Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Анатолій Молодецький, Алла Пташнік
Історія української географії. - 2012. - Випуск 26. - С.113-118.

Значення фестивального туризму у розвитку міст та регіонів

В даній статті авторами виявлено географічні риси фестивального туризму в Україні як чинника сталого розвитку регіонів, великих, середніх та малих міст і визначення його реального або потенційного впливу на економічний стан цих географічних об'єктів. На конкретних прикладах розглянуто основні типи фестивалів, які проводяться в Україні. Проведено аналіз закладів освіти, які готують кадри для фестивальної діяльності. Зроблено висновки щодо доцільності розвитку фестивального туризму.

Ключові слова: фестивальний туризм, стратегія розвитку, депресивність регіонів, атрактивність міст.

Вступ. Сучасний стан розвитку туристичної сфери в нашій країні продовжує переживати перехідний період. Це поступальний процес відродження і розбудови галузі, активізація соціальної політики у регіонах і на місцевому рівні дають сподівання, що труднощі є подоланними. Слід зазначити, що адекватне і випереджаюче вирішення проблем - вже наявних і таких, що виникатимуть, сприятиме створенню ефективної туристичної інфраструктури та покращенню життєзабезпечення населення до рівня мінімальних світових вимог та стандартів. Україна на новому етапі розвитку стане конкурентоздатним партнером, займе гідне місце на карті міжнародної рекреаційно-туристичної діяльності.

Фестивальний туризм в останні десятиліття охоплює все більший прошарок туристичного руху. В цілому це відображає світову тенденцію у туризмі, де культурно-пізнавальні та розважальні форми стають основою росту туристичних потоків у розвинутих країнах. Орієнтиром зовнішньополітичного курсу України задекларована європейська інтеграція, тому фестивальний рух в нашій країні має отримати додатковий поштовх до розвитку, запозичуючи організаційні методи та форми центральноєвропейських країн.

На національному рівні сьогодні відповідно до Указу Президента України від 21.02.2007 р. “Про заходи щодо розвитку туризму і курортів України» розроблено “Стратегію розвитку туризму і курортів”, яку затверджено розпорядженням КМУ від 06.08.2008 р. Цей нормативний документ визначає загальнодержавні напрями розвитку сфери туризму і курортів України. З огляду на те, що туризм має суттєвий вплив на економічний стан і добробут населення на місцевому та регіональному рівнях для раціонального регіонального управління у сфері туристичної діяльності важливим кроком стало втілення положень Стратегії сталого розвитку туризму і курортів по областях в цілому та в малих містах зокрема. Відповідно до загальнодержавної програми розвитку малих міст [6], для міст, що мають значний природний та історико-культурний потенціал (історичні, історико-архітектурні, культурні та туристичні центри), пріоритетним стає формування перспективних туристичних функцій із збереженням і можливим господарським використанням об’єктів культурної спадщини, захист довкілля, обмеження промислової діяльності на територіях історичних ареалів міст.

Все це зумовлює доцільність першочергової розробки стратегій та якісних програм регіонального та локального розвитку, що включають стратегію сталого розвитку туризму і курортів, заснованих на всебічному аналізі ресурсів регіону [9].

Мета, завдання і матеріали дослідження. Метою даної статті є виявлення сучасних географічних рис фестивального туризму в Україні як чинника сталого розвитку регіонів, великих, середніх та малих міст і визначення його реального або потенційного впливу на економічний стан цих географічних об'єктів. Серед завдань, поставлених у роботі, були такі:

- структуризація та географічна диференціація фестивального руху;
- визначення пріоритетності фестивальних форм для окремих регіонів;
- оцінка географічних засад підготовки кадрів для проведення фестивальних дійств та ін.

Для отримання та оцінки вихідної інформації використовувалися методи контент-аналізу та статистичні дані з джерел звітності загальнодержавних, регіональних та місцевих організацій у сфері місцевого самоврядування, культури і туризму, освіти та ін.

Аналіз попередніх досліджень та виклад основного матеріалу статті. Термінологічно фестивальний туризм поки не є загальноприйнятим різновидом туристичної діяльності. Деякими дослідженнями [1,3,5,10 та ін.] пропонується встановлення місця і ролі цього напряму у туристичному спектрі пріоритетів. За результатами наших розвідок фестивальний туризм може розглядатися як різновид культурно-пізнавального туризму, що проявляється у декількох сутнісних формах (рис. 1).


