Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Михайлюк Олена Леонідівна
Науковий вісник ОНЕУ. - 2013. - №2(181). - С.132-140.

Перспективи розвитку сільського (зеленого) туризму в Одеській області

сільський туризм в Одеській області Забрудненість довкілля, шумове навантаження на населення у мегаполісах спричиняє потребу людей до тиші, чистого повітря, екологічно чистих продуктів, які є у сільській місцевості. У сільській місцевості є безліч готових для прийому туристів місць, які вимагають невеликих витрат на облаштування, що у свою чергу дозволяє підтримувати оптимальну ціну для туристів. Одеська область має відповідні умови, які потрібно використовувати для просування цього туристичного продукту.

Ключові слова: туризм, сільський туризм, сільський (зелений) туризм, депресивні території, SWOT-аналіз.

За останні два десятиліття нові ідеї охопили сферу туризму, наслідком чого стало динамічне зростання так званих «зелених подорожей» в сільську місцевість, питома вага яких у світовому туристичному потоці вже перевищила 10%.

Наукові дослідження у цій сфері свідчать про те, що сільський (зелений) туризм здатний забезпечити економічну і демографічну стабільність в сільській місцевості, сприяти вирішенню соціально-економічних проблем села, стати ваговим чинником перспективного розвитку сільських територій. Сільський туризм на сучасному світовому ринку кваліфікується як досить прибутковий вид діяльності. Світова практика свідчить про середнє зростання сектору агротуризму на 6% на рік.

Існують різні тлумачення щодо сільського туризму: сільський туризм, сільський (зелений) туризм, агро туризм, зелений туризм.

Cільський туризм - вид підприємницької діяльності і форма відпочинку в сільській місцевості, яка приваблює туристичними пам'ятками. Основні мотиви - це комплекс чинників, що сприятливо впливають на людину: оздоровчий, естетичний, пізнавальний.

Позитивна соціальна складова сільського туризму полягає у забезпеченні зайнятості сільського населення у сфері послуг на селі. Тому, розвиток означеного напряму можна розглядати як реальний шлях соціального розвитку депресивних сільських регіонів, що дозволяє зупинити деградацію сільської місцевості, відтік трудових ресурсів [1,2].

Послуги, що надаються в межах програм сільського туризму, зазвичай включають:

- проживання в затишних приватних садибах;
- харчування на замовлення екологічно чистими продуктами;
- знайомство з історією краю;
- походи за грибами і ягодами;
- участь у народних обрядах, святах;
- катання на човнах і конях;
- участь у сільськогосподарських сезонних роботах (збирання суниці, томатів, винограду тощо).

Агротуризм (сільський туризм) - відпочинок у сільській місцевості (у селах, на хуторах, в зручних селянських садибах). Туристи деякий час ведуть сільський спосіб життя, знайомляться з місцевою культурою і місцевими звичаями, беруть участь у традиційній сільській праці. Агротуризм добре розвинений в Іспанії, Італії, Франції [3].

Різновидом агротуризму є поєднання роботи з відпочинком, коли в обмін на участь у сільськогосподарських работах турист-землероб отримує житло і харчування. Такий тип взаємодії фермерів і туристів організовується в багатьох країнах світу через програму WWOOF [4].

Поняття «сільський туризм», «зелений туризм», «агротуризм», «екологічний туризм» розкриваються у Законах України "Про туризм", "Про особисте селянське господарство", у проекті Закону України "Про аграрний туризм та агротуристичну діяльність" (2012 рік); у проекті Закону України «Про сільський аграрний туризм» (2010 рік); у проекті Закону «Про сільський зелений туризм» (2012 рік); Законі України «Про сільський аграрний туризм» (2005 рік) [1; 2; 5; 6].

