Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Костянтин Мезенцев, Ірина Скриль
Часопис соціально-економічної географії. - 2010. - №8(1). - С.85-90.

Оцінка впливу чинників розвитку туристично-рекреаційної діяльності в Харківській області

Стаття розглядає методи дослідження туристично-рекреаційної діяльності та їх практичне застосування на прикладі Харківської області. Основну увагу приділено результатам кореляційного та факторного аналізу чинників, які впливають на розвиток туристично-рекреаційної діяльності в регіоні. Проаналізовано вплив чинників на розвитку туристично-рекреаційної діяльності в адміністративних районах Харківської області.

Ключові слова: туристично-рекреаційна діяльність, кореляція, факторний аналіз, ступінь впливу.

Актуальність теми дослідження. В сучасному світі туризм відноситься до найбільш потужних, динамічних галузей господарства регіонів. Він створює необхідні умови для стійкого розвитку, сприяючи політичній та екологічній безпеці, підвищенню рівня життя, збереженню навколишнього середовища. Утвердження України як європейської держави вимагає розвитку туристично-рекреаційної сфери. Сучасна парадигма організації дозвілля зумовлює підвищений попит на туризм саме в тих регіонах, де зберігається культурна, соціальна, побутова самобутність нації, місцевої громади. До таких територій належить і більшість регіонів України. Україна завдяки багатству історико-культурних, рекреаційних, соціально-економічних ресурсів має всі істотні передумови для інтенсивного розвитку туристично-рекреаційної галузі.

В той же час як складна поліфункціональна соціально-географічна система, туризм знаходиться під впливом багатьох чинників, які необхідно враховувати при організації туристично-рекреаційної діяльності. Виділяють дві групи таких чинників: зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні) [4, с.19]. До зовнішніх чинників, що впливають на туризм через зміни в житті суспільства, відносять природно-географічні, культурно-історичні, економічні, соціальні, демографічні, політико-правові, екологічні. До внутрішніх чинників в першу чергу відносяться матеріально-технічні - розвиток засобів розміщення, транспорту, закладів харчування, санаторно-курортного господарства, роздрібної торгівлі тощо.

Наявність природних та історико-культурних ресурсів, можливість їх використання суттєво впливають на масштаби, темпи і напрями розвитку туризму. Вони обумовлюють вибір туристами того чи іншого регіону для відвідування і мають незмінну цінність. Значний вплив на туристично-рекреаційну діяльність мають економічні чинники. Існує пряма залежність між економічним розвитком держави, доходами її громадян та кількістю подорожуючого населення. Від економічного стану держави залежить і рівень розвитку інфраструктури туризму. Стан матеріально-технічної бази санаторно-курортних закладів, готелів, закладів харчування є важливими чинниками розвитку туристично-рекреаційної діяльності. Крім того, на розвиток туризму впливають демографічні чинники: чисельність населення, півень урбанізації, віковий склад тощо. Прослідковується пряма залежність між цими показниками та інтенсивністю туристичних потоків. Чим вище показники щільності населення, частки міського населення, тим інтенсивнішими є туристичні потоки.

На розвиток туристично-рекреаційної діяльності впливають також рівень освіти, культури населення, його естетичні потреби. Людина з високим рівнем освіти і культури використовує вільний час для пізнання в процесі туристичної подорожі довкілля, історії, побуту, мистецтва своєї країни та інших.

Отже, туристично-рекреаційна діяльність в кожному регіоні має певні особливості через вплив окремих чинників. Харківська область не входить до групи лідерів з розвитку туристично-рекреаційної діяльності, але має значні перспективи розвитку туристично-рекреаційної галузі. Тому визначення чинників та оцінка їх впливу на туристично-рекреаційну діяльність в адміністративних районах Харківської області є актуальними і можуть бути використані для розробки програм розвитку туризму в регіоні.

Метою статті є аналіз впливу чинників розвитку туристично-рекреаційної діяльності із застосуванням методів кореляційного та факторного аналізу.

Основна частина. В даному дослідженні факторний аналіз використовувався таким чином. Було обрано 18 показників, що характеризують розвиток туристично-рекреаційної діяльності в адміністративних районах Харківської області:

- 1, 2 - протяжність автошляхів з твердим покриттям і забезпеченість ними районів;
- 3, 4 - кількість готелів та інших місць для короткотермінового проживання з номерним фондом;
- 5, 6 - кількість санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку та місць в них;
- 7 - кількість закладів харчування;
- 8, 9, 10 - демографічні показники;
- 11 - середньомісячна заробітна плата найманих працівників;
- 12, 13, 14 - кількість історико-культурних пам’яток;
- 15 - наявність геологічних пам’яток природи;
- 16, 17 - площа заповідних територій та відсоток заповідності;
- 18 - кількість ліцензованих туристичних підприємств.

