Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Миронов Ю.Б., Свидрук І.І.
Науковий вісник НЛТУ України. - 2016. - Вип.26.6. - С.255-262.

Туризм як чинник економічного розвитку країни

У статті розглядаються теоретичні підходи до визначення сутності поняття «туризм» та класифікації видів туризму. Вивчається роль та значення туризму в економіці країн світу, оцінюється вплив індустрії туризму на економічний розвиток у сучасних умовах. Проведено аналіз туристичних потоків у розрізі основних світових регіонів, а також в Україні, здійснено прогноз подальшого розвитку світової туристичної індустрії на період до 2030 року. Наведено характеристику чинників позитивної та негативної дії, які впливають на функціонування та розвиток туристичної галузі в Україні.

Ключові слова: туризм, туризмологія, туристична діяльність, туристичний бізнес, турист, подорож, рекреація.

Вступ. Всебічне дослідження аспектів туризму є актуальною проблемою, яка обумовлена його багатогранністю та суспільною значущістю. Можна впевнено сказати, що туризм став однією із невід’ємних складових життєдіяльності людей у більшості країн світу, та є одним із найперспективніших напрямків соціально-економічної діяльності у ХХІ сторіччі. Варто також зазначити, що туристична діяльність ввійшла до найбільших експортних галузей світу та стала найрентабельнішою галуззю світової економіки, що визначає актуальність і практичну значимість проблеми та вимагає всебічного її вивчення.

Актуальні питання ролі та значення туризму в економіці країн світу є предметом наукових досліджень таких українських вчених як В. Кифяк, О. Любіцева, М. Мальська, П. Пуцентейло, І. Смаль, Т. Сокол, Т. Ткаченко, В. Худо, В. Цибух та ін., які акцентують свою увагу головним чином на туристичній галузі України; серед іноземних дослідників варто відзначити А. Александрову, В. Гаворецкі, Дж. Джафарі, В. Квартальнова та ін. Проблеми розвитку туристичної галузі у світі та в Україні набувають все більшої гостроти й актуальності відповідно до динамічних умов сьогодення.

Метою статті є визначення ролі та значення туризму в економіці, аналіз чинників впливу на розвиток туристичної галузі в Україні.

Матеріали і методи. Теоретичною основою дослідження є досягнення туризмології – наукового напрямку, у межах якого сполучаються різноманітні дослідження туризму як суспільного явища, а завданням є розробка теорії функціонування туризму, праці вітчизняних та закордонних авторів в галузі туризму. В ході дослідження застосовувалися методи порівняння, групування, логічного та статистичного аналізу.

Результати дослідження. Економічна та соціальна значущість туризму в сучасних умовах визначається тим, що туристичний бізнес сприяє розвитку економіки, розвиваючи такі галузі промисловості як сільське господарство, торгівля, будівництво, зв'язок, виробництво товарів широкого попиту, сприяє зайнятості населення, зростанню потенційного та реального валового внутрішнього продукту країни, є вагомим джерелом валютних поступлень та засобом забезпечення позитивного сальдо платіжного балансу країни.

Окрім прибутку, туризм став значущим чинником посилення престижу країни. А також туризм сприяє підвищенню освітнього рівня жителів країни.

Саме поняття «туризм» стало формуватися завдяки масовому переміщенню досить значної кількості людей, які поставили собі за мету змістовно проводити своє дозвілля. Хоча не можна заперечувати того факту, що подорожування завжди було притаманне людині як біологічній істоті.

Як соціально детерміноване явище, туристична діяльність потребує глибокого наукового осмислення. У зв’язку з цим виник новий напрямок в науці – туризмологія. Туризмологія – це науковий напрямок, у межах якого сполучаються різноманітні дослідження туризму як суспільного явища, а завданням є розробка теорії функціонування туризму [5, с.11]. Теоретико-методологічні положення туризмології включають розробку філософських засад, принципів та підходів до всебічного вивчення туризму як явища, спираючись на досягнення галузевих наукових дисциплін.

Сучасна наука про туризм має в своєму арсеналі ряд підходів щодо визначення самої сутності феномену «туризм».

