Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Мізюк Б.М.
Матеріали наукової конференції "Актуальні проблеми економіки
і торгівлі в сучасних умовах євроінтеграції" (м. Львів, 10-11
травня 2018 р.). - Львів: ЛТЕУ, 2018. - 386 с. - С.210-212.

Інтерактивні технології підготовки фахівців у сфері туризму

інтерактивні технології Зміни та їх прискорення торкаються усіх сфер суспільного життя, особливо характерні для туристичної галузі, та всієї сфери обслуговування, зміни та нові вимоги потребують нових інноваційних технологій, навчальна потреба в якісних нових фахівцях вимагає змінних традиційних підходів та методів здійснення навчального процесу, причому необхідне активне впровадження інноваційних технологій, що приводить до зміни цілей, завдань та умов набуття знань, навиків та умінь. Нові вимоги до результатів навчання і тут на перше місце виступають інтерактивні методи та технології, які забезпечують інтерес до вивчення, засвоєння та практичного застосування отриманих знань.

Слово "інтерактивний" є англійського походження. "Інтер" - це взаємний, "act" - дія. Звідси "інтерактивний" означає взаємодіяти, знаходитись в постійній комунікації, сприяти отриманню певного запланованого результату. Оскільки взаємодіяти можна як з комп'ютером, так і з людиною, то інтерактивне навчання по суті є діалоговим, коли здійснюється постійний контакт в системі "студент —> викладач —> комп'ютер —> студент". Можна сказати, що інтерактивна технологія - це спосіб організації формувати і засвоювати певні знання через послідовність певним чином скомпонованих дій, що полягають в активній міжособовій взаємодії, скерованій на досягнення поставлених цілей. Для того, щоб інтерактивна технологія була ефективною, вона повинна базуватись на таких принципах:

- активність учасників і зворотній зв'язок;
- право кожного учасника на свою позицію і думку;
- рівність позиції кожного учасника;
- довіра між учасниками.

На даний час, якщо мова йде про ступінь засвоєння навчального матеріалу, то за дослідженнями проведеними академією педагогічних наук співвідношення за різними формами навчання можна представити наступною трапецією.

Що є важливим у використанні інтерактивних технологій? Це, перш за все, спілкування. Інтерактивна технологія не змінює основного змісту навчання. Вона лише змінює форми, та способи скеровані на активний обмін інформацією, що базується на взаємодії і взаєморозумінні учасників. При цьому розглядаються три сторони спілкування, а саме:

- інформативна (обмін);
- інтерактивна (взаємодія і координація спільних дій);
- перцептивна (адекватне сприйняття і розуміння один одного);

В цьому випадку суть інтерактивної технології полягає в такій організації процесу, коли всі учасники залучені до нього, коли вони розуміють і рефлексують з приводу того, що вони знають і що думають і до чого прагнуть. Позитивом таких технологій є те, що з їх допомогою можна вирішувати наступні завдання:

- розвивати комунікативні вміння та навички, встановлювати контакти з іншими;
- поповнювати інформаційну базу власних знань;
- розвивати здатності до постановки завдань, аналізу і прийняття спільних рішень;
- працювати в команді, приймати і аналізувати інші думки, уникати конфліктів через компроміси і діалог;
- розвивати навички творчої роботи.

Сучасна ситуація в підготовці висококваліфікованих спеціалістів вимагає обґрунтованих підходів до розробки інтерактивних технологій. В літературі їх число є досить значним, але практика свідчить, що найбільш результативними є два підходи - аналітичний і системний.

Аналітичний підхід або покращення систем ґрунтується на аналізі відхилень запланованого процесу від реально-протікаючого та виявлені причин цього і їх усунення. По суті цей підхід полягає в інтроспекції, тобто дослідження йде від цілого до його частин. Причому вважається, що і причини проблеми і її розв'язок лежать в межах цілого, виходять з того що технологія виступає як система, що включає певну сукупність елементів, кожен з яких виконує свою функцію, яка впливає на загальний результат. Коли відбувається певний збій, то як правило, це стосується відповідного елементу, який потрібно замінити і в разі необхідності перекомпонувати всю систему.

Системний підхід не заперечує аналітичного, але відрізняється цілями, масштабами, методологією і результативністю. Полягає в знаходженні способів організації елементів в єдине ціле і їх взаємодію виходячи з мети функціонування системи. При цьому увага приділяється як структурному, так і діяльнісному аспектах. При структурному виділяється склад компонент, відношення і зв'язки.

Функціональний аспект полягає у визначенні функцій компонент, умов і завдань їх виконання, а також цілей та поведінки в процесі їх діяльності. При цьому потрібно виходити з мети утворюваної технології. Особливість використання системного підходу полягає в тому, що потрібно враховувати велику кількість складних стохастичних зв'язків як усередині системи, так і стосунків з об'єктами зовнішнього середовища. Суттєвим є те, що системний підхід включає в себе цільову домінанту як в структурному, так і функціональному аспектах.

