінеральні ресурси. їх найбільша кількість розташована в країнах, де Карпати займають відповідно більшу частину території – Румунії (2000 водопроявів, на базі яких функціонує 79 бальнеологічних курортів як загальновідомих так і місцевого значення), Словаччині (повідомляється про наявність 1300 водопроявів, 55 курортів та купелів місцевого значення), Закарпатській області України (вивчено до 500 водопроявів у складі 62 родовищ 30 типів мінеральних вод, на базі яких функціонують 11 курортів та 30 водолікарень місцевого значення, 6 реабілітаційних відділень). Із 609 населених пунктів Закарпаття водопрояви є у 168, в тому числи 15 - у містах. В Угорщині, що вважається європейським центром гідротерапії, мінеральні джерела використовують у 22 містах та 62 населених пунктах, на базі яких діють більше 125 бальнеотерапевтичних комплексів [1, 2, 3, 4].

Проведене у 1987-1989 роках Одеським НДІ курортології та його Ужгородським філіалом (нині НПО ”Реабілітація”) медичне зонування курортних ресурсів Закарпаття для визначення рекреаційної політики передусім передбачало виявлення можливостей для будівництва великих курортних комплексів, санаторіїв, заводів по розливу MB і доведення кількості місць до 20 тис, розливу пляшок до 150 млн на рік. Основна його мета на даному етапі - це виявлення можливостей і перспектив найбільш раціонального використання мінеральних ресурсів на базі всієї уже існуючої інфраструктури як курортних (до 4 тис. ліжкомісць), турбаз та оздоровчих таборів, втому числі сезонних (до 5 тис ліжкомісць), реабілітаційних відділень (до 175 ліжкомісць), так і лікувальних палат відновлювального лікування в лікарнях різного рівня.

На основі проведенного аналізу наявних рекреаційних ресурсів, мережі санаторно-курортних, лікувально-оздоровчих, туристичних та лікувальних закладів області була визначена доцільність виділення 10 курортно-оздоровчих (рекреаційних) зон за адміністративним поділом Закарпаття на райони. Подальше вивчення цього питання привело до створення нової моделі самої інфраструктури курортно-рекреаційної зони (КРЗ) як з наявністю, так і без курортних закладів-використання в рекреаційних цілях всього ліжкового фонду курортних, оздоровчих, туристичних та лікувальних закладів, а також пансіонів (гірські села). Ця модель передбачає не тільки лікувальне використання місцевих мінеральних ресурсів, але і широке використання розлитих у пляшки мінеральних вод (MB).

Модель інфраструктури курортно-рекреаційної зони включає і створення адміністративного утворення нового типу з радою керівників усіх закладів та відповідних районних адміністрацій, обласної держадміністрації.

Пошуки нових напрямків в рекреаційній політиці призвели і до перегляду питання розливу МВ-визначення перспективних родовищ, модернізації технології розливу (розлив природних вод без штучного газування), виготовлення сухих солей MB для розширення іх вивозу в інші регіони України.

Пошуки нових підходів до раціонального використання лікувально-оздоровчих рекреаційних ресурсів Закарпаття, високий попит на лікування та оздоровлення в умовах Закарпаття, особливо населення екологічно забруднених регіонів України, визначили необхідність створення на базі існуючого ліжкового фону окремих турбаз та баз відпочинку АП “Закарпаттурист” лікувально-оздоровчих закладів нового типу - лікувально-оздоровчих комплексів (ЛОК). Такі можливості були виявлені на тих туристичних та оздоровчих об’єктах, де є достатня матеріальна база, а також наявні лікувальні фактори, зокрема бальнеоресурсів. Лікувально-оздоровчіі комплекси створилися та створюються на турбазах “Нарцис” (м.Хуст), “Латориця” (м.Мукачево), “Полонина” (сЛумшори), “Трембіта” смт. Кобилецька Поляна), “Тиса” (смт. Ясіня, “Плай” (с.Тарасівка), “Ялинка” (с.Усть-Чорна) [5].

При визначенні меж курортно-рекреаційних зон виходили із поняття єдиного медичного простору, яке об’єднує лікувальні, лікувально-оздоровчі та курортні заклади і підпорядковує їх єдиній меті-максимальному використанню природних лікувальних ресурсів для лікування на Закарпатті, якого по розрахункам щороку потребує до 20 тис. закарпатців. Обґрунтована економічна ефективність рекреаційної галузі для Закарпаття. Так, одним із шляхів використання бальнеоресурсів області в районних, дільничних та міських лікарнях є створення на їх базі палат або відділень відновлювального лікування з використанням місцевих бальнеоресурсів. Це дозвлоить зберегти медичні кадри і не потребує їх додаткової спецільної підготовки. На Закарпатті, як ні в одній області України, для цього необмежені можливості завдяки великій кількості мінеральних джерел, що можуть використовуватись в лікарнях різного рівня (дільничні лікарні в селах Богдан, Усть-Чорна, Теребля, Ізки, Синевір, Колочава, Драгово, Данилове, Кам’янське, Доробратово, Кушниця та ін), а деяких випадках вони взагалі розташованві на території лікарень (Місмька дитяча лікарня м.Ужгород, міська лікарня смт. Кобилецька Поляна [6].

