О.П. Мельник,
Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля
Міжнародна науково-практична конференція
Київський національний університет культури і мистецтв
4–6 червня 2004 р.
ІНДУСТРІЯ ДОЗВІЛЛЯ В ГОТЕЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Розвиток індустрії дозвілля на сучасному етапі впливає на структурні зрушення в
економіці країн, які мають значні природно-рекреаційні і історико-культурні
ресурси. Для їх освоєння активно використовують як вітчизняні так і іноземні
інвестиції в галузі, що обслуговують індустрію дозвілля якою є готельне
господарство.
В економіці розвинутих країн індустрія дозвілля сьогодні характеризується
виключно високою наукоємкістю, тому реальністю стають підприємства готельного
господарства, де обслуговування частково автоматизоване з використанням
інформаційних систем і технологій.
Якщо розглядати основні вимоги до готелів, мотелів, кемпінгів, туристичних баз
України у всіх категоріях підприємств обов’язково передбачаються такі заклади
дозвілля, як відеосалони, ігрові автомати, кінотеатри або кіноплощадки, ігрові
площадки для дітей, площадки для ігор.
Згідно Угоди про проведення узгодженої політики в області стандартизації,
метрології та сертифікації держав учасниць СНД, у березні 1996 р. Держстандарт
України видав наказ про введення на всій території з 1 січня 1997 р.
міждержавних стандартів у сфері надання послуг населенню, в тому числі у
підприємствах готельного господарства.
Міжнародним стандартом класифікації підприємств готельного господарства визнаний
російський державний стандарт, до якого залучилась і Україна. Проте
матеріально-технічна база, підприємств готельного господарства в Росії і Україні
є не однаковою.
В російський готельний ринок прийшов іноземний капітал світових готельних
корпорацій: «Марко Поло», «Пульман», «Хілтон», «Шератон» та інші, що дозволило
підвищити комфортність матеріально-технічної бази готельних господарств, яка
наближається до європейських і світових стандартів.
В Україні тільки в останні два роки намітилась тенденція збільшення кількості
підприємств готельного господарства але в основному за рахунок приватного
сектору. Якщо розглядати доходи від експлуатації готельних господарств і інших
місць розміщення, то в Україні за станом на 01.01.2003 року вони в порівняні з
1995 роком збільшились більше як в 4 рази, на нашу думку за рахунок цінової
політики.
Реальністю стають підприємства готельного господарства, де обслуговування
частково автоматизоване з використання інформаційних систем і технологій. В
Україні процес автоматизації розпочався, але це в свою чергу потребує проведення
комплексної модернізації їх матеріально-технічної бази, що вимагає викладення
інвестицій і державної підтримки у тому числі у вигляді соціальних гарантій менш
соціально захищеного населення.
У сучасних умовах необхідно залучати додаткові ресурси в сферу послуг, для
впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Це в свою чергу дає
можливість розширити перелік нових видів і форм обслуговування, підвищення
якості послуг, що тісно пов’язані з технічними засобами.
Зруйновані міжрегіональні зв'язки, не розроблені регіональні та міжрегіональні
програми розвитку готельного господарства. Повністю відсутня рекламна діяльність
окремих регіонів, як на державному так і на світовому рівнях. Невідповідність
якості надаваних готельних послуг ціновій політиці, що проводять окремі
господарства, хоча не можливо обійти увагою в даному випадку існування значного
податкового тиску і відсутність пільгового оподаткування. Неврахування
державними органами управління готельним господарством, все зростаючої
конкуренції збоку інших засобів розміщення (приватні будинки, квартири, інші).
Широка рекламна діяльність особливо в засобах телебачення і радіо вітчизняних
турфірм відпочинку за кордоном. Все це є негативним явищем в розвитку готельної
індустрії.