В усіх цих документах:

- розділяють поняття «аграрний туризм» і «зелений сільський туризм»;
- якщо з поняттям «аграрний туризм» все більш менш однозначно, то поняття «сільський», «зелений» та «зелений сільський» у законодавстві України досі чітко не визначені;
- найбільш точне визначення аграрного туризму надається у Проекті Закону України «Про сільський аграрний туризм» [1] 2010 року, де вказується на «тимчасовий виїзд особи з місця проживання в сільську місцевість в оздоровчих, пізнавальних чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності.

Сільський (зелений), екологічний і агро туризм розвинений в усіх регіонах України та має певну специфіку (табл.1).

Таблиця 1

Цінова політика об’єктів зеленого туризму по регіонах України
Регіони За одну людину/добу Триразове харчування/ на одну людину (грн.)
Вінницька область 50-90 55-100
Закарпатська область 70 70-150
Івано-Франківська 50-100 60-120
АРК 100-300 150-250
Львівська область 75-100 90
Одеська область 50-175, у палатках - 25-40 90-255
Чернігівська область 60-120 90-135

Середня вмістимість туристичних об’єктів у різних регіонах – різна. Так у Вінницькій області це 14-15 місць (мах-24); у Закарпатській - 12-15 (мах-20); у Івано-Франківській - 10-14 (мах - 21); у Автономні Республіці Крим - 9-15 (мах-27); у Львівській області - 7-16 (мах-60); у Одеській 10-14 (мах-19); у Чернігівській – 10-16 осіб (табл. 1).

При цьому ціни на перебування однієї людини на добу теж різняться: найвищі – у Криму біля моря, найнижчі у Вінницькій і Івано-Франківській областях. Триразове харчування теж найдорожче біля узбережжя морів, найдешевше - у Вінницькій і Івано-Франківській областях [7].

Одеська область має відповідний природно-ресурсний, економічний і історичний і культурний потенціали для розвитку сільського (зеленого) туризму.

Поки що сільський туризм в Одеській області широкого розвитку не отримав. Його подальший розвиток буде сприяти вирішенню основних соціально-економічних проблем села, оскільки він забезпечує:

- зайнятість сільського населення, у першу чергу жінок;
- зростання доходів і підвищення життєвого рівня сільських жителів при відносно невеликих фінансових витратах;
- зацікавленість молоді залишатися на селі, а не виїжджати до міста;
- поліпшення благоустрою сіл, розвиток інженерної і соціальної інфраструктур;
- розширення асортименту продукції присадибного господарства;
- реалізацію на місці продукції особистого підсобного господарства, зокрема, готових продуктів харчування;
- стимулювання охорони місцевих пам'яток, збереження місцевих звичаїв, фольклору, народних промислів;
- підвищення культурно-освітнього рівня сільського населення;
- використання переважно приватних джерел фінансування, капіталовкладення яких швидко окупаються.

Одеську область, у залежності від особливостей природно-ресурсного потенціалу, можна поділити на п’ять регіонів: Придунав’я, Буджакський степ, Степова зона (вихід до моря або лиманів), Степова зона (суходіл) і Північ Одеської області (холмиста місцевість Лісостепу).

Усі ці регіони мають різну сільськогосподарську спеціалізацію, різний рельєф, є місцями компактного проживання українців, молдаван, болгар, гагаузів, росіян, що має певний колорит і може використовуватися у сільському зеленому туризмі.

Сильними сторонами розвитку сільського туризму в регіоні є:

- наявність екологічно-чистих місцевостей;
- багатонаціональний полікультурний етнос зі своєрідним національним колоритом;
- наявність мисливських угідь (Дунайські і Дністровські плавні, Савранські ліси);
- лікувальні грязі лиманів, джерела мінеральної води;
- екологічно-чисті продукти харчування;
- етнографічне різноманіття;
- археологічні пам’ятки;
- наявність розроблених екскурсійних маршрутів;
- багата історична і культурна спадщина.