Рис. 1. Типізація фестивального туризму

Характерними особливостями фестивалів за масштабами залучення туристів є їх функціонування на декількох рівнях: міжнародному, міжрегіональну (регіональному) і локальному. Відсутність національного рівня фестивалів у цій ієрархії пояснюється організацією таких фестивалів: практично для цього рівня стає безальтернативним залучення учасників не тільки своєї країни, але й представників сусідніх та інших країн з престижних і фахових міркувань та маркетингу. Це пояснюється також сучасними інформаційними технологіями та фінансово-інвестиційними ресурсами, необхідними для організації та підтримання престижу відповідних подій. Безумовно, фестивальний туризм - це також різновид подієвого туризму, який часто фігурує у класифікаціях туристичної діяльності [2].

Сталий розвиток міста передбачає збалансоване функціонування міського господарства, створення багатовимірного середовища для сучасного і наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку й оздоровлення населення, збереження та збагачення культурної спадщини. Треба керуватися думкою Ганса Йонаса: “майбутнє людини є найпершим обов’язком людської колективної діяльності за доби “всесильної” технічної цивілізації”[4]. Отже, загалом для міст Європи, східною частиною якої є Україна, принцип сталості розвитку означає важливість сталого функціонування інфраструктури, фінансову стабільність місцевого бюджету, культурну стабільність місцевих традицій, звичаїв, вмінь та навичок, полі етнічну толерантність. Оскільки всі регіони і міста по-своєму унікальні, кожен із них має знайти власний шлях до стійкого розвитку, використовувати свої переваги, внутрішній потенціал і привабливість як основу для локально орієнтованих стратегій стійкого розвитку. Адже поліцентричність розвитку національних та регіональних рівнів означає, що кожне місто має бути одним з центрів певної діяльності, займати своє місце у загальнорегіональній та загальнонаціональній системі поділу праці та розподілу капіталу. Підтримка якісної туристичної інфраструктури, особливо у випадках депресивних територій, має стати пріоритетною у бюджетних розподілах видатків державного і регіонального рівнів. Фестивальний туризм потрібно розвивати як форму м’якого туризму, що добре пристосовується до місцевого різноманіття.

Аналізуючи вітчизняний досвід розроблених регіональних стратегій слід зазначити, що всі вони використовують існуючий світовий досвід щодо методологічних та методичних підходів у формуванні стратегій та розробки організаційно-економічного механізму їх впровадження. Зокрема:

- проблемний підхід (стратегія Харківщина, Закарпаття);
- функціональний та галузевий підходи (Одещина);
- вирішення соціальних проблем, метод виявлення системних причинно-наслідкових зв’язків (Луганщина);
- одночасно два варіанти - стратегія індустріально-аграрного та сталого розвитку (Івано-Франківщина);
- моделювання економічного розвитку (Тернопільщина).

В цьому контексті для більшості регіонів України перспективними є історико-культурні та фестивальні маршрути, які знайомлять туристів з культурною спадщиною, місцевим колоритом та традиціями регіонів та міст. Це можуть бути тури вихідного дня, які розраховані на представників різних соціальних шарів: школярів, студентів, батьків з дітьми, людей похилого віку, бізнесменів, держслужбовців, військових та ін.

Переваги становлення туризму в малих містах та у регіонах їх розташування очевидні. Окрім відкриття нових спеціальностей та збільшення робочих місць, - це впровадження національного туристичного продукту, що характеризуватиме Україну якнайкраще, а також збільшення платоспроможності та життєвого рівня населення місцевості. А це, в свою чергу, спричинить підвищення прибуткової частини бюджету (як муніципального, так і державного) та видатків на історико-культурне відродження міст та регіонів [7].