На даний час в інтерактивному навчанні використовують різні форми та методи. В теорії розділяють групові та фронтальні методи. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (2-6 чоловік), другі - спільну роботу та взаємонавчання всієї складової групи. Але ці методи використовуються як правило у другому режимі при вивченні окремих предметів з навчальних програм в початковій, середній або вищій школі. Коли ж мова йде про фахову підготовку спеціалістів на заключній стадії навчання, або в процесі перепідготовки, то доцільно скористатись діловими іграми.

Ділова гра - це імітативна модель навчального фрагменту в певній предметній області, що відтворюється в умовах максимального наближення до дійсності. Мета ділової гри - поглибити та розширити діапазон в певній предметній області та навиків спілкування і вироблення групових обґрунтованих рішень в певних ситуаціях.

Ділові ігри беруть початок з воєнних ігор. їх бурхливий розвиток почався в 50-х роках минулого століття, коли почалась активна конкурентна боротьба на різних бізнесових площадках. Особливий поштовх для розробки ділових ігор дав розвиток комп'ютерної техніки та імітаційного моделювання.

Розробка та використання ділових ігор в сфері туризму є актуальною проблемою, пов'язаною з підготовкою всесторонньо підготовлених фахівців, які б крім глибоких знань з туризму володіли б навичками комунікації та спілкування між собою, оперативно отримувати необхідну інформацію з Інтернету, творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення та обстоювати свою позицію в ігровому полі.

Класичний варіант ділової гри включає три фази:

A) підготовка;
Б) безпосередньо гра;
B) аналіз і підведення підсумків.

Незалежно від різновиду гри вона включає три складові: постановка цілей та завдань гри; розподіл ролей, повноважень, функціональних обов'язків учасників гри; послідовність етапів гри та змісту кожного з них; забезпечення умов для проведення ділової гри, документація по грі, комп'ютерно-офісне обладнання, довідкова інформація. Структурно ділова гра "Туризм" складається з наступних ігрових груп:

- туристичні фірми (не менше двох);
- ділові партнери (транспорт, готелі, ресторани, розважальні послуги);
- експертна група;
- організатор гри (викладач).

Кожна група виконує свої функції і оцінюється за певними критеріями. Організатор гри - визначає склад ігрових груп. Розкриває мету проведення ділової гри, ознайомлює з порядком проведення гри та відповідними правилами поведінки учасників команд ділової гри. Під час проведення гри організатор координує діяльність та спілкування учасників ділової гри, забезпечує функціонування комп'ютерних та офісних технічних засобів, консультує учасників у невизначених ситуаціях.

Важливою складовою ділової гри ДІТУР виступає група "експерт". До неї входять особи, які вже мають певний практичний досвід роботи в туристичній галузі, або кращі студенти. У функції цієї команди входять: визначення критеріїв оцінки діяльності ігрових груп та алгоритмів оцінювання; встановлення обсягів умовного капіталу, що виділяється ігровим групам "Турфірма"; встановлення показників ефективності використання виділених коштів; визначення рейтингів команд "Турфірма" та "Партнери".

Ігрова команда "Партнер" призначена для забезпечення діяльності команд "Турфірма" щодо транспорту, проживання, харчування, відпочинку, індивідуальні послуги для клієнтів туристичних подорожей. Особливістю діяльності учасників цієї команди є договірні відносини з учасниками ігрових команд "Турфірма", щодо встановлення переліку основних та допоміжних тур послуг на взаємнозадовільняючих цінах. Результативність їх діяльності оцінюється групою "експертів".

Ігрові команди "Турфірма" є основою ділової гри "ДІТУР". їх основним завданням є створення тур продукту, який би задовільнив потреби потенційних клієнтів та забезпечив фінансову стабільність існування тур фірми та її розвиток. До основних завдань учасників команду "Турфірма" відносяться:

- визначення відповідно до завдання організаторів ділової гри потреби в тих чи інших турпродуктах;
- встановлення масштабу потенційного контингенту в турпродуктах;
- визначення перспективного турпродукту з запропонованої області;
- обгрунтування вибору конкретного турпродукту;
- розробка технологічної мережі здійснення вибраного туру;
- культурно-емоційний опис туру;
- складання кошторису туру та опис програми туру;
- формування турпутівок та ваучерів.

Короткий опис проходження ділової гри ДІТУР свідчить, що саме такий підхід може дати ефект в підготовці фахівців пов'язаних з багатогранною діяльністю туристичних фірм та поєднаних з цією сферою підприємств. На нашу думку, розробка, використання та удосконалення таких навчальних продуктів сприятиме підготовці висококваліфікованих спеціалістів в галузі туризму.






Booking.com

© 2002-2018 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.