На основі комплексного вивчення рекреаційної інфраструктури, особливостей природних та економічних можлимвостей кожної із КРЗ, стану освоєння іх бальнеоресурсів визначені основні медичні аспекти та перспективи іх використання.

Основні бальнеоресурси Ужгородської КРЗ представлені 4 родовищами мінеральних вод (15 основних водопроявів). Найбільш характерним для цієї зони є наявність висококремнистих мінеральних вод декількох типів кремнистих терм (Деренівське, Ужгородське), вуглекислих терм (Ужгородське, Розівське) з найвищим для Закарпаття вмістом кремнієвої кислоти (до 220 мг/л). З одного боку це викликає необхідність проведення епідеміологічних досліджень для визначення ролі кремнистих вод, що постійно вживаються населенням цієї зони на захворюваність та визначення можливостей існування природної біогеохімічної провінцій, з другого боку більш широкого вивчення ефективності іх лікувального використання. На базі цих вод функціонують міські бювети, реабілітаційне відділення міської дитячої лікарні, курорт Деренівка (сан. “Кооператор”). Найбільш широко серед краін Карпатського регіону кремнисті терми представлені в Словаччині (15 курортів) та Чеській республіці (3 курорти). Серед двох родовищ мінеральних вод, що залишаються неосвоєними- Русько-Комарівське високомінералізованих гідрокарбонатних натрієвих вод типу Криниця-Пасікського (мінвода Зубер-Полыца).

Основні бальнеоресурси Мукачівської КРЗ представлені 6 родовищами MB, в тому числі 2 термальними (17 основних водопроявів), на базі 3 із яких функціонують курорти Карпати (сан. “Карпати”, “Перлина Карпат”), Синяк, ЛСОК “Латориця”. Основним напрямком розширення використання бальнеоресурсів цієї зони є розширення профілю кардіоневрологічних курортів Карпати, Синяк за рахунок питного використання слабомінералізованих кремнистих MB Карпатського та слабосульфідних Синяцького родовищ, розсолів Латорицького родовища, будівництво басейнів різних типів на термальних водах.

Для Великоберезнянсько-Перечинської КРЗ (6 родовищ, в тому числі 33 водопроявів MB) основним напрямком подальшого розвитку є відродження курорту Лумшори, вивчення можливостей розливу вуглекислих MB типу Єсенутки-17 - Зарічівського, Сімерського, Костринського родовищта вуглекислих вод інших типів.

В Міжгірсько-Воловецькій КРЗ розташовано 9 найбільш високодебітних родовищ MB (60 основних водопроявів, в тому числді 50 джерел), із яких на даний час використовуються тільки 2 на курорті Сойми – Сойминське (затверджені запаси 590 м3/добу) в сан. “Верховина” та Келечинське (затверджені запаси 501 м3/добу) - в реабілітаційному гематологічному відділенні сан. “Верховина”. Основним напрямком подальшого освоєння бальнеоресурсів цієї зони є вивчення можливостей розливу нарзанів, зокрема залізистих 4 родовищ та 3 родовищ вуглекислих вод інших типів, жодна з яких на даний час не розливається. Найбільша кількість нарзанів серед країн Карпатського регіону представлена в Польщі (11 курортів, 11 розлитих вод).

Основні бальнеологічні ресурси Свалявської КРЗ представлені 10 освоєними родовищами (34 водопрояви) середньомінералізованих (від 5 до 10 г/л) та високомінералізованих (25 г/л) вуглекислих гідрокарбонатних натрієвих вод чотирьох типів - Боржомі, Поляно-Квасівського, Віші, Криниця (курорт Поляна: санаторії “Поляна”, “Сонячне Закарпаття”, “Квітка полонини”, “Кришталеве джерело”, 10 розлитих вод), що найбільш відомі за межами Закарпаття та практично не мають собі аналогів в Карпатському регіоні (группа подібних вод 6 курортів Словаччини та 6 розливних вод маломінералізовані). Як відомо олужнююча дія цих, так званих лужних вод, зумовлюється перш за все вмістом гідрокарбонатів. Однак особливістю хімічного складу закрпатських лужних вод є наявність борної кислоти , що зумовлено їх геологічним походженням із пісковиків. Одним із напрямків використання бальнеоресурсів цієї зони є проведення подальших досліджень по вивченню лікувальних властивостей цієї групи вод.зокрема подальшого обгрунтування бактерицидних властривостей бору для розширення показань їх використання при кампілобактерному інфікуванні при захворюваннях шлунку [7, 8] , вивчення можливостей розливу лікувальної високомінералізованої MB Пасіка (аналогу Зубер-3, Польща) та виготовлення ії сухої солі. Необхідним є продовження епідеміологічних досліджень по вивченню впливу біологічно активних доз бору в MB на захворюваність місцевого населення, що постійно вживає ці MB.

