Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Нездоймінов С.Г.
Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної
конференції "Економіка та управління: сучасний стан і
перспективи розвитку" (м. Одеса, 23-24 листопада 2017 р.)
Одеса: ОДАБА, 2017. - 1086 с. - Ч.1. - С.63-67.

Шляхи удосконалення розвитку підприємств санаторно-курортної сфери Одеського регіону

Розвиток інфраструктури курортів потребує розв'язання територіальних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань, які пов'язані з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природних лікувальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузевих інтересів, вирішенням питань розміщення курортного, житлового, соціального, інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтворення культурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовища курортів. Розвиток виробництва на курортних територіях призвів до виникнення на них індустріальних зон. Надмірна концентрація у деяких місцевостях санаторно-курортних закладів, велика питома вага промислового та сільськогосподарського виробництва, інтенсивний рух автотранспорту на загальному фоні недосконалої інфраструктури, низький рівень комфортності оздоровниць створюють надмірне антропогенне навантаження, знижують престижність курортів та ставлять під загрозу існування сировинної бази найбільш популярних курортів України [1].

В той же час, як показує досвід, в більшості низька платоспроможність вітчизняних громадян і найчастіше завищена ціна на комплексний продукт (процедури оздоровлення, проживання, харчування) в санаторно-курортних установах не сприяють розвитку ні самих курортних готелів, ні залученню туристів і відпочиваючих. Платоспроможні вітчизняні громадяни віддають перевагу відпочинку та оздоровлення на курортах зарубіжних країн, які по забезпеченню бальнеологічними ресурсами не поступаються українським курортам, проте вітчизняні санаторії поступаються зарубіжним аналогам в плані комфорту перебування, рівню обслуговування та інших факторів, що впливає на якість послуг [2]. Українські курортні готелі і санаторії диверсифікували свою діяльність, однак асортимент послуг і якість обслуговування ще відстають від європейських стандартів.

Відзначимо, що в Україні діють курорти загальнодержавного і регіонального значення. Санаторії західної України користуються великим попитом у споживачів. Серед них, рекреаційні підприємства курортополісу Трускавець, санаторії в Східниці і Моршині, а також гірськолижні курорти Карпат. Бальнеологічні курорти, є неодмінно кращими в своєму роді, курортами України. В даний час, гості приїжджають вже не тільки з колишніх країн співдружності, а поступово санаторії починають привертати увагу туристів з інших держав. Курорти також знаходяться на території приморських міст Одеського, Херсонського, Миколаївського регіонів.

курорт Трускавець

Розвиток сегменту курортних готелів, які надають послуги оздоровчого типу, сприятиме збільшенню потоку іноземних і внутрішніх туристів. Як відзначають дослідники, в Україні налічується 70 закладів розміщення курортного призначення, до складу яких входять як курортні готелі, так і санаторії, бази і будинки відпочинку, пансіонати і профілакторії. Найбільша кількість курортних установ, представлених на Booking.com, розташоване в Трускавці та Буковелі. Сумарний номерний фонд 70 курортних установ дорівнює 5114 од., тобто середня ємність в розрахунку на одне підприємство складає 73 номери [3].

У підприємств санаторно-курортної сфери міста Одеси є потенційні можливості для розширення сегментів попиту. Так, згідно з даними департаменту культури та туризму Одеської міськради, близько 45% туристів, що відвідали Одесу в 2016 році, орендували квартири, 18,4% віддали перевагу розселенню у друзів і родичів, 15,6% скористалися послугами готелів, 8% туристів проживали в хостелах, 10,8% - на базах відпочинку, 2,4% - в санаторіях [4].

Потенціал ринку послуг санаторно-курортної сфери в Україні переконує в необхідності розробки маркетингової стратегії розвитку курортних територій, підвищення конкурентоспроможності санаторно-курортних послуг [5]. Таким чином, можна зробити висновок про те, що регіони України мають найрізноманітніші природно-рекреаційні ресурси, на базі яких функціонують санаторії та курортні готелі. Однак роботу даних установ не можна назвати ефективною, що робить галузь в цілому не конкурентоздатною. Так, звертає на себе увагу, зниження частки підприємств санаторної сфери в структурі санаторно-курортного комплексу Одеського регіону на 32, 6 п. п. в 2016 році, в порівнянні з 2006 роком (табл.1).