М. Мальська, В. Худо та В. Цибух трактують туризм як «вид рекреації», пов’язаний із виїздом за межі постійного місця проживання, активний відпочинок, під час якого відновлення працездатності поєднується з оздоровлювальними, пізнавальними, спортивними і культурно-розважальними цілями [6, с.22].

Польський дослідник С. Каспар визначає туризм як сукупність явищ, що виникають внаслідок зміни місця перебування людей, причому нове місце перебування не є ні постійним місцем проживання, ні місцем праці [9, с.18].

Закон України «Про туризм» подає наступне тлумачення: «туризм – тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від'їжджає» [1].

Найбільш вдалим, на наш погляд, слід вважати класичне визначення туризму, прийняте більшістю науковців. Згідно цього означення, туризм – це тимчасове переміщення людей з місця свого постійного проживання в іншу країну або місцевість в межах своєї країни у вільний час з метою отримання задоволення та відпочинку, в оздоровчих, гостьових, пізнавальних чи професійно-ділових цілях, але без здійснення оплачуваної діяльності у відвідуваному місці [4, с.24].

Туризм – явище поліфункціональне та багатогранне. Серед основних функцій туризму слід зазначити рекреаційну, соціальну, культурну, екологічну, економічну, просвітницьку та виховну [5, с.8-10]. Така поліфункціональність туризму відповідає комплексному характеру мотивації, що спонукає людину до подорожі, і комплексності в організації подорожей та обслуговуванні туристів.

Багатогранність туризму виявляється у різних його видах і формах, які можна покласти в основу його класифікації. Широковживаною є класифікація видів туризму у залежності від походження туристів:

1) внутрішній туризм – тимчасовий виїзд громадян конкретної країни з постійного місця проживання в межах національних кордонів своєї країни з метою відпочинку, задоволення пізнавальних інтересів, занять спортом, лікування та в інших туристичних цілях;
2) міжнародний туризм – систематизована і цілеспрямована діяльність підприємств сфери туризму з надання туристичних послуг та туристичного продукту іноземцям на території конкретної країни (в’їзний туризм) та громадянам даної країни за кордоном (виїзний туризм).

Використовується також поняття національний туризм – це діяльність з обслуговування туристів-громадян конкретної країни (тобто внутрішній та виїздний туризм).

За способом організації розрізняють туризм плановий (або програмний), який організовується силами туристичних підприємств: туроператорів, турагентів, та самодіяльний туризм, який здійснюється приватно, на самостійних (любительських) засадах [4, с.26-27].

Беручи за основний критерій мотивацію туристів, можна виділити такі види туризму: спортивний туризм, відпочинковий туризм, родинний туризм, екстремальний туризм, спортивний туризм, пізнавальний туризм, релігійний туризм, рекреаційний туризм, екологічний туризм, діловий туризм та інші (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація туризму
Класифікаційна ознака Види туризму
Географічний принцип внутрішній, міжнародний
Напрямок туристичного потоку в'їзний, виїзний
Мета поїздки рекреаційний, оздоровчий відпочинок, пізнавальний відпочинок, професійно-діловий туризм, науковий (конгресний), спортивний відпочинок, шоп-тури, пригодницький, паломницький, ностальгічний, зелений (агротуризм), екологічний, екзотичний, елітарний
Джерело фінансування соціальний, комерційний
Спосіб пересування пішохідний, авіаційний, морський, річковий, автотуризм, залізничний, велосипедний, змішаний
Кількість учасників індивідуальний, сімейний, груповий
Тривалість перебування короткотривалий, довготривалий
Організаційна форма організований, неорганізований

Складено на основі [8].

На даний час туристичний бізнес став однією найбільш динамічною галуззю, що швидко набирає темпи у господарській діяльності країн світу. За даними Всесвітньої туристичної організації ООН (UNWTO), чисельність міжнародних туристів на кінець 2015 року склала майже 1,2 млрд. чол., тобто приблизно кожен шостий мешканець планети відпочивав і подорожував за межами своєї країни [11, с.4]. Окрім того, за останні 65 років надходження від туристичної діяльності зросли у понад 600 разів – починаючи з 2-х млрд. доларів США у 1950 році до 1245 млрд. доларів США на початок 2015 року [12, с.5].

