Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Мовчан М.М.
Матеріали методологічного міждисциплінарного
Інтернет-семінару "Людина, яка подорожує: постнекласична
парадигма наукових досліджень туризму" (м. Полтава,
17 квітня 2018 р.). - Полтава: ПУЕТ, 2018. - 156 с. - C.108-115.

Проблема страху в туризмі

Ще з давніх-давен люди намагалися подорожувати, оскільки подорожі сприяють розвитку творчого мислення і самостійності, виробляють уміння відповідати за свої вчинки, спонукають вчитися на власних помилках, допомагають пізнати живий багатоманітний та незвичний світ, інших людей і самих себе. Відомо, що в сучасній туристичній сфері існує немало проблем, які доводиться вирішувати як на глобальному, так і на індивідуальному рівні (в нашому випадку мова йтиме передусім про закордонні подорожі). Серед таких проблем виділимо надзвичайно актуальну на сьогоднішній день проблему страху, яка може зіпсувати будь-яку подорож (і навіть не розпочати її).

Про страх говорять, як про емоцію, почуття, афект тощо. Ми вважаємо, що страх - емоційний процес і визначаємо його як «стан, який виражає невпевненість у пошуках надійності, що зумовлений дійсною чи уявною загрозою біологічному чи соціальному існуванню і благополуччю людини, забезпечуючи при цьому, певний час, самозбереження індивіда» [2, с.6].

Проблема страху в туризмі

Дослідники туристичної сфери виділяють не мало страхів (від чотирьох до десяти і більше), які можуть перешкоджати мандрівкам взагалі, та їх якості зокрема. Основними десятьма, на нашу думку, страхами є:

1) боязнь авіаперельотів (часто таку боязнь можна класифікувати як фобію (аерофобія). «Фобія - нав'язливі неадекватні переживання страхів конкретного змісту, що виникають в певних («фобічних») умовах і супроводжуються вегетативними порушеннями (прискорене серцебиття, підвищена пітливість тощо)» [4, с.596];
2) страх бути одному (подорожувати без інших людей);
3) боязнь, пов'язана з невпевненістю в собі;
4) страх всього незнайомого;
5) страх нестачі грошей;
6) боязнь загубитися в чужій країні;
7) страх залишитися без мобільного зв'язку;
8) страх мовного бар'єру (наприклад, незнання англійської мови);
9) боязнь за малих дітей;
10) патологічний страх подорожей.

Додамо до означеного переліку страхів - страх смерті, страх бути пограбованим, боязнь попасти в рабство, страх неповернення, боязнь бути вбитим. Список страхів у туристичній галузі можна продовжувати і продовжувати і який з них буде основним для конкретної особистості є досить складним питанням.

Боязнь авіаперельотів безпосередньо пов'язана із базовим страхом - страхом смерті (смерті боїться все живе), адже людський організм кардинально пов'язаний з інстинктом самозбереження, не дивлячись на розповіді авіакомпаній (із конкретними статистичними даними), що літати літаками набагато безпечніше, ніж їздити на автомобілях. Причина цього страху напевно криється в неможливості людини проконтролювати все, що відбувається і в результаті відсутності цього контролю раптово померти. Щоб вирішити проблему страху перед польотом на літаку особа спочатку повинна вирішити чи дійсно польоти є для неї дуже необхідними. Якщо так, то варто підключити так званий уявний контроль. А це означає, що індивід має налаштувати себе (в даному випадку більше підходить термін «обдурити себе») і вважати, що все знаходиться під його контролем. В цей час у голові людини має з'явитися стійка картина позитивного і безпечного образу авіаперельоту типу «літати безпечно, в літаку я відчуваю себе в безпеці». На мові психології це називається афірмацією. Дану афірмацію майбутній мандрівник може говорити, промовляти (навіть вголос) сам собі декілька разів на день. І це дасть позитивний ефект - або ж повністю вирішить означену проблему чи бодай суттєво знизить панічний страх. Якщо людина не в змозі самостійно вирішити це «літакове питання» то їй варто звернутися до фахівця-психолога і бажано зробити це якомога раніше, а не, скажімо, за десять днів до польоту.