У даній статті пропонується розгляд військово-історичних, етнічних, гастрономічних, мистецьких, тематичних, музичних форм фестивального туризму як типових для нашої країни в цілому та окремих її регіонів та міст. Серед характерних фестивалів наведених типів міжнародного рівня згадаємо такі:

- фестиваль історичних реконструкцій “Стародавній Меджибіж” проходить щорічно навесні у фортеці XIV століття “Біла Либідь” в місті Меджибіж (Хмельниччина). Тут відбуваються інсталяції з бойовим середньовічним мистецтвом, з мистецтвом танцю і музикою тих часів. У фестивалі беруть участь десятки військово-історичних клубів. Програма фестивалю включає відтворення масових битв (богурт); турнірні та групові лицарські поєдинки, середньовічні інстоляції, виступи музичних колективів на історичних інструментах;
- етнографічний фестиваль “Жнива. Весілля” проходить щорічно влітку в Пирогово, що під Києвом. Він має на меті відродження народних звичаїв та традицій. Тут відтворюється атмосфера давнього українського села з традиційними сільськими справами: жнивами, молотьбою зерна та виготовленням борошна, обідом у полі. На фестивалі все максимально наближається до первісного побутування;
- фестиваль органної музики “Діапазон” проходить щоосені у Львові. З усіх міст України Львів має найдавніші та найбагатші традиції виконання органної музики. Сьогодні львівський орган залишається одним із найбільших в Україні. Метою проведення фестивалю є відродження органних концертів для широких верст публіки, характерних для західно- та центрально-європейських країн. У фестивалі беруть участь органісти-корифеї та молоді виконавці гри на органі з різних країн;
- гончарний фестиваль “Здвиг” проходить щорічно влітку в гончарній столиці України - селищі Опішня Полтавської області. Тиждень національного гончарного здвиження в Опішному є науково-мистецькою акцією, спрямованою на відтворення і популяризацію традицій і досягнень гончарної культури, розвиток сучасного гончарства, підтримку локальної школи кераміки;
- фестиваль вина проходить щорічно восени в місті Берегове Закарпатської області. Його метою є збереження виноробних традицій та споживання вина, якими славиться Берегівщина, популяризація можливостей та надбань у галузі виноградарства та виноробства району. Проведення винного фестивалю в Береговім призвело до того, що містечко уже переконливо доводить статус “винної столиці” Західної України;
- тематичний фестиваль ковальської майстерності “Парк кованих фігур” нещодавно започатковано в Донецьку. Він відроджує ковальський промисел в Україні та дозволяє прикрасити міський парк кованих фігур творчими шедеврами. У фестивалі беруть участь представники з України, Росії, Нідерландів, Бельгії, Чехії. Майстри працюють над художніми інтерпретаціями на теми казок, легенд, міфів і містичних фантазій.

Картографічне відображення фестивалів міжнародного рівня представлено картою, яка відображає реальну ситуацію у найбільш стабільних та вагомих географічних проявах фестивального руху в Україні (рис. 2). Карта демонструє тяжіння фестивалів як форм залучення туристичних потоків до міст і територій, перш за все, заходу і півночі України, що особливо важливо в умовах кризових явищ у провідних секторах економіки цих регіонів для подолання депресивності, збільшення зайнятості і доходів бюджетів усіх рівнів. Туристична інфраструктура цих регіонів також демонструє більшу мобільність та прискорений розвиток (готельний бізнес, громадське харчування, транспортні послуги та ін.).


Рис. 2. Місця проведення регулярних міжнародних фестивалів в Україні

Новим для України, проте добре апробованим в європейських країнах, напрямом підвищення конкурентоспроможності регіонів має стати комплексний маркетинг регіонів та створення їхнього іміджу. Він передбачає створення державних і регіональних інформаційних систем, які б нагромаджували інформацію про регіони, їхній потенціал, потреби та конкурентні переваги, зокрема історико-культурні надбання, презентацію регіонів на міжнародних виставках, симпозіумах тощо. Державна політика щодо підтримки депресивних територій недостатня. Вона повинна носити більш системний характер та бути більш ефективною з точки зору досягнення кінцевих результатів, тобто подолання депресивності територій. Дуже важливим є законодавче врегулювання проблеми стимулювання розвитку регіонів. Для категорії малих та середніх міст забезпечуватиметься розвиток соціальної сфери, роль якої у таких населених пунктах є провідною, а також розвиток пов’язаних з нею галузей та видів діяльності. Так, поряд з лікуванням, відпочинком і туризмом розвиватимуться також фестивальна, театрально-концертна, спортивно-видовищна діяльність, будівельна індустрія, харчова, легка, сувенірна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, транспорт, роздрібна торгівля, громадське харчування та інші галузі. Увага приділятиметься підготовці кадрів (для охорони здоров’я, екскурсійної справи, перекладачів, фестивальної діяльності, культури тощо).

