Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Наявко I.I., Завійська В.М.
Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції
"Інновації в управлінні асортиментом, якістю та безпекою
товарів і послуг" (м. Львів, 7 грудня 2017 р.)
Львів: Растр-7, 2017. - 368 с. - С.311-314.

Коротка характеристика деяких видів спортивного туризму

У статті розглядається роль спортивного туризму як засобу відновлення продуктивних сил людини та основний зміст понять «відновлення» та «здоров'я людини». Проведений аналіз природних ресурсів України для проходження походів з масових видів спортивного туризму: пішохідний, водний, велосипедний.

Метою нашого дослідження є: розкриття усього потенціалу засобів спортивно-оздоровчого туризму у поєднанні з функцією повноцінного відпочинку та оздоровлення людини. Основу різноманітних форм спортивно-оздоровчого туризму становлять природні види активного пересування місцевістю - ходьба, гребля, їзда на велосипеді, ходьба на лижах тощо. Відповідно, залежно від умов та засобів пересування найбільш розповсюдженими є такі форми спортивно-оздоровчого туризму як, пішохідний, водний, велосипедний, лижний, кінний. Під час подорожей і походів, туристи знайомляться з навколишнім середовищем, людьми, їх життям і національною культурою. Вони розширюють і поглиблюють свої знання в галузі ботаніки, зоології, географії, геології, метеорології та астрономії, сільського і лісового господарства, історії і культури. Спортивний туризм є одним з ефективних засобів задоволення відновлювальних потреб сучасного туриста.

Різні аспекти та проблеми розвитку спортивного туризму знайшли висвітлення у працях різних науковців, таких як: Ю.А. Грабовський, О.В. Скалій, Т.В. Скалій, О.А. Грішнова, однак дана тема потребує подальшого дослідження.

На сьогоднішній день існує багато підходів щодо класифікації туризму. Сучасний туристичний ринок постійно бореться за клієнта та створює інноваційний туристичний продукт, що призводить до появи нових видів туризму.

Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі існують такі види туризму: дитячий, молодіжний, сімейний, для осіб похилого віку, для інвалідів.

Зрозуміло, що мета таких подорожей буде різною. Так, для дитячого туризму найбільш доцільними мають бути подорожі з культурно-освітньою, оздоровчо-лікувальною або спортивною метою. Що стосується молодіжного туризму, то найбільш часто подорожі проводять з спортивною та культурно-освітньою метою. Мета сімейного туризму: оздоровчо-лікувальна, культурно-пізнавальна, релігійна та спортивна. Особи похилого віку здійснюють, в основному, подорожі оздоровчо-лікувальні, релігійні, культурно-пізнавальні.

Спортивний туризм має за мету спортивне удосконалення в подоланні природних перешкод. Це означає удосконалення всього комплексу знань, умінь і навичок, фізичної підготовленості, необхідних для безпечного пересування людини по місцевості. Для реалізації спортивної мети здійснюють подорожі, насичені природними перешкодами, що дає змогу класифікувати їх як спортивні походи. За участь у спортивних походах можуть присуджуватися спортивні розряди тощо [1, с.46].

Туристичні походи поділяють на «походи вихідного дня», походи 1-3 ступенів складності та категорійні походи 1-6 категорій складності. Окремими напрямами пішохідного туризму є «легка хода» і бекпекер. Характерною рисою «легкої ходи» є мандрівник, який самостійно планує і здійснює подорожі за мінімальний кошт, не користуючись послугами туроператорів, дорогих готелів, перевізників і т.п. Термін бекпекер відносно новий та вказує на людину, що мандрує світом з рюкзаком за спиною, де носить усі свої необхідні речі. Бекпекери - живуть у хостелах та гестхаузах. Є тип бекпекера-хіпі - ці не дуже то й охайні, живуть в тих же гестах, або палатках, їх подорожі набагато економніші і триваліші [4, с.8].