Цінні бальнеоресурси Іршавської КРЗ - Іршавське родовище метанових термальних йодобромних вод (18 основних водопроявів) доси не освоєні і не використовуються з лікувальною метою. Необхідне подальше вивчення їх лікувальної дії для створення реабілітаційних відділень, а також курорту.

Для Берегівської КРЗ, де зосереджена найбільша кількість термальних вод (25 основних водопроявів, переважно свердловин) найбільш доцільним є подальше освоєння 4 родовищ термальних вод - будівництво басейнів різних типів, створення у перспективі курорту, а також вивчення можливотей розливу єдиних на Закарпатті сульфатних вод (водопрояви в с.Бакта) та йодобромної води Гараздівського родовища. Найбільш відомі лікувальні сульфатні води в країнах Карпатського регіону курортів Моршин (Львівська область), Іновроцлав (Польща), Будапешт (Угорщина), 4 із яких розливається (Гуняді Янош, Ігмонді Янош та ін).

Подальше розширення використання бальнеологічних ресурсів Хустсько-Виноградівської КРЗ (4 родовища, 46 основних водопроявів, переважно джерел) може іти в напрямку створення на базі Шаянського (курорт Шаян) та Велятинського родовищ (місцеві термальні купелі) багатопрофільного курорту.

Для Тячівської КРЗ, основні бальнеоресурси якої скаладють 9 родовищ MB із (39 водопроявів, переважно джерел), із яких освоєно тільки 3, основним напрямком є відновлення куротної зони Усть-Чорна, більш широке використання сульфідних вод та розсолів Тереблянського родовища для створення курорту на базі існуючих лікувально-оздоровчих закладів (водолікарня “Теребля”, “Чорні води”), вивчення можливостей розливу вуглекислих вод 3 родовищ. Перспективним є також створення на базі Солотвинських солекопалень та соляних озер багатопрофільного курорту Солотвино для захворювань органів дихання, руху та опору, неврологічних, судинних, гінекологічних, шкіри.

В Рахівській КРЗ, основні бальнеоресурси якої представлені 9 родовищами MB з найбільшою кількістю виходів, переважно джерел MB (78 водопроявів, із них 69 джерел), освоєно тільки 2. Основним напрямком є подальший розвиток та розширення профілю курорту Кваси на базі достатньо рідких в Карпатському регіоні миш’яковистих вод (курорти Кудова Здруй, Польща; Парадфюрде, Угощина; Ватра-Дорней, Румунія), за рахунок питного використання миш’яковистих вод при гастроентерологічний, гематологічній та ендокринній патології, відродження курорту Кобилецька Поляна, подальше вивчення питання можливотей розливу найбільшого зосередження на теріторії Закарпаття вуглекислих вод-буркутів 6 родовищ.

Таким чином, представлені матеріали курортно-рекреаційного зонування свідчать про те, що із 62 родовищ мінеральних вод - основних лікувально-оздоровчих та рекреаційних ресурсів Закарпаття - на сьогодні освоєно тільки 28 (45%), причому найменш освоєними є гірські райони з найбільшою кількістю бальнеоресурсів-Міжгірський (із 9 неосвоєних 7), Тячівський (із 9 неосвоєних 6), Рахівський (із 9 неосвоєних 7 родовищ). На основі комплексного вивчення рекреаційної інфраструктури, особливостей природних та економічних можливостей кожної зони, стану освоєння їх бальнеоресурсів визначені основні медичні аспекти їх використання. та найближчі перспективи. Раціональне та широке використання бальнеоресурсів залишаеється однією з основних соціальних задач регіону, про що свідчить і проведене обгрунтування економічної ефективності рекреаційної галузі для Закарпаття [9]. На основі проведених розробок спільно з обласною Держадміністрацією, Об, єднанням “Закарпаткурорт” створені дві WEB-сторінки www.sankur.uzhgorod.ua, будуть видані довідникові матеріали “Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття”, довідник-2000 “Бальнеологічні курорти та мінеральні води країн Карпатського регіону”.