Одним із завдань соціального розвитку міст є охорона культурної спадщини шляхом реконструкції та реставрації пам’яток культурної спадщини, формування мережі будинків народних ремесел з відродженням національної культури, що може фінансуватися в тому числі за рахунок доходів від фестивальної діяльності. Для якісного проведення фестивалів та створення атрактивності самого дійства вкрай необхідні фахівці-організатори і виконавці-професіонали. Проведений нами аналіз показав, що найбільше вищих закладів освіти, які готують кадри відповідних спеціальностей для фестивальної діяльності, зосереджено у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Луганську. Зовсім немає таких вузів у Сумській, Запорізькій, Полтавській, Черкаській, Миколаївській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. В решті регіонів України існують навчальні заклади або їх філіали, факультети чи навчально-консультативні пункти (рис. 3). Обличчям цих форм підготовки кадрів є три національні музичні академії у Києві, Львові та Одесі, Харківський університет мистецтв та заклади Луганська, Луцька, Рівного, Ужгорода.


Рис. 3. Центри підготовки кадрів вищої кваліфікації для проведення фестивалів

Висновки. Фестивальний туризм є ресурсом підвищення світового іміджу України та джерелом підйому економічного добробуту окремих регіонів і міст. Він створює основу для суттєвого зростання та урізноманітнення зайнятості, створення ґрунту матеріального добробуту та культурного рівня населення цих територій. Фестивальний туризм як різновид культурно-пізнавального, подієвого та розважального створює вагомий внесок у зайнятість та працевлаштування фахових кадрів з багатьох спеціальностей, які зараз в нашій країні не знаходяться в списку високооплачуваних та заможних. Диверсифікація географічного розташування фестивалів різного рівня дозволить мобілізувати ментальні ресурси населення регіонів та фінансові ресурси інвесторів, що поліпшить стан бюджетів міст та регіонів країни.

Література

1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О.О. Бейдик. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. - 304 с.
2. Грицку-Андрієш Ю. П. Фестивальний туризм у системі рекреаційно-туристської діяльності / Ю.П. Грицку-Андрієш, Ж.І. Бучко // Науковий вісник Чернівецького університету, вип. 519-520. Географія. - Чернівці, 2010. - С.56-60.
3. Зорин И.В. Туризм как вид деятельности / И.В. Зорин, Т.П. Каверина, В.А. Квартальнов. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 288 с.
4. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. Переклад з нім. - К.: Лібра, 2001. - С. 206.
5. Кляп М.П. Сучасні різновиди туризму / М.П. Кляп, Ф.Ф. Шандор. - К.: Знання, 2011. - 334 с.
6. Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст [Текст]: закон України від 04.03.2004 р. №1580-IV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. - К., 2004. - №24. - С.332.
7. Про затвердження Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004-2010 роках [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 №612 / Кабінет Міністрів України // Офіційний Вісник України. - К., 2004. - №19. - С.1328.
8. Про курорти [Текст]: закон України від 05.10.2000 р. №2026-III / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. - К., 2000. - №50. - С.435.
9. Про стимулювання розвитку регіонів (зі змінами та доповненнями) [Текст]: закон України від 08.09.2005 р. №2850-IV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. - К., 2005. - №51. - С.548.
10. Старовойтенко О.А. Основи класифікації в туризмі / О.А. Старовойтенко // Матер. ІІ-ої міжнар. наук.-практ. конф. “Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості”. - К.: Знання України, 2002. - С.287-290.

Anatoliy Molodeckiy, Alla Ptashnik. Importance of Tourism Festival in the Development of Cities and Regions

In this paper, the authors identified geographical features festival tourism in Ukraine as a factor of sustainable development of the regions of large, medium and small cities and determine its actual or potential impact on the economic situation of these geographical features. In the specific examples considered major types of festivals are held in Ukraine. The analysis of educational institutions that train personnel for the festival activities. The conclusions about the appropriateness of festival tourism.

Keywords: festival tourism, development strategy, depressive regions, charm cities.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.