Пішохідні туристські спортивні походи можна проводити в усіх регіонах України. Одночасно слід зазначити, що територія має рівнинний рельєф і на ній майже відсутні істотні природні перешкоди, що обумовлюють категорію складності спортивних пішохідних маршрутів. Через це у більшості регіонів України можливо здійснювати спортивні походи лише до І категорії складності включно, а походи II та III категорії можуть здійснюватися тільки в Українських Карпатах. Погодні умови дозволяють здійснювати пішохідні мандрівки у рівнинних районах України з березня по листопад, а при сприятливих умовах і протягом всього року [2, с.39].

гірський туризм

До водного туризму відносяться подорожі по річках або озерах на туристських суднах, таких як байдарки, надувні човни і катамарани, плоти, котрі не обладнанні двигунами. Україна має багато річок, озер і водосховищ, її територія омивається двома морями. Існують і підземні водостоки в печерах, які простягаються на сотні кілометрів і майже недосліджені. Густота річкової мережі у різних регіонах суттєво відрізняється, що зумовлено кліматичними особливостями і характером рельєфу. Наша держава володіє великим потенціалом у розвитку водного туризму, основою якого є 163 річки довжиною понад 1000 км. Практично безмежні можливості відкриваються у розвитку водних мандрівок з Європи через Дунай і притоки Вісли до Дніпра, Дністра, Південного Бугу тощо [2, с.45].

За всім комплексом природних умов для організації водного туризму (ухилом русла, сезонним режимом, особливостями течії, наявністю природних перешкод і складністю у їх подоланні тощо) річки України поділяються на три групи: річки низовин, річки височин, річки гірських районів. З погляду їх використання з метою водного туризму кожна з трьох груп має власну туристично-спортивну складність [1, с.72].

Гірські річки Карпат належать до третьої групи. Найбільш освоєні туристами праві притоки Дністра: Черемош, Білий Черемош, Чорний Черемош, Стрий у Передкарпатті й Тиса з притоками на Закарпатті. Розвиток техніки водного туризму і збільшення її масштабів привели до освоєння приток Черемошу Бистриця, Пробійної, верхів'їв Пруту і приток Стрия. Карпатські ріки долаються на катамаранах, байдарках, плотах. Можливе відновлення мистецтва плотогонів, тепер переважно з туристичною метою.

сплав по Черемошу

Велосипедний туризм має деякі особливості у порівнянні з іншими видами туризму. Це, перш за все, велика інтенсивність руху і, як наслідок, велотурист встигає побачити набагато більше ніж, наприклад, піший турист. Велотурист для подорожі використовує більш складну техніку - велосипед, а велосипедна група і кожен її спортсмен окремо, є учасником дорожнього руху, і зобов'язаний дотримуватися правил пересування.

Велосипедні подорожі є захоплюючим видом активного відпочинку, який дарує багато несподіваного, а інколи - до цих пір небаченого, оригінального, виняткового. Для велосипедних походів І і II категорії складності (к.с.) кожна область України є унікальною та дивовижною [6, с.12].

велотуризм

Виходячи із вище наведеного ми можемо зробити висновок, що спортивний туризм потрібно розглядати не тільки як засіб спортивного вдосконалення, а і як чудову форму психологічного, фізичного та емоційного відновлення.

Список використаних джерел

1. Грабовський Ю.А. Спортивний туризм. Навчальний посібник / Ю.А. Грабовський, О.В. Скалій, Т.В. Скалій. - Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2008. - 304 с.
2. Грішнова О.А. Туризм і рекреація як чинники людського розвитку / О.А. Грішнова // Матеріали доповідей учасників другої науково-практичної конференції «Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою» (м. Бердянськ, 15-16 вересня 2006 року). - Бердянськ: АУІТ «АРІУ», 2006. - 245 с.
3. Закон України «Про туризм». - Київ: Відомості Верховної Ради України, 2001.- №32.
4. Культура досуга / В.М. Пича, И.В. Бестужев-Лада, В.М. Димов и др. - Киев, 1990. - С.8-15.
5. Москалец Т.В. Туризм как рекреационный потенциал страны / Т.В. Москалец // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. - 2012. - Вип.98. - С.262-266.
6. Булашев А.Я. Спортивный туризм / А.Я. Булашев, М.В. Тонкошкур. - Харьков: ХДАФК, 2009. - 120 с.






Booking.com

© 2002-2018 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.