Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Лисакова І.В.
Матеріали VIІI Міжнародної науково-практичної конференції
"Управління проектами: проектний підхід в сучасному менеджменті".
(12-13 жовтня 2017 р.). - Одеса: ОДАБА, 2017. - 295 с. - С.270-274.

Підготовка фахівців до управління проектами в сфері культури та дозвілля

управління проектами в сфері культури та дозвілля Характер управління проектами в сфері культури має істотні відмінності, що ведуть за собою відмінності в підготовці фахівців [1].

По-перше, слід відзначити особливі цілі проектів в галузі культури: це пропаганда високих культурних зразків, створення умов для творчості професійних кадрів культури та мистецтва, для їх професійного зростання, а також сприяння розвитку жанрів професійної та аматорської творчості.

По-друге, слід відмітити, що структура культурних індустрій відрізняється дуже великою різноманітністю можливих проектів, в яких майбутній фахівець може брати участь. Це проекти в сфері концертної та театральної справи, робота з художніми та аматорськими колективами, робота в промоутерських компаніях, творчих об’єднаннях, різних підприємствах розважально-видовищного напряму та ін. Це, в свою чергу, веде за собою відмінності у фінансуванні, оскільки підприємства означених напрямів за організаційно-правовою формою можуть бути комерційними та некомерційними. В даній сфері існують також досить гнучкі індикатори ефективності процесів управління діяльністю як самої організації, так і окремих проектів в їх рамках.

Управління проектами в сфері культури та дозвілля являє собою сполучення управління художнім процесом, організаційною та економічною діяльністю. Метою будь-якого культурного проекту є формування сприятливих умов для створення, пропаганди та розповсюдження культури водночас з досягненням певного економічного результату. Вирішення цих задач нерозривно пов’язане з підвищенням культури обслуговування та задоволення культурних потреб населення. Отже, першим завданням у підготовці фахівців до управління проектами у сфері культури та дозвілля є утвердження в них думки, що необхідне дотримання балансу між соціальними та бізнесовими інтересами, а точніше, що відтворення в своїй діяльності місії провідника культури має передувати прогнозам економічної ефективності проекту.

З попереднім завданням пов’язується задача визначення самих критеріїв ефективності проекту. Тут відображується зв'язок між цілями проекту та передбачуваними результатами, прогнозується баланс можливої вартості художнього чи культурного продукту та фінансових інтересів організації. Зрозуміло, що перекіс в той чи інший бік є загрозливим для проекту: в одному випадку він перестає бути культурним, а в іншому - комерційно вигідним. Це вимагає від управлінців уміння прогнозувати результат діяльності, за якого принцип «спочатку почнемо битву, а там подивимось…» не має права на життя. Тому формування прогностичних здатностей майбутнього фахівця є важливою складовою його підготовки до управління проектами.

Ці здатності формуються значним чином на інтуїтивному передбаченні потреб потенційної аудиторії культурного чи дозвіллєвого проекту. Інтуїція дозволяє не просто започаткувати «правильний» проект, що буде користуватися попитом, а й передбачити його життєвий цикл, управляти змінами. Інтуїція дозволяє дати публіці те, чого вона поки що навіть не уявляє, те, що вона захоче дивитися чи слухати найближчим часом. Ця здатність ґрунтується на широкому кругозорі, на зацікавленні загальними культурними процесами в країні та світі, на орієнтуванні в соціально-політичному житті суспільства. Тому розширення культурного обрію управлінців в сфері культури та дозвілля має стати першочерговою задачею їх професійної підготовки.

Наступною задачею є розвиток умінь з пошуку фінансування. Найбільш розповсюдженою схемою для більшості початківців є звернення до спонсорів. На жаль, на даному етапі в процесі підготовки фахівців мало уваги звертається на використання коштів з місцевих бюджетів, коштів недержавних громадських організацій, фондів. Слід звернути увагу також на впровадження новітніх схем та технологій фандрейзінгу, таких як безконтактні пожертви, методи збору коштів через пристрої доповненої реальності, візуальні ефекти, а також благодійні організації. Такі способи допомагають зробити фандрейзінг більш технологічним, а отже, більш ефективним. В цьому зв’язку слід також звернути увагу на програми психологічної підготовки майбутніх менеджерів до проведення фандрейзінгових операцій. Уміння знаходити потенційних партнерів, вигідно характеризувати проекти, миритися з відмовами і знов переконувати інвесторів потребують підготовки у формі тренінгів, аналізу ситуацій задля психологічного захисту.

Не менш важливою задачею є формування та управління кадрами в межах проектних груп. Майбутній фахівець в управлінні проектами та програмами в галузі культури і дозвілля має не просто знати методи ефективної організації роботи творчого та допоміжного складу продюсерської групи, а й знаходити дуже своєрідні шляхи підтримання атмосфери творчого проекту, гнучкі засоби впливу на творчі особистості діячів культури та мистецтва, що є учасниками проекту. Для цього потрібна саме художня компетентність, здатність бачити в певних людях потенціал, розвивати його, формувати професійні якості майбутніх «зірок».

Слід відзначити, що в європейських країнах сформувалися цікаві принципи управління проектами в сфері культури та дозвілля, на які цілком можна орієнтуватися. Серед них можна виділити такі:

- глобальне бачення міжнародного культурного сектору, приділення особливої уваги ринкам, що розвиваються;
- розуміння актуальності державної культурної політики на місцевому та міжнародному рівнях;
- розуміння соціальної ролі культури у зв’язках між народами та презентації рідної країни міжнародній спільноті;
- вивчення впливу новітніх технологій на художню творчість (як професійну, так і аматорську) та виконавське мистецтво.

Одним з корисних елементів досвіду, який можна використати, є впровадження уявлення про проектну групу як про «інституційну сім’ю» [2]. Спільне бачення культурної організації, що здійснює проект, довгострокових стратегічних відносин всередині неї - це один з перших кроків до успіху культурного проекту. Навіть інвестор чи спонсор, аудиторія проекту, постачальники та суміжники - це не «зацікавлені сторони», а члени спільноти, співтворці проекту. Ця співучасть всіх сторін є не щасливою випадковістю, а результатом спільних зусиль. І саме це спонукатиме людей закохатися у культурний проект, водночас підвищуючи його ринкову позицію.

Список літератури

1. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учебное пособие / Под общ. ред. И.И. Мазура. - 2-е изд. - М.: Омега-Л, 2004. - 664 с.
2. Accademia Teatro alla Scala [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.accademialascala.it/en/.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.