Страх бути одному виникає в осіб, які бояться залишитися без певної спільноти, колективу, компанії. Ці люди звикли до спілкування, дружніх взаємин тощо. Без цього їм надзвичайно тяжко і передусім в емоційному плані. Але тут ні в якому разі не треба впадати у відчай, попутники можуть знайтися де завгодно і навіть у самих несподіваних місцях. Варто спочатку заявити про свій намір поїхати в ту чи іншу країну і про своє бажання подорожувати самостійно. Передусім про свій намір потрібно повідомити друзів і попутники обов'язково знайдуться. Навіть якщо не вдалося знайти попутника, це не означає, що його неможливо найти пізніше. Наприклад, сівши в літак, потяг чи автобус, завжди є шанс зустріти нових знайомих, з якими можна об'єднатися і подорожувати разом. В майбутньому вони можуть стати хорошими друзями. Якщо людина страждає від самотності, то краще підбирати такі пункти своєї подорожі, де є спільноти з нашої країни. їх можна знайти в Інтернеті і соціальних мережах. Слід завжди налаштовувати себе на позитивний результат: «Звичайно, я поїду в подорож. І обов'язково зустріну самого найкращого для себе попутника-однодумця, з яким мені буде легко і комфортно подорожувати». Але важливо не забувати і про інше. Не потрібно боятися подорожувати одному. Тому що, в цьому випадку, особа не відволікається на стороннє, вторинне, на те, що є недоречним і не потрібним. Людина просто інтуїтивно рухається по своєму шляху, і її внутрішній провідник приведе туди, куди їй потрібно. Там, де можна зустріти того, кого потрібно зустріти. Дізнатися те, що саме потрібно дізнатися.

Страх індивіда, який невпевнений у собі, полягає в сумніві, що його належним чином не приймуть і не сприймуть. В результаті він часто робить неправильний висновок: «Я не гідний бути за кордоном». Впевненість в собі може прийти тільки завдяки накопиченню особистого досвіду, тобто, все, що потрібно зробити - це розпочати справу. Адже перший крок є найскладнішим і найважливішим. У свій час славнозвісний китайський філософ Лао-Дзи говорив: «Подорож довжиною в тисячу миль починається з першого кроку».

Боязнь всього незнайомого виникає найчастіше у людей, які привикли до звичних, передбачуваних ситуацій. Вони не можуть (не звикли) виходити за будь-які межі. їх лякає все ірраціональне, чуже, нове, невідоме. В подорожі доводиться жити в умовах невизначеності, а це реально викликає страх. Слід зазначити, що ступінь цієї невизначеності встановлює сам турист. Тому йому потрібно заздалегідь ретельно продумати весь маршрут, закупити квитки, забронювати готель і знати, коли і де він буде перебувати і що буде там робити. Але важливо бути готовим і до того, що все може піти не за планом і в цьому немає нічого страшного. Людина повинна вірити в себе, адже не буває безвихідних ситуацій, можна впоратися практично з будь-якою проблемою. При цьому не слід забувати і про допомогу як місцевих жителів, так і інших мандрівників до яких слід звертатися при потребі.

Страх нестачі грошей властивий багатьом. Люди не можуть розрахувати бюджет поїздки і часто придумують різні обставини, які з ними можуть статися в подорожі, коли у них буде обмаль грошей (або не буде зовсім) і таким чином якість такої подорожі, на їхню думку, рівна нулю. Щоб даний страх зник, або ж був мінімальним важливо особливо поцікавитися вартістю авіаквитків і місць в готелях. Основні витрати пов'язані саме з цими питаннями. Потрібно спитати в друзів чи знайомих, які щойно побували в цій країні (куди хочете вирушити ви) і повторити те саме, що робили вони - забронювати готель, харчуватися в тих закладах (кафе, ресторанах тощо), де й вони, відвідувати ті ж музеї що й вони. Важливо скористатися сайтом на англійській мові Budgetyoutrip і особливу увагу слід звернути на Daily Cost - «Витрати в день», орієнтуючись на середній рівень - без надмірностей, але комфортно. Не зайве чітко сформулювати запит в «Google», наприклад: «Скільки грошей брати в Париж на 3 дні» і отримати правильну відповідь.

