Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Володимир Монастирський
Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини.
2008. - Вип.24. - C.208-211.

Туристичні ресурси Долинського району Івано-Франківської області

Туристичні ресурси Долинського району Розглянуто питання використання туристично-ресурсного потенціалу Долинського району Івано-Франківської області, характеризується рекреаційний потенціал району та економічна ефективність туристичної індустрії.

Ключові слова: туризм, туристична індустрія, туристично-ресурсний потенціал.

З кожним роком у світі зростає кількість людей, які користуються послугами туризму та рекреації. Це спонукає туристичну індустрію до пошуку нових видів туристичного продукту і просуванню їх на ринку. Це вигідно не лише туристичним підприємствам і споживачам туристичного продукту, а й державі, оскільки дає змогу ефективно трансформувати економічну систему з урахуванням нових вимог часу та можливостей, суттєво поповнювати державний бюджет. Розвиток економіки в нашій країні вимагає розробки принципово нових підходів до створення ефективних механізмів використання і розвитку саме в галузі туризму.

У вітчизняній та зарубіжній науковій літературі з означеного проблемного кола питання розвитку туризму, шляхи та механізми створення нових привабливих туристичних маршрутів і туристичних комплексів широко висвітлюються, зокрема в працях М.П. Мальської, В.В. Худо, В.І. Цибуха, Л.І. Нечалюка, М.Й. Рутинського, Н.О. Телеша, аналізуються аспекти розвитку гірського туризму, його розвиток в Україні та за кордоном [2;3].

У формуванні і функціонуванні туристично-ресурсної системи важливу роль відіграють природні фактори. Поряд з використанням природних ресурсів людиною безпосередньо для потреб, велике значення мають природні туристичні ресурси, які впливають на естетичне сприйняття людини, або необхідні для зміцнення її здоров'я, працездатності.

Долинський район Івано-Франківської області, туристично розвинений ще недостатньо, хоча зосереджений досить великий туристично-ресурсний потенціал і його фізико-географічні характеристики аналогічні Яремчанському району.

Долинський район розташований у північно-західній частині Івано-Франківської області, в Карпатському передгір'ї і гірській частині Карпат. Площа району – 156 тис. га. Північно-східна частина району належить до передгірської частини і характеризується слабохвилястим і рівнинним рельєфом. Абсолютні позначки коливаються від 250 до 400 м над рівнем моря. Схили передгір’я переважно пологі, поверхневий стік слабо виражений, окрім схилів крутизною більше 5° і вузьких вододілів.

Південно-західна частина району належить до району зовнішніх Карпат, названих Ґорґанами, і характеризується переважно вузькохвилястим і гірським рельєфом сильно піднятих територій. Висота хребтів коливається від 500 до 1000 м над рівнем моря. Тут розвинена густа мережа вододілів, які розчленовують територію, з переважанням схилів над плато.

За характеристикою рельєфу територія району чітко ділиться на дві морфологічні області: Передкарпатську рівнину і Зовнішні Карпати. Передкарпатська рівнина на досліджуваній території має горбистий характер на фоні загального пологого нахилу поверхні на північ. Вододільні простори Стрий-Свічське і Свіча-Лімницьке порівняно вузькі і витягнуті в субмеридіональному напрямку [1, с.98]. Як свідчать ці фізико-географічні характеристики, територія району придатна для розвитку туристичної індустрії і приваблива для туристів.

Долинський район має хороші природні умови для розвитку туризму. Адже половина території району розміщена в гірській місцевості, достатньо заліснена, з мальовничими краєвидами, горами різної висоти і крутизною схилів, що дає змогу використовувати природні ресурси району цілорічно. Слід також зауважити, що туристично-рекреаційні ресурси Долинщини представлені ще й лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, кліматичними і водними ресурсами.

У Долинському районі є багато привабливих історико-культурних туристичних ресурсів, до яких належать пам'ятки історії, архітектури, художні промисли, етнографічні пам'ятки та пам'ятки народної творчості. Всі вони мають повсюдне розташування, але у більшості випадків прив'язані до поселень як центрів суспільного життя.

У Долинському районі інфраструктура, орієнтована на туристичну індустрію частково вже розвинена. На території району функціонує кілька відомих санаторних закладів. Насичене киснем повітрям і лікувальна мінеральна вода становить основу відпочинку і оздоровлення. Обсяг запасів мінеральної води дає змогу займатись її промисловим виробництвом: неподалік від санаторію-профілакторію розміщене підприємство “Джерело Прикарпаття”.

В оточенні гір і ріки Свіча знаходиться оздоровча база “Бескид”. Тут не заважають відпочинку ані рух транспорту, ані шум міського життя.

На межі Закарпаття і Прикарпаття розташована база відпочинку “Високий перевал”, на якій у зимовий період можна покататися на лижах. Гостей тут посиляють у 2-3- місних кімнатах, окремі кімнати відводяться для керівників груп. До послуг туристів побутові, душові та туалетні кімнати з автономним безперебійним забезпеченням гарячою та холодною водою.

Достатньо розвинений дитячий туризм та оздоровлення. Культурно-виховними програма у санаторіях “Долина”, “Карпати”, “Дружба” та “Бескид” передбачені цікаві екскурсії на легендарні Скелі Довбуша, в Гошівський монастир, урочище Шандра, на гірську річку Свіча. Відпочиваючи в Долинщині, туристи, що приїхали з інших регіонів чи країн, мають можливість відвідати міста Львів, Івано-Франківськ, Галич, Яремче, Трускавець, Моршин, Чернівці, перлину Карпат – озеро Синевир [4, с. 43].