Жорстка конкуренція та нестабільність сучасного ринку стосуються повною мірою і системи рекреації, відновлювального лікування в умовах курортів і потребують постійного прийняття оперативних організаційних рішень, які дозволяють швидко адаптуватися до зростаючих умов та запитів ринку. Для прийняття таких рішень перш за все необхідні максимально повна та оперативна інформація - організаційна схема, що основана на сучасних інформаційних технологіях. Інформаційна мережа Internet повністю задовільняє цій вимозі, забезпечуючи найбільш ефективний обмін інформацією.

На сьогодні дані про курорти у світовій мережі WWW, в тому числі на Україні, різноманітні і не завжди однозначні. В той же час інформація про реабілітацію та лікування має свою специфіку і надзвичайно відповідальна, адже являє собою не просто цікаву інформацію, а орієнтує хворих на можливе одужання, дає їм надію.

Аналізуючи наш досвід відображення інформації про курорти Закарпаття на Web-сторінках, можна вже зробити певні висновки.

До загальних вимог щодо розміщення інформації у WWW, на наш погляд, слід віднести:

- конкретність, лаконічність та простоту викладення кожного фрагменту інформації на сайті;
- враховуючи різний рівень технічних можливостей користувачів, обсяги ілюстративного графічного та особливо фото-матеріалу необхідно представляти в розумних межах;
- орієнтуючись на потенційних споживачів інформації, відповідною повинна бути і мова - як мінімум, українська, англійська, російська.

Інформація, що подається в мережу, звичайно, носить винятково індивідуальний характер. Однак, на наш погляд, відображення певного мінімального обсягу даних обов’язкове. До цих розділів належать:

- коротка загальна кліматично-географічна характеристика зони курорту та бажано приблизне розташування на території країни-південь, північ, центр, захід, схід;
- статистичні дані функціонування курорту, дуже коротко - історію його створення;
- адміністративна сторінка;
- перелік природних лікувальних факторів курорту з коротким описанням механізму їх лікувальної дії;
- медичні показання потрібно викладати коротко, без надмірної деталізації, у відповідності з міжнародною класифікацією захворювань (для відповіді на конкретні запити необхідно вказати e-mail);
- перелік послуг, які можуть надаватися на курорті, включаючи лікувальні, рекреаційні та ін з указаниям вартості одного дня перебування на курорті;
- точна адреса з вказанням транспортного доступу;
- E-mail, поштова адреса, телефон, факс - для отримання більш детальної інформації.

Література

1. Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання / за ред. М.В.Лободи, Л.П. Киртич /. - Ужгород, 1997.-175 с.
2. Торохтин М.Д., Билак СП, Кирей Е.Я. и др. Лечебные минеральные воды Закарпатья Перспективные месторождения минеральных вод // Гидроминеральные ресурсы УССР: Атлас-карта, Киев, 1971. - С.157-170.
3. Санаторно-курортное лечение-99: Справочник / под ред. проф. Г.Н.Пономаренко. - Санкт-Петербург: Человек, 1999. - 208 с.
4. Mulik Jan.Dejny kupelov a kupelnictva na Slovensku: Osveta. - Martin. - 1981. - 183 P.
5. Крічфалуший В.М., Лемко 1С, Джумурат 1.Й. та ін. Нові підходи в раціональному використанні мінеральних ресурсів Закарпаття // Науковий вісник Ужгородського університету: серія Медицина. - Ужгород, 1998.- вип 6. - С.117-118.
6. Вайнагій В.М., Лемко 1С, Брич В.Д. Шляхи використання бальнеоресурсів Закарпаття у відновлювальному лікуванні // Науковий вісник Ужгордського університету: серія Медицина. - Ужгород, 1998. - С.28-30.
7. Марусанич Б.Н, Михалко Т.М., ЛигирдаА.Ги др. Влияние комплексной курортной терапии на елиминацию campilobacter pylori из слизитой оболочки желудка у больных язвенной болезнью двенадцатиперсной кишки // Актуальные вопросы санаторно-курортного лечения: Матер. научн. практ. конф. - Ужгород, 1990. - С.49-50.
8. Гайсак М. О. До питання про питний прийом борних мінеральних вод // Науковий вісник Ужгородського університету: серія Медицина.- Ужгород, 1998.-С31-37.
9. Гоблик В.В., Ричик Л.І., Петровці М.М.Економічні аспекти наукових принципів використання гідромінеральних ресурсів в умовах трансформації економіки // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина. - Ужгород, 1998. - вип 6.- С.57-67.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.