Боязнь загубитися в чужій країні. Деякі особи вважають, що вони не зможуть правильно зорієнтуватися, не запам'ятають, заблукають, не потраплять до місця призначення в конкретний час тощо. Є дуже хороший спосіб не загубитися - спілкування з людьми. Також у багатьох країнах є спеціальні центри допомоги туристам. У таких центрах можна отримати вичерпні відповіді на будь-які питання, дізнатися, як дістатися до певного місця, взяти безкоштовні карти місцевості тощо. Не слід забувати про візитку готелю (з його телефоном і точною адресою), яку необхідно завжди брати з собою. А ще варто підстрахувати себе картою міста на якій буде позначено місце розташування готелю. Не зайве також купити місцеву сім-карту, щоб подзвонити в готель тощо.

Страх залишитися без мобільного зв'язку (номофобія) - відносно новий страх. Термін «номофобія» вперше з'явився у дослідженнях 2010 році. Ці дослідження показали, що номофобією страждають 72% туристів. Багато людей зараз не можуть нормально жити без мобільного телефону. Втрата такого звичного щоденного мобільного зв'язку для них означає, що подорож зіпсована або ж вона не відбулася взагалі. І тому ці люди намагаються постійно слідкувати за балансом та рівнем заряду батареї на телефоні, щоб мати постійний зв'язок. Страх у таких осіб (як показують дослідження) досить високий і може часто переходити навіть в паніку. Люди стають нервовими, неуважними, сумними. Боротися з нозофобією не просто, але цілком можливо. Для цього потрібно виписати всі найважливіші номери в телефонну книжку і робити дзвінки лише у разі гострої необхідності з будь-якого іншого телефону. Необхідно позбавитись від додатків, які змушують постійно перевіряти свій телефон. Намагатися замінювати телефон іншими предметами, виходити в Інтернет з комп'ютера. Варто тренуватися. Якщо відмовитися від телефону на тривалий термін складно, то потрібно розпочинати хоча б з кількох годин.

Страх мовного бар'єру. Особистість, яка не знає мови (в більшості випадків англійської) відчуває велику боязнь перед подорожами, адже вважає, що її можуть не правильно зрозуміти і її комунікація за кордоном буде невдалою. Не слід думати, що в зарубіжних мандрівках людина обов'язково опиниться в англомовному середовищі. Багато чого залежить ще й від того, в яку конкретно країну особа збирається їхати. Оскільки англійська мова не є рідною для багатьох країн світу (це передусім Японія, Китай та ін.), а лише для 5-10% населення Землі. Близько 15-20% людей її благополучно вивчили. Решта мешканців знаходяться в тому ж положенні, як і особи, що хочуть подорожувати, але не вивчали англійську мову. Щоб подолати означений страх варто запам'ятати принаймні 25-30 простих фраз англійською (типових, таких, які б не складно можна було використовувати в запитаннях чи відповідях з людьми іншого культурного середовища). Якщо індивід буде в країні, де англійська майже не вживається, то потрібно вивчити близько 10-15 висловів на місцевій мові, котрі без сорому (на початковому етапі мандрівки) можна навіть зачитувати з папірця. Бажано встановити перекладач на свій смартфон, скориставшись при цьому мобільним додатком (наприклад, Google Translate). Треба провести декілька тренувань з перекладу певних фраз, сформульованих якомога простіше (в цьому випадку автоматичний перекладач не зробить помилок) і місцеві люди швидко зрозуміють туриста.