Проведені UNWTO дослідження також показали, що тенденції розвитку туристичної діяльності будуть збережені на високому рівні. Так, у період до 2030 прогнозується збільшення туристичних прибуттів майже у 2 рази порівняно з 2010 роком, при цьому передбачається розподіл туристичних прибуттів у сфері в’їзного туризму по регіонах, дані яких наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Прогноз розподілу обсягів в’їзного туризму по регіонах світу (міжнародні туристські прибуття), млн. чол.
Світові регіони Роки
2010 2020 2030
Європа 475,3 620 744
Азійсько-Тихоокеанський регіон 204 355 535
Америка 149,7 199 248
Африка 50,3 85 134
Близький Схід 60,9 101 149
світ 940 1360 1809

Складено за даними UNWTO [12, с.14-15].

Найбільш відвідуваними країнами світу, згідно прогнозів спеціалістів UNWTO, стануть Китай, Сполучені Штати Америки, Франція, Іспанія.

Чинники, які будуть безпосередньо впливати на розвиток туристичного бізнесу, багатогранні та різноманітні. Наявність сприятливих чинників призведе до лідерства окремих районів країн у світовому туристичному бізнесі, і навпаки, небажані чинники безпосередньо будуть знижувати туристичні потоки.

Основні чинники, які будуть впливати на розвиток туристичної галузі, можна розподілити на дві основні групи – динамічні та статичні.

Статичні чинники мають постійне або майже незмінне в часі значення. До цієї групи відносяться географічні, природно-кліматичні та культурно-історичні фактори.

До динамічних чинників можна віднести соціально-економічні, культурні, демографічні, міжнародні та науково-технічний прогрес. Розглянемо детальніше саме цю групу чинників, оскільки саме їх на значення можливо впливати силами державної та регіональної політики, а також сукупними зусиллями приватного бізнесу.

Соціально-економічні чинники. До них можна віднести зростання добробуту населення, збільшення тривалості вільного часу та оплачуваних відпусток. Варто відзначити, що розвиток індустрії в сучасному суспільстві створює працівникам стресові навантаження, що в свою чергу буде вимагати у них активного відпочинку. Саме через це промислові міста стали місцем підвищеного попиту на туризм з метою якісної рекреації, останнім часом в них починають формуватися сегменти з підвищеним попитом на екстремальний, пригодницький, сільський, екологічний, пішохідний та інші види туризму.

Демографічні чинники. Згідно з підрахунками ООН, 31 жовтня 2011 року чисельність населення Землі сягнула 7 мільярдів осіб. Це число зростає й надалі [10]. Така ситуація прямо впливає збільшення чисельності туристів. До важливого демографічного показника відноситься зміна вікової структури населення. У багатьох розвинених країнах збільшення тривалості життя призвело до того, що багато людей мають вільний час та необхідні засоби, які дають їм можливість вирушати у мандрівки.

Культурні чинники. Насамперед це зростання культурного рівня населення багатьох країн і, в зв'язку з цим, прагнення людей до ознайомлення із історико-культурною спадщиною, пізнання визначних місць рідного краю та іноземних країн.

Науково-технічний прогрес. Він зумовлює швидкий розвиток матеріально-технічної бази індустрії туризму, що створює необхідні умови для масового туризму. Йдеться про готельні ланцюги та інші колективні засоби розміщення, транспортні засоби для масових пасажирських пере¬везень. Особливо варто виділити впровадження в туріндустрію комп'ютерних та Інтернет-технологій, без чого зараз неможлива організація ма¬сового туризму.

Міжнародні чинники. Дія таких чинників створює умови для ефективного співробітництва та взаєморозуміння між державами.

Усі ці постійно діючі чинники упродовж певного часу можуть підсилитися або послабитися, що у свою чергу вливає на структуру та обсяги туристичних потоків у конкретно взятій країні та у світі загалом.

На жаль, за останні роки (починаючи з 2013 р.) туристичні потоки в Україні значно зменшились, що було викликане чинниками економічного та соціально-політичного характеру. На сьогоднішній день туристична галузь України перебуває на стадії проведення реформ. Туристичні ресурси, якими володіє Україна, використовуються не сповна, в силу подій військово-політичного характеру, які сколихнули Україну у 2013 році, значно зменшились в’їзні туристичні потоки, проте якщо проводити порівняння наприклад з 2000 роком, ситуація в сфері туризму виглядає все таки кращою. Показники структури туристичних потоків України за період з 2000 до 2015 року наведено у табл. 3 та на рис. 1.