На першому кроці ми встановлюємо зв’язок між кількістю підприємств, що здійснюють туристичну діяльність в адміністративних районах області (показник 18) та всіма іншими показниками, тобто проводимо кореляцію, визначаючи коефіцієнт кореляції. В результаті розрахунків встановлюємо залежність між кількістю туристичних підприємств та всіма іншими показниками. Ця залежність показана на графіку кореляції (табл. 1).

Таблиця 1

Результати кореляційного аналізу показників, що характеризують вплив чинників
Показники, що впливають на розвиток туристично-рекреаційної діяльності Кількість туристичних підприємств
Протяжність автошляхів з твердим покриттям 0,30
Забезпеченість районів автошляхами з твердим покриттям -0,04
Кількість готелів та інших місць розміщення туристів 0,10
Кількість номерів у готелях 0,39
Кількість санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку 0,49
Кількість місць у санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку 0,71
Кількість закладів харчування 0,65
Кількість наявного населення 0,79
Кількість міського населення 0,79
Кількість сільського населення 0,65
Середньомісячна заробітна плата найманих працівників 0,43
Кількість пам’яток історії та мистецтва 0,51
Кількість пам’яток археології 0,14
Загальна кількість історико-культурних пам’яток 0,41
Кількість геологічних пам’яток 0,48
Площа територій природно-заповідного фонду 0,39
Забезпеченість територіями природно-заповідного фонду 0,28

Як видно з графіку кореляції, найбільш суттєво впливають на туристично-рекреаційну діяльність наступні показники: 8 - кількість наявного населення, 9 - кількість міського населення, 10 - кількість сільського населення, 7 - кількість закладів харчування.

Далі ідуть показники наявності історико-культурних ресурсів, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, а також розмір заробітної плати. Найменше з кількістю туристичних підприємств корелюють показники природно-заповідного фонду та автошляхів з твердим покриттям.

Наступний крок - обрахунок дисперсії кожного з факторів, яка дорівнює сумі квадратів факторних навантажень усіх показників на кожний фактор (табл. 2).

Таблиця 2

Результати обрахунку дисперсії для визначення оптимальної кількості факторів
Eigenvalue % Total Cumulative Cumulative
7,808698 45,93352 7,80870 45,9335
2,502901 14,72295 10,31160 60,6565
1,969837 11,58728 12,28144 72,2437
1,656154 9,74208 13,93759 81,9858
0,606637 3,56845 14,54423 85,5543
0,581938 3,42316 15,12617 88,9774
0,567495 3,33821 15,69366 92,3157
0,400610 2,35653 16,09427 94,6722
0,322773 1,89867 16,41704 96,5708
0,208030 1,22371 16,62507 97,7946
0,154156 0,90680 16,77923 98,7014
0,102060 0,60035 16,88129 99,3017
0,054751 0,32207 16,93604 99,6238
0,036233 0,21313 16,97228 99,8369
0,021316 0,12539 16,99359 99,9623
0,006409 0,03770 17,00000 100,0000

Наведені у таблиці факторного аналізу показники дають змогу вирішити питання, яка кількість факторів є оптимальною для нашого дослідження. З першого стовпчика за критерієм Кайзера обираємо тільки фактори із дисперсією більше 1. Враховується те, що, якщо фактор не виділяє дисперсію, еквівалентну хоча б дисперсії одного показника, то він відкидається. У нашому досліджені варто зберегти чотири фактори. З четвертого стовпчика за кумулятивним відсотком як визначальні обираються ті фактори, що сумарно охоплюють приблизно 3 чверті вихідної інформації (75 % - кумулятивний відсоток). У нашому випадку перші чотири фактори пояснюють 81,98 % загальної дисперсії, отже саме на чотирьох факторах варто зупинитись.

Крім того для вирішення питання, яка кількість факторів є оптимальною користуємося критерієм “кам’янистого осипу” Кеттеля і будуємо графік дисперсії, на якому знаходимо таке місце, де зменшення власних значень зліва направо максимально уповільнюється (рис. 1). Передбачається, що справа від цієї точки розміщується лише “факторіальний осип”. Відповідно до цього критерію в нашому дослідженні можна залишити 4 фактори.