Таблиця 1

Санаторно-курортні та оздоровчі заклади Одеського регіону (2006-2016рр.) [6]
Роки Санаторії та пансінати з лікуванням Санаторії-профілакторії Будинки i пансінати відпочинку Бази та інші заклади відпочинку
всього у них ліжок, тис. всього у них ліжок, тис. всього у них місць, тис. всього у них місць, тис.
2006 37 14,5 9 1,1 13 2.1 333 36,3
2007 37 14,8 9 1,1 12 2.0 362 38,2
2008 37 14,2 9 1.0 11 2.3 375 38,0
2009 37 13,4 9 1,1 10 2.0 378 37,7
2010 35 13,2 9 1,2 8 1.5 373 36,8
2011 32 12,8 9 1,2 8 1.5 379 38,1
2012 30 10,6 9 1,2 9 1.2 359 37,2
2013 28 11,6 10 1,4 9 2.0 385 36,5
2014 28 12,0 9 1,2 6 0.9 351 34,2
2015 28 11,9 5 0,9 7 1.1 357 35,1
2016 28 12.0 3 0,7 6 1,0 314 31,0

В Одеському регіоні як і в інших областях України, основні проблеми розвитку галузі зумовлені:

- відсутністю досконалого економічного механізму діяльності санаторно-курортного господарства;
- відсутністю забезпечення комплексного розвитку курортних територій;
- зношеністю основних фондів;
- практичною відсутністю інвестицій у галузь;
- неефективним маркетингом;
- низьким рівнем інноваційного менеджменту;
- низькою якістю обслуговування споживачів у санаторно-курортних закладах.

Для санаторно-курортних закладів Одеського регіону важливим аспектом є вирішення питань цінової політики, яка повинна залежати від адекватного вираження вартості санаторно-курортних послуг, що має враховувати платоспроможність населення та туристів. Перспективним вважається вивчення досвіду використання скорочених курсів лікування та оздоровлення (12-14 діб проти 21-24 діб). Отримання максимального ефекту від реалізації нових підходів до надання санаторно-курортних послуг вимагає впровадження новітніх методів інтенсивної терапії, оновлення переліку лікувальних та оздоровчих процедур, розрахунку вартості послуг та їх сегментації відповідно до статевих, вікових та інших особливостей. Необхідним є перегляд критеріїв та умов акредитації санаторно-курортних та оздоровчих закладів, які на даний час відображають якість роботи кабінетів або відділень фізіотерапії, проте не стосуються рівня лікування в санаторно-курортних закладах та послуг, що безпосередньо пов’язані в процесі надання послуг (розміщення, харчування, дозвілля тощо) [7].

Необхідно зазначити, що зараз існують негативні соціально-економічні та політичні чинники, які впливають на функціонування ринку санаторно-курортних та оздоровчих послуг. Вплив проявляється як на рівні держави, так і на рівні Одеського регіону, створюючи перепони в динамічному розвитку санаторно-курортних та оздоровчих закладів. З іншого боку, з 2014 р. склались передумови перегрупування регіонів України щодо надання послуг лікувально-оздоровчого туризму у зв’язку з анексією та втратою конкурентного статусу курортів АР Крим, що сприятиме зростанню туристичного потоку і навантаження на санаторно-курортні та оздоровчі заклади Одеського регіону.

Список літератури

1. Про схвалення Концепції розвитку санаторно-курортної галузі / Розпорядження КМУ від 23 квітня 2003 р. - №231-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/231-2003-р.
2. Мигалина Ю.Ю. Розвиток санаторно-курортної справи в Україні / Ю.Ю. Мигалина [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/mygalyna2.htm.
3. Галасюк С.С. Світовий та вітчизняний досвід функціонування курортних готелів / С.С. Галасюк, Т.Ю. Апанасенко // Національні особливості та світові тенденції соціально-економічного розвитку країни: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпро, 18-19.11.2016 р.). - Дніпро: Перспектива, 2016. - Ч.1. - C.80-84.
4. Компания Hyatt рассматривает возможность строительства пяти гостиниц в Одессе - мэрия [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.unian.net/society/1749116-kompaniya-hyatt-rassmatrivaet-vozmojnoststroitelstva-pyati-gostinits-v-odesse-meriya.html.
5. Нездойминов С.Г. Современные тенденции развития лечебно-оздоровительного туризма в Украине / С.Г. Нездойминов // Туризм: право и экономика. - 2014. - №2. - С.20-24.
6. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади Одеського регіону [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.od.ukrstat.gov.ua/.
7. Герасименко В.Г. Оцінка туристично-рекреаційного потенціалу регіону: монографія / В.Г. Герасименко, Г.К. Бедрадіна, С.С. Галасюк та інші / за заг. ред. В.Г. Герасименко. - Одеса: ОНЕУ, 2016. - 262 с. рр






Booking.com

© 2002-2018 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.