Таблиця 3

Туристичні потоки в Україні з 2000 до 2015 року
Рік Кількість громадян України, які виїжджали за кордон2 Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну2 Кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України3
2000 13422320 6430940 2013998
2005 16453704 17630760 1825649
2010 17180034 21203327 2280757
2011 19773143 21415296 2199977
2012 21432836 23012823 3000696
2013 23761287 24671227 3454316
20141 22437671 12711507 2425089
20151 23141646 12428286 2019576

1 Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.
2 Включно з одноденними відвідувачами (за даними Адміністрації Держприкордонслужби України).
3 2000-2010 рр. за даними Міністерства інфраструктури України, починаючи з 2011 року за даними Держстату.
Джерело: Державна служба статистики України [3]

Динаміка туристичних прибуттів та вибуттів в Україні з 2000 по 2015 роки
Рис. 1. Динаміка туристичних прибуттів та вибуттів в Україні з 2000 по 2015 роки (млн. осіб)

Побудовано авторами за даними Державної служби статистики України [3].

За останні роки туристична галузь України зробила значний поступ у використанні інформаційних технологій на своїх теренах. Розвиток Інтернет-технологій (системи пошуку та бронювання турів, квитків, Інтернет-путівники, сервіси відгуків та рекомендацій) та широкі можливості їх впровадження у діяльність туристичних підприємств роблять подорожі ще доступнішими широким масам населення. Як приклад можна навести місто Львів, де активно впроваджуються та використовуються інноваційні технології в обслуговуванні туристів та в інфраструктурі: туристичні Інтернет-путівники, мобільні додатки (довідники, мапи, аудіогіди), електронні інформаційні кіоски та ін. Кількість туристів, що відвідують м. Львів, щороку зростає, відкриваються нові готельні та ресторанні заклади, створюються нові робочі місця, покращується імідж міста на українській та світових аренах. За підрахунками, проведеними на основі маркетингових досліджень та соціологічних опитувань, у 2015 році, Львів відвідало близько 2 мільйонів гостей міста (табл. 4).

Таблиця 4

Річна кількість туристів, екскурсантів у Львові з 2007 до 2015 року
Рік 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Кількість туристів, екскурсантів, млн. осіб 0,7 0,83 0,7 0,9 1 1,4 1,7 1,7 2

Складено за даними [2].

До чинників, які гальмують розвиток туристичної індустрії в Україні, можна віднести наступні:

1. Події в Україні 2013-2014 років, які суттєво змінили національну економічну ситуацію. Проблеми в АР Крим та на сході України (поруч зі всеохоплюючою економічною кризою) стали визначальним фактором дестабілізації всієї економічної системи України, трансформації її зовнішньоекономічної діяльності. Можна з упевненістю сказати, що ці події стали вагомим чинником значного посилення негативних тенденцій у динаміці в’їзного туризму, зниження рівня життя населення України також негативно вплинуло і на виїзні туристичні потоки і внутрішній туризм
2. Відсутність скоординованої висококваліфікованої та ефективної системи дій з виведенням національного туристичного продукту України на світовий ринок.
3. Відсутність сформованої політики сталого розвитку туризму в Україні. Сталий розвиток туризму – це такий розвиток туристичної галузі, який дає можливість задовольнити потреби туристів на даний час, без шкідливого впливу на місцеве біологічне розмаїття та системи його життєзабезпечення, враховуючи інтереси регіону відносно збереження можливості надання рекреаційно-туристичних послуг у майбутньому [7, с.118]. У зв’язку з цим існує необхідність розробки концепції сталого розвитку туризму в Україні, головною метою якої має стати забезпечення постійного розвитку туристичної галузі з метою повного задоволення потреб туристів та підвищення ефективності соціально-економічного розвитку регіону на основі ефективного управління усіма елементами туристичної галузі та її інфраструктури.
4. Недостатній рівень розвинутості об’єктів туристичної інфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам. Вся виробнича галузь туризму формувалася ще за радянських часів, яка була зорієнтована на невибагливого туриста. Саме через це серед об’єктів інфраструктури переважали досить великі туристичні комплекси зі значною кількістю місць, низьким рівнем комфорту та низькою якістю надання туристичних послуг. Також доцільно відзначити незадовільний стан доріг автомобільного сполучення. Ефективним засобом прискорення розвитку туристичного бізнесу в Україні може стати розвиток туристичної інфраструктури у мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК).
5. Доволі низький, на наш погляд, рівень якості обслуговування клієнтів, що зумовлено загальною кваліфікацією обслуговуючого персоналу та низьким рівнем культури менеджменту туристичної галузі.