Графік «кам’янистого осипу» Кеттеля
Рис. 1. Графік «кам’янистого осипу» Кеттеля

Далі, визначивши кількість факторів (4), необхідно здійснити процедуру обернення осей координат, обравши варімаксний спосіб обернення. Отримуємо такі результати (табл. 3).

Таблиця 3

Факторні навантаження показників, що характеризують вплив чинників розвитку туристично-рекреаційної діяльності в Харківській області
  Factor Factor Factor Factor
Var1 0,319339 0,243127 0,460389 0,666514
Var2 0,209056 0,622918 0,131254 -0,494951
Var3 -0,137946 0,065656 0,824670 0,172285
Var4 0,178741 -0,222841 0,907641 0,149481
Var5 0,868417 -0,130572 -0,063735 0,185325
Var6 0,928022 -0,066082 -0,069516 0,037774
Var7 0,522862 0,015205 0,695021 0,346189
Var8 0,811515 0,059336 0,391844 0,303001
Var9 0,776201 0,105092 0,371503 0,305271
Var10 0,801656 0,013353 0,432444 0,292076
Var11 0,294481 -0,107217 0,715989 -0,103047
Var12 0,577034 0,015455 0,138315 0,691121
Var13 0,111667 0,063783 0,140230 0,849775
Var14 0,442940 0,039650 0,158033 0,857790
Var15 0,270427 -0,392200 0,556027 0,367061
Var16 0,097070 -0,905382 0,258667 -0,037317
Var17 -0,005505 -0,855450 -0,023527 -0,266869
Expl.Var 4,700051 2,260204 3,656631 3,320705
Prp.Totl 0,276474 0,132953 0,215096 0,195336

Аналіз отриманих результатів розпочинаємо із визначення, які конкретні показники становлять зміст кожного фактора. Показник включається до того фактора, факторне навантаження на який є найбільшим. Якщо факторні навантаження показника на кожний з факторів менші за 0,7, то цей показник варто виключити з аналізу, оскільки він є статистично незначущим. У нашому випадку перший фактор формують показники V5, V6, V8, V9, V10 (кількість санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку та місць в них, кількість населення в області); другий фактор - показники V16, V17 (природно-заповідний фонд області); третій фактор - V11 (доходи населення); четвертий фактор - V13, V14 (історико-культурні ресурси).

Якщо ж розмістити фактори за силою впливу на розвиток туристично-рекреаційної діяльності, то на першому місці будуть показники населення та санаторно-курортного господарства; на другому місці - доходи населення, готельне та ресторанне господарство; на третьому місці - історико-культурні ресурси; на четвертому - наявність територій природно-заповідного фонду.

Отже, на розвиток туристично-рекреаційної діяльності в Харківській області найбільший впив мають:

- демографічні фактори та стан санаторно-курортного господарства (33,72 %),
- рівень доходів населення та стан готельного та ресторанного господарства (26,24 %),
- наявні історико-культурні ресурси (23,82 %),
- території природно-заповідного фонду (16,22%).

Третім кроком став обрахунок факторних ваг, тобто, який фактор в яких районах Харківської області найбільше виражений (табл. 4). Найбільший вплив мають фактори з показниками 0,9 і вище. Показники зі знаком «-» означають найменший вплив (прояв) даного фактору. Значення показників, наближені до 0, співпадають із загальнообласними.

Таблиця 4

Факторні ваги
  Factor1 Factor2 Factor3 Factor4
Балаклійський -0,225745 -0,83487 2,53147 0,50011
Барвінківський -0,718181 -0,03932 -0,07735 0,44878
Близнюківський -0,693731 0,08388 -1,16705 1,56411
Богодухівський 0,453424 0,37833 -1,02732 0,42844
Борівський -0,513210 0,21261 -0,66741 -0,57849
Валківський -0,552853 0,87538 0,08685 0,15753
Великобурлуцький -0,756961 0,04834 0,57844 -0,18442
Вовчанський 0,875004 -0,87844 -1,62894 1,56187
Дворічанський -0,576449 -0,18665 -0,69075 -0,29254
Дергачівський 1,946496 0,51151 -0,66043 -1,28818
Зачепилівський -0,765012 0,45273 0,23036 -0,27065
Зміївський 0,895872 -2,70768 1,47196 0,12754
Золочівський -0,043300 0,71919 -0,43057 -0,67190
Ізюмський -0,574187 -0,22346 0,91371 1,49345
Кегичівський -0,225196 0,37845 -0,31353 -0,97330
Коломацький -0,135538 0,80152 -0,46126 -2,38586
Красноградський -0,221298 0,80526 1,99945 -1,47544
Краснокутський -0,348187 -0,40822 -0,73713 0,49583
Куп'янський -0,294824 0,63052 1,33515 0,23500
Лозівський -0,074840 0,90034 0,55860 1,53265
Нововодолазький -0,130413 0,28632 -0,60911 0,16791
Первомайський -0,465466 0,27670 0,63774 0,01762
Печенізький -0,265664 -3,24816 -0,86749 -1,78992
Сахновщинський -0,331307 0,79782 -0,44042 -0,01948
Харківський 3,986341 0,75140 0,53802 0,31248
Чугуївський 0,284750 -0,62362 -0,50102 0,87874
Шевченківський -0,529522 0,24009 -0,60198 0,00810