Боязнь за малих дітей часто зупиняє батьків від подорожей, бо вони вважають - діти в поїздці за кордон створять для них багато незручностей і вони не відпочинуть, а навпаки - будуть багато переживати і це призведе до подвійної втоми. Туристи-батьки повинні знати, що дітям корисно подорожувати. У них чудова пам'ять, вони дуже швидко вчать мови (а мова, як відомо, «слугує основним засобом передачі культури» [3, с.52]) і беруть початкові знання не з підручників, а з реального життя, спостерігаючи різні простори, подорожуючи різними країнами, у національних парках, древніх, історичних будівлях та інших різноманітних цікавих місцях планети. Таким чином діти можуть досліджувати традиції та звичаї різних народностей, виносити крупинки мудрості звідусіль, спілкуючись на різних мовах, з людьми багатьох національностей. Вони, з раннього дитинства, ростуть космополітами, не перебувають у чотирьох стінах замкнутого простору квартири і міста, а бачать світ навколо в більш розширеному форматі.

Патологічний страх подорожей (годофобія) викликає у деяких людей занепокоєння у всіх ситуаціях, які стосуються планування поїздки (подорожі). Особливо він проявляється перед майбутньою тривалою мандрівкою. Це стосується проблеми транспорту, бронювання білету, очікування черги в аеропорту, віддаленості від домівки, непередбачуваних обставин тощо. Часто годофобія пов'язана з дитинством, з неприємними дитячими спогадами про подорож (подорожі). Подолати такий страх дуже складно, а то й не можливо взагалі. Дослідники вважають, що з даною проблемою людина може комфортно і спокійно жити, але вона мусить уникати тривалих туристичних поїздок. У випадку з довготривалими подорожами, особі з годофобією, варто звернутися до психолога чи психотерапевта. І результатом співпраці з цим фахівцем буде не страх і паніка, а лише відчуття легкого невдоволення і роздратування.

Ті, що бажають подорожувати повинні звертати увагу і на щорічні звіти Всесвітнього економічного форуму про конкурентоспроможність у туристичній галузі [1], в якому аналізується туристичний сектор країн світу. Зокрема в останньому звіті оцінюється рівень безпеки в 136 країнах світу. Страх у туристів найчастіше пов'язаний з особистою безпекою (насильством і тероризмом). В перелік десяти найнебезпечніших країн входять: Колумбія, Ємен, Сальвадор, Пакистан, Нігерія, Венесуела, Єгипет, Кенія, Гондурас, Україна. На превеликий жаль, наша держава в оприлюдненому списку займає десяте місце. А це означає, що туристична привабливість України з відомих причин невелика.

Коли людина визнала, що в неї є певні страхи, пов'язані з подорожами, а потім пропрацювала їх і позбавила себе від негативних спогадів, які тиснули на її психіку і весь час тримали в напрузі, то в неї після такої тривалої процедури виникає в душі приголомшливе почуття, яке дало усвідомлення, що зараз вона вже цього не боїться, страх або ж зник, або ж вгамувався. Особистість відчула повноту життя і збагнула, що світ живе по своїх законах, які потрібно поважати і що він надзвичайно різнобарвний та прекрасний. Не дивлячись на страхи, фобії та інші негаразди з якими постійно стикатиметься людина, вона повинна безперестанно працювати над собою. Позитивні зміни відбуваються тільки у тієї людини, яка весь час розвивається, осягає нове. Особистість тепер не лише може, а й повинна подорожувати і відкривати для себе нові країни, нові місця, нові культури та радіти кожному прожитому дню і будь-якій позитивній зміні у своєму духовному і душевному стані.

Список використаних інформаційних джерел

1. Вот 20 самых опасных для туристов стран в мире [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://lifter.com.ua/1965/vot-20-samih-opasnih-dlya-turistov-stran-v-mire.
2. Мовчан М.Н. Экзистенциал страха и современный человек / М.Н. Мовчан // Ученые записки. Серія: Мова та література; Суспільно-політичні науки. - 2012. - №1. - С.5-10.
3. Смелзер Н. Социология / Н. Смелзер; [пер. с англ.]. - М.: Феникс, 1994. - 688 с.
4. Степанов С. Популярная психологическая энциклопедия / С. Степанов. - М.: Изд-во Эксмо, 2003. - 640 с.








© 2002-2019 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.