Висновки. Сучасний світовий туризм перетворюється на глобальний чинник розвитку цивілізації, всіх її складових - економіки, соціальної сфери, духовної культури. Туризм виступає як надзвичайно багатий за змістом і розмаїтий за проявами соціальний феномен. Своїми функціями – світоглядною, культурно-пізнавальною, соціальною, комунікативною, інтегративною, рекреаційною – він істотно впливає на людину, її ціннісні орієнтації, процеси самопізнання і самовдосконалення. Розбудова індустрії туризму в Україні та розвиток національного ринку туристичних послуг позитивно відзначиться на соціально-економічному становищі нашої держави.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про туризм», №324/95-ВР. Редакція від 11.02.2015 р. [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm.
2. Звіт управління туризму Львівської міської ради (в тому числі ЛКНП «Центр розвитку туризму м. Львова») за 2015 р. [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://city-adm.lviv.ua/lmrdownloads/Zvity/zvitturyzm2015.doc.
3. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://ukrstat.gov.ua/.
4. Квартальнов В.А. Туризм / В.А. Квартальнов. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.
5. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти): монографія / О.О. Любіцева. – К.: Альтерпрес, 2002. – 436 с.
6. Мальська М.П. Основи туристичного бізнесу: навчальний посібник / М.П. Мальська, В.В. Худо, В.І. Цибух. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.
7. Миронов Ю.Б. Сутність та чинники сталого розвитку туризму в регіоні / Ю.Б. Миронов // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип.23.11. – С.117-122.
8. Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва / П.Р. Пуцентейло. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 344 с.
9. Gaworecki W.W. Turystyka / W.W. Gaworecki. – Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, 2000. – 385 s.
10. Population seven billion: UN sets out challenges [Electronic source]. – Access mode: http://www.bbc.com/news/world-15459643.
11. UNWTO Barometer. – 2016. – Vol.15 [Electronic source]. – Access mode: http://mkt.unwto.org/barometer.
12. UNWTO Tourism Highlights 2015 Edition [Electronic source]. – Access mode: http://tourlib.net/wto/WTO_highlights_2015.pdf.

Миронов Ю. Б., Свидрук И. И. Туризм как фактор экономического развития страны

В статье рассматриваются теоретические подходы к определению сущности понятия «туризм» и к классификации видов туризма. Изучается роль и значение туризма в современной экономике стран мира, дается оценка влияния индустрии туризма на экономическое развитие. Проведен анализ туристических потоков в разрезе мировых регионов и в Украине, осуществлен прогноз дальнейшего развития мировой туристической индустрии на период до 2030 года. Приведена характеристика факторов позитивного и негативного воздействия, которые влияют на функционирование и развитие туристической отрасли в Украине.

Ключевые слова: туризм, туризмология, туристская деятельность, туристский бизнес, турист, путешествие, рекреация.

Yuriy Myronov, Irena Svydruk. Tourism as an Economic Development Factor

The article deals with theoretical approaches to the definition of the essence of «tourism» and the tourism classification. We study the role and the importance of tourism in the modern world economy and the impact of the tourism industry on economic development. Tourist flows by the main world regions and in Ukraine are analyzed and the forecast for further development of the world tourism industry for the period up to 2030 is done. The characteristic of the positive and negative effects of the factors that affect the functioning and development of the tourism industry in Ukraine is given.

Keywords: tourism, tourismology, tourist activity, tourist business, tourist, traveling, recreation.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.