Перший фактор - демографічні показники та стан санаторно-курортного господарства - найбільше проявляється в Харківському районі, а також Вовчанському, Дергачівському, Зміївському. Найменший вплив цього фактора відчувають Зачепилівський, Великобурлуцький, Близнюківський, Барвінківський, Дворічанський райони.

Другий фактор - наявність територій природно-заповідного фонду - найбільший прояв має у Валківському та Лозівському районах, найменший - у Печенізькому, Зміївському, Балаклійському, Вовчанському, Чугуївському районах.

Третій фактор - доходи населення, наявність готелів та закладів харчування - найбільший вплив мають в Балаклійському, Зміївському, Ізюмському, Красноградському, Куп’янському районах; найменший - у Печенізькому, Близнюківському, Богодухівському, Вовчанському, Краснокутському районах.

Четвертий показник - наявність історико-культурних ресурсів - суттєвий вплив має у Вовчанському, Ізюмському, Лозівському, Чугуївському районах; найменше - у Коломацькому, Близнюківському, Красноградському, Печенізькому районах.

Висновки. Таким чином, можна поділити усі адміністративні райони Харківської області за сприятливістю впливу чинників на туристично-рекреаційну діяльність. Найсприятливішим є вплив усієї сукупності чинників на розвиток туристично-рекреаційної діяльності у Вовчанському, Зміївському, Ізюмському, Лозівському, Балаклійському, Валківському, Дергачівському, Красноградському, Куп’янському, Харківському, Чугуївському районах.

Водночас, такі райони, як Барвінківський, Близнюківський, Богодухівський, Борівський, Великобурлуцький, Дворічанський, Зачепилівський, Золочівський, Кегичівський, Коломацький, Краснокутський, Нововодолазький, Первомайський, Печенізький, Сахновщинський, Шевченківський мають несприятливий вплив чинників і розвиток туристично-рекреаційної діяльності в цих районах знаходиться на низькому рівні.

Список використаних джерел

1. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. - К.: «Палітра», 1997. - 130 с.
2. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) - К.: «Альтерпрес», 2002. - 436 с.
3. Мезенцев К.В. Регіональне прогнозування соціально-економічного розвитку: Навчальний посібник. - К.: видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. - 82 с.
4. Организация туризма: Учеб. пособие / А.П. Дурович, Н.И. Кабушкин, Т.М. Сергеева и др.; Под общ. ред. Н.И. Кабушкина - Мн.: Новое издание, 2003. - 632 с.

Константин Мезенцев, Ирина Скрыль. Оценка влияния факторов развития туристско-рекреационной деятельности в Харьковской области

Статья рассматривает методы исследования туристско-рекреационной деятельности и их практическое применение на примере Харьковской области. Основное внимание уделяется результатам корреляционного и факторного анализа показателей, которые влияют на развитие туристско-рекреационной деятельности в регионе. Проанализировано влияние факторов развития туристско-рекреационной деятельности в административных районах Харьковской области.

Ключевые слова: туристско-рекреационная деятельность, корреляция, факторный анализ, степень влияния.

Kostyantyn Mezentsev, Iryna Skryl. Estimation of Factors Influencing of Development of Tourist-Recreation Activity in the Kharkiv Region

Article considers methods of research of tourism-recreational activity and their practical use by the example of the Kharkiv area. The basic attention is given to the results of the correlative and factorial analysis of indices that influence on development of tourism-recreational activity in region. Influence of factors of tourism-recreational activity development in administrative districts of the Kharkiv region is analysed.

Keywords: tourism-recreational activity, correlation, the factorial analysis, degree of influence







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.