На сьогодні заклади розміщення Долинського району, а це переважно санаторії, бази відпочинку і готелі, можуть прийняти близько однієї тисячі людей. Для району з таким потужним природно-ресурсним потенціалом це вкрай мало. Для прикладу стільки ж місць мають деякі санаторії в м. Яремче, Трускавці. Звичайно, самих закладів розміщення не достатньо для того, щоб запрацював механізм домінування туристичної галузі в економіці району.

Як свідчить статистика в окремих закладах рекреації Долинського району, протягом року винаймаються лише 30% загального номерного фонду (див.таб. 1).

Таблиця 1

Грошові надходження за 30%-го і 100%-го заповнення туристичних закладів
Підприємство Кількість місць Середня вартість
одного місця
за добу
Всього за добу, грн. Всього за рік, грн.
30% 100% 30% 100%
Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс “Дружба” 320 128 12288 40960 4485120 14950400
База відпочинку “Високий перевал” 150 360 16200 54000 5913 000 19710000
Дитячо-оздоровчий комплекс “Карпати 2” 120 96 3456 11520 1261440 4204800
Санаторій “Перлина Карпат” 100 200 6000 20000 2190000 7300000
Готельно-відпочинковий комплекс “Ведмідь” 50 230 3450 11500 1259250 4197500
Відпочинковий комплекс “Карпати” 45 200 2700 9000 985500 3285000
Готель “Князь Олег” 28 270 2268 7560 827820 2759400
База відпочинку “Бескид” 25 360 2700 9000 985500 3285000
Готель “Ялинка” 25 180 1350 4500 492750 1642500
Готельно-відпочинковий комплекс “Софія” 24 290 2088 6960 762120 2540400
Готель “Мішель” 18 110 594 1980 216810 722700
Мотель “Володар” 14 90 378 1260 137970 459900
Мотель 10 75 225 750 82125 273750
Готель “Нафтовик” 7 245 514.50 1715 187792.50 625975
Міні-готель “Велика Ведмедиця” 4 80 96 320 35040 116800
Всього 940 2915 54307.50 181025 19725877.50 66074125

Загальні грошові надходження за 30%-го заповнення туристичних закладів становить 54 307 грн за день та 19.8 млн. грн. за рік. Слід зауважити, що туристи додатково багато коштів витрачають на транспортні засоби, розваги, продукти харчування, промислові товари, сувеніри та інші послуги, що значно збільшує загальну масу надходженнь від туристичної діяльності. Тим самим туризм підтримує практично всі галузі економіки, починаючи від мешканців Долинського району і закінчуючи такими галузями, як зв’язок, харчова промисловість, транспорт.

Однак попри все, цей мальовничий карпатський район відвідує ще дуже мало туристів, туризм у ньому повільно розвивається. Для Долинського району, економіка якого переважно базується на деревообробній промисловості, туристична індустрія може стати додатковим джерелом наповнення місцевого бюджету і збільшення добробуту населення.

По-іншому, мабуть, міркують місцеві урядовці. Об’єкти, зведені в другій половині ХХ ст., а це санатарій “Мізунь”, санаторій-профілакторій “Джерело Прикарпаття”, і успішно функціонували, давали значний прибуток, були економічно рентабельними, сьогодні закриті.

Характеристики цих об’єктів достатньо позитивні. Санаторій “Джерело Прикарпаття” розташований в c. Мізунь, в одному з наймальовничих куточків Прикарпаття. Його унікальні джерела мінеральних вод - ефективний засіб лікування шлунково-кишкових захворювань. В арсеналі лікування: вживання мінеральної води “Горянка”, яка є аналогом трускавецької "Нафтусі", хвойні ванни і душі, озокеритолікування, кишкові та гінекологічні зрошення, масаж (звичайний, підводний душ-масаж), фітотерапія, інгаляції, великий комплекс сучасних клініко-біохімічних та інструментальних методів обстеження, лікувальна фізкультура. В минулі роки санаторій круглорічно був заповнений і щоденно міг прийняти понад 100 осіб.

Тут же знаходиться санаторно-курортний комплекс “Мізунь” – оздоровчо-туристичний об’єкт, розташований в екологічно чистій зоні Карпат. На території санаторію є свердловини, що дають мінеральну воду типу “Миргородська”, “Моршинська”, ‘Трускавецька”, “Нафтуся”. Санаторний корпус розрахований на 150 місць загальною площею 3 154 м2.

Отже, концептуальні плани розвитку Долинського району Івано-Франківської області потребують переорієнтації. Адміністрація району, взявши курс на поглиблене використання туристично-ресурсного потенціалу регіону, повинно інформувати суспільство, рекламувати туристичні ресурси району для залучення туристів і інвесторів. Як видно з таблиці, навіть за теперішньої інфраструктури при 100% заповненні закладів розміщення, надходження можуть перевищити 65 млн грн на рік. А якщо відновити роботу закритих санаторіїв, туристичних баз і комплексів, можна суттєво збільшити надходження в місцевий бюджет. Не слід забувати і про впровадження нових туристичних комплексів і туристичних маршрутів.

Література

1. Гілецький Й.Р. Географія Івано-Франківської області. – Львів: ВНГЛ–Класика, 2003. – 165 с.
2. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент: Навчальний посібник.– К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 348 с.
3. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник.–Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2003. – 360 с.
4. Долгопола Г. Рекреаційні ресурси Івано-Франківщини // Наук. вісн. [IME] – 2000. – №2. – 96 с.

Volodymyr Monastyrskyy. Tourism Resources of Dolyna District of Ivano-Frankivsk Region

The problems of use of tourism and recreational potential of Dolyna District of Ivano-Frankivsk Region are discussed. The recreational potential of district and economic efficiency of tourism industry are characterized.

Key words: tourism, tourism industry, tourism and recreational potential







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.