Слабкими сторонами виступають:

- погані дороги і загалом комунікації;
- незадовільне транспортне сполучення;
- відсутність якісної питної води (часто вода засолена);
- відсутність необхідних знань у сільських жителів для роботи у сфері сільського туризму;
- складні відносини з контролюючими органами;
- відсутність законодавства щодо сільського туризму, відсутність чітко прописаного статусу об'єктів сільського туризму, відсутність пільг і допомоги з боку держави;
- відсутність каталогів, топографічних карт і детальних путівників з описом об'єктів сільського туризму і переліком можливих послуг;
- відсутність дорожніх покажчиків, які інформують про туристичні маршрути, об'єкти сільського туризму;
- низький рівень медичного обслуговування сільського населення і туристів;
- відсутність національних стандартів і нормативів проживання населення у сільській місцевості, які б відповідали стандартам ЄС;
- відсутність стандартів безпеки якості продуктів харчування і сільськогосподарської продукції.

Потенційні можливості:

- сільський туризм здатний розвантажити приморські території області. Влітку істотною проблемою є перевантаженість приморських територій. Об'єкти сільського туризму здатні частково зменшити це навантаження;
- проведення фестивалів, свят села, храмних свят, національних свят;
- додаткова зайнятість і самозайнятість сільського населеня;
- залучення інвестицій у сільську місцевість;
- відродження народних промислів;
- проведення подієвих заходів – фестивалів (фестиваль вина, Фестиваль сиру тощо).

Певні загрози:

- нестабільність законодавства. Є ризик, що не будуть введені податкові пільги, і це істотно загальмує розвиток сільського туризму;
- протиріччя діючих законодавчих актів призводять до проблем у легалізації об'єктів сільського туризму;
- відсутність інтересу щодо підтримки сільського туризму з боку держави;
- зростання конкуренції у сфері сільського зеленого туризму з боку інших регіонів України;
- природні чинники (паводки, буревії, підтоплення тощо) – практично не працює програма захисту сільського населення від подібних чинників.

Стратегічні напрямки розвитку сільського туризму в Одеській області:

1. Навчання у сфері сільського туризму (проведення курсів, семінарів, тренінгів, введення курсу сільського туризму в навчальні програми обласних Центрів зайнятості, факультетів ВНЗ).
2. Створення кластерів сільського туризму по районах (об'єднання і взаємодія об'єктів сільського туризму допоможе спільно працювати з представниками влади, спільними зусиллями пропонувати рекламу, формувати цінову політику, розробляти туристичні програми і маршрути, створювати конкурентоздатний туристичний продукт).
3. Розробка нових туристичних маршрутів, орієнтованих на розміщення в сільській місцевості.
4. Розширення сфери послуг на селі (створення нових аттракцій, кафе і ресторанів з національною кухнею).
5. Створення туристсько-інформаційних центрів.
6. Проведення фестивалів і свят в селах задля залучення туристів.
7. Відновлення інфраструктури сіл (ремонт доріг, систем водопостачання).
8. Підготовка інвестиційних проектів.

Необхідно також внести зміни у Постанову про порядок надання послуг міні-готелями. Збільшити кількість койко-місць для міні-готелів до 30, що сприятиме легалізації міні-готелів. Необхідно також розробити порядок видачі суб'єктам сільського туризму туристичного патенту.

Висновки і пропозиції:

