Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Ломтєва С.Р.
Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції
«Сучасні проблеми і перспективи економічної динаміки»
(м. Умань, 30 листопада - 1 грудня 2017 р.)
Умань: ВПЦ «Візаві», 2017. - 364 с. - C.292-294.

Теоретичні аспекти інституціоналізації туризму

Туризм вважають особливим феноменом ХХ-ХХІ ст. Сьогодні визнається значущість туризму як особливого соціокультурного феномена, що сприяє взаємопроникненню культур; спроможний виступати інструментом формування толерантності, єдності, взаєморозуміння.

Усвідомлюючи місце та роль туризму в житті суспільства, вчені гуманітарних наук досліджували певні аспекти цього явища.

У соціологічній науці туризм вивчається в межах однієї з наймолодших галузей соціології - соціології туризму, яка вивчає структуру, функціонування та розвиток туризму як суспільного явища в його зв'язку із соціальними, політичними, економічними та культурними сферами суспільства [1, с.167]. В соціології туризму доречним стає аналіз об'єктів та суб'єктів туристичної діяльності, а також основних функцій туризму.

Звертаючись до поняття «соціальний інститут туризму», визначаємо його як форми організації і регулювання суспільного життя, що історично склалися, які забезпечують виконання життєво важливих для суспільства функцій, включають сукупність норм, ролей, розпоряджень, зразків поведінки, спеціальних установ, систему контролю [5, с.105]. Соціальний інститут туризму можна розглядати також як види соціальних взаємодій в сфері туристичної діяльності [4, с.215].

З соціологічного погляду туризм можна визначити як здійснення туристської активності та організацію туристичної діяльності, що спрямована на задоволення рекреаційних, пізнавальних та духовних потреб особи шляхом переміщення соціальних суб'єктів у соціальному просторі. Туристська активність розуміється як подорожі по країні або виїзд за кордон соціальних суб'єктів з метою безпосереднього задоволення своїх фізичних, пізнавальних, оздоровчих, спортивних, ділових, релігійних, духовних та інтелектуальних потреб. А туристична діяльність - це діяльність підприємств, установ, організацій, фірм на туристичному ринку, спрямована на задоволення потреб суб'єктів туризму [2, с.143].

Будь-яка діяльність, яку організовує й удосконалює людина, має певну соціальну функцію або кілька функцій. Л. Кривега та О. Головашенко виділяють такі функції туризму [2, с.143]:

- функція соціалізації, яка полягає в тому, що туризм з притаманними йому засобами пов'язує людину з суспільством, справляє на неї багатосторонній вплив, відновлюючи її фізичні сили, духовний світ;
- виховна функція тісно пов'язана з пізнавальною, сутність якої полягає в наданні можливостей пізнання навколишнього світу, накопичення досвіду, формування світогляду, підвищення рівня знань та практичних навичок, що, своєю чергою, сприяє розвитку науки, мистецтва, культури і є важливим чинником суспільного розвитку;
- компенсаційна та катарсична функції. Туризм ідеально відтворює витрачені людиною під час повсякденної рутини емоційні та фізичні сили, разом з релігією, мистецтвом, а подекуди і соціально неконструктивними видами діяльності - наркоманією, алкоголізмом. З компенсаційною функцією пов'язана катарсична («така, що очищує»), яка знімає насамперед емоційну напруженість;
- гедоністична та розважальна функції. Гедоністична функція туризму полягає в підвищенні ступеня задоволення людей своїм буттям. Даючи насолоду і будучи засобом відпочинку, туризм може якоюсь мірою розважити людину. В цьому полягає розважальна функція туризму;
- гуманістична функція. Гуманістична функція визначається тим, що ми розглядаємо туризм як засіб для реалізації міжособистісних відносин, форму міжособистісних комунікацій.

Інші автори пропонують також розрізняти такі функції туризму:

- пізнавальна функція. У подорожі чоловік пізнає навколишній світ як логічними, так і чуттєвими засобами. При цьому логічне пізнання включає мислення і пам'ять, а пізнання - відчуття, сприйняття, уявлення;
- соціально-комунікативна функція визначається як можливість учасників подорожі спілкуватися один з одним у неформальній обстановці без виробничої субординації, обліку соціального статусу, віку, національності, громадянства та інших ознак, вказують на відмінності людей;
- естетична і емоційно-психологічна функції. Під естетичною функцією туризму розуміється можливість насолоджуватися красою природи, творіннями архітекторів, скульпторів, художників, що надається в туристичній подорожі;
Палестина - творча функція. Величезний творчий потенціал туристичної подорожі полягає в тому, що його учасники виходять за рамки стереотипного існування, відволікаються від побутових дрібниць, зосереджуються на розв'язанні нових проблем. Передусім сюди відносять: наукові відкриття; прозаїчні і віршовані твори, як художні, так і документальні та науково-популярні; винахід нових зразків спорядження, одягу, взуття, транспортних засобів; нових продуктів харчування для різних видів туризму; нові засоби і методи навчання людей - учасників активних і спортивних подорожей;
- паломницька функція. Паломництвом називаються мандри з метою здійснення поклоніння святим місцям. Назву цей вид туризму одержав від звичаю християнських паломників привозити з Палестини пальмову гілку;
- оздоровча, або рекреаційна функція. Туризм як різновид рекреації, активного відпочинку сприяє зміцненню здоров'я людини, відновленню її працездатності і як наслідок - підвищенню продуктивності суспільної праці.

Список використаних джерел

1. Горський С.В. Соціологія туризму / С.В. Горський // Філософія туризму. - К: Кондор, 2004. - 268 с.
2. Кривега Л.Д. Туризм як одна із форм соціалізації людини / Л.Д. Кривега, О.В. Головашенко // Постметодика. - 2000. - №7-8(45-46).
3. Миронов Ю.Б. Інституціоналізація як соціально-економічний феномен / Ю.Б. Миронов, М.І. Миронова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Економічні науки. - 2016. - Вип.17(3). - С.9-11.
4. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: підручник / Т.Г. Сокол; за заг. ред. В.Ф. Орлова. - К: Грамота, 2006. - 264 с.
5. Сапєлкіна 3.П. Рекреаційно-освітня функція туризму / З.П. Сапєлкіна[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/sapelkina2.htm.






Booking.com

© 2002-2018 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.