1. У подоланні негативних тенденцій важливу роль можуть зіграти несільськогосподарські види діяльності. В першу чергу такі, що не вимагають державних капіталовкладень, а можуть задовольнятися використанням існуючих сільських територій, приватного житлового фонду, матеріального достатку. Окрім безпосередніх господарів, що надають послуги з сільського зеленого (агро-, еко-) туризму може отримати робочі місця більшість громади окремо взятого села, яка займається вишивкою, килимарством, ткацтвом, писанкарством, ковальством, овочівництвом, садівництвом, бджільництвом, тваринництвом у тому числі конярством.
2. Український ринок потенційно здатний прийняти і розмістити на селі близько 150 тис. "зелених" туристів, забезпечити економічну і демографічну стабільність в сільських місцевостях і вирішити їх соціально-економічні проблеми. Розвиток сільського зеленого туризму стимулює мале підприємництво, важливе для відродження традиційного господарського устрою і оздоровлення економіки аграрних регіонів держави.
3. Сільський зелений туризм - індустрія експорту, яка відрізняється від інших експортних галузей одним важливим аспектом: більшість експортерів вивозять свої товари з країни до споживача, а в туризмі споживач прибуває до країни для того, щоб придбати і спожити продукти і послуги. Це створює додаткові надходження до місцевих бюджетів.
4. Для досягнення мети потрібно: розробити методичну і нормативно-правову бази для визначення організаційних умов надання послуг з сільського (зеленого) туризму в межах особистого селянського господарства; надати методичні рекомендації по добровільній категоризації житла, передбаченого для розміщення туристів; впровадити систему пільгового довгострокового кредитування сільського населення на розвиток сільського туризму; створити інформаційні засоби і технології з даними клієнтської бази і інформуванням клієнтів про пропозиції щодо послуг відпочинку на селі; створити державну інституцію для просування за кордоном в'їзного туризму до України в цілому, у тому числі сільського зеленого туризму; продовжити підготовку профільних фахівців, навчання і перекваліфікацію сільських господарів, незайнятого сільського населення для роботи в секторі сільського зеленого туризму; організувати спеціалізовані класи в сільських середніх загальноосвітніх школах з метою підготовки майбутніх кадрів для сільського зеленого туризму.
5. Стратегічні напрямки розвитку сільського туризму в Одеській області: створення кластерів сільського туризму по районах (об'єднання і взаємодія об'єктів сільського туризму допоможе спільно працювати з представниками влади, спільними зусиллями пропонувати рекламу, формувати цінову політику, розробляти туристичні програми і маршрути, створювати конкурентноздатний туристичний продукт); розробка нових туристичних маршрутів, орієнтованих на розміщення в сільській місцевості; підготовка інвестиційних проектів.

Література

1. Проект Закону "Про сільський аграрний туризм" (2010 р.) // http://agronews.in.ua/node/2152.
2. Проект Закону України "Про аграрний туризм та агротуристичну діяльність (2012 р.) // www.ruraltourism.com.ua/?a=viewmaterial&id=9.
3. Аграрний екологічний туризм в країнах Центральної та Східної Європи: Матеріали міжнародного науково-практичного семінару. – Стрий, 2004. – 132 с.
4. Экономика и организация туризма. Международный туризм / Е.Л. Драчева, Ю.В. Забаев, Д.К. Исмаев и др.; под ред. И.А. Рябовой. – [2-е изд.]. – М.: КНОРУС, 2005. – 576 с.
5. Про сільський аграрний туризм / Інститут сільського розвитку (2005 р.) // http://frtt.if.gov.ua/Ukr/turizm/proekt.doc.
6. Про сільський зелений туризм // http://tourlib.net/zakon/pro_siltur.htm.
7. Зеленый туризм. Банк данных сельского туризма в Украине // www.ruraltourism.com.ua.

Загрязненность окружающей среды, шумовое загрязнение в мегаполисах вызывает потребность людей в тишине, чистом воздухе, экологически чистых продуктов, которые есть в сельской местности. В сельской местности имеется множество готовых для приема туристов мест, которые требуют небольших затрат на обустройство, что в свою очередь позволяет поддерживать оптимальную цену для туристов. Одесская область имеет соответствующие условия, которые нужно использовать для продвижения этого туристического продукта.

Environmental pollution, noise pollution of metropolitan areas is the need of people in silence, clean air, environmentally friendly products, which are in rural areas. In rural areas, there are many ready to receive tourists places that require small costs of improvement, which in turn allows you to maintain an optimal price for tourists. Odessa region has the appropriate conditions to be used for the promotion of the tourist product.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.